CC BY
136
до скорочення емност ринкiв для украшського товаровиробника, зменшення ринкiв збуту та ютотне сповiльнення економiчного зростання.
По-п'яте, ми можемо чiтко прогнозувати кон'юнктуру ринкiв на 10 ро-юв, i тому маемо зазначити, що iснують загрози зовнiшнього характеру, на як Украша практично не впливатиме - акумулящя фiнансових та оргашза-цiйних ресурсiв США та СС на безкiнечнi антитерористичнi та "продемокра-тичнiм кампани, посилення мiграцiйних рухiв, акумуляцiя в краш численних м^раш!в^женщв тощо, що не стiльки безпосередньо загрожуватиме в еко-номiчнiй площиш, скiльки у внутрiшньополiтичнiй, зокрема, з боку ескалаци радикалiзащi суспiльства.
Таким чином, наведене вище дае змогу зробити таю висновки. По-перше, необхiднiсть визначити домiнанту зовшшньополггично! орiентащi мо-же стати для Украши критичним випробуванням, адже саме з цим пов'язана участь держави у репональних полiтичних та економiчних союзах. За умов наростання цившзацшного протистояння держава, що безпосередньо межуе з мусульманськими крашами та мае активну мусульманську меншину, мае проводити найобережшшу полггику. По-друге, треба без примар усвщомити, що Украша, попри власно! неучастi у вiйськових та вшськово-пол^ичних блоках, не залишиться осторонь негативних наслщюв того глобального кон-флшту, який нинi маскуеться у початковш стади гаслами антитерористично1 кампани. Тому на час усвiдомлення статусу краши у глобальному середови-щi та И безпосереднього мюця на перифери макрорегiональних утворень: ев-ропейського, евроазшського та мусульманського. Ефективною вбачаеться поль тика, яка спрямуе соцiально-економiчний i полiтичний стан держави до стабш-заци i яка матиме цшком реалiстичнi розвитковi цiлi поряд з шдтримкою рiв-них партнерських стосунюв з усiма учасниками цивiлiзацiйного протистояння.
Загалом, Украша мае непоганi шанси мiнiмiзувати втрати вiд глобаль-них змш та катаклiзмiв, адже украшський народ психологiчно адаптований до трудношдв й навiть злиднiв, та, з шшого боку, природнi ресурси й високий рiвень освiченостi населення разом iз невеликими перетвореннями значних територш краши, надають оптимiзму. Окрiм того, багатовекторна полггика Украши може як школи вiдсторонити державу вiд руйшвних потрясiнь й втя-гувань до вшськових авантюр. Сталий розвиток Украши у глобалiзованому свiтi - це розвиток у свт спiльних репональних штереЫв та строгому дотри-манш нацiональних соцiально-економiчних та культурних щнностей, i глоба-лiзацiя формуе особливий виклик до державностi саме через зростаючу кон-куренцiю та пол^ичне регулювання ринкiв.
УДК 336.2:339. Доц., ст. наук. ствроб. Б.А. Картнський, канд. екон. наук -
академж Мiжшродно'i Кадровой Академи
1НДИКАТОРИ Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ В КОНТЕКСТ ЗБАЛАНСОВАНОСТ1 Ф1НАНСОВО1 СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ
Систематизовано даш щодо шдикатор1в ф^н^во! безпеки держави. Видшено базов1 засади збалансованостi ф^н^во! системи держави. Синтезовано закон зба-
лансованостi фшансово'1 системи, розглянуто формульний апарат щодо визначення iндикатора рiвня ii збалансованосп з огляду на фiнансову безпеку.
Assoc. prof., senior research officer B.A. Karpinsky - Academician
of International Skilled Academy
Financial security indicators in the frame of financial system equation of the state
The essential points according to the indicators of financial security of the state are systematized. The base trends of state financial system equation are determined. The law of balanced financial system has been synthesized; formulae toolkit has been given to determine the indicator of level of its equation from the site of the financial security.
Постановка проблеми. Об'ективш реали та динамша св^ових фшан-сових взаемовщносин, спрямовашсть на все вищий р1вень у розвитку свгго-вих тенденцш як у техшчнш, так i в економ1чнш сферах, поглиблення глоба-л1зацшних процеЫв, нарощування темшв загальнотериторiального розвитку тощо, надзвичайно посилюють актуальшсть проблеми досягнення достатньо-го рiвня збалансованосп фшансово" системи ^е" чи шшо" територii для ство-рення сприятливого середовища властиво в контекст динамiчного сощально-економiчного розвитку, а значить i посилення "" фiнансовоi безпеки. Аналiз ситуаци у фiнансовiй сферi Укра"ни свщчить про вiдчутнi диспропорцii щодо збалансованосп. Зокрема, у сiчнi 2008 р. доходи держбюджету зросли на 35, а видатки (за рахунок спрямованост бюджету на поточш витрати й виплати сощального характеру) - на 75 %. Останне призвело до того, що дефщит державного бюджету становив 13,6 млрд. грн. i це при заявленому дефщит на 2008 рж у рамках 18 млрд. грн.
Таким чином, проблематика, поставлена в статл, мае на мет частково компенсувати наявш пробши в напрямку дослiдження окремих аспекив актуально" проблеми видшення iндикаторiв рiвня збалансованостi фiнансовоi системи територи та провести необхщну систематизацiю отриманих наукових результатiв у контекст фiнансовоi безпеки територii.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй. Проблема як у частиш формування блоку iндикаторiв, а з ними й ефективного економшо-оргашза-цiйного механiзму балансування фiнансовоi системи територii, так i визначення його мiсця у фшансовш безпецi держави до цього часу не знайшла сво-го лопчного вирiшення. Об'ективно також, що при цьому не можна не помь чати ешзодичш випадки вживання ^в ммеханiзмм, мфiнансова система", "збалансовашсть" тощо, проте часто вони стосуються, бюджетних вiдносин держави й указують на необхiднiсть урiвноваження доходiв та видатюв вщ-повiдноi територii чи галуз^ або ж розкривають сутшсть окремих напрямкiв економiчних знань, що безпосередньо не мають стосунку до збалансованосп фiнансовоi системи. Серед небагатьох науковщв, що певним чином зверта-лись до проблематики визначення й упорядкування фiнансовоi системи держави, а також формування економжо-оргашзацшного мехашзму ii збалансо-ваностi за шдикаторами фiнансовоi безпеки можливо видiлити О.1. Бара-новського, Ю.Я. Вавилова, О.Д. Василика, О.С. Власюка, М.М. Срмошенка,
О.М. Ковалюка, О.П. Крайник, М.1. Крупку, 1.Р. Михасюка, О.В. Луцишина, В.М. Опарша, В.В. Прядко, В.М. Родюнову, В.Ф. Столярова, С.Г. Шклярука, В.М. Федосова
Зокрема, М.1. Крупка у поданому в його монографп проект Концепцп формування фiнансово-кредитного механiзму розвитку шновацшно1 економь ки в Укра"ш зазначае, що одним Ï3 завдань фшансово-кредитного механiзму за умов переходу до ринку е "забезпечення 3ÖmaHCoeamcmi в економiцiм [18, с. 491]. Вщповщно до слiв В.С. Толуб'яка, Mнайнадiйнiшим джерелом до-ходiв, як мiсцевого, так i державного бюджетв е податки. Проблемою ли-шаеться визначення оптимальних форм i методiв перерозподiлу доходiв, зба-лансування державних i мюцевих iнтересiв у бюджетному процесс 1хне фь нансове забезпечення" [27, с. 68]. Водночас, Л.М. Ликова наголошуе, що "по-даткова система може бути визнана збалансованою, якщо вона забезпечуе щорiчне зростання надходжень доходiв, адекватно до зростання первинних витрат бюджетно" системи при цьому" [19, с. 23]. Ю. Архангельський зазна-чив, що "найважливша аксiома економiки - збалансовашсть натуральних i фiнансових показникiв" [1, с. 47].
Невиршеш ран1ше частини загально'1 проблеми. У працях бшь-шостi вчених дослiджуються окремi аспекти фшансово" системи держави без 1'хнього ув'язування з iндикаторами фiнансовоï безпеки, не говорячи вже за потребу у врахуванш принцишв збалансованостi на рiзних рiвнях. Проведений аналiз свiдчить, що в Украïнi недостатньо фундаментальних дослiджень, присвячених проблематицi нацiональноï безпеки, особливо ïï економiчноï складово", а також вироблення нових пiдходiв щодо розроблення iндикаторiв рiвня збалансованост. Виходячи iз цього, доцiльною е подальша системне розроблення пiдходiв у напрямку видшення особливостей та показниковоï бази щодо iндикатора збалансованостi фiнансовоï системи держави у контекст фiнансовоï безпеки [9-17, 28, 31].
ЦШ статтi. Синтезувати понятiйний апарат, видшити показникову базу та сформулювати пiдходи щодо визначення iндикатора збалансованост фiнансовоï системи держави iз урахуванням засад фiнансовоï безпеки.
Виклад основного матерiалу. Для оцiнки рiвня фiнансовоï безпеки використовують рiзноманiтнi оцiночнi фiнансовi iндикатори-показники. Зокрема, О.1. Барановський зазначае, що "фiнансовi iндикатори характеризують тенденци розвитку фiнансовоï та грошово-кредитноï системи держави, що склалася, з точки зору ïï вщповщност вимогам економiчноï безпеки держави. В ix ряду: завищення ставок вiдсотка за кредит порiвняно з нормою прибут-ку; зниження частки довгострокових кредитв у кредитних вкладеннях в еко-номiку; зниження рентабельностi продукци; темпи шфляци i зростання за-боргованост iз заробiтноï плати та сощальних трансфертiв; перекоси в рiвняx рентабельност й iндексiв цiн виробникiв по галузях; дефiцит бюджету; збшь-шення частки витрат населення на придбання iноземноï валюти"[2, с. 90].
Водночас, дослщники В. Шлемко й I. Бшько вважають, що необxiдно активно задшвати монiторинговi дослiдження в системi фiнансовоï безпеки. Щодо тенденцiй у змшах величин вiдповiдниx iндикаторiв. До кагорти шди-
каторiв, за якими доцшьно проводити властиво мониторинг, цi автори вщно-сять: дефщит Державного бюджету; рiвень перерозподiлу ВВП через зведе-ний бюджет Украши; рiвень монетизацii ВВП; ступiнь доларизаци нацюналь-но! економiки; швидкiсть об^у готiвки; вiдсоткова ставка за банювський кредит; ставка рефiнансування НБУ; вщношення суми валових мiжнародних ре-зервiв НБУ до загальноi суми рiчного iмпорту; валютний курс; питома вага довгострокових банювських кредитiв у загальному обсязi наданих кредитiв; вщношення суми власних обiгових коштiв шдприемств до суми залучених обiгових кошт1в; питома вага податкiв в обсязi ВВП [30, с. 48].
Дещо вщмшний пiдхiд, який грунтуеться на сташ забезпеченостi держави та населення матерiальними, трудовими та фшансовими ресурсами зап-ропоновано Г. Пастернак-Таранушенко. Для його визначення необхiдно ви-користовувати систему критичних обмежень (СКО), що складаеться iз трьох синтезованих (узагальнених) показникiв-iндикаторiв, через значення яких можна здшснювати монiторинг (вiдстеження) стану (р1вня) безпеки держави. Кожний iз синтезованих показникiв мае складатися з певш^' кiлькостi прос-тих показниюв, якi збираються вiдповiдними пiдроздiлами Державного комь тету статистики Украiни, мшютерств i вiдомств [24, с. 16].
Великий масив iндикаторiв фiнансовоi безпеки, який дае змогу харак-теризувати и стан у статицi та динамщ, запропоновано М.М. Срмошенком [8, с. 56]. Зокрема, до них вш вщносить:
• показники реального й номшального валового внутршнього продукту;
• тдикатори бюджетного сектора: дефщит бюджету; доходи (податок на прибуток, податок на додану вартшть, акцизний зб1р, прибутковий податок, доходи ввд зовнiшньоекономiчноi д1яльност1 тощо); доходи в цшому у ввд-сотках до ВВП; видатки (по укрупнених статтях бюджету); фшансування дефщиту;
• тдикатори державного боргу: внутршнш борг (у цшому, у ввдсотках до ВВП, у ввдсотках до доход1в бюджету, витрати на обслуговування внут-ршнього боргу); зовн1шн1й борг, витрати на його обслуговування;
• тдикатори грошово-кредитного сектора: стан платеж1в у народному гос-подарствц баланс доход1в та грошових витрат населення; загальна грошова маса в об1гу; р1вень доларизаци грошового обку; грошова маса поза банками (гот1вка в обпу); грошова маса кошт1в на розрахункових 1 поточних ра-хунках; строков! депозити та 1нш1 кошти на рахунках каттальних вкладень пiдприемств та оргатзацш, кошти Держстраху та валютт заощадження; кошти клiентiв за трастовими операцiями банкiв; випуск в о61г гот1вки; роз-мiщення грошовох маси у шдприемств та оргатзацш (строков1 депозити, депозити до запитання, шш1 кошти), у домашнiх господарствах (заощадження, строков1 депозити, депозити до запитання), валютт заощадження, кошти ^енпв за трастовими операщями банкiв (юридичних ос16, ф1зичних ос16); обсяг безгопвкових розрахункiв; повернення валютних кошт1в з-за кордону; розм1р заборгованостi 1з зароб^но: плати, пен^й та 1нших сощ-альних виплат; обсяги кредитного обслуговування народного господарства (у тому числ1 у нацюнальнш валютi, в шоземнш валютi); кредити НБУ; кре-дити комерцшних банкiв (короткостроков1 кредити, довгостроков1 кредити, прострочена заборгованiсть нерезидентам у нацюнальнш i iноземнiй валю-т1); депозити юридичних i ф1зичних ошб - нерезидентiв (у нацiональнiй ва-
лют1, в шоземнш валют1); процентт ставки (встановлена облшова ставка НБУ, середня процентна ставка комерцшних баншв за кредитами, за депозитами); розм1ри тшьово1 економши;
• тдикатори тфляцп: розм1р шфляци в цшому по краш; зростання цш на продовольч1 та непродовольч1 товари, послуги, а також оптових цш тд-приемств;
• тдикатори iнвестицшног сфери: обсяг каттальних вкладень вггчизняних тдприемств ус1х форм власностц розм1р шоземних швестицш в акцп в1т-чизняних тдприемств; розм1р шоземних кредиив в швестицп (у тому числ1 товарт, а також отримат тд гарантн Кабшету М1тстр1в Украши);
• тдикатори валютного ринку: обмшний курс гривт до долара США; обсяг валютних торпв; обсяги кутвл1 гот1вки; обсяги продажу гот1вки; золотова-лютт резерви краши;
• тдикатори банмвськог системи: кшьшсть баншв (за реестром), у тому чис-л1 за формами власностц сплачений статутний фонд баншв; середнш розм1р сплаченого статутного фонду на один дшчий банк; розм1р чистого прибут-ку баншв; оборот банк1в;
• тдикатори фондового ринку: нацюнальний шдекс акцш; обсяг продажу цшних папер1в та ïx похвдних; обсяг кутвл1 цшних папер1в та ïx похвдних; обсяг щор1чно1 емюи щнних папер1в; обсяг випуску, розмщення й обслуго-вування ОВДП, ОЗДП, ОВДОП; кшькшть дов1рчих товариств; обсяг спла-чених дов1рчими товариствами статутних фонд1в; розм1р сплаченого статутного фонду на одне дов1рче товариство; загальна вартшть актив1в, що управляеться дов1рчими товариствами, обсяг ïx доход1в;
• тдикатори страхового сектора: кшькшть страхових оргатзацш; обсяг сплачених ними статутних фонд1в; розм1р сплаченого статутного фонду на одну страхову оргатзацш; обсяг страхових послуг; обсяг отриманих страхових премш [8, с. 67-69].
Варто зазначити, що вчений I. Ластовченко пропонуе, щоб система фь нансових показниюв була структурно розмежована на макроекономiчнi, зве-деш та iндивiдуальнi. Так, вiн до макроекономiчниx фiнансовиx показникiв вiдносить: загальний обсяг фiнансовиx ресурсiв; загальний обсяг доxодiв бю-джетiв; загальний обсяг видатюв бюджетiв; загальну величину зовшшнього та внутрiшнього боргу; загальний обсяг грошових надходжень; загальний обсяг страхових i резервних фондiв. Зведеш показники подiляють: на зведенi показники загальнодержавного рiвня (витрати зведеного бюджету за основни-ми напрямками витрат); показники, що характеризують фшанси економжи в цiлому або окремих тдроздшв; показники фiнансового ринку [21, с. 74-76].
Бшьш системний пiдxiд, на думку автора даного дослщження, запро-поновано O.I. Барановським, який видшив структурнi групи (пiдсистеми) ш-дикаторiв фiнансовоï безпеки для характеристики об'екта економiчноï й фь нансовоï безпеки, а саме [2, с. 94-98]:
• шдикатори фшансово" безпеки громадян;
• шдикатори фшансово1 безпеки домаштх господарств;
• шдикатори ф1нансово1 безпеки тдприемств, оргатзацш i установ;
• шдикатори фшансово1 безпеки галузц
• шдикатори фшансово1 безпеки регютв;
• шдикатори фшансово1 безпеки банк1всько1 системи;
• шдикатори фшансово1 безпеки фондового ринку;
• шдикатори фшансово! безпеки держави.
Зокрема, до iндикаторiв фшансово! безпеки держави О.1. Барановсь-кий вiдносить так iндикатори:
• розм1р ВВП i нацюнального доходу;
• npHpioT (пaдiння) ВВП;
• "розрив" ВВП (piзниця мiж потенцiйним (умовно визначаеться як обсяг ви-робництва за умов повно! зaйнятостi) i фактичним випуском продукци у вiдсоткaх, що дае змогу фiксувaти значення "пеpегpiву", або падшня вироб-ництва);
• обсяг фшансових pесуpсiв кра!ни;
• спiввiдношення обсягу фiнaнсових pесуpсiв держави й ВВП частка перероз-подiлу ВВП через держбюджет;
• piвень збирання податав;
• спiввiдношення темпiв зростання фшансових ресуршв, що формуються в реальному сектоpi економiки, до темпiв зростання грошово! маси в обiгу;
• норма нацюнальних заощаджень;
• ствввдношення мiж обсягами залученого кaпiтaлу та експортом втизня-ного кaпiтaлу;
• ствввдношення цш на зовнiшньому й внутршньому ринках;
• pозмip сукупних внутpiшнiх i iноземних iнвестицiй;
• ввдношення загального обсягу iнвестицiй (внутршт й iноземнi) до ВВП;
• ввдношення прямих iноземних iнвестицiй до ВВП;
• частка шоземних швестицш у сукупних кaпiтaльних вкладеннях;
• величина шоземних швестицш на душу населення;
• покриття потреби держави в швестицшних ресурсах грошовою масою;
• обсяг шоземних кредипв;
• частка шоземного кaпiтaлу в сукупному кaпiтaлi баншвсько! системи;
• ствввдношення мiж прямими та портфельними швестищями;
• ризик iнвестицiйних пpоектiв;
• pоздpiбний товapообiг;
• piвень i темпи шфляци;
• спiввiдношення мiж темпами шфляци та економiчним зростанням;
• pозмip грошово! маси;
• ввдношення грошово! маси до ВВП ^вень монетизаци економiки);
• ввдношення грошово! бази до ВВП;
• ствввдношення гопвки й грошово! маси;
• ствввдношення мiж темпами приросту грошово! маси й економiчного зростання;
• ствввдношення мiж темпами приросту грошово! маси й кредиторсько! за-боpговaностi;
• вiдношення грошового агрегату М2 у нaцiонaльнiй валют до грошово! бази (грошовий мультиплшатор);
• швидшсть обiгу грошових агрегапв;
• спiввiдношення мiж темпами зростання грошово! маси й споживчих цш;
• спiввiдношення грошово! маси й сумарно! прострочено! заборгованостц
• ставка рефшансування (номiнaльнa й реальна);
• обсяг валютного ринку;
• обсяг шоземно! валюти вiдносно гривнево! маси;
• обсяг гопвково! iноземноi валюти до обсягу гопвкових гривень;
• номшальний обмiнний курс гpивнi;
• реальний обмшний курс гpивнi;
• показник вiдхилення обмшного курсу гривт (частка вiдхилення курсу в об-мiнних пунктах Big офiцiйного обмшного курсу);
• спiввiдношення мiж валютним курсом i паритетом купiвельноï спромож-ност валют;
• показник ввдхилення розподiлу iноземноï валюти (частка валюти, яка розмь шуеться шляхом неринкових адмiнiстративних механiзмiв i не продаеться на офiцiйних валютних торгах);
• вартшть пiдтримання одного пункту курсу нацiональноï валюти;
• доларова ввдсоткова ставка;
• обсяг валютних резервiв;
• достатнiсть валютних резервiв (ввдношення валютних резервiв до обсягу iмпорту);
• рiвень доларизацiï економiки;
• стшкшть нацiональноï валюти;
• рiвень наповненост вартост нацiональноï валюти резервами в шоземнш валютi;
• рiвень бюджетного дефiциту;
• частка негрошових розрахунк1в у доходах i видатках держбюджету;
• бюджетний норматив на душу населення для /-го регюну з фшансування i-о1" галузi бюджетного фiнансування;
• к1льк1сть дотацшних регiонiв;
• рiвень дотацiйностi бюджепв адмiнiстративно-територiальних одиниць;
• рiвень фшансування мшмальних бюджетних потреб;
• частка зовтштх запозичень у покриттi дефщиту бюджету;
• спiввiдношення мiж темпами економiчного зростання й бюджетним дефь цитом;
• спiввiдношення мiж величиною державних витрат i темпами приросту ВВП на душу населення;
• ствввдношення офщшно1" й тшьово1" економiки;
• розмiр вивезення капiталу за кордон;
• розрив у доходах мш найбiльш i найменш забезпеченими групами населення;
• чисельнiсть населення iз грошовими доходами, нижчими ввд прожиткового мь нiмуму;
• ствввдношення iмпорту до чистих золотовалютних резервiв;
• розмiр державного боргу (внутршнього й зовнiшнього);
• спiввiдношення внутршнього й зовнiшнього боргу до ВВП;
• обсяг зростання державного боргу за рщ
• ввдношення заборгованост Уряду за державними цiнними паперами до ВВП;
• ввдношення обсягу зовтшнього боргу до загальних валютних надходжень кра1'ни;
• вiдношення валового державного зовтшнього боргу до рiчного експорту товарiв i послуг;
• ввдношення розмiру обслуговування зовнiшнього боргу до експорту (норма обслуговування боргу);
• ввдношення короткостроково1' зовтшньо1" заборгованосп до поточних бюджетних надходжень;
• ввдношення сукупних платежiв з обслуговування внутршнього боргу до доходiв бюджету;
• вiдношення поточних потреб в обслуговувант й погашеннi внутршнього боргу до податкових надходжень бюджету;
• спiввiдношення мiж обсягами внутршньо!" й зовнiшньоï заборгованостi;
• ствввдношення мiж темпами змiни державного боргу й темпами економiч-ного зростання;
• спiввiдношення рiвня внутрiшнiх i свiтових цiн;
• дефiцит плат!жного балансу;
• загальний обсяг страхових i резервних фондiв.
О.1. Барановський у своему дослщженш справедливо зазначае, що "вщ-мшною особливютю шдикатор1в економ1чно1 й фшансово! безпеки е 1х поро-гове (мш1мальне, максимальне, гранично припустиме) значення" [2, с. 94].
У Методищ розрахунку р1вня економ1чно! безпеки Укра!ни (наказ Мь шстерства економши Укра!ни вщ 02.03.2007 р. № 60) видшено окремий блок як щодо шдикатор1в, так 1 1х порогових значень у контекеп окремих елемен-тв фшансово! безпеки (табл. 1).
Табл. 1.1ндикатори стану фтансовоХ безпеки Украгни та Ххт _пороговi значення_
№ з/п 1ндикатор, одиниця вимiру Порогове значення, хопт
1 2 3
1. Бюджетна безпека
1.1 Рiвень перерозподшу ВВП через зведений бюджет (без ура-хування доходiв Пенсшного фонду), % не бшьше 30
1.2 Ввдношення дефщиту, профщиту державного бюджету до ВВП, % не бшьше 3
1.3 Покриття дефщиту зведеного бюджету за рахунок зовтштх запозичень, % не бшьше 30
1.4 Ввдношення дефщиту, профщиту торговельного балансу до загального обсягу зовтшньо! торпвл^ % не бшьше 5
1.5 Обсяг трансфертiв iз державного бюджету, % до ВВП не бшьше 10-15
1.6 Ампл^да коливань бюджетних видатшв на одну особу мiж регiонами Укра!ни, % не бшьше 20-30
2. Безпека грошового ринку та шфляцшних процеЫв
2.1 Ввдношення обсягу грошового агрегату М3 до ВВП ^вень монетизаци), % не бшьше 50
2.2 Ввдношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (швид-шсть обну), кiлькiсть обертiв не бшьше 2
2.3 Обсяг гот!вки, % до ВВП не бшьше 4
2.4 Рiвень шфляци (до грудня попереднього року), % не бшьше 107
2.5 Питома вага довгострокових кредитiв у загальному обсязi кредитiв, наданих комерцiйними банками, % не менше 30
2.6 Рiвень середньо! процентно! ставки кредипв комерцiйних банкiв вiдносно шфляци, % не бшьше 5
3. Валютна безпека
3.1 Темп змiни iндексу офщшного курсу гривнi до долара США до показнишв попереднього перiоду, % не бшьше 6
3.2 Ввдношення обсяпв депозитiв в шоземнш валют! до загаль-них обсяпв депозипв (рiвень доларизаци), % не бшьше 25
3.3 Валовi мiжнароднi резерви Украши, мiсяцi iмпорту не менше 3
4. Боргова безпека
4.1 Вiдношення загального обсягу державного боргу до ВВП, % не бшьше 55
4.2 Ввдношення загального обсягу зовтшнього боргу до ВВП, % не бшьше 25
1 2 3
4.3 Рiвень зовнiшньоï заборгованоси на одну особу, дол. США не бшьше 200
4.4 Ввдношення державного зовтшнього боргу до р!чного експорту товарiв i послуг, % не бiльше 70
4.5 Ввдношення ввдсоткових платежiв з обслуговування зовтшнього боргу до р!чного експорту товарiв i послуг, % не бшьше 12
4.6 Ввдношення обсягу сукупних платежiв з обслуговування зовтшнього боргу до доходу державного бюджету, % не бшьше 20
4.7 Ввдношення обсягу внутршнього боргу до ВВП, % не бшьше 30
4.8 Ввдношення обсягу сукупних платежiв з обслуговування внутршнього боргу до доход!в державного бюджету, % не бшьше 25
4.9 Ввдношення заборгованоси уряду за державними щнними паперами до ВВП, % не бшьше 30
5. Безпека страхового ринку
5.1 Показник проникнення страхування (страховоï преми до ВВП), % 8-12
5.2 Показник "щшьносп страхування" (страховi преми на одну особу), дол. США не менше 140
5.3 Частка довгострокового страхування в загальному о6сяз! зь браних страхових премiй, % не менше 30
5.4 Рiвень страхових виплат, % не менше 30
5.5 Частка премш, що належать перестраховикам-нерезидентам, % не бшьше 25
5.6 Частка сукупного обсягу статутних капiталiв страхових ком-панiй, що належать нерезидентам у загальному ï^ обсяз^ % не бшьше 30
6. Безпека фондового ринку
6.1 Ввдношення обсягу номшальнот капiталiзацii ринку акцш до ВВП, % 60-90
6.2 Дох1дн1сть обтгацш внутршто державноi позики, % 3-4
6.3 Частка покриття державними ц1нними паперами внут-р1шнього державного боргу, % не бшьше 30
7. Банювська безпека
7.1 Частка iноземного банювського капiталу в загальному обся-з1 банкiвського капiталу, % не бшьше 30
7.2 Обсяг кредитування банками реального сектора економь ки, % до ВВП не менше 30
1ндикатори ф1нансово1 безпеки можуть сигнал1зувати про тенденцн виникнення або протжаиия тих чи шших проблемних ситуацш, диспропорцн розвитку (табл. 2) [2, c. 99].
Хоча i иаявш принципов! шдходи шодо шдикатор1в ф1иаисово1 безпеки, однак фундаментальшсть та й масштабшсть проблеми, рiзиоплаиовiсть самого змюту ф1иаисово1 безпеки та ïï забезпечеиия вимагають також форму -ваиия системно:' 1иформац1йио-аиал1тичио1" бази мошториигу шдикатор1в фь иаисово1' безпеки, нормативного визиачеиия осиовиих джерел иакопичеиия первинноï iиформацiï з питаиь фiнансовоï безпеки иа кожиому р1вш [2, с. 12, 5-7]. Ще бшьша проблемшсть у контекст екоиомiчиоï безпеки стосуеться вла-стиво iндикаторноï оцшки та пор1вияиия збалаисоваиост фiиаисовоï системи.
Насамперед (до розгляду власие збалаисоваиост фiиаисовоï системи), доцшьио розгляиути схему побудови безпосередньо фiнансовоï системи, при
чoмy на piвнi деpжaви як ocнoвoпoлoжнoï cклaдoвoï пoбyдoви cвiтoвoï фшан-coвoï одетеми, яка cхемaтичнo, iз вiдпoвiдними внyтpiшнiми динaмiчними зв'язками, зoбpaженa на p^. 1.
Табл. 2. Сигналiзування окpeмиx iндикатоpiв фшансово'1' бeзпeки
Види iндикaтopiв Пpo щo cигнaлiзyють
Пiдвищення piвня й темпiв шфляци, зpo-етання зaбopгoвaнocтi пo зapoбiтнiй пла-ri, coцiaльних виплатах Пopyшення пpинципy cпpaведливocтi щoдo poзпoдiлy благ
Завищення вiдcoткoвих cтaвoк, зниження чacтки дoвгocтpoкoвих кpедитiв, зниження piвня pентaбельнocтi Пopyшення пpинципy ефективнocтi ви-poбництвa
Нaявнicть бюджетнoгo дефiцитy Рoзлaд фiнaнcoвoï отетеми
Пoкpиття бюджеттого дефiцитy зoвнiш-нiми пoзикaми Збiльшення навантаження на плaтiжний балаж кpaïни
Зpocтaння чacтки вит^ат гpoшoвих дoхo-щв нacелення на пpидбaння iнoземнoï ва-люти Втpaтa дoвipи дo нaцioнaльнoï гpoшoвoï oдиницi
Нaявнicть цiнoвих диcпpoпopцiй Завищена пpибyткoвicть oдних гaлyзей за зaниженoï пpибyткoвocтi шших
Нapoшyвaння внyтpiшньoгo деpжaвнoгo бopгy в yмoвaх пaдiння виpoбництвa та швеcтицiйнoï a^m^cri Деpжaвa пoтpaпляe дo мбopгoвoï rnc-тки"
Зpocтaння зoвнiшньoï зaбopгoвaнocтi на фoнi cпaдy виpoбництвa Зpocтaння зaлежнocтi екoнoмiчнoï шт-тики деpжaви вiд iнтеpеciв деpжaв-кpе-дитopiв
Значна неpiвнoмipнicть дoхoдiв як пo га-лузевш, так i ш теpитopiaльнiй веpтикaлi та ш демoгpaфiчнiй гopизoнтaлi Пopyшення yмoв збaлaнcoвaнoгo фун-кцioнyвaння нaцioнaльнoï екoнoмiки
Ф I
H А H С О В А
Д Е P Ж А В И Рис. 1. Загальна сxeма побудови фiнанcовоï cucmeMU дepжави
Отже, зг1дно з поданою схемою, фшансова система держави скла-даеться з фшанЫв держави, шдприемств та домогосподарств, як1 е т1сно вза-емопов'язаними завдяки ст1йким фiнансово-економiчним вiдносинам м1ж собою [3-4, 20, 22-23, 25-26, 29].
окр1м цього, охарактеризуемо поняття збалансованостi ф^^сово! си-стеми на р1зних р1внях:
1. Збалансоватсть фтансовоХ системи держави - оптимальне поеднан-ня регулюючих важелiв впливу держави на забезпечення виконання про-грамних фiнансових заходiв 1з пошуком рацiональних шлях1в реал1зацп планiв економiчного розвитку на вс1х р1внях.
2. Збалансовамсть фтансовоХ системи регюну - цшеспрямоване форму-вання та реалiзацiя заходiв фiнансовоi регiональноi пол1тики щодо забезпечення в1дпов1дност1 м1ж реальними потребами та наявними можливос-тями економiчного розвитку регiону.
3. Збалансовамстю фтансовоХ системи територИ - досягнення такого стану територп, за якого можна вести мову про и повну самозабезпечу-ванiсть та самовщтворення, а також наявтсть перспектив незалежного розвитку. 1накше кажучи, мова йде про ситуацiю, за яко! потреби кон-кретноi територи, хоча б на певний момент часу, вщповщають и можли-востям. В 1деал1 досягнути цього на практицi майже неможливо.
У схематичному вигляд1 взаемовплив збалансованостей ф1нансових систем р1зного р1вня (в1д глобального - I р1вень до територи - V р1вень) наведено на рис. 2.
I р1вень_^
Рис. 2. Взаемовплив збалансованостей pbHopîeHeeux фшансових систем
При безпосередньому розглядi поставлено: проблематики щодо прин-ципового видшення iндикатора збалансованостi неможливо обштися без детального обговорення центральних питань - iндикатора рiвня рiвноважного стану, iндикатора меж розбалансованостi, механiзмiв регулювання даних ш-
дикатор1в, що в концентрованому вигляд1 визначаеться через функцюнуван-ня закону збалансованост1 фтансовог системи, уперше сформульованого в [9-10], основними положениями якого е:
Кожна фшансова система е максимально стшкою за умови дотриман-ня р1вноваги м1ж внутршшми та зовшшшми фшансовими збуреннями, що може також зумовлювати 11 динам1чний розвиток.
Початково фшансова система е самозбалансованою та залишаеться такою до моменту впливу на не! будь-яких внутршшх чи зовтштх фшансо-вих збурень. При прояв1 впливу на фшансову систему (що перебувае в р1вно-ваз1) конкретного збурення, яке порушуе р1вноважний фшансовий стан, р1в-новага прагне змютитися в напрямку послаблення зовшшнього збурення, стимулювальним фшансов1 процеси.
У випадку фшсаци стшкого недосягнення р1вноважного стану м1ж внутршшми та зовшшшми фшансовими збуреннями у фшансовш систем! настае етап прояву в нш явища дисбалансу. Динамжа вщображення закону збалансованост фшансово! системи на довготривалому часовому пром1жку в цшому шдпорядковуеться циктчност розвитку складних економ1чних систем.
У формульному вигляд1 закон збалансованост фшансово! системи мае вигляд:
РВЗ ФС = РЗЗ ФС, (1)
де: РВЗ ФС - р1вень (шдикатор) внутршшх збурень фшансово! системи; РЗЗ ФС - р1вень (шдикатор) зовшштх збурень фшансово! системи.
Зазначимо, що штегральний шдикаторний р1вень збурень конкретно! системи залежить вщ реальних величин фактор1в позитивного та негативного вплив1в, як можуть набувати як кшьюсне, так \ яюсне значення. Виходячи 1з цих допущень, шдикаторний р1вень р1вноваги (збалансованост1) фшансово! системи обчислюеться за такою формулою:
Вдаосна величина Вдаосна величина 1ндикатор р !вня факторiв позитивного — факторiв негативного
рiвноваги впливу впливу (збалансованостi) =
фшансов°! Вiдносна величина
системи порiвняльног° показника (2)
Доцшьно також наголосити, що при визначенш шдикатора р1вня зба-лансованост фшансово! системи необхщно додатково враховувати той факт, що насправд1 в динам1чному середовишд стан щеально! збалансованост (пов-но! вщповщност вплив1в позитивних та негативних фактор1в на фшансову систему) е майже недосяжним. Отже, мова мае йти про знаходження зазначе-ного вище шдикаторного р1вня в певних межах розбалансованость Практично саме коректне визначення величини розкриття даних меж е проблемним питанням, водночас щ меж1 можна реально вим1ряти за допомогою запропо-нованих формул розрахунку шдикатора р1вня збалансованост фшансово! системи. Зазначимо, що на величину даних меж впливають р1зномаштш чинни-ки, зокрема, вщповщш величини похибки обчислення кола дослщжуваних позитивних та негативних показниюв з огляду на виб1рковий характер обсте-
ження, заокруглення, лопчш або ж мехашчш помилки, вплив додаткових фа-ктор1в тощо. Виходячи 1з цих передумов, запропонований формульний вар1-ант для обчислення шдикаторних меж розбалансованост1 мае такий вигляд:
де: ВМ та НМ - в1дпов1дно 1ндикатори верхньоi та нижньо! меж1 розбалансо-ваност1 ф^^сово! системи територп; г - кшьюсть показник1в ^вно! групи, як1 позитивно впливають на збалансован1сть ф^^сово! системи; т - кшь-к1сть показник1в ^вно! групи, як1 негативно впливають на збалансовашсть ф^^сово! системи; Ап^ - величина похибки розрахунку позитивного показ-ника впливу на фшансову систему даного рег1ону област1 у межах конкретноi групи; Ац - величина похибки розрахунку негативного показника впливу на фшансову систему даного регюну област1 у межах конкретноi групи.
За умови в1дсутност1 вар1ант1в вим1рювання р1вня похибки або ж не-доц1льност1 чи неможливост1 проведення под1бних розрахунк1в, можливо ви-м1ряти допустим! меж1 1ндикатора розбалансованост1 за допомогою експер-тних оцшок.
Також, з метою прогнозування та оцшки майбутн1х тенденц1й щодо збалансованост1 ф^^сово! системи територи доц1льно на основ1 отриманих у попередн1 перюди досл1дження даних визначати середн1й, найвищий та найнижчий шдикатори р1вня збалансованосл для даноi конкретноi територИ досл1дження як у розр1з1 окремих показник1в 1 1'хн1х груп, так 1 в цшому по ре-гюну. При цьому необх1дно розум1ти, що 1з часом обчислен1 1ндикатори р1в-ня збалансованост1 територИ можуть змшюватися, 1 виходити за допустим! шдикаторш меж1.
Висновки. На даний час як у свт, так 1 в Украш сформовано знач-ний масив шдикатор1в щодо визначення параметр1в фiнансовоi безпеки та й безпосереднього прояву у фшансовш систем!. 1хшм сп1льним недол1ком е те, що вони охоплюють окрем1 складники фiнансовоi безпеки, не даючи змоги штегрально оц1нювати та пор1внювати р1знор1внев1 фшансов1 системи. Окр1м того, для 1'хнього визначення необх1дна значна статистична база, яка не зав-жди е доступною для досл1дник1в у перв1сному вигляд1, що може спотворю-вати й кшцеву оц1нку за допомогою даних шдикатор1в.
Б1льш оптимальним е подання шдикатора збалансованост1 фiнансовоi системи з урахуванням засад фiнансовоi безпеки. Зокрема, розглянуто закон збалансованост1 фiнансовоi системи та на його основ1 сформовано в1дпов1д-ний формульний апарат для оцшки шдикатора збалансованосл. Останне дае змогу оперативно оцшювати шдикатор р1вня збалансованост1 й до цього всього в штегральному вигляд1, що дае змогу рекомендувати дану оцшку для зад1ювання на р1зних р1внях державного управл1ння фiнансовоi системи з урахуванням особливостей ф^н^во!' безпеки.
г
(3)
(4)
Лiтeрaтyрa
1. Архaнгeльcький Ю. Hpo неoбxiднicть деpжaвнoгo иланування pинкoвoï екoнoмiки// Екoнoмiкa У^аши. - 2004, M 3. - С. 47-52.
2. Бaрaнoвcький O.I. Фiнaнcoвa безиека в Укpaïнi (метoдoлoriя oцiнки та меxaнiзми забезиечення): Moнoгpaфiя. - К.: KHTЕУ, 2004. - 759 c.
3. Вacилик О. Д. Tеopiя фiнaнciв: Пiдpyчник. - К.: ШОС, 2003. - 41б c.
4. Гялщин В.К. Cиcтеми мoнiтopингy: Moнoгpaфiя. - К.: KHЕУ, 2000. - 231 c.
5. Гoлoвчeнкo О.М. Екoнoмiчнa безиека Укpaïни i ^казники ïï oцiнки// Вicник Оде№-кoгo ш-ту внyтpiшнix cиpaв. - 2004, M 2. - С. 237-240.
6. Дeниcюк В. Щoдo вдocкoнaлення cиcтеми iндикaтopiв для у^авлшня iннoвaцiйним poзвиткoм// Екoнoмicт. - 2004, M б. - С. 55-59.
7. Дoлiшнiй М., Пoбyркo Я., Kapnoe В. ü^po piвнoмipнicть екoнoмiчнoгo poзвиткy pе-гioнiв Укpaïни// Pегioнaльнa екoнoмiкa. - 1997, M 2. - С. 7-17.
S. Зacaди фopмyвaння бюджета^ иoлiтики деpжaви: Moнoгpaфiя/ За наук. pед. M.M. €pмoшенкa. - К.: HAУ, 2003. - 284 c.
9. Kapпiнcький Б.А. Зашн збaлaнcoвaнocтi ф^антов^ cиcтеми та Moro мюце в тpaнc-фopмaцiï екoнoмiки деpжaви/ Екoнoмiчнi иpoблеми pинкoвoï тpaнcфopмaцiï Укpaïни: Tези дoи. В^у^ат^к^ нayк.-иpaкт. кoнф. - Льв1в: ЛБ! HБУ. - 2002, 3-4 ^удня. - С. 10б-107.
10. ^рЫн^кий Б.А. Зaкoн збaлaнcoвaнocтi фiнaнcoвoï cиcтеми та иpoблемa шгова-цiйнoгo poзвиткy екoнoмiки// Пpoблеми виливу фiнaнcoвoï cиcтеми на iннoвaцiйний poзвитoк екoнoмiки: Зб. тез дoп. - Льв1в: ИУ мЛьвiвcькa иoлiтеxнiкaм. - 2003, 28 беpезня. - С. 11-13.
11. Kapпiнcький Б.А. Збaлaнcoвaнicть ф^антов^ cиcтеми деpжaви: метoдoлoгiчнi oc-шви// Coцiaльнo-екoнoмiчнi дocлiдження в иеpеxiдний rop^. Екoнoмiчнi иpoблеми pинкo-вoï тpaнcфopмaцiï Укpaïни: Зб. наук. иpaць/ Pед. M.I. Дoлiшнiй. - Льв1в: HAH Укpaïни, IPД. -2003, вии. 1 (XXXIX). - С. 39-49.
12. ^рЫн^кий Б.А. Збaлaнcoвaнicть фiнaнcoвoï cиcтеми: метoдoлoгiя, oцiнкa, иopiв-няння: Moнoгpaфiя. - Льв1в: Лoгoc, 2005. - 49б c.
13. ^рЫн^кий Б.А. Mетoдoлoгiя збaлaнcoвaнocтi фiнaнcoвoï cиcтеми деpжaви// Вю-ник Львiвcькoгo деpжaвнoгo фiнaнcoвo-екoнoмiчнoгo ш-ту. Екoнoмiчнi науки. - Льв1в: ЛДФЕI. - 2003, M 4. - С. б-15.
14. Kapпiнcький Б.А. Pегioнaльнa фiнaнcoвa збaлaнcoвaнicть: yкpaïнcькi та eвpoиейcькi мoделi// Coцiaльнo-екoнoмiчнi дocлiдження в иеpеxiдний иеpioд. Pеrioнaльнa иoлiтикa: дocвiд Gвpoиейcькoгo Coюзy та даго адаитащя дo yмoв У^аши: Зб. наук. иpaць/ Pед. M.I. Дoлiшнiй.
- Ч. II. - Льв1в: HAH Укpaïни, IPД. - 2003, вии. 5 (XLIII). - С. 121-13б.
15. Kapпiнcький Б.А., Бoжкo С.М. Пpoдyктивнicть i сталий poзвитoк екoнoмiки: Mo-нoгpaфiя. - Льв1в: Лoгoc, 2004. - 274 c.
16. Kapпiнcький Б.А., Bokro С.М., KapiiMObRa О.Б. Maкpoекoнoмiкa: зpocтaння i cтaлий poзвитoк. Haвч. roc. - К.: ВД мПpoфеcioнaлм, 200б. - 282 c.
17. ^рЫн^кий Б.А., Зaлyцbкa Н.С. Cтpaтегioлoгiя poзвиткy pегioнy: фopмyвaння та меxaнiзми// С^атеИя pегioнaльнoгo poзвиrкy: фopмyвaння та меxaнiзми pеaлiзaцiï: Maтеp. Шopiчнoï Miжнap. ray^^a^. кoнф. У 2-x тoмax, т. 1. - Oдеca: OPIДУ HA^. - 2007, 31 жoвтня. - С. 335-337.
lS. Круп^ M.I. Фiнaнcoвo-кpедитний меxaнiзм iннoвaцiйнoгo poзвиткy екoнoмiки Укpaïни. - Льв1в: Вид. цен^ ЛЫУ 1м. Iвaнa Фpaнкa, 2001. - б08 c.
19. Лыкoвa Л.Н. Пpoблемы cбaлaнcиpoвaннocти poccийcкoй нaлoгoвoй cиcтемы// Фи-надаы. - 2002, M 5. - С. 22-25.
20. Mихacюк I., Meльник А., Круп^ М., Зaлoгa З. Деpжaвне pегyлювaння екoнoмiки.
- Льв1в: Укpaïнcькi теxнoлoгiï, 1999. - б39 c.
21. Myнтiян В.1. Ешж^чна безиека Укpaïни. - К.: КВЩ, 1999. - 4б4 c.
22. Нecтepoв В.В., Жeлтoв Н.С. Финaнcoвaя cиcтемa и экoнoмикa. - M. : Финадаы и cтaтиcтикa, 2004. - 432 c.
23. О^рш В. Фшаншва cиcтемa У^аши (теopетикo-метoдoлoгiчнi acиекти): Moro-гpaфiя. - К.: КШУ, 200б. - 240 c.
24. Пacтepнaк-Тapaнyшeнкo Г. Екoнoмiчнa безиека деpжaви: cтaтикa иpoцеcy забезиечення. - К.: Koндop, 2002. - 302 c.
25. Paдioнoвa 1.Ф. Загальна мaкpoекoнoмiчнa неpiвнoвaгa: змicт теopiï та мoжливocтi зacтocyвaння// Екoнoмiчнa теopiя. - 2007, M 2. - С. 81-93.
26. Стукало Н.В. Глобалiзацiя та розвиток фшансово! системи Украши// Фiнанси Украши. - 2005, № 5. - С. 29-35.
27. Толуб'як В.С. Удосконалення формування доходiв мюцевих бюджетiв// Фiнанси Украши. - 2002, № 11. - С. 68-71.
28. Фшансово-економ1чний аналiз: Пiдручник/ Буряк П.Ю., Римар М.В., Бець М.Т., Карпшський Б. А. та i^ Пщ заг. ред. П.Ю. Буряка, М.В. Римара. - К.: ВД "Професюнал", 2004. - 528 с.
29. Шклярук С.Г. Финансовая система: структура, механизм функционирования, оптимизация: Монография. - К.: Нора-принт, 2003. - 568 с.
30. Шлемко В.Т., Бшько 1.Ф. Економiчна безпека Украши: сутнiсть i напрямки забез-печення. - К.: Н1СД, 1997. - 144 с.
31. Karpinsky B.A., Bozsko S.M. Economic growth at sustainable development of economy. The monography. - L'viv: Prostir-M, 2006. - 376 p.
УДК 658.17:657.1 Доц. O.I. Ященко, канд. екон. наук;
магктрант О.М. Майданська - Львiвська КА
СТРАТЕГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д В УПРАВЛ1НН1 ВИТРАТАМИ
шдприемствА
Розглянуто проблему стратепчного управлiння витратами тдприемств, визна-чено роль та мюце управлiнського облiку в OTcreMi стратегiчного управлiння витратами та запропоновано модель розроблення та реалiзащï стратеги зниження витрат на тдприемствах.
Assoc. prof. O.I. Yashchenko; undergraduate O.M. Maidanska -
L'viv commercial academy
Strategic approach in costs management of the enterprise
It s studied the enterprise costs strategic management problem, determined the role and the place of the management accounting in the costs strategic management system and propounded the model of the enterprise reducing costs strategy development and implementation.
Перед кожним шдприемством, що працюе в ринкових умовах, постае проблема його виживання i забезпечення безперервного розвитку. Перспек-тиви розвитку шдприемства в умовах посилення конкуренцп та зниження норми прибутку значною мiрою залежать вщ поведшки витрат та управлшня ними. Вмшня планомiрно i рацюнально керувати витратами в перюди попр-шення кон'юнктури ринку шдвишуе шанси пiдприемства на виживання. У цьому контекст дiевим iнструментарiем е грамотно органiзований та ефек-тивно здiйснюваний процес стратегiчного управлшня витратами, який за своею сутшстю означае управлшня в довгостроковому перiодi всiею дiяльнiстю пiдприемства, тому що охоплюе всi сторони процешв, якi в ньому вiдбува-ються.
Актуальшсть проблеми управлшня витратами випливае з необхщ-ност адаптацiï украïнських тдприемств до розвитку ринку, а також до системи стратепчного управлшня виробничою дiяльнiстю, що широко застосо-вуеться у господарськш практицi тдприемств економiчно розвинутих краïн.
