УДК 004.003
DOI: 10.15587/2312-8372.2019.159210
ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ ОЦ1НЮВАННЯ 1НФРАСТРУКТУРИ
п1дприемствА
Левикiн В. М., Юр'ев I. О.
1. Вступ
Ефективний i сталий розвиток сучасного тдприемства вимагае наявност вщповщно1 iнфрaструктури, а упрaвлiння процесом и функцiонувaння неможливе без комплексно!' оцшки ii результaтивностi. Визначити якiсть шфраструктури пiдприемствa (1П) можливо при виршент двох взаемопов'язаних задач [1]:
- визначення вихщних покaзникiв, що вщображають процеси i результати iнфрaструктурного забезпечення тдприемства;
- вибiр i обгрунтування набору покaзникiв оцiнки результaтивностi шфраструктурного забезпечення пiдприемствa.
Результати оцiнки 1П можуть бути BикOристaнi для розробки управлшських рiшень щодо розвитку i вдосконалення пiдприемствa, а також формування стратепчних плaнiв розвитку його шфраструктури [2, 3]. На результат оцшки 1П впливають змiни вiд реаизацп нових зaпитiв на змiну функцюнальних вимог кiнцевих користувaчiв, що вимагають повторного оцiнювaння 1П, порiвняння отриманих результапв та формування упрaвлiнських впливiв за отриманими вiдхиленнями.
Тому актуальним е дослiдження та удосконалення юнуючих методiв оцiнювaння iнфрaструктурних пiдприемств, оскшьки ефективний розвиток пiдприемствa вимагае наявност вiдповiдноi iнфрaструктури, а також управлшня процесами ii функцiонувaння.
2. Об'ект досл1дження та його технологiчний аудит
Об'ектом дослщження е iнфрaструктурa тдприемства.
Ршення проблем aнaлiзу ефективностi функцюнування 1П може здiйснювaтися iз застосуванням як загальних методик оцiнювaння якост систем, так i за допомогою спецiaльних методик, адаптованих для оцшки 1П. Серед загальних унiверсaльних методiв оцiнки якостi можна видiлити наступш [4, 5]:
- метод анаизу витрат i вигод (cost benefit analysis), який передбачае порiвняння вигод (економiчних i соцiaльних ефектiв), одержуваних вщ функцiонувaння системи, i витрат на шдтримку ii прaцездaтностi протягом певного перюду часу;
- метод анаизу витрат i ефективностi (cost-effectiveness analysis), пов'язаний з оцшкою одержуваних ефеклв не в грошовому вираженш, а в натуральних одиницях. Метод використовуеться для тих випадюв, коли вимiряти ефект в вaртiсному вираженш важко або неможливо;
- метод анаизу витрат i корисност (cost-utility analysis), що мае на yBa3i зiстaвлення витрат, виражених в грошовому вираженш, i корисностi, отримано! вiд фyнкцiонyвaння систем, вимiрювaноi в одиницях корисносл.
Незважаючи на юнування об'ективних переваг кожного з розглянутих методiв, жоден з них повною мiрою не може вважатися ушверсальним. Нaявнiсть недолiкiв перешкоджае ix ефективному практичному застосуванню по вiдношенню до елеменлв iнфрaстрyктyри тдприемства
Серед основних недолтв розглянутих методiв можна видшити:
- склaднiсть оцiнки ефекту вщ впровадження нового IТ-сервiсy, як в грошовому вираженш, так i в одиницях корисностц
- необxiднiсть усунення впливу зовшшшх ефектiв на отриманий результат;
- зниження об'ективност ощнки ефекту вiд впровадження нового 1Т-сервiсy через використання експертно! думки;
- складнють оцiнки рiзномaнiтниx додаткових ефеклв вiд iнфрaстрyктyрниx послуг в пропорцшних величинах.
До недолiкiв юнуючих методiв оцiнки можна також вщнести порiвняння покaзникiв оцiнки з об'ектом-еталоном, що iстотно знижуе !х ушверсальшсть. У той же час, застосування комплексно! ощнки яюсних i кшьюсних елементiв 1П не вимагае порiвняння з показниками пiдприемствa-етaлонa, що значно тдвишуе yнiверсaльнiсть запропонованого пiдxодy.
У процес проведення оцiнки 1П визначаеться ефектившсть використання наявних ресyрсiв та розробляються рекомендaцii щодо полiпшення такого показника. Реаизащя рекомендaцiй, сформульованих на основi проведено! оцiнки 1П дозволить:
- визначати проблемш мiсця та розробити ефективну 1Т-концепцш;
- знизити рiвень збо!в обладнання i програмного забезпечення;
- посилювати прозорiсть ГГ-шфраструктури;
- пiдвищyвaти стaбiльнiсть роботи IТ-сервiсiв.
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослгдження е удосконалення методу ощнювання iнфрaстрyктyри пiдприемствa для визначення впливу вщ впровадження нового 1Т-сервюу в умовах постiйноi змiни функщональних вимог.
Для досягнення поставлено! мети необхщно виконати тaкi зaдaчi:
1. Провести анаиз iснyючиx пiдxодiв та методiв оцiнювaння iнфрaстрyктyри пiдприемствa.
2. Визначити основш елементи iнфрaстрyктyри тдприемства.
3. Визначити вплив вiд впровадження нового 1Т-сервюу на iнфрaстрyктyрy тдприемства.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
Основним завданням шфраструктури пiдприемствa е забезпечення доступност програмних додaткiв IТ-сервiсiв для користyвaчiв та пiдтримкa зростання бiзнесy. В процесi свое! дiяльностi пiдприемствa вирiшyють рiзнi завдання: вихщ на новi ринки, зниження собiвaртостi продyкцii, дотримання
державних регламентних докуменлв вщ ведення бухгалтерского облiку до обробки персональних даних. Спiвробiтникам тдприемства необхiдно ефективно взаемодiяти мiж собою, з iснуючими та потенцшними замовниками, своечасно обробляти безлiч даних [6]. Для всього цього необхщна наявнiсть вiдповiдноï iнфраструктури тдприемства.
1снуючий в сучаснiй лiтературi [7, 8] опис шфраструктури пiдприемства призначений, в першу чергу, для того, щоб сформувати уявлення про склад елеменлв шфраструктури та зв'язюв мiж ними. Однак, використання подiбних пiдходiв при вiдсутностi формальних моделей не дозволяе описати стан об'екта в певний момент часу. Також варто вщзначити, що в силу рiзнорiдностi елеменлв шфраструктури тдприемства говорити про оцшку експлуатовано1' iнфраструктури в цшому вкрай важко, тому що виникае проблема об'еднання безлiчi рiзних оцшок [9, 10]. Вiдсутнiсть загальноï оцшки 1П значно ускладнюе процес оцшки вироблених змш в рамках завдання управлiння сервiсами.
В роботах [11, 12] шфраструктура пiдприемства розглядаеться з точки зору бiблiотеки ITIL (IT Infrastructure Library). Шд iнфраструктурою розумiеться усе апаратне i програмне забезпечення, мережа, примщення i т. п., необхщш для розробки, тестування, надання, монiторингу, контролю або пiдтримки 1Т-послуг. Однак, на думку авторiв, до складу iнфраструктури пiдприемства не слщ включати персонал, процеси i документацто.
У свою чергу, у роботах [13, 14] запропоновано термш «IT-шфраструктура». IT-iнфраструктура компанiï включае в себе пристроï iз виходом в 1нтернет, бази даних, програмне забезпечення, корпоративну пошту, iнтерфейс керування шфраструктурою. Всi цi елементи об'еднуються через 1нтернет i працюють у зв'язш, що дозволяе ефективно виконувати рiзнi завдання та створити бiзнес-середовище для скоординовано!' роботи всiеï компанп та кожного ïï пiдроздiлу. Однак, в такому випадку неможливо оцшити якiсть окремих IТ-сервiсiв для шдтримки функцiональних вимог кiнцевих користувачiв, що е обов'язковим завданням при управлшш наданням IТ-сервiсiв.
Згiдно ДСТУ ISO 9004:2012 [15] шфраструктура тдприемства включае рiзнi ресурси, таю як: виробничi примщення, засоби праш та обладнання, допомiжнi служби, iнформацiйнi та комушкацшш технологiï, а також транспортнi засоби.
На шдстаы результатiв дослiдження процесу оцшювання витрат на управлiння 1П [16], а також розроблено1' моделi оцiнювання 1П [17], пропонуеться витрати, пов'язанi з управлiнням 1П, згрупувати наступним чином:
- витрати на ГГ-сервюи;
- витрати на комушкацшш технологи;
- витрати на шформацшш технологи;
- витрати на комп'ютерну мережу.
Таким чином, на основi представлено1' в роботi [17] моделi оцiнювання 1П та наведених вище груп витрат пропонуеться удосконалити метод оцшювання шфраструктури тдприемства iз урахування витрат на придбання, розробку або удосконалення юнуючих IТ-сервiсiв.
5. Методи дослщження
Оцшка елементiв 1П здiйснюють фахiвцi, якi оцiнюють стан обладнання i програмного забезпечення комп'ютерних мереж, систем зберiгання даних, систем безпеки та антивiрусного захисту на вщповщнють цiлям i завданням киента. Для якiсноi оцiнки 1П пропонуеться використовувати експертнi оцiнки, перетворенi в вщповщну числову шкалу. В результат якiсних i кiлькiсних оцiнок формуеться комплексна оцшка iнфраструктури пiдприемства.
На mдставi моделi оцiнювання iнфраструктури тдприемства [17], оцiнку витрат на ГГ-сервюи 0/7ч = пред ставимо виразом:
де - сумарш витрати тдприемства на ГГ-сервюи.
Оцшку витрат на комушкацшш технологи Оа = /( Т. представимо виразом:
^СТ; — 2
(2)
де 2СТ. - сумарш витрати тдприемства на комушкацшш технологи.
Оцшку витрат на шформацшш технологи Оп = И,т. представимо виразом:
гп-^тг,;- (3)
/—1
де - су марш витрати тдприемства на шформацшш технологи.
Оцшку витрат на комп'ютерну мережу тдприемства 0Е = 1Е} представимо виразом:
= (4)
7—1
де 1Г - сумарш витрати тдприемства на комп'ютерну мережу. 6. Результати дослщження
Внаслщок використання подiбного групування витрат для виршення даноi проблеми був удосконалений метод оцшювання 1П. Суть методу викладена у виглядi послiдовностi наступних етапiв.
Етап 1. Визначення величини витрат на шфраструктуру тдприемства до проведения змш (7П) по кожнш видшенш груш витрат:
де Zs - витрати на ГГ-сервюи;
ZCT - витрати на комушкацшш теxнологiï; Zn- - витрати на шформацшш теxнологiï; ZE - витрати на комп'ютерну мережy.
Крок 1. Визначення величини витрат на ГГ-сервюи Zs здшснюегься за формулою:
Z^q — ^devQ ^ ^buyo ^ ^use^ ^ ZSUp() > (б)
де ZdeV{) - витрати на розробку IT-cepBÍcÍB;
Zbu% - витрати на придбання IТ-сервiсiв; Zuseo - витрати на експлуатащю IТ-сервiсiв: ZsuPo - витрати на шдтримку IТ-сервiсiв.
Крок 2. Визначення величини витрат на комушкацшш технологи Zcr здiйснюeться за формулою:
•Zcïq — + ^mob0 + ZO(^0 i (V)
де Zint() - витрати на використання 1нтернет-ресурслв; ZmobQ - витрати на забезпечення послуг зв'язку; Zadd0 - нaклaднi витрати на комушкацшш теxнологiï.
Крок 3. Визначення величини витрат на шформацшш технологи Z//() здiйснюeться за формулою:
Z/T() — Zsp0() + ZSS() +zsk (S)
де Zsp% - витрати на системне програмне забезпечення; Zss - витрати на сервiснi системи; Zst - витрати на системи теxнiчного обслуговування. Крок 4. Визначення величини витрат на комп'ютерну мережу Z/(. визначаеться за формулою:
Z_i'0 — zeao +zero +zei>0 + Zßs-0, (9)
де Z„,n - витрати на амортизащю обладнання i мереж; ZerQ - витрати на ремонт обладнання i мереж;
Zepo - витрати на планове оновлення та вдосконалення обладнання i мереж; Ze% - склaдськi витрати.
Етап 2. Визначення величини передбачуваних витрат на 1П шсля проведения змш () шляхом тдсумовування витрат по кожнш видшенш груш, аналопчно Етапу 1, за формулою:
^ +гщ +гщ. (10)
Етап 3. Визначення витрат на проведення змш в 1П виконуеться шляхом зiставлення даних про розмiр витрат на 1П до i пiсля проведених змш
лг = г1-г(), (11)
де - показуе, на скшьки зросли витрати, в пор1внянш з початковими; ^ - розмiр витрат на 1П пiсля проведення змiни; 20 - величина витрат до проведення змш в 1П.
Етап 4. Розрахунок загально! рентабельнють проведених змiн в 1П (Я) здiйснюеться за формулою:
(12)
де F - прибуток вщ продажу товарiв, продукцii, робгг або послуг.
Етап 5. Здшснення експертно! оцiнки 1П на основi шкали, в якiй передбаченi наступш рiвнi: «дуже висока яюсть», «висока яюсть», «середня яюсть», «низька яюсть», «незадовiльна яюсть». Цi оцiнки пропонуеться будувати на основi експертних юльюсних оцiнок, побудованих за п'ятибальною шкалою. Зразок шкали представлений в табл. 1.
Таблиця 1
Шкала оцшки якостi параметрiв iнфраструктури пiдприемства
Р1вень якосп оцшюваного параметра Оцшка в балах
Дуже висока яюсть 5
Висока якють 4
Середня яюсть 3
Низька яюсть 2
Незадовшьна яюсть 1
Зразок зведено! таблиц експертних оцiнок розглянутих параметрiв представлено в табл. 2.
Таблиця 2
Зведена таблиця експертних оцшок розглянутих параметрiв
№ Оцшюваний параметр 1-й експерт 2-й експерт
1 1Т-сервю № 1 3 3
2 1Т-сервю № 2 5 4
п 1Т-сервю № п Оцшка 1-го експерта Оцшка 2-го експерта
Етап 6. Формування матриц вщповщност оцшюваних параметрiв i оцшок, виставлених експертами, М(пхт) здшснюеться на основ1 табл. 2. В цшому матриця М(пхт) мае вигляд:
М(пхт) =
ГОи ... о1яЛ
••• Опт)
(13)
де п - кшькостей задiяних експертiв;
т - юльюсть оцiнюваних параметрiв.
Етап 7. Розрахунок середнього значення кожного оцшюваного параметра, на основi даних матрицi (13) здшснюеться за формулою:
(14)
де Оу - оцшка/-ого параметра /-м експертом; п - юльюсть експертiв.
Етап 8. Формування матриц вагових коефiцiентiв оцiнюваних параметрiв здшснюеться в наступному виглядг
(Фи ...
Ы(пхт) =
у гг \п гг тп )
(15)
де т - юльюсть оцшюваних параметрш; п - кшьюсть задiяних експертiв.
Для визначення значення вагового коефщента у-ого параметра в ощнщ ого експерта використовуеться формула:
Щ; =
V т.
Ш
/
(16)
Етап 9. Визначення середшх вагових коефщенлв по кожному оцiнюваному параметру i розмiщення у виглядi впорядковано! послiдовностi:
(17)
Значення середнього вагового коефкцента кожного оцшюваного
параметра визначаеться на основi даних матриш (15) за формулою:
щ =—тщ,
п ¿=1
де п - кiлькiсть експертiв;
Шу - ваговi коефщ1ентиу-ого параметра в оцшщ /-ого експерта. Етап 10. Визначення значень показника оцшки якосл 1П (К) на основi розрахованих середнiх вагових коефщ1енлв з урахуванням рентабельносл проведених змiн в 1П за формулою:
К = 11-ТФгОр (19)
де Я - показник рентабельносл проведених змiн в 1П;
т - кiлькiсть використовуваних параметрiв оцiнки якостi 1П;
- середнш ваговий коефщент кожного оцшюваного параметра якостi 1П; О,- - середне значення оцiнюваного параметра якосл 1П. Етап 11. Якюна оцшка 1П за результатами кiлькiсноi оцшки показника К за шкалою, що представлена в табл. 3. Завершення застосування методу.
Таблиця 3
Вщповщнють значення показника кiлькiсноi та якiсноi оцiнки якостi _iнфраструктури шдприемства_
Значения кшьк1сно'1' оцшки 1П Яюсна характери' ^чка ефективиостi 1П Реколендацп щодо застосування обраного 1Т-сервюу
К >4,5 Високоефективна IТ-сервiс рекомендований до застосування
3<К<4,5 Помiрио ефективна Застосування ГГ-сервюу в рамках оперативного управлшня
2 <К<Ъ Нчзькоефектчвиа Застосування IТ-сервiсу в рамках тактичного управлшня
К<2 Неефективна Застосування ГГ-сервюу в рамках стратепчного управлiиия
Далi наведено уточнення виконання деяких етапiв запропонованого методу.
Для проведення розрахунюв на Етапi 1 необхщно зiбрати вiдповiднi оперативнi даш щодо дослiджуваного пiдприемства, на якому плануеться впровадження нового IТ-сервiсу. Кр1м того, при змiнi в будь-якому видi забезпечення iнформацiйноi системи накопичеш статистичнi вiдомостi дозволять визначити ефект вщ проведених змiн [18].
Отрнмане на Етат 3 вщ'емне значення Д/ означае економпо внтрат вiдповiдно, прибуток пiдприемства.
Середнi ваговi коефiцiенти, отриманi на Етапi 8, визначають значимiсть оцiнюваних параметрiв: якщо у-й показник на думку експерлв е незначним, то його ваговий коефшдент повинен практично дор1внювати нулю. Чим вище значення вагового коефкцента IV', тим бшып вагомим е дослщжуваний параметр.
Будь-яка модифжашя шфраструктури шдприемства призводить до змши показника оцiнки його якост К. Отже, виявлення динамiки показника К дозволить контролювати рiвень якост 1П. Накопичена статистика дае можливють виявити тренди i на основi ïx аналiзу своечасно прийняти ршення про необxiднiсть змiн в 1П з метою його адаптацiï до нових умов [19].
7. SWOT-аналiз результат дослiджень
Strengths. Основна перевага запропонованого методу полягае в тому, що вш дае можливiсть сформувати попередню оцiнку планованих змiн в 1П i тим самим вщмовитися вiд проведення змiн в разi ïx низькоï ефективностi.
Weaknesses. До недолтв даного методу можна вщнести трудомiсткiсть визначення актуальноï iнформацiï про витрати на 1П.
Opportunities. В останш роки пiдприемства роблять значш iнвестицiï в iнформацiйнi технологи для тдвищення ефективностi бiзнес-процесiв, безпеки та конкуренто спроможностт У сучасних умовах зв'язки мiж iнформацiйними теxнологiями та шшими елементами бiзнесу стали значно складшшими, оскiльки новi технологи мають ключове значення для всix галузей економiки. Оптимiзувати витрати на шформатиза~ ,-ю пiдприемства можливо за умови аналiзу стану, взаемодп, ефективностi шформацшних теxнологiй з рiзними бiзнес-процесами. Для цього проводиться оцшка шфраструктури шдприемства, що забезпечуе керiвний персонал шформашею, необxiдною для реструктуризацiï витрат на шформацшш технологи та пiдвищення рiвня ефективностi ïx застосування.
Перспективним напрямком подальшого дослiдження в областi оцшювання 1П е оцiнювання проведених змш з урахуванням накопичених статистичних даних. Таким чином, удосконалення методу оцшювання 1П i аналiз динамiки отриманих оцшок дозволить шдвищити точнiсть оцшювання 1П, в зв'язку з цим можуть бути отримаш додатковi резерви для розвитку шдприемства.
Threats. Основною загрозою, що виникае у процес оцшювання 1П е значнi витрати кошпв та часу на формування комплексно!' оцшки. Складнiсть розраxункiв безпосередньо залежить вiд розмiру пiдприемства. Використання запропонованого методу на великих шдприемствам потребуватиме збору велико1' кiлькостi шформацп' про наявну iнфраструктуру. Можливi випадки, коли у разi вiдсутностi шформацп' щодо певних статей витрат або надання помилкових даних, отримана у результат комплексна оцiнка буде мати значну похибку. Однак, зазначеш недолши все ж стосуються саме шдприемства з низьким рiвнем iнформатизацiï та вщсутшстю оперативних даних щодо витрат на шдтримку iснуючоï iнфраструктури.
8. Висновки
1. Розглянуто проблему оцшювання шфраструктури шдприемства для визначення впливу вщ впровадження нового 1Т-сервюу в умовах постшно1' змiни функцiональниx вимог кшцевих користувачiв. Для цього було проведено аналiз iснуючиx пiдxодiв та методiв оцiнювання iнфраструктури пiдприемства. Зважаючи на те, що шфраструктура шдприемства мае велику кшьюсть
pi3H0MaHnwx об'еклв, якiсть яких необхiдно оцшити, були використанi методи eK0H0Mi4H0r0 анашзу та метод експертного оцiнювання компоненлв.
2. На OCHOBÏ результатiв проведеного анал1зу проблем оцiнювання iнфраструктури та юнуючих варiантiв термiну «инфраструктура шдприемства» визначено основш елементи iнфраструктури шдприемства. Запропоновано визначити шфраструктуру пiдприемства як набiр взаемопов'язаних IТ-сервiсiв, iнформацiйних та комушкацшних технологiй, об'еднаних комп'ютерною мережею шдприемства.
3. Визначено вплив на юнуючу шфраструктуру шдприемства вщ впровадження нового IТ-сервiсу, що дозволило удосконалити метод оцiнювання iнфраструктури пiдприемства, який, на вщмшу вiд iснуючих, поеднуе у ^6î кiлькiсну оцiнку витрат на 1Т-сервюи i якiсну оцшку компонентiв оновлено! iнфраструктури пiдприемства. Це дае можливють комплексно оцiнити шфраструктуру шдприемства i сформувати рекомендацп щодо застосування обраного ГГ-сервюу. Перевага запропонованого методу полягае в тому, що вш дозволяе сформувати попередню оцшку планованих змш в iнфраструктурi шдприемства i тим самим вщмовитися вщ проведення змiн в разi ïx низько! ефективностi.
Лiтература
1. Lavinghouze S. R., Snyder K., Rieker P. P. The component model of infrastructure: a practical approach to understanding public health program infrastructure // American journal of public health. 2014. Vol. 104, Issue 8. P. 14-24. doi: http://doi.org/10.2105/ajph.2014.302033
2. Пушкарь А. И., Гаркин В. В. Использование модели зрелости 1Т-инфраструктуры в оценке качества информационных систем предприятия // Вюник Сумського державного ушверситету. Серiя: Економка. 2013. № 3. С. 130-145.
3. Kralik L., Senkerik R., Jasek R. Proposal of evaluation criteria for free and open source tools for modelling and support of it service management according to ITIL // 29th European Conference on Modelling and Simulation, ECMS 2015. 2015. Р. 537-542. doi: http://doi.org/10.7148/2015-0537
4. Design and management of manufacturing systems for production quality / Colledani M. et. al. // CIRP Annals - Manufacturing Technology. 2014. Vol. 63, Issue 2. P. 773-796. doi: http://doi.org/10.1016/j.cirp.2014.05.002
5. Маевский Д. А., Маевская Е. Ю. Основные принципы построения учетных систем операционного управления // Електромашинобудування та електрообладнання. 2008. № 70. С. 123-126.
6. Вишняков Ю. М., Новиков С. Ю. Формализация задачи управления уровнем сервисов в информационных системах // Известия ЮФУ. Технические науки. 2008. № 4. С. 133-136.
7. Scheibenberger K., Pansa I. Modelling dependencies of IT Infrastructure elements // 3rd IEEE/IFIP International Workshop on Business-driven IT Management. Salvador, 2008. P. 112-113. doi: http://doi.org/10.1109/bdim.2008.4540083
8. da Silva L. F., Brito e Abreu F. An IT Infrastructure Patterns Approach to Improve IT Service Management Quality // Seventh International Conference on the
Quality of Information and Communications Technology. Porto, 2010. P. 171-176. doi: http://doi.org/10.1109/quatic.2010.34
9. Traub M., Maier A., Barbehön K. L. Future Automotive Architecture and the Impact of IT Trends // IEEE Software. 2017. Vol. 34, Issue 3. P. 27-32. doi: http://doi.org/10.1109/ms.2017.69
10. Serrano N., Gallardo G., Hernantes J. Infrastructure as a Service and Cloud Technologies // IEEE Software. 2015. Vol. 32, Issue 2. P. 30-36. doi: http://doi.org/10.1109/ms.2015.43
11. Method to design optimal communication architectures in advanced metering infrastructures / Armendariz M. et. al. // LET Generation, Transmission & Distribution. 2017. Vol. 11, Issue 2. P. 339-346. doi: http://doi.org/10.1049/iet-gtd.2016.0481
12. Marrone M., Kolbe L. M. Impact of IT Service Management Frameworks on the IT Organization // Business & Information Systems Engineering. 2011. Vol. 3, Issue 1. P. 5-18. doi: http://doi.org/10.1007/s12599-010-0141-5
13. Dong W., Ji Q. D., He L. N. An Enterprise-Wide Digital Archive Management System Infrastructure // Applied Mechanics and Materials. 2014. Vol. 513-517. P. 24202423. doi: http://doi. org/10.4028/www. scientific.net/amm.513-517.2420
14. Liu S.-C., Wu T.-H. Enterprise Information Infrastructure Constructed by Integral Planning // International Journal for Digital Society. 2010. Vol. 1, Issue 3. P. 172178. doi: http://doi.org/10.20533/ijds.2040.2570.2010.0022
15. ДСТУ ISO 9004:2012 (ISO 9004:2009, IDT). Управлшня задля досягнення сталого ycnixy оргашзацп. Шдхщ на ochobï управлшня яюстю. На замшу ДСТУ ISO 9004:2001; чинний з 2013-05-01. Кшв: Держспоживстандарт Украши, 2013. 60 с.
16. Martini В., Paganelli F A service-oriented approach for dynamic chaining of virtual network functions over multi-provider software-defined networks // Future Internet. 2016. Vol. 8, Issue 2. P. 24. doi: http://doi.org/10.3390/fi8020024
17. Левыкин В. М., Юрьев И. А. Разработка моделей оценки качества инфраструктуры предприятия и инфраструктуры информационной системы // Радиоэлектронные и компьютерные системы. 2016. № 3 (77). С. 100-105.
18. Melendez K., Davila A., Pessoa M. Information technology service management models applied to medium and small organizations: A systematic literature review // Computer Standards & Interfaces. 2016. Vol. 47. P. 120-127. doi: http://doi.org/10.1016/j.csi.2015.10.001
19. Levykin V., Iuriev I. Stages and results of typical project on development of IT organization strategy: proceeding // Wschodnie partnerstwo - 2017. 2017. Vol. 3. P. 10-13.