CC BY
13
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционный климат, инвестиционный капитал, управление, инвестиционная привлекательность, инвестиционные проекты.
Chertorizhsky V.M., Kolodijchuk A. V. Organizational aspects of forming of favourable investment climate in a region
In the article the organizational aspects of forming of favourable investment climate are analysed on national, regional levels and level of enterprise. The factors of influence on the investment attractiveness of region and classification approaches on regional investment projects are certain.
Keywords: investments, investment climate, investment capital, management, investment attractiveness, investment projects._
УДК 330.341.1 Астр. Т.М. Шошж1 - НУ "Львiвська полтехшка "
ОЦ1НЮВАННЯ РЕСУРСНО! ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 ШНОВАЩЙНО1 1НФРАСТРУКТУРИ МАШИНОБУДУВАННЯ
Обгрунтовано метод оцшювання шновацшно'1 шфраструктури, що базусться на аналiзi ресурсного забезпечення та результативност п роботи. Визначено показники, що дають змогу оцшити ресурсну забезпечешсть. З метою визначення верхньо'1 межi обсягу наданих послуг та випущено'1 тдприемствами 11Д, шиовацшиоi продукцп, запропоновано споаб обчислення мiсткостi ринку.
Ключов1 слова: шновацшна iнфраструктура, аналiзування шновацшно]! шфрас-труктури, метод дослiдження.
Постановка проблеми. На сьогодш фактом е те, що краiни, як актив-т в шновацшнш сфер!, можуть претендувати на зростання та стадий розви-ток власноi економiчноi системи у перспектив!. Саме знания та iх практичне втшення е найнадшшшим шдгрунтям для розвитку економжи, оскшьки на-в!ть у перюд криз вони не лише не втрачають, а навпаки, набувають додатко-во! актуальносл як заЫб до здшснення яюсного ривка певними тд-приемствами зокрема та нацюнальним господарством загалом.
Неможливо вести мову про розвиток шновацшно1" д!яльносп та шно-вацшно1" шфраструктури (дал! - II) як мюця 11 локал!заци без наявност адекватного методу оцшювання II. Актуальшсть цього дослщження зумовлена тим, що в працях бшьшосл дослщниюв надто мало уваги придшяеться вирь шенню проблеми визначення оптимального методу оцшювання шфраструктури шновацшно! д!яльност та питанню анал!зування iнновацiйноi сфери з погляду конкретних числових величин.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Сучасна економ!чна наука пропонуе низку метод!в оцшювання шфраструктури, зокрема, досить часто науковщ пропонують розраховувати штегральний показник розвитку шфрас-труктури [1-8]. Одним !з найпоширешших у використанш е метод Беннета [2]. Проте цьому методов! притаманна низка вад, основною з яких е надто тюна залежшсть показника вщ значення обраного еталона [3], тобто, внасль док змши зазначеного еталона вщбудеться змша у результатах обчислення для кожно! групи об'еклв дослщження, причому така змша не може бути жодною м!рою пов'язаною з! змшами у самш шфраструктурь
1 Наук. rapiERm: проф. О.£. Кузьмш, д-р екон. наук - НУ "Л^вська полггехшка"
Окремi науковщ для оцiнювання розвитку сощально! шфраструктури пропонують викорисговуваги коефщент Успенського [8]. Недолжом ще! методики е те, що вона абсолютно не враховуе ефекгивнiсгь дiяльносгi шфраструкгури, вщштовхуючись пiд час ощнювання лише вiд обсягу 11 основних фондiв.
Сотникова О.Г. пропонуе розглядати шфраструктуру iнновацiйного пiдприемсгва як деяку систему, що характеризуеться цшьовою функщею, визначеною структурою та певним рiвнем складностi [9]. Згiдно iз принципами пропонованого системного шдходу, доцiльно змiстити акцент вивчення iз безпосередньо елементiв iнфраструктури на сукупшсть взаемовiдносин та взаемозв,язкiв помiж ними. Значною мiрою це твердження стосуеться систе-моутворювальних зв,язкiв, що власне i надають цiлiсностi об'екту вивчення.
Формулювання щлей дослiдження. У цш роботi плануемо обгрунту-вати метод ощнювання виробничо-технолопчно! шновацшно! шфраструкту-ри, що базуеться на аналiзi ресурсного забезпечення та результативност 11 дь яльностi, зокрема сформувати систему показниюв, яка надавала б змогу ощ-нювати ресурсну забезпеченiсть.
Виклад основного матерiалу. Згадуванi вище методики слабко засто-совнi до аналiзування саме шновацшно! iнфраструктури. Розглянемо спещ-ашзоваш способи, синтезованi вiтчизняними фахiвцями. На наш погляд, найбшьш адекватний метод запропонувала С. О. Ракiцька. Пiд час його роз-роблення за основу було взято методику, яку обгрунтував Д. Бшь [10]. В основу зазначеного способу ощнювання шновацшно! шфраструктури покладе-но принцип непрямого ощнювання об'екта дослiдження. Автор розраховуе два комплексш показники: показник забезпеченост шновацшно! шфраструк-тури ресурсами до 11 розвитку та показник результативност 11Д [11].
Саме на основi логiки згаданого методу, розробимо власний, що дасть змогу глибше проаналiзувати як ресурсну забезпеченiсть, так i результатив-нiсть дiяльностi II. Для цього застосуемо комплексний шдхщ, за якого шно-вацiйна iнфраструктура характеризуеться системою ключових показникiв, якi вщображають усi сторони 11 функцiонування.
Найдощльшше вважаемо зупинитися на оцiнюваннi об'ек^в виробни-чо-технолопчно! шновацшно! iнфраструктури. По-перше, такий пiдхiд зу-мовлений характером економiчних взаемовiдносин в Укра!ш, який iмплiкуе центральне становище iснуючих об'ек^в виробничо-технолопчно! 11Д. Подруге, ОВТ1 - це так звана базова шфраструктура, оскiльки основнi ланки ш-новацiйного процесу локалiзованi саме у !хшх рамках, отже, вклад у розвиток шновацшного потенцiалу машинобудiвноl галузi е найбiльшим. По-трете, вь д^рае роль також i масштаб дiяльностi, оскiльки об'екти доповнювально! ш-фраструктури характеризуються як значно меншими витратами на свое фун-кцiонування та чисельшсть персоналу (наприклад, центри трансферту техно-логiй, зазвичай, складаються iз декiлькох експертiв, що працюють в одному офюному примiщеннi), так i обсягом доходiв та прибуткiв. У крашах захщно! цившзаци, зокрема США, Канад^ Великобритани та 1зра1ш винятки можуть становити венчурш фонди, яким вдалося вивести акци шдтримувано! ними шновацшно! фiрми на фондовi ринки та отримати значний прибуток, проте в укра1нських реалiях перевага масштабу притаманна все-таки ОВТ1.
Бyдь-якa економiчнa системa, зокpемa й iнновaцiйно a^mm тд-пpиeмствa мaшинобyдiвноï гaлyзi, в процес свого фyнкцiонyвaння pеaлiзо-вye три процеси: вхiд, перетворення тa вихiд.
Отже, для aнaлiзyвaння об'еклв виpобничо-технологiчноï iнновaцiйноï iнфpaстpyктypи мaшинобyдyвaння визшчимо aлгоpитм (рис.):
Рис. По^довшсть аналiзування o6'eKmie виробничо-теxнологiчноïшновацшно1'
тфраструктури машинобудування
Визнaчaльний етaп полягae в оцiнювaннi piвня зaбезпеченостi ОВТ1 ре-сypсaми до його розвитку. Видiлимо y склaдi pесypсiв пiдпpиeмствa тaкi компонента, як людсью, мaтеpiaльнi (техшко-технолопчш тa пpостоpовi - фонд примщень), iнфоpмaцiйнi, оpгaнiзaцiйнi, енеpгетичнi тa ф^нсовь Окpемi дослiдники видiляють тaкож можливост пiдпpиeмствa як окремий ресурс [12], проте вapто зaзнaчити, що можливост мaють iмовipнiснy природу, що зшчно утруднюе ïx iдентифiкaцiю тa подaльше кiлькiсне оцiнювaння. Тому, нaбyвши pеaльного втiлення, спpиятливa можливiсть познaчaeться m одному iз шведе-них видiв pесypсiв ОВТ1 мaшинобyдyвaння позитивним чином, вщповщно, неспpиятливa - негaтивним. Тобто pеaлiзовaнi можливостi пiдпpиeмствa пере-носять свш кiлькiсний вимip нa один aбо декiлькa з нaявниx видiв pесypсiв.
Iнтегpaльний покaзник, що дae змогу оцiнити ресурсне зaбезпечення iнновaцiйноï iнфpaстpyктypи мaшинобyдyвaння, знaxодиться y визшченш зa-лежностi вигляду y = f (x1,x2,...,xn) вщ одиничних покaзникiв xb...,xn, зa до-помогою яких виpaжaeться зaбезпеченiсть 11Д окремими видaми ресурЫв. Цей покaзник визнaчaтимемо з викорисганням середньо!" геометрично", ос-кiльки y paзi piзнобiчного оцiнювaння ресурсного зaбезпечення ми викорис-товyвaтимемо piзнi погазники: як зa одиницями вимipювaння тa поpядкaми
значень статистичниx даниx, так i ïx розраxованими еталонними вщповщни-ками. Враxовyючи також те, що середа геометричне e достатньо чутливим до змiни значень своïx скдадовиx i прогресивно реагye на мiрy ïx рiзностi, цей показник розраxyeмо за такою формулою:
Oj = BKj ■ Щ , (1)
де Oj - iнтеградьна оцiнка забезпеченостi ресурсами ПД гадyзi j; Пу,П1 j,П2j,...,Пп- - стандартизоваш одиничнi показники оцiнки забезпеченос-тi ресурсами ПД гадyзi j; i - кшьюсть стандартизованиx одиничнж показни-кiв; BKj = BK1j,BK2j,...,BKnj - ваговi коефiцieнти значення i-го стандартизова-ного одиничного показника ресyрсноï забезпеченостi. При цьому Щ визначаeться як:
Щ = ПЗРф / ПЗРе, (2)
де: ПЗРф - фактичний одиничний показник оцшки забезпеченостi ПД галyзi j ресурсом i; ПЗРе - еталонний i-й одиничний показник оцшки забезпеченост ПД гадyзi j ресурсами групи i.
Еталонним вважатимемо таке значення показника забезпеченост ресурсом i, за якого шновацшна шфраструктура гадyзi здатна буде, повнiстю використовуючи свш потенцiад, максимально ефективно виконувати фун-кцiю надання послуг у сферi iнновацiйноï дiяльностi, а також виробництва ш-новацiйноï продyкцiï iз застосуванням власниx виробничиx потужностей.
Виразимо загальний обсяг наданиx послуг та випущено1' шновацшно1" продyкцiï у грошовому вимiрi через ЗО, кшьюсть продукту та послуг виду а через xa, а собiвартiсть одинищ послуги або продукци становитиме ca. У такому випадку, загальна вартiсть послуг та випущено1' ПД iнновацiйноï продукци, розраxовyватимемо за такою формулою:
ЗО = £ XaCa . (3)
a=1
Чинне украшське законодавство визначаe собiвартiсть продукци (ро-бiт, послуг), як "виражеш у грошовiй формi поточш витрати пiдприeмства на виробництво та збут" [13].
ca = Be + Взб, (4)
де: Be - витрати на виробництво, Взб - витрати на збут. Витрати на виробництво складаються з:
1) прямж матерiадьниx витрат, що, водночас, оxопдюють витрати на прид-бання сировини, матерiадiв, компдектyючиx та виробiв, що повиииi пройти додаткове оброблення, а також iß допомiжниx матерiадiв;
2) прямиx витрат на оплату пращ, що складаються is виплат основноï та до-датковоï заробiтниx плат, виплат, передбачеииx законодавством про працю (наприклад, матерям на час догляду за дитиною, оплат щорiчниx вщпусток тощо), та витрати, що пов'язат з навчанням та переподготовкою кадрiв;
3) шших прямих витрат, яш охоплюють амортизацию, витрати на виправ-лення браку та вартють продукту, брак при випуску якого був безпово-ротним, вщрахування на сощальт заходи та орендт втрати;
4) змшних загальновиробничих та постшних розподшених загально- ви-робничих витрат: витрати на управлшня, витрати на експлуатащю, ремонт та утримання основних засоб1в, 1х страхування, комунальт витрати, витрати на техтку безпеки та охорону пращ [14].
Витрати на збут формуються з таких компонент:
1) витрат, що пов'язат з транспортуванням готово! продукцп, 11 перемщен-ням, збер1ганням, навантаженням, розвантаженням, пакуванням та стра-хуванням;
2) витрат на здшснення гарантшного ремонту продукци або 11 замши;
3) витрат на забезпечення функщонування структурних тдроздтв, як збувають продукцию;
4) витрат на здшснення експлуатацшних робгт, утримання та ремонту основних засоб1в та актив1в, що забезпечують збут продукци;
5) витрат рекламних та маркетингових заход1в;
7) витрати на збер1гання, навантаження, розвантаження й пакування продукци;
8) податки та збори, встановлет законодавством Укра!ни.
Як бачимо, витрати, що 1х зазнае пiдприемство у процес виробництва та збуту, безпосередньо визначаються характером його ресурсного забезпечення. Так, наприклад, вщ рiвня тако! складово! матерiально-технологiчних ресурсiв, як технолопя виробництва, залежать витрати на придбання сирови-ни, матерiалiв, енерги, виправлення браку, гарантiйного обслуговування, ути-лiзаци вiдходiв тощо.
Собiвартiсть як економiчна категорiя вживаеться з метою вщображен-ня вартюно1" сторони витрат ресурЫв, проте вона також характеризуе рiвень ефективностi процесу роботи об'екта шновацшно1' iнфраструктури, адже вплив на не1 чинять рiвень технологiй, яюсть органiзацiйного забезпечення та трудових ресуршв, загальний стан та ступiнь зношеност основних фондiв, енергозатратнiсть тощо. Таким чином, собiвартiсть продукту 11Д за своею сутшстю е не просто сукупшстю витрат ресурсiв, якi необхщно задiяти для випуску цього продукту (оскшьки за такого пiдходу вщображаеться лише кiлькiсна сторона явища), а й комплексним результатом використання певних комбшацш ресурЫв, якi характеризуються також яюсними параметрами.
Оскiльки йдеться про досягнення максимуму цшьово1' функцп ЗО на множит допустимих значень ха, то критерiй оптимальностi виглядатиме так: тах ЗО. Обгрунтуванням саме такого вибору цшьово1' функци е те, що,
м
попри, на перший погляд, доцшьшсть обрання у якост критерiю оптималь-ностi функщонування господарських структур максимiзаци величини при-бутку, з точки зору нащонально1' економiки, бiльш важливим е опосередкова-ний економiчний ефект вiд дiяльностi 11Д, що виявляе себе у результатах ш-новацшно1' дiяльностi контрагенпв об,ектiв шновацшно1" iнфраструктури. Да-ний постулат шдтверджуеться досвiдом ряду кра1н, що здiйснюють значнi ш-
вестици у II, маючи на yBa3i при цьому у якост бажаного результату не стшь-ки прибутковiсть окремих складових шновaцшноi iнфрaструктури, скiльки aктивiзaцiю шновaцшноi дiяльностi на piBHi нацюнально! економiки. Отже, хоча з точки зору функцюнування само! 11Д найважлившим показником е прибутковiсть, бiльш високий рiвень розгляду змушуе змiстити прюритет у сторону обсягу наданих послуг та випущено! продукцii.
1з огляду на те, що aнi кшьюсть наданих послуг, aнi кiлькiсть випущено! продукци не можуть мати вщ'емних значень, вважаемо, що xa > 0 для а = 1,2,...,l. Розглянемо тепер цю проблему з погляду використання ресурЫв: для виготовлення одиницi iнновaцiйноi продукци або надання послуги, шно-вацшнш iнфрaструктурi потрiбно зaдiяти aia одиниць сировини, отже, ство-рення xa одиниць продукцii або послуг потребуватиме aiaxa одиниць ресур-сiв групи i. При цьому вважатимемо, що собiвaртiсть послуг та продукцii е е^валентом вaртостi ресурсiв, зaдiяних тд час випуску.
Зважаючи на те, що ресурси шновацшно! iнфрaструктури ми згрупу-вали так, що вс iхнi групи необхiднi як при наданш послуг, так i при випуску продукци, перед нами постае потреба пошуку такого оптимального набору ресуршв, який забезпечував би максимальний обсяг наданих послуг та випу-щеноi пiдприемствaми 11Д, iнновaцiйноi продукци, при цьому обсяг зaдiяних ресуршв не може перевищувати iхнiй обсяг, доступний для залучення.
i
X aiaXa < bi, i = 1,2,..., n. (5)
a=1
Чим ефективнiшим е функцiонування об'екта 11Д, тим нижчою (за ш-ших рiвних умов) буде собiвaртiсть його продукцii. Вiдповiдно, ефективнiсть дiяльностi всiеi iнновaцiйноi iнфрaструктури машинобудування, як сукупнос-тi пiдприемств, повинна супроводжуватися також ефективним використан-ням ресурЫв, що вплине на величину собiвaртостi випущеноi продукцii та наданих послуг. Отже, т характеристики використання ресурЫв, якi задоволь-няють умову max ЗО, будемо вважати еталонними характеристиками вщнос-
{xa}
но фактичних.
Проте ця спрощена умова, будучи вщрваною вiд реалiй функцюнуван-ня економiчноi системи, могла б призвести до стимулювання нерaцiонaльного використання ресурсiв, оскшьки едина мета - мaксимiзaцiя обсяпв виробниц-тва. Саме тому ще одне обмеження зaсвiдчуе той факт, що обсяг надання послуг е величиною скшченною та залежною вщ мiсткостi ринку послуг та продукци 11Д. Зважаючи на конкурентшсть ринково! економiки, умова необхщ-ностi боротьби за наповнення ринку послуг iнновaцiйноi iнфрaструктури машинобудування вггчизняним продуктом, змушуватиме пiдприемствa та оргаш-
зaцii до пошуку таких технологш роботи, якi оптимiзувaли б затрати ресурсiв.
i
Таким чином, max X caxa {0, Птах} необхщно знайти за таких умов:
Ы a=1
l
Xa> 0, a = 1,2,..., l i X aiaXa < bi, i = 1,2,...,n
a=1
Верхню межу шуканого значення, тобто Птах, мютюсть ринку, озна-чимо як кшьюсть продукцп та послуг, що можливо реашзувати на певному ринку за визначений перюд. Потрiбно розумiти, що мютюсть ринку е похщ-ною вщ попиту, а не потреби кшента, оскiльки наявна потреба у низщ випад-кiв не супроводжуеться платоспроможшстю. Ф. Котлер [15] розглядае понят-тя потенцiйного ринку, який шляхом поступового звуження переходить у доступний, квашфшований, цшьовий та, врешт^ освоений ринки.
Крилова Г.Д. та М.1. Соколова [16] пропонують визначати мютюсть ринку за такою формулою:
МР = В +1 + Е + АЗ , (6)
де: МР - мютюсть ринку (в одиницях продукту), В - обсяг внутршнього ви-робництва (в одиницях продукту); I - обсяг iмпорту (в одиницях продукту); Е - обсяг експорту (в одиницях продукту); АЗ - змша обсяпв запасiв (в одини-цях продукту).
Ця формула вщображае мiсткiсть ринку з шшого боку - пропозицп, а не попиту, очевидно будуючись на припущенш щодо приблизно1 тотожностi цих двох величин з огляду на таку властивють вшьного ринку, як саморегу-ляцiя, що виявляеться у прагненш пiдприемцiв до заповнення вшьних нiш. Дозволимо собi не погодитися iз такою концепцiею, оскiльки вона занадто спрощуе мехашзм функцiонування ринку та упускае багато чинниюв, яю здатнi вiдiграти роль в оцшюванш його мiсткостi. Наприклад, вона не врахо-вуе можливiсть iснування незадоволеного попиту, явища, що може виникну-ти з таких причин: як з огляду на принципову вщсутшсть певно1 категори послуги на ринку або вщсутнос^ усвiдомлення у и необхiдностi з боку керiв-ництва iнновацiйного пiдприемства-клiента, так i неналежну якiсть пропоно-ваних на ринку послуг. Зрештою, попит може бути частково незадоволеним -коли немае достатшх потужностей для 1х надання.
Вщповщно, пропонуемо розрiзняти [17] реальну та потенцшну мiс-ткостi ринку, причому реальну можна вимiряти обсягом реалiзованого за пев-ний перiод, продукту, тодi як потенцiйна е iмовiрним обсягом реалiзованого продукту на цьому ринку. Тобто потенцшна мiсткiсть ринку охоплюе не лише обсяг фактично реалiзовано! продукци та послуг, а й загальну потенцiйну спроможшсть конкретного ринку до споживання певного продукту за визна-чених ринкових умов. Тобто йдеться також i про врахування незадоволеного попиту. Очевидно, якщо ми ведемо мову про оптимальний обсяг виробниц-тва, то нас щкавить саме потенцшна мютюсть ринку як показник, який визна-чае орiентир у розвитку 11Д.
МРп = В +1 + Е + АЗ + Пн, (7)
де Пн - обсяг незадоволеного попиту, що юнуе на ринку.
Зважаючи на те, що загальний обсяг виробленого продукту виражено у грошових одиницях, таким способом необхщно оцшювати потенцшну мю-тюсть ринку. Отже:
МРп = X (В +1 + Е + АЗ) X Цв + (X Пн х Цн), (8)
a=1 z=1
де: Цв - середня цша виробленого продукту a, грошовi одиницi; Цн - серед-ня цiна продукту v, грошовi одиницi; v - кшьюсть найменувань продуктiв, на якi юнуе незабезпечений платоспроможний попит з боку шдприемств шнова-цiйного сектору.
Максимальний обсяг наданих послуг та випущено! продукцii зале-жить вiд обсягу залучених ресурсiв, комбiнaцii, у якш вони поеднуються, а також вщ !х якiсних пaрaметрiв, оскiльки, по-перше, максимально доступний обсяг ресурсiв е обмежуючим чинником, а, по-друге, характер використання ресурЫв безпосередньо впливае на собiвaртiсть. Тому значення, отримане як розв'язання цiеi зaдaчi, характеризуватиметься деяким набором ресурЫв, якi необхiднi для його продукування. Таким чином, вважаемо, що показник n3Pfa розраховуеться iз використанням таких значень X aiaxa, як задоволь-
l
няють умову max X caxa {0, Птах} за такою формулою:
Ы a=1
ПЗРе = nX Рзабе . (9)
де: Рзабе - рiвень зaбезпеченостi iнновaцiйноi iнфрaструктури гaлузi j за ресурсною групою i.
Рзабе =
г Р3абф
I (10)
к=1 РзаЩк
де: Рзабфк - фактичне значення показника ресурсно! забезпеченост к шновацшно! iнфраструктури галузi ] за ресурсною групою Рзабек - еталонне значення показника ресурсно! забезпеченост к шновацшно! iнфраструктури га-лузi ] за ресурсною групою I; к - одиничний показник ресурсно! забезпече-ностц г - верхня межа кшькосп показникiв ресурсно! забезпеченостi.
Конкретнi показники ощнювання ресурсно! забезпеченостi шновацшно! iнфраструктури машинобудування представлено у табл.
Висновки та перспективи подальших дослвджень. Унаслiдок вико-наного дослiдження ми обгрунтували принципову схему аналiзування об'еклв виробничо-технологiчно! iнновацiйно! iнфраструктури машинобудування, а також синтезували метод ощнювання забезпеченост ресурсами об'еклв виробничо-технологiчно! шновацшно! шфраструктури. Використання запропонованого методу на практищ дасть змогу вивчати шновацшну ш-фраструктуру, використовуючи порiвняння iз аналогiчними об'ектами (нап-риклад, з iншими галузями економiки або зi закордонними), докладнiше та дасть змогу формалiзувати процес реалiзацi! державних програм з активiзу-вання шновацшно! шфраструктури, надавши окремим групам шфраструктур-них шдприемств базу для порiвняння у виглядi iнших груп.
Показник
Формула для розрахунку
Умовш позначсння
Частка пращвниюв ¡з ви-
ЩОЮ ОСВ1ТОЮ
чп. =
кп.
кп.
Частка пращвниюв ¡з вче-ним ступснем
чп =
кп.
кп.
Продуктившсть пращ
/7/7 =
Ов
КП,
Вироб1ток
В =
Ов ЗПр
Квал1ф1кацШннй р1вень персоналу
1) роСнтниюв
КР
КРП..^= **
роб
КР_
2) управлшщв та службов-щв
КС
КРП, -
служб
КС
КПка - кшьюсть пращвниюв ¡з вишою ос в ¡тою;
КП!аг - загальна кшьюсть пращвниюв;
КПвс - кшьюсть пращвниюв, що мають вчений ступшь;
КПшг - загальна кшьюсть пращвниюв;
Ов - обсяг виробництва продукцп (роб1т, послуг);
ЗПр -затрати пращ на випуск вщповщного обсягу продукцп (робгг,
послуг);
КНР - кшьюсть наукових робгг, опублжованих у фахових виданнях; КВР - кшьюсть науково-технолопчних розробок, впроваджених у виробництво;
КПЗ - кшьюсть патентних заявок та винаход1в;
КПр - кшьюсть ¡нноващйних проекпв, що перебувають у процес1
розробки;
ВК}234 - вагов! коефвденти, що визначають вплив кожноУ ¡з складо-вих роботи вчених та дослшниюв;
3) вчених та дослщниюв
КНРхВК; + КВРхВК, +КИР х ВК2 + КПЗ х ВК3
КРПечен =
+КПр х вк4
кн
ФондоозброеЕмсть
Ф.„ =
Вовз
КП„
Коефпцент придатност1 основних засоб1в
03
тг _ заяиш.
оз
Частка нових технологш за обсягом
41 По =
ОПн
ОПзаг
Вовз - вартють основних виробничих засоб1в; ОЗшши -залишкова варлсть основних засоб1в; ОЗтч - початкова вартють основних засоб1в;
ОПн - обсяг продукцп, що виробляеться за допомогою нових техно-лопй;
ОПзаг - загальний обсяг продукцп, випущеноТ шдприемством;
Середнщ вш застосовува-них технолопчних проце-
С1В
^ ПВтп
Втп —
Ктп
/ ПВтп - загальна сума перюд1в використання, тобто вжу технолопчних процеав (у перюдах часу, наприклад, роках); Ктп - загальна кшьюсть технолопчних процещв на тдприемств^
и к
о
к
SS Я
ю
¡0
to 00
Коес}мщент покриття за-гальний А тг _ Уют. пок п пот. А,,,,,, ~ поточн! активи; Зт:т - поточш зобов'язання; ВК - власний каштал; Вча-на - варт1сть майна шдприемства; Прибап Д - прибуток вщ операцшно? даяльносп; Витр0п Д - витрати на операцгану дояльшеть;
Коефщкнт автономц (неза-пежносп) к - вк авт. & майна Нормативне значення - 0,5 i бшьше.
Рентабельшсть операщйжн щяльност! _ Приб0п Д Оп.Д D
Показник р1вня достат н о ст i орган ¡защй hoi забезпече-Hocri ¡нноващйноТ шфраструктури машинобудуван-ня Ф Дя = в Ме ф заг Фв - кшыасть функций, яю фактично виконуються для забезпечення дшльноЫ П; j - кшыасть об'еклв шноващйно*1 шфраструктури; Фс - кшыасть функцш, яга необхщш для забезпечення д1яльносп II i як1 виконуються нею самостшно; Фшг - загальна гальгасть функцш, необхщних для забезпечення д1яль-HOCTi II (сума кшькост1 функцш, яга надано стороншми оргашзашями та тих, виконання яких забезпечено власними силами об'еклв шнов. шфраструктури);
Показник оргашзацшно! автономност1 II машинобу-дування •к Ф /=1 ф заг
Коефщ1ент достатност! енергетичних ресурсiв ЕР КДЕР = ЕР,- неоох. ЕРнам - обсяг мая в них енергетичних pecypciB; ЕРнеобх - обсяг необх1диих енергетичних pecypciB; ЕРпшпащ- - обсяг потенцшно доступних енергетичних pecypciB (¡з ви- користанням додатково залучених потужностей, але без докоршноТ перебудови ЛЕП, трубопровод1в та ш. магютральних лшш); ЕРш1)Ын - обсяг зад1яних енергетичних pecypciB;
Коефщент наявност) ре-зервних енергетичних по-гужностей ЕР КРЕП — ""та"< ЕР tadiM.
Забезпсчешсть ПК Забезп,,,, = ■ - Кпк - кiлькicть персональних комп'ютер1в; Швв - швидкють з'еднання вхщна, MoiT/c; Швв1а - швидкють з'еднання в их ¿дна, MoiT/c; Кпк - к;льк1сть персональних комп'ютер!в ¡з наявн1стю п1дключення до мереж! Internet; КВадП- кшьисть передплачених спец!альних та на-уково-техн!чних видань; Кчк- кшьисть читацьких квитюв, що нада-ють можливгсть доступу до науково-технiчних б1бл1отек та б1бл10тек загального користування, у яких передбачено вщдши техшчно! та спещал1зовано1 л1терату|ри.
Р1вень доступности мереж1 Internet = Швт + швта
Коефщкнт забсзпеченосп доступом до шформа-ц[йних джерел К J~*" + к+ к „ Забезп,,, = ПК чк ВидЛ ' кпш
и
%
к
о а
к И
и
н
VJ *
а
I
К)
о
О I
05
ю о
Додаткового дослщження потребуе iнша складова методу оцшювання шновацшно! iнфраструктури: результативнiсть ii дiяльностi. Це дасть змогу оперувати не лише сумарним ефектом вщ дiяльностi об,ектiв 11Д, але й дасть змогу визначити ii ефективнiсть, оскшьки надасть змогу спiввiднесення результату i3 затраченими ресурсами.
Л1тература
1. Меркушева Л.Л. Метод интегральной оценки регионального уровня развития социальной инфраструктуры / Л. Л. Меркушева // Территориальные системы производства, расселения и инфраструктуры Урала : учен. зап. Пермского гос. ун-та. - Пермь, 1976. - Вып. 2. - С. 234-238.
2. Червен I.I. Розвиток та пвдвищення ефективност шфраструктури регионального ринку аграрно! продукцп / I.I. Червен, 1.Г. Гуров, В.В. Гречкосш. - Микола!в, 2008. - 230 с.
3. Орешин В.П. Планирование производственной инфраструктуры: Комплексный подход / В.П. Орешин. - М. : Изд-во "Экономика", 1986. - С. 144.
4. Бутирська 1.В. 1нфраструктурне забезпечення регионального розвитку: проблеми та шляхи ix виршення : монограф1я / I.B. Бутирська. - Чершвщ : Книги-ХХ1, 2006. - 233 с. -С. 45.
5. Краснопольский Б.Х. Инфраструктура в системе регионального хозяйственного комплекса Севера / Б.Х. Краснопольский. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 143 с. - С. 106-107.
6. Бшоусова Н.И. Уровень развития, уровень использования и уровень обеспечения народного хозяйства / Н.И. Бшоусова // Проблемы функционирования и развития инфраструктуры народного хозяйства. - М. : Изд-во ВНИИСИ, 1979. - С. 58-69.
7. Сердюк А.М. Автомережа як тдсистема виробничо! шфраструктури Запор1зько! области / А.М. Сердюк // Культура народов Причерноморья. - 1999. - № 10. - С. 12-15.
8. Данилишин Б.М. Оцшка техшко-еоном1чного стану об'ектив шфраструктури та виробничих фонд1в Украши : монограф1я / Данилишин Б.М., Хвесик М.А., Корецький М.Х., Да-цш O.I. - Донецьк : ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2008. - С. 144.
9. Саенко Ю.И. Моделирование показателей развития социальной инфраструктуры. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 168 с.
10. Сотникова О.Г. Оценка эффективности функционирования инфраструктуры предприятия / О.Г. Сотникова // Вестник ВолГУ. - Сер.: 3. - 2008. - № 1 (12). - С. 165-170.
11. Дггер Бшь. !нфраструктура як шструмент пол1тики нацюнального та регионального розвитку Свропейського Союзу та Украши // Украша на шляху до Свропи / за ред. Л. Хоф-фманна, Ф. Мюллерс. - К. : Вид-во "Фенкс". - 2001. - С. 106-131.
12. Гречановская И.Г. Инновационная инфраструктура как фактор активизации инновационных процессов / И.Г. Гречановская, С.О. Ракицкая // Науков1 пращ ДонНТУ. - Сер.: Економ1чна. - 2004. - Вип. 76. - С. 10-17.
13. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента : учебн. пособие / И. Т. Балабанов. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2001. - 526 с.
14. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши "Про затвердження Типового положення з планування, облку i калькулювання соб1вартост1 продукцп (роб1т, послуг) у промисловости N 473, 26.04.1996. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.nau.ua/doc/?code= 473-96-%EF. - Назва з екрану.
15. Обл1к готовоТ продукцп. Практична бухгаш^я, 2001. - № 25. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dtkt.com.ua/debet/ukr/2001/25/25pr1.html - Назва з екрану.
16. Котлер Ф. Основы маркетинга : учебн. пособие : пер. с англ. - 3-е европ. изд. / Ф. Котлер, Г. Армстронг, Дж. Сондерс, В. Вонг. - М.-СПб.-К. : Изд. дом "Вильямс", 2001. -1152 с. - Парал. тит. англ. - С. 325.
17. Крылова Г.Д. Маркетинг. Теория и 86 ситуаций : учебн. пособие [для ВУЗов] / Г. Д. Крылова, М.И. Соколова. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 519 с.
18. Хамидова О.М. О различиях в категориях емкость и плотность рынка в маркетинговых исследованиях / О.М. Хамидова, А.М. Клейменов // Проблемы материальной культуры. -Сер.: Экономические науки, 2008. - № 127. - С. 35-37.
Шотик Т.М. Оценивание ресурсной обеспеченности инновационной инфраструктуры машиностроения
Обоснован метод оценки инновационной инфраструктуры, которая базируется на анализе ресурсного обеспечения и результативности ее работы. Определены показатели, которые позволяют оценить ресурсную обеспеченность. С целью определения верхнего предела объема предоставленных услуг и выпущенной предприятиями ИИД, инновационной продукции, предложен способ вычисления вместительности рынка.
Ключевые слова: инновационная инфраструктура, анализ инновационной инфраструктуры, метод исследования.
Shotik T.M. Evaluation of resource material well-being of innovative infrastructure of engineer
In the article grounded method of evaluation of innovative infrastructure which is based on the analysis of the resource providing and effectiveness of its work. Indexes which allow to estimate resource material well-being were offered. With the purpose of determination of top limit of volume of the given services and produced the enterprises of IID, innovative products, the method of calculation of market capacity was offered.
Keywords: innovative infrastructure, analysis of innovative infrastructure, research method.
УДК330.332:330.341.1 Астр. Н.С. Яремчук -Львiвська ДФА
УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ЕФЕКТИВН1СТЮ ВИКОРИСТАННЯ 1НВЕСТИЦ1Й
Проаналiзовано мехашзми оцшки i контролю проекпв, яю швестують шоземш банки та мiжнароднi фшансово-кредитш оргашзацп. Дослщжено мехашзми фшансо-вого мошторингу освоення швестицш, наведено показники фшансового мониторингу.
Ключов1 слова: швестицн, швестицшне кредитування, проектне фшансування, фшансовий мошторинг.
1нвестици е важливим джерелом зростання добробуту регюну. Але для 1х залучення необхщно не лише створити зовшшш умови, але й достатньою м1рою шдготувати приваблив1 об'екти швестування, вивести 1х на первинний ринок, а пот1м на вторинний. До таких об'екпв належать здебшьшого тд-приемства \ пакети акцш. Здшснення заход1в 1з шдвищення !хньо! вартост повинно стати невщ'емною частиною швестицшно1' пол1тики регюну.
Умовно вс проекти за видами фшансування дшять на швестицшне кредитування \ проектне фшансування [1, 2].
Пщ час швестицшного кредитування банк насамперед анал1зуе фшан-совий стан шдприемства, що здшснюе проект. Необхщно переконатися, що структура б1знесу стшка, вщсутш проблеми з бюджетом \ постачальниками, шдприемство генеруе додатнш грошовий потш \ стабшьно розвиваеться. Як-що в баланс зафжсоваш збитки, то дослщжуються причини збитюв. Пот1м анал1зують обши шдприемства за рахунками, як вщображають, як тд-приемство працюе з банками, яка частина виторгу утворюеться в грошовш форм1 { проходить по рахунках, { яка частина обтв проходить через безгот1в-ковий обш. Банк анал1зуе кредитну юторда шдприемства, наскшьки акуратно воно ставиться до виконання сво1х обов'язюв. Важливим е той факт, що гро-шов1 потоки шдприемства будуються з урахуванням ддачого виробництва.
