CC BY
36
Fisinin, V., Suraj, P. (2008). Prirodnye mineraly v kormlenii zhivotnyh i pticy / V.Fisinin //
Zhivotnovodstvo Rossii. 9, 62 - 63. (in Russian). Sedilo, G. M. (2002). Rol' mineral'nyh rechovyn u procesah vovnoutvorennja. — L'viv: «Afisha», 184. (in Ukrainian).
Marushko, Ju. V., Asonov, A. O. (2011). Rol' deficytu cynku u klinichnij praktyci (ogljad literatury,
osobysti dani ta mirkuvannja). Novaja medycyna tysjacheletyja, 3, 2-9. (in Ukrainian). Antonjak, G. L., Vlizlo, V. V. (2013). Biohimichna ta geohimichna rol' jodu: monografija. — L'viv:
LNU im. Ivana Franka, 392. (Serija «Biologichni studii'»). (in Ukrainian). Anderson, R. A., Polonsky, M. M., Bryden, N. A. (2004). Stability and absoption of chromium and absoption of chromium histidinate complexes by humans // Biol. Trace. Elem. Res. 101. 3, 211-218.
Kravciv, R. J., Cisaryk, O. J., Paranjak, R. P., Dronyk, G. V., Ostrovs'kyj, Ja. Ju. (2000). Biohimija
moloka. Praktykum. L'viv: TeRus, 150. (in Ukrainian). Chekman, I. S. (2012). Nanonauka, nanobiologija, nanofarmacija / I. S. Chekman, Z. R. Ul'berg, V.
O. Malanchuk ta in.. Poligraf pljus, Kyi'v, 328. (in Ukrainian). Serdjuk, A. M., Gulich, M. P., Kaplunenko, V. G., Kosinov, M. V. (2010). Nanotehnologii' mikronutrijentiv: problemy, perspektyvy ta shljahy likvidacii' deficytu makro- ta mikroelementiv / Visnyk akademii' medychnyh nauk, 1, 47-53. (in Ukrainian). Nesli, S., Jozef, L. (2009). Kokini Nanotechnology and its applications in the food sector. Trends in
Biotechnology. 27. 2, 82-89. Borysevych, V. B. (2010). Nanomaterialy v biologii'. Osnovy nanoveterynarii'. Posib. dlja stud. agrar. zakl. osvity III-IV rivniv akredytacii' za spec. «Vet. Medycyna» ta veterynarno-metodychnyh specialistiv / V. B. Borysevych, V. G. Kaplunenko, M. V. Kosinov ta in. K.: VD «Avicena», 416. (in Ukrainian). Homyn, M. M., Fedoruk, R. S., Kropyvka, S. J. (2015). Biohimichni procesy v organizmi koriv i biologichna cinnist' moloka za vplyvu cytrativ hromu, selenu, kobal'tu ta cynku // Biologija tvaryn, 17. 1, 155-162. (in Ukrainian). Bogdanova, G. O. (2012). Normy i raciony povnocinnoi' godivli vysokoproduktyvnoi' velykoi' rogatoi' hudoby: dovidnyk-posibnyk / za nauk. red. G. O. Bogdanova, V. M. Kandyby. — K: Agrar. Nauka, 296. (in Ukrainian). Kosinov, M. V., Kaplunenko, V. G. (2006). Patent Ukrai'ny na korysnu model' № 23550. Sposib erozijno-vybuhovogo dysperguvannja metaliv. V 22 F 9/14/ opubl. 25.05.07, 7. (in Ukrainian).
Vlizlo, V. V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen' u biologii', tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni [Tekst]: dovidnyk / V. V. Vlizlo, R. S. Fedoruk, I. B. Ratych ta in.; za red. V. V. Vlizla. — L'viv : SPOLOM, 764. ; il. tabl. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакци 30.04.2016
УДК 636.2.086.72:612.1. ©
Черначук М. М., астранг, Бомко В. С., д. с.-г. н. ©
Бтоцерювський нацюнальний аграрный утверситет
ВПЛИВ «BYPASS СО1» НА ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОР1В
Використання в рацюнах високопродуктивних коргв «bypass сог» суттево не вплинуло на гематологгчт та бгохгмгчт показники кровг. В1дм1чено деяке тдвищення загального быку Найбтьша ргзниця (10 г/л) вгдмгчена мгж коровами 4—г дослгдног групи i контролем. У коргв 2—г i 3—г дослгдних груп цей показник перевищував контроль на 3,1 г/лд i 8,1 г/л. Також вгдмгченно збтьшення альбумтовог фракцИ у сироватц кровг коргв дослгдних груп. Це збтьшення у коргв дослгдних груп становило 0,5-2,8 г/л поргвняно з контролем, а а—глобултв i /в-глобултовог фракцИ быка то вони були майже на рiвнi контролю.. Що до у-глобулШв, то гх було бтьше порiвняно з контролем у сироватц кровi корiв 3—г, 4—г до^дних груп. Найбтьша рiзниця (3,8 г/л) вiдмiчена у корiв 4—г до^дног групи.
© Черначук М. М., Бомко В. С., 2016
168
Концентрацгя гемоглобту в Kpoei коргв 2—г дослгдног групи була на на pieHi контролю, а у коpie 3-г та 4—г доШдних груп перевищували контрольних аналогiв на 10 г/л, або 10,8 % та 13,3 г/л, або 11 %.
Стосовно еpитpоцитiв то гх юльюсть в кpовi тддо^дних коpiв збтьшувалась аналогiчно гемоглобту у кpовi коpiв 4—г i 5—г доШдних груп вiдповiдно на 0,3 i 0,4 Т/л.
Щодо вмюту лейкоцитiв, то тут однозначних змт nid впливом до^джуваного фактора не виявлено.
Шдвищенш piвнiв важкорозчиног фракцИ протету у коpiв 2—г, 3—г i 4—г до^дних груп не дали однозначного помтного впливу на таю показники кpовi, як лужний резерв, концентращя кальцт, неоргатчного фосфору, натpiю i калш. Проте, досить помтною була дiя тдвищенихpiвнiв протегну на каталазну i пероксидзну активтсть, що, очевидно, сприяло кращому nеpебiговi окислювально^дновних процеав в оpганiзмi.
Летких жирних кислот (ЛЖК) у кpовi коpiв до^дних груп в nоpiвняннi з контролем мютилося менше, що на наш думку, свiдчить про гх швидше засвоення оргатзмом тварин.
Неоднаковi piвнi сирого протегну та байпасного протегну в рацюш викликали змти концентрацИ глутатюну, який дуже пов'язаний з ферментом пероксидазою. Так, у кpовi коpiв до^дних груп збтьшився вмют загального (на 3,25-8,59 мг%) i вiдновленого (на 6,66-10,32 мг%) глутатюну за рахунок зменшення фракцИ окисленого глутатюну.
Ключов1 слова: високопродуктивт корови, кров, бток, гемоглобт, еритроцити. лейкоцити, ЛЖК, каталаза, протегн, важкорозчепленна фракщя протегну, альбумти. глобулти.
UDC 636.2.086.72:612.1.
Chernadchuk М. M., graduate student, Bomko V. S., Dr. Agricultural Sciences
Bila Tserkva National Agrarian University
IMPACT OF «BYPASS SOY» ON HEMATOLOGICAL PARAMETERS IN HIGHLY
PRODUCTIVE COWS
The use of «bypass soy» in the diets of highly productive cows did not significantly affect on hematological and biochemical parameters of blood. It was marked a slight increase in total protein. The biggest difference (10 g /1) was marked between cows from the 4th experimental group and control. In the cows from the 2nd and the 3rd research groups, this figure exceeded the control at 3,1 g /1 and 8,1 g /1. It was also marked increasing of albumin fraction in the blood serum of cows from the research groups. This increase in the research groups of cows was 0,5-2,8 g /1 compared to control, and a-globulin and ¡в-globulin protein fractions were almost at the level of control. As for y-globulins, they were more compared with the control in the blood serum of cows from the 3rd, the 4th experimental groups. The biggest difference (3,8 g /1) was marked in cows from the 4th research group.
The concentration of hemoglobin in the blood of cows from the 2nd experimental group was on the level of control and cows from the 3rd and the 4th experimental groups exceeded the control analogues 10 g /1, or 10,8 % and 13,3 g /1, or 11 %.
Regarding to the red blood cells their number in the blood of experimental cows increased similarly to hemoglobin in the blood of cows from the 4th and the 5th research groups respectively 0,3 and 0,4 Т/1.
As for the content of white blood cells, there was not found a definite change under the influence of the studied factors.
Increased levels of heavy soluble protein fraction in the cows from the 2nd, the 3rd and the 4th research groups have not given a clear noticeable effect on blood parameters such as alkaline reserve, the concentration of calcium, inorganic phosphorus, sodium and potassium. However, quite a noticeable action was elevated protein levels in catalyses and peroxides activity that apparently contributed to a better oxidation processes in the body.
Volatile fatty acids in the blood of cows from the experimental groups compared with control contained less than that in our opinion, demonstrates their faster assimilation of animals.
169
Unequal levels of raw protein and bypass protein in the diet caused changes in the concentration of glutathione, which is closely related to the enzyme peroxides. Thus, in the blood of cows from the experimental group increased total content (in mg 3,25-8,59%) and reduced (at 6,66-10,32 mg%) glutathione by reducing the fraction of oxidized glutathione.
Key words: highly productive cows, blood, protein, hemoglobin, the red blood cells, leukocytes, catalyses, protein, fraction of protein, albumin, globulin.
Вступ. Одшею i3 причин повшьного виробництва продуктов тваринництва в Укра!ш залишаеться погана кормова база i перш за все недостатня забезпеченють тварин проте!ном.
Проте!н - основна складова живого оргашзму, оскшьки його житдаяльшсть тюно пов'язана з обмiнними процесами, головну роль в яких ввдграють бiлковi речовини [1, 2].
Вмют сирого проте!ну в рацiонах високопродуктивних корiв, в розрахунку на суху речовину, повинен складати для корiв з добовим надоем 30-40 кг 16,5-18,5 %, а для корiв з надоем 25-30 кг - 15,5-16,5 %.
В останш роки з'явились поввдомлення, що продуктивнiсть корови залежить не тальки вiд шлькосп проте!ну, а й вiд його типу, тобто ввд розщепленого (РП) i нерозщепленого (НРП) мiкроорганiзмами рубця проте!ну [5, 8] i чим вища молочна продуктивнiсть корiв, тим бшьша !х потреба у нерозщепленому проте!ш [6].
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Дослiдженнями проведенi в останш роки рядом вчених [10, 11] доведено, що нормування проте!нового живлення корiв за кiлькiстю сирого чи перетравного протешу не враховуе синтез мшробного бшка в рубщ та вклад нерозщепленого в рубщ протешу в забезпечення органiзму амшокислотами [4, 7], якi так необхвдш для синтезу тваринного бiлку.
Нормування протешового живлення за кшькютю сирого чи перетравного протешу пов'язувалось з тим, що низькопродуктивн корови забезпечують сво! потреби в проте!ш за рахунок мшробного бiлку, а високопродуктивш корови забезпечують свiй потреби в протест за рахунок так званого «обм1нного проте!ну» [9]. «Обмшний проте!н» складаеться iз амiнокислот, як всмокталися в тонкому кишечнику, як з кормового протешу так i мшробного бiлка та доступнi для метаболiзму в тканинах. Тому зараз рекомендують нормувати рацiони для високопродуктивних корiв за сирим проте!ном та його легко - i важкорозчинною фракщями [3].
Основним джерелом проте!ну в ращонах жуйних тварин е бобове та злако-бобове сiно, сiнаж, зерно гороху, со!, ввдходи олiйнного i бродильного виробництва [4, 5]. Джерелом важкорозчино! фракцн проте!ну е корми, ям пiддавались термiчнiй !х обробщ в тому числi «bypass соя».
Метою наших до^джень було встановити вплив «bypass соТ», з високим вмiстом транзитного проте!ну на гематолопчш показники кровi високопродуктивних корiв в першi 100 днiв лактацil, як джерела важкорозчинно! фракцil проте!ну на фот ращотв з макухою со! .
Мaтерiaли i методи дослщжень. Для до^ду в ТОВ «Втизна» Конотопського району Сумсько! област^ ввдбирали, для вивчення ефективност^ використання bypass со! у годiвлi високопродуктивних корiв, за принципом аналопв вiдiбрали чотири групи корiв украгнсько! чорно-рябо! молочно! породи п1сля першо! лактацil, яш знаходились в першi половинi сухоспйного перiоду . У пiдготовчий перюд, протягом друго! фази (30 дшв) сухостойного перiоду, пiддослiдних корiв годували за однаковими рацiонами в складi яких було 2,0 кг макухи со!. Схема до^ду приведена в таблищ 1.
В дослiдний перюд, i в першi 100 дшв лактацп (табл. 1), корови 1-! контрольно! групи годували рацiоном тдготовчого перiоду в складi якого продовжували використовувати макуху соеву. Рацiони годiвлi дослiдних груп вiдрiзнялись вiд 1-l контрольно! групи тим, що 2-й дослвднш груп1 1 кг макуху со! замiнили на 1 кг bypass сою, 3-й - 1,7 кг макуху со! замiнили на 1,7 кг bypass сою, 4-й - 2,0 кг макуху со! замшили на 2,0 кг bypass сою.
170
Таблиця 1
Схема науково - господарського дослвду_
Групи Кшьюсть гол1в Дослвджуваний фактор
1-а контрольна 10 Комбжорм концентрат (КК)+ макухи со! 2 кг.
2-а дослiдна 10 КК + макухи со! 1 кг, bypass со! 1 кг.
3-я дослщна 10 КК + макухи со! 0,3 кг, bypass со! 1,7 кг.
4-а дослiдна 10 КК + bypass со! 2 кг.
Результати до^джень. Використання в рацюнах тддослвдних корiв байпасно! со! привело, що з кормами надходило в !х органiзм рiзнi рiвнi сирого проте!ну та легко та важкорозчинно! фракцп проте!ну. Рiвень сирого протешу в 1 кг сухо! речовини ращону контрольно! групи склав 16,5 %, 2-! - 16,4 %, 3-! - 16,2 %, 4-! - 16,0 %. Також рiвень важко рощеплювально! фракщ! проте!ну був найвищим в рацiонах дослiдних корiв груп 3-! - 5,7 %, 4-! -6,4 %. Неоднаюда рiвнi важкорожчеплювально! фракцi! проте!ну в рацюш корiв зумовлювали рiзну !х кшьшсть у кровi тварин дослiдних i контрольно! груп (табл. 2).
Таблиця 2
ГематолоНчт показники кров1 пiддослiдних корiв(n=4; M±m)_
Показник Групи
контрольна дослiднi
1 2 3 4
Загальний бшок, г/л 74, 0 ±±0,13 77,1± ±0,33 81,7±±0,46 84,0±±0,14***
Альбумши, г/л 30,7±0,16 31,2±0,14 32,5±0,25 33,5±0,23
а-глобулши, г/л 14,4±0,12 14,5±0,06 14,5±0,07 14,9±0,09
Р-глобулши, г/л 12,3±0,04 12,0±0,10 11,6±0,06 12,2±0,04
у-глобулши, г/л 19,6±0,05 19,4±0,11** 22,1±0,16 23,4±0,12**
Гемоглобш, г/л 120,3±0,52 120,3±0,48 130,3±0,70 133,6±0,49*
Еритроцити, Т/л 8,53±0,531 8,53±0,343 8,83±0,390 8,93±0,451
Лейкоцити, Г/л 7,41±0,352 7,58±0,620 7,25±0,721 7,16±0,774
Лужний резерв, об% СО2 57,7±2,23 58,0±1,89 58,1±2,78 58,5±1,99
Кетоновi тiлa, г/л 0,062±0,0032 0,064±0,0040 0,066±0,0026 0,065±0,0027
Кальцш, ммоль/л 2,58±0,105 2,58±0,089 2,60±0,087 2,59±0,078
Неорган. фосфор, ммоль/л 2,25±0,093 2,24±0,055 2,23±0,022 2,27±0,019
Натрш, ммоль/л 140,2±3,86 139,8±2,59 140,4±4,32 140,6±4,99
Кaлiй, ммоль/л 4,92±0,415 4,95±0,522 5,09±0,634 5,08±0,401
Каталаза, од./г гем. 6,54±0,166 6,83±0,142 7,34±0,136 7,48±0,144**
Пероксидаза, од./г гемоглобшу 19,8±0,09 19,9±0,48 18,9±0,28 17,7±0,39**
ЛЖК, мг% 7,72±0,484 7,53±0,452 7,50±0,651 7,49±0,389
Глутaтiон: загальний, мг% 43,78±0,506 47,03±0,467 52,18±0,399** 52,37±0,389**
окислений, мг% 14,67±0,444 11,85±0,325 13,22±0,377 14,23±0,460
Вiдновлений, мг% 29,21±0,483 35,87±0,483* 39,53±0,401** 38,53±0,400**
Каротин, мг% 0,051±0,008 0,053±0,009 0,058±0,009 0,057±0,008
Про забезпеченiсть пiддослiдних корiв проте!ном та ефективнiсть його засвоення оргашзмом свiдчить концентращя загального бшку у сироватщ кровi (табл. 2.). Недостовiрне зниження сирого проте!ну у рацюнах дослвдних корiв, але тдвищення важкорозчинно! його фракцi! у порiвняннi з контрольною групою сприяло тдвищенню загального вмiсту бiлка у сироватщ кровi. Найбiльша рiзншця (10 г/л) вiдмiчена мiж коровами 4-! дослвдно! групи i контролем. У корiв 3-! дослiдншх груп цей показник перевищував контроль на 8,1 г/л, а 2-! дослвдно! групи лише на 3,1 г/л ввд показнишв корiв 1-! контрольно! групи. Розглядаючи фракдiйншй склад бiлку, зокрема кшьшсть альбумшв i глобулiнiв, то можна ввдмггити наявшсть тенденци до збшьшення альбумiново! фракдi! у сироватщ кровi корiв дослiдншх груп. Це збшьшення у корiв 4-! дослiдншх груп становило 2,8 г/л порiвняно з контролем, у тварин 3-! дослвдно! групи -на 1,8 г/л, а у корiв 2-! дослвдно! групи - на 0,5 г/л. Стосовно а-глобулшв i Р-глобулшово! фракщ! бiлка то вони були майже на рiвнi контролю. Лише у корiв 4-!
171
дослвдно! групи, де рiвень проте!ну був 16,0 % ввд СР рацюну, в кровi мiстилося а-глобулiнiв на 0,5 г/л бшьше, а в 2-! i 3-! дослiдних групи а-глобулшв було бiльше на
0.1 г/л за контроль, тодi як Р-глобулшв було менше в дослвдних групах на 0,1-0,7 г/л проти 1-! контрольно! групи. Що до у-глобулшв, то !х було бшьше порiвняно з контролем у сироватщ кровi корiв 3-!, 4-! дослвдних груп. Найбiльша рiзниця (3,8 г/л) вiдмiчена у корiв 4-! дослвдно! групи i на 0,2 г/л у корiв 2-! дослiдно! групи.
Так, концентращя гемоглобiну в кровi корiв 2-! дослiдно! групи була на на рiвнi контролю. Корови 3-! та 4-! дослiдних груп з рiвнем сирого проте!ну 16,2 % i 16,0 % ввд СР рацiону за концентрацiею гемоглобiну в кровi перевищували контрольних аналопв на 10 г/л, або 10,8 % та 13,3 г/л, або 11 %.
Стосовно еритроципв то !х кшьшсть в кровi тддослвдних корiв збiлыпувалась аналогiчно гемоглобiну у кровi корiв 4-! i 5-! дослвдних груп вiдповiдно на 0,3 i 0,4 Т/л.
Щодо вмюту лейкоцитiв яких було в кровi пiддослiдних корiв, то тут однозначних змiн пiд впливом дослiджуваного фактора не виявлено. Так у кровi корiв 2-! дослiдних груп !х було на 0,17 Г/л бшьше, а в корiв 3-!; i 4-! дослiдних груп менше контролю ввдповвдно на 0,16 i 0,25 Г/л.
Шдвищенш рiвнiв ваажкорозчино! фракцп протеiну у корiв 2-!, 3-! i 4-! дослiдних груп не дали однозначного помгтного впливу на так показники кровi, як лужний резерв, концентрацiя кальцiю, неорганiчного фосфору, натрто i калiю. Проте, досить помiтною була дiя тдвищених рiвнiв проте!ну на каталазну i пероксидзну активнiсть, що, очевидно, сприяло кращому перебiговi окислювально-вiдновних процесiв в оргашзмь
Не великий дефiцит в ращон корiв дослiдних груп крохмалю та цукру викликали невелике збiльшення кетонових тш у !х кровi на 0,002-0,004 г/л.
Летких жирних кислот (ЛЖК) у кровi корiв дослвдних груп в порiвняннi з контролем мютилося менше, що на наш думку, свiдчить про !х швидше засвоення органiзмом тварин.
Неоднаковi рiвнi сирого проте!ну та байпасного проте!ну в рацiонi викликали змiни концентрацп глутатюну, який дуже пов'язаний з ферментом пероксидазою. Так, у кровi корiв дослiдних груп збiльшився вмют загального (на 3,25-8,59 мг%) i вiдновленого (на 6,66-10,32 мг%) глутатюну за рахунок зменшення фракцi! окисленого глутатюну.
Отже, зниження в рацюш корiв рiвня сирого проте!ну ввд 16,5 % до 16% ввд СР рацiону сприяло покращанню бiохiмiчних показнишв, як характеризують бшковий i вуглеводно-жировий обмiн та вiтамiнну забезпечешсть i ферментативну активнiсть кровi.
Висновки та перспективи подальших дослiджень.
1. Використання в рацiонах високопродуктивних корiв «байпас со!» важкорощеплювально! фракцi! проте!ну позитивно впливало на гематологiчнi показники кровь
2. Дещо кращi показники кровi були у корiв, яким згодовували 1,7-2 кг «байпас со!».
У перспективi плануеться вивчати вплив «bypass сою» на метаболiчнi
показники високопродуктивних корiв.
Лiтерaтурa
1. Актуальш питання годiвлi с.-г. тварин / [Г. О. Богданов, Д. О. Мельничук,
1. I. Юатуллш та iн.] // Наук. вiсник НАУ. - К.: Вид-во НАУ, 2004. - С. 11-24.
2. Гноевий В. I. Годiвля високопродуктивних корiв [Поабник] / В. I. Гноевий. -Харшв: Прапор. 2009. - 368 с.
3. Курилов Н. В. Эффективность использования кормов в зависимости от различного соотношения легко- и труднорасщепляемого протеина в рационе коров / Н.В. Курилов, В. А. Девяткин // Сб. науч. тр. ВНИИФБиП с.-х. животных. -1989. - № 36. - С. 79-84.
4. Менькин В. К. Кормление животных / В. К. Менькин. - М.: Колос, 2003. - 360 с.
5. Свеженцов О. И. Нормированное кормление с.-х. животных: справочник / О. И. Свеженцов. - Днепропетровск: Наука и образование. - 1998. - 299 с.
172
6. Сштинський В. В. Високопротеlновi кормовi добавки для велико!' рогато!' худоби на осюш ршакового шроту / В. В Сштинський, А. С. Вовк, А. £. Вантух // Вчеш Львiв. держ. аграр. ун-ту. - Л^в, 2001. - Вип. 2 - С. 73-74.
7. Шевченко М. Л. Аспекти протешового живлення жуйних тварин / М. Л. Шевченко // Вюник аграрно! науки. - 1999. - № 10. - С. 46-48.
8. Янович В. Т. Бюлопчш основи трансформацп поживних речовин у жуйних тварин / В. Т. Янович, Л. I. Сологуб. - Л^в: Трiaдa плюс, 2000. - 384 с.
9. Orskov E. R. Protein nutrition in ruminfnts / E. R. Orskov. - New York: Academic press, 1982. - 184 р.
10. National Research Council. Nutrient Requirements of Dairy Cattle // Natl. Acad. -Press, Washington DC, 2001. - 269 р.
11. Skorko-Sajko H. Nutritive value and quality of galega silages / H. Skorko-Sajko, J. Tywonczyk. - Ann. Anim. Sci. Suppl, 2003. - T.1. - 495c.
References
Bohdanov, H. O. (2004). Aktualni pytannia hodivli s.-h. tvaryn / [H. O. Bohdanov, D. O. Melnychuk, I. I. Ibatullin ta in.] // Nauk. visnyk NAU. - K.: Vyd-vo NAU, 11-24. (in Ukrainian).
Hnoievyi, V. I. (2009). Hodivlia vysokoproduktyvnykh koriv [Posibnyk]. - Kharkiv: Prapor. 368. (in Ukrainian).
Kurilov, N. V., Devyatkin, V. A. (1989). Effektivnost ispolzovaniya kormov v zavisimosti ot razlichnogo sootnosheniya legko- i trudnorasscheplyaemogo proteina v ratsione korov / Sb. nauch. tr. VNIIFBiP s.-h. zhivotnyih. 36, 79-84. (in Russian). Menkin, V. K. (2003). Kormlenie zhivotnyih. - M.: Kolos, 360. (in Russian). Svezhentsov, O. I. (1998). Normirovannoe kormlenie s.-h. zhivotnyih: spravochnik /
Dnepropetrovsk: Nauka i obrazovanie. 299. (in Russian). Snitynskyi, V. V., Vovk, A. S., Vantukh, A. Ye. (2001). Vysokoproteinovi kormovi dobavky dlia velykoi rohatoi khudoby na osnovi ripakovoho shrotu. Vcheni Lviv. derzh. ahrar. un-tu. -Lviv, 2, 73-74. (in Ukrainian). Shevchenko, M. L. (1999). Aspekty proteinovoho zhyvlennia zhuinykh tvaryn. Visnyk ahrarnoi
nauky. 10, 46-48. (in Ukrainian). Yanovych, V. T., Solohub, L. I. (2000). Biolohichni osnovy transformatsii pozhyvnykh rechovyn
u zhuinykh tvaryn. - Lviv: Triada plius, 384. (in Ukrainian). Orskov, E. R. (1982). Protein nutrition in ruminfnts. - New York: Academic press, 184. National Research Council. Nutrient Requirements of Dairy Cattle // Natl. Acad. - Press,
Washington DC, 2001. - 269 р. Skorko-Sajko, H., Tywonczyk, J. (2003). Nutritive value and quality of galega silages. Ann. Anim. Sci. Suppl, 1, 495.
Стаття надшшла до редакцИ 13.04.2016
УДК 575.113 : 599 : 636.03
Щербатий З. С., д. с.-г. н., професор, Козенко О. В., д. с.-г. н., професор, Боднарук В. С., к. б. н., ст. викладач ([email protected]), Музика Л. I., к. б. н., доцент, Жмур А. Й., асистент, Орiхiвський Т. В., асистент ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмеш
С. З. Гжицького, м. Львiв, Украгна
С1РА УКРАШСЬКА ПОРОДА ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ
С1ра украгнська порода е вiзытною карткою Украгни. Вона займае перше мюце в бiльшостi свтових каталогiв (Ukrainian Grey cattle) в украгнському роздт, тому вивчення генетичних особливостей щег породи оминути неможливо. З юторичних джерел вiдомо, що цю породу використовували i як тягову силу - волiв. Чумаки вiдбирали переважно великих i швидких у ходi арих волiв, як легко, i до того ж на тдтжних кормах, могли переносити тривалi погздки з великим вантажем.
Генетичну структуру оцтювали за генетично детермтованим полiморфiзмом груп генетико-бiохiмiчних систем. До^ди проводились на еритроцитах i плазмi кровi.
© Щербатий З. £., Козенко О. В., Боднарук В. £., Музика Л. I., Жмур А. Й., Орiхiвський Т. В., 2016
173
