ІІІ міжнародний тюремний конгрес 1885 року Текст научной статьи по специальности «Право»

УДК 343.82

Костянтин Марисюк

Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримшального права i процесу

marysyuk@i. ua

Ill М1ЖНАРОДНИЙ ТЮРЕМНИЙ КОНГРЕС 1885 РОКУ

© Марисюк К., 2017

Аналiзуються питання, пов'язат з дiяльнiстю III Мiжнародного тюремного конгресу, який проходив у Римi у 1885 р. Дослщжено склад учасникiв останнього, основт iдеï, висловленi на ньому, та рiшення, ухваленi у результатi його проведення. Окрему увагу звернено на питання попередження злочинност неповнолггшх. Ключовi слова: покарання; конгрес; безпека; злочин; злочинець.

Константин Марисюк

III МЕЖДУНАРОДНЫЙ ТЮРЕМНЫЙ КОНГРЕСС 1885 ГОДА

Анализируются вопросы, связанные с деятельностью III Международного тюремного конгресса, который проходил в Риме в 1885 г. Исследовано состав участников, основные идеи, высказанные на нем и основные решения, принятые в результате его проведения. Отдельное внимание обращено на вопросы предупреждения преступности несовершеннолетних.

Ключевые слова: наказание; конгресс; безопасность; преступление; обязанности; преступник.

^nstantin Marysyuk

Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,

Sc. D., Prof.

THIRD INTERNATIONAL PRISON CONGRESS OF 1885

The article is devoted to analysis of issues related to the activities of the third International prison congress held in Rome in 1885. Studied the composition of the final participants, the main ideas expressed therein and the decisions taken as a result of his conduct. Special attention is paid to the prevention of juvenile crime. Key words: punishment; congress; safety; crime; criminal.

Постановка проблеми. В умовах соцiально-економiчних перетворень, побудови правовой демократично!' держави перед кримшально-виконавчим правом постало нове завдання: перетворення системи виконання покарань вщповщно до реалш, що склалися; тдвищення ïï вщкригосп; посилення охорони прав, свобод та законних штереив засуджених; залучення до участ у ï^ виправленш оргашв державноï влади, шших державних та громадських шституцш, а також

окремих громадян. Особливого значення щ напрямки розвитку кримшально-виконавчого права набули у зв'язку з штегращею Укра!ни до Свропейського Союзу. На вивчення одного з етатв мiжнародного спiвробiтництва у галузi кримiнальних покарань, а саме - на питання, пов'язаш з функщонуванням III Мiжнародного тюремного конгресу 1885 р., та з найзначущшими ршеннями, прийнятими на ньому.

Аналiз дослiдження проблеми. До питань, пов'язаних з дiяльнiстю та ршеннями III Мiжнародного тюремного конгресу у м. Парижу зверталось мало дослщниюв, передусiм учасникiв ще! поди або ж науковщв того часу. Що ж стосуеться сучасних науковщв, то вони звертали увагу на ршення згаданого Конгресу побiчно (наприклад, I. Богатирьов, Т. Денисова, А. Степанюк, Ю. Толстенко), або ж дослщжували лише якiсь вузькопрофiльнi питання (наприклад, В. Пальченкова, М. Раттур).

Незважаючи на наявнiсть певно! кшькосп публiкацiй iз задекларованих у назвi науково! роботи питань, повною мiрою проблеми досi не були предметом самостшних наукових розвiдок вiтчизняних науковщв.

Мета роботи. Усвщомлюючи, що у межах одше! коротко! публшацп з'ясувати ус проблемнi питання з теми, фактично неможливо, зосередимо увагу на найважливших, з нашого погляду, моментах, залишивши iншi для подальших наукових розвщок.

Виклад основного матерiалу. Другий етап мiжнародного спiвробiтництва держав з пештенщарних проблем розпочався у 1872 р. з дiяльностi Першого Мiжнародного тюремного конгресу т. зв. Друго! сери i характеризувався участю у !х пiдготовцi i проведеннi офiцiйних представникiв багатьох держав, а також !х конструктивно-практичною спрямованiстю. Усього було проведено дванадцять Мiжнародних тюремних конгрешв Друго! сери, а саме у: Лондош (1872 р.), Стокгольмi (1878 р.), Римi (1885 р.), Петербурзi (1890 р.), Парижi (1895 р.), Брюсселi (1900 р.), Будапештi (1905 р.), Вашингтон (1910 р.), Лондош (1925 р.), Празi (1930 р.), Берлш (1936 р.) та Гааз1 (1950 р.) [1, с. 246].

Третш Мiжнародний тюремний конгрес Друго! сери вщбувся у Римi у листопадi 1885 р. Головуючим на ньому був обраний прем'ер-мшютр Ггалп А. Депретiс. Щодо вiце-головуючих, то з метою усунення можливих суперечностей та непорозумшь, було прийнято ршення щодо обрання по одному представнику вщ кожно! з офiцiйних делегащй.

Усього на Римському конгресi були присутшми 246 представникiв (з них - 95 шоземщв вiд 18 держав). Традищйно засiдання Конгресу вщбувались у трьох секцiях, а саме: кримшальне право, тюремно-адмiнiстративнi питання, питання попередження злочинносп.

На розгляд Конгресу було винесене 21 питання.

Так, увагу учасниюв привернули питання пращ засуджених, оплати за не!, а також особливосп оргашзащ! пращ рiзних категорш засуджених. Наголошено було на необхщносп якомога швидшого реформування та облаштування мiсць вiдбування покарання у виглядi позбавлення волi та виправних притулюв [2, с. 81].

Не менш значущим можна вважати й питання про роль громадських оргашзащй у виховнш роботi з засудженими та у наданш !м пештенщарно! допомоги. Було розглянуто питання про спостережш комiсi! та ради, а також рекомендовано створювати при кожному з мюць вщбування покарання у виглядi позбавлення волi спостережно-пiклувальнi комггети [3, с. 36]. Делегати Конгресу прийняли резолющю, згiдно з якою вщвщування тюрем представниками товариств патронату та благодшних органiзацiй мало бути дозволене i навiть повинно було заохочуватись, але виключно за умови дотримання ушх внутршшх правил. Окремо наголошувалось на необхщносп максимально вшьного спiлкування представникiв патронату iз засудженими.

У продовження зазначеного питання було поставлено на обговорення пропозищю щодо необхщносп створення у кожнш державi спецiальних притулкiв для осiб, звшьнених з мiсць позбавлення волi, для подальшо! ресоцiалiзацi! останнiх. Цiкаво, що думки делегата кардинально

роздшилися. Одна частина виступила проти тако! пропозицп, хоча бiльшiсть винесла останню на пленарне засiдання. На останньому засщанш опоненти згадано! резолюцп змогли знайти доволi серйознi аргументи на свою користь (пояснюючи, наприклад, що такi притулки сприятимуть спiлкуванню колишшх засуджених i впливатимуть на процес виправлення останшх) та домоглися вщхилення останньо!.

Одним iз центральних питань III Мiжнародного тюремного конгресу 1885 р. було обговорення альтернатив короткострокового ув'язнення, замють нього пропонувалось застосовувати штраф, судову догану, примусовi роботи без позбавлення вол^ обмеження у виборi мюця проживання.

Учасники дослщжуваного Конгресу звертали велику увагу на питання судового розгляду справ про неповнолггшх, яю вчинили злочиннi дiяння. Делегати звернулися до питання про права кримшального суду тд час скерування неповнолпгах у виправнi або виховш заклади у разi виправдання у зв'язку з вщсутнютю розумшня, а також у разi засудження останшх до покарання у виглядi позбавлення волг У той самий час суддя ми звшьнити неповнолггаього вiд утримання у цих установах, якщо перестануть iснувати обставини, яю викликали пiдстави для цього помщення, або ж таке перебування може бути скорочене через дострокове звшьнення неповнолгтшх, але зi збереженням права нагляду за ними з боку компетентних шституцш [4, с. 42].

Учасники Конгресу визначили, що питання про оргашзащю виховання неповнолгтшх повинш виршуватись судом.

У разi засудження неповнол^нього до покарання у виглядi позбавлення волi, суддi мало бути надане право замши згаданого покарання покаранням у виглядi перебування у виховнш або виправнш установi.

Висновок про необхщнють попередження злочинностi призвiв до рiшення про майбутне розширення програм конгресiв i вихiд останшх за межi виключно пештенщарно! проблематики. Так, учасники наголошували на необхщносп звернення особливо! уваги на питання попередження жебрацтва, бродяжництва, а також шших умов, що сприяють вчиненню злочинiв [5, с. 72].

Варто звернути увагу на те, що паралельно з III Мiжнародним тюремним конгресом, у Парижi проходив ще й I Мiжнародний конгрес кримшально! антропологи. Учасники обох конгресiв мали можливють ознайомитись iз новiтнiми технолопями у сферi тюремно! справи, тюремно! антропологи, пештенщарно! психологи та педагопки. Згаданим правом скористалось доволi багато учасниюв, у зв'язку з чим учасники обох конгрешв змогли заслухати доповiдь французького кримiнолога А. Лакассаня, автора знаного твердження: "...кожне суспшьство мае таких злочинцiв, яких воно заслуговуе". Саме тут вiн презентував свою концепщю т.-зв. "соцiального детермшзму злочинностi".

Цiкаво, що III Мiжнародний тюремний конгрес 1885 р. продовжив традици свого попередника та поеднав сво! офiцiйнi засiдання з виставкою виробiв працi засуджених (переважно неповнолгтшх) та зразкiв одиночних камер (усього 38 тишв) у натуральну величину, з ушма деталями освiтлення, опалення, засувiв, умеблювання та одягу. Сво! вироби серед шших представили Варшавська колошя "Стедзенец", Московський мiський Рукавшшковський притулок, Санкт-Петербурзька колонiя, Саратовський навчально-виправний притулок та ш.

Окрасою Конгресу учасники визнали вщкриту лекцiю А. Бертильона щодо наукових способiв визначення рецидиву шляхом антропометричних вимiрiв.

Висновки. Щцсумовуючи, варто зазначити, що III Мiжнародний тюремний конгрес 1895 р. вщграв надзвичайно важливу роль у становленш мiжнародного спiвробiтництва у сферi виконання покарань, не лише врегулювавши значний перелiк питань, а й заклавши ютотне пiдrрунтя для подальшо! дiяльностi у цьому напрямку, особливо у частиш попередження злочинностi.

1. Толстенко Ю. Генезис международного сотрудничества в пенитенциарной сфере / Ю. Толстенко // Закон и жизнь. - 2013. - №10. - Ч. 2. - С. 244-247. 2. Раттур М. Забота о детях как сфера общественной деятельности: изменение социальной реальности в Российской империи

во второй половине XIX века / М. Раттур // Ученые записки Российского государственного социального университета. - 2013. - № 1. - С. 77-83. 3. Пальченкова В. Запровадження основ громадського контролю у ршеннях М1жнародних пештенщарних конгреЫв (друга половина Х1Х -початок ХХ ст.) / В. Пальченкова // Держава та рег1они. Сер1я Право. - 2012. - № 3. - С. 34-40. 4. III Международный конгресс в Риме // Постановления шести международных тюремных конгрессов и систематический указатель к ним. - СПб., 1904. - 92 с. 5. Беляева Л. Международные пенитенциарные конгрессы и развитие учения о воспитании несовершеннолетних правонарушителей / Л. Беляева // Научно-практический журнал "Вестник института: преступление, наказание, исправление". - 2012. - № 17. - С. 69-81.

REFERENCES

1. Tolstenko Ju. Genezis mezhdunarodnogo sotrudnichestva v penitenciarnoj sfere [The Genesis of international cooperation in penal field], Zakon i zhizn', 2013, Vol. 10. p. 2. pp. 244-247. 2. Rattur M. Zabota o detjah kak sfera obshhestvennoj dejatel 'nosti: izmenenie social 'noj real 'nosti v Rossijskoj imperii vo vtoroj polovine XIX veka [Taking care of children as a sphere of social activity: changing social reality in the Russian Empire in the second half of the XIX century], Uchenye zapiski Rossijskogo gosudarstvennogo social'nogo universiteta, 2013, Vol. 1. pp. 77-83. 3. Pal'chenkova V. Zaprovadzhennja osnov gromads 'kogo kontrolju v rishennjah Mizhnarodnih penitenciarnih kongresiv (druga polovina XIX - pochatok XX st.) [Introducing the basics of public control in the decisions of the International Penitentiary Congress (second half of XIX- early XX centuries)], Derzhava ta regioni. Serija Pravo, 2012, Vol. 3. pp. 34-40. 4. III Mezhdunarodnyj kongress v Rime [Third International Congress in Rome], Postanovlenija shesti mezhdunarodnyh tjuremnyh kongressov i sistematicheskij ukazatel' k nim, Sankt-Peterburg, 1904. - 92 p. 5. Beljaeva L. Mezhdunarodnye penitenciarnye kongressy i razvitie uchenija o vospitanii nesovershennoletnih pravonarushitelej [International penitentiary congresses and the development of the doctrine about the education of juvenile offenders], Nauchno-prakticheskij zhurnal "Vestnik instituta: prestuplenie, nakazanie, ispravlenie", 2012, Vol. 17. pp. 69-81.

Дата надходження: 28.02.2017р.