CC BY
26
■ Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 616.711.1-001.516-089-74
ШИМОН В.М., ВАСИЛИНЕЦЬ М.М., ГЕЛЕТА М.М., ПАЛ1НКАШ A.M., ME3IB Ю.М. ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ун/верситет»
XiPYPriHHE ЛкУВАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОТ HECTABiAbHOCTi ШИЙНОГО ВiДДiЛY ХРЕБТА
Резюме. У робот/ наведен/ дан/ анал/зу лкування ушкодж<ень шийного в/дд/лу хребта в 73 хворих. Дано характеристику ушкоджень по сегментах хребта, ¿х тяжкост'/. Наведено показання до юрурпчного лкування пац/ент/в з ушкодженнями шийного в/дд/лу хребта. Вдзначено, що до проведення юрурпчного лкування по-винн/ бути строг/ показання. Лкування повинне включати детальний анал/з / ч/тку рентгенограф/чну д/агнос-тику. Проведення юрурпчного лкування при ушкодженн/ шийного в/дд/лу хребта дозволяв полпшити стан хворого в найкоротший термн.
Ключов! слова: шийний вдд/л, хребет, ушкодження, юрурпчне лкування.
Вступ
Актуальшсть дано! проблеми в сучаснш вертебро-логи тяжко переоцшити. На даний перюд юнуе велика кшьысть рiзноманiтних методiв лшування, як консервативно, так i хiрургiчних, що вiдрiзняються своею рiзноманiтнiстю.
Шийний вiддiл хребта е найбшьш верхнiм вiддiлом хребтового стовбура, i найбiльш мобiльним вщдтом — така рухомiсть дае можливють виконувати рiзноманiт-нi рухи шиею, а також повороти i нахили голови.
В анатомiчнiй структурi шийного вщдту хребта е також рудименти поперечних вщростыв, у яких е отвори i проходить хребтова артерiя. Цi кровоноснi судини беруть участь в органопостачанш стовбура мозку, мо-зочка, а також потиличних часток великих твкуль [1, 3, 7, 10, 11]. При травмах шийного вщдту хребта iнодi й без переломiв тiл хребця або дужок утворюеться сег-ментарна нестабшьшсть iз клiнiчними проявами болю, запамороченнями, миготшня «мушок» перед очима, iнодi вiдмiчаеться похитування при ходьбi, порушення ходи [2, 4—6].
Метою нашо! роботи е обГрунтування хiрургiчного шдходу до лiкування посттравматично! нестабiльностi в шийному вщдш хребта.
Матер1али та методи
Було проведено обстеження й лшування 83 пащ-ентiв iз болями в шийному вiддiлi хребта тсля травми. З них 38 жшок i 44 чоловiкiв втэм вiд 19 до 70 роыв, бiльшiсть травм припадае на вш 33—45 роыв, тобто працездатний перюд життя, причому пiк захворювання спостертаеться у 40—42 роки [12, 13]. Хворi були нами розподiленi на 2 групи: перша група — хвор^ у яких в анамнезi були травми 10 i бтьше рокiв тому (66 осiб), а друга група — у яких була наявна в анамнезi травма, але л^вання цi пацiенти не отримували, тобто по до-помогу не звертались (17 хворих).
Нами проводилися клiнiко-iнструментальнi досль дження, рентгенолопчне дослiдження, КТГ, магнгг-ний резонанс. Дуже детально нами був зiбрaний анамнез захворювання [9—11].
Результати та Тх обговорення
За часом травми пащенти були подiленi на 2 групи: перша група — давнють травми 10 i бтьше роыв (66 хворих), а друга група — хворi з наявною травмою, але як по допомогу не зверталися (17 хворих).
Хворi першо! групи (66 осiб), яю в aнaмнезi мали травму й отримали лiкувaння, нами були розподтеш на 3 пд-групи. У вс1х вiдзнaчaлися болi в шийному вщдш хребта.
У першш пiдгрупi у 18 пaцiентiв були скарги на рiзкi болi в шийному вщдш хребта. Особливо хворi вiдмiчa-ли рiзкi прострiли, що характеризувалися iррaдiaцiею в руку (приблизно 9 %), у лiвiй руц бiль рiзко посилю-вався при рухах голови, хворi вiдмiчaли, що 7—8 роив тому таи болi вже мали мюце, але штенсивнють не була такою сильною та тсля прийняття лiкiв болi зникли, у даний перiод болi не зникають.
При оглядi таких пащентав нами було виявлено: голова i плечовий пояс мали неприродне положення через бшь, м'язи шийно-грудного вщдту хребта на-пруженi i мали шби «кам'яну цшьшсть», рiзко обмеже-нi рухи в шийному вщдш хребта, тривалють цих болiв почастшала в ще! групи хворих i вже тривала до 3—4 тижшв, тому хворi були виснaженi та роздратоваш.
Тiльки у 3 хворих були рентгенограми, але вони були нешформативними. При детальному повторному обсте-женнi всiм хворим були зроблеш функцiонaльнi рентгенограми: згин i розгин, також усiм хворим було проведено КТГ, стральну КТК (8 хворим), МРТ (23 хворим).
Як приклад наводимо даш обстеження пащента (рис. 1-3).
Другу тдгрупу становили 29 хворих, у яких була в aнaмнезi травма: нaдaлi рiзкий бiль у шийному вщдш
Рисунок 1. Хвора К. до операцп
хребта, що iррадiював в обидвi кiнцiвки i мав характер корiнцевих болiв iз посиленням у проекци остистих вщростыв.
У неврологiчному статусi були порушення чутливос-тi в сегментi С5-С6, м'язова слабысть, хворi вiдмiчали, що такий стан у них з'явився приблизно через один-два роки тсля лкування, вони лiкувалися в невролопчному вiддiленнi i вщчували незначне покращення. Так хворi потрапляли до нас на л^вання, i ми проводили хворим функцюнальш рентгенограми i сшральну КТГ, де було виявлено нестабтьнють на рiвнi С5-С6.
Третя група — 19 хворих з болями в шийному вщдь лi хребта з застартими травмами i стенозом шийного каналу.
У бiльшостi випадкiв так! пащенти мали невроло-гiчну симптоматику, больовий синдром, ошмшня ын-щвок, слабкiсть, особливо у верхнiх ынщвках, в 11 хворих були порушення функци органiв малого таза.
В ортопедичному статуш вiдмiчаеться слабысть у ынщвках за шкалою до 3 балiв у 13 хворих, у 3 хворих бть був до 2 балiв — щ хворi ходили за допомогою ми-лиць, слабкiсть рук була у 6 пащентав, хворi вiдмiчали попршення, особливо в раннiй перiод коли вставали, а також якщо мали навантаження, 7 хворих вiдмiчали слабысть у нижшх i верхнiх ынщвках [8, 14].
Нами було проведено детальне обстеження — як рентгенолопчне, так i КТГ, а також магштний резонанс, за допомогою якого було виявлено стеноз шийного каналу за рахунок остеофтв на рiвнi С5-С6
Рисунок2. Магнтно-резонансна томограф1яхвороI К., 47роюв. На рВн С5-С6 спостер1гаеться нер!вном!рне дорзальне випинання вщповщного м!жхребцевого диска, з формуванням л1воб1чно/ парафорамнальноI кисти (екструзи), розм/ром до 6 мм, що обумовлюе вторинне стенозування спинномозкового каналу, субтотально перекривае м!жхребцевий отв!р гомолатеральноI сторони, створюе компресю дуального м1шка та кор1нця стнального нерва (С6) зл!ва на р1вш ураження
Том 13, №3 • 2012
www.trauma.mif-ua.com
135
i протрузiю диска на рiвнi С5-С6, склероз покривних пластин i нестабiльнiсть сегмента на рiвнi С5-С6, ви-дiлилися неврологiчнi симптоми, зниження рефлек-сiв з руки, riпостезiя в зонах шнервацп С5-С6.
Було виконано дискектомш С5—6, корпородез кей-джем та керамiкою.
У групи хворих (17), якi протягом життя мали травму ши!, але по медичну допомогу не зверталися, не було виявлено кшшчно! симптоматики на час травми у 3 пащенпв, у яких шсля проведеного консервативного лiкування стан не покращився, а в 14 пащенпв стан покращився i показань до хiрургiчного втручання не було. З ще! групи 3 хворим було проведено хiрур-гiчне втручання. Хочемо вщмггити що всiм хворим, яким було проведено хiрургiчне втручання, нами був проведений переднш доступ до кисти шд контролем ЕОП. Винайдено нестабтьшсть, проведено резекцiю диска та покривних пластинок i вставлено кейдж не-обхiдного розмiру. Кейдж ми заповнювали кiстковою стружкою, яку перемшували з гiдроксiапатитною ке-рамшою, а дiлянку вздовж i ззовш кейджа заповнювали гiдроксiапатитною керамшою у виглядi пiвкуль. На нашу думку, таке заповнення кейджа дае добрий результат за рахунок вистутв кейджа, яы входять у губчасту частину тта, а всерединi кейджа ыстка пере-мiшана з пдрокшапатитною керамiкою i дае добрий результат у плаш регенерацп кiстки.
При мрурпчному втручаннi, пiд час якого було виявлено стеноз шийного каналу, ми зробили такий самий доступ, що i в попередшх хворих, але, ^м ви-
далення тiл хребцевого диска, ми частково резектували тiло сегмента компреси хребцiв, вставили кейдж i здш-снили його заповнення, яке не вiдрiзнялося нiчим вiд того, що виконано шшим пацiентам.
У шсляоперацшному перiодi хворi були пдня-тi нами на другий день шсля мрурпчного втручання. Добрi результати були вiдмiченi у бiльшостi хворих. У 5 пащентав вiдмiчалися болi в шийному вщдш хребта з iррадiацiею в верхню кiнцiвку, але шсля проведення ль кування стан покращився. Ттьки у 2 хворих, яы мали довгий анамнез захворювання i стеноз шийного каналу, були покращення, але порушення сечовипускання залишилося, хоча з часом у цих хворих з'явилися по-зиви до сечовипускання.
Висновки
Вiдмiчаемо, що чим ранiше буде виявлено нестабтьшсть шийного втдту хребта, тим швидше настане ефект вщ лiкування. На нашу думку, ттьки ретельно зiбраний анамнез хворого дозволяе детально його огля-нути, а наявшсть неврологiчного анамнезу дозволяе дообстежити хворого — за допомогою комп'ютерно! томографи та магнiтного резонансу. Хiрургiчне втручання направлене на резекцш диска та стабiлiзацiю нестабiльного сегмента, бо без стабшзаци переднього корпородезу стан хворих попршиться. Передня стабь лiзацiя, на нашу думку, мае забезпечувати стабшзацш i швидку консолтацш сегментiв. При стенозi шийного каналу мае бути чпко зроблена декомпрешя i ревiзiя шийного каналу i тiльки пiсля цього — корпородез.
Рисунок 3. Хвора К. псля операцИ
_^
Список л1тератури
1. Барыш А.Е. Современный подход к клинической оценке результатов хирургического лечения заболеваний и повреждений шейного отдела позвоночника в практике ортопедии — травматологии // Медицинский журнал. — 2007. — № 2. — С. 75-82.
2. Лабзин Ю.А К эпидемиологии нейрогенных болевых синдромов в г. Саратове. — Саратов, 1989. — С. 43-47.
3. Новиков Ю. О. Восстановительное медицинское лечение дорсалгий у работников нефтеперерабатывающей отрасли: Автореф. дис... д-ра мед. наук. — Москва, 2000. — 24с.
4. Новиков Ю.О., Шаяхметов АР, Кузьмин А.Б. Ультразвуковая диагностика дегенеративно-дистрофических поражений позвоночника и больших суставов // Журнал вертеброневрологи. — 1993. — Том 5, № 1. — С. 25-27.
5. Корж А.А., Грунтовский Г.Х., Корж И.А, Михайлов В.Г. Керамопластика в ортопедии и травматологии. — Львов: Свточ, 1992. — 12 с.
6. Пуловере О.П. Межтеловой керамоспондилодез шейного отдела позвоночника (клинико-экспериментальное исследование): Дис... канд. мед. наук. — 1993. — 192с.
7. Шевцов В.К, Худяев А.Т., Полин С.В., Коваленко П.Н. Хирургическое лечение переломовывихов в шейном отделе позвоночника с применением имплантантов из пористого никелида титана // Хирургия позвоночника. — 2005. — № 2. — С. 30-33.
Шимон В.М., Василинец М.М., Гелета М.М., Палинкаш А.М., Мезив Ю.М.
ГВУЗ «Ужгородский национальный университет»
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ НЕСТАБИЛЬНОСТИ ШЕЙНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА
Резюме. В работе приведены данные анализа лечения повреждений шейного отдела позвоночника у 73 больных. Дана характеристика повреждений по сегментам позвоночника, их тяжести. Приведены показания к хирургическому лечению пациентов с повреждениями шейного отдела позвоночника. Отмечено, что к проведению хирургического лечения должны быть строгие показания. Лечение должно включать в себя детальный анализ и четкую рентгенографическую диагностику. Проведение хирургического лечения при повреждении шейного отдела позвоночника позволяет улучшить состояние больного в кратчайшие сроки.
Ключевые слова: шейный отдел, позвоночник, повреждения, хирургическое лечение.
8. Швец АК, Ивченко В.К.., Самойленко А.В. Вертеброто-мия и спондилоктомия в лечении патологических состояний позвоночника //Лтопис травматологи та ортопеда. - 2008. - № 1-2. - С. 16-20.
9. Andersson H., Ejlertsson G., Leden I., Rosenberg C. Chronic pain in geographically defined general population: studies ofdif-fetrences in age, gender, social class, and pain localization // Clin.. - 1993. - Vol. 9. - P. 174-182.
10. Bassois A., Canellas M., Bands J.E. The prevalence of pain in a general population: a telephone survey in Catalonia (Spain) // World Congress on Pain, 8th: Abstracts. -Seattle, 1996. - P. 68.
11. Бероснев В.П., Довосудов Е.А., Кондашев Е.И. Хирургия позвоночника, спинного мозга и периферических нервов. — 1998.
12. Delong W.G., Finhorn Т.А, KovalK. et al. Bone circuits and Bone craft substitutes on Orthopedic Trauma Surgery // Bone Surg. Am. - 2007. - Vol. 89. - P. 649-658.
13. Peterson B., Whong P.O., Iglesias R.. et al. Osteoinductivity of commercially available demineralized bone matrix // Bone et surg. Am. - 2004. - Vol. 86. - P. 2243-2256.
14. Cho D.X., Lee W.X., Shea Chen C.C. Cage containing a bi-phasic calcium phosphate ceramic (Trioxide) for the treatment of cervical spondylosis // Surg.Neurol. — 2005. — Vol. 63, № 6. - P. 497-503.
Отримано 10.03.12 □
Shimon V.M., Vasylynets M.M., Geleta M.M., Palinkash A.M., Meziv Yu.M.
State Higher Educational Institution «Uzhgorod National University», Uhzgorod, Ukraine
SURGICAL TREATMENT OF POST-TRAUMATIC CERVICAL SPINE INSTABILITY
Summary. In the work the data on analysis of treatment of cervical spine injuries in 73 patients are presented. The characteristics of injuries by spinal segments, of their severity are described. The indications to surgical treatment of patients with cervical spine injuries are given. It is noted that there should be strict indications for surgical treatment. The treatment should include thorough examination and X-ray diagnostics. Carrying out surgical treatment in cervical spine injuries enables to improve patient's state as soon as possible.
Key words: cervical spine, injuries, surgical treatment.
TOM 13, №3 • 2012
www.trauma.mif-ua.com
137
