CC BY
30
УДК 616.833.37-001-08-039.12-089
ЛУЗАНБ.М.1, КУЧЕРУКO.e.2, СУЛ1ЙЛ.М.3, ТАТАРЧУКМ.М.3
1 Нац/ональний медичний ун/верситет im. O.O. Богомольця, кафедра нейрох/рургИ
2 Рвненська обласна лкарня
3 ДУ «1нститутнейрох/рургИim. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра/ни», кл/н/ка вДновно/ нейрох/рургИ, м. Ки1в
XiPYPriHHE ЛкУВАННЯ НЕВ^ДНОВЛЕНИХ ТА 3ACTAPiAMX УШКОДЖЕНЬ ПРОМЕНЕВОГО НЕРВА
Резюме. ПроаналЬзовано 17 випадкгв втручань на променевому нервг в середньоверхтй третиш плеча у строки бшьше тж 1 рк тсля травми. Провели досл1дження можливих вар1ант1в спонтанного в1дновлення функци тсля закритих ушкоджень у 41 хворого. Поеднання реконструктивних втручань на нервовому стовбур1 з ортопедичними корегуючими операщями, а також методами довготривалог електростимуляци дае можливкть досягти практично 100% в1дновлення функци кшщвки.
Ключовг слова: застарие ушкодження, корегуюч1 ортопедичт втручання, корисна функщя кшщвки.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
На сьогодш достатньо складним питанням е вибiр термшш проведения операцй на нервовому стовбур^ особливо при закритих ушкодженнях, коли може самоспйно вщновитися провщшсть нерва. У зв'язку з цим оперативне втручання на нервах, на думку багатьох авторш, у бтьшосп випадкзв не показане в термши до 4—6 мюящв, тобто часу так званого виправданого очкування [1—3], тому ирурпчне лкування здебтьшого рекомендуеться тльки в тих випадках, коли вщсутне полiпшения вщ консервативного лiкувания. При ушкодженнях променевого нерва цей час ще бтьше вiдтермiновують, намагаючись поеднати його з повторним втручанням iз видалення конструкций для металоостеосин-тезу. Хоча, на думку багатьох автсрв, виршення питання про термiн операцй', уточнення показань i протипоказань до не! необидно проводити в бтьш раннi строки, враховуючи, що з часом як у нервовому стовбур^ так i у м'язах часто розви-ваються необоротнi змiни (рубцев^ iшемiчнi, дегенеративнi тощо), як! значно попршують прогноз щодо бтьш повноцш-ного вщновлення функци нервово-м'язового апарату [4—6]. З 1ншого боку, не можна пропагувати й раннi оперативш втручання, особливо в гострому перюд i за вщсутносп для цього певнихумов й обладнання. Вир1шення питання про по-казання до ирурпчного втручання при травмi периферичних жрв1в спрощуються, якщо пам'ятати, що ушкодження нерва саме по со61 не вимагае невщкладного ирурпчного втручання, особливо при закритих травмах [7—10].
Достатньо поширеним методом вщновлення функци кшщвки при ушкодженнях променевого нерва е вико-
нання рiзноманiтниx корегуючих ортопедичних втручань (транспозицй сухожиль м'яз1в), що, можливо, обумовлене тим, що переважна бтьшють пацiентiв унаслщок осо-бливостей етюлогй травми променевого нерва спостерйа-ються i л1куються в ортопедичних вщдтеннях i дуже часто ушкодженням нервового стовбура не надаеться належного значення, або вони дагностуються достатньо шзно [11, 12]. У будь-якому випадку використання нейроxiрургiчниx чи ортопедичних методик повинно бути, на нашу думку, цт-ком обГрунтованим i визначатися певним алгоритмом за-лежно вщ р1зних факторiв. Це, по-перше, дасть змогу максимально вщновити функц1ю нервово-м'язового апарату, по-друге, максимально ошгашзуе лiкувальний процес.
Мета дослщження — покращити результати вщнов-лення розгинально! функцН верхньо! к1нц1вки при заста-р1лих та невiдновниx ушкодженнях променевого нерва.
Задач1 дослдження. Удосконалити мрурпчну тактику та методи х^рурпчного лiкування застарiлиx та невщнов-них ушкоджень променевого нерва на основ1 системи клЩко-невролопчно! оц1нки з урахуванням в першу чергу можливостей корисного функцюнування кшщвки.
Адреса для листування з авторами:
Татарчук Михайло Михайлович 04050, Киш, вул. Платона Майбороди, 32
1нститут нейроирурги iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши e-mail: [email protected]
© Лузан Б.М., Кучерук О.6., Сулiй Л.М., Татарчук М.М., 2013 © «М1жнародний неврологiчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Матер1али та методи
Нами проанал1зовано 17 випадк1в втручань на проме-невому нервi в середньоверхнш третинi плеча у строки, що перевищували 1 рiк пiсля травми.
Результати л1кування хворих з ушкодженнями про-меневого нерва ми оцшювали з урахуванням в!дновлен-ня функцюнального стану розгиначiв пальцiв та киста (вщповщно видiляючи 4 групи зпдно iз загальноприй-нятими у свгговш медичнiй практицi).
Критерп оц1нки результатв лжування променевого нерва
1. Незадовiльний результат — B (в!д англ. bad) — М0, Ml та М2 для всiх груп м'язiв.
2. Посереднш результат — F (в!д англ. fair) — поява розгинання киста (М3-М4) та пальщв (р1вень до М3) i незадовiльне розгинання I пальця (рiвень до М2).
3. Гарний результат — G (в!д англ. good) — розгинання киста та пальщв (М4-М5), посередне розгинання I пальця (М3)
4. Вщмшний результат — E (в!д англ. excellent) — М4 и М5 для всiх груп м'язiв.
Шестибальнш шкалi MRC (British Médical Research Council) притаманна певна частка суб'ективiзму, а функ-цiональнi критери' мають переважно якiсний характер i орiентованi на домiнантнi (переважно згинальнi) функци' верхньо! кшщвки, що ускладнюе узагальнення дослiджень, знижуе ïx в1ропднють i пор1вняннють. При ушкодженнях променевого нерва практично в ушх ви-падках спостер1галися лише вщсутнють (або зниження) функци' розгинання пальщв i кист! та сутнаци' кист!, тому ощнювати стутнь втрати функци' нам здавалося не дуже доречним (розгинання кист! частково компен-сувалося за рахунок плечепроменевого м'яза, оцшювати сушнацш та розгинання пальщв за вшма параметрами достатньо складно та не зовшм об'ективно).
Саме тому ми користувалися дещо модиф1кованим в1дпов!дно до наших досл!джень та спрощеним щодо виконання окремих рух1в у кист! та пальцях вар1антом ще! шкали:
— МО — вщсутшсть м'язових скорочень (парал1ч, повне порушення функци');
— М1 — напруження м'яз1в, без ознак рух1в у суглобах (повне порушення функци');
— М2 — поява розгинання I—IV пальц1в та/або суш-наци' (практично повне порушення функци');
— М3 — розгинання киста та I пальця киста (практично повне або часткове порушення функци');
— М4 — розгинання киста та I пальця киста з опором (часткове або повне функщональне вщновлення, непо-вне кшшчне вщновлення);
— М5 — повне вщновлення вшх функцш променевого нерва (повне кшшчне та функщональне вщновлення).
Результати та обговорення
Даш щодо вщновлення функц!! променевого нерва при його застартих ушкодженнях наведеш в табл. 1.
Як видно з табл. 1, у бтьшоста хворих iз застарiлими ушкодженнями променевого нерва у випадку збере-ження його анатомiчноl цiлостi нам вдалося досягти позитивного результату (лише у 3 хворих результат був вщсутнш). При цьому функцюнально вигiдний результат ми отримали практично у 47 % хворих (переважно при виконанш невролiзу). В усiх цих випадках кшшчно спостериалася хоча б мМмальна функцiя м'язiв i за да-ними ЕНМГ мало мюце збереження провiдностi бiльше 5% i М-вiдповiдь, що перевищувала 1—2 %, а окремих м'язiв — до 5 %. В одному випадку невролiзу ми досягли гарного i в одному — вiдмiнного результату при викорис-таннi iмплантованоl системи для електростимуляци. Ще у 35 % хворих нам вдалося досягти посередшх результат вiдновлення, але при цьому ми змогли спростити варь анти виконання ортопедично! корекци.
Хоталося б вiдмiтити декiлька принципових момен-тiв, що стосуються безпосередньо хiрургiчного лкуван-ня, — визначення показань та термшв щодо проведення операци, вибiр хiрургiчного доступу та показання до хрошчно! електростимуляци.
Стосовно показань до лкування ми провели досль дження можливостей спонтанного вiдновлення функци шсля закритих ушкоджень у 41 хворого, частина з яких обстежувалася амбулаторно (табл. 2), при цьому в групу не включали пащентав iз закритими простими переломами плечово! кустки внаслiдок можливого достатньо складного ушкодження нервового стовбура (часто за типом вщкритих ушкоджень нерва).
Таким чином, зпдно з нашими дослщженнями, спон-танне вщновлення функци променевого нерва шсля такого роду ушкоджень спостериаеться у бтьше н1ж 50 % хворих протягом 1 мюяця i ще у приблизно 30 % вщсотюв — до 3 мь сяцiв. Покращення стану до функцюнально прийнятного в постраждалих шсля 6 мюящв в1дбулося лише в 3 випадках. Визначальним крш^ем активного процесу в1дновлення е динамiчне електрофiзiологiчне спостереження за хворим (дослщження не р1дше одного разу в 1—1,5 мюяця).
Таблиця 1. Результати л '1кування застартих ушкоджень променевого нерва
(через 2 роки тсля операци)
Вид оперативного Результати лшування
втручання B F G E
Невролiз 2 3 4 1
Шов нерва 2 2
Автопластика 1 1 1
Таблиця 2. Строки спонтанного вщновлення функцИ променевого нерва тсля закритих ушкоджень
Строки тсля Результати вщновлення
травми, мюяц B F G E
1 6 14 18 3
2 5 13 19 4
3 3 10 19 9
6 2 9 14 16
12 2 7 13 18
Нами також вщпрацьована схема ощнки можливостей спонтанно! регенерацй та показниыв ЕНМГ Так, при вперше виявленому зниженнi функцй променевого нерва менше за 20 % спонтанне вщновлення функцй до прийнятно! про-тягом 3—6 мюящв спостерiгалося лише у 12 % хворих. У хворих, у яких причиною ушкодження променевого нерва стало вщтермшоване вправлення вивиху в плечовому суглобi (через 1—2 доби i пiзнiше), цi показники були ще гiршими — спонтанне вщновлення спостер1галося лише у 3 % хворих. Доречно зазначити, що при зниженш функцй' менше н1ж 10 % таке спонтанне вщновлення було можливе менше н1ж в 1 % хворих. Важливим критерiем для вщбору хворих на оперативне лiкування слугував також больовий синдром, що спостер1гався у частини хворих. При наявносп больового синдрому та зниженнi функцй при первинному дослiдженнi менше нiж 30 % спонтанне вiдновлення у вищезазначеш термiни спостерiгалося лише в 9 % хворих, регрес больового синдрому—у 32 % (здебтьшого частковий), а в 15 % вщзна-чалося, навпаки, посилення больового синдрому, до того ж у третини з цих хворих це вщбувалося на тлi достатньо задо-вiльного процесу регенерацй, що в кшцевому пiдсумку i стало причиною проведения мрурпчного втручання.
Перш за все необх!дно ще раз зазначити, що вщновлення функцй променевого нерва тсля виконання реконструктивних втручань було достатньо ефективним нав!ть у вщдалеш термiни пiсля травми (табл. 1). I хоча здебтьшого у термши понад 6 мюящв i навiть через 1 р!к пiсля травми вiдновлення не було достатньо повним, але у понад 60 % хворих вдавалося досягти функцiонально значимого вiдновлення функцй окремих м'язiв розги-начiв (переважно спостер!галося достатньо ефективне вщновлення функц!! розгинання кист! та сутнаци при значно прших результатах вщновлення функц!! розгинання пальщв, особливо I пальця кист!).
У випадках застар!лих ушкоджень (понад 6 мюящв тсля травми) при компресшно-!шем!чних ураженнях (тобто при збереженш анатом!чнш щлосп нервового стовбура), базуючись на дослщженнях та досвщ вщдь лення вщновно! нейрох!рург!! 1нституту нейрох!рург!! АМН Укра!ни, ми використали методику довготривало! електростимуляц!! променевого нерва шляхом вста-новлення !мплантовано! системи «НейС!-3М» (рис. 1). Методика довготривало! електростимуляц!! була вико-ристана у 5 хворих з ушкодженнями променевого нерва (у 3 — у середнш третин! плеча та у 2 хворих з ушкоджен-
Рисунок 1. Встановлення електрод1в системи
«НейО-ЭМ» при компресйно-'шем'мному застарлому ушкодженш променевого нерва в пахвовй длянц
нями в пщключично-пахвовш дтянщ) з термшами тсля травми в!д 6 до 18 мюящв.
Позитивного результату вщновлення функц!! вдалося досягти у чотирьох !з п'яти хворих, у яких при вищезгада-ному механ!зм! ушкодження при обстеженн! виявлялася хоча б мш!мальна активн!сть м'яз!в-розгинач!в (в!д 5 % ! вище). У випадках, коли активнють м'яз!в становила менше н!ж 5 % або була в!дсутня, ефективного в!днов-лення функц!! нам досягти не вдалося. При цьому доречно зазначити, що вщновлення провщносп по нервовому стовбуру, яке перевищувало 40—50%, вдавалося досягти практично в ус!х випадках. Тобто основною причиною невдалого результату стали виражен! необоротн! зм!ни в практично денервованому м'язовому апарат! юнтвки.
Кр!м пац!ент!в !з застар!лими ушкодженнями променевого нерва, ми використали довготривалу електро-стимуляц!ю ще у 3 хворих, яким попередньо проводилися реконструктивн! втручання на нервовому стовбур! (2 ви-падки неврол!зу, 1 випадок шва нерва), але позитивного функцюнально вигщного результату в оч!куван! терм!ни досягти не вд^ося. Показаннями для встановлення !мплантовано! системи довготривало! електростимуляц!! тсля реконструктивних втручань були вщновлення провщносп по нерву та активност! м'яз!в не менше н!ж 5 % вщ норми. В ус!х цих випадках ми досягли позитивного результату в!дновлення (з посереднього до гарного).
При невщновлених або неефективно в1дновлених ушкодженнях променевого нерва ми використовували ортопедичш методики корекци втрачених функц1й. Визначення показань та обсягу ортопедично'! корекци повн1стю залежало в1д стану вщновлення розгинально! функци верхньо'! инщвки. Пащенти з р1внем в1дновлення G та E не потребували додаткового мрурпчного л1кування внасл1док достатньо повного вщновлення розгинально! функци кист1 та пальщв. Пац1енти групи F потребували або ортопедично! корекци розгинально! функци пальщв (р1вень вщновлення розгинач1в пальц1в до М1-М2, роз-гинача I пальця до М0-М1 — п1дгрупа F1). Деяким пащ-ентам групи F ми рекомендували додаткове втручання, за згодою хворого, з метою постановки стимулюючо! сис-теми (р1вень в1дновлення розгинач1в пальщв до М2-М3, розгинача I пальця до М2 — пщгрупа F2). Пащенти групи B потребували лише ортопедично! корекци розгинально! функци киста та пальщв в повному обсязи
Класично при ушкодженнях променевого нерва проводиться операщя за методикою Robert Merle d'Aubigne, що дозволяе практично повшстю вщновити розгинальну функцш кист1 та пальц1в за умови збереження функци згинач1в кист1 та пальщв (рис. 2). При цьому виконуеться транспозищя круглого пронатора (PT) на променевий розгинач киста (ECRB), лктьового згинача киста (FCU) на розгинач1 пальщв (EDC), довгого долонного м'яза (PL) на довгий розгинач I пальця (EPL). Проведення такого втручання було цтком виправданим при незадовтьному вщновлент функци нервово-м'язового апарату (група B).
Останшм часом завдяки детальному вивченню про-цес1в бюмехашки верхньо! к1нц1вки частина автор1в [11, 12] пропонуе дещо модиф1кований (бтьш функщональ-но сприйнятний) метод вщновлення функци розгинання кист1 та пальщв, який i ми з певними модиф1кащями використали у частини хворих (рис. 3).
При цьому методi ортопедично! корекци виконуеться транспозищя поверхневого згинача III пальця (FDS3) на довгий розгинач I та розгинач II пальця (EPL та EPI), поверхневого згинача IV пальця (FDS4) на розгиначi пальщв (EDC) — поверхневi згиначi проводяться через
мiжкiсткову мембрану довгого долонного м'яза (PL) на короткий розгинач I пальця та довгий м'яз, що вщводить I палець (EPB та APL).
Взагалi оцшка вщдалених результатав оперативного втручання тсля транспозицй м'язiв мае певш труднощi. Оскiльки пересадженi м'язи працюють в нових бiомеханiчних умовах, то сила i амплiтуда розгинання чи згинання пальщв будуть змшюватись зi змiною по-ложення кистьового суглоба.
Найбiльш повно всiм вимогам вщповщае система оцiнки функцй' киста тсля ортопедично! корекци не-оборотних пошкоджень променевого нерва за H.G. Haas (1991), хоча вона не враховуе дефщиту згинання в п'ястково-фалангових суглобах, який iнодi виникае тсля м'язових транспозицiй. Тому для ощнки результату транспозицй' з метою корекци розгиначiв кистi та пальцiв використано модифшовану 4-ступеневу систему оцiнки 1нституту ортопед!! АМН Укра!ни, що враховувала оцiнку розгинання II—V пальцiв, ощнку розгинання великого пальця, оцшку розгинання кистьового суглоба та ощнку згинання II—V пальцiв в п'ястково-фалангових суглобах.
Використання модифiковано! методики транспозицй', безсумшвно, мало сво! переваги: по-перше (i найголовнiше), суб'ективно для пацiентiв значно спро-щувався та скорочувався майже вдв!ч! перiод адаптац!!; по-друге, значно спрощувалося хiрургiчне втручання i був меншим косметичний дефект; по-трете, практично не страждала згинальна функщя кист! та пальщв i повшстю збер^алася пронащя; по-четверте, ми практично повшстю вщновили вш вар!анти розгинально! функци I пальця. Загалом, якщо при класичнш методищ вщмшний результат за вшма критериями був досягнутий у 4 !з 6 хворих, то при виконанш модифшовано! транспозиц!! ми досягли вщмшного результату в ушх семи хворих.
Завдяки виконанню реконструктивних операцш на нервовому стовбур! (у т.ч. i з використан-ням довготривало! стимуляци), як! ми вважаемо пршритетними щодо вщновлення нормального функцюнування верхньо! кшщвки, нам вдалося значно зменшити кшьысть хворих !з поганими результатами
Рисунок 2. Вщновлення розгинальноi функци кист та пальц1в за методикою R.M. d'Aubigne (пояснення в тексл)
Рисунок 3. Вар/ант вщновлення розгинальноi функци кист та пальщв при повнй i'i втрат (пояснення в тексл)
в1дновлення до поодиноких. В переважнш бтьшосп випадк1в нам вдавалося досягти якщо не гарного, то принаймн1 посереднього в1дновлення функцй', а це значно спрощувало нам задачу щодо повноцшного в1дновлення розгинально!' функцй' шляхом корекцн' лише остаточно втрачених функц1й.
При цьому ми найчаст1ше обмежувалися або транспозиц1ею поверхневого згинача III пальця (FDS3) на довгий розгинач I та розгинач II пальця (EPL та EPI), поверхневого згинача IV пальця (FDS4) на розгинач1 пальц1в (EDC) у випадку посереднього в1дновлення функцй' розгинач1в пальц1в, або транспозиц1ею довгого долонного м'яза (PL) на короткий розгинач I пальця та довгий м'яз, що в1дводить I палець (EPB та APL) при посередньому або поганому в1дновленш розгинання I пальця кист1.
Висновки
Ми вважаемо проведення оперативних втручань при застартих ушкодженнях променевого нерва цтком виправданим. В1дновлення хоча б деяких функцш променевого нерва значно спрощуе виконання в по-дальшому ортопедичних корегуючих операц1й i в кшцевому п1дсумку позитивно впливае на в1дновлення функц1онального стану к1нц1вки.
Проведення довготривало!' стимуляци' за допомогою 1мплантованих систем при застар1лих ушкодженнях е виправданим, якщо при обстеженш виявляеться хоча б мшмальна активн1сть м'яз1в розгинач1в (в1д 5 % i вище).
Поеднуючи реконструктивн1 втручання на нервово-му стовбур1 з ортопедичними корегуючими операц1ями, ми змогли досягти практично 100% позитивного результату в1дновлення функцй' при 1зольованих ушкодженнях променевого нерва. При цьому таке комплексне поеднання дало можлив1сть значно покращити не тльки функц1ональний, але i косметичний результат.
Лузан Б.М.1, Кучерук O.e.2, СулийA.M.3, ТатарчукМ.М.3
1 Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, кафедра нейрохирургии
2 Ровенская областная больница
3 ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. A.n. Ромоданова НАМН Украины», клиника восстановительной нейрохирургии, г. Киев
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ НЕВОССТАНОВЛЕННЫХ И ЗАСТАРЕЛЫХ ПОВРЕЖДЕНИЙ ЛУЧЕВОГО НЕРВА
Резюме. Проанализировано 17 случаев вмешательств на лучевом нерве на уровне средневерхней трети плеча в сроки больше года после травмы. Провели исследование возможных вариантов спонтанного востановления функции после закрытых повреждений у 41 больного. Сочетание реконструктивных вмешательств на нервном стволе с ортопедическими корригирующими операциями, а также методами длительной электростимуляции дает возможность достичь практически 100% восстановления функции конечности.
Ключевые слова: застарелое повреждение, корригирующие ортопедические вмешательства, полезная функция конечности.
Список л1тератури
1. Ониани А.А. Обоснования сроков оперативных вмешательств при травматических поражениях периферических нервов: Дис... канд. мед. наук. — Тбилиси, 1987. — 248с.
2. Цимбалюк В.1., Лузан Б.М. Стан та перспективи нейрохiрургiчноí допомоги при травматичних ушкодженнях периферичноЧ нервовоí системи // Журнал УАН. —2002. — Вип.2. — С. 23-27.
3. Bishop J., Ring D. Management of radial nerve palsy associated with humeral shaft fracture: A decision analysis model // J. Hand Surg. Am. — 2009. — 34. — 991-996.
4. Ogawa B.K., Kay R.M., Choi P.D., Stevanovic M.V. Complete division of the radial nerve associated with a closed fracture of the humeral shaft in a child // Journal of bone and joint surgery. — 2007. — Vol. 89B, № 6. — 821-824.
5. Noaman H, Khalifa A., ALam El-den M, Shiha A. Early surgical exploration of radial nerve injury associated with fracture shaft humerus//Microsurgery. — 2008. — 28. — 635-642.
6. Flores A.J., Lavernia C.J, Owens P.W. Anatomy and physiology of peripheral nerve injury and repair//Am. J. OrthoP. — 2000. — Vol. 29, № 3. — P. 167-173.
7. Jerey A. Cohen, Justin Mowchun, Jon Grudem. Peripheral nerve and muscle disease. — Oxford University Press, Inc, 2009. — 184р.
8. Julia K. Terzis, Petros Konofaos, Radial Nerve Injuries and Outcomes: Our Experience//Plastic and Reconstructive Surgery. — Febr 2011. — 127. — 739-751.
9. Lowe J.B., Tung T.R., Mackinnon S.E. New surgical option for radial nerve paralysis // Plast. Reconstr. Surg. — 2002. — 110(3). — 836-843.
10. Shao Y.C., Harwood P., Grotz M.R..W, Limb D, Gian-noudis P.V. Radial nerve palsy associated with fractures of the shaft of the humerus: A systematic review // J. Bone Joint Surg. Br. — 2005. — 87. — 1647-1652.
11. HahnP., Lanz U. Ersatzoperationen beiRadialislаhmungen// Orthopаde. — 1997. — 26. — 666-672.
12. Deiler S., Wiedemann E., Stock W., Wilhelm K., Schweiberer L. Clinical experiences with a new Wiedemann method of radial replacement operation // Orthopade. — 1997. — 26. — 684-689.
Отримано 09.08.13 □
Luzan B.M.1, KucherukO.Ye.2, SuliyL.M.3, TatarchukM.M.3
1 National Medical University named after O.O. Bogomolets, Department of Neurosurgery
2 Rivne Regional Hospital
3 State Institution «Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Clinic of Restorative Neurosurgery, Kyiv, Ukraine
SURGICAL TREATMENT OF UNREDUCED AND CHRONIC INJURIES OF THE RADIAL NERVE
Summary. We had analyzed 17 cases of intervention in the radial nerve at the level of mid-upper third of the arm within more than a year after the injury. We carried out a study of possible ways for spontaneous restoration of the function after closed injuries in 41 patients. The combination of reconstructive operations on the nerve trunk with remedial surgical procedure, as well as with the methods oflong-term electrical stimulation gives the opportunity to achieve nearly 100% recovery of limb function.
Key words: chronic injury, corrective orthopedic intervention, effective function of the limb.
