CC BY
14BIOLOGICAL SCIENCES
ВИЩА ВОДНА ФЛОРА ТА РОСЛИНН1СТЬ Г1ДРОЛОГ1ЧНОГО ЗАКАЗНИКА М1СЦЕВОГО
ЗНАЧЕННЯ «ГОЛУБЕ ОЗЕРО»
Белтська М.М.
Нацюнальний природний парк «Мале Полюся», провгдний науковий ствробтник Козак М.1.
Кам'янець-Под1льський нацюнальнийутверситет шет 1вана Ог1енка,
кандидат б1олог1чних наук, доцент Якубенко Б.€.
Нацюнальний унгверситет бюресурав i природокористування Укра'ти, доктор б1олог1чних наук,
професор Украша
HIGHER WATER FLORA AND PLANT OF HYDROLOGICAL ORGANIZATION OF LOCAL
VALUE «BLUE LAKE»
Belinska M.
National Natural Park «Male Polissya», Leading Researcher
Kozak M.
Kamenetz-Podolsky National University named after Ivan Ogienko, Candidate of Biological Sciences, Associate Professor
Yakubenko B.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine,
Doctor of Biological Sciences, Professor
Ukraine
АНОТАЦ1Я
Наведено флористичне багатство, еколопчну структуру та ценотичне pi3HOMaHiTM вищих водних рос-лин пдролопчного заказника мюцевого значения «Голубе озеро», де виявлено 44 види макрофтв, що формують 14 угруповань рангу асощаци еколого-флористично! класифжацп. Анaлiз заростання рiчищa та заплавних водойм показав збереженють гхньо! природно! структури, широке рiзномaнiття бiотопiв та певну збiдненiсть видового багатства як свiдчення антротчно! трансформацп реофшьних екосистем. Домiнувaння видiв евтрофо-болотного комплексу на окремих донках розглядаеться як загроза посилення процесiв заболочення та трансформацп реофiльних бiотопiв.
Видiлено раритетну складову флори, пiдтверджено доцiльнiсть створення на цiй територп об'екта за-повiдного фонду Укра!ни державного значення, а саме Нaцiонaльного природного парку «Мале Полюся». Наведено рекомендацл щодо розширення списку регiонaльно рiдкiсних видiв.
ABSTRACT
The floristic richness, ecological structure and the cognitive diversity of higher aquatic plants of the hydro-logical reserve of the local significance «Blue lake» are presented, which identified 44 species of macrophytes forming 14 groups of the association of ecological and floristic classification. The analysis of the overgrowing of the river and flood waters showed the conservation of their natural structure, the wide variety of biotopes and a certain impoverishment of species riches as evidence of anthropic transformation of reophylic ecosystems. The domination of the species of the eutrophobal complex in separate plots is considered as a threat of increasing the processes of waterlogging and transformation of reophyllic biotopes.
The rare component of the flora has been identified, the expediency of the creation of a national reserve fund of Ukraine, namely the National Natural Park «Male Polissya», has been established on this territory. The recommendations for expanding the list of regionally rare species are given.
Ключовi слова: пдролопчний заказник мюцевого значення «Голубе озеро», вища водна рослиншсть, угруповання, асощащя.
Keywords: Hydrological Reserve of the local value «Blue Lake», higher aquatic vegetation, communities, association.
Постановка проблеми. Нацюнальний природний парк «Мале Полюся» розпочав дiяльнiсть з лютого 2014 року. Це - природоохоронна, рекреа-цшна, культурно-освггня, науково-дослвдна уста-нова, яка е складовою частиною природно-заповвдного фонду Украши. Адмшютративно парк
розташований на територп 1зяславського та Славу-тського райотв Хмельниччини. Його загальна площа - 8762,7 га, у тому чи^ 2764,0 га, що нада-ються в постшне користування та 5998,7 га, що включаються до його складу без вилучення в люо-користувaчiв.
На територп парку росте 23 види рослин, зане-сених до ЧервоноГ книги УкраГни (два з них вияв-леннi у 2017 рощ), 40 вищв, що охороняються в Хмельницьк1й областi (репонально рiдкiснi) та 6 видiв, яш е рiдкiсними на територи дослщжень.
Аналiз останнiх дослвджень та публшацш. Мале Полiсся - своерiдний природно-географiчний регiон УкраГни. Його природний потенщал створюе всi умови для наукових дослвджень, екологiчного виховання та вщпочинку на природi. Цiкавими та своерщними родзинками заповвдних територiй НПП «Мале Полюся» е комплексна пам'ятка при-роди загальнодержавного значения «Озеро Святе», де колективом парку облаштована зона вщпочинку та гiдрологiчний заказник мюцевого значення «Голубе озеро».
Основним формуючим елементом територш парку е лiси, особливосп функцiонування яких були визначальними при формуванш рельефу тери-торiй, структури грунпв, режиму зволоженостi, мiкроклiмату ^ вiдповiдно, рiзноманiтностi мюце-вих бютошв. Бiльше половини територп НПП зай-мають сосновi лiси та незначну частину водно-бо-лотнi угiддя.
Основним типом рослинносп тут е угрупо-вання вищих водних рослин (макрофтв), що засе-ляють рiчища та численш i рiзноманiтнi за поход-женням, гiдрологiею та гiдрографiею заплавш во-дойми, вiдiграючи роль потужного чинника формування чи трансформацп мюцевих бiотопiв [1, с. 36; 8, 39-41].
Дослвдження проводилися загальноприйня-тими методиками [13, с. 15]. Флору макрофтв розглядали в об'ем^ прийнятому В.М. Катанською [14, с. 63-66] та В.Г. Папченковим [13, с. 48, 56]: дослвджувалися гiдрофiти (справжш воднi рос-лини) та гелофгги (прибережно-воднi, або по-
вiтряно-воднi рослини). Види пгрофтв та пгроме-зофтв, що траплялися в зонi урiзу води та на тимчасових водоймах, не враховувалися. Пвдходи В.Г. Папченкова були використанi i за класифжацп екотипiв. Таксономiчний склад макрофiтiв визна-чали згiдно iз загальновiдомими правилами за тра-дицiйними визначниками з урахуванням останнiх флористичних зведень [15, с. 81-85, 124-130; 17, с. 203-225]. Класифшащя рослинних угруповань про-водилася з використанням еколого-флористичних пiдходiв школи Браун-Бланке [2, с. 140; 15, с. 194 -196; 16, с. 18-25].
Видшення невиршених рашше частин загаль-но! проблеми. Уперше обстеженнями була охо-плена уся територiя гiдрологiчного заказника мюцевого значення «Голубе озеро», закладеш 5 по-перечних еколого-ценотичних профшв. Водойма характеризуеться завширшки 500-800 м з пов№-ною течiею, мюцями - ввдсутньою глибиною до 5 м. Мiсцевi гiдротопи характеризуються пщаними донними ввдкладеннями; на плесах, меандрах та уз-бережжях трапляеться замулений пiсок чи суглинок; на iзольованих заростями вiдрiзках та в затоках - мул.
Мета статп. З метою вивчення флористичного багатства та ценотичного рiзноманiття макрофiтiв гiдрологiчного заказника мюцевого значення «Голубе озеро» у 2016-2018 р. були проведет до-слщження результата яких висвилеш у цш статтi.
Виклад основного матерiалу. На мшководдях гiдрологiчного заказника мюцевого значення «Голубе озеро» нами було виявлено 44 види вищих водних рослин (табл.1). З урахуванням сучасних лпературних даних [6, с. 13; 7, с. 61-69; 9, с. 45], флора макрофтв р. Горинь та системи Г! заплавних водойм у межах гвдролопчного заказника мюцевого значення «Голубе озеро» ниш нараховуе 45 видiв пдро- та гелофтв (табл. 1).
Таблиця 1.
Флористичний список вищих водних рослин пдролопчного заказника мюцевого значення «Голубе
№ з/п Вид* Екотип** Охоронний статус***
1. Equisetum fluviatile L.* ГЕ -
2. E. palustre L. ГЕ
3. Alisma plantago-aquatica L. ГДу
4. Sagittaria sagittifolia L. ГДу -
5. Butomus umbellatus L. ГЕ -
6. Eleocharis palustris (L.) Roem. et Schult. ГДу -
7. Scirpus lacustris L. ГДу -
8. Elodea canadensis Michx. ГДу -
9. Hydrocharis morsus-ranae L. Г1н -
10. Lemna minor L. Г1н -
11. L. trisulca L. Г1н
12. Lemna gibba L. Г1н -
13. Spirodela polyrrhyza (L.) Schleid Г1н -
14. Agrostis stolonifera L.* ГЕ -
15. Glyceria maxima (Hartm.) Holmb. ГДу -
16. Glyceria arundinacea Kunth ГЕ
17. Phalaroides arundinacea (L.) Raush. ГЕ
* вид наводиться за лггературними джерелами [KOVALENKO, 2014].
** екотипи: ГДу - пдрофгги укоршет, ГДн - гiдрофiти неукорiненi, Г1у - гiдатофiти укорiненi, Гiн - пда-тофiти неукорiненi, ГЕ - гелофгги.
*** Охоронний статус: БК - вид, що охороняеться Бернською конвенщею [12, с. 33], МСОП - Мiжнарод-ний червоний список («Червона книга» МСОП) [11], ЧКУ - вид внесено до Червоно! книги Укра!ни [10, 188 - 269], ЧСМ - Червоний список макрофтв [15, с. 213], Р - репонально рвдшсш (затверджено ршенням Хмельницькою обласною радою рiшенням вщ 17 липня 2012 року № 4-12/2012.
18. Phragmites australis (Cav.)Trin. ex Steud. ГДу -
19. Carex acuta L. ГЕ
20. C. acutiformis Ehrh. ГЕ
21. C. riparia Curtis ГЕ
22. C. pseudocyperus L. ГЕ
23. C. vulpina L. ГЕ
24. Potamogeton berchtoldii Fieber* ГДу ЧСМ
25. P. crispus L. ГДу
26. P. lucens L.* ГДу
27. P. natans L. Г1у -
28. P. pectinatus L. ГДу -
29. Sparganium erectum L. ГЕ -
30. S. minimum Wallr.* ГЕ ЧСМ, Р (II)
31. Typha angustifolia L. ГЕ -
32. T. latifolia L. ГЕ -
33. Sium latifolium L. ГЕ
34. Oenanthe aquatica (L.) Poir. ГЕ -
35. Roripa amphybia (L.) Bess. ГЕ -
36. Ceratophyllum demersum L. ГДн -
37. C. submersum L. ГДн ЧСМ
38. Myriophyllum spicatum L. ГДу -
39. M. verticillatum L. ГДу -
40. Utricularia vulgaris L. ГДн Р (III)
41. Nuphar lutea (L.) Smith. Г1у ЧСМ, Р
42. Nymphaea alba L. Г1у ЧСМ, Р (III)
43. N. candida Presl. Г1у ЧСМ, Р (III)
44. Batrachium circinatum (Sibth.) Spach ГДу -
Ршення сесй' Хмельницько! обласно! Ради вiд 20 грудня 2006 року № 18-5/2006 «Про затвер-дження Перелiкiв видiв тварин i рослин, якi не занесет до Червоно!' книги Укра!ни, але е рiдкiсними або такими, що перебувають пiд загрозою зник-нення на територй' Хмельницько! областi».
Аналiз вищо! водно! флори показав, що вона вщноситься до 3 ввддшв (Equisetophyta, Polypodiophyta, Magnoliophyta), 4 клаав (Polypodiopsida, Equisetopsida, Liliopsida, Magnoliopsida), Порядив, 19 родин (Thelypteridaceae, Equisetaceae, Alismataceae, Butomaceae, Cyperaceae, Hydrocharitaceae, Lemnaceae, Poaceae, Potamogetonaceae, Sparganiaceae, Typhaceae, Apiaceae, Brassicaceae, Ceratophyllaceae, Haloragaceae, Nymphaeaceae, Primulaceae, Ranunculaceae), 29 родiв. Певну збвд-нешсть саме водно! флори на цш дiлянцi можна по-яснити значною антротчною трансформацiею еко-системи [3, с. 203 - 215; 4, с. 3; 7, с. 61-69].
Переважають евро-азiатськi (15 видiв, 34 %) та голарктичш види (13 видiв, 30 %), що, зрештою, е вiдображенням загально! картини особливостей
водно! флори Середнього Придшпров'я. Види-кос-мополiти складають четверту частину флори (26 %), частка eвро-сибiрських видiв найменша (6 видiв, 14 %). У зональному аспекп бiльш як половина флористичного списку - плюризональн види (25 видiв, 56 %), решта - бореальний компонент (16 видiв, 37 %).
I лише один вид (2,2 %) - Sparganium minimum - на територй' пдролопчного заказника мюцевого значення «Голубе озеро» е представником тепло-любно! темпорально! водно! флори.
Хочемо зазначити, що така значима роль, яку вщграють бореальнi види макрофтв у флорi пдролопчного заказника мiсцевого значення «Голубе озеро», е сввдченням впливу сумiжних територш Лiсово! фiзико-географiчно! зони, межа яко! з Люо-степом пролягае швшчними дiлянками водоз6!р-ного басейну рiчки. Саме тому так! рiдкiснi еле-менти швшчно!' водно! флори, як, Potamogeton berchtoldii, P. trichoides, Ceratophyllum submersum, Utricularia minor, Nymphaea candida - види, що вхо-дять до Червоного списку макрофтв Укра!ни [15,
с. 212], i в пдролопчнш мереж1 пдролопчного заказника мюцевого значения «Голубе озеро» знахо-дяться на пiвденнiй меж1 ареалу, можуть вважатися на територп як репонально рiдкiснi i пiдлягати охо-ронi.
В еколого-бiологiчному вiдношеннi флора макрофтв представлена так: гелофiти (повиряно-воднi рослини) - 18 видiв (40 %); гiдрофiти (саме водш рослини) - 26 видiв (60 %): не укоршеш пда-тофии (або лемнiди) - 6 видiв (14 %), укорiненi гiдатофiти (або шмфещи) - 4 видiв (10 %); не укоршеш зануреш в товщу води гiдрофiти - 5 видiв (12 %); укорiненi зануреш в товщу води пдрофгги -12 ви^в (28 %).
Оцiнюючи трофiчний статус видiв, зазначимо, що половину видового списку складають види ев-трофо-болотного комплексу (23 види макрофтв, 52%), i лише 19 % флори (8 видiв) можна розгля-дати як реофiли ^ндикатори рiчкових умов):
Sagittaria sagittifolia, Sparganium erectum, Butomus umbellatus, Potamogeton crispus, P. heterophyllus, P. pectinatus, Ceratophyllum submersum, Nuphar lutea. Ще 14 видiв (31 %) e типовими представниками лiмнофiльного мезо-евтрофного заплавного комплексу - Scirpus lacustris, Agrostis stolonifera, Potamogeton natans, Nymphaea alba, Nymphaea candida, Potamogeton berchtoldii, P. lucens, P. obtusifolius, P. pusillus, P. trichoides, Sparganium minimum, Elodea canadensis, Myriophyllum spicatum, Potamogeton crispus.
Найбагатшою у флористичному вiдношеннi виявилася дiлянка гiдрологiчного заказника мюце-вого значения «Голубе озеро» в райош його закш-чення, де поширеннi численнi мiлководдя, де нами зареестровано 24 види макрофтв (52% флористич-ного списку для рiчковоl дiлянки) (табл. 2), що можна пояснити розвинутою додатковою системою заплавних водойм та заток на цш дiлянцi.
Таблиця 2.
Флористичний список вищих водних рослин пдролопчного заказника мюцевого значення
«Голубе озеро»
№ Bugu
1. Lemna trisulca L.
2. Lemna minor L.
3. Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid.
4. Hydrocharis morsus-ranae L.
5. Utricularia vulgaris L.
6. Ceratophyllum demersum L.
7. C. submersum L.
8. Potamogeton crispus L.
9. P. natans L.
10. P. pectinatus L.
11. Myriophyllum spicatum L.
12. M. verticillatum L.
13. Elodea canadensis Michx.
14. Nuphar lutea (L.) Smith.
15. Nymphaea alba L.
16. Sium latifolium L.
17. Scirpus lacustris L.
18. Oenanthe aquatica (L.) Poir.
19. Alisma plantago-aquatica
20. Butomus umbellatus L.
21. Glyceria maxima (Hartm.) Holmb.
22. Phragmites australis (Cav.) Trin.ex Steud.
23. Typha angustifolia L.
24. Typha latifolia L.
Вищi воднi рослини на територп пдролопч-ного заказника мiсцевого значення «Голубе озеро» формують 14 угруповань рангу асощацп еколого-флористично! класифшацп, що ввдносяться до трьох основних клаав рослин: Lemnetea, Potametea та Phragmiti-Magnocaricetea (табл. 3).
Найпоширешшими е угруповання класiв Lemnetea (ценози ас. Ceratophylletum demersi, Lemno-Spirodeletum polyrrhizae,) та Phragmito-
Magnocaricetea (Calistegio-Phragmitetum, Phragmitetum communis, Typhetum angustifoliae).
Для пдролопчного заказника мюцевого значення «Голубе озеро» варто зазначити так рщкюш ценози рангу асощацп, як Sparganietum erecti, зо-крема той гхнш варiант, де Sparganium erectum суб-домшуе з Sagittaria sagittifolia, формуючи куртини заростей на донках рiчища з добре вираженою течieю. Рiдкiсним для дшянки досл1джень е i угруповання ас. Potamo-Ceratophylletum submersi, що також е iндикаторами реоф№них умов.
Таблиця 3.
Загальна характеристика угруповань вищих водних рослин пдролопчного заказника мiсцевого значения _«Голубе озеро»_
Асощаци (субасоцiацii) Тип бiотопу
Клас Lemnetea R.Tx.1955
Ceratophylletum demersi (Soo 1928) Eggler 1933
Lemno-Spirodeletum polyrrhizae W.Koch 1954
Lemnetum trisulca
Клас Potametea Klika in Klika et Novak 1941
Potamo-Ceratophylletum submersi Pop 1962 русловi дiлянки з добре вираженою течiею
Elodeetum canadensis Eggler 1933 плеса, затоки, русловi дмнки з уповiльненою течiею
Nupharetum lutei Beljavetchene 1990 плеса, затоки, русловi дiлянки з течiею
Nupharo -Nymphaeetum albae (Nowinski 1930) Tomasz.1977 плеса, затоки, русловi дiлянки з упов№неною течiею, заплавнi водойми
Клас Phragmitо-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941
Phragmitetum communis (Gams.1927) Schale узбережжя рiчки та заплавних
1939 водойм з автохтонними ввдкладеннями
Calistegio-Phragmitetum V.Golub. et Mirkin 1986 -"-
Glycerietum maximae Hueck 1931
Scirpetum lacustris Schmale 1939 русловi дмнки з уповiльненою течiею
Sparganietum erecti Rooll 1938 русловi дмнки з уповiльненою течiею
Typhetum angustifoliae Pignatti 1953 узбережжя рiчки та заплавних водойм з автохтонними ввдкладеннями
Typhetum latifoliae G. Lang.1973 -"-
На бшьшосп обстежених дшянок угруповання макрофiтiв займають бiльш як половину перетину рiчища, заростання якого може сягати 90 %. Таке загальне проективне покриття характернiше для iзольованих заплавних водойм, а у випадку водотоку е сввдченням замулення, заболочення, низько! пропускно! здатностi рiчища та трансформацп рiч-ково! екосистеми.
Пiдтверджуе висновок про трансформащю природно! структури рiчища на вказаних дiлянках i домывания в рослинному покривi ценозiв по-вiтряно-водних рослин (угруповання класу Phragmitо-Magnocaricetea) та вшьно плаваючих (клас Lemnetea), заросп яких у сумi можуть займати бiльш як половину водотоку. Найменша частка це-нозiв евтрофо-болотного типу вiдмiчена нами на дшянщ поблизу дамби.
Структура заростей на уах обстежених дшян-ках фрагментарна i вiдповiдае класичному еколого-ценотичному профiлю: межу суходiл-рiчка займае пояс гелофтв, що зi збiльшенням глибини змшюеться поясом лемне!д чи шмфе!'д, найввдда-ленiшi вiд берега дмнки займае пояс занурених гiдрофiтiв.
Загальна картина заростання заплавних водойм у регюш дослвджень мае такий вигляд:
- узбережжя гiдрологiчного заказника мюце-вого значення «Голубе озеро» заростають пгрофгг-ними угрупованнями Typha angustifolia, Phragmites australis, ценози ас. Glycerietum maximae та Typhetum latifoliae трапляються зрщка. Низько-травнi гелофгги на узбережжi окремi ценози не фор-мують, Butomus umbellatus, Scirpus lacustris, Sagittaria sagittifolia, Sparganium erectum, Rorippa
amphibia часпше виступають як постшний компонент в угрупованнях ас. Phragmitetum communis. На межi з ценозами повiтряно-водних рослин зi сто-рони рiчки постiйно присутня синузiя в№ноплава-ючих рослин;
- русловi дiлянки з добре вираженою течieю заростають реофiльними угрупованнями ас. Sagittarietum sagitifolii та Nupharetum lutei. На донках, де течiя виражена слабше або тимчасово стихае, та в невеличких затоках формуються за-ростi за участю угруповань ас. Nupharo -Nymphaeetum albae;
- плеса за рахунок упов№нення течи заростають лiмнофiльними угрупованнями ас. Nupharo-Nymphaeetum albae, Wolffietum arrhizae, в iзольо-вашших руслових "кишенях" поширенi угруповання ас. Stratiotetum aloides, Ceratophylletum demersi (в останшх ценозах ввдшчено постiйну при-сутнiсть Potamogeton trichoides).
Раритетну компоненту флори судинних рослин пдролопчного заказника мюцевого значення «Голубе озеро» складають 7 видiв рослин (15 % за-гального флористичного списку), що е надзвичайно високим показником i пiдтвердженням доцiльностi створення на цiй територй' об'екта природно-за-поввдного фонду Украши .
Щодо регiонально рiдкiсних видiв це, насампе-ред, тi, що входять до перелшу рiдкiсних видiв Хмельницько! обласп i вiднесенi до категорiй -Sparganium minimum, Utricularia minor («вразливЬ») та, Utricularia vulgaris, Nuphar lutea, Nymphaea alba, Nymphaea candida («рвдшсш» види).
Як уже зазначалося вище, доцшьним для роз-ширення цього списку репонально рiдкiсних видiв за рахунок представнишв рiдкiсного елементу
швшчно1 водно1 флори регюну: Potamogeton berchtoldii, P. trichoides, Ceratophyllum submersum («рвдкюш» види), P. obtusifolius («вразливЬ»), що в пдролопчнш мереж знаходяться на швденнш меж1 ареалу.
У гiдрологiчному заказнику мiсцевого зна-чення «Голубе озеро» комплекси макрофiтiв фор-мують три угруповання, що входять до «Зелено1 книги Украши» [5, с. 218 - 238]: зокрема (Ceratophylletum (submersi) lemnosum (trisulcae)), (Sparganietum (minimi) eleocharosum (palustris)), (Utricularietum (minoris) lemnosum (trisulcae)).
Висновки i пропозици. Аналiз особливостей флористичного багатства та ценотичного рiзно-манiтгя макрофiтiв пдролопчного заказника мюцевого значения «Голубе озеро» показав збереженють 1хньо1 природно1 структури. 44 види вищих водних рослин входять до складу 14 угруповань рангу асощацш, формуючи класичну картину заростання русла, плес та рiчкових меандр. Значна частка рари-тетних видiв та угруповань, представлених на во-доймах гiдрологiчного заказника мюцевого зна-чення «Голубе озеро», е пiдтвердженням доцшь-ностi створення на цiй територй' об'екта заповедного фонду Украши державного значення.
Певну збiдненiсть видового складу макрофiтiв рiчкових бiотопiв у порiвняннi iз такими заплавних можна розглядати як сввдчення антропiчноï транс-формацй' реофiльних екосистем та ширшого рiзно-манiття бютошв, представлених у заплавi. Гео-графiчний статус флори макрофiтiв НПП «Мале Полюся» як у регiональному, так i в зональному аспектах е ввдображенням загально1 картини особливостей водноï флори Полiсся.
Характерною особливютю флори вищих водних рослин парку е незначна роль представнишв теплолюбно1 темпоральноï водноï флори. Значима роль, яку вщграють бореальш види макрофiтiв у флорi пдролопчного заказника мiсцевого значення «Голубе озеро», е сввдченням впливу сумiжних те-риторiй Лiсовоï фiзико-географiчноï зони, межа яко1 пролягае пiвнiчними дiлянками водозбiрного басейну рiчки Горинь.
В еколопчнш структурi флори переважають саме водш рослини - пдрофгги, проте лише 1/5 флористичного списку складають представники рiчкового комплексу. Домiнування видiв евтрофо-болотного комплексу е сввдченням посилення про-цесiв заболочення та трансформацп реофiльних бiотопiв. Щдтверджуе висновок про трансфор-мацш природно1' структури водойми i дом^вання в рослинному ro^mi ценозiв класiв Phragmito-Magnocaricetea та Lemnetea. Усе це робить актуаль-ним пошуки можливостей вiдновлення природного Пдролопчного режиму водойм гiдрологiчного заказника мюцевого значення «Голубе озеро» шляхом проведення комплексу гвдротехшчних та фгто-мелiоративних заходiв.
Лггература
1. Андрieнко Т.Л. Система категорш природо-заиов1дного фонду Украши та питания íí оп-тимГзаци / [Т.Л. АндрГенко, В.А. Онищенко, М.Л. Клестов та ш.]. - К. : Фггосоцюцентр, 2001. - 60 с.
2. Байрак О.М. (1998). Флористична кла-сифiкацiя рослинного покриву Лiвобережиого При-днiпров'я. Укр. ботан. журн., 55 (2): с. 139-145.
3. Дубина Д.В. Вища водна рослиннють. Lemnetea, Potametea, Ruppietea, Zosteretea, Isoëto-Litto-relletea (Eleocharition acicularis, Isoetion lacustris, Potamion graminei, Sphagno-Utricularion), Phrag-mito-Magnocaricetea (Glycerio-Sparganion, Oenan-thion aquaticae, Phragmition communis, Scirpion mar-itimi) / Вщп. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Рослиннють Украши. - К. : Фггосоцюцентр, 2006. - 412 с.
4. Дубина Д.В. Географiчна структура флори водойм Украши / Д.В. Дубина, Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Укр. ботан. журн. - 1984. - 41, № 4.-С.1-7.
5. Зелена книга Украши (2009). Щд заг. ред. Я.П. ДГдуха. Кшв: Альтерпрес. 448 с.
6. Козак М.1. Вища водна рослиннють Захщ-ного ПодГлля (Порядок Lemnetalia) / М.1. Козак // НауковГ записки Терношльського державного педа-гопчного унiверситету Гм. Володимира Гнатюка. Серiя Бюлопя. - 2006. - № 3-4. - С. 11-18.
7. Лггопис природи нацюнального природного парку «Мале Полюся» за 2017 рГк. Том 3. - 1зяслав., -238 с.
8. Нацюнальний природний парк «Мале Полюся»: науковГ нариси до створення / [Т.Л. АндрГенко, Р.Г. Бшик, Л.П. КазГмГрова, М.Д. Матвеев, Л.С. Ютчек]. - Кам'янець-ПодГльський: ПП Мошинський, 2011. - 92 с.
9. Стойко С.М. Раритетш фггоценози захвдних регюшв Украши / [С.М. Стойко, Л.1. Мшшна, П.Т. Ященко та ш.]. - ЛьвГв : Полл1, 1998. - 190 с.
10. Червона книга Украши. Рослинний свгт / За ред.. Я.П. Дгдуха. - К. : Глобалконсалтинг, 2009. -900 с.
11. Червоний список МСОП. IUCN. Електрон-ний ресурс. Режим доступу: http ://www. iucnredlist.org]
12. Андриенко Т.Л. Растительность Украинского Полесья: территориальное распределение, динамика, охрана : автореф.дис. д-ра биол. наук : 03.00.05 «боташка» / Т.Л. Андриенко. - К., 1984. -56 с.
13. Гидроботаника. Методология, методы (2003). Научные редакторы В.Г. Папченков, А.А. Бобров, А.В. Щербаков, Л.И. Лисицына. Рыбинск. 188 с.
14. Катанская В.М. (1981). Высшая водная растительность континентальных водоемов СССР. -Л.: Наука. 185 с.
15. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды /[Д.В. Дубына, С.М. Стойко, К.М. Сытник, Л.А. Тасенкевич и др.]. - Отв. ред. : С. Гейны, К.М. Сытник. - К. : Наук. думка, 1993. -433с.
16. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Солонещ А.И. Методические указания для практикума по классификации растительности методом Браун-Бланке. Уфа: Из-во Башкирского ун-та. - 1989. - 38 с.
17. Mosyakin S.L. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatura checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedo-ronchuk. - Kiev, 1999. - 346 s.
