CC BY
42
Вкник Днтропетровського ушверситету. Бiолоriя. Екологш. - 2011. - Вип. 19, т. 2. - С. 120-125. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology. Ecology. - 2011. - Vol. 19, N 2. - P. 120-125.
УДК 502.75(282.247.322)
М. Ю. Старовойтова
Нацюнальний педагоггчний унгверситет iM. М. П. Драгоманова
ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ Г1ДРОЛОГ1ЧНИХ ЗАКАЗНИК1В У СЕРЕДН1Й ТЕЧП р. СУЛА
Проанагёовано проблему збереження 6iopi3HOMaHirra у зв'язку i3 загальним збиьшенням антропогенного впливу на природнi екосистеми. Встановлено, що ефективним способом збереження 6iopi3HOMamrra та екосистем у цшому е створення природоохоронних територш. НайуразливШ -воднi об'екти, якi зазнають негативного впливу, у тому чиста вища водна рослиннiсть р. Сула.
М. Ю. Старовойтова
Национальный педагогический университет им. М. П. Драгоманова
ПЕРСПЕКТИВА СОЗДАНИЯ ГИДРОЛОГИЧЕСКИХ ЗАКАЗНИКОВ В СРЕДНЕМ ТЕЧЕНИИ р. СУЛА
Проблема сохранения биоразнообразия в связи с общим увеличением антропогенного влияния на природные экосистемы наиболее важна в настоящее время. Эффективный способ сохранения биоразнообразия и экосистем в целом - создание природоохранных территорий. Наиболее уязвимы водные объекты, которые подвергаются негативному влиянию, в том числе и высшая водная растительность р. Сула.
M. Y. Starovoitova
N. P. Drahomanov National Pedagogical University
PROSPECTS OF HYDROLOGICAL RESERVES IN THE MIDDLE STREAM OF THE SULA RIVER
Nowadays the problem of biodiversity conservation due to overall increase of anthropogenic impact on natural ecosystems is very important. In general, the effective way of biodiversity preservation is the creation of protected areas. In our opinion the aquatic plants, including higher aquatic vegetation affected by negative impact, are the most vulnerable in the Sula River.
Вступ
Унаслщок всеб1чного посилення антропогенного впливу на природш екосистеми постае проблема збереження б1ор1зноман1ття. Ключову роль у функщонувант екосистем вщграе рослинний покрив. За останш роки р. Сула зазнае все бшьшого антропогенного впливу у результат забруднення, багатощльового використання, що негативно впливае на стан рослинного покриву. Найефектившшим шляхом збереження ф1тор1зноман1ття та екосистем у цшому е створення заповщних територш. Сучасний рослинний свгт Полтавщини характеризуемся високими показниками флористичного та ценотичного р1зноман1ття i в цшому типовий для Л1вобережного Люостепу. Вища водна рослиншсть вiдзначаеться динамiчнiстю: найчастiше угруповання внаслщок
© М. Ю. Старовойтова, 2011 120
природних процешв заростання опиняються за межами охоронних територiй. Тому перегляд меж природно-заповщних об'eктiв i створення нових е актуальним [3].
Негативний локальний, регiональний i транскордонний вплив на вищу водну рослиннiсть [11], який за теперiшнiх умов лiквiдувати неможливо, вимагае невiдкладних заходiв iз його мimмiзащ!, що для даного типу рослинносп може бути реалiзовано у зв'язку з формуванням нащонально! екомереж Розширення нащонально! екомережi Укра!ни забезпечить збереження бiорiзноманiття водойм i водотоюв, сприятиме оптишзаци бiотичних мiграцiй, переважна бiльшiсть яких проходить по долинах рiчок. Структурнi елементи екомережi (зокрема екокоридори, бiльшiстъ iз яких включае части-ни водотоюв або проходить по долинах рiчок) крiм збереження бiорiзноманiття будуть виконувати водоохоронну, стабшзацшну та регуляторну функцл [5].
Дослщжуваний нами регiон - середня тэдя р. Сула - розташований у межах Лубен-ського району Полтавсько! областi [10]. Лубенський район розташований у твтчно-захiднiй частинi Полтавсько! обласп, мае площу 1,375 тис. км2. На твноч межуе з Чорну-хшським районом, на твшчному заходi - iз Пирятинським, на заходi - iз Гребiнкiвським, на твычному сходi - iз Лохвицьким, на сходi - iз Миргородським, на пiвденному заходi -з Оржицьким, на пiвденному сходi - iз Хорольським, на пiвднi - iз Семенiвським районами. У геоботанiчному районуваннi Лiвобережного Приднiпров'я [2] регюн дослiджень на-лежить до Роменсько-Полтавського геоботанiчного округу (iз двома геоботанiчними районами - Прилуцько-Лохвицьким i Гадяцько-Миргородським), Бахмацько-Кременчуцького геоботанiчного округу (з Яготинсько-Оржицьким геоботанiчним районом). У геоморфоло-гiчному вiдношеннi Лубенський район розташований у межах Дншровсько-Донецько! нафтогазоносно! областi з потужнiстю осадово! товщi 2-3 км. Лiтогенну основу ландшафта складають палеогеновi та неогежга системи, утворенi з вiдкладiв олкоцену, мiоцену, тсюв, пiсковикiв i глини. Територiя розмiщена у лесових i пщано-глинистих вщкладах антропогенового перiоду, а також пiсках i бурих глинах неогенового перюду. Зокрема, лесовi породи формують поверхневi утворення рiвнини та рiчковi тераси.
Мета ще! роботи - обгрунтувати доцiльнiсть створення гщролопчних заказникiв, визначити мiсцезнаходження рiдкiсних i зникаючих видiв водних i лучно-болотних рослин i бiоцентрiв репонально! екомереж1.
Матерiал i методи дослiджень
Дослщження проводили протягом 2009-2011 рокiв. Матерiал збирали з викори-станням рекогносцирувального, детально-маршрутного та напiвстацiонарного методiв. Для ощнки поширення видiв використано комплексну созологiчну характеристику, запропоновану С. М. Стойком [6] i доповнену Ю. Р. Шелягом-Сосонком, Я. П. Дщу-хом та С. Ф. Молчановим [9], для видiлення рiдкiсних угруповань - фiтосозологiчнi критерй, наведенi у «Зеленш книзi Украхни» [4].
Результати та !х обговорення
Експедицiйнi дослщження вищо! водно! рослинностi басейну Сули свщчать про те, що у середнш течi! рiки зосереджена значна к1льк1сть регiонально р1дк1сних видiв водних рослин та !х угруповань [1; 7; 16]. У складi флори проектованих територiй виявлено 83 види вищих судинних рослин [17-20], серед яких 33 - представники вищо! водно! рослинносп. Загальна к1льк1сть рщюсних водних рослин складае 17 вцщв. У даному регiонi вони займають значнi площi. Рiдкiснi види складають 20,7 % флори дослщжу-вано! територi!. Серед них за созолопчним значенням можна видiлити чотири категорп:
- види, занесенi до Додатка до Бернсько! конвенцi!;
- види, занесет до Червоно! книги Укра!ни;
- види, включенi до Червоного списку водних макрофiтiв;
- види, занесет до Списку репонально рщюсних видiв Лiсостепу Укра!ни.
У груш вцщв, занесених до Додатка до Бернсько! конвенцп, два таксони: Salvinia natans All., Aldrovanda vesiculosa L.
У груш вцщв, занесених до Червоно! книги Укра!ни, 6 таксошв: Salvinia natans All., Aldrovanda vesiculosa L., Acorus calamus L., Iris pseudoacorus L., Sparganium minimum Wallr., Utricularia minor L.
До Червоного списку водних макрофтв [8] належить 12 видiв: Aldrovanda vesiculosa L., Batrachium rionii (Lagger) Nyman, Calla palustris L., Ceratophyllum demer-sum L., Glyceria arundinacea Kunth., Nuphar lutea (L.) Smith., Nymphaea alba L., N. candida C. Presl., Potamogeton gramineus L., Salvinia natans All., Sparganium minimum Wallr., Utricularia minor L.
Найчислентшою групою виявились 15 таксошв, яю належать до списку репонально рщюсних видiв Лiсостепу Укра!ни: 12 видiв Червоного списку водних макрофтв i 3 лучно-болотш види: Comarumpalustre L., Inula helenium L., Potentilla erecta (L.) Raeusch.
Угруповання Salvinietum natansis, Nymphaetum albae, Nymphaeto albae - Nym-phaetum candidae занесенi до Зелено! книги Укра!ни.
Результати аналiзу свiдчать, що в даному регiонi зосереджена чимала кiлькiсть рiдкiсних видiв водних i повггряно-водних рослин. На сьогоднi досить актуальною проблемою е вплив антропогенного фактора на водш екосистеми. 1з метою охорони водних об'ектiв i вищо! водно! рослинностi вiд негативних факторiв навколишнього природного середовища пропонуемо створити гiдрологiчнi заказники в таких мюцях.
Перспективний гiдрологiчний заказник «Мгарський», територiя якого розташова-на м1ж сс. Мгар i Пiски Лубенського району. На швшчному заходi проектована дiлянка межуе iз ботанiчною пам'яткою природи «Мгарська дача», на сходi - з угщдями Дослiдно!' станцл лiкарських рослин УААН, на швдш - iз гiдрологiчним заказником за-гальнодержавного значення «Торговиця» (р-н с. Иски), на заходi - околищ с. Мгар. Проектований заказник являе собою комплекс водно-болотних дiлянок iз багатим фло-ристичним складом. Площа природно-заповщного об'екта - 600 га. Проектований гщролопчний заказник охоплюе територш заплави лiвого берега р. Сула. Русло Сули на данш дшянщ явно виражене, ширина його складае 30 м, товща води - 3,0-3,5 м, прозорють води вщзначаеться категорiею «прозора до дна», грунти - пiщано-мулистi, швидюсть течи - 0,33 м/с. Заплава лiвого берега в райош с. П!ски заболочена. Грунти долини Сули лучнi та лучно-болотш, що зумовлено рiзною глибиною залягання пщзем-них вод. Заплавний ландшафт дослщжувано! дiлянки являе собою алкгаальну низовину з болотистими луками. Терито^я заказника характеризуеться частковою залюненютю: з обох боюв до русла прилягае дубово-грабовий лiсовий масив, лучт дiлянки з рiзноманiтною лучно-болотною, водною та водно-прибережною рослиннiстю. Водна рослинтсть утворюе всi характернi ряди: повпряно-водна, занурена та вiльноплаваюча.
У флорi заказника виявлено 41 вид вищих судинних рослин, серед яких 13 належать до вищо! водно! рослинносп, серед них 7 - рщюсш (17 % флори заказника). Це Salvinia natans (L.) All., Iris pseudoacorus L., Potamogeton gramineus L., Ceratophyllum demersum L., Nuphar lutea (L.) Smith., Nymphaea alba L., Batrachium rionii (Lagger) Nyman. Три лучно-болотш види (Comarum palustre L., Inula helenium L., Potentilla erecta (L.) Raeusch.) належать до Списку репонально рщюсних вцщв Люостепу Укра!ни (7,3 %). Важливою созолопчною характеристикою е утворення деякими видами численних популяцiй (Salvinia natans, Iris pseudoacorus, Batrachium rionii, Nymphaea alba). Однак Nym-122
phaea alba та Iris pseudoacorus помтно зменшують популяци внаслiдок впливу зривання kbítok, забруднення спчними водами, використання водойми не за призначенням (миття автотранспорту на прибережних дiлянках), що неодноразово доводилося спостерiгати в данш мiсцевостi, забруднення прилеглих до русла територш побутовими вщходами. Зазначенi чинники викликають трансформацiю рослинного покриву.
Другий перспективний гiдрологiчний заказник - «Вовчанський гтдролопчний». Його територiя розташована мгж сс. Вовчик i Снiтин i являе собою типовий водний, водно-болотний i лучно-болотний комплекс у заплавi лiвого берега р. Сула. На твденному сходi проектована дшянка межуе з лiсовим масивом у райош с. Вовча Долина Лубенського району. Площа проектованого гтдролопчного заказника - 700 га. Ширина русла Сули складае 20-25 м, товща води не перевищуе 3 м, швидюсть течи - 0,2 м/с, грунти пiщанi та пщано-мулистi. Заплавнi ландшафти представленi алкгаальними низовинами з луками (переваж-но солонцюватими) та алювiальними низовинами з болотистими луками.
Екологiчна цiннiсть об'екта виявляеться в наявностi на проектованш територп збережених екосистем завдяки вщсутносп антропогенного фактора та чималiй площi гiдрофiльних екотоп1в: водних, водно-болотних i лучно-болотних. Водоохоронна роль полягае у формувант поверхневого стоку i вод iз високим яюсним складом, що зумовлюеться дiяльнiстю болотних i люових екосистем.
Заплавнi фiтокомплекси представленi луками (заболоченими, справжнiми та остепне-ними), болотами (осоковими та високотравними), водними та повiтряно-водними угрупован-нями, яК закономiрно змiнюють одне одного, створюючи мозаiчнiсть рослинного покриву [13]. Болотна та лучно-болотна рослиннiсть на проектованш дшянщ диференцiюеться залежно вщ характеру зволоження, формуючи наступнi еколого-ценотичт ряди: очеретянi болота - осоковi болота - заболоченi луки - справжт луки - остепненi луки. Флора заказника нараховуе 50 вцщв вищих судинних рослин, серед них вищо! водно' рослинностi -17 вцщв, при цьому рщюсних видiв водних макрофiтiв - 7 (Ceratophyllum demersum L., Nuphar lutea (L.) Smith., Nymphaea alba L., N. candida C. Presl., Salvinia natans All., Gly-ceria arundinacea Kunth, Calla palustris L.). Це 14 % флори проектованого заказника.
Дослджувана територiя характеризуеться наявнiстю значних площ, зайнятих уг-рупованнями Nymphaea candida та N. alba, проективне покриття яких становить 95 % на дшянщ понад 700 м уздовж берега, при ширинi русла р. Сула 20 м, та 85-90 % проективного покриття становлять угруповання Nuphar lutea (униз по течи у твденно-захвдному напрямку), 600 м уздовж берега. Угруповання Nymphaea alba занесено до Червоного списку угруповань водних макрофтв Украши, категорiя 4 (визначаеться як «угруповання, площа яких стрiмко зменшуеться й у майбутньому 1м загрожуе повне зникнення»). Враховуючи велику чисельтсть N. candida та N. alba [14] (яК е релiктами, занесет до Зелено' книги Укра1'ни), а також Nuphar lutea (яК в даному регiонi займають чималу пло-щу), доцiльно створити заказник. Глечики жовл - iндикатори стану водних екосистем. Закриваючи пластинками поверхню води, вони сприяють зменшенню ii випаровування та зниженню температури, осадженню мулистих часток унасл1док уповiльнення теч^' [3; 12]. Цшнють проектовано! територй полягае у збережент генофонду р1дк1сних i малопоши-рених видiв водних рослин, що в данш мюцевосп утворюють заростi. Тому включення цiеl територй у пдролопчний заказник позитивно впливатиме на збереження рiдкiсних видiв, сприятиме зростанню чисельностi риб (зарост1 глечиив жовтих i латаття - мюце нересту риб). Проектована територiя вирiзняеться високим гiдрологiчним, ландшафтним, ценотичним i флористичним рiзноманiтнiттям, що зумовлено обмеженням антропогенного впливу на природш екосистеми.
Значний Гнтерес за найбшьшою чисельнiстю вцщв вищих судинних i водних рослин, а також рiдкiсних видiв та !х угруповань становить проектована територiя гiдрологiчного заказника «Тернiвсько-Мацкiвський» площею 2 000 га. Перспективна тершая для створення природно-заповiдного об'екта займае заплаву правого берега р. Сула вщ с. Мацкова Лучка - Мацювщ - Терни iз прилеглими водно-болотними дiлянками. Проектована територiя включае гирло р. Слшорщ (5-6 км уздовж берега до с. ОлександрГвка Лубенського району). Заплавт ландшафти представленi алювГальни-ми низовинами з болотистими луками у комплекс з низинними болотами та торфови-щами. Територiя проектованого заказника характеризуеться чималою залiсненiстю та включае рГзномаштт лiсовi ценози: переважно широколистянi лiси (кленово-дубовi з домшком граба звичайного) i сосновi, лучш дiлянки з рiзноманiтною лучно-степовою рослиншстю, воднi та водно-болотнi ценози [15].
Характерна особливють дано! територи: мюцевють впадiння р. Слiпорiд (права притока р. Сула, довжиною приблизно 36 км, що бере початок зi струмка в межах с. Слшорщ-Евашвка Гребiнкiвського р-ну, впадае у Сулу трьома рукавами мiж селами Мацювщ та Шерштвка Лубенського р-ну Полтавсько! областi) [10] характеризуеться на-явнютю водно-болотно! рослинностi, де значнi популяцл утворюе Acorus calamus L., Gly-ceria arundinacea Kunth та Calla palustris L. унаслщок обмiлiння та заростання притоки.
На територй проектованого заказника трав'янисп заплавнi комплекси представ-ленi луками (справжнiми, заболоченими та остепненими), болотами, повiтряно-водними та водними угрупованнями. Рослинний покрив проектованого заказника нараховуе 81 вид вищих судинних рослин, серед яких 33 - вища водна рослиннють, з яких рщюсних - 14 вцщв: Aldrovanda vesiculosa L., Batrachium rionii (Lagger) Nyman, Calla palustris L., Ceratophyllum demersum L., Glyceria arundinacea Kunth., Nuphar lutea (L.) Smith., Nymphaea alba L., N. candida C. Presl., Potamogeton gramineus L., Salvinia natans All., Sparganium minimum Wallr., Utricularia minor L., Acorus calamus L., Irispseudoacorus L. Це 17,3 % флори проектовано! територй. Заказник мае щнне ресурсне, водоохоронне, грунтозахисне значення. Вказаш рослини зазнають всебiчного антропогенного впливу: осушення дiлянок, зривання пагонiв, квггок, зневоднення, забруднення рiки стiчними водами, побутовим смiттям, вщходами виробництва.
У щлому, проектований гiдрологiчний заказник «Тершвсько-Мацювський» репрезентуе типовi природнi заплавнi комплекси, характерш для Лiвобережного Лiсостепу, осюльки вони збереглися в малозмiненому, а деяю дiлянки - й зовам не змшеному стaнi, i характеризуються високими показниками флористичного та цено-тичного рiзномaнiття. Лучно-болотнi дiлянки заказника мають господарське значення, водно-болотнi - виконують водорегулювальну та стaбiлiзувaльну роль для природних екосистем рр. Сула та Слшорщ, зумовлюючи !х еколопчну цiннiсть. Територiя перспективного заказника виконуватиме роль бiоцентру екокоридору репонально! екологiчно!' мереж як сукупнiсть дГлянок iз непорушеними природними комплексами.
Доцшьно розглянути питання щодо створення еколопчно! стежки з метою екологiчно! освгги та природоохоронного виховання шляхом розробки маршрупв екскурсiй у природу, поеднуючи при цьому завдання екологiчно! освгги, виховання та вiдпочинку. Територiя мае у своему склaдi комплекси водно!, водно-болотно!, лучно-болотно!, лучно!, люово! рослинностГ, може бути рекомендована для проведення поль-ових практик студенпв природничо-геогрaфiчного факультету Нaцiонaльного педaгогiчного утверситету Гм. М. П. Драгоманова та його фшалу у м. Лубни Полтавсько! областГ.
Висновки
Пропоноваш для створення гiдрологiчних заказниюв територи характеризуються численними угрупованнями рщюсних видiв, високими показниками ландшафтного, ценотичного та флористичного рiзноманiття, цiлiснiстю екосистем, не змiнених люд-ською дiяльнiстю, мають велике наукове, освiтнe, туристичне та рекреацiйне значення, можливiсть вилучення з господарського користування необхвдних площ акватори та сушi. Ботанiчна щншсть проектованих дiлянок визначаеться наявнiстю рiзномаmтних рослинних комплексiв, угруповань, популяцiй, значною кiлькiстю рiдкiсних видiв фло-ри (водно!, прибережно-водно!, лучно-болотно!). Територii мають велике ресурсне, водоохоронне та грунтозахисне значення. Гiдрологiчнi заказники виконуватимуть роль бюцентру Сулинського коридору регiональноi еколопчно! мережт
Б1бл1ограф1чн1 посилання
1. Байрак О. М. Атлас рщюсних i зникаючих рослин Полтавщини / О. М. Байрак, Н. О. Стецюк. -Полтава : Верстка, 2005. - 247 с.
2. Геоботатчне районування Украгнсько! РСР. - К. : Наукова думка, 1977. - 304 с.
3. Дубина Д. В. Вища водна рослинтсть. - К. : Фпосоцюцентр, 2006. - 412 с.
4. Зелена книга Украши / За ред. Я. П. Ддуха. - К. : Альтерпрес, 2009. - 448 с.
5. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды / Д. В. Дубына, С. Гейны, З. Гроудова и др. - К. : Наукова думка, 1993. - 434 с.
6. Стойко С. М. Бюценолопчм основи заповщно! справи, охорони фгтогенофонду та фгтоцено-фонду // Флора i рослиннiсть Карпатського заповедника. - К. : Наукова думка, 1982. - С. 5-28.
7. Червона книга Украши. Рослинний свгт. - К. : Укр. енцикл. т. М. П. Бажана, 1996. - 608 с.
8. Чорна Г. А. Флора водойм i бол1т Лiсостепу Укра!ни. Судиннi рослини. - К. : Фиосоцю-центр, 2006. - 184 с.
9. Шеляг-Сосонко Ю. Р. Государственный заповедник «Мыс Мартьян» / Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Я. П. Дидух, Е. Ф. Молчанов. - К. : Наукова думка, 1985. - 260 с.
10. Юденич О. М. По рiчках Украши. - К. : Рад. школа, 1958. - С. 122-124.
11. Hejny S. Higher plant communites / S. Hejny, S. Husak // Ecol. Stud, Berlin, Heidelberg. - 1978. -Vol. 28. - P. 23-95.
12. Hurghisiu J. Dinamics of organic and mineral substances in macrophytes // Hidrobiologia. - 1983. -Vol. 18. - P. 43-49.
13. Klosovski S. Typhetum angustifoliae and Typhetum latifoliae as indicators of various habitats / S. Klosowski, H. Tomaczevicz // Pol. Arch. Hydrobiol. - 1984. - Vol. 31. - P. 245-255.
14. Klosovski S. Habitat conditions of the Nymphaetum candidae Miljan 1958 and Nymphaea alba Tomaczevicz, 1977 dominated by Nymphaea alba / S. Klosovski, H. Tomaczevicz // Acta Soc. Bot. Pol. - 1989. - Vol. 58, N 4. - P. 613-624.
15. Koreljakova L L. Distribution and productivity of communitis of Phragmites communis Trin. in Dniper reservoirs // Hidrobiologia (RSR). - 1971. - № 12. - P. 149-154.
16. Landolf E. Morphological differentiation and geographical distribution of the Lemna gibba - Lemna minor group // Aguatic Bot. - 1975. - N 1. - P. 345-363.
17. Mosyakin S. L. Vascular Plants of Ukraine: A Nomenclatural Cheklist / S. L. Mosyakin, M. M. Fe-doronchuk. - Kiev, 1999. - 345 p.
18. Raunkier C. Lfe Forms of Plants and Statistical Plant Geography. - New York, London, 1934. - 352 p.
19. Sculthorpe C. D. The Biology of Aquatic Vascular Plants. - London, 1971. - 610 p.
20. Weber H. E. International Code of Phytosociological Nomenclature. 3-rd ed. / H. E. Weber, J. Moravec, J. Theurillat // Journal of Vegetation Science. - 2000. - Vol. 11, N 5. - P. 739-768.
Надтшла до редколегп 20.08.2011
