CC BY
99
П. В. Кривуля // Вюник Схщноукра'шського нацюнального унiверситету iменi Володимира Даля. - 2013. - № 6 (195). Ч. 1. - С. 148-155.
13. Кривуля, П. В. Новi засади оцЫювання ефекту диверсифкацп багатономенклатурного та комбiнованого виробництва / П. В. Кривуля, В. В. ДьомЫа // Вюник Схщноукра'шського нацюнального уыверситету iм. В. Даля. - 2011. - № 11 (165). Ч. 2. - С. 287-293.
Рецензент статт! Стаття рекомендована до
д.т.н., д.е.н., проф. Рамазанов С.К. ^¡кацп 20.01.2017 р.
УДК 658:330.341
В.В. Тищенко
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВН1ШН1Х БАНК1ВСЬКИХ РИЗИК1В ЯК ЗАГРОЗИ БЕЗПЕЦ1 БАНКУ
Проанал1зовано зовн1шн1 ризики I загрози, яга можуть негативно впливати на безпеку бангав та стаб1льнють бангавськоТ системи УкраТни. Головна увага придтена ризикам, що виникають поза бангавською системою: кредитному, валютному, достатност1 капггалу, л1кв1дност1, прибутковост1, юридичному. Надаються рекомендацп з протидп банк1вським ризикам для пщвищення ст1йкост1 банк1вськоТ системи I р1вня безпеки банк1в. Рис. 6, дж. 6.
Ключов1 слова: банк, безпека, взаемозв'язок, вплив, загроза, зовышне середовище, ризик, стаб1льн1сть, тенденци, характеристика.
иЕ1_ 016
Постановка проблеми. В умовах сучасних свггових 1нтеграц1йних I глобал1зацшних процес1в загострюеться питания щодо забезпечення фшансовоТ стаб1льного баншського системи та ТТ здатност протид1яти будь-яким загрозам. Фшансова стабтьнють банк1в багато в чому обумовлюеться наявними баншськими ризиками та станом його безпеки, що I призводить до необхщносп розгляду Тх взаемозв'язку. Головною метою досягнення стану безпеки банку е забезпечення ефективного функцюнування та використання наявних ресурав, забезпечення певного р1вня персоналу та якост1 баншських операцш, а також постшного стимулювання нарощування наявного потенц1алу банку та його стабтьного розвитку. Недостатня увага до проблем оцшки баншських ризик1в та Тх впливу на безпеку банку може призвести до втрати частини прибутку або ¡нших негативних наслщш для баншськоТ установи.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питанням проблематики баншськоТ' безпеки присвячен1 прац1 таких в1тчизняних та 1ноземних вчених, як О. Барановський, Т. Вахненко, В. В1тл1нський, М. В1кс, М. Зубок, О. Кириченко, В.Коваленко, Р.Дж. Кемпбелл, О. Ляшенко, С. Мердок, I. М1гус, В. Сенчагов, М. Стоун, М. Швайка, Г.Дж. Шиназ1, В. Шурпанов, I. Шумперт. Б1льш1сть 1з названих науковц1в розглядали окрем1 аспекти безпеки банмв та ст1йкост1 баншськоТ системи до зовшшшх чинник1в впливу, але не розглядали комплексно банк1вськ1 ризики I Тх вплив на безпеку банку.
Видшення невиршених рашше частин загально! проблеми. Вир1шення завдань щодо забезпечення необхщного р1вня безпеки банку на сьогодш е найбтьш актуальною для економ1ки УкраТни. В м1жнароднш практиц1 розроблено багато метод1в I методик оц1нки банк1вських ризимв та безпеки банку, але вони потребують адаптац1Т до в1тчизняних умов господарювання. Поки що не юнуе
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 35
единих критерив, методики аналiзу й попередження баншських ризикiв як загроз для пщтримки безпеки банку. Для пщвищення ефективностi системи безпеки банку потрiбно використовувати рiзноманiтних пiдходiв оцiнки як потенцшних так i реальних ризиш. Тому, у зв'язку iз цим, виникае необхщнють характеристики сучасних тенденцш щодо прояву банкiвських ризикiв, як загрози для безпеки банку.
Мета статп. Головною метою ^еТ статп е характеристика зовнiшнiх банкiвських ризимв як загрози безпецi банку.
Методи та методики дослщження. Теоретичною основою дослщжень е методологiя i загальнонауковi принципи проведення комплексних наукових дослщжень. У робот використанi методи порiвняльного аналiзу (при дослiдженнi банкiвських ризимв), системно-структурний аналiз (при видiленнi впливу ризиш на безпеку банку).
Виклад основного матерiалу дослiдження. Ризик е невiд'емною складовою баншськоТ дiяльностi, тобто для функцiонування баншських установ ризик е постшною притаманною складовою i будь-яке рiшення у баншськш дiяльностi, що заслуговуе на увагу, обтяжене ризиком, бо баншська справа е дуже чутливою не лише до рiзноманiтних соцiально-економiчних чиннимв, а й до полiтичних, природно-^матичних тощо [1, с. 221].
Пщ банкiвськими ризиками слiд розумiти ймовiрнiсть настання очiкуваних або неочiкуванихподiй, реалiзацiя котрих може мати негативний вплив на рiвень безпеки банку. Баншськ ризики випливають iз специфiки банмвськоТ дiяльностi, що здiйснюеться в умовах ринкових вщносин, i означають iмовiрнiсть одержання менших доходiв або збитш, зниження вартостi активiв, збiльшення витрат i т.i. Пiдвищенi банкiвськi ризики призводять до фшансових втрат ^ як наслiдок, до зниження рiвня безпеки банкiв [2].
З точки зору банку, ризик - це потенцшна можливють недоотримання доходiв або зменшення ринковоТ вартостi капiталу банку внаслщок несприятливого впливу зовнiшнiх або внутршшх факторiв. Такi збитки можуть бути прямими (втрата доходiв або кашталу) чи непрямими (накладення обмежень на здатнють банку досягати своТх бiзнес-цiлей) [3].
З урахуванням джерел виникнення баншських ризиш Тх прийнято подтяти на зовнiшнi та внутршш ризики.
Проаналiзувавши зовнiшнi ризики щодо безпеки банку, можна сказати, що протягом другого пiврiччя 2016 року зовшшне середовище буле переважно сприятливим для баншського сектору i украТнськоТ економiки (див. рис. 1).
120
100
ВО
60
40
20
О
11.12 05.1В 11.13 05.14 11.14 05.15 11.15 05 16 11.16
Рис. 1. Номшальний ефективний обмшний курс гривш, 2010 р =100%
Джерело: складено за матер1алами НБУ [4].
36
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
У найближчш nepcneKTMBi ключовими джерелами зовшшшх баншських ризимв е геополiтичнi тенденци, а також можлива несприятлива кон'юнктура товарних ринкiв.
Ризик ескалаци вшськових дiй на Донбасi зберiгаеться. Домовленост про припинення вогню та розведення вшськ, досягнутi на переговорах у нормандському формату виконуються фрагментарно. Принциповi розбiжностi у поглядах УкраТни та Роси на змiст "дорожньоТ карти" ставлять пiд сумнiв вчаснiсть ТТ розробки та реалiзацiТ.
Геополiтичнi ризики посилюються через хвилю популiзму та iзоляцiонiзму у розвинених краТнах. На сьогодн короткостроковi шоки на св^ових ринках та в УкраТ'ш подолано. Проте Brexit у Великобритании перемога Трампа в США та негативш результати конституцшного референдуму в 1тали можуть стати важливими вiхами у глобальнш тенденци до економiчного та поличного iзоляцiонiзму. Якщо вибори в рядi европейських краТн у 2017 роц пройдуть у такому ж русл^ то глобальнi полiтичнi загрози з часом можуть перетворитися на економiчнi, а зовшшш ризики для украТнського банкiвського сектору значно зростуть.
Можливими довгостроковими негативними наслiдками для украТнського баншського сектору можуть стати: попршення умов мiжнародноТ торгiвлi, спричинене хвилею протекцiонiзму в розвинутих краТнах; вщш капiталу в бiльш безпечн економiки; пiдвищення невизначеностi на глобальних ринках капралу; зниження схильностi глобальних iнвесторiв до ризику.
Пiсля тривалоТ рецеси вiдновилося економiчне зростання. 1нфля^я залишаеться близькою до цiльового рiвня НБУ, проте поява нових шфляцшних ризикiв змушуе Правлiння НБУ повтьно зменшувати облiкову ставку. Вiдновлення внутршнього попиту призводить до поступового зростання дефщиту поточного рахунку. Це зумовлюе потребу в стабiльному зовнiшньому фшансуванш, яка зберiгатиметься протягом найближчих ктькох рокiв. У таких умовах немае альтернативи ствпрац з МВФ та шшими мiжнародними донорами. ТТ можливе припинення створюватиме великi ризики для безпеки банш в середньостроковiй перспективк
В 2016 роцi почалося вщновлення украТнськоТ економiки. У Ill кварталi реальний ВВП вирiс на 1.8% у рiчному вимiрi. В цтому за 2016 рiк е прирют на 1.1%, основним його фактором стало збтьшення внутрiшнього споживання та швестицшного попиту (див. рис. 2).
10%
10%
-15%
-20%
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Pin до року Квартал до кварталу [сезонно скориговако)
Рис. 2. Змша реального ВВП в УкраТ'ш
Джерело: складено за матер1алами ДССУ [5].
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
37
Але темпи вщновлення не досить високк Пришвидшенню заважае низка факторiв: повшьш темпи структурних реформ; невизначенiсть через BrncbKOBi дм на Сходi; низьк темпи зростання економiк основних торговельних партнерiв УкраТни.
Вiд'емне сальдо товарноТ торгiвлi стане ключовим елементом дефщиту поточного рахунку, який, за оцшками НБУ, наступного року може вирости до 2.9 млрд. дол. США iз очiкуваних 2.5 млрд. дол. США за результатами 2016 року. В 2016 роц розрив компенсували надходженнями за фшансовим рахунком, передуем поверненням готiвки до банкiвського сектору та офщшними зовнiшнiми запозиченнями. Прирют прямих iноземних iнвестицiй не мав суттевого впливу на фiнансовий рахунок, осктьки левова Тх частка супроводжуеться не припливом валюти, а ешвалентним зменшенням зовнiшнiх зобов'язань. Протягом 20152016 рокiв вiдбуваеться масштабна конверта^я боргiв банкiв вiд материнських компанш у власний капiтал на виконання вимог за результатами дiагностичного обстеження. В 2017 роц обсяг цих операцш значно скоротиться.
Ураховуючи те, що в 2017 роц дефщит поточного рахунку зросте, збережеться потреба у високих надходженнях за фшансовим рахунком. До того ж, уряду й НБУ необхщно буде спрямувати близько 4.5 млрд. дол. США на погашення та обслуговування валютних борпв (у т. ч. валютних ОВДП).
У вересн 2016 року МВФ видтив УкраТ'ш третiй транш у межах програми розширеного фшансування, обсяг якого становив 1 млрд. дол. США. Це стало позитивним сигналом для шоземних партнерiв та допомогло УкраТ'ш отримати фiнансування вщ iнших мiжнародних донорiв. Зокрема наприкшц вересня Мiнфiн розмiстив п'ятирiчнi еврообл^аци пiд гаранти уряду США, залучивши 1 млрд. дол. США. Завдяки зовшшньому фшансуванню мiжнароднi резерви виросли за 12 мюя^в 2016 року на 16% (див. рис. 3). Усе це стало фактором спокою на валютному ринку та стабтьносл фшансового сектору в цтому, а також зумовило пiдвищення агентством Fitch довгострокового рейтингу УкраТни з ССС до В-. Подальшi перегляди рейтингу можливi в разi прискорення темшв вiдновлення економiки, сповiльнення iнфляцiТ та зниження валютних ризиш. Отже, продовження сшвпрац з мiжнародними донорами, передуем МВФ, е ключовим фактором збереження фшансовоТ стабiльностi. Воно дозволить фшансувати дефiцит поточного рахунку в найближчш перспективi та поновити доступ на мiжнароднi ринки приватного капiталу в майбутньому.
Рис. 3. Мiжнароднi резерви НБУ, млрд. дол. США
Джерело: складено за матер1алами НБУ [4].
38 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
Одне iз ключових нововведень реформи децентралiзацiТ - громади отримали можливiсть розмщувати тимчасово вiльнi кошти на рахунках у комерцшних банках. В 2016 роц цим користувалися не надто активно, тому бтьшють коштiв мюцевоТ влади розмiщували на GKP, а уряд мав змогу використовувати Тх на власний розсуд. В 2017 роц ситуа^я поступово змiнюеться, i вiльнi кошти дедалi частiше розмщують у банках здебiльшого в формi депозитних лiнiй. Мiсцевим органам це вигщшше: вони можуть отримати значн вiдсотковi надходження, поки проекти розвитку пройдуть усi стади пiдготовки та справа дшде до Тх фшансування. Однак якщо мiсцевi органи державного управлшня надалi здiйснюватимуть найбiльше видатш в останнiй мiсяць бюджетного року, то на додачу до тиску на курс нацюнальноТ' валюти з'являться й ризики лшвщносп банмвського сектору, якщо невикористан кошти повертаються на единий казначейський рахунок.
Приросту баншського кредитування у першш половинi 2016 року фактично не було, доступ до зовшшнього фшансування лишався обмеженим, погашення частини заборгованостi пiд час реструктуризаци проблемних боргiв було стриманим через слабку платоспроможнють позичальникiв. Сукупний борг пщприемств перед украТнськими банками за перше пiврiччя 2016 року скоротився на 1% завдяки окремим погашенням. Вщбулися позитивы змши в структурi заборгованостi, зокрема частка валютноТ складовоТ у запозиченнях корпорацiй знизилася з 80% на кшець 2015 року до 76% на кшець першого пiврiччя 2016 року. Основною причиною була реструктуриза^я внутрiшнiх борпв - конвертацiя валютних запозичень у гривневк У Ill кварталi 2016 року кредитування дещо активiзувалося: обсяг кредилв у гривнi за три мюяц вирiс на 9% - до 369 млрд. грн. Приросту валютних запозичень не було. Вщношення борпв реального сектору до ВВП за перше пiврiччя зменшилося на 8 в. п. - до 100.3% (порiвняно зi 108.3% на кшець 2015 року). Показник все ще значно перевищуе аналопчш показники краТн Центрально! та СхщноТ бвропи.
За 2016 рк iз вересня 2015 року частка негативно класифкованих кредитв пiдприемствам виросла на 7 в. п. до 39%. Банки продовжують визнавати л проблемы борги, як Тх позичальники перестали обслуговувати рашше. Це створюе передумови для розчищення банками баланав вщ непрацюючих кредитв. Триватиме вiн iмовiрно до другоТ половини 2017 року, отже до того часу частка де-юре негативно класифкованих кредитв може вирости. Найпом^шше зростання частки проблемних борпв сталося в будiвництвi та металурги -галузях, якi зберiгають високе боргове навантаження. Натомють у легкш промисловостi частка зменшилася. Найменше негативно класифкованих кредитiв у сiльському господарс^ та транспортi, якi мають низьке боргове навантаження.
Зростання прибутковосл пщприемств призвело до збтьшення Тх платоспроможностк Показник покриття вiдсоткових платежiв операцшним прибутком вирiс з 0.6 на кшець Ill кварталу 2015 року до 2.2 на середину 2016 року. Це вище, шж у 2013 ро^ перед кризою. Для прибуткових компанш показник перевищуе 4. Таким чином, операцшних потош переважноТ бiльшостi нефiнансових корпорацiй достатньо для обслуговування вщсотш за кредитами у повному обсязк Завдяки цьому ризики збтьшення обсягу де-факто проблемних борпв зводяться до м^муму. Банкам залишаеться лише визнати де-юре негативно класифкованими т зобов'язання, яю стали проблемними рашше. Для легкоТ, добувноТ галузей промисловосп, транспорту показник покриття вщсоткових платежiв операцiйним прибутком набагато вище одиницк тож обслуговування боргу не створюе суттевого навантаження на фшанси цих галузей. Натомiсть пiдприемствам бу^вництва, харчовоТ промисловостi та
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 39
постачання електроенерги, газу, води й водовщведення в цтому операцiйного прибутку не вистачае для того, щоб виплатити вщсотки за боргами.
Реальний наявний дохщ населення в II кварталi 2016 року збiльшився вперше за останш 10 кварталiв. Прирiст становив 5.6% у рiчному вимiрi. Основними причинами стало значне уповтьнення шфляци, а також збiльшення номiнальних доходiв на 14.3%. Майже двi третини приросту забезпечило збтьшення оплати прац на 22.8%. Це сталося завдяки пщвищенню мЫмальноТ' зарплати (з вересня 2015 року та травня 2016 року), а також суттевому пщняттю грошового забезпечення вшськовослужбов^в. Зниження ставки GCB з початку 2016 року було запроваджене, у тому чи^ з метою створити пщфунтя для пщвищення зарплат та збiльшити доходи населення, однак мало шший результат - пщприемства збiльшили прибуток, частково перетягнувши на себе ресурси держави та населення. Третину приросту номшальних доходiв забезпечили отриманi населенням трансферти насамперед шльги та субсиди на оплату житлово-комунальних послуг. Зростання со^альних допомог, зумовлене пщвищенням прожиткового м^муму, та закордонних переказiв у дол. ешвалент теж позитивно вплинуло на номшальш доходи, однак ефект вщ них обмежений.
У III кварталi 2016 року порiвняно з вщповщним перiодом 2015 року номiнальна зарплата збтьшилася в середньому на 23.2%, реальна - на 15%. З огляду на позитивну динамку та значну вагу заробггних плат у доходах домогосподарств, можна очкувати, що номшальш та реальш доходи продовжать зростати у 2017 роцк
Номшальш поточш витрати домогосподарств у II кварталi 2016 року виросли на 14.8% - темпом, на 0.5 в. п. вищим, шж номшальш доходи. Це спричинено реалiзацiею вщкладеного попиту та зменшенням масштабу вимушеноТ економи з боку окремих домогосподарств. Продовжилося падшня Тх сукупних заощаджень6 (на 5.3 млрд. грн. за II квартал), що обумовлено насамперед значним зменшенням з початку року фшансових ресурав.
У 2016 роц суттево зросла частка домогосподарств, як були змушенi позичати чи витрачати власш заощадження для того, аби профшансувати поточне споживання. Тенденцiю опосередковано тюструе зростання частки великих депозилв (понад 150 тис. грн.) з 57% на кшець 2013 року до 77% на кшець III кварталу 2016 року (рис. 4).
60%
1.14 11.14 111,14 IV.14 1.15 11.15 111.15 IV.15 1-16 II 16 111.16
к Особи з низькими доходами ^^т Особи, як! заощаджують, не обмежуючи аитрэт
Особи, як! мають депозити або планують вкладення
Рис.4. Можливост населення заощаджувати
Джерело: складено за матер1алами GfK УкраТна [6].
40 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
Схильнють населення до заощаджень залишаеться низькою. За результатами опитування компанп GfK УкраТна, у III кварталi частка домогосподарств, яким бракуе доходiв нав^ь на забезпечення поточного споживання або вистачае лише на нього, становить 49%. Вона дещо зменшилася порiвняно з показником першоТ половини року, однак залишаеться суттево вищою, шж до кризи. I тiльки 17% населення мало змогу заощаджувати, не обмежуючи споживання. Це свiдчить у цтому про нестiйку позицiю домогосподарств як кредитора економки у 2016 роцк
Обмеженi заощадження домогосподарств та висока ймовiрнiсть того, що невдовзi доведеться ними скористатися, щоб компенсувати втрату власних доходiв або допомогти близьким, зумовлюють значну частку баншських вкладiв у фiнансових iнвестицiях, що на кшець першого пiврiччя становила 87%. Необхщнють тримати заощадження в мобтьнш, лiквiднiй формi, щоб мати постiйний доступ до них та змогу вчасно вщреагувати на можливе виникнення проблем у банку, призводить до зменшення строковостi депозитiв. Порiвняно з 2013 роком частка нових депозитв строком на шiсть мюя^в i бiльше у загальному Тх обсязi зменшилась на 17 в. п. i у червн 2016 року становила 33%.
!з початку 2016 року обсяги депозитв юридичних та фiзичних осiб зросли на 7.4% у гривн та на 7.2% в iноземних валютах у доларовому ешвалентк Кошти населення й бiзнесу становлять 74% сукупних зобов'язань банмв. Структура зобов'язань повернулася до показниш, якi склалися на 2006 рк, коли почалася експансiя в УкраТну захiдних банкiв, що забезпечили приплив у систему шоземного кашталу (див. рис. 5).
100% 80% 60% 40% 20% 0% г
12.13 03.14 06.14 09,14 12.14 03,15 06.15 09.15 12.15 03.16 06.16 09.16 ■ Кошти фвичних ос!б+ + ■ Кошти юр. OC¡6
Кошти бюджету ■ Зовшшне фoндYвaчня,,",,'
Кошти НБУ Ш Суборцинований борг
Ж IHLLÍ
* 1з нараховоними в1дсотнами.
** У тому чис/ti ощадн! (депозиты) сертиф/кати,
*** М/жбанк та кошти МФО.
Рис. 5. Структура зобов'язань банш* Джерело: складено за матер1алами НБУ [4].
Основна тенден^я 2016 року - значне збтьшення обсягiв депозитiв корпорацш у пасивах банкiв. Оздоровлення фшанав державних пiдприемств та вiдновлення дiяльностi експортерiв у другiй половинi року привело до зростання вкладiв бiзнесу в iноземнiй валютi. Його темп за першi три квартали 2016 року становив 12%, перевищивши гривневi депозити, обсяги яких збiльшилися на 8%.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 41
Водночас, населення надае перевагу гривневим вкладам. На початок жовтня 2016 року питома вага коштГв нефшансових корпорацш у депозитах в украТнських банках була найвищою серед европейських краТн. Частки суб'ектiв господарювання та фiзичних осiб у зобов'язаннях майже зрiвнялися.
Короткостроковi вклади досi домiнують у структурi зобов'язань банкiв. 68% коштГв населення становлять депозити на вимогу i термшом до одного року. Поступово середнш термiн дГТ вкладiв населення зростае. Частка нових депозитГв термiном понад 6 мГсяцГв зросла з 23% у грудн 2015 року до 29% у вереснГ нишшнього.
Залучення нових депозитiв дало змогу банкам майже повнютю розрахуватися за боргами перед Нацюнальним банком: на кшець Ill кварталу частка коштГв НБУ у банкiвських пасивах становила всього 2.5%. Зовшшне фшансування перестае бути Гстотним фактором у фондуванн украТнських банкiв. Найбiльшi фшустанови, що мали потребу в докапiталiзацiТ, протягом 2015 - 2016 ромв нерiдко конвертували в капiтал зобов'язання перед материнськими структурами, а саме субординований борг та мiжбанкiвськi кредити. Валовий зовшшнш борг банш Гз початку 2016 року скоротився на 2.3 млрд. дол. США до 10.5 млрд. дол. США, питома вага субординованого боргу у зобов'язаннях банш скоротилася майже вдвГчГ до 3%.
Протягом 2016 року НБУ провГв дГагностику якост активГв та достатност кашталу 40 банкГв (вщ 21-го до 60-го за розмГром активГв). Необстеженими залишились 39 платоспроможних банш (менше 2% активГв вщ системи). ДГагностичне обстеження 40 банш, як i перших 20 банш у 2015 роцГ (банки «Хрещатик» та «ФГдо» було оголошено неплатоспроможними), виявило хрошчш проблеми бГльшостГ украТнських банш - неадекватне вщображення якост активГв та значний рГвень прихованого кредитного ризику (див. рис. 6).
I ш
Державы " — 104
103
_ 197
^ 171
Групз i
_О
Група II ¡—И 15
Щ7
0 20 40 S0 80 100 120 140 160 ISO 200
Кредитний ризик за новою Г otra новою Ms 351*
■ Кредитний ризии за сгреотесюм
■ Резерви за МСФЗ + непокритий кредитний ризин за дючими правилами * Попередш оцшки, якг Вуйе уточнено.
Рис. 6. ОцГнений кредитний ризик для груп банмв, млрд. грн.*
Джерело: складено за матер1алами НБУ (станом на 01.10.2016) [4].
За результатами дГагностики 40 банш оцшка рГвня проблемних кредитГв (NPL) зросла Гз заявлених банками 19% до 43%. Виявлений рГвень у 40 банках усе ж менший, шж у найбГльших двадцяти банках (53%). НайбтьшГ розбГжностГ мГж заявленим рГвнем NPL та оцГнкою дГагностичного обстеження виявлено у портфелГ кредитГв суб'ектам господарювання у нацюнальнш валютГ - прирют становить 31 в.п.
175
1S1
42
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
Вщ початку 2017 року запроваджуються новi правила оцiнки банками кредитного ризику. Новий документ розроблено з метою усунення ряду суттевих прогалин у поточних регуля^ях, ям давали змогу банкам суттево занижувати частку проблемних кредитв та обсяги кредитного ризику за активами. За попередшми оцшками НБУ, ефект новоТ постанови буде максимально близьким до результалв дiагностичного обстеження 60-ти банкiв, проведеного протягом 2015 та 2016 ромв. Наведет оцшки кредитного ризику за новими правилами несуттево зменшаться, оскiльки НБУ плануе внести до остаточноТ верси Постанови № 351 ряд змш за результатами консультацiй iз банками, проведених пюля публкаци документа. Таким чином, запровадження нових правил не викличе необхщносп додаткового залучення кашталу майже для вах банкiв, ям докапiталiзувалися за результатами дiагностичного обстеження. Малим банкам, ям ще не проходили дiагностичного обстеження та не мають затверджених програм капiталiзацiТ, буде надано перехщний перiод для докапiталiзацiТ, якщо перехiд на новi правила виявить потребу в додатковому катталк
За оцшками НБУ, пiковi значення частки проблемних кредилв у портфелях банмв уже пройдено. Макроекономiчна стаб^за^я та поступове вiдновлення доходiв та прибутмв пiдприемств закладають передумови для поступового вщновлення якостi кредитного портфеля банмв. Однак, бiльшу частину NPL, швидше за все, не вдасться повернути до категорп якiсних кредилв i рiвень Тх вiдновлення у майбутньому буде символiчним. Тим не менше, у бiльшостi банкiв, ям пройшли дiагностику, проблемнi кредити вже адекватно зарезервоваш або пiд покриття збитмв уже повною мiрою залучено капггал. У подальшому такi кредити пщлягатимуть списанню з балансiв. Помiрний поштовх до полiпшення якостi корпоративного кредитного портфеля може надати Закон УкраТни "Про фшансову реструктуризацш", який дае можливють банкам та позичальникам у коротм термiни проводити реструктуризацш грошових зобов'язань.
Вiд початку 2016 року зроблено млька крокiв на посилення захисту прав кредиторiв. ^м ухвалення Закону УкраТни "Про фшансову реструктуризацш" набрали чинностi два закони з питань виконавчого провадження, ям мають забезпечити швидке та ефективне стягнення заставного майна.
Ухвалена Кабшетом МУс^в постанова № 687 вщ 5 жовтня 2016 року зменшуе ризики незаконного вiдчуження обтяжених транспортних засобiв та захищае банки вщ недобросовiсних дiй iз заставним майном.
Ршення, ухваленi Верховним Судом УкраТни у 2016 роцк також посилили захист кредиторiв, особливо тих, чиТ вимоги забезпеченi iпотекою. Вiдповiдно до закошв, якщо позичальника лiквiдують i через це його зобов'язання припиняються, то це не е пщставою для визнання iпотеки недiйсною, а банк збер^ае право вилучати предмет тотеки для задоволення своТх вимог. Така практика е позитивною.
Однак назван досягнення - це лише частина того, що слщ зробити для ефективного правового захисту кредиторiв. Багато проблем збер^аеться. Серед них виникнення у боржнимв податкових зобов'язань у випадку, якщо борг реструктурують чи пробачать (за винятком реструктуризаци в рамках Закону "Про фшансову реструктуризацш"). Законодавство зобов'язуе не уа органи перевiряти наявнють приватних обтяжень на багато видiв застави, зокрема сiльськогосподарську технiку, вантажiвки та iнший спецiальний транспорт. Це створюе значнi ризики незаконного вщчуження такоТ застави, що на практик призводить до зростання витрат банмв на формування резервiв.
Ще одна проблема: банки зазвичай не можуть стягнути з поручителiв суми, яких не заплатили безпосередш боржники. Через недосконалють Цивiльного кодексу суди не задовольняють вiдповiдних позовiв.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 43
Значш ризики для безпеки банмв створюе зволкання i3 проведенням судовоТ реформи. OKpeMi суди продовжують практику прийняття сумшвних з точку зору законодавства ршень, таких як вiдновлення дiяльностi банкiв, виведених з ринку, або скасування ршень НБУ про неплатоспроможнють банкiв. Подiбнi дiT становлять загрозу для стабтьноТ' та безпечноТ роботи банмвськоТ' системи, а також дають негативнi сигнали про вщсутнють захисту прав кредиторiв та бiзнесу всерединi краТни. За даними опитування Dragon Capital та европейсько'Т бiзнес - асоцiацiT недовiра до суфв е другою за важливiстю перешкодою для швестування в УкраТну.
Обмежене нове кредитування, фiнансовi труднощi позичальниш та висока вартiсть депозитiв призвели до поступового зменшення чистого процентного доходу. За 2016 рк вш скоротився на 16%. Вiдсотковi маржа та спред дещо знизилися, зокрема в результат реструктуризаци валютних кредилв у гривневi, яку проводили здебтьшого без змiн вiдсотковоT ставки. Вартють депозитiв населення поступово знижуеться. Це здешевить фондування та сприятиме зростанню чистого процентного доходу.
Скоротивши процентний дохщ, банки спробували компенсувати втрати вищими комiсiйними доходами. Особливо це стосуеться фшансових установ з украТнським приватним капiталом. За 2016 рк обсяг чистого комiсiйного доходу зрю на 7% порiвняно з 2015 роком. Це вщбулося переважно за рахунок доходiв вiд розрахунково-касового обслуговування. Але замщення процентного доходу комiсiйним i торговим не буде тривалим: через зниження темшв iнфляцiT потен^ал для збiльшення комiсiй украй обмежений.
Показник адекватност капiталу почав зростати. Капггал наразi розподiлений нерiвномiрно: на ринку е банки, що потребують додаткового кашталу, i такi, як мають його надлишок. Найiмовiрнiше, показник адекватност капiталу по системi дещо знизиться в першш половинi 2017 року шсля того, як банки другоТ та третьоТ двадцяток приведуть резерви у вiдповiднiсть до результат дiагностичного обстеження, а оцiнку кредитного ризику - до вимог нового Положення.
Дос фшансовим установам дозволяли розмщувати вiльнi кошти в шоземнш валютi на коррахунках у банках-нерезидентах у формi депозитiв або мiжбанкiвських кредитiв. Найбiльшi обсяги припадали на коррахунки. Станом на кшець 2016 року залишки становили бтя 5 млрд. дол. США в ешваленл, до кризи сума була бтьш як удвiчi вища. Однак основне призначення коррахунш -забезпечення ^ентських розрахункiв, а не управлiння лквщшстю. Тому залишки на них вщповщно до стандартiв Базеля Ill не належать до високоякюних лiквiдних активiв.
В цiлому можна видiлити загальш тенденцiT впливу зовнiшнiх банкiвських ризиш на безпеку банку в 2016 роцк
1. Кредитний ризик почав зменшуватися. Рiвень вiдображених негативно класифкованих кредитiв залишаеться на найвищих юторичних значеннях, а несуттеве зростання пов'язане iз запiзнiм визнанням проблем. У 2016 ро^ почалося вiдновлення платоспроможносп корпоративного сектору та сектору домогосподарств, а тому оцшка кредитного ризику помiрно полiпшилася.
2. Ризик достатносл капiталу залишаеться високим через суттевi втрати банкiв вiд погiршення якосп активiв. Проте вiн частково послабився завдяки збтьшенню кiлькома великими банками основного кашталу протягом минулих шести мюя^в.
3. Ризик лквщносп не знизився через збереження нерiвномiрностi розподтення високоякiсних лiквiдних активiв мiж банками. У системi
44
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
залишаються банки, для яких навГть невеликий вщплив депозитiв може створити серйозн проблеми з лiквiднiстю.
4. Юридичний ризик залишаеться незмiнним, оскiльки бтьшють необхiдних законопроектiв для реформ фшансового сектору Верховною Радою не прийнято. Судова практика вирГшення спорiв мiж позичальниками та кредиторами залишаеться несприятливою для останнiх.
5. Ризик прибутковост поступово зменшуеться в результатi суттевого скорочення вiдрахувань у резерви за активними операцГями. Очiкуеться, що баншський сектор матиме змогу повернутися до прибутковоТ дiяльностi у 2017
роцк
6. Валютний ризик залишаеться незмшно помiрним, оскiльки деяким банкам потрiбен ще тривалий перiод для вирiвнювання вщкритоТ' валютноТ позицiТ. Проте негативш ефекти рiзкоТ девальвацГТ гривнi на боргове навантаження позичальниш i якють обслуговування кредитiв уже практично реалiзованi.
Висновки. В якостi рекомендацiй, спрямованих на мiнiмiзацiю ризикiв та пщвищення безпеки банкiв можна запропонувати наступне:
1. Для забезпечення високого рiвня безпеки банки повинш не лише виконати програми капiталiзацiТ за результатами дiагностичного обстеження, але й у разi необхiдностi вiдкоригувати бiзнес-моделi. Фiнансовi установи, що генерують вiд'емний чистий процентний дохщ та операцiйний збиток до вщрахувань у резерви, повинш змшити процентну полiтику, запустити новi продукти чи суттево скоротити операцшш витрати. Такi банки будуть пщ посиленим наглядом до виходу на стшк операцiйнi прибутки.
2. З 2018 року почне дiяти стандарт IFRS 9 (Фiнансовi iнструменти) на замшу поточного стандарту IAS 39. Це означатиме перехщ на розрахунок резервiв за активними операцГями на основi очiкуваних збиткiв замiсть фактично понесених. Стандарт IFRS 9 е значно складшшим, а його впровадження потребуватиме вщ банш започаткування оцшки очiкуваних збиткiв як на горизонт 12 мюя^в, так i усього перюду дiТ кредиту. Такi оцшки серед шшого повиннi враховувати ктька альтернативних макроекономiчних сценарiТв. За результатами тестових розрахунш захiдних банкiв перехщ на новий стандарт може призвести до одноразового приросту резервiв за кредитами. Запровадження положення НБУ про оцшку кредитного ризику, яке теж базуеться на концепцГТ очкуваних збитш, полегшить банкам пГдготовку до впровадження нового стандарту фшансово'Т звГТНОСТГ IFRS 9.
3. Кредитування пов'язаних оаб тривалий час було звичною практикою для багатьох банш. НБУ зобов'язав банки суттево знизити обсяги пов'язаного кредитування протягом п'яти рош. За оцшками НБУ, 28 з 58 перевiрених банш порушують вщповщний норматив. Вимоги НБУ скоротити пов'язане кредитування е жорсткими, а порушення графку призведе до застосування санкцш. Нацюнальний банк проводить постГйний монГторинг клГенлв банку для iдентифiкацiТ нових пов'язаних осГб, бо подГбне кредитування постшно призводить до накопичення системних ризиш у банкГвському секторГ.
Перспективи подальших дослiджень у даному напрямку. В цГлому можна зазначити, що баншська система е найбГльш динамГчною з уах економГчних систем. Для забезпечення безпеки баншських установ необхГдно постшно вщстежувати всГ тенденцГТ як на вГтчизняному, так i на свГтових банкГвських ринках. Особливо важливо, для забезпечення баншськоТ безпеки, своечасно реагувати на змши умов зовнГшнього середовища та прояви загроз для безпеки у виглядГ банкГвських ризимв. ПодальшГ дослГдження будуть спрямованГ на вивчення системи банмвськоТ' безпеки та впливу на цю безпеку внутрГшнГх банкГвських ризиш.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 45
Л1ТЕРАТУРА
1. Мороз, Л.В. Банювсьга ризики та Тх вплив на дiяльнiсть банкiвських установ / Л.В. Мороз, О.В. Сщак // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.18. - С. 221-228.
2. Методичш вказiвки з шспектування банкiв // Постанова правлiння НБУ вщ 15.03.2004 № 104 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0104500-04.
3. Методичш рекомендаци щодо оргашзаци та функцiонування систем ризик-менеджменту в банках УкраТни // Постанова Правлшня НБУ вiд 02.08.2004 р. № 361 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0361500-04
4. Офщмний сайт НБУ - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/
5. Офщмний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТна - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
6. Офщмний сайт GfK УкраТна - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gfk.com/uk-ua/.
Рецензент статт Стаття рекомендована до
д.е.н., проф. Ляшенко О.М. публкацп 3.02.2017 р.
УДК 338.1: 007.5
С.А. 1вченко, Ю.А. 1вченко
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИНЦИП1В ПОБУДОВИ ТА ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ П1ДПРИСМСТВА
Проанал1зовано п1дходи до побудови системи економ1чноТ безпеки пщприемства. Визначено, що принципи виступають методолог1чним пщфунтям при розробц1 заход1в з орган1зац1Т системи економ1чноТ безпеки пщприемства. Запропоновано принципи побудови системи економ1чноТ безпеки п1дприемства, як1 вщповщають сучасним реал1ям в умовах мшливосл зовн1шнього середовища та трансформац1йним процесам. Рис. 1, табл. 1, дж. 15.
Ключовi слова: система, економ1чна безпека, система економ1чноТ безпеки пщприемства, принципи, ризики, загрози.
JEL M21; P40
Постановка проблеми. Сьогодн1шн1 реали функц1онування потребують в1д п1дприемств впровадження сучасних шструменпв захисту своТй д1яльносп, а забезпечення економ1чноТ' безпеки стае одшею 1з головних ц1лей управлшня. Акс1оматично можна визнати, що економ1чна безпека е важливою для пщприемства, а стан економ1чно'Т безпеки е передумовою досягнення та збереження сталих фшансових результат1в д1яльност1 п1дприемства. Вт1м, властив1сть економ1чно'Т безпеки не е пщприемству 1манентною, економ1чна безпека не виникае природно. Навпаки, через вплив значноТ ктькосп загроз та ризиш у внутр1шньому та зовн1шньому середовищ1 п1дприемства необх1дними е ц1леспрямован1 зусилля для забезпечення економ1чно'Т безпеки пщприемства. Суб'ектом таких зусиль виступае система економ1чноТ' безпеки пщприемства, осктьки вона здшснюе вплив на елементи внутр1шнього середовища п1дприемства, процес прийняття р1шень, формуе певну управл1нську реакц1ю пщприемства на певш ризики та загрози. 1Т' вивчення е необх1дним як для розумшня системотворення, так I для дослщження об'ективних законом1рностей 46 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
