CC BY
10
УДК: 616.248:616.8 - 073 - 053.2
Е.е. Марченко ХАРАКТЕРИСТИКА ВЕГЕТАТИВНОГО
СТАТУСУ У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ, ЗА ДАНИМИ ЗОНАЛЬНО! ТЕРМОГРАФ!! Т1ЛА
Днтропетровсъка державна медична академiя
кафедра пропедевтики дитячих хвороб з курсом сестринсъко'1 справи (зав. - д.мед.н., проф. К.Д.Дука)
Ключовi слова: 6pomianbHa астма, вегетативний статус, зональна термографiя, дiти Key words: bronchial asthma, vegetative status, zonal thermography, children
Резюме. Приведены результаты обследования изменений вегетативного статуса методом зональной компьютерной термографии у 103 детей с разной тяжестью течения бронхиальной астмы. В целом анализ результатов показал, что вегетативные дисфункции предложенным методом были выявлены у 80 детей, больных бронхиальной астмой. При проведении анализа эффективности диагностики вегетативных дисфункций разными методами выявлено, что частота регистрации вегетативных нарушений по данным РЭГ и таблиц Вейна практически совпадает с результатами диагностики методом зональной компьютерной термографии тела. Высказывается мнение, что зональная термография тела может быть использована для диагностики вегетативных дисфункций у детей с бронхиальной астмой. Summary. The results of inspection of vegetative status changes by the method of zonal computer thermography in 103 children with different severity of bronchial asthma (BA) are given. The analysis of results showed as a whole, that vegetative dysfunctions revealed by the offered method were noted in 80 children with BA. Conducting analysis of diagnostics efficiency of vegetative dysfunctions by different methods it was revealed that frequency of registration of vegetative disorders on evidence from REG and Wein's tables practically coincides with the results of diagnostics by zonal computer ther-mography method. There exists an opinion that zonal thermography of the body can be used for diagnostics of vegetative dysfunctions in BA children.
У науковш лiтературi останнього перюду зна-чна увага прищляеться вивченню функщональ-ного стану вегетативно! нервово! системи та пи-танням дiагностики його порушень. Вщомо, що у пащенпв iз вегетативними дисфункщями перебп щло! низки захворювань мае суттeвi вщмшносп. Так, встановлено, що наявшсть вегетативних ди-сфункцш сприяе виникненню патологи i у бага-тьох пащенпв забезпечуе бшьш тяжкий перебп захворювань. Значною мiрою це стосуеться i такого поширеного захворювання в дитячому вщ^ як бронхiальна астма.
Серед дтей, хворих на бронхiальну астму, ве-гетативш дисфункщ! зус^чаються досить часто ^ за даними рiзних авторiв, виявляються при-близно у 60-65% таких пащенпв [2,3]. Зменшен-ня резерву функщонально! адаптаци оргашзму у дггей з вегетативними дисфункщями до захворювань значно попршуе ефективнють проведен-ня базово! терапи астми [4,7]. Тому своечасна дiагностика порушень вегетативно! регулящ! бронхiальних функцш у дггей з астмою та !х наступна корекщя виглядають не використаним
до кшця резервом при складанш iндивiдуальних програм ефективно! терапi!' цього захворювання.
Дiагностика вегетативних дисфункцiй у дiтей може здшснюватись на основi клiнiчних даних [1,5] та за допомогою функщональних методiв дiагностики [8,11]. Найбiльш часто використо-вуються клiнiчнi данi, зведеш у синдромоком-плес, представлений таблицями Вейна [1]. С свiдчення про ефективне використання для дiаг-ностики вегетативних дисфункцш електрокардю-графi! (ЕКГ), електроенцефалографи (ЕЕГ), рео-енцефалографi! (РЕГ), дослiдження циркадних ритмiв бронхiально! прохщносп [5,7,8]. Перспек-тивним методом дiагностики вегетативних дис-функцiй може виявитись i зональна комп'ютерна термографiя тша[9]. На жаль, у дiтей дiагнос-тичнi можливостi цього методу для даного нап-рямку дослiджень майже не вивченi.
Враховуючи те, що особливосп температури рiзних дiлянок поверхш шкiри значною мiрою забезпечуеться регюнальним тонусом судин, е пiдстави вважати, що зональна термографiя тiла може бути використана для ощнки вегетативно!
регуляци вегетативних дисфункцiй при обсте-женш дiтей. II використання в комплекс обсте-жень дозволить значно вдосконалити та об'ек-тивувати процес дiагностики вегетативних дис-функцiй. Нашi попередш дослiдження показали, що для характеристики вегетативного статусу у дггей, хворих на БА, крiм вищеназваних методiв може використовуватись i зональна термографiя тiла. Оскiльки порушення з боку вегетативно! нервово! системи не мають едино! природи, для характеристики стану вегетативно! регуляци до-цiльно застосовувати кшька методiв. Питання про те, в якш мiрi вегетативнi дисфункци, вияв-ленi методом зонально! термографи тiла, допов-нюють характеристику вегетативного статусу, яка здiйснюеться за допомогою iнших методiв та по клшчних ознаках, дослiджене недостатньо. Це питання потребуе свого вивчення.
Мета дослщження: вивчити шформатившсть зонально! комп'ютерно! термографи для характеристики та дiагностики порушень вегетативного статусу у дтей з бронхiальною астмою.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Пщ нашим наглядом знаходилось 123 дитини вшом вiд 6 до 15 роюв, з яких 103 були хворими на бронхiальну астму та 20 ктшчно здорових (контрольна група). Легкий перебiг бронхiальноI астми спостерпався у 52 дiтей, середньо! тяж-костi - у 41, тяжкий - у 10. Серед хворих на бро-нхiальну астму прояви вегетативних дисфункцш були дiагностованi у 62 д^гей. 1х дiагностика здшснювалась при наявностi характерно! клiнiч-но! картини, типових скарг, з урахуванням даних реоенцефалограм (РЕГ) та заключень невролога. Характерними ктшчними проявами вегетативних дисфункцш у дггей з астмою були: гшер-гiдроз, порушення сну у вигщщ проблем заси-нання та поверхневого сну, швидко! втомлюва-ностi, емоцшно! лабiльностi. За допомогою РЕГ прояви вегетативних дисфункцш виявлялись при реестраци порушень тонусних реакцiй судинно! системи мозку. Тонусш порушення церебраль-них судин виявлялись у виглядi дистони з тен-денцiею до тдвищення (70%) або зниження (30%). Кшьюсний аналiз даних РЕГ у бшьшост випадкiв виявляв пiдвищення тонусу артерiаль-них судин малого та середнього калiбру зi зни-женням !х еластичностi, про що свiдчило тдвищення модуля гнучкосп. При вiзуальному ана-лiзi РЕГ порушення венозно! циркуляци виявлялись при подовженш та бiльш вигнутiй катакротi (59,1%), при наявносп одше! чи кшькох веноз-них (41,2%) та пресистолiчних (26,4%) хвиль, наявностi „плато" (24,1%) або „двогорбо!" хвилi (8,4%) на вершит криво!.
Дiагностика вегетативних дисфункцш методом зональной термографи виконувалась на теп-ловiзорi „Рубiн-2", за допомогою якого реестру-валось шфрачервоне випромiнювання зони об-личчя з подальшою комп'ютерною обробкою термограм. Прилад розташовувався на вiдстанi 20 см вщ дитини. Нормальна температура випро-мiнювання дорiвнювала 34,8°С (±0,2°С). Термо-грами оцiнювались за десятибальною шкалою по 10 ознаках, як свщчили про порушення вегетативно! регуляци тонусу судин шюри. Кожна оз-нака оцiнювалася вiд 1 до 10 балiв. Розподiл ба-лiв проводився за схемою: гiпертермiя - 10 балiв, гiпотермiя - 9 балiв, термоасиметрiя площиною 16-20% - 8 балiв, термоасиметрiя площиною 1115%- 7 балiв, термоасиметрiя площиною 5-10% -6 балiв, зони виключення площиною 5-10% - 5 балiв, зони виключення площиною до 5% - 4 бала, термоасиметрiя з рiзницею t >1°С - 3 бала, термоасиметрiя з рiзницею t >0,5-1°С - 2 бала, термоасиметрiя з рiзницею t >0,2-0,5°С - 1 бал. Вегетативш дисфункци слабкого рiвня дiаг-ностувались при наборi пацiентом вiд 1 до 10 балiв, ш^рш - вщ 11 до 20 балiв, виражеш -бiльше 20 балiв.
Оргашчна патологiя з боку нервово! системи та хрошчш захворювання ЛОР-органiв були вщ-сутнi у всiх пащеипв iз бронхiальною астмою.
Математична обробка отриманих результатiв проводилась iз використанням непараметричних методiв статистичного аналiзу (метод %2, коеф> цiент кореляци Чупрова (Кч).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За клiнiчними ознаками (по таблицях Вейна) вегетативнi дисфункци були дiагностованi у всiх дiтей з тяжким i середньо- тяжким перебiгом астми, а також у 32 дп"ей з легким перебпом захво-рювання(табл.1).
Таблиця 1
Результати д1агностики вегетативних дисфункц1й по таблицях Вейна у дггей 1з брон\1альною астмою
Переб1г брон\1аль-но1 астми Вегетативш дисфункци Всього вияв-лено
слабк1 иом1р-н1 значт не вияв-лен1
легкий 22 11 1 18 34
середньо! 11 25 5 0 41
тяжкосп
тяжкий 0 3 7 0 10
Всього 33 39 13 20 85
05/ Том X / 2
51
За даними реоенцефалографи, порушення вегетативного статусу у були виявлеш у 83 хворих дггей (табл.2). Частота та виражешсть реоенце-фалографiчних змiн мали прямий зв'язок iз тяж-кiстю перебiгу бронхiально! астми Так, у 25 (48,1%) дггей з легким перебiгом астми найбшьш часто рееструвалась дистонiя судин мозку з тен-денцiею до тдвищеного тонусу судин, значно менше - у 8 (15,4%) д^гей - була тенденцiя до п-потонi!. (х2=4,12<х205=3,8 чи Р<0,05). Разом iз тим, у 19 (36,5%) хворих з легким перебиом астми даш РЕГ були схож з показниками РЕГ у контрольнш груш. Це можна пояснити збере-
женням високого рiвня компенсаторних можли-востей судинно! системи головного мозку у дггей з легким перебiгом захворювання. У дiтей з сере-дньотяжкою астмою тонуснi порушення реестру-вались бшьш часто (Р<0,05). У 28 (68,3%) дггей дистонiя характеризувалась тдвищенням тонусу церебральних судин, у 12 (29,3%) - зниженням. Серед дтей цiе! групи прояви порушень венозного току кровi були бшьш вираженими. При тяжкому перебпу захворювання змши були бiльш значними. Гшертонус рееструвався у 7 (70%) дггей, гiпотонус - у 3 (30%) дггей.
Таблиця 2
Результати д1агностики вегетативних дисфункций методом РЕГу дггей з бронх1альною
астмою
Характеристика РЕГ N Переб1г бронх1ально! астми
легкий середньо! тяжкост1 тяжкий
Контрольна група
Нормальт РЕГ 38 19 1 0 18
Патолопчт слабк1 55 25 27 1 2 змши на РЕГ
пом1рт 22 8 11 3 0
значт 8 0 2 6 0
Всього: 123 52 41 10 20
Основними видами порушень термограм були змши, пов'язаш з наявшстю термоасиметри пло-щею 11-15%, рiзницею температури шюри t вiд 0,5-1°С, дшянок гiпертермi! з t=35,4-35,6°С, гшо-термп з t=34,2°С, зон виключення площею до 5%. Iншi прояви були зареестроваш значно менше. Термоасиметрiя площею понад 16%, рiзниця 1>1°С, зони виключення площею вiд 5 до 10% рееструвались у дтей виключно з тяжким пере-биом бронхiально! астми.
У 36 (35%) дггей групи хворих на бронхiальну астму домiнувала термоасиметрiя площею S вiд 11до15%, з них у 31 дитини з перебпом сере-дньо! тяжкостi та у 5 дтей з легким перебiгом. Термоасиметрiя S >16% мала мiсце у 10 дггей виключно з тяжким перебпом захворювання, а термоасиметрiя S<10% - у 15 (14,5%) дггей, серед яких у 10 дтей з легким та у 5 дггей з сере-дньо! тяжкостi перебiгом бронхiально! астми. Гiпотермiя та зони виключення S>5-10% рееструвались у19 (18,4%) дiтей, бшьшють з яких були дiти з середньотяжким (12 дтей) та тяжким (7 дтей) перебiгом БА. Термограми з зонами виключення S до 5% були зареестроваш у 19
(18,5%) дггей, з яких у 18 дггей з середньотяжким та у 1 дитини з тяжким перебиом захворювання. Д^нки гшертерми рееструвались у 27 (26,2%) хворих, серед яких 3 дтей було з тяжким та 24 дитини з середньо! тяжкост перебпом бронх> ально! астми. У 5 (5,2%) дтей з тяжким переб> гом брониально! астми були зареестрованi д> лянки з рiзницею t >1°С. Д^нки з рiзницею t вiд 0,5 до1°С рееструвались у 60 (58,3%) дггей, серед яких виявилось 28 дггей з легким та 32 дитини з середньо! тяжкосп перебиом бронхiально! астми. У 3 дтей з легким перебiгом захворювання була зареестрована рiзниця t вщ 0,2 до 0,5°С.
У цшому аналiз результатiв показав, що ве-гетативнi дисфункцi! рiзного рiвня методом зонально! термографи виявлялись у 80 з 103 (у 77,6%) дтей, хворих на бронхiальну астму (табл.3). При цьому вегетативш дисфункцi! слаб-кого рiвня дiагностувались у 39 пащенпв, помiр-нi - у 31 дитини, значш - у 10 дггей.
Статистична обробка даних показала, що зна-чнi та помiрно виражеш вегетативнi дисфункцi! вiрогiдно частiше рееструвались у дтей з тяжким та середньо! тяжкосп перебiгом бронхiально! астми (х2=5,1>х205=3,8 чи Р<0,05).
Таблиця 3
Д1агностика вегетативних дисфункцш методом зональноУ термографи у дггей з бронх1альною астмою
Переб1г бронх1ально!' N Вегетативш дисфункци
астми слабк1 пом1рн1 значн1 1 не виявлеш
середньо! тяжкосп
Всього
31 39 10 80
23 16 0
39
8 21 2 31
0 2 8 10
21 2 0 23
Порiвняльний ан^з ефективностi дiагности-ки вегетативних дисфункцiй рiзними методами показав, що, як за оцшками по таблицях Вейна i даних РЕГ, з одного боку, так i за результатами зонально! термографи - з другого, частоти ïx ре-
естраци близью i практично ствпадають (P>0,05) (рис.1). При аналiзi ефективносп дiаг-ностики вегетативних дисфункцш рiзними методами у окремих пащенпв мiж отриманими результатами виявився тiсний зв'язок (Кч= 0,87).
45 40 35 30
{р 25 m
X
¡5 20
о 5
£ 15
ïi
10 5 0
p<0,05
1
La.
легким
p<0,05
се реднiи Переб1г астми
p<0,05
тяжким
□ за ВеИном □ РЕГ □ ЗКТ
Рис.1. Результати д1агностики вегетативних дисфункц1й у д1тей з астмою за допомогою зонально'1 термографи, за даним РЕГ та по таблицях Вейна
Таким чином, дослщження показало, що вегетативш дисфункци, виявлеш методом зональноï комп'ютерноï термографiï тiла, шформативно доповнюють характеристику вегетативного статусу, яка здiйснювалась за допомогою таблиць Вейна та за даними реоенцефалографи .
ВИСНОВКИ 1. Зональна комп'ютерна термографiя е шфор-мативним методом дiагностики порушень веге-
тативного статусу, який може бути використаний при обстеженнi дiтей, хворих на бронxiальну астму.
2. Для пiдвищення шформативност досл> джень дiагностику вегетативних дисфункцш по таблицях Вейна та даних РЕГ слщ поеднувати з проведенням зональноï комп'ютерноï термогра-фiï тша.
05/ Том X / 2
53
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вейн А.М. Вегетативные расстройства, клиника, диагностика, лечение.-М.: Медицина,1998.-740с.
2. Заболевания вегетативной системы: Прктичес-кое руководство для врачей / Вейн А.М., Вознесенская Т.Г., Голубев В.Л. и др.; Под ред. А.М.Вейна. -М.: Медицина, 1991.-624 с.
3. Маевский А.А. Дисфункция диффузной нейро-эндокринной системы как один из возможных патогенетических механизмов бронхиальной астмы // Вра-чеб.дело.- 1992.- №5.-С.9-11.
4. Охапшна О.В. Особливосп вегетативно! регуля-ци у дггей : Автореф. дис. ... канд.мед.наук.- Харк1в, 2001 .- 21с.
5. Охапкина О.В. Характеристика функционального состояния вегетативной нервной системы и цир-кадных ритмов при рецидивирующем бронхите у детей // Медицина сегодня и завтра. - 2000. -№3 -С.75-77.
6. Поляков И.В. Практическое пособие по медицинской статистике.-Л.:Медицина,1975.-152с.
7. Тлапшеков М.Х.Изменения нервной системы при неспецифических заболеваниях легких: Автореф. дис. ... д-ра мед.наук.-М., 1984.-32с.
8. Черпнець В.1. Клiнiко-функцiональна характеристика неспецифiчноi бронхiальноi гiперчутливостi у дггей, хворих на бронхiальну астму: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук.- К., 2001. - 36с.
9. Югов В.К. Променева дiагностика: Поаб. з пра-ктичних занять. - Полтава: 2000.- 45 с.
10. Barnes P.J. Neural control of human airways in health and disease // Am.Rev.Res.Dis.-1986.-Vol. 134.-Р.1289.
11. Influences of the parasympathetic and sympathetic nervous system on nocturnal bronchial obstruction / Postma D.S. et. al. // Clin. Sci.- 1995. - Vol.69.-P.251.
УДК: 616.34-009.74-053.36:618.3-06]-036
А.В. Яловчук
ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КИШКОВИХ КОЛ1К У Д1ТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ, НАРОДЖЕНИХ В1Д МАТЕР1В З УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБ1ГОМ ВАГ1ТНОСТ1
Харювська медична академя тслядипломно'1 освiти кафедра полiклiнiчноi педiатрii (зав. - д. мед. н., доц. О.1. аренко) м. Харюв
Ключовi слова: дiти раннього eixy, ускладнення вагiтностi, Kumnoei колiки
Key words: infants, pregnancy complications, intestinal colics
Резюме. В статье приведены результаты наблюдения за развитием 60 детей раннего возраста с кишечными коликами в течение первых месяцев жизни, рожденных от матерей с осложненным течением беременности (гестозы, угроза прерывания беременности, фетоплацентар-ная недостаточность) и физиологическими родами. Группы сравнения составили 63 ребенка соответствующего возраста, у которых на первых месяцах жизни отмечались кишечные колики: 46 детей от матерей с физиологическим течением беременности и осложненными родами (стимулированные роды, кесарево сечение) и 17 детей от матерей, у которых беременность и роды протекали без осложнений. Дети из всех групп обследовались в возрасте 1 и 6 месяцев, 3 лет жизни. Установлено, что тяжесть течения кишечных колик у детей, рожденных от матерей с осложненным течением беременности, обусловлена нарушениями у них со стороны центральной нервной системы. Кишечные колики у этих детей отмечаются до 6 месяцев жизни, сопровождаясь значительным ухудшением их общего состояния, и могут являться негативным прогностическим фактором для риска развития у них хронических заболеваний пищеварительной системы уже в раннем возрасте.
Summary. The results of observation over 60 early aged children with intestinal colics during first months of life, born to mothers with complicated
