CC BY
44
УДК 616-053.32 Гордieнко 1.В.
ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕМП1В ЗБ1ЛЬШЕННЯ МАСИ Т1ЛА У ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕНИХ Д1ТЕЙ УПРОДОВЖ ПЕРШИХ ДВОХ РОК1В ЖИТТЯ
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет
У 172 передчасно народжених д/'тей, 73 як з народження мали деф/'цит функц1й, 71 - ризики пору-шення розвитку внасл'док перинатально!' патологи та 28 здорових д/'тей, проводили вим1рювання маси тта. Визначали частоту уповтьнення маси тта, затримки зб'тьшення маси тта, прискоре-не зб'тьшення маси тта, надм'рне зб'тьшення маси тта. Динамка показникв маси тта передчасно народжених д1тей св'дчить, що навть здоров/ дти можуть мати затримку прибавки маси тта, але це трапляеться на першому роц життя з ¡нтенсивною граф1кою прискорення маси тта на другому роц життя. У кожно!' третьо'У-четверто'У дитини, як'! мали перинатальну патологю та деф/'цит функц1й з народження, до двох-р1чного вку спостергаеться затримка або уповтьнення маси тта. Найбтьша частота затримки маси тта у скорегованому в1ц124 мюяц1в зареестрована у хлопчик'т (42%) та д'вчаток (60%) з групи д/'тей, як мали перинатальну патологю та ризики по-рушення розвитку. Тобто, навть не маючи тяжко!' перинатально!' патологи, яка характеризуеть-ся вираженим дефицитом функц1й з народження, ¡снують фактори, як впливають на недостатню прибавку в мас тта у передчасно народжених д/'тей, як й е перспективами подальших досл'джень. Кпючов1 слова: передчасно народжен д1ти, раннлй в1к, маса тта.
Дана робота е фрагментом НДР Харювського национального медичного ушверситету МОЗ УкраУни «Медико-бюлог1чна адаптация дтей з соматичною патолог1ею у сучасних умовах», № державно!'реестрацП' 0111и001400.
Вступ
На тепершнш час з'ясовано, що недостатне харчування недоношених д^ей заважае розвитку немовлят i забезпечуе основу для послщов-ного мошторингу маси тта, росту й окружност голови, та шдексу маси тта шсля виписки. Основна мета оргашзаци оптимального харчування для передчасно народжених д^ей - 120 ккал/кг/день як м^мум до 42 тижшв скорегова-ного вку [10]. Неадекватне харчування передчасно народжених д^ей призводить до значноТ втрати маси тта, що веде не лише до пщвище-ноТ захворюваносп, а й до стшкого невролопч-ного дефщиту i затримки психомоторного розвитку [7, 9].
В австралшському дослщженш продемонст-ровано порушення фiзичного розвитку передчасно народжених д^ей: Екстремально недоноше-ш д^и демонстрували зменшення шдексу маси тта (1МТ), хоча вирiвнювали показник у порiв-нянш з доношеними д^ьми у вiцi 18 ромв [11]. Аналопчш результати були продемонстроваш у дослщженш 123 д^ей, ям народилися з геста-цшним вком <26 тижшв в 1990-2002 роках у Швеци, а саме, вони мали зменшення маси тта та росту у вiцi 10 ромв: Z-бали (-3 проти -0,2) i (3,8 проти -0,7) [8].
Велика прибавка у мас до досягнення терм^ ну пов'язана з полтшенням психомоторного розвитку. При вивченш 613 немовлят, ям народилися рашше 33 тижшв гестацшного вку, у д^ей зi збiльшеним 1МТ та масою тiла у ПМВ до 40 тижшв, були бтьш висом шдекси психiчного (MDI) i психомоторного (PDI) розвитку за тестом Bayley-II у скорегованому вiцi 18 мюя^в [3].
Дiти з 1МТ понад 85-го перцентилю мають надмiрну вагу, а понад 95-го перцентилю - ожи-ршня. Стандарти 1МТ зi зниженою масою тiла менш ч^ко визначенi, але дiти з 1МТ менше 5-го
перцентилю мають недостатню вагу i повиннi бути обстежеш i отримати рекомендацiТ з оргашзаци адекватного режиму i складу харчування [6].
Деям недоношенi немовлята шсля виписки з В1ТН, особливо тi, що мали iнтубацiю та ШВЛ, годування через зонд протягом тривалого часу, демонструють труднощi орального годування через порушення розвитку ритмiв смоктання та ковтання, що збтьшуе ризик уповтьнення приросту маси тта [5]. Невизначеними е на тепер^ шнш час вплив захворюваност i коморбiдних станiв на прибавку в маа тта у данш категори немовлят.
Мета дослiдження
Визначити динамку маси тта у передчасно народжених д^ей упродовж двох ромв життя в залежност вiд дефiциту функцш.
Об'ект i методи дослiдження
Спостереження за розвитком д^ей, народжених передчасно, упродовж двох ромв (до 24 м^ сяцiв) дозволило роздтити Тх на групи в залеж-ностi вiд дефiциту моторних i когнiтивних функ-цiй: I група (73 дитини з дефщитом функцш з моменту народження внаслщок перинатальноТ патологи), II група (71 недоношена дитина з перинатальною патолопею i ризиком порушення розвитку), III група - 28 передчасно народжених практично здорових д^ей. Оцшка фiзичного розвитку включала вимiрювання маси тта (кг) та росту (см) при народженш, у вiцi 1 мюяць, в 12 мiсяцiв та 24 мюя^в. Окремо для кожноТ дитини залежно вiд ТТ стат визначалася маса тiла згiдно перцентильному розподту, будувалися траекто-ри розвитку, ям характеризували як «уповть-нення збтьшення маси тта» - плоска крива, «затримка збтьшення маси тта» - перехщ з вищоТ кривоТ на нижчу, «прискорене збiльшення
маси тта» - з нижчо'Г на вищу, «надмфна маса тта» - перетин двох перцентил1в за короткий пром1жок часу (не бтьше року). Дан1, одержан! п1д час вим1рювання маси т1ла, сп1вставляли з даними перцентильного розподту '''х вщповщно до в1кових пер1од1в зг1дно чат1в ВООЗ, шкал Fenton, Наказ1в МОЗ Укра'ни №149, №254 [1, 2, 4]. Осктьки чати розвитку в Наказ1 МОЗ Укра'ни №149 передбачен для доношених д1тей, для оцшювання зб1льшення маси т1ла передчасно народжених д1тей використовувалася методика корегування в1ку. Скорегований в1к (СВ) до 40 мюяц1в хронолог1чного в1ку розраховували за формулою:
Хронологiчний вк (мс) - [(40тиж^в - геста-цйний вк)/4 тижн]
Для пор1вняння виб1ркових часток, викорис-
товували метод кутового перетворення з оцш-кою F-критерiя. Р1зницю параметр1в, що пор1в-нювали за двома точками, вважали статистично значущою при р < 0,05.
Результати дослщжень та \х обговорення
У бiльшостi дiтей вах груп спостережень маса тта при народженш вiдповiдала перцентиль-ним коридорам 10-90 (хлопчики: I група - 72%, II група - 74%, III група -75% (ри=0,8392;
р, |||=0,8375; ........................дiвчатка: I група - 83%,
II група - 71%, III група - 76% (р1П=0,2438; рип=0,5706; рп,ш=0,7049). Частота змiни маси т^ ла у хлопчикiв I, II та III груп упродовж 24 мюя^в СВ представлено на рис.1, 2, 3.
£
В1К
•прпскорення
■норма
уповшьнення
■затрпмка
Рис. 1. Графк динамки змни маси тла хлопчикв I групи упродовж 24 м1сяц1в скорегованого в>ку.
Рис. 2. Гоафк динам1ки змни маси тла хлопчиюв II групи упродовж 24 м1сяц1в скорегованого вку.
1 MÏC
12 Mic
24mïg
-прискорення
■норма
В1К
^'повшьнення
•затримка
Рис. 3. Графк динамки змни маси тпа хпопчиюв У хяопчиш I групи набувало поступове 36i-льшення частоти уповтьнення маси тта (р=0,0067), прискорення в масi частше було у вiцi 12-24 мюя^в (р=0,0004). До 1 року життя затримка маси тта була у половини д^ей, яка до 2-х рош зменшилася вдвiчi (р=0,0086). У хлоп-чикiв II групи набувало поступове збтьшення частоти уповтьнення маси тта лише на другому роц життя (р=0,0158) так саме, як i прискорення в маа тта (р=0,0158). Частота затримки в прибавь маси тта поступово збтьшувалася упродовж 24 мюя^в змаксимальним ïï значен-
III групи упродовж 24 мюя^в скорегованого eiKy.
ням на першому роц життя (р=0,0009). Змiни маси тiла у хлопчимв III групи у перюд 24 мiсяця СВ була вщмшною вiд маси тiла дiтей поперед-нiх груп. Вона характеризувалася все ж таки зб^ льшенням частоти затримки маси тта на першому роц (р=0,0335) з подальшим збiльшенням частки ïï прискорення (р=0,0335). Уповiльнення прибавки маси тiла не зареестровано у хлопчи-кiв III групи спостереження.
Особливост змiни маси тта дiвчаток I, II та III груп упродовж 24 мюя^в представлено на рис. 4, 5, 6.
1 MÎC
12 Mic
2-kiic
В1К
■^прискорення -О норма уповтьнення — затримка
Рис. 4. Графк динамки змни маси mina дiвчаток I групи упродовж 24 мюяц/в скорегованого eiKy.
В1К
—•—пр покорения н_ннорма уповшьнення--затрпмка
Рис. 5. Граф/iK динамки змни маси тла diB4amoK II групи упродовж 24 мюяц1в скорегованого BiKy.
90 80 70
60 50 40 30 20 10 о
Я 82
\ Р -Vi
U4 /
Г12 / *"" Tk 12
F в
1 М1С
12 Mic D1K
ü4mic
■iip искореняя ■
■норма
V iioBi. 1ьнення'
"iarpiiMKa
Рис. 6. Гoa^iik динамки змни маси тла дiвчamок III Аналопчно змшам маси тта хлопчикiв вигля-дае графiка динамiки 3MiH маси тта у дiвчаток I групи, осктьки набувало поступове збiльшення частоти уповшьнення маси тта (р=0,0417), при-скорення в мас тiла було у вiцi 12-24 мiсяцiв (р=0,0030). До 1 року життя затримка маси тта була у 40% дiвчаток, яка до 2-х рош мала лише тенденцш до зменшення (30%) (р=0,4201).
У дiвчаток II групи частота уповтьнення маси тiла спостер^алася на другому роцi життя (р=0,0158) так саме, як i у хлопчиш II групи
групи упродовж 24 мкяц^в скорегованого BiKy.
(р=0,0159). Визначена у них незначна частота прискорення маси тта (р=0,1194) лише на другому роц життя. Значуще збтьшувалася затримка в прибавь маси тта, особливо на другому роц життя (р=0,0001).
Динамка змши маси тта у дiвчаток III групи характеризувалася тенден^ею до збiльшення частоти затримки маси тта на першому роц (р=0,0529) з подальшим поверненням и до вихь дноТ частоти, тобто графiкою зменшення (р=0,0529). Збiльшення частоти уповтьнення
прибавки маси тта не було статистично значу-щим Hi у СВ 12 мюящв (р=0,0898) Hi у СВ 24 Mi-сяця (р=0,2167). Дiвчатка Ill групи спостережен-ня мали статистично значуще прискорення маси тта на другому роц життя (р=0,0017). Узагаль-
нюючи траекторiï розвитку, а саме затримки та уповтьнення, у передчасно народжених д^ей до 4 мюящв СВ проведено Тх остаточний частот-ний аналiз в групах спостереження на кшцеву точку 24 мюяця (рис. 7).
затримка - уповтьнення
Рис. 7. Пстограма частоти затримки та уповпьнення
Частота затримки прибавки маси тта при по-рiвняннi ÏÏ у хлопчиш та дiвчаток не мала зна-чущих розбiжностей. Статистично значуще вона спостеркалася при порiвняннi груп спостере-жень: найбiльшою була у I та II групи у хлопчиш у порiвняннi з контрольною групою (р|ц=0,0751; р|Ш=0,0875; рIIJII=0,0135), уповтьнення прибавки маси тта не мало статистично значущоТ розбiж-ностi серед хлопчиш в групах спостереження (ри=0,5515; р|,|||=0,1303; рIIJII=0,2131). Найбiльша частота затримки прибавки маси тта була у дiв-чаток II групи (ри|=0,0143; р|||||=0,1787; р||:|||=0,0018). Частота уповтьнення маси тта не мала розбiжностей серед дiвчаток (р| ||=0,6667; р| |||=0,7162; р|| |||=0,4794).
Висновки
Отже, динамка показниш маси тiла передчасно народжених д^ей свiдчить, що нав^ь здо-ровi дiти можуть мати затримку прибавки маси тта, але це трапляеться на першому рощ життя з iнтенсивною графiкою прискорення маси тта на другому рощ життя. У кожноТ третьоТ-четвертоТ дитини I групи до двох^чного вiку спостерiгаеться затримка або уповтьнення маси тта. Найбтьша частота затримки маси тта у СВ 24 мюящ зареестрована у хлопчикiв (42%) та дiвчаток (60%) II групи.
Тобто, нав^ь не маючи тяжкоТ перинатально!' патологiï, яка характеризуеться вираженим де-фiцитом функцiй з народження, юнують факто-
маси тла у передчасно народжених дiтей у СВ 24 мюяця. ри, як впливають на недостатню прибавку в Maci тiлa у передчасно народжених д^ей, якi й е перспективами подальших доcлiджень.
Лiтература
1. Клтчний протокол медичного догляду за здоровою дитиною в^ ком до 3 ромв. Наказ МОЗ УкраТни № 149 вщ.20.03.2008. -54 с.
2. Про затвердження протоколiв надання медичноТ допомоги дь тям за спе^альнютю «Дитяча ендокринолопя» : Наказ МОЗ УкраТни № 254 вщ 27.04.2006. - КиТв, 2006 - 80с.
3. Belfort M.B. Infant growth before and after term: effects on neurodevelopment in preterm infants / M.B. Belfort, S.L. Rifas-Shiman, T. Sullivan [et al.] // Pediatrics. - 2011. - № 128. - P.899.
4. Fenton T.R. Validating the weight gain of preterm infants between the reference growth curve of the fetus and the term infant / T.R. Fenton, R. Nasser, M. Eliasziw [et al.] // BMC Pediatr. - 2013. - № 13. - Р. 92.
5. Gewolb I.H. Abnormal developmental patterns of suck and swallow rhythms during feeding in preterm infants with bronchopulmonary dysplasia / I.H. Gewolb, J.F. Bosma, V.L. Taciak, F.L. Vice // Dev. Med. Child. Neurol. - 2001. - № 43. - Р. 454.
6. Golden N.H. Expected body weight in adolescents: comparison between weight-for-stature and BMI methods / N.H. Golden, W. Yang, M.S. Jacobson, [et al.] // Pediatrics. - 2012. - № 130. -e1607.
7. Hack M. Outcomes in young adulthood for very-low-birth-weight infants / M. Hack, D.J. Flannery, M. Schluchter [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2002. - № 346. - P.149.
8. Horemuzova E. Growth charts and long-term sequelae in extreme preterm infants - from full-term age to 10 years / E. Horemuzova, P. Amark, L. Jacobson [et al.] // Acta Paediatr. - 2014. - № 103. - P. 38.
9. Lapillonne A. Feeding preterm infants today for later metabolic and cardiovascular outcomes / A. Lapillonne, I.J. Griffin // J. Pediatr. -2013. - Vol. 162. - P. S7-16.
10. Morgan J. Early trophic feeding versus enteral fasting for very preterm or very low birth weight infants / J. Morgan, S. Bombell, W. McGuire // Cochrane Database Syst. Rev. - 2013. - Vol. 3. -CD000504.
11. Roberts G. Growth of extremely preterm survivors from birth to 18 years of age compared with term controls / G. Roberts, J. Cheong, G. Opie [et al.] // Pediatrics. - 2013. - № 131. - P. e439.
References
1. Klinichnij protokol medichnogo dogljadu za zdorovoju ditinoju vikom do 3 rokiv. Nakaz MOZ Ukraini № 149 vid.20.03.2008. -54 s.
2. Pro zatverdzhennja protokoliv nadannja medichno'i dopomogi ditjam za special'nistju «Ditjacha endokrinologija» : Nakaz MOZ Ukraini № 254 vid 27.04.2006. - Kii'v, 2006 - 80s.
3. Belfort M.B. Infant growth before and after term: effects on neurodevelopment in preterm infants / M.B. Belfort, S.L. Rifas-Shiman, T. Sullivan [et al.] // Pediatrics. - 2011. - № 128. - P.899.
4. Fenton T.R. Validating the weight gain of preterm infants between the reference growth curve of the fetus and the term infant / T.R. Fenton, R. Nasser, M. Eliasziw [et al.] // BMC Pediatr. - 2013. - № 13. - R. 92.
5. Gewolb I.H. Abnormal developmental patterns of suck and swallow rhythms during feeding in preterm infants with bronchopulmonary dysplasia / I.H. Gewolb, J.F. Bosma, V.L. Taciak, F.L. Vice // Dev. Med. Child. Neurol. - 2001. - № 43. - R. 454.
6. Golden N.H. Expected body weight in adolescents: comparison between weight-for-stature and BMI methods / N.H. Golden, W.
Yang, M.S. Jacobson, [et al.] // Pediatrics. - 2012. - № 130. -e1607.
7. Hack M. Outcomes in young adulthood for very-low-birth-weight infants / M. Hack, D.J. Flannery, M. Schluchter [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2002. - № 346. - P.149.
8. Horemuzova E. Growth charts and long-term sequelae in extreme preterm infants - from full-term age to 10 years / E. Horemuzova, P. Amark, L. Jacobson [et al.] // Acta Paediatr. - 2014. - № 103. - P. 38.
9. Lapillonne A. Feeding preterm infants today for later metabolic and cardiovascular outcomes / A. Lapillonne, I.J. Griffin // J. Pediatr. -2013. - Vol. 162. - P. S7-16.
10. Morgan J. Early trophic feeding versus enteral fasting for very preterm or very low birth weight infants / J. Morgan, S. Bombell, W. McGuire // Cochrane Database Syst. Rev. - 2013. - Vol. 3. -CD000504.
11. Roberts G. Growth of extremely preterm survivors from birth to 18 years of age compared with term controls / G. Roberts, J. Cheong, G. Opie [et al.] // Pediatrics. - 2013. - № 131. - P. e439.
Реферат
ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕМПОВ УВЕЛИЧЕНИЯ МАССЫ ТЕЛА У НЕДОНОШЕННЫХ ДЕТЕЙ В ТЕЧЕНИЕ ПЕРВЫХ ДВУХ ЛЕТ
ЖИЗНИ
Гордиенко И.В.
Ключевые слова: преждевременно рожденные дети, ранний возраст, масса тела.
У 172 недоношенных детей, 73 из которых с рождения имели дефицит функций, 71 - риски нарушения развития вследствие перинатальной патологии и 28 здоровых ребенка, проводили измерения массы тела. Определяли частоту замедления массы тела, задержки увеличение массы тела, ускоренного увеличения массы тела, чрезмерного увеличения массы тела. Динамика показателей массы тела недоношенных детей свидетельствует, что даже здоровые дети могут иметь задержку прибавки массы тела, но это случается на первом году жизни с интенсивной графикой ускорения массы тела на втором году жизни. У каждого третьего-четвертого ребенка, которые имели перинатальную патологию и дефицит функций с рождения, до двухлетнего возраста наблюдается задержка или замедление массы тела. Наибольшая частота задержки массы тела в скорректированном возрасте 24 месяцев зарегистрирована у мальчиков (42%) и девочек (60%) из группы детей, которые имели перинатальную патологию и риски нарушения развития. То есть, даже не имея тяжелой перинатальной патологии, которая характеризуется выраженным дефицитом функций с рождения, существуют факторы, которые влияют на недостаточную прибавку в массе тела у преждевременно рожденных детей, что является перспективами дальнейших исследований.
Summary
CHARACTERISTICS OF WEIGHT GAIN RATES IN PREMATURE INFANTS FOR FIRST TWO YEARS OF LIFE Gordiienko I.V.
Key words: preterm infants, early age, body weight.
The study involved 172 premature infants, 73 of them had birth function deficiencies, 71 were at the risks to develop perinatal pathology, and 28 healthy children. We measured their body weight determined the frequency of slow weigh gain, delayed weight gain, rapid weight gain, excessive weight gain. The dynamics of the body weight in premature infants suggests that even healthy children may have delayed weight gain, but it occurs in the first year of life with intense dynamics of body weight gaining in the second year of life. Every third out of four children, who had perinatal pathology and function deficiency from the birth up to two years demonstrates delayed or slow weight gain. The highest incidence of delayed body weight for 24 months of age was registered in boys (42%) and girls (60%) of the group of children who had perinatal pathology and risk of delayed development. That is, even without severe perinatal pathology, which is characterized by severe function deficiencies, there are some factors that affect the weigh gain in premature infants, and this requires further in-depth study.
