CC BY
23
Орипнальна стаття
УДК 616.831.9-008.6-022-036.17-17-039
Матяш В.1.1, Ралець Н.В.2, Панасюк О.Л.1
1 Вщдш штенсивноТ терапи та детоксикаци, 1нститут епiдемiологií та iнфекцiйних хвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
2 Iнфекцiйне вiддiлення, Мюька клiнiчна лiкарня №4, КиТв, УкраТна
Характеристика компенсаторно-адаптацшних MexaHi3MiB залежно вщ тяжкостi nеребiгу менiнгоенцефaлiту
Мета дослщження: вивчення компенсаторно-адаптацiйних механiзмiв за даними кардюштервалографп залежно вiд тяжкостi переб^у менiнгоенцефалiту.
Матер1али i методи. Дослщжували стан вегетативноТ нервовоТ системи (ВНС) та компенсаторно-адаптацiйнi механiзми у хворих при гострому меншгоенцефалт. Застосовували кардiоiнтервалографiю за методикою Р.М. Баевського з використанням апарата ЮТАС (УкраТна).
Результати. Встановлене суттеве напруження компенсаторно-адаптацшних механiзмiв органiзму за перебiгу меншгоенцефал^у середньоТ тяжкостi та тяжкого, що е об'ективним критерiем вираженостi патолопчного процесу.
Висновки. Показники кардiоiнтервалографiТ е об'ективним критерiем вираженостi вегетативних розладiв i вiд рiвня компенсацiТ до декомпенсацп тяжкостi патологiчного процесу при меншгоенцефалт. Для визначення тяжкост стану хворого при меншгоенцефалт доцтьно використовувати оцiнку вегетативного гомеостазу, шляхiв реалiзацiТ центрального стимулювання, стану адаптацiйних механiзмiв.
Ключовi слова; меншгоенцефалт, вегетативна нервова система. Укр. нейроxiрург. журн. — 2013. — №3. — С. 65-67.
Надiйшла до редакцп 19.07.13. Прийнята до публiкацП 28.07.13.
Адреса для листування: Матяш В'/ктор 1ванович, Вддл интенсивнытерапПта детоксикацп, 1нститут еп'щем'юлогП та 1нфекц'1йниххвороб iM. Л.В. Громашевського НАМНУкраУни, вул. Лаврська, 11, КиУв, УкраУна, 01015, e-mail: Vim10@ ukr.net
Меншгоенцефалт (МЕ) — шфекцшне захворю-вання, що супроводжуеться запальним ураженням оболонок головного мозку [1, 2]. Захворювання е актуальною проблемою в медицин^ оскшьки спричиняе тяжк наслщки, стшку швалщиза^ю працездатного населення. Переб^ МЕ у бтьшост хворих гострий, що потребуе застосування невщкладноТ терапи, як правило, штенсивноТ [3]. У протоколах лкування МЕ у тепершшй час не взят до уваги основы патогенетичш мехашзми захворювання, смертнють досить висока, 10-15% [4, 5]. Для полтшення ситуацiТ потрiбне ретельшше дослiдження патогенетичних механiзмiв хвороби, зокрема, вивчення компенсаторно-адап-тацiйних механiзмiв оргашзму [6-9] для адекватноТ оцiнки стану патента, прийняття невiдкладних рiшень щодо визначення тяжкостi захворювання та тактики л^ування.
Мета дослiдження: вивчення компенсаторно-адаптацшних механiзмiв за даними кардюштервалографп залежно вщ тяжкостi переб^у МЕ.
Об'ектом дослiдження був гострий МЕ у 142 хворих вком вщ 18 до 65 роюв, з них у 74 (52,13%) — вщзначений перебiг хвороби середньоТ тяжкосп, у 68 (47,87%) — тяжкий.
Мaтерiaли i методи дослщження. Для оцшки стану вегетативного гомеостазу, адаптацшно-при-стосовувальних механiзмiв при МЕ застосовували шструментальш методи дослiдження — кардюштервалографп за методикою Р.М. Баевського [10, 11] з використанням апарата ЮТАС (УкраТна) за
штервалами Я-Я 100 кардюци^в у II вщведенш при швидкостi 50 мм/с. Визначали: 1) моду (кардюштервал Я-Я) — характеризуе гуморальний канал регуляцп ВНС та рiвень функцiонування системи, нормальш значення (0,77±0,04) с; 2) ампл^уду моди (кiлькiсть iнтервалiв, що вщпов^ають модi, вiд загальноТ кшькост кардiоiнтервалiв) — характеризуе активнiсть симпатичноТ частини ВНС, нервовий канал регуляци, нормальнi значення (25,10±1,52)%; 3) варiацiйний розмах (рiзницю мiж максимальними и м^мальними значеннями тривалостi iнтервалiв Я-Я) — характеризуе вплив блукаючого нерва на дiяльнiсть синусно-передсердного вузла, у нормi (0,19±0,02) с; 4) показник адекватност процесiв регуляцiТ (стввщношення амплiтуди моди до моди) — характеризуе переважний шлях реалiзацiТ центрального стимулювання ВНС - нервовий або гуморальний, у нормi 32,59±1,57;
5) вегетативний показник ритму, або вегетативний парасимпатичний розмах (= 1 / (мода х варiацiйний розмах) — характеризуе баланс симпатичного i парасимпатичного впливу на серце, у нормi (6,85±0,138) ум. од., чим вище вегетативний показник ритму, тим бтьш виражена парасимпатикотошя;
6) iндекс вегетативноТ рiвноваги (амплiтуда моди/ варiацiйний розмах) — характеризуе стввщношення симпатичноТ та парасимпатичноТ частин ВНС, при збiльшеннi парасимпатичноТ активной зменшуеться, при домiнуваннi симпатичноТ — збтьшуеться, у нормi (132,11±4,12) ум. од.; 7) iндекс напруження (ампл^уда моди / (2 х моди х варiацiйний розмах) — характеризуе
© Матяш В.1., Ралець Н.В., Панасюк О.Л., 2013
66
ISSN 1810-3154. Укра/нський нейрохiрургiчний журнал, 2013, №3
ступшь напруження компенсаторно-адаптацшних MexaHi3MiB оргашзму, активнiсть MexaHi3MiB симпатично: регуляцiï, стан центрального контуру регулювання (кора великого мозку, ппоталамо-гiпофiзарнi i пiдкiрковi вегетативнi центри) та ступшь його переважання над автономним контуром регулювання (легеш, синусно-передсердний вузол, ядра блукаючого нерва), в нормi (85,55±4,72) ум. од.
Дослщження проводили на висотi патологiчного процесу — у 1-й тиждень лкування у стацюнар^ через (4,2±0,4) доби вщ початку захворювання. Нормальнi бюлопчш значення кардiоiнтервалометрiï визначали у 25 практично здорових оаб вiком вщ 18 до 60 рокiв. Формування бази даних здiйснювали з застосуванням програми «Microsoft Excel 2007» (Microsoft Co.), ста-тистичну обробку — в програмi Statistica for Windows v. 6.0 (StatSoft Inc.)
Результати та ïx обговорення. При МЕ спос-терiгали значнi змiни функцюнально!' дiяльностi сер-ця, якi суттево залежали вiд тяжкостi патологiчного процесу. Отримаш данi кардiоiнтервалометрiï залежно вщ тяжкостi перебiгу МЕ представленi у таблицi.
За МЕ середньо' тяжкост спостерiгали збть-шення частоти скорочень серця, зменшення моди, варiацiйного розмаху, амплiтуди моди. Отриманi результати свщчать про активацiю симпатикотошч-ного фону, нейрогенного при зменшенш активной гуморального.
Вегетативний показник ритму при запальному ураженш нервово' системи суттево зменшуеться, практично у 5 разiв, при цьому вираженiсть його змш за МЕ середньо' тяжкостi бшьш значна (Р>0,05), нiж за тяжкого, що зумовлене бiльшою однорiднiстю па-тологiчних змiн, iнтенсивнiстю патологiчних процеав, як соматичного, так i церебрального ураження. За МЕ середньо' тяжкост спостерiгали менш вираженi змiни вегетативного показника ритму внаслщок зменшення моди (Р<0,05) за вiдсутностi суттевих змш варiацiй-ного розмаху. Тяжкий переб^ МЕ характеризувався значним дисбалансом стану ВНС, нестшюстю як симпатикотонiï, так i парасимпатикотони, значним напруженням адаптацшних механiзмiв.
Пiдтвердженням наявностi i вiдносноï стабiльностi переважання сипатикотонiï при ураженш нервовоï системи е iндекс вегетативно! рiвноваги, який харак-теризуе стввщношення симпатичноï та парасимпа-
тичноТ частин ВНС. Цей шдекс суттево збшьшувався при збiльшеннi тяжкостi патологiчного процесу, за МЕ середньоТ тяжкостi — в 1,64 разу, за тяжкого — у 2,14 разу.
На висот патолопчного процесу у хворих спос-тер^али збiльшення показника адекватност процесiв регуляцiТ на 10,18 ум. од. — в 1,32 разу — за переб^у середньоТ тяжкосп i на 19,39 ум. од. — в 1,59 разу — за тяжкого переб^у; зменшення вегетативного показника ритму в 5 разiв i бшьше; збiльшення показника шдексу вегетативноТ рiвноваги внаслiдок збшьшення амплiтуди моди при зменшеннi варiацiйного розмаху. Отриманi данi свiдчать про збшьшення нестабшьносл функцiональноТ дiяльностi серця.
Досить шформативним е iндекс напруження, який поеднуе показники стану парасимпатичноТ та симпатичноТ частин ВНС. Збшьшення шдексу в 1,9 разу за переб^у середньоТ тяжкосп свiдчить про суттеве напруження компенсаторно-адаптацшних ме-ханiзмiв органiзму, пiдвищення активностi механiзмiв симпатичноТ регуляци, стану центрального контуру регулювання. Збшьшення шдексу напруження у 2,8 разу за тяжкого переб^у свщчить про бшьш суттеве, нiж за середньоТ тяжкосп, напруження компенсатор-но-адаптацшних механiзмiв органiзму з подальшим тдвищенням активностi механiзмiв симпатичноТ регуляцiТ, стану центрального контуру регулювання (кора великого мозку, гiпоталамо-гiпофiзарнi i тд-кiрковi вегетативнi центри) i його переважання над автономним контуром регулювання (легеш, синусно-передсердний вузол, ядра блукаючого нерва).
Висновки. 1. У хворих на МЕ, поряд з меншге-альним та енцефалiтичним синдромом ,спостер^ають залучення в патолопчний процес ВНС, яка забезпечуе гомеостатичш компенсаторно-адаптацшш реакцп оргашзму.
2. За даними кардюштервалографи за МЕ середньоТ тяжкосп та тяжкого спостер^ають суттеве напруження компенсаторно-адаптацшних механiзмiв.
3. Показники кардюштервалографи е об'ективним критерiем вираженост вегетативних розладiв вiд рiвня компенсаци до декомпенсацiТ i тяжкостi патолопчного процесу при МЕ.
4. Для оцшки стану хворого на МЕ доцтьно використовувати оцшку вегетативного гомеостазу, шляхiв реалiзацiТ центрального стимулювання, стану адаптацiйних механiзмiв.
Данi кардюштервалографи залежно вщ тяжкостi перебiгу МЕ
Показник Величина показника (M±m)
у нормi при МЕ
середньоТ тяжкосп (n=74) тяжкому (n=68)
R-R (середне), с 0,771±0,03 0,665±0,02* 0,602±0,02*
Мода, с 0,77±0,04 0,66±0,02* 0,60±0,02*
Ампл^уда моди, % 25,10±1,52 28,23±2,02 32,19±2,12*
Варiацiйний розмах, с 0,19±0,02 0,13±0,01* 0,11±0,01
Показник адекватносп процесiв регуляци, ум. од. 32,59±1,57 42,77±1,72* 51,98±2,02*
Вегетативний показник ритму, ум. од. 6,85±0,138 1,16±0,01* 1,51±0,01*
1ндекс вегетативноï рiвноваги, ум. од. 132,11±4,12 217,15±4,88* 283,55±5,67*
1ндекс напруження, ум. од. 85,55±4,72 166,05±5,12* 239,92±6,89*
Примтка. * — рiзниця показниюв достовiрна у порiвняннi з такими в нормi (Р<0,05).
Список л^ератури
1. Скицюк А.С. Меншпти та меншгоенцефал^и у клiнiцi шфек-
цшних хвороб: дiагностичне та прогностичне значення провщних клiнiчних симптомiв: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.13 — шфекцшш хвороби / А.С. Скицюк; ДУ «1нститут ешдемюлогп та шфекцшних хвороб iM. Л.В. Громашевського НАМН УкраТни». — К, 2012. — 21 с.
2. Цинзерлинг В.А. Инфекционные поражения нервной системы: вопросы этиологии, патогенеза и диагностики: руководство для врачей многопрофильных стационаров / В.А. Цинзерлинг, М.Л. Чухловина. — СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2005. — 448 с.
3. Анестезиология и реаниматология: руководство; под ред.
Ю.С. Полушина. — СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2004. — 720 с.
4. Болезни нервной системы: руководство для врачей: в 2 т.; под ред. Н.Н Яхно, Д.Р. Штульмана. — М.: Медицина,
2001. - Т.1. - 774 с.
5. Попова Л.М. Нейрореаниматология / Л.М. Попова. — М.: Медицина, 1983. — 272 с.
6. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем / П.К. Анохин. — М.: Медицина, 1975. — 447с.
7. Заболевания вегетативной нервной системы / А.М. Вейн,
О.А. Колосова, Т.Г. Вознесенская, В.Л. Голубев. — М.: Медицина, 1991. — 624 с.
8. Гаркави Л.Х. Антистрессорные реакции и активационная терапия / Л.Х. Гаркави. — М.: Имедис, 1998. — 556 с.
9. Шанин В.Ю. Патофизиология критических состояний / В.Ю. Шанин. — СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2003. — 436 с.
10. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / Р.М. Баевский. — М.: Медицина, 1979. — 298 с.
11. Баевский Р.М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. — М.: Наука, 1984. — 221 с.
Матяш В.И.1, Ралец Н.В.2, Панасюк Е.Л.1
1 Отдел интенсивной терапии и детоксикации, Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины, Киев, Украина
2 Инфекционное отделение, Городская клиническая больница №4, Киев, Украина
Характеристика компенсаторно-адаптационных механизмов в зависимости от тяжести течения менингоэнцефалита
Цель исследования: изучение компенсаторно-адаптационных механизмов по данным кардиоинтервалографии в зависимости от тяжести течения менингоэнцефалита. Материалы и методы. Исследовали состояние вегетативной нервной системы и компенсаторно-адаптационные механизмы больных при остром менингоэнцефалите. Применяли кардиоинтервалографию по методике Р.М. Баевского с помощью аппарата ЮТАС (Украина).
Результаты. Установлено существенное напряжение компенсаторно-адаптационных механизмов организма при менингоэнцефалите средней тяжести и тяжелом, что является объективным критерием выраженности патологического процесса.
Выводы. Показатели кардиоинтервалографии являются объективным критерием выраженности вегетативных расстройств от уровня компенсации до декомпенсации и тяжести патологического процесса при менингоэнцефалите. Для определения тяжести состояния больного при менингоэнцефалите целесообразно использовать оценку вегетативного гомеостаза, путей реализации центрального стимулирования, состояния адаптационных механизмов. Ключевые слова: менингоэнцефалит, вегетативная нервная система. Укр. нейрохирург. журн. — 2013. — №3. — С. 65-67. Поступила в редакцию 19.07.13. Принята к публикации 28.07.13.
Адрес для переписки: Матяш Виктор Иванович, Отдел интенсивной терапии и детоксикации, Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского НАМН Украины, ул. Лаврская, 11, Киев, Украина, 01015, e-mail: [email protected]
Matyash V.I.1, Raletc N.V.2, Panasyuk E.L.1
1 Department of Intensive Care and Detoxycation, Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L.V. Gromashevsky, NAMS of Ukraine Kiev, Ukraine
2 Infectious Disease Unit, 4th Kiev City Clinical Hospital, Kiev, Ukraine
Characteristics of compensatory-adaptive mechanisms depending on meningoencephalitis severity
Purpose: to study compensatory-adaptive mechanisms according to cardiointervalography data depending on meningoencephalitis severity.
Materials and methods. We studied the state of autonomic nervous system and compensatory-adaptive mechanisms in patients with acute meningoencephalitis. Cardiointervalography according to R.M. Baevsky method using apparatus UTAS (Ukraine) was applied.
Results. The essential tension of compensatory-adaptive mechanisms at moderate and severe meningoencephalitis was revealed, which is a valid measure of the pathological process severity.
Conclusions. Cardiointervalographic indexes are an objective criterion of autonomic disorders severity from compensation to decompensation and pathological process severity at meningoencephalitis. To determine patient's state severity at meningoencephalitis it's appropriate to estimate vegetative homeostasis, ways of central stimulus implementation, state of adaptation mechanisms. Key words: meningoencephalitis, autonomic nervous system.
Ukr Neyrokhir Zh. 2013; 3: 65-7.
Received, July 19, 2013. Accepted, July 28, 2013.
Address for correspondence: Viktor Matyash, Department of Intensive Care and Detoxycation, Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L.V. Gromashevsky, 11 Lavrska St, Kiev, Ukraine, 01015, e-mail: [email protected]
