CC BY
9
HgHgBgBERBHgffifl
Л.С. СЕЛ1ВЕРСТ0ВА,
д.е.н., доцент, професор каф. ф1нанав, Кивського нащонального торговельно-економ'чного унверситету
Державне регулювання страхового ринку Укра'ни:
сутн1сть та особливост
В статтi розглянуто нструменти державного регулювання страхового ринку; видлено напрями державного регулювання на сучасних страхових ринках; узагальнено завдання державного регулювання страхового ринку; проаналiзовано взаемозв'язок та взаемозалежн'ють мiж типом регулювання та структурою окремих страхових ринюв.
Ключовi слова: державне регулювання, iнструменти, страховий ринок, страхування, структура ринку, ти-пи регулювання.
Л.С. СЕЛИВЕРСТОВА,
д.э.н., доцент, профессор кафедры финансов, Киевский национальный торгово-економический университет
Государственное регулирование страхового рынка Украины:
сущность и особенности
В статье рассмотрены инструменты государственного регулирования страхового рынка; выделено направления государственного регулирования на современных страховых рынках; выделено задачи государственного регулирования страхового рынка; проанализирована взаимосвязь и взаимозависимость между типом регулирования и структурой отдельных страховых рынков.
Ключевые слова: государственное регулирование, инструменты, страховой рынок, страхование, структура рынка, типы регулирования.
L. SELIVERSTOVA,
Ph.D., Assoc. Professor Department. Finance, Kyiv National University of Trade and Economics
State regulation of insurance market in Ukraine: the nature and characteristics
In the article the instruments of state regulation of the insurance market; selected areas of state regulation in modern insurance markets; generalized problem of state regulation of the insurance market; analyzed the relationship and interdependence between the type of regulation and structure of individual insurance markets.
Keywords: government regulation, tools, insurance market, insurance market structure, types of regulation.
Постановка проблеми. Основною метою державного регулювання страхового ринку е забезпечення належного його функцюнування, створення конкурент-них умов дтльност страхових компанм та забезпечення належного р1вня платоспроможност страховиюв.
Страховий ринок як частина фЫансово-кредитноТ сфери е об'ектом державного регулювання i контролю в цтях забезпечення його стабтьного функцюнування з урахуванням значущост страхування в про-цеа сусптьного вщтворення.
© Л.С. СЕЛ1ВЕРСТ0ВА, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУнл №12 (187)/2016
3
Лнал'13 остантх дослщжень та публ'кацШ. Су-
часна економ!чна наука виявляе помггну зацкавле-н!сть до питань державного регулювання страхового ринку краТни. Основи та принципи страхування представлен! в працях вщомих науковц!в: Мних М. В., Рото-воТ Т.А., Фтонюка О.Ф. [6], Ткаченко Н.В. [9], Тищенко Д.О. [10], Шрняна Л. [11].
Досл!дження вище перелмених та ¡нших автор!в заклали основу наукових знань, необхщних для розвитку теорп ! практики державного регулювання страхового ринку. Однак багато аспекта державного ф!нансового регулювання страховоТ системи в теоретичному ! ме-тодологмному план! вивчен! ще недостатньо.
Мета статп. Вир!шення проблеми пщвищення ефективност! державного ф!нансового регулювання страхового ринку обумовлюе важливють проведення подальших наукових досл!джень у цьому напрямку.
Виклад основного матер'тлу. Державне регулювання страхового ринку здмснюеться за допомогою широкого спектру р!зних ¡нструмент!в, д!я яких поля-гае у встановленн! пропорц!й розпод!лу ! перерозпо-д!лу створеноТ вартост!, регулюванн! грошових потоюв (доход!в ! витрат), тобто об'ектом впливу !нструмент!в ф!нансового регулювання е ф!нансов! вщносини на страховому ринку. Ун!версальн!сть ! р!зноман!тн!сть застосовуваних !нструмент!в визначають всеосяжний характер регулювання. Саме за допомогою !нстру-мент!в державного регулювання вщбуваеться регу-лювання основних ф!нансових показник!в д!яльност! страховиюв (розм!ру власного кап!талу, страхових ре-зерв!в, прибутку ! т.д.), визначаються загальн! напря-ми ! параметри ТхньоТ ^вести^йно! д!яльност!, полггика перестрахування, встановлюються взаемини з! стра-хувальниками, забезпечуеться захист страхувальни-к!в у випадку неплатоспроможност! страхових компа-н!й. За допомогою податюв можна регулювати попит страхувальниюв на р!зн! види страхування, впливати на прит!к кап!талу в галузь, в той час як за допомогою бюджетних витрат можна стимулювати формуван-ня додаткового попиту та пропозицп за прюритетни-ми напрямами страхового захисту, впливати на роз-виток !нфраструктури страхового ринку, попереджати випадки банкрутства страховик!в ! т.д.
1нструменти - це безпосередн! важел! впливу на мотивацш суб'ект!в страхового ринку, що вщносять-ся до визначеного методу ! форми регулювання. Так, у нормативному регулюванн! як приклад можна навести норматив в!дносно окремого аспекту ф!нансо-воТ д!яльност! страховик!в, наприклад, норматив що-до !нвестування страхових резерва у ц!нн! папери, або норматив по передач! ризиюв у перестрахування. Ус! ф!нансов! нормативи ! регламенти за способом Тх-нього впливу на повед!нку суб'екта страхового ринку
можна пщроздтити на 4 типи: заборони, примуси, об-меження, дозволи.
У податково-бюджетному регулюванн! страхового ринку !нструментами виступають бюджеты витрати (державы !нвестиц!Т, види бюджетних страхових суб-сид!й по конкретних видах страхування), види подат-кових п!льг по конкретних податках (наприклад, со-ц!альне в!драхування по витратах ф!зичноТ особи на добровтьне медичне страхування).
1нструменти ф!нансового регулювання (нормативи) також знаходять застосування в антимонопольному регулюванн! страхового ринку (наприклад, у £С введен! л!м!ти у вид! граничноТ частки ринку в конкретному вид! страхування). Протекцюнютське регулювання в страхуванн!, тобто регулювання присутност! !нозем-ного кап!талу на нац!ональному страховому ринку та-кож засновано на застосуванн! ф!нансових норма-тив!в (наприклад, можуть застосовуватися пщвищен! нормативи м!н!мального розм!ру статутного кап!талу страховик!в для сп!льних компан!й, а також граничн! значення (квоти) !ноземноТ участ! в статутному капгга-л! одного страховика, чи вс!х страховик!в).
Усю сукупнють використовуваних !нструмент!в державного регулювання за характером впливу можна пщроздтити на стимулююч! та стримуюч!.
Державне регулювання страхового ринку - це ц!ле-спрямований процес або система метод!в, форм, !н-струмент!в, яка побудована належним чином та може застосовуватися у р!зних краТнах вщповщно до моде-л! державного регулювання конкретних напрям!в регулювання [1]. З огляду на сучасний стан, тенденцп ! проблеми розвитку св!товоТ страховоТ системи, до-ц!льно вид!лити наступн! основн! напрями державного регулювання на сучасних страхових ринках:
1. Забезпечення виконання зобов'язань суб'ектами страховоТ справи. Це найважлив!ший, багатоаспек-тний напрям регулювання, основу якого складае регулювання ф!нансовоТ ст!йкост! страховик!в.
2. Створення ф!нансового механ!зму захисту !нтер-ес!в страхувальник!в у випадку неплатоспроможност! суб'ектю страховоТ справи.
3. Розвиток страхового ринку ! зростання його кон-курентоспроможност! (п!двищення м!сткост! страхового ринку, стимулювання попиту страхувальниюв, удосконалення !нфраструктури ! т.д.).
Кожний з видтених напрям!в регулювання реал!зу-еться за допомогою характерного для нього сполучен-ня метод!в, форм ! !нструмент!в державного впливу.
Державне регулювання страхового ринку спрямо-ване на досягнення загальноТ мети його регулювання - максимальноТ реал!зацп функц!й, що виражаеть-ся у вир!шенн! конкретних завдань, зм!ст яких може зм!нюватись в р!зн! !сторичн! пер!оди розвитку стра-
хового ринку[6, с.73]. Узагальнено ц завдання можна сформулювати в такий спосiб:
1. Забезпечення виконання зобов'язань суб'ектами страхово''' справи (забезпечення платоспроможностi страховикiв i страхових брокерiв);
2. Створення фЫансових механiзмiв захисту стра-хувальникiв у випадку банкрутства страховиюв i неви-конання зобов'язань страховими брокерами.
3. Розвиток страхового ринку i пщвищення його кон-курентоспроможностi (стимулювання збiльшення капЬ талiзацiï страховикiв, зростання попиту страхувальникiв на страховi послуги, стимулювання розвитку окремих чи сегмен™ Ыфраструктури страхового ринку).
Також Ыструменти регулювання широко використо-вуються в антимонопольному i протекцюыстському ре-гулюванн страхового ринку; для запобiгання фктивним договорам страхування з метою ухилення вiд сплати по-даткiв чи переказу грошей за кордон. Уряд може вико-ристовувати iнструменти регулювання для спрямування Ывестицмних потокiв у прюритеты, з макроекономiчних позицiй, об'екти iнвестування та в iнших цтях.
Усi перерахованi завдання в комплекс сприяють пiдвищенню надiйностi, ефективностi, i, тим самим, популярной страхування в кра'У, тобто реалiзацiï' за-хисно' функцiï страхового ринку, вiд яко'' вже прямо залежить реалiзацiя вах iнших функцiй.
Основною метою державного регулювання страхового ринку е забезпечення належного його функцюну-вання, створення конкурентних умов дiяльностi страхових компанм на ньому та забезпечення належного рiвня платоспроможностi страховиюв. Особливо в умо-вах розвитку кризових явищ на ринку страхових послуг вплив регуляторного органу мае надважливе значення.
Нацюнальна комiсiя, що здмснюе державне регулювання ринюв у сферi ринкiв фiнансових послуг в сучас-них умовах розвитку впливае на дiяльнiсть страхових компанм шляхом лiцензування страхово''' дiяльностi, нормування розмiрiв статутного капiталу, проведен-ня рiзного роду перевiрок та видання розпоряджень про порушення та видача штрафних санкцiй, контролю як за обсягом сформованих страхових резервiв, в тому чи^ резервiв зi страхування життя i технiчних резервiв, так i за складом та розмщенням активiв, ви-значених ст. 31 Закону Укра'ни «Про страхування» [2] для представлення ко1±тв страхових резервiв, а також контролю за видачею лщензм страховикам та 'х ану-люванням. Крiм спецiального регуляторного органу на дiяльнiсть страхових компанм також впливае чинне податкове законодавство, встановлюючи ставки по-даткiв та порядок сплати до бюджету.
Лiбералiзацiя економки i просування принципiв втьного ринку, що реалiзуються нинi в нацюнальних межах, а також в масштабах мiжнародних Ытеграцм-
них угрупувань i свггового господарства в цтому, не повною мiрою проявляють себе в страховм дiяльностi. Не лише в Укра'У, але i в кра'нах з лiберальними типами економiчних систем в цьому секторi ринкових послуг досi зберiгаeться значний ступЫь державного втручання. Аналiз показуе, що мiж типом регулювання i структурою окремих страхових ринюв спостер^аеть-ся певний взаемозв'язок i взаемозалежнють.
До причин збереження значного ступеня державного втручання в страхову дiяльнiсть можуть бути вщне-сен наступнi.
1. Соцiальний характер страхування. Страховi послуги, що надають захист вщ рiзноманiтних природ-них, техногенних i побутових ризиюв, придбають на-самперед, тому що це життево необхiдно i окремм людинi, i суспiльству в цтому. У багатьох випадках держава зобов'язуе громадян користуватися послу-гами страховиюв, тим самим створюючи необхiднiсть регулювання 'х дiяльностi.
2. Невизначенiсть вартост послуги, що вiдбиваeться в неможливост однозначно' оцiнки витрат, пов'язаних iз страховим продуктом, як у момент продажу, так i в перюд виконання страховиком сво'х зобов'язань, зо-крема при врегулюваннi збиткiв.
3. Непрозорють витрат. У страхуваннi процес цЫо-утворення вимагае експертно' оцЫки розмiру нетто-преми i масштабiв витрат на виплати. Послуги страхових компанм, як правило, мають нематерiальну природу, i споживач не в змозi оцiнити 'х якють у момент купiвлi. Страховик може встановити цЫу, неа-декватну якост страхово''' послуги, зловживати недо-статньою обiзнанiстю страхувальника вiдносно змюту i умов договорiв, що укладаються, помилки або неточной яких виявлятимуться лише пюля настання страхового випадку. Необхщнють забезпечення контролю якост страхових послуг i продук^в, виконання зобов'язань по договорах страхування, запоб^ання зловмисному використанню неЫформованост стра-хувальникiв з боку страхових компанм зумовлюе регулювання страхово''' дiяльностi.
4. Цiла група спе^альних причин, що визнача-ють необхщнють регулювання страхово''' дiяльностi, пов'язана зi значними негативними наслiдками не-платоспроможност та фЫансово''' нестiйкостi страхових компанм, коли страхова органiзацiя не може ви-конати сво' зобов'язання перед страхувальниками.
Аналiз свiтовоï практики свщчить про наявнiсть значно' взаемозалежност мiж типом регулювання i структурою окремих страхових ринюв - монополю-тичною, конкурентною та олiгополiстичною. Для ви-явлення характеру цieï взаемозалежност розгля-немо коротку характеристику структури страхових ринкiв свiту.
Cтpyктypa cтpaxoвoгo pинкy бaзyeтьcя нa тpьox cтpyктypниx змiнниx: cтyпeнi кoнцeнтpaцiÏ, cвoбoдi вxo-дУ i виxoдy в cтpaxoвy гaлyзь, дepжaвнoмy oбмeжeннi oбcягiв pизикiв, щo пpиймaютьcя, i кoнкypeнцiÏ [7, c.4O].
Пoвeдiнкa pинкy (pинкoвa пoвeдiнкa yчacникiв pин-ку - cтpaxoвиx кoмпaнiй) вiдбивae peaкцiю виpoбникiв cтpaxoвиx пocлyг нa змiнy кoн'юнктypи pинкy i ви^-pиcтaння ними мoжливocтeй змoви пo тapифax i цiнax. Peзyльтaтивнicть xapaктepизyeтьcя дoвгocтpoкoвими peзyльтaтaми po6o™ pинкy i динaмiкoю йoгo ocнoвниx пoкaзникiв, пepeдyciм пpибyткoм тa iннoвaцiями.
Пpи aнaлiзi cтpyктypи pинкy олщ видiлити нacтyпнi xapaктepиcтики pинкoвoÏ' CTpy^yp^
1) кoнцeнтpaцiя pинкy;
2) нaявнicть oбмeжeнь вxoдy i виxoдy;
3) oбмeжeння пoтoчнoÏ дiяльнocтi.
Poзглянeмo ц пapaмeтpи нa пpиклaдi aнaлiзy pинкiв cтpaxoвиx пocлyг.
1. Koнцeнтpaцiя. Koнцeнтpaцiя cтpaxoвиx pинкiв у cвiтoвoмy гocпoдapcтвi e вiднocнo нeвиcoкoю. ^й-бiльш нeкoнцeнтpoвaний cтpaxoвий pинoк xapa^ тepний для лiбepaльнoгo peжимy peгyлювaння Be-ликoбpитaнiÏ': у кiнцi XX - пoчaткy XXI cт. кoeфiцieнт кoнцeнтpaцiÏ' для чoтиpьox нaйбiльшиx cтpaxoвиx гам-пaнiй cклaв тiльки 7%. У C0A, пpи зaгaльнiй кiлькoc-тi cтpaxoвиx opгaнiзaцiй 5OOO, кoeфiцieнт кoнцeнтpa-цп чoтиpьox нaйбiльшиx фipм cклaв ycьoгo 9,9%, щo пoв'язaнo з виcoкoю фpaгмeнтaцieю pинкy i pe^Ki-вaння: бiльшicть кoмпaнiй мaють лiцeнзiю нa poбoтy лишe в дeкiлькox штaтax. Oтpимaння дoдaткoвиx лЬ цeнзiй пoв'язaнe з виcoкими тpaнcaкцiйними витpa-тaми, тoмy peжим peгyлювaння зyмoвлюe нaявнicть вeликoÏ' кiлькocтi дpiбниx лoкaльниx cтpaxoвикiв.
Cepeдня кoнцeнтpaцiя xapaктepнa для тpaдицiйнo pe-гyльoвaниx pинкiв дeякиx ^a'^ кoнтинeнтaльнoÏ' Gвpoпи (Hiмeччинa, Фpaнцiя). Bиcoкий piвeнь pинкoвoÏ' кoнцeн-тpaцiï' cпocтepiгaeтьcя в Швeцiï' [В, c.255]. Пpoтe, вcтyп Швeцiï' в GC з нacтyпнoю лiбepaлiзaцieю peжимy pery-лювaння, a тaкoж зняття зaбopoни нa дiяльнicть 6po^-piв в 1991 p. пpизвeли дo знижeння piвня кoнцeнтpa-цiï' нa нaцioнaльнoмy pинкy. Ha жopcткo peгyльoвaнoмy i виcoкoкoнцeнтpoвaнoмy pинкy Япoнiï, дe пpaцюють мeншe 1OO кoмпaнiй, дecять cтpaxoвикiв oбcлyгoвy-ють пoнaд 7O% cтpaxoвoгo pинкy. Oтжe, ^oomp^ae^-cя пpямo пpoпopцiйнa зaлeжнicть cтyпeня кoнцeнтpaцiÏ i дepжaвнoгo втpyчaння: чим вищий piвeнь кoнцeнтpa-цiï' i мoнoпoлiзaцiÏ' pинкy, тим вищий piвeнь peгyлювaн-ня (Швeцiя, Япoнiя); чим нижчий piвeнь кoнцeнтpaцiÏ i лiбepaльнiший (кoнкypeнтний) pинoк, тим нижчий pi-вeнь дepжaвнoгo впливу нa cтpaxoвy дяльнють (C0A, Beликoбpитaнiя). Змiшaний вapiaнт oлiгoпoлicтичнoгo cтpaxoвoгo pинкy i виcoкoгo piвня peгyлювaння дeмoн-cтpyють Hiмeччинa i Фpaнцiя.
2. Oбмeжeння вxoдy i виxoдy. У pядi випaдкiв тeope-тичнo пpocтi пpoцeдypи мoжyть нa пpaктицi виявитиcя cepйoзнoю пepeшкoдoю для вxoдy нa pинoк aбo виxo-ду з ньoгo.
Moжнa видтити нacтyпнi пpoблeми вxoдy нa pинoк.
1) eкoнoмiя нa мacштaбax. У cтpaxyвaннi cпocтepi-гaeтьcя пocтiйнa aбo зpocтaючa eкoнoмiя вiд мacштa-бу дiяльнocтi. Hoвий yчacник pинкy пoвинeн мaти знa-чнi пoчaткoвi pecypoz i зaявити пpo ceбe як пpo вeликy opгaнiзaцiю.
Eкoнoмiя нa мacштaбax знижуе кoнкypeнтocпpoмoж-нicть мaлиx/cepeднix aбo нoвиx кoмпaнiй. Зa нaявнoc-тi нa pинкy мoжливocтeй дифepeнцiaцi'' пpoдyктy кoмпaнi'' мoжyть уникнути ^e'í пpoблeми, зaйнявши нeвeликy нiшy, |щ> нe дae пepeвaг i е нeцiкaвим для вeликиx cтpaxoвикiв;
2) кaпiтaлiзaцiя. Чим жopcткiшi вимoги пpeд'являють peгyлюючi cтpyктypи дo мiнiмaльнoгo poзмipy пoчaт-кoвoгo cплaчeнoгo кaпiтaлy cтpaxoвoÏ' кoмпaнiÏ', тим cклaднiшим е дocтyп нa pинoк мaлoгo i cepeдньoгo бГз-нecy пpaктичнo в ycix кpaï'нax i peгioнax cвiтoвoгo roc-пoдapcтвa. Ц вимoги вapiюютьcя зaлeжнo вiд ^a'™ i виду дiяльнocтi. Taк, в штaтi Hью-Йopк мiнiмaльний poзмip пoчaткoвoгo кaпiтaлy для oтpимaння лiцeнзi'' нa cтpaxyвaння мaйнa oo^ae 5OO тиc. дoл. C0A, a в !н-дп - дo 23 млн. дoл. для iнoзeмниx cтpaxoвикiв [9, c.21];
3) дифepeнцiaцiя пpoдyктy. Дифepeнцiaцiя i ввe-дeння нoвoгo пpoдyктy e ocнoвнoю кoнкypeнтнoю пe-peвaгoю нoвиx кoмпaнiй. Для peaлiзaцiï цГе''' пepeвaги пoтpiбний м'який peжим peгyлювaння yмoв дoгoвopy cтpaxyвaння. Taкий peжим xapaктepний, зoкpeмa, для BeликoбpитaнiÏ, дe peгyлювaння Гpyнтyeтьcя нa пpин-ципк «Moжeтe пpoдaвaти yce, щo xoчeтe, дo тиx mp, пo-ки ви в змoзi викoнyвaти взят нa ceбe зoбoв'язaння». Haвпaки, в ЯпoнiÏ лiцeнзyвaння нoвoгo пpoдyктy пo-внicтю зaлeжить вщ cyб'eктивнoгo piшeння Miнicтep-cтвa ф^нав i зaймae cтiльки чacy, !o ГншГ кoмпa-нГ'' вcтигaють c^rn^^a™ нoвoввeдeння. Peгyлювaння змicтy дoгoвopiв i тapифiв нe дae мoжливocтi ган^у-вaти нa ocнoвi цГн aбo iннoвaцiй. Taким чинoм, peжим peгyлювaння (м'який, жopcткий) yмoв i пpaвил дoгo-вopy cтpaxyвaння, тapифiв, цЫ, ввeдeння i лiцeнзyвaн-ня нoвoгo пpoдyктy визнaчae нaявнicть aбo в^ул-мсть кoнкypeнтниx пepeвaг для нoвиx кoмпaнiй;
4) мapкeтинг i poзпoвcюджeння. Map^^/wr ввa-жaeтьcя гoлoвнoю пpичинoю нeeфeктивнocтi poбoти cтpaxoвoÏ кoмпaнiÏ. У дeякиx кpaïнax (нaпpиклaд, C0A) викopиcтaння cиcтeми cтpaxoвиx aгeнтiв дoзвoляe тГльки cтвopeнiй кoмпaнiÏ дoлaти цe вyзькe мicцe, уни-кaючи витpaт нa cтвopeння cвoeÏ влacнoÏ мepeжi poз-пoвcюджeння. Cиcтeмa пpямoгo збуту (icнyючa, нaпpи-клaд, в Hiмeччинi) е cepйoзним бap'epoм, ocкiльки вoнa вимaгae знaчниx дoдaткoвиx вклaдeнь пpи yлвopeн-ы cтpaxoвoÏ кoмпaнiÏ [1O, c.97]. Moжyгь icнyвaти й ГншГ
nepeixiKoflii 36yTy npoflyKTy, HanpiiKnafl, icHyroHa b ^noHii CMCTSMa TiCHMX MiXKOpnOpaTMBHMX 3BH3KiB. OneBI/lflHO, io b MapKeTMHry Mepexa He3anexHiix areHTiB flopoxHa, ane e^eKTMBHirna Hix CMCTeMa npnMoro npoflaxy;
5) npoqeC n^eH3yBaHHn. npoqeC n^eH3yBaHHn Moxe 3ai/iMa™ TpiBaniw Hac i ynoBinbHroBaTiicn b 3B'n3Ky 3 o6-CTaBMHaMM, He 3a^iKCoBaHMMM b npaBinax niqeH3yBaH-hh, b ToMy Hiicni BHacnifloK nopyweHb 3 6oKy perynroroHiix opraHiB. ToMy b pnfli KpaiH 3aKoHoflaBCTBo nepefl6anae MaKCiManbHil TepMiH po3rnnfly 3anBKi Ha oTpiMaH-hh niqeH3ii. HanpiKnafl, b lHfloHe3iT opraH Harnnfly noBi-HeH BiflaTi niqeH3iro b flBa eTani, KoxeH 3 hkmx He Moxe TpiBaTi 6inbi±ie 30 flHiB [11, c.57]. Ymobi niqeH3yBaHHH MoxyTb 3a6opoHHTi Biflany niqeH3ii oKpeMiM KaTeropinM 3anBHiKiB, HanpiKnafl floHipHiM opraHi3a^HM a6o npefl-CTaBHiqTBaM iHo3eMHix cTpaxoBiiKiB.
Bixifl Ha CTpaxoBi piHKi 3a3BiHal 3flitfcHroeTbcn flo-CiTb BinbHo. Ane b flenKiix BinaflKax 3aKoHoflaBCTBo nepefl6anae HanBHicTb TiiMHacoBoro nary Mix 36opoM npeMil i BiKoHaHHHM 3o6oB'n3aHb. npiiKnafloM TaKo-ro pofly e npilHHTTH b ixiTaTi Kani^opHin b niicTona-fli 1988 p. npono3miT 103, perynroBaHHn CTpaxyBaHHn aBToTpaHCnopTy, i|o nepefl6aHae pe^opMyBaHHn, y ToMy Hiicni 3HixeHHH 3aranbHoro piBHn Tapn^iB no aBTo-CTpaxyBaHHro i 3a6opoHa Ha po3piB floroBopiB CTpaxyBaHHn 3a iiiqiaTiBoro KoMnaHiT [11].
O6MexeHHH Bixofly MoxyTb icHyBa™ y $opMi i±rrpa$-Hix CaHKqil, npi3yniHeHHH, 3a6opoHi Ha neBHil Bifl CTpaxyBaHHH, BiflryKy yCix niqeH3il Ha 3aHHTTH cTpaxo-Boro flinnbHicTro;
3. O6MexeHHH noToHHoT flinnbHoCTi. noToHHa flinnb-HiCTb CTpaxoBiKiB o6MexyeTbcn flnn 3HixeHHn KoHKy-peHqiT i CKopoHeHHn o6cnriB pi3iKiB, i|o npilMaroTb-cn, 3 MeToro 3axiCTy cTpaxyBanbHiiKiB (iHflUBiflyanbHux 6inbi±ioro Miporo, hi/m iHCTiTyqioHanbHix) i CyCninbCTBa Bifl MoxniBix 3noBxiBaHb. O6MexeHHn nepefl6aHaroTb o6oB'n3KoBe npofloBxeHHn noniCiB, perynroBaHHn Tapi-^¡b, KoHTponb nnaToCnpoMoxHoCTi Ta iHBec™^fiHoT flinnbHoCTi. HalxopCTKirnil pexiM (flo npilHnTTn TpeTboT Tpyni flipeKTiB £C), i|o BKnroHae flepxaBHil KoHTponb 3a CTpaxoBiMi npeMinMi flnn 6araTbox BifliB CTpaxyBaHHn, nonepeflHe cxBaneHHn 3MiCTy i CTaHflapTHi yMoBi KoHTpaKTiB CKnaBCn b HiMeHHiHi, OpaH^T Ta iTaniT.
OCo6niBoCTnMi Mofleni floCKoHanoT pihkobot KoHKy-peH^T e BiCoKa HaCTKa Manix i CepeflHix niflnpneMCTB, CepeflHn HopMa npi6yTKy, Hi3bKi BxiflHi 6ap'epn, Biico-Ka fliHaMiKa i o6'em iHHoBa^l/iHiix npoflyKTiB. Mofleni oni-rononiCTiHHoro piHKy BnaCTiBil nepeTiH BKa3aHix xapaKTepiCTiK, oCKinbKi oflHopiflHa a6o flм^epeнцiмo-BaHa KoHKypyroHa npoflyкцin Bipo6nneTbCn fleKinbKoMa npoflaвцnмм flnn 6araTbox noкynцiв.
BiflnoBiflHo flo CTpyKTypi CTpaxoBix piHKiB (KoHKy-peHTHoT, onirononiCTiHHoT, MoHononiCTiHHoT) CKnafla-
roTbCn Tpi oCHoBHi Tini flepxaBHoro perynroBaHHn CTpaxoBoT flinnbHoCTi: ni6epanbHa CiCTeMa perynroBaHHn, o6MexeHHn pihkobix MexaHi3MiB, flepxaBHe 3a6e3-neHeHHn CTpaxyBaHHn [9, c.235].
flnn nepworo 3 BiflineHix TiniB, to6to ni6epanbHoT CiCTeMi perynroBaHHn, xapaKTepHe nparHeHHn flo ctbo-peHHn KoHKypeHTHoro piHKy i MiiiManbHoro BTpyHaHHn flepxaBi b lloro ^yнкцioнyвaннn. TaKa Moflenb perynroBaHHn o6MexyeTbcn KoHTponeM nnaTocnpoMoxHocTi cTpaxoBix KoMnaHil. IT MoxHa TaKox oxapaKTepi3yBaTi hk ex-post perynroBaHHn. flepxaBHe BTpyHaHHn y $yHK-цioнyвaннn piHKy 3flilcHroeTbcn TinbKi nicnn Toro, hk BinBnneTbcn BiflxineHHn Bifl 6axaHoro pe3ynbTaTy. Ta-Ki cicTeMi perynroBaHHn CTpaxoBoT flinnbHoCTi icHyroTb y pnfli EBponelcbKix KpaTH (BeniKo6piTaHiT, IpnaHfliT, Hi-flepnaHflax), b 6inbi±iocTi 0TaTiB C0A i Hini.
CicTeMi flepxaBHoro perynroBaHHn CTpaxoBoT flinnbHoCTi flpyroro Tiny nepefl6aHaroTb 3HaHHe o6MexeHHn piHKoBix MexaHi3MiB, a TaKox HacTKoBil a6o noBHil 3axicT кoмepцiмнмx cTpaxoBix KoMnaHil Bifl KoHKypeH-цiT. UinnMH 3MirnaHoT Mofleni e 3HaHHe o6MexeHHn piH-kobix MexaHi3MiB, hk i HacTKoBil a6o noBHil 3axicT KoMep^l/iHiix cTpaxoBix KoMnaHil Bifl кoнкypeнцiT'. B xofli perynroBaHHn цboro Tiny Ha6araTo HacTirne yflaroTbcn flo BiKopicTaHHn iHCTpyMeHTiB ex-ante, to6to flnn 3ano6i-raHHn MoxniBix npo6neM rnnnxoM 3aBHacHoro BCTa-HoBneHHn npaBin noBefliHKi Ha piHKy. TaKi cicTeMi perynroBaHHn cKnanicn b ^noHiT, niBfleHHil KopeT, flenKix EBponelcbKix (0вeмцapin) KpaTHax.
flo TpeTboro Tiny BiflHocnTbcn piHKi, ocHoBoro hkix e flepxaBHe 3a6e3neHeHHn CTpaxyBaHHn i perynroBaHHn, Ha-caMnepefl, b eKoHoMiHHix i cycninbHix цinnx, ^o npaKTiHHo He 3anirnae MoxniBocTi BiKopicTaHHn pihkobix MexaHi3-MiB. flo TenepirnHboro Hacy cicTeMi perynroBaHHn TpeTboro Tiny i^e 36epiraroTbcn, HanpiKnafl, b KiTaT Ta iHfliT.
PerynroBaHHn CTpaxoBoT flinnbHoCTi 3flilcHroe 6e3no-cepeflHil BnniB Ha ^opMyBaHHn cTpyKTypi нaцioнanb-Horo cTpaxoBoro piHKy. Pe3ynbTaToM BiKopicTaHHn neprnoro 3 BiflineHix Bi|e TiniB perynroBaHHn 3a3Bi-Hal e cTBopeHHn piHKy 3 KoHKypeHTHoro cTpyKTyporo. y pa3i BiflnoBiflHocTi cicTeMi perynroBaHHn flpyroMy Tiny cKnaflaeTbcn piHoK i3 cTpyKTyporo, 6ni3bKoro flo oni-rononicTiHHoro, a TpeTil Tin, hk npaBino, ^opMye flep-xaBHy MoHononiro Ha CTpaxyBaHHn.
KoxHa cicTeMa perynroBaHHn BinpaBflaHa b neBHix yMoBax, Mae cbot nepeBari i HefloniKi. CicTeMa flepxaBHoro 3a6e3neHeHHn rapaHTye HalKpaiil KoHTponb 3a po3bmtkom CTpaxyBaHHn, flonaroHi HefloBipy flo piHKy i 3axi|aroHi iHTepeci cTpaxyBanbHiKiB.
npoTe b yMoBax MoHononi3oBaHix cTpaxoBix piHKiB HaflMipHoro nornipeHHn Ha6yBaroTb o6oB'n3KoBi Bifli CTpaxyBaHHn, nKi poзцiнroroтbcn HaceneHHHM hk floflaT-kobmi noflaToK, |o Haflae npaBo Ha oTpiMaHHH kom-
пенсацп всякого роду збитюв з боку держави. Спосте-р1гаються обмеження динамки освоення ринку при збтьшены навантаження на державний бюджет, не-достатне забезпечення потенцмного попиту на страхов! послуги, в'ялий розвиток ¡нновацм i розробок нових продукта. Цей ыдхщ до регулювання страховоТ дтльност призводить до бюрократизаци системи регулювання i розвитку колективноТ безвщповщаль-ностк Л!беральы системи регулювання мають ряд ¡с-тотних переваг. До Тх переваг слщ, в першу чергу, вщ-нести здатнють забезпечувати найширший попит на страхов! продукти i розробляти нов! пропозицп, адап-туючись до потреб ринку. У багатьох випадках конку-ренцт забезпечуе ефективыше розмщення ресурса, знижуючи страхов! тарифи. Покладаючись багато в чому на роботу мехаызмю саморегулювання, л!бе-ральна система призводить до скорочення державних витрат на дтльнють оргаыв нагляду. Наприклад, на початку 1960-х роюв в органах нагляду Великобритании маючи л!беральний режим регулювання, працю-вало 8 працюниюв, а ктьюсть зайнятих в аналогм-н1й служб! штату Нью-Йорк, маючи одну з найбтьш жорстюших систем регулювання в США, на початку XX ст. досягало 200 працюниюв [12]. Конкуренцт на внутршньому ринку сприяе посиленню нацюнальних страхових компан!й ! Тх конкурентних переваг в!дносно страхових оргаызацм краТн ю захищеними ринками. Це пщвищуе Тх м!жнародну конкурентоспроможнють при виход! на м!жнародну арену.
Режим регулювання був одним з чинниюв, що зро-бив страховиюв европейських краТн, як! дотримуються л!беральних систем, пров!дними експортерами стра-хових послуг. Одночасно державна пщтриука розвитку конкурентних переваг е природним захистом вну-тршнього ринку вщ конкурента з Ыших краТн, як! не звикли працювати в нестабтьних умовах. Одночасно юнуе ряд труднощю, що змушують юторично л!бе-ральн ринки посилювати системи регулювання. Конкуренты ринки нестабтьы; Тх вщмггною особливютю е феномен циклмност техннних результата ! прибутку.
Конкурентне регулювання покладаеться на викорис-тання метода ex-post ! часто призводить до масових банкрутств в результат! своеТ' неспрможност компен-сувати «провали ринку». В якост прикладу можна привести банкрутство 9 страхових компан!й, як! займалися страхуванням автотранспортних засобю в 1966-1967 рр. у Великобритании в результат! чого значно збтьши-лись повноваження органу нагляду, включаючи лщензу-вання ! контроль поточноТ дильносл [13, с.52].
У ряд! краТн спостер!гаеться збтьшення частки ринку великих страховиюв за рахунок розширення дтль-ност! транснац!ональних ф!нансових конгломерат!в ! процесу концентрацп нацюнальних страхових ком-
паый, що, у свою чергу, породжуе нестабтьнють фЬ нансового ринку, яка посилюеться пщ впливом цЫо-воТ конкуренцп, буму кредитного ринку, розширення операц!й на ринку нерухомост!, ринку акц!й та !н. Ус! ц! процеси призводять до кризи свтовоТ фЫансовоТ системи - невщ'емноТ риси л!берал!заци [10, с.97].
Незважаючи на недолки л!беральноТ модел! регулювання, на противагу концепцп державноТ монополп на страхування, на найбтьших свггових ринках пере-важае тенденцт до л!берал!заци ! пщвищення конку-рентоспроможност! страхових орган!зац!й. Проте н! державне забезпечення страхування, н л!беральне регулювання не в змоз! повною м!рою сприяти розвитку ринку. Тому, оптимальним слщ визнати промж ний змшаний тип регулювання ринкових мехаызмю. Ця модель практично !деальна з точки зору сприян-ня розвитку внутршнього ринку, захисту нацюнальних страхових компан!й, п!двищення стаб!льност! резуль-татю ! усунення циклмностк До цього методу регулювання найчастше вдаються краТни, страхов! ринки яких перебувають у стад!Т кризи або становлення. Наприклад, однюю з причин введення системи регулювання ринкових мехаызмю в Япони ! Нмеччиы була необх!дн!сть зосередитись на в!дновленн! нац!ональ-ноТ промисловост ! страхового ринку в пюлявоенний перюд. Аналогмно в наш час до регулювання ринкових мехаызмю найчастше звертаються краТни, як! розвиваються, та краТни з перехщною економкою.
Система регулювання ринкових мехаызмю може сприяти отриманню страховиками високих прибутк!в, пор!вняно з тими, як! могли б вони отримувати в умовах конкурентного ринку. Стабтьысть результата зробила Нмеччину найбтьш привабливим ринком з точки зору Ыоземних Ывесторю, хоча регулювання умов догово-р!в ! тариф!в фактично позбавило Тх можливост! конку-рувати за цЫовими параметрами та Ыновацтми [12]. В цтому, слщ зазначити поступове усунення вщмЫ-ностей в системах державного регулювання страховоТ дтльностг ктьюсть монополютичних ринюв поступово скорочуеться; на конкурентних ринках вводиться жор-стюше регулювання; ринки з регулюванням ринкових мехаызмю поступово стають вщкритшими.
Серед причин зближення систем регулювання страховоТ дтльност слщ, в першу чергу, вщм™ти загальн економны тенденцп, розвиток фЫансовоТ конверген-цп, процеси свтовоТ ¡нтеграц¡Т' ! Ыституцюналюацш ре-гулювання.
УкраТна помггно вщстае в процеа приведення регулювання страховоТ дтльност у вщповщнють до свЬ тових стандарта. По мр л!берал!заци украТнський страховий ринок найближче до нац!онального типу. В процеа л!берал!заци ринку видтяеться ряд етапю, що ведуть в!д консервативного до в!дкритого ринку.
Biдповiдно до ^eï перюдизацп Укра'на нинi знаходить-ся на стадп обмежено' лiбералiзацiï.
Висновки
0тже, ринок страхових послуг передбачае самостм-ну дiяльнiсть його учасниюв, якi знаходяться в умовах конкурентоспроможно''' сфери i будують сво' вiдносини на коливаннях попиту та пропозици. Ринок страхових послуг е ефективним засобом перерозподiлу коштiв, як ранiше були накопиченi для подальшого вкладан-ня в розвиток економки кра'ни. Аналiз iнтеграцiйних процесiв на страховому ринку Укра'ни дозволяе зро-бити висновок про недостатнiй ступЫь його розвитку i про необхщнють подальшо' лiбералiзацiï, покликано' сприяти Ытеграцп у свiтове страхове господарство. B Укра'У, як i на свгговому ринку страхування, мае мiсце процес збтьшення капiталiзацiï нацiональних страховикiв, злиття страхового, банювського та про-мислового капiталiв. Лiбералiзацiя торгiвлi страхови-ми послугами сприяла виходу укра'нських страхови-юв на iноземнi ринки, але присутнють нацiонального страхового капiталу на них незначна.
Список використаних джерел
1. Про фiнансовi послуги та державне регулювання рин-кiв фiнансових послуг: Закон Укра'ни вiд 12.07.2001 р. № 2664-111[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2664-14
2. Про страхування : Закон Укра'ни вщ 07.03.1996 р. №85/96-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80
3. 0фщйний сайт НацкомфЫпослуг [Електронний ресурс].
- Режим доступу : http://www.nfp.gov.ua
4. 0бговорення антикризових заходiв у страхов^ галу-si [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nfp. gov.ua/news/976.html
5. Вимоги до рейтинпв фЫансово''' надмност (стмкос-тi) страховикiв та перестраховиюв-нерезиден^в та порядок 'х пщтвердження : Розпорядження Нацкомфiнпослуг вiд 11.07.2013 р. № 2262 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1285-13
6. Фтонюк 0. Ф. Страховий ринок Укра'ни як об'ект державного регулювання / 0. Ф. Фтонюк // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2009. - №22. - С. 73-77
7. Чернишова Г. 0податкування страхових компаый / Г. Чернишова // Вюник податково' служби Укра'ни. - 2009.
- №21. - С. 39-41
8. Чижов 0. В. Мехаызм зниження тЫьово' економiки через дiяльнiсть банкiв i страхових органiзацiй / 0. В. Чижов // Ак-туальн проблеми економiки. - 2011. - №12. - С. 252-259
9. Ткаченко Н.В. Мiжнародна практика побудови систем страхування депозилв / Н. В. Ткаченко // ФЫансовий про-ср. - 2014. - № 4. - С. 235-244.
10. Тищенко Д. 0. Необхщнють вдосконалення системи державного регулювання страхування в Укра'У // Ринок цЫних паперiв Укра'ни. - 2012. - №9. - С.95-100.
11. Шiрiнян Л. Удосконалення органiзацiï фiнансiв та опо-даткування страхових компанiй Укра'ни / Л. Шiрiнян // Економка Укра'ни. - 2010. - №6. - С. 55-66
12. Сайт Всеукра'нського обеднання громадських органЬ зацм «Асоцiацiя страхувальникiв Укра'ни» [Електрон. ресурс].
- Режим доступу: http://insurhelp.org.ua/polls.html#2.
УДК 331.522.4:338.432:33.053:005.336.4-027.63
О.С. МОЛНАР,
к.е.н., доцент, зав'щувач кафедри економ1чно1'теорИДВНЗ «Ужгородський на^ональний ун1верситет»,
Ф.А. ВАЖИНСЬКИЙ,
к. е. н., старший науковий спВробкник, ДУ «¡нститут репональних досл1джень ¡м. М.1. Дошшнього НАН Украни»,
Н.Ю. КИРЛИК,
к.е.н., доцент кафедри економ¡чноf теорИ ДВНЗ «Ужгородський на^ональний ун¡верситет»
Свпздий досвщ формування та використання трудового потенщалу аграрного сектору та його державно! шдтримки:
уроки для Укра'ши
У сташ узагальнено ¡ноземний досв¡д формування та використання трудового потен^алу, а також досв¡д державно!' п'щтримки цих процеав. Вивчення ¡ноземного дрсв\ду формування та використання трудового по-тен^алу аграрного сектора, а також механ'зм'в державноf пдгримки цих процеав дае можлив'сть, з одного боку, порвняти тенденцн розвитку трудового потен^алу у сльському господарств'1 Украни у найб'льш роз-винених кранах, з ¡ншого, обгрунтувати пропозици щодо удосконалення механ'зм'в формування трудового потен^алу у на^ональному аграрному сектор¡.
Ключовi слова: трудовий потен^ал, сльгосптоваровиробники, фермерськ господарства, державна п'щ-тримка аграрного сектору економки, доходи, конкурентоспроможнють, ефективнсть, ¡нновацп.
© О.С. МОЛНАР, Ф.А. ВАЖИНСЬКИЙ, НЮ. КИРЛИК, 2016
Формування ринкових вщносин в YKparni №12 (187)/2016
9
