CC BY
45
УДК 342.97:352 (477)
С. Л. Дембщька
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, асист. кафедри цившьного права та процесу
ДЕРЖАВНИЙ ТА АДМ1Н1СТРАТИВНИЙ ПРИМУС: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧН1 ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ
© Дембщька С. Л., 2016
Дослщжено поняття адмшктративного примусу як одного Í3 видiв державно-правового примусу. Розкрито особливе мкце адмшктративного примусу в державно-управлшськш дiяльностi як методу впливу на неправомiрну поведiнку громадян.
Ключовi слова: примус, державний примус, адмшктративний примус, метод впливу.
С. Л. Дембицкая
ГОСУДАРСТВЕННОЕ И АДМИНИСТРАТИВНОЕ ПРАВО: ОБЩЕТЕОРЕТИЧЕСКИЯ ПОНЯТИЯ И ПРИЗНАКИ
В статье исследуются понятие административного принуждения как одного из видов государственно-правового принуждения. Раскрывается особое место административного принуждения в государственно-управленческой деятельности, как метода воздействия на неправомерное поведение граждан.
Ключевые слова: принуждение, государственное принуждение, административное принуждение, метод влияния.
S. L. Dembitska
STATE AND ADMINISTRATIVE ENFORCEMENT: THEORETICAL CONCEPTS AND SIGNS
The article examines the concept of administrative coercion as one of the types of state law enforcement. Reveals the special place administrative sanctions in state management activities, as a method of influence on improper behavior of citizens
Keywords: coercion, state coercion, administrative coercion, method of influence.
Постановка проблеми. Актуальною сьогодт е проблема застосування такого методу управлшсько1 дмльносл як адмшктративний примус, який е неввд'емною складовою системи методiв державного управлшня суспшьством.
В адмшктративному правi примус розглядаеться як метод державного управлшня, в якому конкретизуеться державний управлшський вплив з метою забезпечення належно!' поведшки су-б'екпв права. Дуже часто метод адмшктративного примусу розглядаеться як один з видiв державного примусу, який традицшно застосовуеться на загально визначених позицмх захисту сфор-мованих державою правоввдносин i забезпечення неухильного виконання юридичних норм конкретно!' галузi права. Адмшктративний примус належить до найжорстюших засобiв впливу, у поеднанш з iншими управлiнськими прийомами.
Стан дослщження. Щодо питання державного примусу як одного з основних методiв в адмшктративному правi досить часто звертають увагу науковцi, вважаючи його одним з основних в адмшктративно-правових ввдносинах. Водночас теоретичне обгрунтування понять державного та
адмтстративного примусу (як його виду) пею чи шшою мiрою cboi пращ присвятили B^OMi вчет-адмiнiстративiсти: В. Б. Авер'янов, О. М. Бандурка, Д. Н. Бахрах, Ю. П. Битяк, I. П. Голостченко, С. В. Додш, Т. О. Коломоець, А. Т. Комзюк, С. В. Ювалов, В. К. Колпаков, В. Д. Лук'янець, В. К. Шкарупа та iH.
Мета роботи полягае у з'ясуваннi використання державою необхвдних методiв управлiння, на основi теоретичних положень науки адмiнiстративного права проаналiзувати засади правового застосування адмiнiстративного примусу, його проблематики щодо розмежування державного та адмтстративного примусу - у разi недотримання загальнообов'язкових правил поведшки.
Виклад основних положень. Владно-примусовi особливост публiчного управлiння в ринкових умовах якiсно змiнюеться, хоч i збертае свою принципову природу. Здiйснення загальних функцш, обслуговування суспшьних потреб не усувае застосування владно-регулювальних i приму-сових заходiв публiчного управлiння, але вони становлять лише допомiжну основу змюту цiеi дiяльностi. Лише в пвдтримання встановленого правопорядку держава залишаеться непохитною i широко застосовуе владно-примусовi засоби [1, с. 206].
Примус е необхвдним елементом соцiальноi' оргашзаци. У докласовому суспiльствi вiн осно-вувався на авторитетi старiйшин, вождiв племен - тощо, у класовому суспiльствi - на владi держави. Примус найпстшим чином пов'язаний з державною владою i визначае яюсть цiеi влади. Будь-яка галузь мютить можливiсть застосування примусових заходiв i в своiй регулiвнiй дii на суспшьш вiдносини не може обштися без державного примусу [2, с. 158].
Традицшно в юридичнiй наущ будь-яке визначення права мiстить вказiвку на його обов'язкову ознаку - примусову забезпечешсть з боку держави. Саме тому примус, який здшснюе держава в межах та на засадах, чггко визначених законодавством, можна вважати засобом забезпечення правопорядку, дотримання вимог, визначених нормами права [3, с. 64].
Досить часто заходами одного виду державного примусу охороняються ввдносини, врегульо-ваш нормами багатьох галузей права, тобто вид примусу можна визначити залежно ввд того, якою галуззю права регулюються пвдстави i порядок застосування його заходiв. Останне характерне для заходiв адмтстративного примусу, якими охороняються найрiзноманiтнiшi суспшьш ввдносини, що виникають у сферi державного управлiння [4, с. 11].
На жаль, i сьогоднi внаслвдок невiдповiдностi свiдомостi окремих громадян суспшьнш сввдо-мостi дотримання встановлених правил ще не стало звичною нормою поведшки для вшх членiв суспшьства. Деякi з них порушують встановлений правопорядок, чинне законодавство, скоюють правопорушення. За цих умов держава змушена разом iз засобами профшактики правопорушень використовувати i засоби примусу.
Державний примус е крайнiм заходом, що використовуеться як об'ективно необхвдний. Його реалiзацiя впливае на формування психiчного укладу громадян, 1'хнього свггогляду, сприяе вироб-ленню звичок, правомiрноi поведiнки [5, с. 111].
Адмшктративно-правовий примус е одним iз видiв державно-правового примусу. Вш характеризуеться тими самими ознаками, як характернi для останнього: це правозастосовна дмльшсть, спрямована на охорону правопорядку, реалiзуеться в межах охоронних правоввдносин тощо. У разi уяснення сутностi адмiнiстративно-правового примусу слвд мати на увазi, що його необхвдно вiдрiзняти вiд примусу, передбаченого нормами адмтстративного права, оск1льки останнш мiстить у собi адмiнiстративнi, дисциплшарш (стосовно державних службовцiв), мате-рiальнi (стосовно вiйськовослужбовцiв) санкцii [6, с. 41].
Кожна влада характеризуеться наявшстю примусу, що грунтуеться на необхвдносл управлiння сп1льнотою людей. "Примус виступае як засiб забезпечення цiнностей, який створюе такий фактич-ний стан, який не виключае рiшення шдиввда з ланки детермiнацii, але ставить його у становище, що усувае вибiр шшого варiанта поведiнки".
Враховуючи характеристику державного примусу, його визначають як метод державного впливу на сввдомкть та поведшку суб'еклв, на майно учасниюв правових вiдносин з метою запо-бiгання правопорушенням, покаранню та виправленню правопорушниюв, поновленню порушених прав тощо, який застосовуеться незалежно ввд волi та бажання зобов'язаних суб'еклв [7, с. 8-9].
Влада через норми права здшснюе примус i цей примус е неввд'емною рисою права, неодмшна i фундаментальна умова права в будь-якому суспiльствi - це легiтимне застосування фiзичного примусу з боку суспшьного уповноваженого органу. Право неможливо виконувати i дотримуватись без публiчних, демократичних оргашв примусу, без органiв, якi будуть це право захищати, вiдтворювати. В цьому випадку таким суб'ектом е держава (або влада). У державi наявш органи (звичайно якщо держава досконала) публiчного примусу i влади, через яю вона проваджуе право у суспшьство, регулюе вiдносини мiж людьми лише правом i тшьки ним [8, с. 58].
Владний вплив, що виходить вiд суб'екта до об'екта управлшня, дае змогу пвдпорядковувати волю i дмльнкть останнього волi першого, що е необхвдним для досягнення цшей i виршення завдань, визначених суб'ектом управлiння [9, с. 22].
Для визначення примусу суттеве значення мае конкретизацм того до чого примушуеться особа, до яко!' цей примус застосовуеться. Для констатаци наявностi примусу важливим е не тшьки застосування певних заходiв, а й результат 1'хнього застосування. 1накше кажучи, важливо знати остаточний результат примусового впливу, а казати про наявшсть примусу можна лише тод^ коли для суб'екта застосування примусу очевидно, що мети примусу досягнуто. 1накше примус просто не буде примусом, це буде звичайна безрезультативна д!яльнкть. Застосування примусу не залишае тому, до кого вш застосовуеться, жодного вибору, о^м як пвдкорятися цьому примусу [10, с. 38-39].
На нашу думку, пвд мехашзмом держави розумкться система ïï органiв, за допомогою яких вона здшснюе державну владу i реалiзуе своï функцiï. За допомогою державного апарату, що здшснюе державну (управлшську) владу, досягаються цш i завдання, як стоять перед державою.
Питання примусу, адмшктративного примусу е досить актуальним, адже за ввдсутносл владних методiв управлшсь^' дiяльностi в суспшьстш пануватимуть хаос, безвладдя i свавшля. Адмiнiстративний примус загалом здiйснюе завдання охорони, розвитку i змщнення нормальних управлшських вiдносин, викорiнення правопорушень, усунення 1х наслiдкiв, якi можуть завдати шкоди суспшьним або державним штересам. Вiн е правовим засобом захисту суспшьних вiдносин вiд протиправних дш, вiдновлення правового стану, забезпечення можливосп практично!' охорони громадського порядку, а також покарання винних осiб, яю скоши адмiнiстративнi правопорушення [11, с. 71].
Державний примус е сощально-правовим шститутом, що характеризуеться складною багато-цшьовою спрямованiстю заходiв впливу, рiзними внутршшми зв'язками, видами, сферами застосування та процесуальними мехашзмами здiйснення. Держава, державна влада i примус настшьки взаемопов'язаш, що в загальнотеоретичнiй лiтературi цi термiни, поняття, розглядають неодмшно разом, як такi, що окремо кнувати просто не можуть [12, с. 133].
Поняття примусу як методу публiчного управлшня I. П. Голостченко визначае як спошб цшеспрямованого впливу на поведiнку громадян, а також дмльнкть пiдприемств i оргашзацш, ор-ганiв, служб та службовщв апарату державноï виконавчоï влади в штересах забезпечення оптимального рiвня виконання вимог законодавства [13, с. 87].
Дивно, але в наущ адмшктративного права дотепер не вироблено единого погляду на природу адмшктративно-правового примусу. Так, вказуеться, що примус здшснюеться у зв'язку з неправовим, шквдливим для суспшьства дмнням як реакцм на шкiдливе поводження, а якщо неправових дш (бездiяльностi) немае - немае й примусових акцш [14, с. 215].
Подальший розгляд адмшктративного примусу характеризуеться деталiзацiею мети його застосування, форм прояву. Наприклад, Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, О. В. Терещук, В. К. Шкарупа визначають адмшктративний примус як засiб забезпечення й охорони правопорядку
у сферi державного управлшня, який виконуе каральну роль i полягае у психГчному, матерiальному або фiзичному впливГ на свiдомiсть i поведiнку людей.
Примус стопъ на завадi, або чинить отр волi. Якщо певний прояв останньо!' сам виявляеться перешкодою до не!' (тобто е невиправданим), примус, спрямований проти такого застосування, бувае виправданим. Таким чином, за законом суперечносл з правом пов'язана також можливГсть використовувати цей захвд до того, хто завдае шкоди праву [15, с. 140].
Л. Попов розглядав адмтстративний примус як метод державного впливу суспшьства, держави на сввдомкть та поведшку особи, яка скоша адмiнiстративнi проступки [16, с. 40-41].
На думку В. В. Лазарева, державний примус визначаеться як можливГсть держави зобов'язати суб'екта проти його волi та бажання здшснювати певш ди. За наявностi факту правопорушення держава зобов'язуе особу зазнати певних негативних наслвдюв [17, с. 332].
Науковщ В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко адмтстративний примус тлумачать як "систему засобiв психологiчного або фiзичного впливу на сввдомють i поведiнку людей з метою досягнення чгткого виконання встановлених обов'язюв, розвитку суспшьних вiдносин у межах закону, забезпечення правопорядку й законносп" [18, с. 164].
А. I. Берлач пвд адмтстративним примусом розумiе систему заходiв, у яких виявляеться керiвний вплив держави з метою забезпечення бажано!' i необхвдно!' для не!' поведiнки об'ектiв управлшня [19, с.151].
I. П. Голосшченко, М. Ф. Стахурський, Н. I. Золотарьова вважають, що адмiнiстративний примус - це метод вольового забезпечення ввдповвдно правовш нормi поведiнки громадян, посадових та юридичних осiб за допомогою застосування заходiв впливу, врегульованих адмтстративно-правовими нормами, з метою досягнення ввдповвдного порядку [20, с. 68].
Примус е, безумовно, авторитарним явищем, але водночас необхiдним методом для охорони правопорядку, власностг прав та штерешв громадян i органiзацiй, створення нормальних умов для дмльносп апарату публiчноï влади [21, с. 65].
Примус визначають як зняття шдиввдуально!' волi через зовнiшнiй вплив, спрямований на те, щоб примусити шдиввда зробити щось або утриматися ввд яких-небудь дш [22, с. 10]; натиск iз чийогось боку, примушування; зумовлена кимось або чимось необхвдшсть дмти певним способом, незалежно ввд бажання; натиск, обумовлений законом [23, с. 940]; "примушувати" означае схиляти людину до певно!' дiяльностi чи за допомогою силового тиску (усупереч ïï волi), обмежувати свободу вибору [24, с. 384].
Адмшктративний примус мае чггко визначенi ознаки, якi вiдрiзняють його вiд iнших видiв державного примусу: 1) примусовий захвд застосовуеться як засiб забезпечення державного управлшня системою; 2) застосування цього виду примусу не завжди пов'язано Гз здшсненням адмтст-ративного правопорушення, яке посягае на суспшьш ввдносини, як складаються з приводу норм та правил у сферГ забезпечення пасажирських перевезень; 3) заходи примусу i порядок 1х застосування встановлюються не тшьки законом, а також нормативними актами оргашв виконавчоï влади; 4) адмшктративний примус застосовуеться тшьки уповноваженими на те державними особами (органами виконавчоï влади) i посадовими особами, коло яких визначено нормативно-правовими актами Украши; 5) процесуальний порядок застосування адмшГстративного примусу ввдрГзняеться досить високим рГвнем оперативности що збшьшуе ефектившсть 1'хньо1'реалГзацП' [25, с. 410].
На думку В. Продаевич, адмЫстративно-правовий примус - це особливий вид державного примусу, який е встановленою нормами адмшГстративного права системою заходГв психолопчного, фГзичного й оргашзацшного впливу, що застосовуються, по-перше, до ошб, як чинять чи вчинили порушення норм адмЫстративного права, по-друге, до шших ошб Гз метою запобГгання можливому правопорушенню або запобГгання можливим шквдливим наслвдкам для держави, суспшьства й окре-мих громадян, по-трете, у зв'язку Гз забезпеченням провадження адм1тстративно1' справи [26, с. 5].
Так, адмшГстративний примус посвдае головне мГсце серед заходГв державного примусу, оскшьки його основне завдання - протидм злочинносп та профилактика протизаконно!' поведшки
вшма суб'ектами права, оскшьки необхiдною умовою повноцiнного життя суспшьства е належний громадський порядок, тобто чiтке i точне дотримання правил поведiнки, встановлених для його члешв i обов'язкових для виконання. Але у сво!й дмльносп держава не обмежуеться встанов-ленням тшьки обов'язкiв, а передбачае систему юридичних гарантiй, якi мають забезпечувати !х здiйснення. Серед гарантш певна роль належить заходам адмшктративно-примусового впливу, якi в найзагальнiшому виглядi е засобами цшеспрямованого впливу на сввдомкть та поведшку людини з метою спонукання 11 до певно!, визначено! в правових нормах, поведшки [27, с. 79].
Висновки. Примус е одним з атрибупв державно! влади. Вш е знаряддям забезпечення безумовного виконання приписiв правових норм ушма членами суспшьства. Застосування адмшктративного примусу завжди поеднуеться iз широким використанням багатогранних виховних засобiв, з активним формуванням правосвiдомостi, нетерпимого ставлення до антигро-мадських вчинкiв та використовуеться в державному управлшш для охорони суспшьних ввдносин, що виникають у цiй сферi державно! дмльносп. Вiн е правовим засобом захисту суспшьних ввдносин ввд протиправних дш, ввдновлення правомiрного стану, забезпечення можливосп практично! охорони громадського порядку, а також покарання винних ошб, яю ско!ли адмiнiстративнi правопорушення.
1. Грянка Г. В. Адмтстративний примус у публичному адмтструванш / Г. В. Грянка // Науковий вгсник Национально! академп внутр1шн1х справ. - 2011. - № 6 (79). - С. 206-215. 2. 1ванський А. Й. Фтансово-правова вгдповгдальтсть та фтансово-правовий примус /
A. Й. 1ванський // Науковий вгсник Днтропетровського университету внутргшнгх справ. - 2010. -№ 4. - С. 157-166. 3. Коломоець Т. О. Адмтстративний примус у публичному правI Укрални: теоргя, досвгд, та практика реалЬзацп : [моногр.] / Т. О. Коломоець. - Запоргжжя : Полгграф, 2004. - 404 с. 4. Державне управлшня та адмтстративне право в сучаснш Укралт: актуальна проблеми реформування / За заг. ред. В. Б. Авер'янова, I. Б. Колгушко. - К., 1999. - 464 с. 5. О. П. Котляренко Роль примусу в правоохороннш дгяльностг вшськово! служби правопорядку / О. П. Котляренко // Бюлетень министерства юстици. Загальнодержавне науково-практичне фахове видання. -2013. - № 6 (140). - С. 109-118. 6. Ювалов С. В., Бгла Л. Р. Адмтстративне право Укрални : навч.-метод. посгб. - 2-ге вид., перероб. I доп. - Одеса : Юридична лтература, 2002. - 312 с. 7. Шевчук О. М. Засоби державного примусу у правовш системг Укрални : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / О. М. Шевчук. - Харк1в, 2003. - 20 с. 8. 1ваницький А. М. Стввгдношення понять влади I права / А. М. 1ваницький // Актуальна проблеми юридично! науки: Зб1рник тез Мгжнародно! науково! конференцп "ОдинадцятI ос1нн1 юридичт читання" (м. Хмельницький, 23-24 листопада 2012 року) : у 4-х част. - Частина перша. - Хмельницький : Видавництво Хмельницького университету управлшня та права, 2012. - С. 57-59. 9. Аверьянов В. Б. Организация аппарата государственного управления. (Структурно-функциональный аспект) /
B. Б. Аверьянов. - К. : Наук. думка, 1985. - 146 с. 10. Лук'янець Д. Стереотипи в административному правг: переконання та примус як утверсальнг методи державного управлшня / Д. Лук'янець // Публгчне право. Науково-практичний юридичний журнал. -2012. - № 2 (6). -
C. 37-42. 11. Лошицький М. Полщейське право в системг права Укрални / М. Лошицький // Публгчне право. Науково-практичний юридичний журнал. - 2012. - № 3 (7). - С. 71-76. 12. Комзюк А. Т. Державно-владний аспект адмтстративного примусу / А. Т. Комзюк / А. Т. Комзюк // Вгсник Академп правових наук. - Х, -2000. - № 4. - С. 129-137. 13. Голостченко I. П. Адмтстративне право Укрални: основнг поняття. Загальна та основна частина : [навч. посгб.] /1. П. Голостченко, М. Ф. Стахурський, Н. I. Золотарьова. - К., 2005. -231 с. 14. Бахрах Д. Н. Административное право России. - М. : Норма-Инфра-М., 2002. - 623 с. 15.Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Терещук О. В., Шкарупа В. К. Адмтстративне право Укра!ни : посгб. для подготовки до гспитгв. - К. : Вид. Па-ливода А. В., 2001. - 194 с. 16. Попов Л. Л., Шергин А. П. Классификация мер административного
принуждения // Известия вузов. Правоведение. - 1970. - №5. - С. 40-49. 17. Теория права и государства: ученик / под. ред. В. В. Лазарева. - [2-е изд. перераб. и доп.]. - Право и закон, 2001. 18. Адмтстративне право Украгни : тдручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та т.; за ред. Ю. П. Битяка. - К. : Юртком 1нтер, 2006. - 528 с. 19. Берлач А. I. Адмтстративне право Украгни : навч. поаб. / А. I. Берлач. - К. : Утверситет "Украгна", 2005. - 472 с. 20. Голосшченко I. П., Стахурський М. Ф., Золотарьова Н. I. Адмтстративне право Украгни: основы поняття : навч. посгб. / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. I. П. Голосшченка. - К. : ГАН, 2005. - 232 с. 21. Кузьменко О. В. Феномен адмтстративно-правового заохочення : [моногр.] / О. В. Кузьменко, О. Г. Стрельченко. - Л., 2010. - 201 с. 22. Каплунов А. И. Об основных чертах и понятии государственного принуждения / А. И. Каплунов //Государство и право. - 2004. - № 12. - С. 10-17. 23. Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови / [Уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел]. -К.; 1ртнь: ВТФ "Перун", 2004. - 1440 с. 24. Горяйнов А. М. Самозахист як за«б приватного правового примусу / А. М. Горяйнов //Держава i право : зб. наук. пр. "Юридичш i полтичш науки". Вип. 53. -К. : 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Украгни, 2011. - С. 384-390. 25. Чорномаз О. Б. Заходи адмтстративного примусу на залЬзничному транспортi / О. Б. Чорномаз // Науковий вюник Кигв. нац. ун-ту внутршшх справ. - 2007. - № 1. - С. 39-45. 26. Продаевич В. О. Мюце адмiнiстративног вiдповiдальностi в системi заходiв адмтстративного примусу: автореф. дис.на здобуття наук.ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 "Адмтстративне право i процес; фтансо-ве право; тформацшне право" /В .О. Продаевич. - К., 2007. - 19 с. 27. Коренева М. М. До поняття ризику в адмтстративному примусi / М. М. Коренева // Наук. вюник Мiжнародного гумантарного утверситету. Серiя: Юриспруденщя. Зб. наук. пр. Вип. 9-1. - Одеса, 2014. - С. 77-80.
REFERENCES
1. Hryanka H. V. Administratyvnyy prymus u publichnomu administruvanni H. V. Hryanka Naukovyy visnyk Natsional'noyi akademiyi vnutrishnikh sprav. 2011. vol 6 (79). pp. 206-215. 2. Ivans'kyy A.Y. Finansovo-pravova vidpovidal'nist' ta finansovo-pravovyy prymus A. Y. Ivans'kyy Naukovyy visnyk Dnipropetrovskoho universytetu vnutrishnikh sprav. 2010. vol 4. pp. 157-166. 3. Kolomoyets' T. O. Administratyvnyy prymus u publichnomu pravi Ukrayiny: teoriya, dosvid, ta praktyka realizatsiyi: [monohr.] Kolomoyets' T. O. Zaporizhzhya: Polihraf, 2004. 404 p. 4. Derzhavne upravlinnya ta administratyvne pravo v suchasniy Ukrayini: aktual'ni problemy reformuvannya Za zah.red. V. B. Aver"yanova, I. B. Koliushko. K., 1999. 464 p. 5. O. P. Kotlyarenko Rol' prymusu v pravookhoronniy diyal'nosti viys'kovoyi sluzhby pravoporyadku O. P. Kotlyarenko Byuleten' ministerstva yustytsiyi. Zahal'noderzhavne naukovo-praktychne fakhove vydannya. 2013. vol 6 (140). pp. 109-118. 6. Kivalov S. V., Bila L.R. Administratyvne pravo Ukrayiny: Navchal'no-metodychnyy posibnyk. Vyd. druhe, pererob. i dop. Odesa: Yurydychna literatura, 2002. 312 p. 7. Shevchuk O. M. Zasoby derzhavnoho prymusu u pravoviy systemi Ukrayiny: avtoref.dys. na zdobuttya nauk.stupenya kand.yuryd.nauk: spets. 12.00.07 O. M. Shevchuk. Kharkiv, 2003. 20 p. 8. Ivanyts'kyy A. M. Spivvidnoshennya ponyat' vlady i prava A. M. Ivanyts'kyy Aktual'ni problemy yurydychnoyi nauky: Zbirnyk tez Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi "Odynadtsyati osinni yurydychni chytannya" [m. Khmel'nyts'kyy, 23-24 lystopada 2012 roku]: u 4-kh chast. Chastyna persha. Khmel'nyts'kyy: Vydavnytstvo Khmel'nyts'koho universytetu upravlinnya ta prava, 2012. pp.57-59. 9. Aver'ianov V.B. Organizatsiia apparata gosudarstvennogo upravleniia. (Strukturno-funktsional'nyi aspekt) V. B. Aver'ianov. K. : Naukova dumka, 1985. 146 p. 10. D.Luk"yanets' Stereotypy v administratyvnomu pravi: perekonannya ta prymus yak universal'ni metody derzhavnoho upravlinnya D. Luk"yanets' Publichne pravo. Naukovo-praktychnyy yurydychnyy zhurnal. 2012. vol 2 (6). pp. 37-42. 11. M. Loshyts'kyy Politseys'ke pravo v systemi prava Ukrayiny M. Loshyts'kyy Publichne pravo. Naukovo-praktychnyy yurydychnyy zhurnal. 2012. vol 3 (7). pp. 71-76. 12. Komzyuk A. T. Derzhavno-vladnyy aspekt administratyvnoho prymusu A. T. Komzyuk A. T. Komzyuk
Visnyk Akademiyipravovykh nauk. Kh., 2000. vol 4. pp. 129-137. 13. Holosnichenko I. P. Administratyvne pravo Ukrayiny: osnovni ponyattya. Zahal'na ta osnovna chastyna: [navch.posib.] Holosnichenko I. P, Stakhurs'kyy M. F, Zolotar'ova N. I. K., 2005. 231 p. 14. Bakhrakh D. N. Admynystratyvnoepravo Rossyy. M. : Norma-Ynfra-M., 2002. 623 p. 15. Zabarnyy H. H., Kalyuzhnyy R. A., Tereshchuk O. V., Shkarupa V. K. Administratyvne pravo Ukrayiny: Posib. dlya pidhotovky do ispytiv. K. : Vyd. Palyvoda A.V., 2001. 194 p. 16. Popov L. L., Shergin A. P. Klassifikatsiia mer administrativnogo prinuzhdeniia Izvestiia vuzov. Pravovedenie. 1970. vol 5. pp. 40-49. 17. Teoryya prava y hosudarstva: uchenyk pod. red. V. V. Lazareva. [2-e yzd. pererab. y dopoln.]. Pravo y zakon, 2001. 18. Administratyvne pravo Ukrayiny : pidruchnyk Yu. P. Bytyak, V. M. Harashchuk, O. V. D'yachenko ta in. ; za red. Yu. P. Bytyaka. K. : Yurinkom Inter, 2006. 528 p. 19. Berlach A. I. Administratyvne pravo Ukrayiny. Navchal'nyy posibnyk / A. I. Berlach. K. : Universytet "Ukrayina", 2005. 472 p. 20. Holosnichenko I. P., Stakhurs'kyy M. F., Zolotar'ova N. I. Administratyvne pravo Ukrayiny: osnovni ponyattya. Navchal'nyy posibnyk Zazah. red. doktora yurydychnykh nauk, profesora I. P. Holosnichenka. K. : HAN, 2005. 232 p. 21. Kuz'menko O. V. Fenomen administratyvno-pravovoho zaokhochennya : [monohr.] O. V. Kuz'menko, O. H. Strel'chenko. L., 2010. 201 p. 22. Kaplunov A. I. Ob osnovnykh chertakh iponiatii gosudarstvennogo prinuzhdeniia A. I. Kaplunov Gosudarstvo i pravo. 2004. vol 12. pp. 10-17. 23. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy [Uklad.i holov. red. V. T. Busel]. K.; Irpin': VTF "Perun", 2004. 1440 p. 24. Horyaynov A. M. Samozakhyst yak zasib pryvatnoho pravovoho prymusu A. M. Horyaynov Derzhava i pravo: zb.nauk.prats'. Yurydychni i politychni nauky. Vyp. 53. K.: In-t derzhavy i prava im. V. M. Ko-rets'koho NAN Ukrayiny, 2011. pp. 384-390. 25. Chornomaz O. B. Zakhody administratyvnoho prymusu na zaliznychnomu transporti O. B. Chornomaz Naukovyy visnyk kyyivs'koho natsional'noho universytetu vnutrishnikh sprav. 2007. vol 1. pp. 39-45. 26. Prodayevych V. O. Mistse administratyvnoyi vidpovidal'nosti v systemi zakhodiv administratyvnoho prymusu : avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. yuryd. nauk: spets. 12.00.07 "administratyvne pravo i protses; finansove pravo; informatsiyne pravo" V. O. Prodayevych. K., 2007. 19 p. 27. Koreneva M. M. Do ponyattya ryzyku v administratyvnomu prymusi M. M. Koreneva Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Yurysprudentsiya. Zb. nauk. prats'. vol 9-1. Odesa, 2014. pp. 77-80.
