CC BY
25
dovanija soderzhimogo ih kript pri hronicheskom tonzillite. 12. Staroha, A. V., Shilov, B. V., Dolgun, D. A. (2007).
Medicinskij vestnik Severnogo Kavkaza, 4, 45-46. Morfofunkcional'noe sostojanie kletok nebnyh mindalin u
11. Danilov, R. K. (2010). Rukovodstvo po gistologii. bol'nyh hronicheskim tonzillitom. Rossijskaja otorinolarin-
Sankt-Peterburg: SpecLit, 405-408. gologija, 1 (26), 3-8.
Рекомендовано до публжацп д-р мед. наук, професор Косаковський А. Л.
Дата надходження рукопису 16.12.2015
Лайко Андрей Афанасиевич, доктор медицинских наук, профессор, кафедра детской оториноларингологии, аудиологии и фониатрии, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, ул. Дорогожицкая, 9, г. Киев, Украина, 04112
Гавриленко Юрий Владимирович, кандидат медицинских наук, асистент, кафедра детской оториноларингологии, аудиологии и фониатрии, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, ул. Дорогожицкая, 9, г. Киев, Украина, 04112 E-mail: [email protected]
Волгина Ирина Евгеньевна, врач-лаборант высшей категории, заведующий отделом общеклинических исследований, Украинский Референс-центр по клинической лабораторной диагностике и метрологии НДСБ «Охматдет» МОЗ Украины, ул. Черновола, 28/1, г. Киев, Украина, 01135 E-mail: [email protected]
УДК: 616.155+616.155.342+616-037+616-036.82 DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59331
ГОСТРА М1еЛО1ДНА ЛЕЙКЕМ1Я У ХВОРИХ Л1ТНЬОГО В1КУ: ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ТА Л1КУВАННЯ
© Н. В. Горяшова
Проанал1зовано ефективтсть л1кування та виживатсть пац1ент1в з гострою м1ело'1дною лейкемгею (ГМЛ) старшо'1 в1ково'1 категорИ (>60 роюв). В груп1 л1ттх хворих на ГМЛ ктьтсть клШко-гематолог1ч-них ремШй була 1стотно нижчою, тж серед молодших пац1ент1в i склала 14 % проти 64,9 % (р<0,01). Юльюсть отриманихремiсiй корелювала з коморбiдним станом nацiентiв (r=0,845, р<0,05). Загальна дво-рiчна виживатсть у лiтнiх пацiентiв склала лише 6 %
Ключовi слова: гостра мiелоiдна лейкемiя, похилий вк прогноз, лкування, коморбiднiсть, виживанiсть
Aim of research. To analyze an effectiveness of treatment and survivability rate ofpatients with AMG of the elder age category (>60 years) among the Ukrainian patients.
Materials and methods. Patients were treated in the department of blood system diseases of SI "Institution of hematology and transfusiology of NAMS of Ukraine" during the period 2003-2015years. There were retrospectively studied the data of 64 patients with AML older than 60 years that were compared with analogous parameters of 83 younger patients (18-60 years).
Results of research. In the group of elderly patients with AML the number of clinically-hematologic remissions was essentially lower than among the younger patients and was 14 % against 64,9 % (р<0,01). With the growth of age the number of the positive results of treatment significantly decreased. So in the age of 61-70 years old were obtained 23,5 % of remissions, in the age of 71-80 years the number of remissions was 5 %, and among patients older than 80 years the was no one remission. In the first year after diagnosis 48 (75 %) of 64 patients died and during the 2 year 60 patients died. The differences in survivability rate depending on age were statistically significant according to the results of log-rank test (р<0,005).
Conclusions. The number of obtained remissions correlated with the comorbid state ofpatient (r=0,845, р<0,05). The cytostatic induced chemotherapy on the AML treatment standard «7+3» was carried out only in 25 % of cases, the age of patients who underwent it was 60-70 years. The general two-year survivability in elderly patients (>60 years) was only 6 %, as that in these cases we are talking about patients younger than 80 years old Keywords: acute myeloid leukemia, old age, prognosis, treatment comorbidity, survivability
1. Вступ геншсть захворювання впливае на прогноз i вибiр
ГМЛ у лигах пащенлв е для клжчного гема- лшування. Результат терапп у пащенпв похилого толога складним терапевтичним викликом. Гетеро- вжу часто попршуеться супутшми захворюваннями
i пiдвищеною чутливiстю до токсично! дп xiMioTe-рапевтичних 3aco6iB. Тому, перспектива лiкування лiтнiх пацieнтiв з ГМЛ повинна включати персона-лiзований пiдхiд з урахуванням цитогенетичних i молекулярних особливостей захворювання [1].
Ведомо, що середнiй вiк хворих на ГМЛ стано-вить близько 70 рошв. Iнформацiя про календарний вш пацieнта мае абсолютну цiннiсть, але вона к-но-руе «бюлопчний вш», що вiддзеркалюе фiзичний стан, який може значно вiдрiзнятися серед лигах людей одного вiку. Хоча старють не е ознакою, яка визначае сутшсть хвороби, тим не менш вона пред-ставляе вагому клжчну значущiсть для прогнозу захворювання. Тому в повсякденнш практицi перед клшчним гематологом постають такi питання: Чи може пащент у старшому вщ отримувати iнтенсивне лiкування? Чи не буде для тих, хто навиь може ви-тримати таку ХТ, низькоштенсивна терапiя кращим варiантом? [1]. Яш основнi та додатковi критерп необхiдно використовувати для обгрунтування стра-тифшаци лiкування хворого похилого вжу?
2. Обгрунтування дослiдження
Незважаючи на те, що при застосуванш стандартно! штенсивно! ХТ близько 50 % пащенпв успiшно досягають повно! ремiсi!, тим не менш, дво-рiчна виживанiсть спостерiгаеться лише у 15-20 % з них [2]. Щ результати дуже скромно покращилися в останне десятилитя, зокрема, у пащенлв молодше 75 рокiв [3-5]. Тим не менш, юнуе значна iндивiду-альна неоднорiднiсть у патогенезi ГМЛ, яка у бшь-шост випадкiв стосуеться молекулярно! генетики [2, 3, 6]. Проте устхи i невдачi лiкування й досi зали-шаються лише частково зрозумiлi.
3. Мета дослвдження
Проаналiзувати ефективнiсть лжування та ви-живанiсть пацiентiв з ГМЛ старшо! вiково! категорi! (>60 рошв) серед хворих укра!нського населення.
4. Матерiали i методи
Пащенти, що увiйшли у дослiдження, зна-ходились на лiкуваннi у ввддшенш захворювань системи кровi ДУ "1нститут гематологi! та трансфу-зiологi! НАМН Укра!ни" в перiод з 2003 до 2015 року. Ретроспективно вивчались демографiчнi даш, варiанти ГМЛ за Франко-Американо-Британською класифiкацiею (ФАБ-варiанти), методи лшування, результативнiсть та виживанiсть 64 пащенпв з ГМЛ лiтнього вшу (старших за 60 рошв), що склали 1 групу (табл. 1). Даш порiвнювали з аналопчними показниками 83 молодших хворих (вiд 18 до 60 ро-кiв), яю сформували 2 групу. Рiвень Р2-МКГ i ТК у сироватцi кровi хворих на ГМЛ визначався методом радМмунного аналiзу, !х визначення проводилися у дублжатах зразкiв за шструкщею до ввдповвд-ного набору (IMMUNOTECH, Чехiя). Статистична обробка результатiв виконувалась за допомогою компьютерних програм Statistica 8,0, IBM SPSS Statistics 22 та Excel. Вiрогiднiсть рiзницi визнача-
лась за допомогою t-критерiя Стьюдента. Вижива-шсть оцiнювалось за методом Каплана-Мейера з ви-користанням лог-рангового критерш та процедури, розроблено! Mantel. Медiани виживання розрахову-вались за методом Simon i Lee. При ощнщ вижива-ностi використовували часовий штервал мiж датою верифiкацi! дiагнозу та датою смертi. Твердження про наявшсть iстотних розбiжностей припускали за вiрогiдностi помилки менше 0,05.
Таблиця 1
Демографiчнi характеристики лiтнiх хворих на ГМЛ (n=64)
Показник Кiлькiсть хворих
Вж, рокш (медiана) 69
Чоловши, n (%) 27 (42,1)
Жшки, n (%) 37 (48,9)
61-70 роюв, n (%) 34 (53,1)
71-80 рокш, n (%) 21 (32,8)
> 80 рокш, n (%) 9 (14,1)
Розвиток iз МДС, n (%) 13 (20,3)
5. Результати дослiдження
Морфологiчнi варiанти ГМЛ у хворих, щодо яких проведено аналiз клiнiчних даних та клшшо-ге-матолопчних особливостей, наведенi у табл. 2. Як видно, в обох групах даш абсолютно сшвставш
Таблиця 2
Морфолопчш варiанти ГМЛ у дослвджуваних хворих у першому гострому перiодi
ФАБ-варiанти ГМЛ Старшi 60 роюв, n (%) Молодшi 60 рокш, n (%)
М0 3 (4,7) 2 (2,4)
М1 4 (6,3) 8(9,6)
М2 13 (20,3) 19 (22,9)
М3 - 2 (2,4)
М4 25 (39,0) 31 (37,3)
М5 19 (29,7) 19 (22,9)
М6 - 2 (2,4)
Проведено також порiвняльний аналiз ос-новних лабораторних показнишв, у тому числi вмю-ту у сироватцi кровi тимщинкшази (ТК) i ß2-мiкро-глобулiном ф2-МКГ), у хворих на ГМЛ мiж рiзними вiковими групами (табл. 3), яш мають важливе про-гностичне значення для перебиу ГМЛ [7-9].
Як сввдчать отриманi данi, ютотно значуща рiзниця мiж лабораторними показниками пашенпв двох груп виявлена лише стосовно вмюту бласт-них клиин у кiстковому мозку (36,53±4,25 % проти 71,25±3,43 %, р<0,05). При статистичному аналiзi не зафiксовано також достовiрно значущо! рiзницi мiж наявними клжчними ознаками ГМЛ (збiльшення периферичних лiмфовузлiв, гепатоспленомегалiя, екстрамедулярнi лейкемiчнi ураження) (р>0,2).
Аналiз результативностi iндукцiйно! ХТ за рiз-ними вiковими категорiями (табл. 4) довiв, що в груш лигах хворих на ГМЛ кшькють клшжо-гематолопч-них ремiсiй була ютотно нижчою, тж серед молодшiх
пащенлв i складала 14 % проти 64,9 % (р<0,01). Ц данi спiвпадають з даними iншiх дослiдникiв, осшль-ки складнiсть досягнення ремюи у хворих, старших за 60 рошв, багаторазово доведена [1, 2, 10, 11].
Таблиця 3
Порiвняльний аналiз piBHa ТК та основних лабораторних показнишв у хворих на ГМЛ в залежностi ввд iнфекцiйно-запальних ускладнень
Показник Стаpшi за 60 рок1в, n=64 Молодшi за 60 рок1в, n=83 р, кри-терш Стью-дента
Еритроцити, х 1012/л, (95 % Д1) 2,12±0,232 (1,73-2,44) 2,38±0,183 (1,80-2,967) >0,05
Гемоглобш, г/л, (95 % Д1) 68,7±5,274 (51,76-76,60) 75,0±8,962 (46,47-103,534) >0,05
Лейкоцити, х 109/л, (95 % Д1) 12,14±5,34 (2,07-34,98) 34,13±12,65 (4,98-63,28) >0,05
Тромбоцити, х 109/л, (95 % Д1) 36,76±9,34 (13,95-49,99) 53,5±37,37 (65,4-172,459) >0,05
Бласти юстково-го мозку, %, (95 % Д1) 36,53±4,25 (21,34-91,13) 71,25±3,43 (32,25-50,25) <0,05
Тимщинкшаза, Од/л, (95 % Д1) 28,66±7,87 (12,12-60,01) 25,89±4,66 (10,57-41,21) >0,05
ß2-MKr, мг/л, (95 % Д1) 4,8±2,6 (1,4-9,7) 4,1±2,7 (1,4-9,5) >0,05
Примiтки:
1. Нормальш значения ТК 0-6 Од/л (середне нормальне референтне значення ТК до^дницько! лабораторН 3,1±0,55 Од/л).
2. Нормальнi значення Р2-МКГ 0,7—2,8 мг/л (середне нормальне референтне значення Р2-МКГ дослiдницькоl лабораторН 1,5±0,1 мг/л).
3. Д1 означае довiрчий iнтервал
Таблиця 4
Кшьшсть ремюш у хворих на ГМЛ за вшовими категоpiями
Вж хворих Ремiсiя, n (%)
<60 роков, n=83 53 (64,9±5 %)
Всi хвоpi > 60 рокш, n=64 9 (14±4 %)**
61-70 pокiв, n=34 8 (23,5±7 %)*
71-80 роюв, n=21 1 (5±5 %)**
>80 pокiв, n=9 -
Примтки:
* — р<0,05 в nорiвняннi з групою <60poKiB; **— р<0,01 в порiвняннi з групою <60 poKiB
Крiм того, з наведених даних стае очевидним, що зi зростанням вiку кшьшсть позитивних резуль-тапв лiкування вагомо зменшуеться. Так, у вiцi 6170 рокiв досягнуто 23,5 % ремюш, у вщ 71-80 рошв кiлькiсть ремiсiй становила лише 5 %, а серед най-бшьш похилих пацiентiв (старших за 80 рошв) ремгая не була досягнута в жодному випадку.
Кiлькiсть отриманих ремюш тюно корелювала з коморбщним станом пацiентiв (г=0,845, р<0,05), який ми оцшювали за шкалою Чарлсон [12, 13]. Мшмальна кiлькiсть балiв, яку можуть мати хворi старшi за 60 рокiв, - це 3 бали, тому що за шкалою коморбвдносп Чарлсон на кожш десять рошв життя для пащенлв старших за 40 рошв додаеться по одному балу. Вс ремюи (9) спостерпались в оаб, у яких iндекс коморбiдностi Чарлсон не перевищував 4 ба-лiв. 5 балiв i вище мали бшьше половини пацiентiв з ГМЛ похилого вшу - 40 оаб (62,5 %).
Безумовно, на результативнють лiкування впливали не тiльки загальний стан, супутш захво-рювання та переносимиъ цитостатикiв, а й обрана схема шдукцшно! ХТ. У зв'язку з цим, ми проана-лiзували данi стосовно лiкування, яке отримували лггш пацiенти (табл. 5).
Таблиця 5
1ндукцшна ХТ, яку отримували лiтнi пащенти
Вiк хворих Схема "7+3" Схема "5+2" Низьш дози ци-тарабшу Iншi (пдроксь сечовина, 6-меркап-топурин) Пата-тивна тератя
61-70 pокiв, n=34 16 8 8 2 -
71-80 рок1в, n=21 - 5 9 3 4
>80 рокв, n=9 - - 3 4 2
Як видно з представлено! таблищ, iнтенсивна ХТ за схемою "7+3" (цитарабш 100 мг/м2/добу в 17 добу кожнi 12 годин шдшшрно плюс один з антра-циклiнових антибiотикiв в 1-3 добу внутршньовенно 15-30-хвилинною iнфузiею - вдарубщин 12 мг/м2/добу або доксорубiцин (адаабластин) 40 мг/м2/добу) проводилась 16 хворим у вшовш категори 61-70 рошв (ремiсiя у 3 оаб), що складае 25 % ввд усiх хворих похилого вiку. Ще 8 пацiентiв цього ж вшу л^ва-лися за схемою "5+2" (тобто цитарабш 5 дшв, ан-трациклiн 2 днi), що дозволило отримати ремюш у 1 з них. 2 хворих отримували 6-меркаптопурин по 100 мг/добу - без досягнення ремюи. Iншi пащенти у вщ ввд 60 до 70 рошв отримували терашю низь-кими дозами цитарабiну (НДЦ) (по 12,5 мг 2 рази на добу шдшшрно 10-14 дшв) iз позитивними, але дуже короткочасними, результатами у половиш випадшв (4 особи - 50 %).
У вiковiй категори 71-80 рокiв схема "7+3" не призначалась шкому, а ремiсiю було досягнуто одну - при лшуванш за схемою "5+2". 4 хворих ще! групи за важшстю стану отримували палiативну симптоматичну терапiю. Пащенти старшi за 80 рокiв (7 оаб) отримували низькоштенсивну пiдтримуючу монотерашю рiзними цитостатиками без суттевого ефекту, 2 з них - палiативне лшування.
100п 90 80 70605040 30 20 10-1
yci хвор] 61-70 poKie 71-80 роюв >80 poKia
0
10
12 14
MiCflLji
16 18 20 22 24
Рис. 1. Дворiчна виживашсть у хворих похилого вшу в цiлому i за вшовими групами. Вiдмiнностi в медiанi виживання були значущими у вах вiкових групах р<0,005)
У перший рш пiсля встановлення дiагнозу незважаючи на наявнiсть позитивних результатiв лшування, 48 (75 %) з 64 пащенлв з ГМЛ похилого вшу померли, а протягом 2 роыв померли
60 хворих (94 %) (рис. 1). Медiана виживаносл склала 2 мiсяцi в цшому, починаючи вiд 1 мiсяця у пащента 85 рокiв i бшьше 7 мiсяцiв серед осiб у вщ1
61 до 70 рошв. Вiдмiнностi в виживаностi залежно ввд вiку були статистично значущими, про що свщ-чать результати тесту лог-ранг (р<0,005). Резуль-тати шдтверджено також даними багатовимiрного аналiзу на пiдставi моделi пропорцiйних ризикiв, яы свiдчать, що ризик смертi був на 50 % вище серед пащенлв у вiцi вiд 71 до 80 роыв (р<0,005) i на 150 % бiльше серед хворих 80 рошв i старше (р<0,001) по вiдношенню до тих, вш яких знаходив-ся у межах 61 до 70 роыв.
Таким чином, загальна дворiчна виживашсть у лигах пацiентiв (>60 рошв) склала лише 6 %, при чому у цих випадках мова йде про хворих до 80 рошв.
6. Обговорення результалв
Аналiзуючи вищевикладене, ми дiйшли вис-новку, що у пащенлв з ГМЛ старшого вшу для адекватного лшування теж треба мати усввдомле-ний терапевтичний план, який мае сенс при певних обставинах, i намагатися дотримуватися цього плану, хоча штеркурентш проблеми можуть вимусити вводити модифшацп i тимчасове ввдхилятися вiд початкових намiрiв. Прюритетом повиннi бути л ж терапевтичш принципи, якi ми застосовуемо у бшьш молодих дорослих за умови, що коморбвд-ний стан пащента дозволяе проводити iнтенсивну iндукцiйну ХТ. Це означае, що штенсивна шдукщя ремгси мае бути першим вибором, коли це вважа-еться, на пiдставi клiнiчних даних, реалiстичним для здшснення.
Нами показано, що шдтримуюча терапiя не забезпечуе кращу перспективу для похилих пащ-ентiв з ГМЛ в плаш полiпшення якосл життя або подовження виживаностi, оскшьки жодна з основних медичних проблем таким шляхом не виршуеть-
ся. Результатившсть лiкування лiтнiх пащенлв знижуеться з кожним роком, але це не повинно бути причиною для фаталютичного шдходу. Пацiент з ГМЛ, незалежно вщ його вшу, заслуговуе мати таку ж можливють адекватно! дiагностики, як i хворi молодшого вiку, в тому чи^ дослiдження молекулярно! генетики, результати яко! можуть лягти в основу ризик-адаптовано! стратифiкацi! його лiкування.
Ми переконаш, що i самого пацiента похилого вшу слад заохочувати приймати ршення на основi точно! iнформацi! про ризики та переваги вах наявних варiантiв лiкування. Крiм шансiв на одужання та iмо-вiрностi смертности необхiдно також обгово-рювати яшсть життя, соцiально-економiчнi умови i особисл очiкування по вiдношенню до будь-якого вибору терапи.
7. Висновки
Шдсумовуючи вищевикладене, можна зробити наступнi висновки:
1. В груш лигах хворих на ГМЛ кшьшсть кль ншо-гематололчних ремiсiй була iстотно нижчою, шж серед молодшiх пацiентiв i склала 14 % проти 64,9 % (р<0,01).
2. 3i зростанням вшу кшьшсть позитивних ре-зультатiв лшування вагомо зменшувалась. Так, у вщ1 61-70 рокiв досягнуто 23,5 % ремiсiй, у вiцi 71-80 ро-кiв кiлькiсть ремiсiй становила 5 %, а серед найбшьш похилих пащенлв (старших за 80 рошв) ремiсiя не досягнута в жодному випадку.
3. Кiлькiсть отриманих ремюш корелювала з коморбiдним станом пащенлв (r=0,845, р<0,05).
4. Цитостатична шдукцшна хiмiотерапiя за стандартом лшування ГМЛ «7+3» проводилась лише в 25 % (n=16) ввд уах лiтнiх хворих. Вiк всiх 16 пашенлв знаходився у межах 60-70 рошв.
Загальна дворiчна виживашсть у лигах пашенлв (>60 рошв) склала лише 6 %, при чому у цих випадках мова йде про хворих до 80 рошв.
Лиература
1. Ossenkoppele, G. How I treat the older patient with acute myeloid leukemia [Text] / G. Ossenkoppele, B. Lowen-berg // Blood. - 2014. - Vol. 125, Issue 5. - P. 767-774. doi: 10.1182/blood-2014-08-551499
2. Lowenberg, B. High-dose daunorubicin in older patients with acute myeloid leukemia [Text] / B. Lowenberg, G. J. Ossenkoppele, W. van Putten, H. C. Schouten, C. Graux, A. Ferrant et. al // New England Journal of Medicine. - 2009. -Vol. 361, Issue 13. - P. 1235-1248. doi: 10.1056/nejmoa0901409
3. Burnett, A. Therapeutic advances in acute myeloid leukemia [Text] / A. Burnett, M. Wetzler, B. Lowenberg // Journal of Clinical Oncology. - 2011. - Vol. 29, Issue 5. - P. 487-494. doi: 10.1200/jco.2010.30.1820
4. Derolf, A. R. Improved patient survival for acute my-eloid leukemia: a population-based study of 9729 patients diagnosed in Sweden between 1973 and 2005 [Text] / A. R. Derolf,
S. Y. Kristinsson, T. M.-L. Andersson, O. Landgren, P. W. Di-ckman, M. Bjorkholm // Blood. - 2009. - Vol. 113, Issue 16. -P. 3666-3672. doi: 10.1182/blood-2008-09-179341
5. Thein, M. S. Outcome of older patients with acute myeloid leukemia [Text] / M. S. Thein, W. B. Ershler, A. Jemal, J. W. Yates, M. R. Baer // Cancer. - 2013. - Vol. 119, Issue 15. -P. 2720-2727. doi: 10.1002/cncr.28129
6. Pollyea, D. A. Acute myeloid leukaemia in the elderly: a review [Text] / D. A. Pollyea, H. E. Kohrt, B. C. Medeiros // British Journal of Haematology. - 2011. - Vol. 152, Issue 5. -524-542. doi: 10.1111/j.1365-2141.2010.08470.x
7. Горягнова, Н. В. Вщповщь на стандартну гндукцш-ну хгмютерапгю хворих з гострою мгелобластную лейкемгю залежно вгд вмгсту тимгдинкгнази у сироватцг кровг [Текст] / Н. В. Горягнова // Укр. журнал гематологи та трансфузюлогп. - 2006. - № 5. - С. 20-25.
8. Мазур, А. Г. Значущгсть визначення ргвнгв р2-мг-кроглобулгну i тимгдинкгнази у кровг хворих для стратифг-кацп лжування хворих на гостру лейкемгю - мГелобласт-ну та лГмфобластну [Текст] / А. Г. Мазур, О. В. Миронова, М. М. Ткаченко, Н. В. ГоряГнова // Украгнський радюлопч-ний журнал. - 2014. - № 4. - С. 5-9.
9. Мазур, А. Г. ПорГвняльне дослщження пухлинних маркерГв тимГдинкГнази i бета-2 мжроглобулшу у хворих на гостру мГелобластну лейкемГю як прогностичних факто-ргв [Текст] / А. Г. Мазур, О. В. Миронова, М. М. Ткаченко, Н. В. ГоряГнова // Укра!нський радюлопчний журнал. -2012. - № 3. - С. 314-318.
10. Juliusson, G. Most 70- to 79-year-old patients with acute myeloid leukemia do benefit from intensive treatment [Text] / G. Juliusson // Blood. - 2011. - Vol. 117, Issue 12. -P. 3473-3474. doi: 10.1182/blood-2010-11-321737
11. Juliusson, G. Older patients with acute myeloid leukemia benefit from intensive chemotherapy: an update from the Swedish Acute Leukemia Registry [Text] / G. Juliusson // Clinical Lymphoma Myeloma and Leukemia. - 2011. - Vol. 11. -P. S54-S59. doi: 10.1016/j.clml.2011.02.003
12. Горяинова, Н. В. Значение коморбидности для стратификации лечения острых миелоидных лейкозов у взрослых [Текст] / Н. В. Горяинова // ScienceRise. - 2015. -Т. 6, № 4 (11). - С. 68-72. doi: 10.15587/2313-8416.2015.45466
13. Charlson, M. E. A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: Development and validation [Text] / M. E. Charlson, P. Pompei, K. L. Ales, C. R. MacKenzie // Journal Chronic Disease. - 1987. - Vol. 40, Issue 5. - P. 373-383. doi: 10.1016/0021-9681(87)90171-8
References
1. Ossenkoppele, G., Lowenberg, B. (2014). How I treat the older patient with acute myeloid leukemia. Blood, 125 (5), 767-774. doi: 10.1182/blood-2014-08-551499
2. Lowenberg, B., Ossenkoppele, G. J., van Putten, W., Schouten, H. C., Graux, C., Ferrant, A. et. al (2009). High-Dose
Daunorubicin in Older Patients with Acute Myeloid Leukemia. New England Journal of Medicine, 361 (13), 1235-1248. doi: 10.1056/nejmoa0901409
3. Burnett, A., Wetzler, M., Lowenberg, B. (2011). Therapeutic Advances in Acute Myeloid Leukemia. Journal of Clinical Oncology, 29 (5), 487-494. doi: 10.1200/jco.2010.30.1820
4. Derolf, A. R., Kristinsson, S. Y., Andersson, T. M.-L., Landgren, O., Dickman, P. W., Bjorkholm, M. (2009). Improved patient survival for acute myeloid leukemia: a population-based study of 9729 patients diagnosed in Sweden between 1973 and 2005. Blood, 113 (16), 3666-3672. doi: 10.1182/blood-2008-09-179341
5. Thein, M. S., Ershler, W. B., Jemal, A., Yates, J. W., Baer, M. R. (2013). Outcome of older patients with acute myeloid leukemia. Cancer, 119 (15), 2720-2727. doi: 10.1002/ cncr.28129
6. Pollyea, D. A., Kohrt, H. E., Medeiros, B. C. (2011). Acute myeloid leukaemia in the elderly: a review. British Journal of Haematology, 152 (5), 524-542. doi: 10.1111/j.1365-2141.2010.08470.x
7. Gorjainova, N. V. (2006). Vidpovid' na standartnu in-dukcijnu himioterapiju hvoryh z gostroju mijeloblastnuju lejke-miju zalezhno vid vmistu tymidynkinazy u syrovatci krovi. Ukr. zhurnal gematologii' ta transfuziologii', 5, 20-25.
8. Mazur, A. G., Myronova, O. V., Tkachenko, M. M., Gorjainova, N. V. (2014). Znachushhist' vyznachennja rivniv P2-mikroglobulinu i tymidynkinazy u krovi hvoryh dlja stratyfikacii' likuvannja hvoryh na gostru lejkemiju - mije-loblastnu ta limfoblastnu. Ukrai'ns'kyj radiologichnyj zhur-nal, 4, 5-9.
9. Mazur, A. G., Myronova, O. V., Tkachenko, M. M., Gorjainova, N. V. (2012). Porivnjal'ne doslidzhennja puhlynnyh markeriv tymidynkinazy i beta-2 mikroglobulinu u hvoryh na gostru mijeloblastnu lejkemiju jak prognostychnyh faktoriv. Ukrai'ns'kyj radiologichnyj zhurnal, 3, 314-318.
10. Juliusson, G. (2011). Most 70- to 79-year-old patients with acute myeloid leukemia do benefit from intensive treatment. Blood, 117 (12), 3473-3474. doi: 10.1182/blood-2010-11-321737
11. Juliusson, G. (2011). Older patients with acute my-eloid leukemia benefit from intensive chemotherapy: an update from the Swedish Acute Leukemia Registry. Clinical Lymphoma Myeloma and Leukemia, 11, S54-S59. doi: 10.1016/ j.clml.2011.02.003
12. Gorjaynova N. V. (2015). The value of comorbidi-ty for stratification of an acute myeloid leukemias treatment in adults. ScienceRise, 6/4 (11), 68-72. doi: 10.15587/2313-8416. 2015.45466
13. Charlson, M. E., Pompei, P., Ales, K. L., MacKenzie, C. R. (1987). A new method of classifying prognostic comor-bidity in longitudinal studies: Development and validation. Journal of Chronic Diseases, 40 (5), 373-383. doi: 10.1016/0021-9681(87)90171-8
Рекомендовано до публiкацii д-р мед. наук, професор Третяк Н. М.
Дата надходження рукопису 18.12.2015
Горяшова Над1я Валерпвна, заступник директора з науково! роботи, старший науковий сшвробггаик, ДУ «1нститут гематологи та трансфузюлоги НАМН Украши», вул. М. Берлшського, 12, м. Кив, Украша, 04060 E-mail: [email protected]
