CC BY
107
НАУКОВО-ТЕХН1ЧНА 1НФОРМАЦ1Я
ГОЛОВНИИ ТЕРМ1НОЛОГ1ЧНИИ СТАНДАРТ
Викладач^ науковцi, готуючи лекци, пiдручники, монографи та iншi науковi роботи, дуже часто неуважно став-ляться до використання украшсько1 науково-техшчно1 термшологи. У кожного стосовно конкретних випадшв е своя думка, яко! вiн дотримуеться. Здебiльшого для обгрунтування такого стану речей посилаються на вiдсутнiсть вщповщних украшських термiнiв. Насправдi це не так. Майже з усiх галузей науки i технiки iснують термшо-логiчнi стандарти. А стандарт - це закон, який треба виконувати. Тим бiльше, що на сьогодш науковий текст, пiдручник для студенпв, аспiрантiв, молодих науковцiв служить не лише джерелом нових знань за своею спещаль-нiстю, а й засобом засвоення украшсько1 термшологи.
Серед термшолопчних стандартiв засадничу роль вщграе ДСТУ 3966-2000 «Термшолопя. Засади i правила розробляння стандартiв на термши та визначення понять» [1]. Вш мiстить вимоги щодо впорядкування та унорму-вання вживання дiеслiв, вiддiеслiвних iменникiв та дiеприкметникiв вiдповiдно до структури украшсько1 мови. З цим стандартом мае ознайомитися кожен, хто створюе будь-як науковi або техшчш тексти украшською мовою. Роз'ясненню змюту цього стандарту й присвячена ця стаття.
Головна думка ДСТУ 3966-2000 полягае у тому, що необхщно розмежовувати термши, яш означають дю, подю i наслгдок (результат, об'ект дИ).
У росiйськiй мовi ва цi поняття позначаються одним словом (напр.., обработка, исследование, деформация). Украшська мова, на ввдм^ вiд росшсько!, здатна дiесловом або вiддiеслiвним iменником завжди чiтко !х розрiзня-ти. Проте навиъ люди, як добре володшть украшською мовою, часто не ввдчувають рiзницi мiж iменниками, яш означають дш i подiю. Це пов'язане з тим, що дiеслова доконаного i недоконаного виду, яш позначають назви дИ та поди, розрiзняються легко, а iменники, в основному скальковаш з росшсько1 мови (напр., обробка, дослгдження, деформацгя), здебшьшого позначають дш i подiю однаково. Багаторiчна росiйськомовна практика, а також той факт, що у багатьох науковщв збертаеться росiйськомовний спосiб думання, призвели до того, що украшсьш вiддiеслiвнi iменники дуже часто утворюються як вщповщники аналогiчним росiйським.
Щоб розiбратися в проблемi та подолати це непорозумшня, треба чiтко зрозумгги, що ж таке власне дiя, подiя i наслiдок.
За «Словарем украинского языка» Б. Грiнченка [2] дгя - це «действие, деяние (активное)»; подгя - «событие, поступок»; наслгдок - «следствие, последствие». За «Великим тлумачним словником» [3] д1я - це «вияв яко!сь дiяльностi; функцiонування»; под1я - «те, що трапилося, випадок; важливе явище»; наслгдок - «шнцевий продукт, пiдсумок, що завершуе собою що-небудь». За «Тлумачним словником» П.Таланчука [4] д1я - «змiнювання значин деяких характеристик стану учасника дИ», а под1я - «факт пройдення певного етапу (моменту) в перебиу ди, характеризованого певними значинами характеристик стану учасника ди». Тобто, узагальнюючи, можна сказати, що д1я - це те, що вщбувалося, вiдбуваеться чи вiдбуватиметься, а под1я - те, що вже вщбулося чи вiдбудеться (здiйсниться)у точно окреслений момент.
Тому ДСТУ 3966-2000 рекомендуе дм позначати вiддiеслiвним iменником з суфiксом -ння (-ття), утвореним вщ дiеслiв недоконаного виду, а подм - вiддiеслiвним iменником з суфжсом -ння (-ття), утвореним вщ дiеслiв доконаного виду. Наслiдок (результат, об'ект) зпдно з чинним термшолопчним стандартом позначаеться одноко-реневими iменниками з iншими суфiксами або без них. Наприклад, росiйському термiну деление вщповщають три термiни: дшення ^я), подшення (подiя) i под1л (наслщок, стан); термiну проверка - перевгряння ^я), перевгрення (подiя) i перевгрка (наслщок).
Науково-технiчна комiсiя з питань термшологи Держспоживстандарту Укра1ни рекомендуе з вiддiеслiвними iменниками, що означають дм, сполучати слова: тривалгсть, засоби, метод, правила, технологгя, процедура, порядок i т.п. Наприклад: тривалгсть передавання, процедура затверджування, засоби виконування, технологгя складання та ш. Зi словами, що означають подш, вона рекомендуе сполучати слова: мить, момент, акт, дата, звгт, свгдоцтво i т.п. Наприклад: мить передання, дата затвердження, моментрозв 'язання, акт (про) прийнят-тя та ш.
Досить поширеною помилкою е використання для позначення украшських термшв, що означають дш, iмен-нишв з суфiксом -к- аналопчно з вiдповiдними росiйськими термшами: обробка, розробка, блоюровка. Згiдно з ДСТУ 3699-2000 для позначення ди, поди або наслiдку у цих випадках треба використовувати три рiзнi термiни: обробляння, оброблення, обробток; розробляння, розроблення, розробка; блокування, заблокування, заблокування.
У багатьох випадках для означення ди використовують аналоги росiйських термшв, як зашнчуються на -ция (деформация, модификация, классификация ). Таю украшсьш термши (деформацгя, модиф1кац1я, класифгкацгя) означають лише наслщок (об'ект або стан) ди. Термш для означення власне ди у такому випадку утворюеться, як уже згадувалося, за допомогою суфшса -ння вiд дiеслiв недоконаного виду: деформування, модиф1кування, класи-фжування. Для утворення iменникiв, як означають подш, яка вже вiдбулася, використовують, як правило, пре-фiкси: здеформування, змодиф1кування, розкласиф1кування.
1607-6885 Нов1 матер1али г технологи в металурги та машинобудувант №1, 2009
157
Низка росшських термшв походять вiд дieслiв, як1 мають корiнь iншомовного походження та суфiкс -ир- (азотирование, цианирование, модернизирование, редактирование). Ввдповвдш украшсьш термiни, як1 означають ввдпо-вщний процес, утворюються вiд пе! чи шшо! стльно! основи (азот-, цган- та ш..) за допомогою суфжав -ува-(-юва-) та зак1нчення -ння (азотування, цганування та ш.).
Вщ цих термiнiв нерiдко важко або неможливо утворити стислий однокореневий термш, який означав би на-слщок (результат) ввдповвдно! дИ. У таких випадках пропонуеться наслiдок дИ (наприклад, операцiй хiмiко-термiч-ного обробляння) передавати словосполукою типу: результат (ефект, рiвень, ступiнь i т.п.) ввдповвдно! дИ [5]. Перше слово словосполуки обираеться залежно вiд контексту речення. Наприклад: результат алгтування, глибина цганування.
Термшолпчний стандарт ДСТУ 3699-2000 рекомендуе ввддавати перевагу термiнам украшського походження перед запозиченими. У разi доцшьносп для означення назви процесу треба вщ iншомовного слова утворити укра!-нське дiеслово недоконаного виду, а далi вiд нього - необхщний iменник. Не можна на означення ди стандартизу-вати iншомовнi iменники, як1 зак1нчуються на -iнг, -мент та ш., оск1льки вони не даватимуть змоги розрiзнювати поняття ди та поди. Такими iменниками можна позначати iншi поняття: наслiдки ди, об'екти, суб'екти тощо: слябгнт, асортимент, менеджмент.
У додатках Держспоживстандарту Украши до ДСТУ 3966-2000 звертаеться увага на випадки невластивого ви-користання слiв, словосполук, частин мови, яких треба уникати.
Так, прийменник при можна використовувати лише тод^ коли вш означае розташованiсть об' екту поряд з iншим або яш-небудь поняття у переносному значенш. Наприклад: заклад при установг. В шших випадках вживають рiзнi допомiжнi мовнi засоби:за наявнгстю, у раз1, тд час, внаслгдок та ш.
У техшчних текстах часто доводиться мати справу з поняттям приблизно! величини чого-небудь. Нерiдко рос-шський термiн около у таких випадках перекладають як бшя. Проте прийменник бшя використовуеться для означення розташування об'екту неподалiк вiд шшого. Для юльшсно! характеристики треба використовувати при^вник близько.
Крiм того, можна навести щлу низку слiв, словосполук, яких термшолопчш стандарти рекомендують уникати, осшльки вони фактично е кальками з росшських:
Таким чином, термшолопчний стандарт ДСТУ 3699-2000 узагальнюе досвщ термшолопчно! роботи в Укра1ш та за и межами. За ним мае бути останне слово в унормуванш та правильному використаннi украшсько! науково-техшчно! термшологи. Переважнiй бшьшосп нашо1 техшчно! штелтенци треба не просто тдставляти укра1нськ1 слова в росшськомовш думки, а намагатися думати укра1нською мовою. Критерiем правильностi терм^ повинна бути його вiдповiднiсть структурi та внутрiшнiм законам украшсько! мови.
1. Термшолопя. Засади 1 правила розробляння стандарта на термши та визначення понять : ДСТУ 3966-2000. - [Чинний вщ 2001-01-01]. - К. : Держстандарт Украши, 2000. - 365 с. - (Нацюнальний стандарт Украши).
2. Словарь украинского язика. Т. 1, 2 : [Упор. Б. Гршченко]. - К. : Дов1ра-УНВЦ «Рщна мова», 1997.
3. Великий тлумачний словник сучасно!' украшсько!' мови / [Гол. ред. В. Г. Бусел]. - К. : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
4. Таланчук П. Норми украшсько!' науково-техшчно!' мови : Тлумачний словник з видавничо-пол!граф!чно! та науково!' справи / П. Таланчук. - К. : Ун-т «Укра!на», 2006. - 664 с.
5. Коваль А. Про оптим1защю термшв у галуз1 терм1чного оброблення : Зб1рник наукових праць / А. Коваль, В. Плескач // Проблеми укршнсько! термшологи. - Льв1в : <«Шга-Прес», 2004. - С. 140-141.
являе собою, представляе собою
розповсюджений
найбшьш поширений
бiльш як1сний
у вщношенш до
в якостi (когось, чогось)
приймати до уваги
пере^дувати цiль
вирiшувати питання
суттева ознака
робота основана на
спiвставляти
дiючий документ
- становить;
- поширений;
- найпоширешший;
- яшсшший;
- стосовно до;
- як (хтось, щось);
- брати до вщома;
- мати на меп, ставити собi за мету;
- розв'язувати проблему;
- ктотна ознака;
- робота грунтуеться на;
- зютавляти, порiвнювати;
- чинний документ.
Перелж посилань
© 2009 Канд. техн. наук В. М. Плескач Нацюнальный технический ушверситет, м. Запорiжжя
