CC BY
55
УДК 336.74
ГЛОБАЛ!ЗАЦ!ЙН! ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ
© 2014
МЕЛЬНИЧЕНКО 0. В.
УДК 336.74
Мельниченко О. В. Глобалiзацiйнi передумови виникнення та розвитку електронних грошей
У статтi викладено досл'дження глобатацшних передумов виникнення та розвитку електронних грошей. Доведено, що до них належать соц/ально-економ/чн! фактори, що приводять до перенесення цнностей i3 матер'шльно-побутово!площини в сои/ально-економ'мну, де бшьшоi актуальностi набувають зручшсть, швидксть розрахуншв i отримання благ, а також моральне задоволення учаснишв економ!чних в'дносин. Технолог!чнi чинники сприяють розвитку техтки та технологш, за допомогою якихможна досягти яшсно вищого р!вня сустльного в'дтворення завдяки доступност'> послуг, якi рашше були недоступними. Полтичш передумови пов'язаш з нам'рами влади держав до об'еднання з iншими крашами для досягнень у бiзнесi, безпец й со^альних стандартах. Виокремлено також групу фактор'в впливу на навколишне середовище з метою економП природних ресурав, впровадження енергозбергаючих технологш та винайдення альтернативних ресурав i засоб'в забезпечення безпечного та комфортного життя сустльства.
Кпючов'1 слова: електронн грош'>, глобалiзаиiя, навколишне середовище, ресурси, фнанси. Рис.: 3. Табл.: 2. Б'бл.: 30.
Мельниченко Олександр Вталйович - кандидат економiчних наук, доцент, докторант, Житомирський державний технологiчний ушверситет (вул. Черняховського, 103, Житомир, 10005, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 336.74
Мельниченко А. В. Глобализационные предпосылки возникновения и развития электронных денег
В статье представлено исследование глобализационных предпосылок возникновения и развития электронных денег. Доказано, что к ним относятся социально-экономические факторы, которые приводят к переносу ценностей с материально-бытовой плоскости в социально-экономическую, где большую актуальность приобретают удобство, скорость расчетов и получения благ, а также моральное удовлетворение участников экономических отношений. Технологические факторы способствуют развитию техники и технологий, с помощью которых можно достичь качественно более высокого уровня общественного воспроизводства благодаря доступности услуг, которые ранее были недоступны. Политические предпосылки связаны с намерениями властей государств к объединению с другими странами для новых достижений в бизнесе, безопасности и в социальных стандартах. Выделена также группа факторов влияния на окружающую среду с целью экономии природных ресурсов, внедрения энергосберегающих технологий и изобретение альтернативных ресурсов и средств обеспечения безопасного и комфортного жизни общества.
Ключевые слова: электронные деньги, среда, ресурсы, финансы. Рис.: 3. Табл.: 2. Библ.: 30.
глобализация, окружающая
Мельниченко Александр Витальевич - кандидат экономических наук, доцент, докторант, Житомирский государственный технологический университет (ул. Черняховского, 103, Житомир, 10005, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.74
Melnychenko O. V. Globalization Backgrounds for the Emergence and Development of Electronic Money
The article studies the globalization backgrounds for the emergence and development of electronic money. It is proved that these backgrounds are social and economic factors that lead to transfer of values from the material and household into the socio-economic planes, where the actual gains turned out to be convenience, quickness of payments and faster obtention of benefits as well as the moral satisfaction of participants of the economic relations. Technological factors contribute to the development of technics and technologies that help to achieve a higher level of the social reproduction due to the availability of services that were not available previously Political backgrounds are associated with the intentions of the authorities of states to unite with other countries for the new achievements in business, safety and social standards. Also the group of factors of influence on the environment was highlighted, which aim to save the natural resources, to implement the energy-saving technologies and to invent the alternative resources and means to ensure a safe and comfortable living of society. Key words: electronic money, globalization, environment, resources, finance. Pic.: 3. Tabl.: 2. Bibl.: 30.
Melnychenko Oleksandr V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Zhytomyr State Technological University (vul. Chernyakhovskogo, 103, Zhytomyr, 10005, Ukraine) E-mail: [email protected]
Досягнення в науково-технчний сферi впливають на свцомкть людей, стосунки мiж ними, визна-чають розвиток держави та суспкьства. Вони юють горизонти, зближують культури, народи, краши й економжи. 1з кожним витком спiралi прогресу протягом сторiч вцбуваються поди, що формують вза-емини мiж людьми в усьому свт, зближають !х у чай, у простор^ штелектуально, морально та економiчно, у тому чит й мiж поколшнями. Так, iз винайденням, наприклад, залiзницi, людство отримало можливкть частше бачитись iз близькими, рцними, партнерами, доставляти вантажi на бiльшi територи, розширювати ринки збуту. Вц початку книгодрукування отримав нового поштовху шформацшний розвиток; мехашзуючи чи автоматизуючи виробництво, шдприемщ отримують
додатковий товар, ккьюсть якого може бути бкьшою за попит всередиш населеного пункту, краши чи континенту. Щ та iншi аспекти, на нашу думку, вказують на безпо-середнш зв'язок глобалiзащí та науково-техтчного прогресу, яю впливають на кожну особу в цкому свт. На виклики часу та потреби суспкьства одним iз перших реагуе фшансово-банювський сектор мiжнародноl еко-номжи. Сьогодш саме вш часто стае шдикатором розвитку шформацшних технологш або й сам спонукае 1х до нових звершень. Так, iз появою бкьш швидких i надш-них систем збереження та обробки шформаци бухгалтерский облж у банках почав здшснюватися виключ-но в електронно-цифровому середовищ^ спонукаючи розробниюв апаратного та програмного забезпечення вдосконалювати засоби його ведення. З шшого боку,
iснуючi потужност iнформацiйних систем дозволяють збертати та передавати найцiннiшу банкiвську шфор-мацiю надiйними каналами, що приводить до розвитку засобiв платежiв, розширення можливостей для ^ен-тiв i пiдвищення конкурентоспроможностi самих банив. Одним iз таких удосконалень було винайдення елек-тронних грошей, якому передувала низка подш, що не-розривно пов'язанi з досягненнями в науково-техшчний сферi, розвитком мiжнародних стосунюв i доступом до шформаци, прагненням суспкьства до спрощення стосунюв, а бiзнесу - до примноження статюв.
Питанням глобалiзащ!, мiжнародно! економки, макроекономiки, у тому числi й з питань инього впливу на фшансово-банювсью системи кра'1н, присвячено чи-мало праць як вiтчизняних, так i зарубiжних науковцш. Серед них варто видкити Бадi Б., Базилевича В. Д., До-лшнього М. I., Левита Т., Лютого I. О., Мщенка В. I., Науменкову С. В., Норта Д., Савелко Т. В., Сенища П. М., Кравця В. М. тощо. Окремi науковцi придкяють увагу дослiдженням нових галузей економки, наприклад, мегае-кономки [2], однак часто зштовхуються з критикою з боку науково'1 спкьноти [12]. За словами Ясинсько'1 Н. А., дже-релом грошей i основним джерелом багатства в умовах глобалiзащ! е фiнансовi операци та виробництво борпв (зобов'язань), якi перетворюються у фiнансовий актив, обертаються на фшансових ринках i е джерелом нового прибутку [21, с. 371]. Дослцники, вивчаючи фактори трансформаци фiнансових систем у глобальному вимiрi, видкяють, зокрема, рiзноманiття фiнансових шстру-ментiв, високий ступiнь инього динамiзму та зростан-ня iнтенсивностi фшансових транзакцш, а також високий рiвень мобiльностi на фiнансових ринках [4; 13; 14]. Враховуючи вказаш й iншi думки науковцiв, вважаемо, слц особливу увагу придкити електронним грошам, яю повною мiрою вцображають зазначенi процеси.
Hауковцi, якi вивчають проблеми глобалiзацil, мають спiльнi погляди стосовно того, що фЬ-нансова глобалiзацiя е 'й складовою i найбкьше проявляеться в нiй. У першу чергу проявляеться вона в розвитку фшансових ринюв, зростанш мiжнародних потокiв капiталу та посиленнi активност мiжнародних фiнансових органiзацiй [10, 11, 15]. За таких умов зро-стае ступшь вiдкритостi нацiональних економк, а най-визначнiшою подiею у сферi штеграци свiтових фшан-сових ринкiв капiталу стало створення бвропейського валютного союзу i уведення едино! европейсько! валюти на територи краш - його учасникiв. При цьому розвиток фшансово! глобалiзацil забезпечуеться великими обся-гами лiквiдних коштiв, що використовуються швестора-ми для отримання прибутюв [15, с. 173, 174, 176].
Внеском ще! статтi в дослцження проблематики впливу глобалiзацil на фiнансову сферу суспкьних взаемов1дносин е виявлення передумов виникнення та розвитку електронних грошей у визначенш предметнiй площинi.
Метою ще1 стати е дослцження глобалiзацiйних передумов виникнення та розвитку електронних грошей.
Узагальнюючи низку визначень у р!зних джерелах, що тлумачать глобалiзацiю, можемо сказати, що це процес, який робить бкьш штенсивними м!ж-народнi стосунки у рiзних сферах: економiчнiй, полпич-нiй, культурнiй та з питань навколишнього середовища; або результат таких стосунюв. При цьому до сьогодш серед економкпв, полiтикiв чи науковщв немае едино! думки щодо абсолютного позитиву в!д глобалiзацГ! чи негативу в!д !'! наслiдкiв, хоч i проявляеться вона у вс!х сферах суспiльно-полiтичного життя.
Доцкьними е згадки також про в!домих заруб!ж-них учених - професора Гарвардсько! Бiзнес-школи Теодора Левiтта (Theodore Levitt), який обгрунтував поняття глобалiзацi! у сво!й науковiй статтi «Глобалiзацiя ринкiв» [27] i вважаеться його родоначальником. Ян Шолте (Jan Scholte) визначае п'ять характеристик глобалiзацi! [28, с. 3, 16, 17]: iнтернацiоналiзацiя (internationalization), лЬ-бералiзацiя (liberalization), унiверсалiзацiя (universaliza-tion), вестернiзацiя (westernization), або модернiзацiя, та респатiалiзацiя (respatialization), або детериторiзацiя, за словами Бельсько! Т. В. [5, с. 73], яка доповнюе цей пере-лiк ще одним напрямом - вiртуалiзацieю i дае докладну характеристику кожному з них. Ми вважаемо, що такий перелк може бути доповнений й шшими позицiями, ви-ходячи з поглядiв науковцiв, цкей дослiджень чи шших аспектiв. Нижче наведено мiркування в рамках предмету нашого дослiдження i поставлено! мети з питань впливу глобалiзацiйних передумов виникнення та роз-витку електронних грошей.
Електронш грошi, кр!м економiчно!, вiдiграють i важливу сощальну роль у першу чергу як зайб платежу для отримання рiзних благ, надаючи суспкьству можли-вкть використання надiйного, зручного, безпечного та найбкьш дружнього з iснуючих до навколишнього середовища плапжного засобу. У цьому сенс!, за словами соцюлопв, глобалiзацiйнi процеси виступають рушш-ною силою бiльшостi соцiальних змш [19, с. 65; 20, с. 16].
Спираючись на фундаментальнi досл!дження, зокрема, нiмецького федеративного досл!дного центру (Bundeszentrale far politische Bildung)[30], групи вчених, б!знес-менш i представникiв влади рiзних кра!н [7, с. 6 - 8] з р!з-них кра!н, видкимо передумови глобалiзацiйних зрушень:
1. Комуншацшш та TpaHcnopTHi витрати. Лише в!дносно низькi витрати в цьому напрямi дозволяють планувати та реалiзовувати новi стратег!! виробництва, маркетингу, продажiв тощо.
У досл^женш взято 1930 р. як точку вцлку для пор!вняння вартостi транспортних витрат i витрат на комушкаци, як! невпинно знижувались до 2000-х роюв, а витрати, наприклад, на зв'язок впали фактично до нуля. Так, трихвилинний телефонний дзвшок з Нью-Йорка до Лондона коштував у 1930 р. у цшах 1990 р. 245 долар!в США, у 1970 р.- близько 30 долар!в, у 2005 р.- 0,30 до-лар!в, а починаючи !з 2005 р., коли стали загальнодо-ступними та популярними дзвшки у мереж! 1нтернет, зокрема, за допомогою Скайп (Skype), варткть трихви-линно! розмови м!ж р!зними кра!нами чи континентами не коштуе практично шчого для '!! учасниюв.
На рис. 1 граф!чно зображено динамку зниження витрат, де шдекс 1930 р. = 100, а у табл. 1 воображено
витрати на трихвилинну розмову Нью-Йорка до Лондона (телекомушкаци), середш витрати на морсью пе-ревезення та портовi збори за 907,17 кг (американська тонна) та середня варткть на повпряш перевезення на одну пасажиромилю. Зниження вартостi на комушкаци пов'язано в першу чергу з новими техшчними розробка-ми та появою масового ринку телекомунiкацiйних по-слуг, а на транспортнi витрати - за рахунок зниження щн на нафту з початку 1980-х i 90-х роюв.
Сл1д, однак, зважати, що не в уск крашах однако-во розвиваються вказаш напрями економiки, хоч в глобальному масштабi мають наведену тенденщю.
2. Варткть енерги. Одним iз найбкьш важливих джерел енерги у свт на сьогоднi е нафта, вiд цiн на яку в першу чергу залежить цiни на транспорты витрати. 1н-шим i другим за важливктю енергоресурсом е вугкля, вiд вартостi якого також залежать багато сфер економки багатьох краш. До 1970-х роюв щна на нафту була досить низькою, однак у результатi перш за все полпич-
них мiркувань та згiдно з пов'язаними з глобалiзацiею процесами цiна на нафту i нафтопродукти зросла у цей перюд з урахуванням шфляци майже на 780 % i залиша-еться нестабкьною i до сьогодш (рис. 2).
Сл1д, однак, зазначити, що у 2008 р. середня щна нафти становила 97,3 доларiв США за барель при 144 дол. на початок липня i 40 дол. на юнець року. Разом з тим, на середину жовтня 2014 р. щна знизилась до 82,2 дол. за баррель.
3. Торговельш тарифи. Глобалiзацiя прискорю-еться також завдяки зниженню торговельних тарифiв, осккьки вони сприяють мiжнароднiй торгiвлi. У свт сьогодш бкьше 95 % товарiв на свiтовому ринку про-даються та придбаваються вiдповiдно до правил Свгто-во'1 органiзацiï торгiвлi (СОТ), членами яко'1 е 160 краш свiту (з 26 липня 2014 р. шсля приеднання бмена) [29] i яка створена з метою лiбералiзацiï мiжнародноï тор-гiвлi й регулювання торговельно-полiтичних вiдносин держав-учасниць.
1ндекс
120 100 80 60 40 20 0
-1-г
1930 1940
—i-А i А-г
1980 1990 2000
1950 1960 1970 Морський транспорт Пов1тряний транспорт
-А-
-А-
2005 Телекомун1кац||
1-А-1
2014
PiK
Рис. 1. Витрати на комушкаци та транспортн витрати за 1930 - 2014 рр. [30]
Витрати на комужкацп та транспорты витрати за 1930 - 2014 рр. [30]
Таблиця 1
PiK Телекомужкацм Морський транспорт Повггряний транспорт
1ндекс (1930 р. = 100) Дол. США 1ндекс (1930 р. = 100) Дол. США 1ндекс (1930 р. = 100) Дол. США
1930 100,00 244,65 100,0 60 100,0 0,68
1940 77,05 188,51 105,0 63 67,7 0,46
1950 21,75 53,20 56,7 34 44,1 0.30
1960 18,75 45,85 45,0 27 35,3 0,24
1970 12,91 31,58 45,0 27 23,5 0,16
1980 1,96 4,80 40,0 24 14,7 0,10
1990 1,36 3,32 48,3 29 16,2 0,11
2000 0,35 0,86 35,0 21 11,8 0,08
2005 0,12 0,30 н. Д. н. Д. н. Д. н. Д.
2014 0,00 0,00 н. Д. н. Д. н. Д. н. Д.
Q_
LQ
О
CQ О
о о_
о
=л <
<
о
ш
Прим1тка: н. д. - немае даних.
»
Цша на нафту, дол. США
Рис. 2. Цша на нафту за 1960 - 2014 рр., дол. США за барель [30]
Зазначеш вище передумови глобальних перетво-рень проявляються в рiзних сферах i пов'язанi також, на нашу думку, i з появою електронних грошей у свт та чинять вплив на !х подальший розвиток. Вони вцображають змiни у рiзних сферах м1жнародно! економiки та визначають !х розвиток. На окремих з них, що належать до предмету нашого дослiдження й поставлено! в робот мети, зупинимось бкьш докладно:
+ навколишне середовище - необхцшсть пошуку компромiсу мiж бiзнесом i суспкьством у на-лагодженш виробничих процесiв для нанесення мшмально! шкоди природi та виготовленнi вц-повцно!, дружньо'1 до навколишнього середо-вища продукцн. 1з середини Х1Х столiття глобальна температура зросла на один градус. Основною причиною техногенного глобального потеплшня (60 вцсотюв дюксиду вуг-лецю (С02)) е результатом спалювання викопного пали-ва, вирубки лгав, ерозн Грунпв i спалювання деревини. Глобальна змiна ^мату мае подальшi наслiдки для людей: у деяких районах збкьшуеться кiлькiсть повеней та сильних дощiв, в iнших кiлькiсть опадiв зменшуеться, а тривалих посух зростае, що призводить до неврожа!в, проблем з водопостачанням чи до змши цких районiв проживання. Також лiси е ушкальними екосистемами, що мають особливе значення для збереження бiорiзно-машття i для багатьох природних ци^в, а !х знищення е особливою проблемою;
+ туризм - за 1950 р. показник людино-за!здш склав 25 млн, а у 2013 р.- 1 087 млн, i ще на 4,6 %, або на 22 млн прибуттш - у першому пiврiччi 2014 р. порiвняно з цим самим перюдом у 2013 р. [24]; + мiжнародна мова - жодна мова так не поши-рена у свт, як англшська: вона е рцною для 330 млн ойб i ще 500 млн використовують 'й як другу свою мову. У 59 кра!нах свiту англшська е офщшною мовою, що дозволяе ефективно створювати та налагоджувати бiзнес-зв'язки; + стандартизацш - проявляеться у стандартах ведення бiзнесу: вiд масштабних полiтичних, вiйськових чи торговельних проектш (на рiв-
ш Оргашзацн Об'еднаних Нацiй, Всесвиньо! торговельно! оргашзацн тощо) до найменшого i звичного платежу або переказу кошпв (BiA-повцно до правил SEPA, PayPal тощо) чи за-безпечення дiяльностi шдприемств взагалi, наприклад, згiдно з Мiжнародними стандартам фiнансовоl звiтностi; •f безпека - глобалiзацiя комунiкацiй розширюе можливосп злочинцiв у всьому свiтi й стано-вить загрозу для нормально! життeдiяльностi людей, що проявляеться у военних, фiнансо-вих, iнформацiйних та шших загрозах; f людський каптал - глобальний масштаб бiз-несу приводить до залучення до учасй в ньому рiзних людей, культур, народiв. При цьому вiд знань i вмiнь особистостей чи не найбкьше за-лежить результат i можливостi досягнення по-ставлених цкей в будь-яких справах; f тформацшт та комуткацшт технологи -даний аспект пов'язаний у першу чергу з мережею 1нтернет, з розвитком каналiв передачi даних через глобальну мережу.
Доступ до комушкацшних та iнформацiйних тех-нологiй покращився за останнi 25 роив у всьому свт. Цифровий розрив мiж державами зменшуеться - як в галузi фжсованого й мобкьного зв'язку, так i сто-совно 1нтернету. Так, за даними Мiжнародного союзу електрозв'язку (International Telecommunication Union -ITU) ккьюсть шдключень до 1нтернету у свiтi зросла з 519 млн у 1990 р. до 2 923 млн шдивцуальних корис-тувачiв у 2014 р. (ощночний показник). Ще бкьшим е зростання користувачiв моб1льних телефошв: з 11 млн у 1990 рл до 6 915 млн у 2014 р. [26]; f культура й релшя.
Ця група факторш пов'язана з моральними, етични-ми, релiгiйними та iсторичними ценностями. Яскравим прикладом впливу цього фактора на дiяльнiсть пiдпри-емств е так званий Карикатурний скандал, пов'язаний iз зображенням iсламського пророка Мухаммеда в однш iз датських газет [9], чи iншi схожi обставини. Таким чином, реалiзовуючи бiзнес-iде!, п1дприемцям доц1льно врахову-
вати й щ фактори, особливо в кра!нах 3i значною ккьюс-тю iноземцiв рiзних вiроcповiдань, культур i поглядiв.
Глобалiзацiя в культурi також ткно пов'язана з !жею, зокрема i3 закладами швидкого харчування, як МакДоналдс (McDonald's), який вперше був вiдкритий у США в 1940 р., а сьогодш бере активну участь у фор-муванш м1жнародно! культури, обслуговуе у 35 000 рес-торанiв по всьому cвiтовi близько 70 млн оаб щодня, а з 1985 р. МакДональдз було включено до списку «Dow Jones Industrial» (показник щоденного стану нацю-нально'1 економiки США, що розраховуеться на оcновi показникiв 30 найбкьших i найвпливовiших компанiй кра'1ни). Таким чином, фактично гамбургер зайняв свое мкце серед автомобiлiв, лiтакiв i потяпв як один зi стов-шв американсько'1 економiки [8].
Жоден зааб масово'1 шформащ! в cвiтi не е таким впливовим, як 1нтернет, який впливае також на змкт та форму комушкаци. Через бкьше поширення, збкьшен-ня швидкоcтi передачi даних i змiни у поведшщ корис-тувачiв глобально! мережi вона все бкьше проникае у повсякденне життя бкьшосй людей. Серед уск видiв комушкаци через 1нтернет найбкьшою популярнicтю користуються так званi сощальш мережi, що поясню-еться поеднанням у них рiзних медiйних формайв: елек-тронно'1 пошти, чату, вцео, зображення тощо. Вони слу-жать для приватного та професшного спккування, роз-повсюдження й обговорення шформащ!. Найбкьшою серед cоцiальних мереж е Фейсбук (Facebook), кiAькicть кориcтувачiв яко'1 становить на cьогоднi бкьше, шж 1,3 млрд кориcтувачiв (рис. 3).
До сощальних аcпектiв глобалшаци також належать музика, мода, телевiзiйнi проекти, мистецтво та шше, що, однак, не взноситься до предмету нашого доcлiдження, але чинить вплив на взаемостосунки мГж людьми в усьому свт;
f фшанси - глобалiзацiя взагалi, та у фшансовш cферi зокрема, е проявом нових якостей у роз-витку суспкьства i вплив, який вона чинить на нього, доцкьно використовувати з метою отримання додаткових переваг [3, с. 14].
Кшьккть користувач1в, млн oci6
1400
1200 1000 800 600 400 200 0
Таку думку висловлюють до сидники, що вивчають питання розвитку банювського сектора економь ки у взаемозв'язку iз викликами глобалiзацil, i ми з нею абсолютно погоджуемось. За '1х словами, фшансо-вi ринки змiнилися протягом останнк двох десятюв ро-кiв у таких площинах: штегращ! фшансово! шдустри та у технолотх надання фiнансових послуг, що пов'язано зi зменшенням регуляторних бар^в i прогресом у ко-мунiкацiйних технологiях [3, с. 15]. Шдтримуемо також думку стосовно структурних змiн у сферi фiнансових послуг, що вцбулися завдяки розвитку технологш i зниженню, завдяки цьому, вартост банкiвських послуг через зменшення, перш за все, операщйних витрат на обслуговування клшнтав у зв'язку з автоматизацию велико! кiлькостi роботи, використанням систем дис-танцiйного банювського обслуговування, мобкьного банкiнгу тощо. Разом з тим, вцбуваються змiни в струк-турi iндустрi! фiнансових послуг: з'являються небанюв-ськi установи, яю також надають фiнансовi послуги, що в окремих аспектах можуть бути й бкьш привабливi, нiж традищйш банкiвськi; набувають поширення вертикально штегроваш компани, фiнансовi групи, котрi завдяки синергетичному ефекту поеднання 1Т-компанш, банкiв, страхових компанiй тощо можуть бкьш якiсно провадити свою д1яльнкть та мати конкурентнi переваги на ринку фшансових послуг.
Так, за даними одного з дотджень, Фшлянд1я, Дан1я, Япон1я та Шмеччина мають найбiльшi показники впливу глобалiзацi! на зростання !хни економж - близько 20 % зростання вцбуваеться саме завдяки !й [23]. У зазначеному дослiдженнi мова йде також про те, що вй дослцжуваш держави виграють в1д глобалiзацi!, однак iндустрiально розвинеш - значно бкьше, нiж, на-приклад, Пiвденно-Африканська Республiка, Рос1я, Бра-зил1я, Мексика, Китай чи 1нд1я.
У табл. 2 наведено даш про валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) окремих кра!н, "хне населення та показник ВВП на душу населення. Виходячи з висновюв за результатами вказаного вище дотдження, у прироста ВВП беруть також участь i глобалiзацiйнi фактори.
>
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
PiK
Рис. 3. Кшьккть користувач!в Фейсбук, млн oci6 [25]
Таблиця 2
Розмiр валового внутрiшнього продукту та iншi показники окремих краж за 2009 та 2013 рр. [19, 22]
Кража ВВП, трлн. дол. США ВВП на душу населення, дол. США
2009 р. 2013 р. Приркт, % 2009 р. 2013 р. Приркт, %
Япоыя 5,037 4,897 -2,78 39 339 38 472 -2,20
НПмеччина 3,417 3,730 +9,16 41 734 45 429 +8,85
Пiвденно-Африканська Республiка 0,285 0,351 +23,16 5 655 6 635 +17,33
Росiя 1,225 2,098 +71,27 8 579 14 618 +70,39
Бразилiя 1,625 2,242 +37,97 8 396 11 155 +32,86
Мексика 0,884 1,261 +42,65 8 249 10 722 +29,98
Китай 4,912 9,185 +86,99 3 689 6 750 +82,98
lндiя 1,263 1,930 +52,81 1 080 1 566 +45,00
УкраТна 0,114* 0,181* +59,65 2 470 3 973 +60,85
Прим1тка: * - за даними ДержавноТслужби статистики УкраТни [6, 18] у розрахунку 8,00 грн за дол. США.
Разом з тим, шдтримуемо Алейшкову О. В., яка зазначае, що економжа розвиваеться не за трендом, що характеризуе економiчне зростання, а ци^чно i з по-стiйними в^иленнями вiд нього - пiднесення i спади [1, с. 1, 6]. Автор надае, ^м iншого, монетарне пояс-нення циклу, що полягае в результат змш грошових по-токiв, чи вартiсному вираженнi попиту на товари: при збкьшент грошового потоку стае жвавшою торгiвля, розширюеться виробництво i зростають цiни, i навпаки, коли грошовий потiк зменшуеться. Зважаючи на це, вва-жаемо, що завдяки перевагам електронних грошей може бути також забезпечене збкьшення грошового потоку, що може бути додатковим стимулом для початку шдне-сення економжи держави, де забезпечено й оргашзова-но на належному рiвнi обiг електронних грошей.
Фшансова глобалiзацiя, як i будь-яке шше явище, мае позитивнi й негативш аспекти. До першо'1 групи фа-хiвцi, зокрема, вiдносять такi [15, с. 180]:
+ загальнодоступна можливiсть проведення фшан-сових операцiй у будь-який час завдяки об'ед-нанню торговельних систем в едину шформа-цiйну систему; + висока мобкьшсть капiталу та його висока лж-вiднiсть;
+ зниження дефiциту фшансових ресурсiв у рiз-них кра'нах;
+ багатофункцiональнiсть фiнансового ринку: проведення операцш з рiзними видами активiв, здiйснення розрахунково-платiжних, страхо-вих та iнших фiнансових послуг; + надання рiзним валютам статусу вкьноконвер-тованих;
+ високi стандарти в управлшш фiнансовими потоками тощо.
До друго'1 групи аспекив належать: + мiграцiя кашталу у випадку економiчних чи по-лiтичних негараздiв завдяки тим самим техтч-ним можливостям i високш мобiльностi кашта-лу, що ще бкьше погiршуе ситуацiю в краМ, де вiдбуваються такi негаразди;
+ зростання нестабiльностi нацiональних фшан-
сових ринкiв i бкьша чутливiсть до криз; + залежнiсть реального сектора економiки вiд монетарно'1 складово'1 тощо.
Ми пропонуемо видкити ще один фактор негативного впливу фшансово! глобалiзацil на дiяльнiсть окремих держав, що пов'язаний iз державнiстю i створюе передумови для позицiонування кра'ни у мiжнароднiй полiтичний спiльнотi. Дослцни-ки рiзних сфер науки вказують на винятковкть рiвня державностi, що безпосередньо пов'язана з головним и атрибутом - нацiональними грошима, що функцюнують винятково на державному рiвнi [17, с. 69]. Саме при фь нансовiй глобалiзацil нiвелюеться цей атрибут держави, И символ та iдентифiкатор.
Це пiдтверджують також культурологи, котрi ствер-джують, що власна грошова полiтика завжди виступа-ла важливим атрибутом у державотворчих процесах, а в УкраМ з часу проведення грошово'1 реформи почало успiшно здiйснюватись оздоровлення культурно-еко-номiчного життя нашо'1 держави. Позитивне значення цей факт мав й для посилення довiри до Укра'ни у свiтi [16, с. 18, 19].
Зважаючи на викладене, iз залученням кра'1н свiту до всеохоплюючо'1 фiнансовоl глобалiзацil та об'еднання '1х у континентальний, регiональний чи мiжнародний ва-лютний союз вони певною мiрою втрачають свою соцю-культурну та нацiональну iдентичнiсть. Для зменшення негативного впливу цих процейв на вказанi аспекти електроннi грошi також можуть виступати хранителем державносп, оск1льки на них менше впливають глоба-лiзацiйнi процеси через невелику защкавлешсть у них iнвесторiв, великих учасниюв ринкiв капiталiв тощо.
ВИСНОВКИ
У робой проведено аналiз впливу глобалiзацil на виникнення i розвиток електронних грошей. Видкено фактори, що впливають на '1х популяризацiю та розвиток, до яких, зокрема, можна взнести:
f соцiально-економiчнi, завдяки яким вцбуваеть-ся розвиток держав i мiждержавних зв'язкш, що приводить, крiм iншого, до финансово! глоба-лiзацiï, наслiдки яко'1 сприяють зростанню до-бробуту суспкьства i перенесенню ценностей iз матерiально-побутовоï площини в сощально-економiчну, де замкть первинних потреб бкьшо'1 актуальност набувають зручнiсть, швидкiсть розрахункш i отримання благ, а також моральне задоволення учасникш економiчних в1дносин; f технологiчнi, якi сприяють розвитку технiки та технологiй, зокрема iнформацiйних систем, за допомогою яких можна досягти яюсно вищого рiвня суспiльного вцтворення завдяки доступ-ностi послуг, яю ранiше були надто дорогими чи неможливими взагалц f полтичт, пов'язаш з намiрами влади держав до об'еднання з шшими крашами з метою отримання бкьшо'1 конкурентно'1 переваги в бiзнесi, безпецi, сощальних стандартах перед шшими крашами завдяки ефекту масштабу та колек-тивно'1 вiдповiдальностi за результат; f впливу на навколишне середовище - ця група факторiв пов'язана з необх1дшстю зменшення негативного впливу на навколишне середови-ще життедiяльностi людей i полягае у прагненш високорозвиненого суспкьства до винайдення нових способiв органiзацiï уск процесiв, що здш-снюються у свт, з метою якомога бкьшо'1 еконо-ми природнк ресурав, впровадження енергозбе-рггаючих технологий та винайдення альтернатив-них ресурсiв i засобiв забезпечення безпечного та комфортного життя суспкьства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Алейшкова О. В. Teopiï циклiчностi та проблеми структурних, фiнансових та системних криз сусптьного вироб-ництва / О. В. Алейнкова // Економка. Управлiння. 1нновацп. -2014. - № 1 [Електронний ресурс]. - Режим Доступу : http://nbuv. gov.ua/j-pdf/eui_2014_1_3.pdf
2. Багратян Г. ВвеДение в мегаэкономику: теория, метоДология, практика : монография / Г. Багратян, И. Кравченко. -К. : УБД НБУ, 2012. - 158 с.
3. Батковський В. Сучасн тенДенцп розвитку банювського сектора та новi виклики глобальнш фшансовм стабтьносп / В. Батковський, О. Любкша // Вкник Кшвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. - 2012. - № 138. - С. 13 - 18.
4. Бурцев В. В. Основной конкурентный потенциал страны-системы в условиях финансовой транснационализации / В. В. Бурцев // Финансовый менеДжмент. - 2001. - № 6. - С. 3.
5. Бельська Т. В. Глобалiзацiя як фактор трансформаци влаДно-сусптьних вщносин / Т. В. Бельська // Публiчне управ-лшня: теорiя та практика. - 2013. - Вип. 1. - С. 72 - 78.
6. Валовий внутршнш проДукт УкраТни за 2013 рк [Електронний ресурс]. - Режим Доступу : http://ukrstat.org/uk/express/ expr2014/03_14/53w.zip
7. Евдокимов А. И. ТенДенции глобализации межДунароДного бизнеса / А. И. ЕвДокимов, В. И. Черенков [Електронний ресурс]. - Режим Доступу : http://elibrary.unecon.ru/ materials_files/izv/IzvSPbUEF2003_3_C5_22_s.pdf
8. 1стсря та сьогоДення [Електронний ресурс]. - Режим Доступу : http://www.mcdonalds.ua/ukr/pro-kompaniju/storja-ta-sogodennja/
9. Карикатурний скандал 2005 - 2006 роюв [Электронный ресурс]. - Режим доступа : https://uk.wikipedia.org/wiki
10. Кругликова Е. В. Финансовая глобализация : содержание и проблемы / Е. В. Кругликова // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - № 4 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.science-education.rU/pdf/2014/4/189.pdf
11. Мамотенко Д. Ю. Глобалiзацiя мiжнародних фшан-сових ринш / Д. Ю. Мамотенко // Гуманггарний вкник ЗД1А. -2009. - № 39. - С. 229 - 237.
12. Мартиросян А. Востребована ли «мегаэкономика»? / А. Мартиросян [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www.noravank.am/rus/articles/detail.php?ELEMENT_ID=5650
13. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Дуглас Норт / Пер. с англ. А. Н. Нестеренко ; предисл. и науч. ред. Б. З. Мильнера. - М. : Фонд экономической книги «Начала», 1997. - 180 с.
14. Петрушевська В. В. Адапта^я фшансовоТ полпти УкраТни до умов глобалiзацiйних i свроштеграцмних процеав / В. В. Петрушевська // Проблеми економки. - 2014. - № 2. -C. 131 - 137.
15. Примостка Л. О. Фшансова глобалiзацiя: сутшсть, форми прояву, нашдки / Л. О. Примостка, О. О. Чуб // Фшанси, облк i аудит. - 2011. - № 18. - С. 172 - 183.
16. Римар А. П. УкраТнськ грошi як атрибут соцюкуль-турноТ самощентифкацп нацюнальноТ держави : автореф. дис. ... канд. культурологи: спец. 26.00.01 «Теорiя та iсторiя культу-ри» / А. П. Римар. - К., 2009. - 23 с.
17. Рябшша Л. М. Грошi як атрибут державносп краТни / Л. М. Рябшша // Вкник соцiально-економiчних дошджень. -2013. - Вип. 2 (2). - С. 68 - 73.
18. Соцiально-економiчний розвиток УкраТни за очень 2014 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// ukrstat.org/uk/operativ/operativ2014/so_ek_r_u/soekru_u/ soekru_01_14.zip
19. Федотова Н. Н. Возможна ли мировая культура? / Н. Н. Федотова // Философские науки. - 2000. - № 4. - С. 58 - 68.
20. Чернова К. О. Глобалiзацiя як вимiр сучасносп: со-цюкультурний аспект [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.socd.univ.kiev.ua/sites/default/files/library/elopen/ actprob13_16.pdf
21. Ясинська Н. А. Перетвореш форми со^ально-еконо-мiчних вщносин: практичн вимоги сучасносп / Н. А. Ясинська // Проблеми економки. - 2013. - № 4. - C. 368 - 374.
22. CPMI - Red Book statistical update. September 2014 (provisional) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.bis.org/cpmi/publ/d120p2.pdf
23. Deutschland ist einer der größten Globalisierung-sprofiteure [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.spiegel.de/wirtschaft/studie-deutschland-gehoert-zu-den-groessten-globalisierungsprofiteuren-a-960362.html
24. International tourism exceeds expectations with arrivals up by 52 million in 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://media.unwto.org/press-release/2014-01-20/international-tourism-exceeds-expectations-arrivals-52-million-2013
25. Facebook [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://ru.wikipedia.org/wiki/Facebook
26. Key ICT indicators for developed and developing countries and the world (totals and penetration rates) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.itu.int/en/ITU-D/ Statistics/Documents/statistics/2014/ITU_Key_2005-2014_ICT_ data.xls
27. Levitt Theodore. The globalization of markets [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lapres.net/levit.pdf
28. Scholte J. A. Globalization. A critical introduction. Second Edition / Jan Aart Scholte. - NewYork : PALGRAVE MAC-MILLAN, 2005. - 492 p.
29. Understanding the WTO : The Organization. Member-sand Observers [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// wto.org/english/thewto_e/whatis_e/tif_e/org6_e.htm
30. Zahlen und Fakten Globalisierung [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bpb.de/nachschlagen/ zahlen-und-fakten/globalisierung/
REFERENCES
Aleinikova, O. V. "Teorii tsyklichnosti ta problemy struk-turnykh, finansovykh ta systemnykh kryz suspilnoho vyrobnytstva" [Theory and cyclical problems of structural, financial and management system of social production]. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ eui_2014_1_3.pdf
Bagratian, G., and Kravchenko, I. Vvedenie v megaekonomiku: teoriia, metodologiia,praktika [Introduction to Megaeconomic: theory, methodology, practice]. Kyiv: UBD NBU, 2012.
Batkovskyi, V., and Liubkina, O. "Suchasni tendentsii roz-vytku bankivskoho sektora ta novi vyklyky hlobalnii finansovii sta-bilnosti" [Modern trends in the banking sector and the challenges of global financial stability]. Visnyk KNU imeni Tarasa Shevchenka, no. 138/2012 (2012): 13-18.
Burtsev, V. V. "Osnovnoy konkurentnyy potentsial strany-sistemy v usloviiakh finansovoy transnatsionalizatsii" [The main competitive potential of countries in terms of financial transna-tionalization]. Finansovyy menedzhment, no. 6 (2001): 3-.
Bielska, T. V. "Hlobalizatsiia iak faktor transformatsii vladno-suspilnykh vidnosyn" [Globalization as a factor in the transformation of power-social relations]. Publichne upravlinnia: teoriia ta prak-tyka, no. 1 (2013): 72-78.
Chernova, K. O. "Hlobalizatsiia iak vymir suchasnosti : sot-siokulturnyi aspekt" [Globalization as a dimension of our time: the socio-cultural aspect]. http://www.socd.univ.kiev.ua/sites/default/ files/library/elopen/actprob13_16.pdf
"CPMI - Red Book statistical update. September 2014 (provisional)". http://www.bis.org/cpmi/publ/d120p2.pdf
"Deutschland ist einer der grobten Globalisierungsprofi-teure". http://www.spiegel.de/wirtschaft/studie-deutschland-ge-hoert-zu-den-groessten-globalisierungsprofiteuren-a-960362.html Evdokimov, A. I., and Cherenkov, V. I. "Tendentsii global-izatsii mezhdunarodnogo biznesa" [Globalization trends of international business]. http://elibrary.unecon.ru/materials_files/izv/ IzvSPbUEF2003_3_C5_22_s.pdf
Fedotova, N. N. "Vozmozhna li mirovaia kultura?" [Is it possible to world culture?]. Filosofskienauki, no. 4 (2000): 58-68. Facebook. https://ru.wikipedia.org/wiki/Facebook "Istoriia ta syohodennia" [History and present]. http://www. mcdonalds.ua/ukr/pro-kompaniju/storja-ta-sogodennja/
"International tourism exceeds expectations with arrivals up by 52 million in 2013". http://media.unwto.org/press-release/2014-01-20/international-tourism-exceeds-expectations-arrivals-52-million-2013
Kruglikova, E. V. "Finansovaia globalizatsiia : soderzhanie i problemy" [Financial globalization: the content and challenges]. http://www.science-education.ru/pdf/2014/4/189.pdf
"Karykaturnyi skandal 2005-2006 rokiv" [Caricature scandal of 2005-2006]. https://uk.wikipedia.org/wiki
"Key ICT indicators for developed and developing countries and the world (totals and penetration rates)". http://www.itu.int/ en/ITU-D/Statistics/Documents/statistics/2014/ITU_Key_2005-2014_ICT_data.xls
Levitt, Th. "The globalization of markets. http://www.lapres. net/levit.pdf
Martirosian, A. "Vostrebovana li «megaekonomika»?" [Whether demand "Megaeconomic"?]. http://www.noravank.am/rus/ articles/detail.php?ELEMENT_ID=5650
Mamotenko, D. Yu. "Hlobalizatsiia mizhnarodnykh finansovykh rynkiv" [The globalization of international financial markets]. Humanitarnyi visnykZDIA, no. 39 (2009): 229-237.
Nort, D. Instituty, institutsionalnye izmeneniia i funktsioniro-vanie ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance]. Moscow: Nachala, 1997.
Prymostka, L. O., and Chub, O. O. "Finansova hlobalizatsiia : sutnist, formy proiavu, naslidky" [Financial globalization: the nature, manifestations, consequences]. Finansy, oblik i audyt, no. 18 (2011): 172-183.
Petrushevska, V. V. "Adaptatsiia finansovoi polityky Ukrainy do umov hlobalizatsiinykh i ievrointehratsiinykh protsesiv" [Adaptation of financial policy Ukraine to the conditions of globalization and European integration processes]. Problemy ekonomiky, no. 2 (2014): 131-137.
Rymar, A. P. "Ukrainski hroshi iak atrybut sotsiokulturnoi samoidentyfikatsii natsionalnoi derzhavy" [Ukrainian money as an attribute of social and cultural identity of the nation state]. Avtoref. dys.... kand. kultur.: 26.00.01, 2009.
Riabinina, L. M. "Hroshi iak atrybut derzhavnosti krainy" [Money as an attribute of statehood country]. Visnyk sotsialno-eko-nomichnykh doslidzhen, no. 2 (2 (2013): 68-73.
"Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Ukrainy za sichen 2014 roku" [Socio-economic development of Ukraine in January 2014]. http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2014/so_ek_r_u/soekru_u/ soekru_01_14.zip
Scholte, J. A. Globalization. A critical introduction. New York: PALGRAVE MACMILLAN, 2005.
"Understanding the WTO : The Organization. Members and Observers". http://wto.org/english/thewto_e/whatis_e/tif_e/ org6_e.htm
"Valovyi vnutrishnii produkt Ukrainy za 2013 rik" [Gross domestic product Ukraine for 2013]. http://ukrstat.org/uk/express/ expr2014/03_14/53w.zip
Yasynska, N. A."Peretvoreni formy sotsialno-ekonomichnykh vidnosyn: praktychni vymohy suchasnosti" [The converted form of socio-economic relations: practical demands of today]. Problemy ekonomiky, no. 4 (2013): 368-374.
"Zahlen und fakten Globalisierung". http://www.bpb.de/ nachschlagen/zahlen-und-fakten/globalisierung/
