CC BY
18
УДК 613.86-057.875:378.147
„____ _ ft
М.П. Гребняк, Г1Г1еНО-ДИДАКТИЧШ
С.А Щудро, * КРИТЕРП АДАПТАЦIÏ
Р.А федорченко до ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ НАВЧАННЯ
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
3anopi3bKuü державний медичний ушверситет пр. Маяковського, 26, Запорiжжя, 69035, Украна ДЗ «Дтпропетровська медична академiя МОЗ Укра'ти» вул. Вернадського, 9, Днiпро, 49044, Украна Zaporozhye State Medical University Mayakovsky avenue, 26, Zaporozhye, 69035, Ukraine e-mail: zsmu@zsmu.zp.ua
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
Ключовi слова: функцюналъна система, фунщюнування оргатзму, акцептор результату di 'i, адаптацiя cmydeHmie до навчання
Key words: functional system, functioning of the body, acceptor of result of action, adaptation of students to learn
Реферат. Гигиено-дидактические критерии адаптации к начальному этапу обучения в высших учебных заведениях. Гребняк Н.П., Щудро С.А., Федорченко Р.А. Реформирование высшего образования в условиях глубоких социально-экономических преобразований обуславливает как оптимизацию профессиональной подготовки, так и развитие функциональных возможностей организма для будущей трудовой деятеьности. Особое значение в силу встраивания в сложную систему новой образовательной среды имеет начальный этап обучения. Целью работы явилось изучение особенностей адаптационного процесса у студентов-медиков первого курса. Функциональное состояние организма студентов изучено по зрительно-моторной реакции, функции внимания, скорости переработки информации, темппинг-тесту. Обследовано 179 студентов-медиков первого курса. Все студенты не имели патологии со стороны органов зрения, слуха, сердечнососудистой системы. В эксперименте также не участвовали лица с вредными привычками. От студентов было получено информационное согласие на участие в обследованиях. Проанализирована успеваемость. В основе адаптации студентов к обучению находится функциональная система организма. Установлена выраженная корреляционная связь между успеваемостью и скоростью мыслительных процессов (г=0,63, р<0,01), функцией внимания (г=0,47, р<0,05), коэффициентом мотометрии (г=0,45, р<0,05), объёмом зрительной памяти (г=0,43, р<0,05). Характер распределения указанных показателей свидетельствует о целесообразности использования сигмального отклонения для оценки степени адаптации.
Abstract. Hygiene and didactic criteria of adaptation to the initial stage of training in higher education establishments. Grebnyak N.P., Schudro S.A., Fedorchenko R.A. Reform of higher education in the conditions of deep social and economic transformations determines both optimization of professional training and development of functional capacity of the organism for future work. The initial stage of training is of particular importance due to incorporation into a complex new system of educational environment. The aim of the work - to study the characteristics of adaptation process in the first-year students. Functional state of students' organism was studied by visual-motor response, function of attention, speed, of information processing, tepping-test. This cross-sectional study included 179 first-year medical students. Students with a history of hearing or visual disorder, smoking, alcoholism, cardiovascular and respiratory disease and on medication which affects cognitive performance were excluded from the study. Participation in the test was voluntary and informed written consent was taken from each participant. Academic performance was analyzed. Pearson correlation has been used to find the significance of relationship between the speed of thought processes, function of attention, factor of motometria, volume of visual memory and academic performance. Adaptation of students to training is based on the functional system of the body. Expressed correlation between the speed of thought processes (r=0,63, p<0,01), function of attention (r=0,47, p<0,05), ratio of motometry (r=0,45, p<0,05), volume of visual memory (r=0,43, p<0,05) and academic performance was established. The distribution of these indicators demonstrates the feasibility of using Standard deviation to assess the degree of adaptation.
Навчальний процес у вищш школi характеризуемся яюсною специфшою, що ютотно вiдрiзняеться вщ загальноосв^ньо1 школи. Зокрема штенсифшащею навчання, збшьшенням
обсягу засвоювано1 шформацп, шновацшними формами ïï подання, превалюванням самостшно1 когштивно1 дiяльностi на rai гшодинами та ви-соким ступенем психоемоцшного навантаження,
невмшням розпод1ляти св1и час 1 сили, неготов-шстю до виконання високих вимог викладач1в, вщсутшстю звичного контролю та отки з боку батьюв { вчител1в. Усшшшсть навчання залежить як вщ придбання знань, умшь { навичок, так { вщ адаптацп до складно! системи нового осв1тнього середовища [9].
Концепщя корекци функцюнального стану базуеться на раннш д1агностищ сощально! I про-фесшно! дезадаптацп. Це дозволяе оргашзувати профшактичш заходи на початкових стад1ях па-толопчного процесу [1, 4, 7, 8, 13]. Принциповим е постулат щодо попередження можливого роз-витку морбщних { донозолопчних вщхилень у сташ здоров'я студенев [3, 5, 8]. Для Иого реа-л1зацп необхщна розробка медичних, ппешчних та дидактичних основ збереження здоров'я сту-дентсько! молод^ в центр! яких знаходиться за-безпечення вщповщност адаптацшних можли-востеИ оргашзму характеру навчально-виховного процесу у ВНЗ.
У зв'язку з цим, сучасна ушверситетська медицина е складною системою медико-гшено-дидактичних заход1в, спрямованих на охорону здоров'я студенев. II вихщною ланкою е оцшка адаптацп до нових форм навчально! д1яльност1, специфши студентського способу життя { внут-ршньоушверситетського середовища [2, 6, 17, 19].
Мета роботи - вивчення особливостей адап-тацшного процесу на початковому еташ навчання в ушверситеть
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено когортне обстеження 179 студенев першого курсу медичного ушверситету. Вс дослщжеш студенти не мали хрошчних
захворювань та шкщливих звичок. Пiд час проведення дослщжень у них не було вста-новлено гострих захворювань та вони не прий-мали лiки, як впливають на когнiтивнi здiбностi. Вщ кожного студента отримано iнформацiйну угоду на участь в експерименть Розумова працездатшсть та функцiональний стан вивчався на пiдставi дослiдження зорово-моторно! реакци, швидкостi розумових процесiв, функци уваги, зорово! та слухово! пам'ятi, тепшнг-тесту. Проаналiзовано успiшнiсть. Статистичний аналiз проводився з використанням програм «Microsoft Excel - 2002» та «STATISTICA 6,0» з розрахун-ком середнiх значень, коефщеипв асиметри, ексцесу, варiацil, а також парно! кореляцп.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вiдомо, що продуктившсть навчально! дiяль-ностi студентiв зумовлюеться рiвнем !х розу-мово! працездатноси, яка iнтегрально вщ-зеркалюе функщональний стан ЦНС [5, 19]. Щд впливом навчального навантаження в половини першокурсникiв зареестровано пiдвищення пра-цездатносп (табл. 1). Особливо показово !! по-лiпшення простежуеться за показниками зорово-моторно! реакци (54,5±4,2%, р<0,05) та корек-турною пробою (57,9±4,1%, р<0,05). Бiльш стш-кими фшсувалися значення мотометричних показникiв. Разом з тим, слщ вказати на досить високу питому вагу студенев, у яких визначено попршення показникiв, тобто розвиток стом-лення в динамщ навчального дня (15,8-18,2%). Встановлене явище вказуе на необхiднiсть оцiнки адаптацп для подальшого проведення медико - профшактичних заходiв.
Таблиця 1
Змша розумовоТ працездатност1 в першокурсникчв внаслщок навчального
навантаження (X±Sx)—
Показники Зм1ни, %
иомишсиии без зм1н пог1ршення
Зорово-моторна реакции Коректурна проба Мотометр1я
54,5 ±4,2 57,9±4,1 40,0±4,1
27,3±3,7 26,3±3,7 43,3±4,2
18,2±3,2 15,8±3,1 16,7±3,1
Час зорово-моторно! реакцп як характеристика сенсорно! модальносп е прiоритетним показником, що вщбивае швидкiсть обробки iнформацi!, програмування реагування й адекватну рухову вщповщь [19]. Суттево впливае
на латентний перюд часу реакцi! навчальна дiяльнiсть. Зокрема встановлено, що рацiональна розумова робота здшснюе позитивний вплив на сенсомоторш реакцi! [16, 12]. Також встановлено, що розумова робота шдвищуе ефективнють
17/ Том XXII/ 2
127
тзнавально! д!яльносп [12, 19], скорочуе час реак-цл з шдвищенням И точносп, !, таким чином, при-зводить до прогресу в продуктивност пращ [14].
У зв'язку з тим, що початковий перюд нав-чання пов'язаний з ломкою виробленого стереотипу { викликае стан напруги основних регу-ляторних систем, вш вимагае особливо пильно! уваги. Вщ результат1в того, чим заюнчиться цей перюд, залежить стан здоров'я та усшшнють професшно! д1яльност1 в майбутньому. У при-стосуванш до навчально! д1яльност у ВНЗ ви-дшяють психоф1зюлопчну (пристосування до нових розумових { ф1зичних навантажень), со-щально-психолопчну (входження особистост в сощальне середовище) I професшну (формуван-ня позитивного ставлення до професп, пристосування до характеру та умов пращ) адаптащю [9].
Важливою ланкою, що забезпечуе ефектив-шсть виршення ще! проблеми в умовах здш-снення реформи осв1ти, е вивчення ф1зюлопчно! адаптацп до навчального навантаження. Зпдно з результатами останшх дослщжень, шд ф1зюло-пчною адаптащею розум1ють сукупшсть ф1зю-лопчних особливостей { р1вня активност функщональних систем оргашзму, спрямованих на збереження гомеостазу, шдтримку достатньо високо! працездатност { здоров'я людини в нових умовах середовища [2, 3, 6].
Вивчення характеру 1 ступеня наявного взаемозв'язку м1ж усшшнютю, з одного боку, { показниками, що вщображають особливосп функщонального стану оргашзму студенев, з шшого боку, вказало на !! достатню виразшсть. Величина коефщенпв кореляцп знаходилася в межах 0,32-0,64. Найбшьш виражений кореля-цшний зв'язок вщзначався м1ж усшшнютю 1 швидюстю розумових процеав (г=0,63, р <0,01), показниками уваги (г=0,47, р<0,05), коефщентом мотометри (г=0,45, р<0,05), обсягом зорово! па-м'ят (г=0,43, р<0,05). Спрямовашсть кореляцш-ного зв'язку вказуе на кращу усшшнють студенев з бшьш високими величинами показниюв уваги, швидкост розумових процес1в, обсягу пам'ят1, координованост рухових функцш.
Наш1 даш кореспондуються з результатами шших дослщниюв, як встановили, що тривал1 латентш перюди сенсомоторних реакцш належать до чинниюв, що заважають усшшносп навчання, тобто студенти мають бшьш низьку академ1чну усшшнють [12, 16]. Встановлено зво-ротнш зв'язок м1ж швидюстю сенсомоторно! реакцп та штелектом [12], а також пам'яттю [10].
Встановлеш зрушення функщонального стану обстежуваних е результатом динам1чно! взаемо-ди оргашзму !з зовшшним середовищем. Отже,
виявлеш особливосп функщонального стану оргашзму правом1рно розглядати як специф1чний прояв адаптацшних процес1в до систематичного навчання. Вщповщно до концепци про функщо-нальш системи до навчання вона може бути представлена у виглдщ схеми взаемозв'язюв (рис.).
З точки зору ще! концепци випливае, що в учшв в умовах систематичного навчання спо-чатку вщбуваеться активна мобшзащя багатьох вегетативних мехашзм1в, спрямованих на задо-волення потреб оргашзму. Бюлопчш { сощальш мотивацп, що е основою ус1х вид1в цшеспря-мовано! д1яльност1 студеипв, слугують первин-ною ланкою у формуванш функщонально! системи. Зазначеш потреби, зумовлеш, зокрема, прагненням до сощального сшвроб1тництва та навчально-шзнавальною мотиващею, а також змшами гомеостатических показниюв, визна-чають своерщшсть акцептора результату ди.
В якост направляючо! компоненти системно! оргашзацп поведшкових реакцш е отримання результату, корисного для оргашзму. Головним пристосувальним результатом для студенев е адаптащя до навчання. Отже, завдання полягае у виявленш провщних ланок вегетативних функцш, на яю у процес навчання припадае максимальне навантаження. В цшому, у нав-чальнш д1яльност1 можна видшити таю основш компоненти: засвоення навчальних завдань, активш навчальш ди та здшснення самоконтролю, а також характер взаемозв'язку устшност { ф!з!олог1чних показник1в. Виходячи з цього, функщями, що забезпечують усшшшсть навчання, е типолог1чн1 особливост1 вищо! нервово! д1яльност1, увага, пам'ять, мислення { нервово-м'язовий апарат. На р1зних етапах навчально! д1яльност1 одн1 функцп можуть бути дом1нуючими, а шш! - п1длеглими.
Формування апарату досягнення певних пристосувальних результат1в в1дпов1дно до мо-дел1 функц1онально! системи забезпечуеться поведшковою 1 вегетативною регуляц1ею. Специ-ф1чна особлив1сть першо! полягае в тому, що на основ! штеграци р!зних компонент!в повед!н-кових реакцш виникае руховий акт, що сприяе задоволенню в!дпов!дно! потреби. У другому випадку д!я спрямована на вщновлення пору-шених ф!з!олог!чних функц!й. Разом з тим, яюсш в!дм!нност! м!ж повед!нковою ! вегетативною регуляц!ею не виключають можливоси розглядати !х в якост! ланки едино! системи уп-равл1ння. Сл1д також зазначити, що метабол!чш зрушення гомеостатичних показниюв можуть зумовлювати потребу у вщповщнш повед1нков1й реакц1!, спрямован1й на !! задоволення [9].
Гомеостаз, повед1нков1 реакцн
Схема функщональноТ системи оргашзму в навчанн1 студент1в
Найбшьш значущою характеристикою функ-цюнально1 системи до навчання е корисний для оргашзму результат - адаптащя, яка за своши бiологiчними властивостями е багатомiрною. II основними параметрами, яю сприймаються рецепторами, е показники поведшково1 дiяльностi (успiшнiсть, вiдвiдуванiсть, взаемини з колек-тивом) i зрушення гомеостазу (психофiзiологiчнi функци, стан здоров'я). 1нформащя, що ха-рактеризуе етапш пристосувальнi результати, вiдповiдно до теорп функцiональних систем, викликае змiни рiвня дiяльностi окремих 11 ефекторiв або !х штегрально1 сукупностi. Отже, першочерговою потребою органiзму е шдви-щення потенцiалу зазначених функцiй, якi своею дiяльнiстю зумовлюють ефективнiсть взаемодп оргашзму iз зовнiшнiм середовищем, звiдки випливае, що в якост акцептора корисного пристосувального результату можуть розгля-датися вщповщш показники гомеостазу i поведiнкових реакцiй.
Необхiдною умовою диференщювання на-вчально-виховного процесу е об'ективна оцшка iндивiдуальних особливостей органiзму i характеру пристосувальних реакцiй до занять. Вщповщно до уявлень про фазшсть процесу адаптаци, заснованому на динамщ працездат-ностi i функцiонального стану оргашзму про-тягом навчального року, проведення медико-педагопчно1 корекци найбшьш доцшьно у фазi стшко1 адаптаци. Виявлення особливостей ста-лого рiвня взаемин у системi «оргашзм-сере-довище» i його вiдповiдностi навчальному на-вантаженню в цiй фазi сприятиме проведенню на бiльш раннiх етапах заходiв щодо полегшення адаптаци, а також зменшення обсягу дослiджень.
Результати проведених дослiджень дозволили виявити рiвень функцiонування окремих систем органiзму та !х особливостi серед учнiв. Мате-рiали дослiджень статистичних властивостей розподшу сукупностi показникiв представленi в таблиц 2.
17/ Том XXII/ 2
129
Та блица 2
Статистична характеристика розподшу сукупност функцюнальних показникчв
Показники Коефщент асиметри Коефщент ексцесу Коефщент партии
Швидюсть розумових процесв: -0,54 24,2
щодо заповнення ввдсуттх букв, од. 0,28
проба з1 складанням чисел -0,55 -0,66 16,1
Обсяг слухово!' пам'ят1,% -0,15 0,07 19,3
Обсяг зорово!' пам'ят1,% 0,89 1.13 22,5
Коефщент точноси запам'ятовування,% 0,90 0,33 30,6
Швидк1сть переробки |||формаци, зн. / сек 1,51 1,91 17,2
Показник уваги, од. 0,99 0,39 29,8
Сугестивнкть, бал 0,18 -0,96 34,0
Тептнг-тест, од.:
1 квадрат 0,41 -0,37 29,6
6 квадрат 0,33 0,91 22,6
Як видно, для бiльшостi показникiв характерна помiрна правостороння асиметрiя. Кое-фiцiенти асиметри знаходилися в межах 0,281,70. Однак розподшу показниюв проби зi скла-данням чисел, тепшнг-тесту властива лiво-стороння асиметрiя, тобто лiва частина криво1 трохи довше право1. При аналiзi другого параметра криво1 фактичного розподшу встанов-лено, що сукупшсть багатьох дослiджених по-казникiв мае позитивний ексцес (0,07-1,91); велика частина величин зосереджена в середиш ряду. Виняток становлять швидюсть розумових процешв, сугестивнiсть, коефiцiент мотометрп, для яких характерний негативний ексцес, який вказуе на порiвняно велику розповсюдженiсть величин дослщжувано1 вибiрки.
Таким чином, основнi характеристики розподшу сукупност навчально необхщних функцiй вказують на подiбнiсть до гаушвського або нормального закону розподшу. Встановлена зако-номiрнiсть розподшу показниюв свiдчить про доцiльнiсть застосування в якост характеристики дiапазону адаптивних реакцiй середнього квадратичного вщхилення. Використання кри-терiю сигмального вщхилення сприяе об'ектив> заци оцiнки функцюнального стану органiзму. З огляду на мшливють показникiв у процесi навчання, вважаеться за необхщне видiлення мiж крайнiми значеннями адаптивно1 норми i станом дезадаптацп промiжноl зони. Величини «пластич-них констант» у межах вщ 1 до 2о свщчать про наявнiсть тенденцп несприятливих змш фун-кцiональних показникiв. В якост конкретних зна-чень меж, що вщповщають напруженому ступеню адаптацп, прийняп величини Х >+2о або <Х+2о.
На практицi при проведеннi фiзiолого-гiгiе-шчно1 оцiнки пристосувальних реакцiй оргашзму до навчального навантаження дуже важливим е виявлення осiб iз задовiльним i напруженим ступенем фiзiологiчноl адаптацп. Задовшьний ступiнь адаптацп характеризуемся збереженням стшкого рiвня функцiонування фiзiологiчних систем оргашзму як у сташ «спокою», так i при рiзних «збуджуючих впливах», що забезпечують повноцiнну навчальну дiяльнiсть. Для на-пруженого ступеня адаптацп характернi зни-ження резервних властивостей функцюнальних систем оргашзму i вимушене зменшення ефек-тивностi зовшшньо1 роботи, спрямоване проти впливу неадекватного збудника середовища. Специфiчним видом медично1 норми е адаптивнi норми, що формуються в процес пристосування до конкретних умов. Особливють адаптивних норм полягае в тому, що вони характеризують дуже широкий дiапазон компенсаторно-при-стосувальних можливостей, якi забезпечують необхiдний рiвень функцюнування органiзму в умовах, що змшюються, так званi «пластичш константи».
Як свщчать результати дослщжень, всi сту-денти в тiй чи шшш мiрi адаптованi до нав-чально-виховного процесу. Однак для 15,8-18,2% студенев встановлено напружений ступiнь адаптацп психофiзiологiчних параметрiв. При дослiдженнi психофiзiологiчноl, професшно1 та сощально-психолопчно1 адаптацп студентiв початкових курсiв встановлений недостатнiй рiвень адаптацп у 45% [9].
ВИСНОВКИ
1. Початковий перюд навчання у ВНЗ по-в'язаний з ломкою виробленого стереотипу i викликае стан напруги з боку основних регуля-торних механiзмiв. У цих умовах шдтримка достатньо високо! працездатностi та усшшносп, збереження здоров'я студентiв досягаеться фор-муванням функцiонально! системи, системоут-ворюючим фактором яко! е корисний результат, тобто адаптащя до навчання.
2. Специфiчним наслiдком адаптацiйних про-цешв е наявнiсть досить вираженого взаемо-зв'язку мiж успiшнiстю й ефекторними мехашз-мами функцiонально! системи оргашзму: швид-кiстю розумових процесiв, функщею уваги, координованiстю рухiв, об'емом зорово! пам'ятi. Для найсприятливiшого проведення заходiв з
корекцп адаптацп до навчального навантаження необхщно виявляти студенев з напруженим ступенем функщонування оргашзму.
3. При розробщ шкали ощнки ступеня адаптацп до навчання доцшьно застосовувати метод нормування. З огляду на нормальний характер розподшу показниюв, для визначення меж д1а-пазону адаптивних реакцш правом1рно вико-ристовувати середньоквадратичне вщхилення. В якост конкретних значень меж, що вщповщають напруженому ступеню адаптаци, прийнят вели-чини >Х+2о або <Х-2о. Встановлено, що не-сприятливий р1вень у структур! адаптацп вщ-значався за такими показниками, як концен-тращя уваги, проба з1 складанням чисел, мото-метричнй тест та обсяг пам'ят1.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гребняк М.П. Критер1альш ознаки серцевого ритму в оцшщ здоров'я студенпв / М.П. Гребняк, К.О. Якимова // Медицина сьогодш i завтра. - 2013. -№ 2 (59). - С.41-44.
2. Коробчанський В.О. Вплив характеру навчання та умов життед1яльносп на функцюнальний стан студенпв вищих навчальних заклада / В.О. Коробчанський, О.Г. Резшченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 275-277.
3. Коробчанський В.О. Ппешчна оцшка впливу кредитно-модульно!' системи навчання на функцюнальний стан студенпв вищих медичних навчальних заклад1в / В.О. Коробчанський, О.Г. Резшченко // Медицина пращ. - 2010. - № 3 (23). - С.62-66.
4. Кундиев Ю.И. Профессиональное здоровье в Украине: эпидемиологический анализ / Ю.И. Кундиев, А.М. Нагорная. - Киев: Авиценна, 2007. - 396 с.
5. Працездатшсть студенпв-першокурснишв як по-казник адаптацй до навчання у р1зш зм1ни / Н.В. Ле-бединець, О.В. Омельчук, П.С. Рогова, Н.М. Овер // Довк1лля та здоров'я. - 2015. - № 1. - С. 45-49.
6. Резшченко О.Г. Ппешчш аспекти психод1аг-ностики та корекцп функцюнального стану студенпв вищих навчальних заклада / О.Г. Резнченко // Екс-перим. i клшч. медицина. - 2011. - № 3 (52). - С. 170172.
7. Резшченко О.Г. Ппешчна оцшка впливу характеру та умов навчання на функцюнальний стан та здоров'я студенпв-медишв. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / О.Г. Резшченко. -Харшв, 2013. - 19 с.
8. Сердюк А.М. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями: монография / А.М. Сердюк, Н.С. Полька, И.В. Сергета. - Винница: Нова Книга, 2012. - 336 с.
9. Шестиловская Н.А. Психофизиологические и социальные характеристики адаптации студентов 1-2
KypcoB / H.A. fflecTHTOBCKaa // AKTya^bHbie npo6^eMbi ryMaHHTapHoro 06pa30BaHHa: MaTepna^bi III Me^gyHap. Hayn.-npaKT. koh$. - MHHCK: Ko^oprpag, 2016. -C. 104-108.
10. A comparative study of visual and auditory reaction times on the basis of gender and physical activity levels of medical first year students / J. Aditya, B. Ramta, K.Avnish, K.D. Singh // Inter. J. Applied Basic Med. Res. - 2015. - Vol. 5, N 2. - P. 124-127.
11. A correlational study of visual and auditory reaction time with their academic performance among the first year medical students / K. Prabhavathi, R.V. Hema-malini, G. Thilip Kumar, Christopher Amalraj [et al.] // National J. Physiology, Pharmacy Parmacolody. - 2017. -Vol. 7, N 4. - P. 181-184.
12. A study of correlation between auditory and visual reaction time in healthy adults / J. Solanki, N. Joshi, C. Shah [et al.] // Inter. J. Med. Public Health. - 2012. -Vol. 2, N 2. - P. 36-38.
13. Child Psychiatric Epidemiology and Canadian Public Policy-Making: the State of the Science and the Art of the Possible / C. Waddell, D.R. Offord, C.A. Shepherd [et. al.] // Canadian J. Psychiatry. - 2002. -Vol. 47, N 9. - P. 825-832.
14. Effect of gender difference on visual reaction time: A study on medical students of Bhavnagar region / R.M. Karia, T.P.Ghuntla, H.B. Mehta, P.A. [et al.] // IOSR J. Pharmacy. - 2012. - Vol. 2, N 3. - P. 452-454.
15. Nikam L.H. Effect of age, gender and body mass index on visual and auditory reaction times in Indian population / L.H. Nikam, J.V. Gadkari // Indian J. Physiology Pharmacology. - 2012. - Vol. 56, N 1. - P. 94-99.
16. Shelton J. Comparison between auditory and visual simple reaction times / J. Shelton, G.P. Kumar // Neuroscience Medicine. - 2010. - N 1. - P. 30-32.
17/ Том XXII/ 2
131
17. Shigehisa T. Reaction time and intelligence in Japanese children / T. Shigehisa, R. Lynn // Inter. J. Psychology. - 2007. - Vol. 26. - P. 195-202.
18. Silverman I.W. Sex differences in simple visual reaction time: A historical meta-analysis / W.I. Silverman // Am. J. Research. - 2006. - Vol. 54, N 1-2. - P. 57-68.
19. Taskin C. The visual and auditory reaction time of adolescents with respect to their academic achievements / C. Taskin // J. Education Training Studies. -2016. - Vol. 4, N 3. - P. 202-207.
REFERENCES
1. Hrebnyak MP, Yakymova KO. [Criterion signs of heart rate in the assessment of students' health]. Medy-tsyna s'ohodni i zavtra. 2013;2(59):41-44. Ukrainian.
2. Korobchans'kyi VO, Reznichenko OH. [Influence of the nature of learning and living conditions on the functional status of students in higher education]. Vestnik gigieny i epidemyologii. 2009;13(2):275-77. Ukrainian.
3. Korobchans'kyi VO, Reznichenko OH. [Hygienic assessment of the impact of credit-modular system of training on the functional status of students in higher education]. Medytsyna pratsi. 2010;3(23):62-66. Ukrainian.
4. Kundiev YUI, Nagornaya AM. [Occupational health in Ukraine: epidemiological analysis]. Kiev: Avit-senna. 2007;396. Russian.
5. Lebedynets' NV, Omel'chuk OV, Rohova PS, Si-ver NM. [The efficiency of first-year students as an indicator of adaptation to training in different shifts]. Dovkillya ta zdorov'ya. 2015;1:45-49. Ukrainian.
6. Reznichenko OH. [Hygienic aspects of psychodiagnostics and correction of the functional state of students in higher education]. Eksperymental'na i kli-nichna medytsyna. 2011;3(52):170-72. Ukrainian.
7. Reznichenko OH. [Hygienic aspects of psychodiagnostics and correction of the functional state of students in higher education]. Avtoref. dysertatsiyi. Kharkiv. 2013;19. Ukrainian.
8. Serdyuk AM, Pol'ka NS, Sergeta IV. [Psychohy-giene children and adolescents suffering from chronic somatic diseases: monograph]. Vinnitsa: Nova Kniga. 2012;336. Ukrainian.
9. Shestilovskaya NA. [Psycho-physiological and social characteristics of the students of 1-2 courses of adaptation]. Aktual'nye problemy gumanitarnogo obrazo-vaniya: materialy III Mezhdunarodnoj nauch.-prakt. konf. Minsk: Kolorgrad. 2016;104-8. Russian.
10. Aditya J, Ramta B, Avnish K, Singh KD. A comparative study of visual and auditory reaction times on the basis of gender and physical activity levels of medical
first year students. Internetional Journal of Applied and Basic Medical Research. 2015;5(2):124-27.
11. Prabhavathi K, Hemamalini RV, Thilip Kumar G, Christopher Amalraj, Maruthy KN, Saravanan A. A correlational study of visual and auditory reaction time with their academic performance among the first year medical students. National Journal of Physiology, Pharmacy and Parmacolody. 2017;7(4):1-4.
12. Solanki J, Joshi N, Shah C, Mehta HB, Gokhle PA. A study of correlation between auditory and visual reaction time in healthy adults. Internetional Journal Medicine and Public Health. 2012;2(2):36-8.
13. Waddell C, Offord DR, Shepherd CA, Hua JM, McEwan K. Child Psychiatric Epidemiology and Canadian Public Policy-Making: the State of the Science and the Art of the Possible. Canadian Journal of Psychiatry. 2002;47(9):825-32.
14. Karia RM, Ghuntla TP, Mehta HB, Gokhale PA, Shah CJ. Effect of gender difference on visual reaction time: A study on medical students of Bhavnagar region. IOSR Journal of Pharmacy. 2012;2(3):452-54.
15. Nikam LH, Gadkari JV. Effect of age, gender and body mass index on visual and auditory reaction times in Indian population. Indian Journal of Physiology and Pharmacology. 2012;56(1):94-9.
16. Shelton J, Kumar GP. Comparison between auditory and visual simple reaction times. Neuroscience & Medicine. 2010;1:30-32.
17. Shigehisa T, Lynn R. Reaction time sand intelligence in Japanese children. International Journal of Psychology. 2007;26:195-202.
18. Silverman IW. Sex differences in simple visual reaction time: A historical meta-analysis. American Journal of Research. 2006;54(1-2):57-69.
19. Taskin C. The visual and auditory reaction time of adolescents with respect to their academic achievements. Journal of Education and Training Studies. 2016;4(3):202-207.
OraTTa Hagmm^a go pegaKmi' 12.04.2017
♦
