CC BY
15
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7625
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
ГУМАН1ТАРНА ОСВ1ТА В СИСТЕМ1 ВИЩОÏ ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
УДК 796. 011.1
Вплив психофiзiологiчних та фiзичних фактор1в на структуру професшноУ подготовки студентiв бiолого-технологiчного факультету
Б.С. Семешв, М.М. Стахiв, 1.Д. Якимишин, Т.Г. Приставський, О.Л. Ковбан
bodsemen@gmail.com
Львiвський нацюналънийунiверситет ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра!на
Профглъна фгзична тдготовкарозглядаеться як один з напрямгв системи фгзичного виховання, яка повинна формувати прикладш знання, фгзичш, психологгчш й спецгалъш властивостг, умтня й навички, що забезпечуютъ об'ективну готов-шстъ людини до устшно! професшно! дгялъностг. Особливу увагу в засвоенш трудових навичок г в адаптацп оргашзму молодоI людини до професп займаютъ спецгалъш засоби фгзично! кулътури, в основг яких мгститъся перенесення фгзичних якостей г рухових навичок, що г е одним з важливих питанъ в теорп фгзичного виховання. Перенесення фгзичних якостей г рухових навичок слгд розумти як вплив занятъ фгзичними вправами на тг чи тш види дгялъностг людини. В кожнгй руховгй ди можна видтити и головну сторону, яка полягае в переважному вияв1 й розвитку певних якостей г навичок. Спецгалъно направленими методами фгзично! тдготовки можна тренувати тг психологгчш й фгзюлоггчш мехатзми, яю визначаютъ функцгоналъш можливостг людини в процесг и трудово! дгялъностг. Завдання фгзичного виховання полягае в тому, щоб умто та щлеспрямовано використовувати спецгалъну фгзичну тдготовку для тдвищення працездатностг фахгвця.
Ключовi слова: фгзичне виховання, профыъна фгзична тдготовка, студенти, психологгчш, фгзюлоггчт, фгзичш якостг, активтстъ, статус.
Влияние психофизиологических и физических факторов на структуру профессиональной подготовки студентов биолого-технологического факультета
Б.С. Сэмэнив, М.М. Стахив, И.Д. Якимышин, Т.Г. Прыставский, А.Л. Ковбан
bodsemen@gmail.com
Лъвовский националъный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Лъвов, 79010, Украина
Профилъная физическая подготовка рассматривается как одно из направлений системы физического воспитания, которое должно формироватъ прикладные знания, физические, психические и специалъные свойства, умения и навыки, обеспечивающие объективную готовностъ человека к успешной профессионалъной деятелъности. Особое внимание в усвоении
Citation:
Semeniv, B.S., Stahiv, M.M., Yakymyshyn, I.D., Prystavskyi, T.G., Kovban, A.L. (2017). The influence of physiological and physical factors on the structure of professional training of students of bio-technology faculty. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(76), 129-135.
трудовых навыков и адаптации организма молодого человека к профессии занимают специальные средства физической культуры, в основе которых - перенос физических качеств и двигательных навыков, что и является одним из важных вопросов в теории физического воспитания. Перенос физических качеств и двигательных навыков следует понимать как влияние занятий физическими упражнениями на те или иные виды деятельности человека. В каждом двигательном действии можно выделить его главную сторону, которая заключается в преимущественном проявлении и развитии определенных качеств и навыков. Специально направленными методами физической подготовки можно тренировать психологические и физиологические механизмы, определяющие функциональные возможности человека в процессе его трудовой деятельности. Задача физического воспитания заключается в том, чтобы умело и целенаправленно использовать специальную физическую подготовку для повышения работоспособности специалиста.
Ключевые слова: физическое воспитание, профильная физическая подготовка, студенты, психологические, физиологические, физические качества, активность, статус.
The influence of physiological and physical factors on the structure of professional training of students of bio-technology faculty
B.S. Semeniv, M.M. Stahiv, I.D. Yakymyshyn, T.G. Prystavskyi, A.L. Kovban
bodsemen@gmail.com
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Specialized physical preparation is considered as one of the areas of physical education, which will develop applied knowledge, the physical, mental and special properties and skills, providing an objective readiness of a person to a successful professional career. Special attention in learning skills and adaptation of the organism of the young man in the profession is a special means of physical culture, which contains the transfer ofphysical qualities and motor skills, which is one of the important issues in the theory of physical education. The transfer of physical qualities and motor skills should be understood as the effect of exercise on those or other human activities. In every physical action it is possible to allocate its main side, which is the predominant manifestation and the development of certain qualities and skills. Specially designed methods of physical training can train the psychological and physiological mechanisms that determine the functional ability of a person in the process of his work. The task ofphysical education is to skillfully and intentionally use a special physical training to improve health professional.
Key words: physical education, profile physical training, students, psychological, physiological, physical quality, activity, status.
Вступ
Фiзична культура e важливим засобом пвдвищення сощально1 й трудово1 активносп людей, задоволення 1х моральних, естетичних та творчих запипв, життево важливо! потреби взаемного стлкування, розвитку дружшх стосуншв. Сама мета гармоншного (всебiч-ного) розвитку особистосп е продуктом юторп розвитку людства. Всебiчний розвиток людиш необхвдний для того, щоб мати можливють брати участь у вах напрямах дiяльностi - професшнш, громадськш, спортивнш, художнш тощо. Але для цього потрiбно розвинути структуру особистосп, зробити 11 комунь кативною, здатною до перетворювально! художньо! дiяльностi, сформувати щншст орieнтацi!. Це мож-ливо за умови рiзноманiтностi змюту, форм i способiв дiяльностi людини та !х оптимального поеднання в процес 11 культурного розвитку.
Сьогодш тдготовку висококватфшованих ка^в проводить близько 300 вищих навчальних закладах кра1ни. Прийняп програмш документи щодо перебу-дови вищо1 школи передбачають суттеве пвдвищення рiвня професшно1 подготовки майбутшх спещалюпв. Виршення цього важливого завдання покладаеться на колективи навчальних закладiв i насамперед на про-фесорсько-викладацький склад профшьних кафедр. Програмою Мшютерства освгги i науки Украши пе-редбачено курс фiзичного виховання з елементами профшьно1 фiзичноl пiдготовки протягом усього перь оду навчання студентiв у заклада В робочу програму з фiзично! культури в кожному навчальному закладi
повинна входити система знань i спещальних вправ з профшьно! фшзично! подготовки, спрямованих на фор-мування професiйно важливих фiзичних i психомото-рних якостей, рухових умшь, навичок i вдосконален-ня психофiзiологiчних можливостей органiзму з ура-хуванням особливостей майбутньо! професшно! дшя-льносл студентiв.
Anani3 науково-методичног лiтератури. Науковщ з фiзичного виховання та фшзюлогп С.1. Присяжнюк, Р.Т. Раевський, Б.С. Семешв, встановили, що, окрiм практично! реатзаци профшьно! фшзично! пiдготовки студенпв, необхiдно подати !м основнi теоретичш положення, змiст, шляхи практично! реатзаци профь льно! фiзично! пiдготовки, оргашзовано! з урахуван-ням особливостей !х майбутньо! професiйно! дшяльно-стi (Raievskyi and Khalaidzhi, 2007; Prysiazhniuk, 2008; Semeniv et al., 2016).
Максимович В.А. детально висвiтлюe i питання цiлеспрямованого розвитку особистостi майбутнього шженера в системi профiльно! фiзично! подготовки, тобто формування його особистосп за заздалегщдь спроектованою моделлю з допомогою адекватних заходiв, прийомшв i засобiв впливу, специфiчних для фшзичного виховання. Запропонований метод базуеть-ся на сучаснш концепцп формування особистосп професюнала (Maksymovych, 1982).
Об'ективною передумовою е здатшсть людського органiзму до активно! адаптаци, пристосування до умов навколишнього середовища, до певних i! вимог, вплив1в. Професiйно важливi для спещалюта фшзюлопчш сис-теми, елементарнi фшзичнш й психолопчш здатностi
розвиваються шляхом тренування. Сутшсть !! - в простому повторенш дш, у яких проявляеться i фор-муеться певна якiсть особистостi (Prysiazhniuk et al., 2007; Semeniv and Lapshyna, 2012; Semeniv et al., 2016).
Раевський Р.Т. доводить, що на «формування про-фесiйних здiбностей у студентiв позитивний вплив мае !х зацiкавленiсть майбутньою професiею, бажання краще пiдготуватись до майбутньо! роботи, система-тичнiсть профОлюючо! фОзично! подготовки, впевне-нiсть в !! ефективносп» (Raievskyi and Khalaidzhi, 2007; Prysiazhniuk et al., 2007).
Г.Г. Лапшина, Б.С. Семешв розкривають законо-мiрностi перенесення тренованостi й адаптацй' оргашзму як природно-науково! основи профОльно! фОзично! пiдготовки; характеризують i класифшують професп у зв'язку iз завданнями профшьно! фОзично! пiдготовки. Вони вважають, що «знання основних вимог, висуну-тих професiею та спортом до оргашзму дорослого, дозволяе створити рацюнальну систему профОльно! фОзично! подготовки (Semeniv and Lapshyna, 2012; Semeniv et al., 2016).
В.А. Романенком встановлено, що потенцшш мо-жливостi людини певною мiрою визначаються його фiзичним статусом, куди вiдносяться властивостi темпераменту. Темпи структурно-функцюнальних перетворень визначаються середовищними та генети-чними факторами, до яких взноситься й особиста тривога. У тривожних студенток цi властивосп фор-мують бiльшу к1льк1сть зв'язшв з параметрами антро-пометричного статусу (Romanenko, 2005).
Закономiрностi, якi встановив В.А.Романенко що-до спiввiдношення мгж тривожнiстю та фiзичним статусом, частково поширюються i на агресивнiсть. Ця риса особистостi виражаеться у студенток в реак-тивнiй (iмпульсивно-афектнiй) формО, пов'язанiй з !х пОдвищеною емоцшшстю та тривожнiстю (Romanenko, 2005; Romanenko, 2012).
В.М. Русалов видшив як головний компонент темпераменту загальну психолопчну актившсть - внут-ршню потребу особистосп до ефективного засвоення зовшшнього свпу. Загальна психолопчна актившсть е штегральним показником активносп особистосп в рОзних сферах дгяльносп - психомоторнш, штелекту-альнш та комушкативнш (Romanenko, 2012).
Отож, розробка комплексних сощально-бюлопчних характеристик, професюграм пращ i спортивно! дояльносп - найкоротший шлях до вирь шення завдань профОльно! фОзично! подготовки. Грун-туючись лише на результатах фОзюлого-ппешчного аналОзу трудових процеав i фОзичних вправ та !х вза-емоди, можна достовОрно прогнозувати вплив конкре-тних видОв фОзичних вправ на конкретну професшну дгяльшсть.
Мета до^дження: експериментальним шляхом встановити взаемозв'язок психофОзюлопчних власти-востей студенпв та !х фОзичного статусу в процеа навчання.
Об'ект до^дження: навчальний процес студенпв бюлого-технолопчного факультету ЛьвОвського
нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш Ом. С.З. Гжицького.
Предмет дослiдження: психофОзюлопчний стан студенпв бюлого-технолопчного факультету шд час фОзичних навантажень.
Завдання до^дження:
1. Провести аналОз науково-методичних лггератур-них джерел з окресленого питання.
2. Встановити вплив психофОзюлопчних та фОзич-них факторОв на структуру професшно! шдготовки студенпв бюлого-технолопчного факультету в процеа навчання.
3. Розробити комплекси тренувальних режимОв з фОзично! пОдготовки для шдвищення психолопчно! активносп та професшно! працездатносп студенпв бюлого-технолопчного факультету в процеа навчання.
MaTepia™ та методи досл1джень
1. АналОз та узагальнення науково-методичних ль тературних джерел.
2. Методика визначення психолопчного статусу студенпв.
3. ПсихофОзюлопчш методики дослщження.
4. Педагопчш методи дослОдження.
5. Математичш методи обробки даних наукового дослщження.
Результата та ix обговорення
ДослОдження проводились на базО ЛьвОвського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш Ом. С.З. Гжицького кафедрою фОзичного виховання, спорту i здоров'я спшьно з профшюючими кафедрами бюлого-технолопчного факультету. З щею метою студенти, як1 беруть участь у дослщженш з вивчення психофОзюлопчних особливостей професшно! дгяльносп, були розподшеш за експертним оцшю-ванням на двО полярш групи: з високим рОвнем спець ально! професшно! працездатносп та низьким рОвнем спещально! професшно! працездатносп.
Як видно з наведених даних, до складу вказаних груп справдО увшшли студенти з неоднаковим рОвнем професшно! працездатносп Р < 0,05: перша група - з високим рОвнем, а друга - з низьким. Цей факт для наступних дослОджень став принципово важливим. Було визначено антропометричний i функцюнальний статуси студенпв кожно! групи. Дослщження прово-дилося за 10-ма показниками. Комплексне дослщжен-ня статусу студенпв було здшснене з метою визначення !х вихщного стану щодо вказаних груп. Результати, що характеризують вказаш групи, подано в таблиц 2.
Враховуючи цшьове призначення поетапного дос-лОдження, свОдомо провели вщбОр у групи студенпв, вщносно однакових за вжом, антропометрОею та фун-кцюнальним станом. £дина достовОрна ввдмшшсть мОж вказаними групами полягала лише в рОвш професшно! працездатносп: в одних висока, в шших - ни-зька.
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика спещально'1 працездатносп студентiв бiолого-технологiчного факультету
№ з/п Показник Перша група Друга г] рупа Вщмшносп
Х ± Мх а Х ± Мх а t Р
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Юльюсть знаюв, од. 220,4 ± 12,1 26,3 123,8 ± 8,3 18,6 6,64 < 0,05
2 Юльюсть допущених помилок, од. 2,8 ± 0,4 1,1 6,9 ± 0,8 2,3 4,6 < 0,001
3 Ввдношення кшькосл знаюв на один рядок, од. 68,0 ± 2,5 5,8 30,4 ± 2,3 5,1 11,09 < 0,001
4 Швидюсть переробки шформацп 4,8 ± 0,18 0,47 3,2 ± 0,12 0,33 8 < 0,05
Таблиця 2
Характеристика антропометричного та фiзичного статусу студенев з високим (1) та низьким (2) р1вмями __ спещально'1' працездатностi__
№ з/п Показники антропометричного та фОзичного статусу Перша група (18 оиб) Друга група (25 оаб) Вщмшноста
Х ± Мх а Х ± Мх а t р
1 Вк 21,3 ± 0,4 21,1 ± 0,4 0,2 > 0,001
2 Довжина тша, см 165,8 ± 0,9 5,8 162,8 ± 1,0 5,8 1,9 > 0,05
3 Маса тша, кг 60,8 ± 1,15 7,5 62,0 ± 1,2 7,2 1,2 > 0,05
4 1ндекс Кетле, гр. 361,9 ± 6,54 42,9 360,8 ± 6,5 42,8 1,1 > 0,05
5 Росто-ваговиИ показник, кг 63,8 ± 0,89 5,8 61,8 ± 1,0 5,8 2,0 < 0,05
6 Сила право! киста, кг 27,4 ± 0,92 6,1 28,6 ± 1,1 6,0 1,2 > 0,05
7 Сила лОво! киста, кг 26,5 ± 0,91 5,9 25,1 ± 0,89 6,1 1,4 > 0,05
8 Сила право! руки, маса тша, % 43,5 ± 1,49 9,8 44,3 ± 1,5 9,4 0,8 > 0,05
9 жел, л 2,56 ± 0,09 0,6 2,40 ± 0,07 0,5 0,16 > 0,01
10 Життевий показник, мл/кг 42,4 ± 1,49 9,8 40,8 ± 1,47 9,6 1,16 > 0,05
Корелящя м1ж показниками функцюнальних проб значения - як характеристику ефективносп функцю-
i теспв - з одше! сторони, i критер1ями експертного нування систем i блоков, що формують структуру
ощнювання - з друге!, ввдображае лише схожiсть, не дiяльностi.
розкриваючи причинно-наслiдкових зв'язкiв мiж ни- Порiвняння значень функцiональних проб у сташ
ми. Факторизацiя зменшуе кшыасть зв'язшв, але спокою i в процесi виробничо! дiяльностi зi значущю-
вона не вiдповiдае на запитання про фiзiологiчну тю факторiв дало можливiсть стверджувати, що сту-
природу факторiв. Саме тому розв'язання завдання денти з вищою експертною оцшкою вiдрiзняються вод
сво!х колег низьким рОвнем функцiонального стану оргашзму.
здiиснювали з позицп дшльшшого подходу, що трак-туе iндивiдуально-психологiчнi особливосп особис-тосп як результат певного алгоритму операцш, а !х
Таблиця 3
Характеристика функщонального стану центрально'1 нервово'1 системи студентiв бiолого-технологiчного
№ з/п Показник До роботи В процес роботи ДостовОршсть вщмшностей
Х ± Мх а 1 година 3 години
Х ± Мх а Х ± Мх а
1 Ршень реакцп, од. 1,47 ± 0,12 0,81 1,54 ± 0,08 0,58 1,22 ± 0,09 0,6 3,2 Р > 0,05
2 Ршень функцюнальних можливостей, од. 2,96 ± 0,13 0,9 3,14 ± 0,1 0,7 2,67 ± 0,12 0,8 4,7 Р > 0,001
3 Функцюнальний ршень системи, од. 4,77 ± 0,09 0,6 4,84 ± 0,08 0,5 4,51 ± 0,1 0,7 2,4 Р < 0,05
4 Зорово-моторна реакцш на диференцшований показник (ЗМР диф.), мс 362,6 ± 8,87 58,2 397,8 ± 9,39 61,6 395,2 ± 9,54 62,6 2,4 Р < 0,05
5 Юльюсть помилок при ЗМР диф., од. 1,28 ± 0,15 1,0 1,4 ± 0,18 1,2 1,93 ± 0,22 1,5 2,2 Р < 0,05
6 Зорово-моторна реакцш на простий подразник (ЗМР пр.), мс 220,0 ± 5,72 37,5 223,9 ± 4,89 32,1 241,7 ± 7,44 48,8 2,4 Р < 0,05
Як продемонстровано в таблиц 3 бшьш квалОфжо-ваш студенти володшть, судячи з показнишв сенсо-моторно! реакцп вибору i параметров рОвня реакци РР,
вищими функцюнальними можливостями центрально! нервово! системи. У них спостертаеться краща спроможнють до переробки шформацд, вищиИ рОвень
уваги i певною м1рою (Р < 0,05) короткотривало! зо-рово! пам'яп. Параметри, яш ввдображають стан розумово! працездатносп, забезпечували яшсшшу роботу «вщмшнишв». Певна роль у структурО професшно! пОдготовки належить О особливостям особистосп май-бутшх спещатспв.
Представлений фактичний матерОал ввдображае структуру О рОвень фОзичного стану, дозволяючи, з одного боку, встановити взаемозв'язок компоненпв означувано! структури з рОвнем професОйно! пОдготовки студенпв, а з шшого - використати отримаш ре-зультати для розробки спецОальних тренувальних
програм. Виходячи з фактичного матерОалу, психофь зОологОчнО показники професОйно! працездатностО студенпв надзвичайно рОзш. Саме тому було постав-лене завдання - уточнити важливО фактори, якО визна-чають професшну працездатшсть. Для цього у 43-х студенпв четвертого курсу в сташ спокою та при фОзичних навантаженнях реестрували показники, яш характеризують фОзичну, професшну О розумову пра-цездатнОсть, стан апарату кровообОгу, центрально! нервово! системи, психоемоцшного статусу, психомоторики та засобОв особистостО (табл. 4).
Таблиця 4
Психофшолопчна характеристика 3aco6iB кардiогемодинамiки особистостi студентiв бюлого-
№ Показник Х ± Мх Прирют, %
1 ЧСС, уд./хв 77,0 ± 1,7 11,3
2 АТ систсшчний мм. рт. ст. 111,4 ± 1,5 9,7
3 АТ дОастсшчний мм. рт. ст. 71,9 ± 1,1 7,0
4 !ндекс Кердо 7,7 ± 2,3 14,9
5 КЕК од. 3096,0 ± 116,7 765,5
6 ЧСС реакц. орг. на навантаження 133,7 ± 2,8 18,6
7 ЗМР на простий подразник 220,0 ± 5,7 37,5
8 ЗМР на диференцшований подразник, с 362,6 ± 8,9 58,2
9 К-ть помилок при ЗМР на диференцшований подразник 1,28 ± 0,2 1,0
10 Обсяг уваги 21,0 ± 0,4 2,8
11 Концентрацш та переключення уваги 151,0 ± 3,5 23,0
12. Короткотривала зорова пам'ять 4,3 ± 0,2 1,2
13. Показник штроверси 8,5 ± 0,3 1,7
Експертне оцiнювання професшно! шдготовленос-тi здшснювали викладачi профiлюючих кафедр бюло-го-технолопчного факультету. Використовувався метод повних парних порiвнянь з подальшим розра-хунком коефiцieнтiв згоди. Для встановлення залеж-ностi показник1в професшно! працездатностi як кри-терiю експертного оцiнювання використовували фак-торний аналiз за методом головних компоненпв з ортогональним обертанням за варимакс - критерieм.
Кореляцшним аналiзом встановлений певний (0,31 < г < 0,47) взаемозв'язок 13-ти показнишв, яш вщо-бражають функцiональний стан апарату кровообiгу, центрально! нервово! системи, розумово!, фiзичноi i спецiальноi працездатностi, емоцiйного статусу й засобiв особистостi студентiв з критерiем експертного оцiнювання. Такий широкий спектр практично одна-кових за прогностичною цiннiстю показникiв не може застосовуватися для використання професiйно важли-вих якостей i функцiй з двох причин: перша полягае в практично однаковш шформативносп, не дае можли-востi визначити !х значущiсть для професшно! дiяль-ностi; сутнiсть друго! в численностi таких показник1в.
Вказаш причини можуть бути усунутi з допомо-гою факторного аналiзу. На першому етапi його про-ведення здшснювалось оцiнювання спiльностей, на другому - !х уточнювали i пiддавали факторизацп. Всього було видiлено ам факторiв. Три з них - 5, 6, 7, елiмiнованi в зв'язку з прийнятим у бюлопчних дос-лiдженнях п'ятипроцентним рiвнем значущосп. Вклад iнших чотирьох факторiв у загальну (83,1%) дисперсш вибiрки становить: 29,5; 26,5; 20,2; 6,8% (табл. 5). Де: I - фактор функцюнальних можливостей
апарату кровообОгу, II - фактор ввдображае функцю-нальний стан центрально! нервово! системи, III - фактор розумово! працездатносп, IV - фактор штроверт-ностО (перевага внутрОшньому свОту) особистостО.
У першому факторО (фактор функцюнальних мож-ливостей апарату кровообОгу) з малими, середнОми та високими ваговими навантаженнями домОнують пока-зники, що ввдображають стан кардюгемодинамши в сташ спокою (вдекс Кердо, АТ дОастолОчний, ЧСС уд./хв, КЕК О реакцп апарату кровообОгу на гарвардсь-кий степ-тест, бп- 500 м, ЧСС на 1 хв ввдновлення i тд час бпу). Останш змшш пов'язаш з фактором зворотно! залежносп. Ц показники пов'язаш (r < 0,4) мОж собою, що дозволяе Онтерпретувати !х як фактор функцОональних можливостей апарату кровообОгу.
Другий фактор (функцОонального стану центрально! нервово! системи) мае високО негативнО наванта-ження за показниками експертного оцшювання, к1ль-кОстю помилок реакцОй на диференцОйований подраз-ник, асиметрО!, критично! частоти злиття на червоний колОр i рОвень реакцш. Змшш характеризують стан центральних механОзмОв нервово! системи. Отже, фактор вОдображае функцОональний стан центрально! нервово! системи.
СутнОсть третього фактора (розумово! працездат-носп) складае показники обсягу, концентраци та пе-реключення уваги, короткотривало! зорово! пам'яп з факторними вагами ввд 68% до 94%. У спещалОзова-нОй лОтературО цО показники ототожнюються з розумо-вою працездатшстю (Raievskyi and Khalaidzhi, 2007; Romanenko, 2012; Semeniv and Lapshyna, 2012).
Показники, якi визначають структуру професшноТ пiдготовки студентiв
Таблиця 5
№ з/п ПсихофОзюлопчш показники Факто р
I II III IV
1 Експертне оцшювання, од. -2* -91 0,1 12
2 ФРС, од. 12 16 -8 -5
3 1ГСТ, од. 2 -6 -1 8
4 Юльюсть помилкових реакцш, ЗМР диф. -31 -83 -1 32
5 АТ дОастолОчний мм рт. ст. 7 54 2 4
6 АТ систолОчний мм рт. ст. 76 15 -0,1 -4
7 1ндекс Кердо, од. 79 6 37 -12
8 ЧСС, уд./хв. 95 6 -13 -3
9 Час богу 500 м, с -35 -1 9 -4
10 Концентращя i переключення уваги 9 6 75 10
11 Обсяг уваги -25 1 93 -20
12 ЗМР на простий подразник, с -4 -6 -6 -8
13 ЗМР на диференцшований подразник, с 6 -4 -2 2
14 Самопочуття, од. -3 -4 -3 -44
15 АктивнОсть, од. -83 -5 11 -23
16 Настрш, од. 2 -78 -9 -1
17 Показник коректурно! проби, од. -15 -5 94 20
18 Короткотривала зорова пам'ять, од. -8 -3 68 0,1
19 Швидюсть переробки шформаци -5 -1 -91 37
20 КЕК, од. 55 14 -10 -8
21 Показник екстраверси од. 7 -7 6 7
22 Показник нейротизму, од. 11 -3 -13 3
23 Показник штроверсп, од. 19 -2 7 80
24 Показник вольового зусилля 7 9 -0,1 90
25 ЧСС на 1 хв вщновлення гарв. степ-тесту -53 -5 -0,1 28
26 РФС, од. 11 -4 -29 -0,1
27 РР, од. -12 -92 3 6
28 1СП, од. 0,1 2 17 7
Питома вага факторов** 29,5 26,5 20,2 6,8
Приметка: * коеф1щенти помножеш на 102; ** ондекс професшно! працездатносл
Отже, сам фактор може вдентифшуватися з розу-мовою працездатшстю.
Сутшсть четвертого, останнього, фактора (штро-верс1я) визначають показники штроверсп (-0,31). Очевидно, фактор до певно! м1ри вщображае структуру особистосп, зокрема р1вень штровертносп.
За штровертшстю полярш групи ввдр1зняються таким чином:
- у бшьш кватфшованих студенпв вщмшна тен-денц1я (Р < 0,05) до кращого вираження ц1е! особисто! ознаки.
Висновки
1. Таким чином, структуру професшно! подготовки студенпв-технолопв з виготовлення продукцп тва-ринництва в порядку питомо! значущосп визначають так1 фактори:
1) функцюнальш можливосп апарату кровообпу;
2) стан центрально! нервово! системи;
3) розумова працездатшсть;
4) засоби особистосп;
5) штровертшсть.
2. Певна 1ерарх1я елеменпв структури професшно! д1яльност1 складае передумови для управлшня станом професшно! готовносп студенпв-технолопв з допо-могою не лише спещальних засоб1в навчання, а й
шляхом використання оптимальних режим1в ф1зично-го тренування. Було встановлено, що основним фактором, за яким визначалась (29,5%) професшна працездатшсть студенпв, слад вважати фактор гемодина-м1ки.
3. Фактор функцюнального стану кардюгемоди-нашки вОдображае р1вень здоров'я студенпв i харак-теризуе стiйкiсть !х органiзму до професшно! гшоди-намi!. За лгтературними даними, професiйна гшоди-намiя е фактором, який зумовлюе зниження рiвня можливостей кардiогемодинамiки. З викладених по-зицiй фактор необхОдно розглядати як забезпечуваль-ний рiвень здоров'я i стшкосп майбутнiх спецiалiстiв до професшно! гшодинами, тимчасом як решта три е специфОчними.
Перспективи подальших дослгджень. Розробка та визначення тренувальних режимОв i комплексов фОзи-чних вправ для забезпечення термшового та кумулятивного ефекту в процес фОзичного виховання.
Бiблiографiчнi посилання
Maksymovych, V.A. (1982). Metodycheskoe rukovodstvo po prymenenyju psyhofyzyologycheskyh metodov prof. otbora y adaptacyy operatorov. Gorlovka (in Russian).
Prysiazhniuk, S.I. (2008). Fizychne vykhovannia: navch. Posibnyk. K.: Centr uchebnoj literatury (in Ukrainian).
Raievskyi, R.T., Khalaidzhi, S.V. (2007). Profesiino oriientovane fizychne vykhovannia studentiv enerhetychnykh spetsialnostei. Teoriia ta metodyka fizychnoho vykhovannia. 3, 36-37 (in Ukrainian).
Romanenko, V.A. (2005). Diagnostika dvigatel'nyh sposobnostej cheloveka. Doneck: DNU (in Russian).
Romanenko, V.A. (2012). Psihofiziologicheskij status
studentok. Doneck: DNU (in Russian). Semeniv, B.S., Yakymyshyn, I.D., Stakhiv, M.M. (2016). Profiliuiucha fizychna pidhotovka studentiv navch. Posib. Lviv (in Ukrainian). Semeniv, B.S., Lapshyna, H.H. (2012). Profesiino-oriientovana fizychna pidhotovka studentiv: navch.-metod. posib. Lviv (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 3.02.2017
