CC BY
14
предприятиях хризотиловои и хризотилпотребляющих отраслей промышленности": Сб. докл. и выступлений. — Асбест, 2005. — С. 3-32.
5. Коган Ф.М. Современные представления о безопасности асбеста. — Е.: Издательство "Арго", 1995. — 98 с.
6. Нейман С.М., Везен-цев А.И., Кашанский С.В. О безопасности асбестоцементных материалов и изделий. — М.: РИФ "Стройматериалы", 2006.
— 64 с.
7. Одинаев Ф.И. Состояние здоровья рабочих асбестоце-ментных предприятий Республики Таджикистан // Региональный международный семинар "Современное состояние и перспективы развития асбестоцементной промышленности стран СНГ Центрально-Азиатского региона в условиях контролируемого, безопасного использования асбестсодержащих изделий и материалов": Сб. докл. и выступлений. Ташкент, 15-18 сентября 2004. — С. 64-65.
8. Соколов П.Н. Технология производства асбестоцемент-ных изделий. — М., 1951. — 352 с.
9. Хоскинс Дж.А., Ланге Дж.А. Обзор проблем со здоровьем, связанных с производством и использованием хризотилсо-держащих изделий высокой плотности. — Монреаль, Канада, 2006. — 43 с.
10. Шабдарбаев М.С. Физио-лого-гигиеническая характеристика труда рабочих ас-бестоцементного производства // Вопр. физиол. труда и эргономики в пром. Казахстана. — Алма-Ата, 1981. — Т. 10, вып. 2. — С. 136-138.
11. Billings C.C., Howard P. Asbestos exposure, lung cancer and asbestosis // Monaldi Arch. Chest Dis. — 2000. — Vol. 55, № 2. — P. 151-156.
12. Churg A. Asbestos, Asbestosis and Lung Cancer // Modern Pathology. — 1993. — № 6.
— Р. 509-511.
13. Hodgson J.T., Darnton A. The quantitative risks of mesothelioma and lung cancer in relation to asbestos // Ann. Occup. Hyg. — 2000. — Vol. 44, № 8. — P. 565-601.
14. Lippman M. Effects of fiber characteristics on lung deposition, retention and disease // Environ. Health. Perspect. — 1990.
— № 88. — P. 311-317.
HYGIENIC PROBLEMS OF METALLURGICAL PRODUCTION AND PREVENTION OF OCCUPATIONAL AND WORK-RELATED DISEASES
Karnaukh N.G., Orekhova O.V., Tkach L.A.
Г1ПСН1ЧН1 ПРОБЛЕМИ МЕТАЛУРГ1ЙНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ПРОФ1ЛАКТИКА ПРОФЕС1ЙНИХ I ПРОФЕС1ЙНО ЗУМОВЛЕНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
а сучасному етат розвитку виробництва, коли вщбу-ваеться поступова замЫа старого технолопчного облад-нання та впровадження нов^-ых технолопй е дуже важли-вою проблема створення без-печних умов прац1, профшак-тика загальноУ захворювано-ст1 та зниження ризику виник-нення професмноУ захворю-ваност та Ывалщизацп пра-щвнимв. Впровадження нов^-ых технологiй вiдбуваеться вiдносно повiльно i не встигае за стiйким старiнням облад-нання. Це породжуе гострi пп-енiчнi проблеми i, незважаючи на проведення саытарно-пп-енiчних заходiв, залишаеться суттевим вплив професмно-шкщливих факторiв виробни-чого середовища металурпй-них пiдприемств.
За даними Держкомстату УкраУни, кожен четвертий ро-б^ник (24,7%) працюе в умо-вах, яю не вiдповiдають сань тарно-ппеычним нормативам за параметрами вмiсту пилу i хiмiчних полютантiв у повiтрi робочоУ зони, вiбрацii, шуму, Ыфра- та ультразвуку, юызую-чого i неiонiзуючого випромь нювання, тяжкостi i напруже-
ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ПРОИЗВОДСТВА И ПРОФИЛАКТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ И ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОБУСЛОВЛЕННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ Карнаух Н.Г., Орехова О.В., Ткач Л.А.
Изучены условия труда и трудового процесса на рабочих местах рабочих горячих цехов металлургического производства и установлены проблемы, связанные с профилактикой профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний на современных металлургических предприятиях. Предложена система комплексных профилактических мероприятий на металлургических предприятиях для снижения риска возникновения профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний.
Ключевые слова: гигиенические проблемы, современное металлургическое производство, профилактика, профессиональный риск.
КАРНАУХ М.Г., ОРЕХОВА О.В., ТКАЧ Л.А.
УкраТнський науково-дослщний Ыститут промисловоТ медицини м. Кривий Pin Криворiзька мюька саштарно-етдемюлопчна стан^я УДК 613.6/62 :669
Ключовi слова: ririeHi4Hi проблеми, сучасне металургшне виробництво, профшактика, професшний ризик.
Е&Н*46
HYGIENIC PROBLEMS OF METALLURGICAL PRODUCTION AND PREVENTION OF OCCUPATIONAL
AND WORK-RELATED DISEASES
Karnaukh N.G., Orekhova O.V., Tkach L.A.
The working conditions and labour process were studied on the workplaces of workers of heated workshops on metallurgical enterprise. The problems concerning the prevention of occupational and work-related diseases at the up-to-date metallurgical enterprises were outlined. The system of complex prophylactic measures decreasing risk of occupational and work-related diseases occurrence is offered. Key words:
Hygienic problems, up-to-date metallurgical industry, prevention, occupational risks.
ност прац тощо. Найбшьш небезпечними е умови у ву-гшьнм промисловост (74,1%) i металурги (59,6%).
У Дыпропетровськм област кшькють оаб, яю працюють в умовах, що не вщповщають саытарним нормам, переви-щуе 30%, а на пщприемствах, пiдпорядкованих Мiнiстерству промислово! попiтики, вiн ся-гае 70% [1-2].
Дуже часто шкiдливi умови пращ не можуть бути полтше-нi через застарiлi технологii, зношенють обладнання, а часом — через неможливють технiчного переобладнання. Саме колективи пра^вниюв, що вимушено працюють у шкiдливих та небезпечних умовах, i складають контингент пiдвищеного професй ного ризику i потребують особливо! уваги медично! служби [3-5].
За даними дослiджень умов пращ для 11 основних профе-сiй на 118 робочих мюцях у га-рячих цехах металурпйного виробництва, несприятливи-ми мiкроклiматичними факторами залишаються висока температура пов^ря, штен-сивне теплове випромЫюван-ня, низька вщносна вологiсть повiтря.
Так, за л^ньо! температури зовнiшнього пов^ря у 20,2-29,8оС у конверторних цехах, де працюють сталевари, при випуску чавуну температура пов^ря коливаеться вщ 28оС до 42оС, Ытенсивнють Ыфра-червоного випромiнювання сягае 3820 Вт/м2. У мксерно-му вщдшены температура сягае 4зоС, на розливальному майданчику — вiд 22,4оС до 37оС, за вiдносноi вологост повiтря вiд 60% до 22%. При обробц ковша iнтенсивнiсть шфрачервоного випромшю-вання сягае 700 Вт/м , темпе-
ратура пов^ря — 42,0-47,0оС за вiдносноi вологостi 4938%, рухливостi повiтря 0,1 м/с.
Мiкроклiмат примiщень мар-тенiвського цеху у л^нм пе-рiод характеризуеться такими параметрами: температура пов^ря коливаеться вдень у межах 30-32оС (за зовншньо! температури 26-27оС); Ыфра-червоне випромЫювання сягае 3600 Вт/м2, швидкють руху повiтря — 2-3 м/с.
У доменних цехах вл^ку температура пов^ря на робочих мюцях коливаеться вщ 26,7оС до 32,5 С, а при випуску чавуну i шлаку на ливарному по-двiр'i сягае 34-37оС, Ытенсив-нiсть iнфрачервоного випро-мшювання дорiвнюе 1302900 Вт/м2, швидкють руху пов^ря на вiдкритих робочих мюцях — вщ 1 м/с до 8 м/с за вщносно! вологост повiтря вiд 47% до 22%.
Окрiм того у металургiйних цехах спостерiгаються значн видiлення пилу при перемь щенш шихтових матерiалiв, випуску чавуну i шлаку, виходi доменного газу у доменному цеху — вщ 38 мг/м3 до 1278 мг/м3; у шихтовому вщ-дiленнi та вщдшены сипких матерiалiв у мартеывському цеху — вщ 2,0 мг/м3 (у каб^ машинiстiв крану) до 360 мг/м3 на шихтовому по-двiр'i. У конверторному цеху пил утворюеться при заванта-жены чавуну, ремонтних роботах, при продувц конвертора i становить 3-23 мг/м3, а на робочих мюцях шихтовика — 60 мг/м3, мксерного — 160 мг/м3. У блюмЫгу концен-трацiя пилу у повiтрi становить 15,9-20мг/м3. Найбiльше заб-руднення спостерiгаеться бiля печей i клiтей.
У атмосферi металургiйного виробництва майже постiйно
присутнiй окис вуглецю. У доменному цеху вЫ е одним iз складових доменного газу i становить вiд 1,0 мг/м3 до 160 мг/м3, у мартеывському — вщ 5 мг/м до 70 мг/м3 (за раху-нок витоку газу через нещшь-нють обладнання у блюмiнгу — 5-240 мг/м3).
Видшення сiрчистого газу в окремих цехах може суттево в^^знятися, адже воно за-лежить вщ вмiсту сiрки у сиро-виы, що використовуеться.
Незважаючи на мехаызацю i автоматизацiю багатьох ви-робничих процеав значна кiлькiсть професiй, де фiзична праця становить бiльшу ча-стину робочого часу i характеризуеться як тяжка i вимагае значних енерговитрат. Примь ром, горновi доменноi печi пiддаються комплексному впливу нагрiвального мiкро-клiмату та тяжко! фiзичноi працi протягом 33,5-47,5% робочого часу, сталевари кон-верторiв та )'хш пiдручнi — 24,3-29,5%, розливальники сталi — 43,8%, ковшовi —
33,8%, сталевари мартеыв та |'хы пiдручнi — 34-64% [6]. У операторiв металургiйного виробництва бiльша частина робочого часу припадае на розумову працю з великим навантаженням на вищу нер-вову дiяльнiсть i характеризуеться як напружена i дуже напружена.
Металурпйна галузь Укра!-ни за показниками професм-но! захворюваностi посiдае трете мюце i оцiнюеться як висока i надвисока. Але навiть цi показники не повнiстю вь дображають дiйсний стан i не можуть характеризувати ре-альний вплив умов пращ на роб^ниюв через неповноту виявлення i реестрацю про-фесiйних захворювань, а та-кож соцiальнi мотивацii робiт-
47*bH
никiв в отриманнi пшьг i ком-пенсацiй. У структурi проф-захворювань i надалi домЫу-ють захворювання органiв ди-хання пилово! етiологii, нер-вово! системи i органiв чуття пiд впливом фiзичних факто-рiв, значно зростае рiвень захворюваностi опорно-рухо-вого апарату.
Критична ситуащя, що скла-лася з професмною захворю-ванiстю у галузi, потребуе не-вiдкладноi розробки i впро-вадження сучасно! технологii монiторингу умов пращ та стану здоров'я.
Система профшактичних за-ходiв на металурпйних пiд-приемствах передбачае ос-новнi напрямки оздоровлення умов пращ, нормалiзацii фак-торiв трудового процесу,, про-фiлактики професмних i про-фесiйно зумовлених захворю-вань.
Для ефективно! профшакти-ки необхщно здiйснювати повний комплекс профшак-тичних заходiв: технологiчних, iнженерно-технiчних, саытар-но-ппеычних та л^вально-профiлактичних.
При оргаызацп i проведеннi комплексних заходiв необхщно дотримуватись основних принцитв, як дозволяють суттево пiдвищити !хню ефек-тивнiсть:
□ перевага повинна надава-тися заходам, якi комплексно полтшують умови працi, а не полтшуючи однi параметри шкiдливих чинникiв, попршу-ють iншi;
□ профiлактика мае прова-дитися з урахуванням особли-востей умов пращ, характеру пращ i виробничого процесу для окремих професм i про-фесмних груп з урахуванням класу умов;
□ впровадження нових ме-ханiзмiв, обладнання у мета-
лурпин1и промисловост! мае бути спрямованим на максимально механ1зац1ю i автома-тизащю трудового процесу. Так, рiвень мехаызацп працi на металургiИних заводах до-рiвнюе лише 50-60%, i значна кшькють пращвниюв досi працюе i3 застосуванням тяж-коУ фiзичноï пращ;
□ перевагу повинн мати заходи з боротьби з виробничим фактором у мющ Иого ви-никнення. Так, впровадження новiтнiх машин i механiзмiв з удосконаленими техычними характеристиками дозволить знизити рiвень шуму i вiбрацiï на робочих мiсцях.
На металурпйних пщприемствах мае дiяти система моы-торингу за умовами пращ для ощнки рiвня шкiдливих ви-робничих чинникiв та ïхнього впливу на здоров'я пращвни-кiв-металургiв. Ц функцiï повинна виконувати вщомча ла-бораторiя металургiИного пiдприемства разом з лабо-раторiею СЕС та спецiалiзо-ванi лабораторiï науково-дослщних iнститутiв (прове-дення паспортизацiï пщпри-емств, створення комп'ютер-ноï бази даних про умови пращ). Вщкритим залишаеть-ся питання правового, Ыфор-мацiИного та нормативно-методичного забезпечення процесу розробки i впровадження системи мошторингу за умовами пращ i станом здоров'я роб^ниюв, системи професмного вщбору.
Важливим напрямком про-фiлактики е розробка И удо-сконалення гiгiенiчних норма-тивiв, гiгiенiчна та ергономiчна модерызащя нових машин i технологiИ, спрямованих на полтшення умов працi мета-лургiИного виробництва i зни-ження професмно)', професИ но зумовленоï та загально)' захворюваностi.
6 потреба у науковм роз-робщ рацiональних режимiв працi i вiдпочинку та широкого впровадження дозованого пщходу. Якщо через застарше обладнання або неможливiсть техычних рiшень умови працi не можуть бути полтшеш, необхiдно застосовувати ра-цiональнi компенсаторнi ре-жими пращ та вщпочинку ("за-хист часом") роб^ниюв вiд несприятливоï дiï виробничих
чинниюв, адже у сучасних умовах дуже часто спостер^а-еться нарощення об'емiв виробництва, скорочення робочих мюць.
Якщо неможливо довести рiвень факторiв виробничого середовища до нормативних значень, необхщно застосову-вати засоби колективного та Ыдивщуального захисту.
Невщ'емною складовою профiлактики е державниИ са-нiтарниИ нагляд за дотриман-ням вимог законодавчих i нормативних ак^в з ппени i охо-рони працi, саытарно-ппеыч-них норм i правил у виглядi по-переджувального i поточного санiтарного нагляду.
Попереднм санiтарниИ нагляд здiИснюеться на етат розробки, проектування i впровадження нового обладнання, механiзмiв, нор-мативно-технiчноï докумен-тацiï у металургмнм проми-словостi.
При поточному саытарному наглядi спецiалiстами СЕС провадиться поглиблене вив-чення умов пращ i стану здоров'я iз застосуванням лабо-раторних та Ыструментальних дослiджень, з розробкою ре-комендацiИ щодо оздоровлення умов пращ i профшак-тики захворювань.
Багато проблем i з саытар-но-епiдемiологiчним нагля-дом за умовами працi та станом здоров'я пращвниюв. Не-достатне фiнансування приз-вело до того, що з СЕС тшли висококвалiфiкованi ствро-бiтники, а молодi спецiалiсти практично вiдсутнi. Уком-плектованють лiкарями у дея-ких СЕС становить лише 60%, Ыженерно-техычних спеща-лiстiв маИже не залишилося. Понад 30% пращвниюв — пенсiонери.
При розробщ щлеспрямова-них оздоровчих заходiв необхiдно детально проаналь зувати не лише саытарно-пп-енiчну ситуацiю на пщприем-ствi, але И основы показники стану здоров'я людеИ.
При проведены поточних медичних оглядiв ощнюеться професiИна придатнiсть ро-бiтника для працi у шкщливих i небезпечних умовах ме-талургiИного виробництва, зв'язок виявлених порушень у стаж здоров'я з умовами
*/
bH*48
працi, ефективнiсть профь лактичних заходiв.
Приблизно 10-20% осiб ма-ють пiдвищену iндивiдуальну чутливiсть до дм професiйних факторiв, тому доцшьно при прийомi на роботу провадити не лише попереднм медичний огляд, але i професiйний вщ-бiр. Для професiй з пщвище-ними вимогами до психофь зiологiчних параметрiв, а та-кож до тепловоУ стiйкостi у вщ-повiдностi з наказом МОЗ УкраУни № 263/121 вщ 23.09.1994 р. мае бути органь зовано психофiзiологiчний в^^р. При металургiйних пщ-приемствах мають бути кабь нети професiйного вщбору, в яких вiдповiднi спе^алюти-фь зюлоги та психологи працi здiйснюватимуть контроль над професмною адаптацiею i визначатимуть теплову стй кiсть робiтникiв.
Вщомо, що кожний випадок професiйного i загального захворювання тiею чи iншою мiрою негативно вщбиваеть-ся на кшькосл та якостi продукций показниках викори-стання обладнання, ци^ч-ностi технологiчного процесу тощо. Пщприемство через професiйну захворюванiсть несе витрати, пов'язаш зi зростанням вартостi продук-цii, вiдшкодуванням збиткiв, сплатою лкарняних листiв, переквалiфiкацiею потарт-лих тощо. А при зниженш захворюваностi скорочують-ся втрати робочого часу, простоУ обладнання й агрега-лв, знижуються невиробничi витрати. Слiд зауважити, що загальн i професiйнi захворювання i пов'язанi з ними втрати робочого часу негативно впливають i на психо-логiю людини, оскiльки де-зоргашзують виробничий процес, порушують ритм, призводять до зайвих хвилю-вань, що у кшцевому резуль-татi негативно вiдбиваеться на обсязi продукцii та iнших технiко-економiчних показниках роботи. Тому система профшактичних заходiв повинна здмснюватись у пов-ному обсязi. Ниш мае особ-ливе значення постмний мо-нiторинг умов працi i здо-ров'я роб^ниюв,, оцiнка i ке-рування професiйними ризи-ками. Тому науково-дослщш
iнститути ппешчного профь лю, якi мають величезний досвщ роботи i добре знають проблеми медицини прац у галузях i регiонах, повиннi максимально залучатися до розробки методично! та ш-формацшно'У бази щодо стратегii i тактики державно! пол^ики з питань полiпшення умов прац та профiлактики професiйних захворювань у металургп та iнших галузях промисловосл.
Одним iз прiоритетних на-прямюв державно! полiтики мае бути забезпечення, на-самперед, якiсноi медичноУ допомоги населенню, забез-печення права на працю без ризику втрати здоров'я. Це потребуе пошуку нових орга-шзацмних моделей i системного пiдходу до медико-про-фiлактичного обслуговування.
У свiтовiй практик найбiльш
перспективною й ушверсаль-ною моделлю надання медичноУ допомоги працюючому на-селенню, схваленою ВООЗ та МОП, е спецiалiзована служба "Медицина працГ. Вщомо, що в основi УУ розвитку у сучасно-му розумiннi полягае теорiя аналiзу, оцiнки i керування професiйними ризиками в умовах впливу шкщливих чин-никiв, яка iнтенсивно розро-бляеться [7-8]. Важливе зна-чення мае надаватися прове-денню методичних дослщ-жень, спрямованих на розши-рення можливостей оцшки шкоди здоров'ю як важливого iнструменту для прийняття управлЫських рiшень. Тому сучасна дюча система со-цiальних пшьг i компенсацiй, заходiв для "захисту часом" працiвникiв у шкiдливих i небезпечних умовах, про-фесiйного вiдбору за меди-ко-психолопчними критерiя-ми, стратегiя соцiального страхування роб^ниюв вiд професiйних захворювань i нещасних випадкiв на вироб-ництвi повинна спиратися на концепцю професмних ри-зикiв. Перспективною е розробка нових методiв про-фiлактики професмних i про-фесiйно зумовлених захворювань на основi теорii ризику з використанням комп'ютерних технолопй, сучасних методiв оцЫки стану здоров'я та його корекци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Риженко С.А., Ларчен-ко В.1., Похилько А.А., Кап-шук В.Г., 1ванченко О.1., Сазонова О.О. Умови прац i про-фесмна захворюванють ро-бiтникiв пщприемств прничо-видобувноУ промисловостi Кривбасу // Гiгiенiчна наука та практика на рубежi стол^ь. Мат. XIV з'Узду гiгiенiстiв УкраУни. — 2004. — Т. 2. — С. 42-44.
2. УкраУна у цифрах у 2001 роцк Короткий статистичний довщник / Держкомстат УкраУни / Ред. О.О. Осауленко. — К.: Технка, 2002.
3. Чернюк В.1., В^те П.М. Оцiнки ризикiв здоров'ю та управлЫня ними як проблема медицини прац // УкраУнсь-кий журнал з проблем медицини працк — 2005. — № 1. — С. 47-53.
4. Рахманин Ю.А., Новиков С.М., Шашина Т.А. Современные направления методологии оценки риска // Гигиена окружающей среды и населенных мест. — 2007. — С. 3-8.
5. Рослый О.Ф., Лихачева Е.И., Жовтяк Е.П., Рослая Н.А. и др. Оценка и управление риском для здоровья работающего населения в системе "Медицина труда" // Гигиена окружающей среды и населенных мест. — 2007. — С. 44-46.
6. Карнаух М.Г., Гапон В.О., Волошин 1.Д., Удрю С.В. Еко-лого-ппешчы проблеми Кривбасу // Охорона працк — 1996. — № 9. — С. 13-16.
7. Афанасьева Р.Ф. Профессиональный риск для здоровья работников: Руководство.
— 2003. — С. 149-157.
8. Измеров Н.Ф., Денисов Э.И. Профессиональный риск для здоровья работников: Руководство. — М., 2003.
— С. 16-23.
49*Е&Н
&Г
4 Довктля та здоров'я № 2-2008
