CC BY
9
PROFESSIONAL MORBIDITY OF LIGHTS AND CONDITION LABOUR IN MINING-METALLURGYCAL COMPLEX
Karnaukh N.G., Krushevsky V.D., BednarykO.N., Bazovkyn P.S., Rubschov R.V.
ПРОФЕС1ЙНА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ ОРГАН1В ДИХАННЯ ТА УМОВИ ПРАЦ1 У ПРНИЧО-МЕТАЛУРГ1ЙНОМУ КОМПЛЕКС1
КАРНАУХ М.Г., КРУШЕВСЬКИЙ В.Д., БЕДНАРИК О.М., БАЗОВКИН П.С., РУБЦОВ Р.В. УкраТнський НД1 промисловоТ медицини
УДК: 616.24-057]:622(477)
рофесiйна захворюванiсть в Украíнi залишаеться складною ппеычною та со^ально-економiчною проблемою про-тягом багатьох рокiв. 1й при-свячено багато дослiджень щодо характеристики про-блеми загалом та окремих видiв патологií [1-4].
Одне з провiдних мiсць у структурi професiйноí захво-рюваностi в УкраТн посiдають хвороби бронхо-легеневоТ системи, як зумовленi дiею виробничих аерозолiв та по-дразнюючих газiв [5].
Хрошчний обструктивний бронхiт (ХОБ) як основна складова хрошчних обструк-тивних захворювань легень (ХОЗЛ) е одним iз захворювань, якi найчастiше призво-дять до iнвалiдностi, смертности матерiальних витрат як в УкраТш, так i у свiтi. З прог-ностичних даних ВООЗ, до 2020 року ХОЗЛ посяде п'яте мюце у свт за обсягом со-цiально-економiчних витрат [6, 7].
Ниш серед найбiльш акту-альних науково-практичних проблем у галузi ХОЗЛ е дослщження механiзмiв за-палення та контроль над ни-
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ ЛЕГКИХ И УСЛОВИЯ ТРУДА В ГОРНО-МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОМ КОМПЛЕКСЕ Карнаух Н.Г., Крушевский В.Д., Беднарик О.Н., Базовкин П.С., Рубцов Р.В.
В статье проанализировано состояние профессиональной заболеваемости легких среди работников горнометаллургического комплекса Украины относительно уровней запыленности рабочих зон. Установлено, что заболеваемость пневмокониозом находится в прямой зависимости от запыленности воздуха рабочих зон, профессиональный хронический бронхит — наоборот, что указывает, возможно, на полиэтиологичность последней болезни. Пылевая патология по числу больных на протяжении последних 25 лет находится на втором месте после шумо-вибрационной патологии. Ежегодное увеличение числа профзаболеваний, а главное — неопределенность с прогнозом относительно большинства из них угрожает серьезными социальными и экономическими последствиями.
ми. Вщомо, що ХОЗЛ характеризуются обмеженням швидкост пов^ряного потоку, яке е прогресуючим i пов'язане з патолопчною за-пальною вщповщдю легень на дю Ыгаляцмних патоген-них аерозолiв або подраз-нюючих газiв. Запальш змь ни, спричинеш патолопчною дiею шгаляцмних пошко-джуючих факторiв, призво-дять до змiн у стЫц бронхь ального дерева, паренхiми легень, легеневих судинах [8, 9].
У XXI стоштт людство увй шло з новою проблемою — рiзким збiльшенням кiлькостi ХОЗЛ з вщповщною летальш-стю, яка зумовлена значним попршенням екологiчноi си-туацп [10-13].
Найчастiше ХОЗЛ розви-ваеться на фон ХОБ. Це призвело до термЫолопчних неясностей i виражено)' рiз-норiдностi у встановленнi дь агнозу.
У яких же випадках право-мiрна постановка дiагнозу хронiчного бронх^ (Хб)? За визначенням ВООЗ, стан з наявнютю продуктивного кашлю потягом принаймш трьох мiсяцiв за два роки за вщсутност iнших захворювань, як можуть викликати зазначеш симптоми, необхщ-но розглядати як хрошчний бронх^ [14]. А ХОБ — це зах-ворювання, що характеризу-еться хрошчним дифузним неалерпчним запаленням бронхiв, призводить до про-гресуючого порушення леге-нево'|' вентиляцii за обструк-тивним типом i супроводжу-еться кашлем, задишкою i ви-дшенням мокротиння, не пов'язаними з ураженням н ших оргашв i систем [16].
Визначення ХОЗЛ мае опи-совий характер, тобто це за-
о
Поширенiсть ХБ достатньо вивчена у багатьох краУнах свiту за допомогою стандарт-них опитувальникiв ВООЗ. Во-на становить вiд 3% до 17% у бшьшост розвинених краУн. Ще вищий рiвень вщзначений у кра'Унах, якi розвиваються — вщ 13% до 27% вщ загальноУ кiлькостi захворювань [19].
Метою даних дослщжень було визначення причинно-наслiдкових зв'язкiв форму-
Таблиця
Динамка запиленост повiтря на основних об'ектах гiрничо-металургiйного комплексу
Найменування об'екпв ГМК Роки Píbhí запиленосп, мг/м3
П1дземне видобування зал1зно'| руди 1947 57,5-624,4
1970-1980 1,4-9,4
1995-1998 1,5-6,0
1999-2003 1,1-6,0
В1дкрите видобування зал1зно1 руди 1956 3,0-156,0
1970-1980 0,7-3,2
1995-1998 1,5-1,9
1999-2003 1,5-6,0
Збагачення руди 1огрудкування концентрату 1956 11,0-421,6
1970-1980 1,1-62,0
1995-1998 5,6-40,6
1999-2003 0,8-20,0
хворювання, яке характеризуемся зниженням максимального екстраторного потоку i уповiльненням форсованого спорожнення легень, як по-ступово прогресують i е нез-воротними [16]. ХОЗЛ е уза-гальненим поняттям i об'ед-нуе такi захворювання, як ХОБ, емфiзема легень i брон-хiальна астма тяжкого перебь гу. Можна говорити про те, що ХОЗЛ е завершальним ета-пом будь-якоУ обструктивноУ патологи [14].
Хрошчш захворювання бронхо-легеневоУ системи становлять близько 70% вщ усiх професiйних захворювань, як рееструються в Укра-Тн1, а поширенiсть ХБ у пра^в-никiв рiзних галузей проми-словост дорiвнюе 9-30% i по-сщае 3-4 мiсце серед причин смертност населення, посту-паючись лише серцево-су-динним i онкологiчним захво-рюванням. За даними ВООЗ, щодня у свт вiд ХБ вмирае приблизно 2,2 млн. чоловк [17, 18].
вання нозологп професiйних захворювань легень серед робiтникiв ГМК.
Матер1али та методи до-отдження. Аналiз професй ноУ захворюваностi легень серед працiвникiв у прничо-ме-талургiйному комплексi про-вадили за даними Центру ме-дичноУ статистики МОЗ УкраУ-
ни, А1С "Профзахворюва-нють" МОЗ УкраУни та моыто-рингу бази даних надання профпатолопчно'У медико-са-нiтарноУ допомоги пра^вни-кам пщприемств регiону Кривбасу [20].
Забруднення пов^ря робо-чих зон виробничим аерозо-лем аналiзували за даними власних дослщжень, пило-вентиляцмних служб, воеы-зованих гiрничо-рятувальних частин та саытарно-епщемю-логiчних станцiй згщно з дю-чими нормативними документами.
Результати дослщження та Ух обговорення. Профе-сiйна захворюванiсть у ГМК досягае 10-13% вщ загальноУ по кра'Уы, тобто у 10-30 разiв вища, нiж у середньому по кра'Уы, i в останн 10 рокiв ко-ливаеться у межах 25-90 ви-падкiв на 10000 пра^вниюв. Це дозволяе оцЫювати роботу на пiдприемствах як дуже небезпечну, i така оцшка стосуеться понад 100000 пра-^вниюв ГМК.
Вiд 42% до 78% професй них захворювань по УкраУн становлять захворювання, що викликаються дiею аерозолiв: пневмоконiози i хронiчнi пи-ловi бронхiти. Це i зрозумiло, бо аерозолi е найпоширень шим чинником, який зустрiча-еться практично на всiх про-мислових пiдприемствах. На пiдприемствах ГМК одним з найпоширешших шкiдливих чинниюв е пилоутворення, але пилова патолопя тут становить лише 20-40% вщ загальноУ кiлькостi професмних
Рисунок 1
Динамiка запиленостi пов^ря у шахтах при виконаннi буровибухових робiт i захворюваностi на силшоз
60
30
10 -■
57
700
600
- 400
- 300
- 200
100
1947
1998
2003
1950 1960 1970 1980 1990
зЮереды piBHi запиленос^, мг/м3
~lСередньорiчний piBeHb захворюваностi на 10000 пра^вниюв
Е&Н*36
О
PROFESSIONAL MORBIDITY OF LIGHTS AND CONDITION LABOUR IN MINING-METALLURGYCAL COMPLEX Karnaukh N.G., Krushevsky V.D., Bednaryk O.N., Bazovkyn P.S., Rubschov R.V. In the article there is the analyze state of professional morbidity of lights among the workers of mining-metallurgycal complex of Ukraine in relation to the levels of made dusty of working areas. It is set that morbidity of pnev-mokonyoz is in direct dependence on made
dusty of air of working areas, professional chronic bronchitis — vice versa, that specifies possibly on polyetyologycal to the last illness. Dust pathology on the number of patients, which comes to light annually, during the last 25 years is on the second place after noise-vibration pathology. Annual increase of number of professional morbidity, and main is a vagueness with a prognosis in relation to majority from them threatens by the serious social and economic consequences.
захворювань. I це при тому, що в умовах дм аерозолiв працюе вщ 62000 до 80000 роб^ниюв.
Пилова патолопя за кшькь стю хворих протягом останшх 25 роюв знаходиться на другому мюц топя шумо^бра-цмноУ патологи. Це наслщок того, що пиловий чинник, на вщмЫу вщ шуму i вiбрацiï, пщ-даеться управлЫню за допо-могою техшчних i оргашзацм-них заходiв. Наприклад, у пер-шi повоеннi роки концентрацiя пилу у залiзорудних шахтах нь чим не обмежувалася i сягала 57,5-624,4 мг/м3; на прничо-збагачувальних комбЫатах, цементному виробництвi, на аглофабриках металурпйних пiдприемств рiвнi запиленостi були у межах 39,3-421,6 мг/м3, тобто перевищували ГДК у 20200 i бшьше разiв. На початку 1960-х роюв завдяки широкому впровадженню у проекти будiвництва нових i рекон-струкцiï дiючих пiдприемств рiзних аспiрацiйних систем, систем гiдрознепилення, ро-зумно спроектованих i ефек-тивно експлуатованих загаль-нообмЫних систем вентиляцй' i подальшому вдосконаленню |'х вдалося рiзко знизити рiвнi запиленостi практично на усiх найважливших об'ектах прни-чо-металургiйного комплексу, про що свщчать данi таблицi i рисунка 1.
Особливо пом^ною е динамка зниження запиленост пов^ря при проведеннi буро-вибухових роб^ у шахтах, якi належать до найбшьш пи-лоутворювальних технолопч-них операцм (рис. 1).
Так, якщо 1947 року (до початку систематичних роб^ з боротьби з пилом) концен-трацiя пилу при бурЫш сягала 430-624 мг/м3, то у подальшi роки вона неухильно знижу-
1*
валася i досягла ниш рiвня 1,9-6,0 мг/м3.
Сьогодшшш рiвнi запилено-стi повiтря робочих зон у по-над 100 разiв нижчi за тi, як б могли бути без застосування засобiв боротьби з пилом.
Зниження запиленост повь тря закономiрно позначалося на професiйнiй захворювано-ст пиловоï етiологiï. Найниж-чих рiвнiв захворюваностi на силiкоз у ГМК було досягнуто у серединi 1980-х роюв, коли щорiчно виявлялося не бшьш 2-5 випадкiв первинного силь козу (проти 600-900 випадкiв у 1960-т роки). Цей рiвень збер^ався протягом 5-6 рокiв до 1990 року.
Деяке пщвищення рiвня захворюваност на пневмоко-нiоз пiсля 1990 року е наслщ-ком бшьш повного та якюного виявлення професмних захворювань, якi ранiше сфор-мувалися, своечасно не вия-влених через об'ективш та суб'ективнi причини (рис. 1 i 3). Добре вщомо, наприклад, що багато прниюв з симптомами хвороби професмно)' етiологiï ухилялося вiд погли-бленого медичного обсте-ження через загрозу втратити
роботу за фахом, що призве-де до матерiальних втрат. А пюля введення додаткових пшьг усi особи з вiдстроченою дiагностикою профзахворю-вання були виявленi, що знач-но вплинуло на пщвищення рiвня професiйноï захворюва-ностi взагалi та захворювань легень зокрема. Але ми вва-жаемо це явище тимчасовим. Вплив чинника вiдстроченоï дiагностики професiйноï етю-логiï хвороби вже пом^но зменшуеться, що видно з та-блицi та рис. 1, i захворюва-нiсть на силкоз найближчими роками мае вийти на рiвень 1980-х рокiв, тобто 5-7 випад-кiв на 10000 пра^вниюв.
Щодо професiйного хрошч-ного бронх^ (ПХБ), то ситуа-цiя тут набагато складнша i не так визначена, як з силкозом.
Особливост розвитку ПХБ е сенс проаналiзувати на при-кладi групи пщземних роб^-никiв, тому що, як видно з рис. 2, професмна захворю-ванiсть у ГМК визначаеться переважно захворюванютю саме пiдземних роб^ниюв, внесок яких у загальну кшь-кiсть професiйних захворювань становить 71-80%.
Рисунок 2
Динамка професшноУ захворюваност серед рiзних груп працiвникiв ГМК
-О-
Рiвнi запиленостi повiтря робочих зон з року в рк зни-жувалися i вiдповiдно до цьо-го зменшувався рiвень про-фесiйноУ пиловоУ патологiУ (рис. 3).
Проте при бшьш детальному розглядi виявилося, що зниження захворюваност вiдбуваеться в основному за рахунок силкозу. А ось ПХБ, всупереч логМ, не пщко-ряеться цм закономiрностi. При аналiзi рис. 3 впадае у вь чi така деталь: на певному етап розвитку ГМК, коли середы концентрацп пилу впали до рiвня 9-15 мг/м3, починае виявлятися дещо незвичайна залежнють захворюваностi на пиловий бронх^ вiд рiвня за-пиленостi, а саме: зi знижен-ням середньозмЫних концен-трацiй пилу захворюванiсть на ПХБ поступово зростае. Ця особливiсть формування зах-ворюваностi на ПХБ почала виявлятись у 1970-т роки, але як факт була зафксована нами у середин 1980-х роюв й донинi впливае на цю нозоло-гiю.
В останн роки спостерiга-еться прогресуюче зростання захворюваностi на ПХБ прак-
тично на вах об'ектах ГМК. Тому проблема етюпатогене-зу ПХБ взагал^ i особливо у ГМК, набувае не тшьки за-гальнонаукового, але й практичного Ытересу, бо розроб-ка ефективних засобiв профь лактики без ч^кого розумiння етiологiУ та механiзмiв розвитку цього захворювання неможлива. Доволi складною стае також i експертиза, як зрозумiло з наведеного ана-лiзу, пиловий чинник, хоча i е неодмiнною, але далеко не единою умовою розвитку ПХБ.
Вщомо, що подразнюючi га-зи теж викликають запалення слизовоУ оболонки бронхiв, але сполучена дiя бiльшостi чинниюв, що сприяють фор-муванню хроычного бронхiту, цiлеспрямовано ще не досль джувалася, не говорячи вже про те, що проблема Ух нор-мування як чинниюв бронхто-генностi поки що i не ставила-ся. А це принципово важливо, тому що завжди при розглядi питання про зв'язок кожного випадку захворювання на бронх^ з умовами пращ акцент, як правило, робиться на вщповщнють рiвнiв запилено-ст повiтря робочоУ зони хворого дючим ГДК без ура-хування Ыших подразнюючих чинникiв.
Тому сам факт посилання лише на дiючi ГДК пилу при дь агностиц ПХБ недостатньо. Тут необхiдна розробка Ыте-грального показника дiУ су-купностi бронхiтогенних чин-никiв.
Враховуючи ниышню ситуа-цiю, коли отримання прибутку стало прiоритетним, коли си-Рисунок 3
Рiвень професшно'Г пиловоГ патологГГ у пiдземних робiтникiв ГМК
700 600 -500 -400 300 -200 -100 0
п т Ьп
19711975
19761980
19811985
19861990
19911995
19961999
20002003
□ Разом по ГМК □ Пщземн1 роб1тники (середня)□ Бурильники I прохщники (середня)
стема безпеки, яка дiяла на бiльшостi пiдприемств, сьо-годш е малоефективною, швидше за все слщ чекати по-дальшого збшьшення профе-сiйноУ захворюваностi легень у ГМК.
Необхщно торкнутися ще одного питання, що стосуеть-ся нормування пилового чин-ника. Дiючi нинi ГДК переваж-но для фiброгенного пилу е, як вщомо, максимально разо-вими. Бшьшють фахiвцiв, що займаються нормуванням пи-лового чинника, вже давно дмшла висновку про дуже низьку iнформативнiсть максимально разових концентра-цiй як показника потенцмноУ небезпеки пилу. На практик це виявляеться у тому, що частота захворюваност на пневмоконюз завжди тiсно корелюе з середньозмЫними концентрацiями пилу, тодi як залежнють вщ максимально разових концентрацiй або вщ-сутня, або набагато слабша.
Звiдси випливае очевидний висновок про необхщнють переходу до визначення насамперед середньозмш-них концентрацм пилу. Такий пiдхiд до оцшки запиленостi повiтря робочих зон вже прийнятий деякими розвине-ними краУнами, у тому числi й США. На нашу думку, пред-ставлення нацюнальних ппе-нiчних нормативiв з аерозо-лiв у виглядi середньозмн них значно пiдвищить Ыфор-мативнють пилового контролю i послужить методичною i правовою базою для вдоско-налення атестацiУ робочих мюць i вирiшення експертних питань пщ час встановлення дiагнозу професмного захворювання. Такий перехiд шструментально нинi дуже проблематичний, але поступово його можна здмснити шляхом розрахунюв се-редньозмiнних концентрацiй за допомогою максимально разових та хронометражу окремих технолопчних опе-рацiй. Тому i при атестацiУ робочих мiсць доцiльно роз-раховувати середньозмiннi концентрацп забруднювачiв повiтря робочоУ зони.
Картина умов пращ i профе-смно'У захворюваностi легень, яка представлена у масшта-
Е&Н*38
-е-
бax ГМК, дaлекo не пoвнa. Але нaвiть тoй мaтерiaл, який нaм вдaлocя узaгaльнити i прoa-нaлiзувaти, зaлишae вiдчуття зaнепoкoeння i тривoги зa здoрoв'я трудящиx. Щoрiчне зрocтaння кiлькocтi прoф-зaxвoрювaнь, a гoлoвне — не-визнaченicть з прoгнoзoм вщ-нocнo бiльшocтi з ниx зaгрo-жуe cерйoзними coцiaльними тa екoнoмiчними нacлiдкaми.
Висновки
□ Пневмoкoнioз знaxoдить-cя у прямм зaлежнocтi вiд зaпиленocтi пoвiтря рoбoчиx зoн, a ПХБ — нaвпaки, щo вкaзуe нa пoлiетioлoгiчнicть ocтaнньoï xвoрoби.
□ ПХБ пociдae третe мicце у ГМК Укрaïни cеред прoфеciй-нoï зaxвoрювaнocтi.
□ Рiвнi зaпиленocтi пoвiтря рoбoчиx зoн у пoнaд 100 рaзiв нижчi зa тi, якi мoгли б бути без зacтocувaння зacoбiв 6o-рoтьби з пилoм.
□ Для oб'eктивiзaцiï ре-зультaтiв гiгieнiчниx дo-cлiджень пoвiтря рoбoчoï зo-ни неoбxiднo перерaxoвувaти мaкcимaльнo рaзoвi шнцен-трaцiï у cередньoзмiннi, щo дoзвoлить бiльш aргументo-вaнo здiйcнювaти е^пертизу прoфеciйниx зaxвoрювaнь легень.
ЛIТЕРАТУРА
1. Kундieв Ю.I., Haгoрнa А.М. Прoфеciйнa зaxвoрювaнicть в Укрaïнi у динaмицi дoвгocтрo-кoвoгo cпocтереження // Ук-рaïнcький журнaл з прoблем медицини прaцi. — 2005. — № 1. — С. 3-11.
2. Кундиев Ю.И., ^ac-нюк Е.П., Гвoзденкo Л.А., 6р-шoвa М.А. Сocтoяние прo-феccиoнaльнoй зaбoлевaе-мocти в Укрaине нa ^вре-меннoм этaпе // Врaчебнoе делo. — 1999. — № 5. — С. 146-149.
3. Kaрнaуx М.Г., Koвaль-чук Т.А., Беднaрик О.М. Умoви прaцi тa прoфеciйнa зaxвoрю-вaнicть у гiрничo-метaлургiй-нoму шмплека Укрaïни // Ак-туaльнi питaння гiгieни тa еш-лoгiчнoï безпеки Укрaïни нa рубежi cтoлiть: Зб. дoп. нaук.-прaкт. кoнф., приcвяч. пaм'ятi Д.М. Kaлюжнoгo. — К., 2000. — Вип. 3. — С. В4-В6.
4. Kaрнaуx М.Г., Беднa-рик О.М., Пaнькoвa А.А. и др. Интегрaльный индекc риcкa
профессиональной заболеваемости у горнорабочих Крив-басса // Гигиена труда. — К., 2001. — Вып. 32. — С. 13-19.
5. Басанец А.В., Остапенко Т.А. Особенности функциональных нарушений бронхо-легочной системы у рабочих угольной промышленности // Укра'шський журнал з проблем медицини працк — 2005. — № 1. — С. 12-15.
6. Фещенко Ю.И. Проблемы хронических обструктивных заболеваний легких // Укр. пульмонол. журнал. — 2002.
— № 1. — С. 5-11.
7. Фещенко Ю.И. Новые подходы в лечении и диагностике хронического обструк-тивного бронхита // Укр. пульмонол. журнал. — 2003. — № 2 (40). — С. 7-13.
8. Белевский А.С. Глобальная инициатива по ХОБЛ — пересмотр 2003 г. // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. — 2003. — № 4.
— С. 28-30.
9. Шмелев Е.И. ХОБЛ: ключевые проблемы // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. — 2003. — № 2. — С. 5-9.
10. Чучалин А.Г., Сахарова Г.М. Болезни легких курящего человека // Чучалин А.Г. (ред.) Хронические обструк-тивные болезни легких. — М.: ЗАО "Изд-во БИНОМ", 1998.
— С. 338-365.
11. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (JOLD). Global strategy for the diagnosis. Management and prevention of chronic obstructive lung disease. — NHLBJ/ WHO workshop, 2001.
12. Пкас О.Б., Петренко B.I. Хрошчний обструктивний бронх^ як наслщок курЫня // Одеський медичний журнал.
— 2005. — № 5 (91). — С. 9698.
13. Peto R., Lopez A.D., Boreham J., Thun M., Heath C.Jr. Mortality from tobacco in developed countries: indirect estimation from national vital statistics. — Lancet. — 1992. — V. 339. — P. 1268-1278.
14. Шмелев Е.И. Хронический обструктивный бронхит. Хронические обструктивные болезни легких. Под ред. А.Г. Чучалина. — М.: ЗАО "Изд-во БИНОМ", 1998. — 254 с.
15. Перцевa Т.О., Мирoнен-ш О.В. Тютюнoпaлiння як фaктoр фoрмувaння диcфунк-цп диxaльниx м'язiв у xвoриx нa xрoнiчнi oбcтруктивнi зa-xвoрювaння легень // Укр. пульмoнoлoгiчний журнaл. — 2005. — № 2. — С. 47-49.
16. Siafakas N.M., Vermei-re P., Pride N.B., Paoletti P., Gibson J., Howard P., Yer-naultJ.C., Decramer M., Hi-genbottam T., Postma D.S., Rees J. on behalf of the Task Force. Optimal assessment and management of chronic obstructive pulmonary disease (COPD). A consensus statement of the European Respiratory Society (ERS). — Eur. Res-pir. J. — 1995. — № В. — Р. 139В-1420.
17. Kуляc В.М. Биoмaркеры риcкa рaзвития xрoничеcкoгo пылевoгo брoнxитa и дoпoл-нительные меры его прoфи-лaктики // Укрaïнcький жур-нaл з прoблем медицини прa-цк — 2005. — № 1. — С. 16-21.
18. Kaлининa Е.П., Жу-рaвcкaя Н.С., Цывкинa Г.И., Koзявинa Н.В. ^ррекция иммунные нaрушений у бoльныx xрoничеcким брoнxитoм неo-cеленoм // Kлиничеcкaя ме-дицинa. — 2003. — № 3. — С. 43-46.
19. Гуcейнoв Х.Ю. Рacпрo-cтрaненнocть xрoничеcкoгo брoнxитa (пo мaтериaлaм эпидемиoлoгичеcкиx и^ле-дoвaний) // Прoблемы тубер-кулезa. — 2000. — № 5. — С. 54-56.
20. Мoнiтoринг бaзи дaниx нaдaння прoфпaтoлoгiчнoï медикo-caнiтaрнoï дoпoмoги прaцiвникaм пiдприeмcтв ре-гюну Kривбacу: Пociбн. для керiвникiв прoфпaтoл. ^уж-би, рoбoтoдaвцiв тa Ы. cлужб / Kaрнaуx М.Г., Прoкoпчук О.Л. — Кривий Pir, 2004. — 254 c.
О
