CC BY
23
© Туменюк А. В., 2Рибалко С. Л., Юавосько С. I., 2Порва Ю. I., 1Чайковський Ю. Б. УДК 616.831-005.1-022.6-06
1Гуменюк А. В., 2Рибалко С. Л., 1Савосько С. I., 2Порва Ю. I., 1Чайковський Ю. Б.
ГЕРПЕСВ1РУСНА 1НФЕКЦ1Я ЗА УМОВ 1НСУЛЬТУ ТА ФАРМАКОКОРЕКЦП В ЕКСПЕРИМЕНТ1
1Нацiональний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця (м. КиГв) 2ДУ «1нститут епiдемiологГГ та iнфекцiйних хвороб iм. Л. В. Громашевського НАМН УкраГни» (м. КиГв)
БауоБко [email protected]
До^дження е фрагментом комплексно! на-уково-дослiдноI роботи кафедри гiстологiI та емб-рiологiI Нацiонального медичного уыверситету iменi О.О. Богомольця: «Органи нервово!, iмунноI та сечо-статево! системи в умовах експериментального по-шкодження», № державно! реестрацп 011211001413.
Вступ. Одними з найбтьш серйозних меди-ко-соцiальних проблем сучасностi е вiруснi за-хворювання. Iнфекцiя, зумовлена вiрусом простого герпесу (ВПГ), займае одне з провщних мiсць. Це визначаеться повсюдним поширенням вiрусу (90% Ыфкуванням популяцп), довiчною персистен-^ею ВПГ в органiзмi iнфiкованих, ускладненнями iнших соматичних хвороб [4,5]. У рядi наукових робiт показано зв'язок ВПГ I i II типу з меынптом, енцефа-лiтом i iнсультом [2,7]. Як зазначають автори, репро-дукцiя вiрiонiв вiдбуваеться у досить коротк термiни (поява 1дМ i 1дО через 16 дыв пiсля iнсульту), а за-стосування ацикловiру, не завжди запобiгае розви-тку нейрошфекцп при iнсультi [8].
Не менш критичною проблемою е рання дiагнос-тика нейрошфекцп спричинено! ВПГ [9]. Проблема оцiнки ролi герпесвiрусно! iнфекцi! у розвитку ш-сульту обумовлена особливостями верифiкацi! вiру-су у бiологiчних зразках (плазмi i лiкворi). ВПГ вияв-ляють методом ПЛР, IФА, по титру специфiчних 1дМ i 1дй, але !х дiагностична цiннiсть обумовлюеться рiзною чутливiстю. Так, методом ПЛР вiрус у плазмi кровi виявляють у 29%, а у лiкворi у 59% [6].
Мета досл1дження - дослщити явище розвитку герпесвiрусно! iнфекцi! при iнсультi, як чин-ник ускладнення основного патологiчного процесу та можливють його корекцi!.
Об'ект I методи досл1дження. В експери-ментальному дослiдженнi поставлено задачу встановити роль ВПГ як чинника ускладнення не-йродегенеративного процесу на тл порушеного мозкового кровообiгу. Для цього лабораторних тва-рин (бiлi мишн вагою 18-20 г.) було шфковано ВПГ I типу та вщтворено локальний геморагiчний iнсульт. У головному мозку тварин носi!в ВПГ I типу розвива-еться запальний процес на рiвнi оболонок та ткани-ни мозку (модель менiнгоенцефалiту). Дана модель зручна для оцЫки вираженост симптоматики, вщ-рiзняеться 100% вщтворюванютю i не вимагае за-стосування додаткових методiв контролю. Вiрусний матерiал вводили мишам в мозок в обсязi 0,03 мл, що дорiвнювало 1-10 _й50 (мишачих летальних доз).
Розвиток симптомiв iнфекцiйного стану в контролi вiдмiчаеться на 5-6-у добу з моменту Ыф^вання i досягае максимуму до 13-14 доби, а далi вщзнача-еться зменшення вираженост проявiв iнфекцi!, тва-рини видужують. З цього часу вважаеться, що ВПГ I типу переходить у латентну форму.
Експерименти проведен у вщповщност з поло-женням бвропейсько! конвенцi! щодо захисту хре-бетних тварин, яких використовують в експеримен-тальних та шших наукових цтях (Страсбург, 1986), Директиви Ради бвропи 86/609/ЕЕС (1986 р.), Закону Укра!ни № 3447 - IV «Про захист тварин вщ жор-стокого поводження», Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах, ухвалених Першим на-цiональним конгресом Укра!ни з бюетики (2001 р.).
Для вщтворення моделi використовували лiо-фiлiзований ВПГ I типу антигенного типу, штам Ыфекцмний титр по ЦПД в культурi клiтин ЯК13 ста-новив 4,0-5,0 1д ТЦД50/0,1 мл, при внутршньомозко-вому зараженнi бтих мишей - 4,0-4,5 1д 1_й50/0,03 мл.
На 30-40 добу пюля редукцi! проявiв вiрусно! iнфекцi! (слабюсть, малорухомiсть, зменшення потреби у ш i водi) у тварин моделювали гемора-гiчний iнсульт. Вiдтворення обмеженого кровови-ливу у головному мозку тварин досягали шляхом введення 0,15-0,2 мл аутокровi у праву гемюферу (_=1,5; Н=3,0; АР=1,0) [1,3]. Впродовж 10 дiб пiсля вiдтворення iнсульту тваринам вводили противi-руснi препарати ацикловiр (i.р., 50 мг/кг), альтабор (гр., 5 мг/кг) i неофлазщ (i.р., 37,2 мг/кг).
Розподiл лабораторних тварин за групами та схему проведення дослщу наведено у таблиЦ 1 I рисунку 1.
Таблиця 1.
Дослiднi групи тварин
Група К1льк1сть тварин
Контроль 10
ВПМ 154
!нсульт 15
ВПГ-Мнсульт 37
ВПГ-Мнсульт+ациклов1р 48
ВПГ-I+iнсульт+альтабор 32
ВПГ-I+iнсульт+неофлазiд 37
1нтактш тварини
Hocii' ВПГ I типу (контроль)
Hocii ВПГ I типу
Г
1нтактш тварини (контроль)
Моделювання шсульту (контроль)
Моделювання шсульту
Тварини без фармакокорекци (контроль)
Введения Альтабору
Введения Неофлазиду
Введения Ациклов1ру
Рис. 1. Схема проведення експериментального дослщження.
Пiсля завершення курсу введення лiкарських за-co6iB здiйснено 3a6ip бiологiчного матерiалу для Bi-русологiчного i пстолопчного дослiдження.
Для якiсноi i ктькюно!' оцiнки рiвня репродукцii Bipycy у зразках бюлопчного матерiапу (сироватка KpoBi) використанi методи ПЦР, точковий iмунофер-ментний анапiз (dot-ELISA), метод визначення вiрус-них антигенiв у ^nb^i кпiтин Vero.
Методика ПЛР. Виявпення ДНК ВПГ I та II титв в бюлопчному матерiапi методом полiмеразноi лан-цюговоi реакцii (ПЛР) з пбридизацмно-флуорес-центною детекцieю з використанням набору реа-гентiв «АмплюенсСенс* ВПГ1, II-FL». Для екстракцii ДНК використовуеться комплект реагентiв «ДНК-сорб-АМ». Екстракцiя ДНК з кожного дослщжувано-го зразка вiдбуваеться в присутност внутрiшнього контрольного зразку (BKO-FL).
Точкова реакщя ензиммiчених антитiл на Hi-троцеллюльозi
В пронумерованi попередньо лунки на штроцел-люльозних фiпьтрах наносили по 1 мкл дослщжувано!' проби. Фтьтри з нанесеними зразками пщсушували та занурювали в розчин, який мютить 30 мг/мл БСА в буферi 0,01 М Трис рН 7,5 - 0,15М NaCl, Ыкубували протягом 2 год при температурi 37оС. Потiм фiпьтри виймали, пщсушували, занурювали в робочий бу-ферний розчин i занурювали в розчин, який мютить специфiчнi антитiпа. Фтьтр залишали зануреним в розчин гiперiмунних кролячих антитiп на 2 годи-ни при температурi 37оС. ^сля чого його виймали, вiдмивапи вщ залишка антитiп протягом 30 хвилин, шестиразово мiняючи робочий буфер в чашц Петрi i занурювали в розчин антитт до гпобупинiв кроля. Фтьтри Ыкубували в розчинi протягом 2 годин при температурi 37оС, а потiм вiдмивапи i занурювали на одну годину в пщготовлений розчин бтку А, мiчено-го пероксидазою. Пiспя iнкубацii при 37оС в розчинi кон'югату повторювали шестиразову вiдмивку i занурювали фтьтр в субстрат для проявлення ферменту: 3,8 мл ДАВ (diaminobenzidine tetrachloride) + 0.2 мл 0,1% Н2О2. Облк реакцп проводили за жовтим
забарвленням в центрi лунок. Для пе-ревiрки специфiчностi реакцп ставили наступш контролi:
1/ контроль без кон'югату бтку А, MÍ4eHoro пероксидазою;
2/ контроль антигену без специ-фiчних сироваток;
3/ контроль с нормальною кроля-чою сироваткою;
4/ контроль зразка без антигену. Методика культур и кл/'тин. Кш-тинну культуруУего вирощували в сте-рильних плашках («Nunc»). 1нкуба-цiя заражених плашок проводилася у культуральному середовищi (88% середовища RPMI 1640 («Sigma») з додаванням 12% iнактивованоi про-грiванням сироватки ембрiона корови («ПанЭко» Москва) i антибiотикiв при 37°С з 5% С02. Маркером репродукци вiрусу була цитопатична дiя (ЦПД) -утворення синцитпв. Облiк ЦПД проводили протягом 6-7 дiб.
Методика пстолопчного дослщження. Фраг-менти головного мозку мишей фiксували у 10% роз-чинi формалiну на 0,1М фосфатному буферi (рН 7,4), зневоднювали у висхiдних концентрацiях етанолу i заливали у парафш за стандартною методикою. Парафiновi зрiзи товщиною 6-8 мкм профарбовува-ли гематоксилшом i еозином.
Морфометричне дослiдження полягало в оцш-цi змiн ктькост ушкоджених нейронiв у фронталь-них зрiзах гiпокампу. Мiкрофотографii отримували на мiкроскопi Olympus BX 51. Морфометричний ана-лiз проведено за допомогою програмного забезпе-чення CarlZeiss (AxioVision SE64 Rel.4.9.1), збтьшен-ня х400.
Статистичну обробку отриманих вибiрок даних проводили iз застосуванням програми Statistica 6.0. Вибiрки порiвнювали за допомогою t-критерю Стьюдента.
Результати дослiджень та Тх обговорення.
Методами молекулярно!' бiологii було пщтверджено наявнiсть ВПГ у дослщжуваних експериментальних зразках (табл. 2). Методом dot-ELISA у 100% зраз-юв встановлено наявнiсть ВПГ I типу у сироватц кровi та гомогенатах головного мозку мишей уах дослщних груп, яким здiйснено зараження вiрусним матерiалом.
Методом ПЛР пiдтверджено репродукцю ДНК ВПГ-I у групах дослщних тварин у гострому (5 доба) та вщтермшованому (30 доба) перюдах герпесви русно! iнфекцii. Пiсля моделювання Ысульту у тварин, що успiшно перенесли нейроiнфекцiю (тобто носив латентно! Ыфекцп), також у 100% зразюв пщ-тверджено наявнiсть ВПГ-I.
Визначення ЦПД в культурi Vero дозволило кть-кiсно оцiнити рiвень репродукцii ВПГ-I у бiологiчних зразках. У 100% зразюв бiологiчного матерiалу пщ-тверджено репродукцiю ВПГ 1 типу вищезазначени-ми методами. Встановлено змЫу iнфекцiйного титру у дослщних мишей: у сироватц кровi тварин-носпв ВПГ на 5 добу - 2,0 lg ID50, головному мозку - 3,2 lg
Таблиця 2.
Результати молекулярно-бюлопчного дослiдження репродукцм ВПГ I типу
Група ПЛР ао^ ЕЬ!вА !нфекцшний титр, 1д !Р50
Сироватка кров1 Гомогенат тканини мозку
Група з ВПГ-!, 5 доба + + 2,0±0,0 3,2±0,2
Група з ВПП, 30 доба + + 1,2±0,2 2,0±0,0
ВПГ-Мнсульт, 5 доба + + 1,4±0,2 1,4±0,2
ВПГ-Мнсульт, 30 доба + + 3,0±0,3 3,0±0,3
ВПГ-I+iнсульт+ацикловiр + 0,4±0,2* 1,2±0,2
ВПГ-Мнсульт+альтабор + 0,4±0,2* 1,4±0,2
ВПГ-Мнсульт+неофлазщ + 0,4±0,2* 1,4±0,2
Примiтка: * - до групи ВПГ- Мнсульт (30 доба)(р<0,05).
Рис. 2. Ппокамп щур1в контрольно''' та досл1дних груп. Зб1льшення ступеня нейродегенеративних зм1н нейрон1в ппокампу при моделюванн1 !нсульту у тварин з герпесв1русною 1нфекц1ею. 1 — контроль; 2 — шсульт; 3 - ВПГ- 1+1нсульт;
4 -ВПГ- Жнсульт+ациклов1р;
5 — ВПГ- Жнсульт+альтабор; 6 — ВПГ- 1+1нсульт+неофлаз1д.
Гематоксилш-еозин. Об. 40, ок. 10.
Ю50; на 30 добу - зменшення до 1,4 1д Ю50; у тварин пюля iнсульту встановлено змшу iнфекцiйного титру у сироватцi кровi та ткани-нi мозку з 1,4 1д Ю50 на 5 добу до 3,0 1д_й50 на 30 добу. Зниження iнфекцiйного титру ВПГ у тканин мозку у першм доби пiсля iнсульту пояснюеться загибеллю значно-го обсягу тканини мозку та по-дальшою активною репродукщ-ею вiрусу у збережених кттинах.
Гiстологiчним методом пщ-тверджено збiльшення обсягу нейродистрофiчного вогнища у структурах головного мозку та цитопатолопчн змши нейронiв i глiоцитiв - карюпкноз, апоптоз, багатоядерцевi ядра нейроыв (рис. 2). На гiстологiчному рiвнi проявом герпесвiрусно! iнфекцi! були збтьшення щiльностi мiкро-глiоцитiв, вогнищева шфшьтра^я макрофагiв/мiкроглiоцитiв голо-вним чином вздовж мiкросудин та епендими шлуночкiв мозку.
Для гострого порушення моз-ково! гемодинамiки морфологiч-ними проявами були набряк тка-нини мозку, гщротчна дистрофiя нейронiв, ангiонекроз, перивас-кулярний набряк. У дослiднiй групi з комбшованою моделлю, тобто реактивацi! ВПГ на тл ш-сульту, ступЫь зазначених змiн був значно бтьш вираженим.
У дослiдних групах, яким пюля вщтворення iнсульту на тварин-носi!в ВПГ, встановлено зменшення ступеня нейродистро-фiчного процесу на тл введення противiрусних лiкарських засобiв (табл. 3). Морфометричний ана-лiз засвiдчив зменшення кiлькос-тi нейроыв з ознаками апоптозу у грут з ацикловiром i альтабо-ром, нейроыв в станi гiдропiчно,i дистрофи у групах з ацикловiром i неофлазiдом. Загальна кiлькiсть уражених ^тин статистично значимо була меншою порiвняно з групою без введення доотджу-ваних лiкарських засобiв. Одер-жану мiжгрупову рiзницю можна пояснити рiзним механiзмом метаболiчного i противiрусного впливу, особливостями розвитку цитопатологiчних змш в перифо-кальнiй зонi крововиливу.
В основi противiрусно! дi! до-слiджуваних лiкарських засобiв лежать наступы механiзм !х впливу. Ацикловiр, будучи аналогом
Таблиця 3.
Морфометричш показники нейронiв rinoKaMny СА1 секторана 30 добу дослiду
Група Площа ядер нейрошв, мкм2 Кшьшсть ушкоджених нейрошв, %
загальна кшьшсть з ознаками пдротчно'Г дистрoфiT з ознаками апоптозу
Контроль 87,6±2,0 5,6+0,1 2,2+1,7 3,0+0,4
ВПГ-1 54,4±1,7 25,2+8,8 4,9+0,6 20,2+8,9
1нсульт 103,4+2,4 25,2+2,2 17,1+1,1 8,0+1,1
ВПГ-Мнсульт 63,9±2,7 62,0+4,2 29,4+2,2 32,5+4,3
Bnr-MHcynbT+aui/iKnoBip 70,9+3,1 28,7+0,7* 16,1+1,8* 12,5+1,4*
ВПГ-Мнсульт+альтабор 69,4+1,9 38,6+2,7* 23,9+1,3 14,7+2,7*
ВПГ-Мнсульт+неофлазщ 52,7+1,6* 44,8+0,8* 8,6+3,2* 36,2+3,6
Примпжа: * - до групи ВПГ- Мнсульт (р<0,05).
пуринових нуклеозид1в, вступае у взаемод1ю з в1рус-ною ДНК-пол1меразою I викликае обрив синтезую-чого ланцюга в1русного геному. Альтабор (комплекс елаготан1н1в) I неофлаз1д (фармацевтична суб-станц1я протефлаз1ду) пригн1чують тимщинюназну та ДНК-пол1меразну активн1сть в1русу, Ыдукують утворення 1ФН-а та 1ФН-у.
Таким чином, результати проведених досл1-джень дають п1дставу розглядати герпесв1русну ¡н-фекц1ю одн1ею з терапевтичних м1шеней у боротьб1 з ускладненнями гострого порушення мозкового кровооб1гу, а против1русн1 препарати - в якост1 засо-б1в пригн1чення реактивацИ латентного ВПГ I розви-тку нейро1нфекцИ, особливо за умов 1мунодефщиту у гострому перюд1 патолог1чного процесу.
Висновки. Гостре порушення мозкового крово-o6iry е чинником реактивацiI латентно! repnecBipyc-но! iнфекцií i прогресування нейродистрофiчного процесу. Ктьюсы i якiснi показники репродукци ВПГ I типу можна визначити методами ПЦР, 1ФА i у кгм-тиннiй культурi Vero, що дае можливiсть оцiнити фармакологiчну дт противiрусних лiкарських засо-бiв на моделi локального iнсульту та шших уражень нервово!системи.
Перспективи подальших дослiджень. Отри-манi експериментальнi данi е перспективними для дослiджень нейроiмунологiчноí вiдповiдi на вiруснi нейроiнфекцií i можуть бути використанi для розроб-ки алгоритму ранньо! дiагностики вiрусних iнфекцiй та iмунодефiциту.
Лiтература
1. Метод моделирования локального кровоизлияния в различных структурах головного мозга у экспериментальных живот-
ных / А.Н. Макаренко, Н.С. Косицын, Н.В. Пасикова [и др.] // Журнал высшей нервной деятельности. - 2002. - T. 52, № 6. -C. 765-768.
2. Are morphological or functional changes in the carotid artery wall associated with Chlamydia pneumoniae, Helicobacter pylori,
Cytomegalovirus, or Herpes Simplex Virus Infection? / C. Espinola-Klein, H.-J. Rupprecht, S. Blankenberg [et al.] // Stroke. -2000. - Vol. 31 (9) - P. 2127-2133.
3. Franklin K. The mouse brain in stereotaxic coodinates / K. Franklin, G. Paxinos. - San Diego: Academic Press, 2001. - 320 p.
4. Hemorrhagic and ischemic stroke secondary to herpes simplex virus type 2 meningitis and vasculopathy / S.B. Snider, C.S. Jacobs,
P.S. Scripko [et al.] // J. Neurovirol. - 2014. - Vol. 20 (4). - P. 419-422.
5. Herpes simplex virus type-1 encephalitis and occipital ischemic stroke / A.M. Sas, E.H. Niks, M.H. [et al.] // Pediatr. Neurol. -
2009. - Vol. 41 (4). - P. 294-296.
6. Insights into pediatric herpes simplex encephalitis from a cohort of 21 children from the California Encephalitis Project, 1998-2011 /
T.M. To, A. Soldatos, H. Sheriff [et al.] // Pediatr. Infect. Dis. J. - 2014. - Vol. 33 (12). - P. 1287-1288.
7. Ischemic stroke and herpes simplex virus type-1 associated meningoencephalitis / N.M. Alexandri, A. Tavernarakis, C. Potagas
[et al.] // Rev. Neurol. (Paris). - 2004. - Vol. 160 (5Pt1). - P. 579-581.
8. Primary herpes virus infection and ischemic stroke in childhood: a new association? / V. Terlizzi, F. Improta, T. Di Fraia [et al.] // J. Clin.
Neurosci. - 2014. - Vol. 21 (9). - P. 1656-1658.
9. Weber syndrome: herpes simplex virus brainstem encephalitis as an etiology / J.S. Ballaekere, P.P. Chebbi, H. Sundarmurthy,
A. Parameshwarappa // Am. J. Med. - 2014. - Vol. 127 (12). - Р. 5-6.
УДК 616.831-005.1-022.6-06
ГЕРПЕСВ1РУСНА 1НФЕКЦ1Я ЗА УМОВ 1НСУЛЬТУ ТА ФАРМАКОКОРЕКЦИ В ЕКСПЕРИМЕНТ1 Гуменюк А. В., Рибалко С. Л., Савосько С. I., Порва Ю. I., Чайковський Ю. Б.
Резюме. Стаття присвячена вивченню впливу герпесв1русно! Ыфекцп на ступшь тяжкост1 нейродистро-ф1чного процесу на модел1 локального шсульту I можливост1 II корекцИ. Для реал1зацИ поставлено! мети тва-ринам-нос1ям ВПГ I типу моделювали односторонне геморапчний Ысульт I вводили против1русн1 препарати - ациклов1р, альтабор I неофлазщ. Оцшку р1вня ураження головного мозку I вплив препарат1в здмснювали
гiстопогiчним методом, ПЛР, 1ФА i методом культури кпiтин. Встановлено збiпьшення рiвня нейродистро-фiчних змiн у гiпокампi тварин-носив ВПГ пiспя iнсупьту, а рiвень репродукцii ВПГ пiдтверджено молекуляр-но-бюлопчними методами в зразках сироватки кровi i гомогенатах тканини мозку. Противiруснi препарати достовiрно зменшували реактивацiю ВПГ, що запобiгапо прогресуючому ураженню тканини мозку.
Ключовi слова: iнсупьт, вiрус простого герпесу, противiруснi препарати.
УДК 616.831-005.1-022.6-06
ГЕРПЕСВИРУСНАЯ ИНФЕКЦИЯ В УСЛОВИЯХ ИНСУЛЬТА И ФАРМАКОКОРРЕКЦИИ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Гуменюк А. В., Рыбалко С. Л., Савосько С. И., Порва Ю. И., Чайковский Ю. Б.
Резюме. Статья посвящена изучению влияния герпесвирусной инфекции на степень тяжести нейро-дистрофического процесса на модели локального инсульта и возможности ее коррекции. Для реализации поставленной цели животным-носителям ВПГ I типа моделировали односторонний геморрагический инсульт и вводили противовирусные препараты - ацикловир, альтабор и неофлазид. Оценку уровня поражения головного мозга и влияние препаратов осуществляли гистологическим методом, ПЦР, ИФА и методом культуры клеток. Установлено увеличение уровня нейродистрофических изменений в гиппокампе животных-носителей ВПГ после инсульта, а уровень репродукции ВПГ подтвержден молекулярно-биологически-ми методами в образцах сыворотки крови и гомогенатах ткани мозга. Противовирусные препараты достоверно уменьшали реактивацию ВПГ, что предотвращало прогрессирующее поражение ткани мозга.
Ключевые слова: инсульт, вирус простого герпеса, противовирусные препараты.
UDC 616.831-005.1-022.6-06
HERPES VIRUS INFECTION IN CONDITIONS OF STROKE AND PHARMACOLOGICAL CORRECTION IN EXPERIMENT
Gumenyuk A. V., Rybalko S. L., Savosko S. I., Porva Yu. I., Chaikovsky Yu. B.
Abstract. Herpes is one of the most common infections in the population. Today problem is especially focused on persistent infections at nervous system injuries and immunodeficiency. However, in modern literature there are no data regarding the role of herpes infections as secondary complications of stroke, nor analyzed possibilities of pharmacological correction of persistent infection. The aim of the study was to establish the role of HSV-I type in severity of neurodystrophic process in model of local stroke and the possibility of its correction.
We injected viral material (0,03 ml, 1-10 LD50 mouse lethal doses) in mouse brain for simulation of meningoencephalitis. The inflammation was registered in brain envelopes and tissues. The symptoms of infection were recorded on 5-6-th day after infection and reached the maximum to 13-14 days, and then the sings of infection decreased, the animals recovered. Since that time, we considered that HSV-1 was converted in latent form. This model is 100% reproducibility, useful for assessing severity of symptoms, and does not require additional methods of control.
Hemorrhagic stroke and application of antiviral medications (acyclovir, altabor, neoflazid) were modeled in animals at 30-40 days after complete recovery. Experimental groups were: intact animals, animals with stroke, animals with HSV-1, animals with HSV-1 and stroke. Assessment of brain damage and influence of medications were performed by histological methods, PCR, ELISA and cell culture using (Vero cell line).
Increased level of neurodystrophic violations in the hippocampus of infected animals after stroke was confirmed by histological method, and the level of HSV-1 reproduction was indicated by molecular biological methods in samples of blood serum and homogenates of brain tissue. The histological markers of herpes infection were: microglial density, focal infiltration of macrophages/microgliocites mainly along microvessels and ependymal cells in the brain ventricles; neuronal and glial cell pathology: pyknosis, apoptosis, multinucleolar neurons. Morphological manifestations of acute disruption of cerebral hemodynamics were swelling of brain tissue, hydropic cellular degeneration, angionecrosis and perivascular edema. Different manifestations of histological changes allowed to differentiate ischemic and infectious lesions, establishing the role of HSV-1 in severity of neurodystrophic process.
Degree of cells injury was less pronounced in experimental groups with application of antiviral medications in stroke and latent HSV-1 infection. Reduce of apoptotic neuronal density due to acyclovir and altabor application was indicated in hippocampalCA1 area, neuronal hydropic dystrophy in acyclovir and neoflazid injection. Experimental data indicated the potential role of antiviral drugs in order to prevent the activation of persistent infection after stroke.
Keywords: stroke, herpes simplex virus, antiviral medications.
Рецензент - проф. Дубинська Г. М.
Стаття надшшла 22.03.2016 року
