CC BY
333
ження видiв з ввропейського червоного перелжу видiв тварин i рослин, що знаходяться пiд загрозою зникнення у свгговому масштабi (1992 р.) не ство-рюеться, заповiдання залишаеться найбшьш дiевим механiзмом збереження тих видiв тварин, якi знаходяться у небезпещ i потребують спецiальних захо-дiв на !х збереження зусиллями уЫх зацiкавлених у цьому кра!н.
Без сумшву, свою роль у формуванш Пан-ввропейсько! екомережi (i не без участ Укра!ни!) ще зiграють започатковаш у 2000 р. у м. Флоренщя (Iталiя) ввропейська ландшафтна конвенщя та у 2003 р. у столищ Укра!ни м. Киевi Рамкова конвенщя про охорону та стадий розвиток Карпат.
Таким чином, формування в Укра!ш елеменлв Пан-ввропейсько! еко-мережi е логiчним кроком розвитку природоохоронно! справи Укра!ни, одним з чинниюв штеграцп нашо! держави до европейсько! системи ствробгг-ництва у щй сферi.
Лiтература
1. Biosphere Reserves: The Seville Strategy and the Statutory Framework of the World Network UNESCO. - UNESCO, Paris, 1996. - 18 pp.
2. Всеевропейська стратегия збереження бюлопчного та ландшафтного р1зномашт-тя. - К.: Авалон, 1998. - 52 с.
3. Стойко С.М. Сучасний стан заповщно! мережi на Льв1вщиш та еколопчш засади створення польсько-укра!нського бюсферного резервату на Розточч1// Л1с1внич1 дослщження на Укра!ш: Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточчг Матер. мiжнар. наук.-практ. конференцп (с. Шкло, 6-7.07.2000 р.). - Льв1в: Логос, 2000. - С. 59-65.
УДК 91:502 1.П. Ковальчук, €.А. 1ванов, 1.Б. Ceîdepuo -
ЛНУ M. 1вана Франка
ГЕОГРАФ1ЧН1 ЗАКОНОМ1РНОСТ1 ТЕРИТОР1АЛЬНОГО РОЗПОД1ЛУ ОБ'СКТЮ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО фонду
ЛЬBIBСЬКОÏ ОБЛАСТ1
Охарактеризовано сучасний стан природно-заповщного фонду Львiвськоï об-ластi. Зокрема, здiйснено аналiз розмiщення природоохоронних територiй за адмшю-тративними, природними i басейновими одиницями районування реriону.
Ключов1 слова: природно-заповщний фонд, басейновi одиницi.
I.P. Koval'chuk, Ye.A. Ivanov, I.B. Sviderko - LNU named after Ivan Franko
Geographic Legitimacy of Spatial Allocation of Nature Protected Areas in
Lviv region
Contemporary status of nature-protected fund of Lviv region was characterizing. Particularly, leading the analysis of allocation of nature protected areas in administrative, nature and basin units of district making of region.
Keywords: nature protected areas, basin units.
Анал1з поширення природоохоронних територш та об'екпв по терито-рп Льв1всь^' област е актуальним i щкавим завданням, виршення якого дасть змогу оптим1зувати природно-заповщний фонд (ПЗФ) репону. З метою вивчення географ1чних законом1рностей розподшу об'екпв ПЗФ Льв1вщини ми провели ощнку динамжи змши та його сучасного стану, зокрема, здшснено
аналiз поширення природоохоронних територiй та об'еклв у межах адмшю-тративних, природних i басейнових одиниць подiлу релону. Поставлена мета досягнута шляхом виршення ряду головних завдань: збирання та опрацюван-ня рiзномаштноl шформаци щодо заповiдання об'еклв природи у Львiвськiй областi; складання наукового алгоритму дослщження проблеми створення i формування ПЗФ; створення серп картосхем ПЗФ Львiвськоl област та ана-лiз розташування заповiдних територiй за адмiнiстративними районами, фiзи-ко-географiчними областями i басейнами головних рiчок.
Сучасний стан природно-заповщного фонду
Результати аналiзу наявного стану та окреслення перспектив подаль-шого розвитку ПЗФ Львiвськоl областi висвгглеш у низцi цiкавих публiкацiй [2, 4, 7, 9, 10, 12, 14]. Поряд з цим, вважаемо за необхщне присвятити увагу проблемi нерiвномiрностi територiального розподiлу заповiдних об'еклв релону. Знання географiчних закономiрностей поширення природоохоронних територш та об'еклв дасть змогу у майбутньому удосконалити структуру ПЗФ Львiвщини.
З метою вивчення юнуючо1 системи ПЗФ Львiвськоl областi ми зiбра-ли статистичну i картографiчну iнформацiю щодо кшькосп i площi природоохоронних територш та об'еклв релону. В основу аналiзу сучасного стану ПЗФ покладений доповнений реестр об'еклв ПЗФ станом на 1.01.2001 р. [1, 8]. Вс опрацьоваш данi нанесенi на топографiчну карту масштабу 1:200 000. При цьому об'екти ПЗФ площею менше 0,5 га позначенi за допомогою кольо-рових пунсонiв. Бiльшi природоохороннi територи оконтуренi по 1хнш межi й показанi на топоосновi як кольоровi площиннi об'екти.
Отримаш та опрацьованi таким чином дат дозволили виявити певнi думки щодо закономiрностi у поширеннi i кшькосп природоохоронних тери-торiй та об'еклв у межах Львiвськоl областi. Станом на 1.01.2001 р., на Львiв-щит функщонуе 333 об'екти ПЗФ, загальною площею 1112,05 км , що стано-вить 5,1 % вщ площi релону. За шдпорядкуванням i статусом, видiляють за-повiднi територи та об'екти загальнодержавного та мiсцевого значення. У межах Львiвськоl областi налiчуеться 24 об'екти ПЗФ загальнодержавного та 309 - мюцевого значення.
Так, в Яворiвському райош функцiонуе единий на Львiвщинi природ-ний запов1дник "Розточчя". Це наймолодший в УкраАт заповщник. Вiн ство-рений у 1984 рощ i займае 20,8 км неповторних i мальовничих природних мюцевостей Равського Розточчя [3]. Територiя заповщника становить близь-ко 2 % вщ площi усiх об'ектiв ПЗФ область Поряд з единим заповщником у релош створено два нащональн1 природн1 парки (НПП): "Яворiвський" i "Сколiвськi Бескиди", якi за площею (427,6 км2) становлять найбшьшу частку у структурi ПЗФ областi. На них припадае бшьше третини (38,5 %) загально! площi природоохоронних територш.
Порiвняно з нацiональними природними парками, дещо меншi розмiри мають три репональн1 ландшафтш парки (РЛП): "Надсянський" (194,3 км ) у Турювському районi; "Верхньоднiстровськi Бескиди" (85,4 км2) у Старосам-бiрському районi; "Знесшня" (3,1 км2) у Львовi. 1х площа 282,8 км2, що становить 25,4 % вщ загально1 площi об'ектiв ПЗФ.
Водночас у Львiвськiй обласп функцiонують pi3Horo типу заказники. За-галом нараховуеться 37 таких об'екпв ПЗФ, серед яких 9 - загальнодержавного значення та 28 - мюцевого. Одним з найбшьших ландшафтних заказникiв е "Бердо", який розташований у Стшвському районi i мае загальнодержавне значення. Загалом у репош юнують такi заказники: 1) ландшафтш - 13 об'екпв
(загальною площею 119,8 км або 10,8 % вщ плошд усiх об,ектiв ПЗФ); лiсовi -
2 2 дев'ять (106,3 км або 9,6 %); загалънoзooлoгiчнi - три (45,6 км або 4,1 %о); opHi-
2 2 тoлoгiчнi - два (8,4 км або 0,8 %о); гiдpoлoгiчнi - три (3,3 км або 0,3 %о); бота-
2 2 Hi4Hi - шють (2,5 км або 0,2 %о); ентoмoлoгiчнi - один (0,005 км або 0,0004 %о).
Як бачимо, репон найбшьше насичений ландшафтними i лiсовими заказниками,
як займають близько 20 % вщ плошi усiх об,ектiв ПЗФ.
Однак найбшьша кiлькiсть об,ектiв ПЗФ у Львiвськiй областi припадае на пам'ятки природи. !х налiчуеться 177 одиниць (53,1 % вщ загально1 кшькосп об,ектiв ПЗФ), з них два - загальнодержавного i 175 - мюцевого значення. Тобто за кшьюстю на пам'ятки природи припадае бшьше половини ушх об'екпв ПЗФ, але вони займають площу тшьки 20 км (1,8 % вщ плошд усiх
об'ектiв ПЗФ). На територи Львiвщини розмiщенi таю пам'ятки природи: бо-
22 ташчш - 109 об'екпв (загальною площею 2,7 км ); гiдpoлoгiчнi - 33 (0,1 км );
22 геoлoгiчнi - 18 (1,9 км ); KOMmeKCHi - 17 (1,9 км ). Отже, у Львiвськiй област
найбшьше боташчних пам'яток природи (32,7 % вщ загально1 кшькосп об'екпв ПЗФ). Бшьшють з них розмщеш у Львовi (28 об'екпв), а також в Яво-рiвському (17) i Дрогобицькому (13) районах. Помгтну частину займають також комплексы пам'ятки природи (1,4 % вщ площд уЫх об'екпв ПЗФ).
У Львiвськiй обласп нараховують 48 запoвiдних урочищ, що стано-вить 14,4 % вщ загально1 кiлькостi об'ектiв ПЗФ. Вони займають площу 65,0 км (5,9 % площд об'екпв ПЗФ). Бшьшють заповщних урочищ розмiщена у Стшвському районi - 15 об'екпв. Найбшьше за площею (13,2 км ) заповщ-не урочище "Га!'", теж розташоване у Сколiвскому райош. Ус заповiднi урочища ("Дубинське", "Кремiнь", "Макiвка", "Обнога", "Хiтар" та шш^, що займають значнi площд, знаходяться в межах Карпат.
На територи Львова функцюнують три боташчш сади загальною пло-щею 0,4 км (0,04 % вщ площд вЫх об'ектiв ПЗФ). До них належать боташчш сади загальнодержавного значення Львiвського нацюнального ун-ту iм. 1вана Франка та Украшського державного люотехшчного ун-ту (м. Львiв), а також боташчний сад мiсцевого значення Львiвського медичного ун-ту iменi Данила Галицького. Найбiльшим з них е боташчний сад Львiвського нацiонально-го ун-ту iм. 1вана Франка (0,2 км ). На Львiвщинi також е два дендропарки за-гальнодержавного значення. Дендропарк "Оброшинський", площею 0,05 км , який розмщений у Пустомш!вському районi, та дендропарк "Рудювський" площею 0,59 км , розташований у Самбiрському районi. На них припадае 0,05 % вщ уЫе1 площi об'ектiв ПЗФ. У Пустомш!вському районi створений единий у репош зоопарк мiсцевого значення площею 0,06 км (0,005 %).
Значне мюце у природоохороннiй справi Львiвськоï обласп вщведено паркам-пам'яткам садово-паркового мистецтва. !х налiчуеться 59 одиниць (17,7 % вщ загальноï кiлькостi об'ектiв ПЗФ), з них шють об'екпв загально-
державного значення. Загальна площа napKiB-пам'яток садово-паркового мис-тецтва становить 8,8 км (0,8 % вщ плошд ycix об'екпв ПЗФ). Парки розмще-ш майже по всiх районах Львiвщини, окрiм Радехiвського i Туркiвського. Найбшьше ïx нараховуеться у mîctï Львовi (9 одиниць). Стрийський парк мае статус загальнодержавного.
Методика анал1зу територ1ального розпод1лу природоохоронних територ1й та об'екпв
На основi доповненого i детально проаналiзованого реестру ПЗФ Львiвськоï област ми створили серiю картосхем, як вiдображають законо-мiрностi територiального поширення природоохоронних територiй та об'екпв у дослiджуваному репош.
Усi складеш картосхеми подiленi на три групи: а) картосхеми, що вь дображають абсолютну кiлькiсть об,ектiв ПЗФ (шт.) i частку вщ загально!" кшькосп об,ектiв по областi (у вщсотках); б) картосхеми, що вiдображають вщносну кiлькiсть об,ектiв ПЗФ (шт./1000 км2); в) картосхеми, що вщобража-ють частку плошi об,ектiв ПЗФ вщ загальноï плошi дослiджуваноï територи (у вщсотках). Цi показники дають змогу кшьюсно та якiсно охарактеризувати особливост просторового розташування природоохоронних територiй та об'екпв у межах Львiвськоï область
Аналiз усix показникiв проведений за такими ознаками:
• за адмшстративними районами. Враховано площ1 ус1х адмшстративних райотв i територи мшта Львова;
• за природними (ф1зико-географ1чними) одиницями. Вс показники проаналь зованi на рiвнi фiзико-географiчниx (ландшафтних) областей. За основу ви-користана схема природного районування регiону [6] на якш видiлено 12 фь зико-географiчниx областей у трьох фiзико-географiчниx крашах: Схвдно- i Захвдно-Свропейськш рiвнинi та Карпатах;
• за басейновими одиницями. Виокремлено басейни головних рiчок: Захвдного Бугу, Сяну, Стиру i Днiстра. У зв'язку з тим, що верхня частина Днiстра займае майже половину репону i мае значнi ввдмшносп у природних умовах (гiрська, передпрська i рiвнинна територiï), весь басейн по рiчищу умовно роздiлений на двi окремi басейновi плошi - карпатську i подiльську. Анал1з територ1ального поширення об'екпв ПЗФ проведений у два
послщовш етапи. Пщ час першого етапу охарактеризовано картосхеми, складеш на основ! адмшютративного подшу та подшу на природш й басейнов1 одинищ. Другий етап включае пор1вняльний анал1з уЫх картосхем i виявлен-ня площ з недостатшм р1внем забезпеченост природоохоронними територь ями та об'ектами. Базуючись на отриманих за охарактеризованими шдходами результатах вивчення ПЗФ, охарактеризуемо поширення природоохоронних територш та об'екпв за р1зними ознаками.
Розподш територ1й та об'екпв ПЗФ за адмшктративними районами Реестри об'екпв ПЗФ для вЫх областей Украши складеш так, що вь дображають територ1альну прив'язку до певних населених пункпв та адмшю-тративних райошв. Саме тому традицшно поширення природоохоронних територш та об'екпв репошв в УкраАт вивчають за адмшютративними одиницями подшу.
За абсолютною кшьюстю природоохоронних територш та об'екпв беззаперечним "лщером" е м. Львiв, в якому налiчуеться 45 об'екпв (13,5 % вщ загальноï ïx кiлькостi). Набагато меншими е щ показники в Яворiвському (вщповщно 34 об'екти або 10,2 % вщ ïx загальноï кiлькостi), Дрогобицькому (27 об'екпв або 8,1 %), Стрийському (30 об'екпв або 9,0 %) i Стшвському (35 об'екпв або 10,5 %) районах. Ще нижчими абсолютш значення е у Тур-ювському (17 об'екпв або 5,1 %), Старосамбiрському (17 об'екпв або 5,1 %), Бродiвському (16 об'екпв або 4,8 %) i Золочiвському (14 об'ектiв або 34,2 %) районах. У рештi адмшстративних районiв Львiвщини кiлькiсть об'ектiв ПЗФ не перевищуе 3-4 % вщ загальноï кiлькостi по областi та коливаеться вщ
4 до 11 одиниць. Найменше число об'екпв ПЗФ у межах Перемишлянського району (4 об'екти або 1,2 %), що дивлячись на атракцшшсть Бiбрсько-Пере-мишлянського Опшля видаеться дивним та вимагае перегляду юнуючих тут i створення нових природоохоронних об'екпв.
Поряд з абсолютними значеннями кшькосп об'екпв ПЗФ, ми викорис-тали й вщносш показники, як розраховувалися вiдносно до площд у 1000 км2. Природоохоронна ситуащя, яка вiдображена на вщповщнш картосxемi, е де-що вщмшною. Найвищi вiдноснi показники спостерiгаються у Львовi (302,1 шт./1000 км2). Набагато менша кшьюсть природоохоронних територiй та об'екпв е в шших адмшютративних одиницях репону.
Висока щiльнiсть об'екпв ПЗФ (понад 15 шт./1000 км2) властива сму-зi, яка простягаеться вздовж Розточчя, Опшля до Бескидiв через Яворiвський, Городоцький, Миколаïвський, Жидачiвський, Стрийський i Сколiвський райони. Середня щшьшсть природоохоронних об'ектiв (10-15 шт./1000 км2) приурочена до Туркiвського, Старосамбiрського, Дрогобицького, Золочiвсь-кого i Бродiвського районiв. Найменша вiдносна кiлькiсть об'екпв ПЗФ (до
5 шт./1000 км2) спостершаеться у Сколiвському, Радеxiвському i Перемиш-лянському районах.
Однак найшюстратившшим необxiдно вважати показник частки пло-щi об'екпв ПЗФ вщ площi адмiнiстративного району. Порiвняльний аналiз цього показника дозволив вщобразити помiтно диференцiйовану природо-охоронну ситуащю у репош. Так, найвищд значення заповiдностi властивi Сколiвському (28,5 % вщ площi району) i Турювському (18,7 %) районам та Львову (10,5 %). Найбiльшi природоохоронш територiï Львiвщини приуроче-нi до Верхньодшстерських i Сколiвськиx Бескид та Сянсько-Стрийськоï Вер-ховини (рис. 1).
Звертае на себе увагу те, що у Львовi на об'екти ПЗФ припадае понад 10 % його площь Вщносно високим е цей показник у Старосамбiрському (7,2 %) та Яворiвському (7,0 %) районах. Саме з цими адмшстративними районами пов'язаш найбiльшi природооxороннi територiï Львiвськоï областi: заповщник "Розточчя", НПП "Яворiвський" i "Сколiвськi Бескиди" тощо. Набагато нижчi значення xарактернi iншим адмiнiстративним районам у яких вш не перевищуе 3-4 % вщ 1'хньо1' площь
Розпод1л територ1й та об'ект1в ПЗФ за природними
(ф1зико-географ1чними) областями
Незважаючи на широку вживашсть й популяршсть аналiзу територi-ального поширення об'екпв ПЗФ за адмшютративними районами необхщно
вiдзначити, що такий аналiз однобiчно вщображае юнуючу природоохоронну ситуацiю та здебiльшого не враховуе диференцiйованiсть природних умов певно! територи. З метою виправлення цих недолтв пропонуемо розглянути особливостi поширення природоохоронних територiй та об,ектiв у межах фь зико-географiчних областей.
Рис. 1. Плош^ територш та об'eктiв ПЗФу межах адмтктративнихрайошв
Львiвськоi областi
На перший погляд, картосхеми, як вщображають абсолютш й вщнос-т показники кiлькостi об'екпв ПЗФ, е подiбними, однак при уважному !х аналiзi помiтнi iстотнi вiдмiнностi. Так, за абсолютними значеннями кшькос-тi природоохоронних об,ектiв на перший план виходять природш област
Днютерського Передкарпаття та Розточчя й Опшля (понад 10 % вщ загально1' кшькосп об'ектiв ПЗФ). Близькi показники (понад 15 шт./1000 км ) мають також Бескидське низько- i середньопр'я, Стрийсько-Сянська Верховина та Во-додiльно-Полонинське середньогiр'я. Звертае на себе увагу порiвняно мала кшькють об'ектiв ПЗФ у межах Крайового бескидського низькопр'я та Над-сянського Передкарпаття.
Однак найнижчi значення абсолютно:' й вщносно1" кiлькостi природоохоронних об'ектiв приурочеш до ландшафтних комплексiв Волинськоï i Люб-лшсько" височин та Малого Полюся, де вони не перевищують 10 шт./1000 км . Загалом, варто вiдзначити, що кiлькiсть об'екпв ПЗФ поступово збiльшуеться з швшчного сходу на пiвденний заxiд, тобто вщ давньоï Сxiдно-Gвропейськоï рiвнини до Карпат.
За показником частки площд природоохоронних об'екпв вщ площi ландшафтних комплекЫв отриманi данi iстотно не вiдрiзняються вiд анало-гiчниx показниюв абсолютноï i вiдносноï кiлькостi. Найвищд значення спос-терiгаються в межах карпатських фiзико-географiчниx областей, якi колива-ються вiд 6,3 (Крайове бескидське низькопр'я) до 36,1 % (Вододшьно-Поло-нинське середньопр'я) (рис. 2). Поряд з карпатськими ландшафтними комплексами значш площд об'екпв ПЗФ властивi для Розточчя й Опшля (6,8 %).
В шших природних областях площд, що припадають на природоохорон-m об'екти, не перевищують 3,5 % вщ ïxньоï площi. Особливо низьк показники природно-заповiдниx площ у межах Заxiдно-Подiльськоï височини (0,9 %), Надсянського Передкарпаття (0,7 %) та Бузького Малого Полюся (0,1 %).
Розпод1л територ1й та об'ект1в ПЗФ у басейнових системах
Поряд з аналiзом територiального поширення об'екпв ПЗФ за адмшютра-тивними та фiзико-географiчними одиницями схем районування ми вивчили за-кономiрностi ïx розмiщення за басейнами найбшьших рiчок Львiвськоï область
Основна кiлькiсть природоохоронних об'ектiв розташована у межах басейну Днютра (217 шт. або 65,2 % вщ загальноï ïx кiлькостi). При цьому таких об'екпв е багато як у карпатськш (133; 40,0 %), так й подшьськш (84; 25,2 %) частинах басейну Дшстра. Щшьнють об'екпв ПЗФ у басейш цiеï рiч-ки перевищуе 18 шт./1000 км .
Фiзико-географiчнi краУни: А. Сxiдно-Gвропейська рiвнина, Б. За-xiдно-Gвропейська рiвнина, В. Карпати. Ландшафтш облаcтi: I. Люблiнська височина, II. Волинська височина, III. Бузьке Мале Полюся, IV. Стирське Мале Полюся, V. Розточчя та Опшля, VI. Захщно-Подшьська височина, VII. Надсянське Передкарпаття, VIII. Днютровське Передкарпаття, IX. Бескидське крайове низькопр'я, Х. Бескидське скибове низько- i середньопр'я, XI. Стрийсько-Сянська верховина, XII. Полонинське середньопр'я.
У басейнах Захщного Бугу i Сяну спостер^аеться середня кшькють природоохоронних територш - вщповдао 57 (17,1 %) та 41 (12,6 %) об'екти. !хня щшьнють коливаеться вщ 10 до 17 шт./1000 км . Найменша кшькють об'екпв ПЗФ зосереджена у басейш рiчки Стир, де функцюнуе тшьки 17 одиниць (щшь-нють - 8,5 шт./1000 км ). Загалом у басейш Чорного моря е набагато бшьше природоохоронних територш та об'екпв, шж у басейш Балтшського моря.
Mej«i:
фгзико-географ1Ч1-шх краш ф!зико-географ1чннх областей адмшютративннх областей
45,03
понад 10,0
площа TepiiTopiH та об'еючв ПЗФ (км2)
Рис. 2. Площi територш та o6'eHmîe ПЗФ у межах фiзико-географiчних
областей Львiвськоï o6nacmi
Порiвнюючи розподш показниюв площ^ об'ектiв ПЗФ у басейнових системах та ïx кшькосп, доходимо до висновку про практично аналопчну ситуацiю. Загалом показник кшькосп коливаеться в межах вщ 1,1 % (басейни р. Стир) до 8,6 % (карпатська дшянка басейну р. Дшстер) вiд площ^ региону (рис. 3).
Загальн1 законом1рност1 розпод1лу територ1й та об'ект1в ПЗФ
Пщсумовуючим результатом аналiзу складених картосхем, що характеризуют територiальне поширення об'еклв ПЗФ, е порiвняльна оцшка от-риманоï просторовоï iнформацiï та виявлення недостатньо забезпечених при-
родоохоронними об'ектами територiй Львiвськоl областi. Ця робота дала змо-гу сформулювати такi висновки:
1. Люблiнська i Волинська височини, якi заходять на територiю Со-кальського району, характеризуются незначною кiлькiстю i площею приро-доохоронних об,ектiв.
Рис. 3. Плошi територш та об'eктiв ПЗФу межах басейшв Львiвсько'i областi
Головш басейни: I - басейн р. Захщний Буг; II - басейн р. Стир; III - басейн р. Сян; IV - подшьська частина басейну р. Дшстер; V - карпатська частина басейну р. Дшстер
2. У межах Малого Полюся кшьюсть об'ек^в ПЗФ дещо збiльшуеться, але залишаеться досить низькою, особливо у так званому Бузькому Малому Полюсь Про аналопчну ситуащю з природоохоронними об'ектами свiдчать i
результати анашзу розподiлу об'ектiв ПЗФ за адмшютративними одиницями, зокрема показники по Жовювському, Радеxiвському i Бродiвському районах.
3. Кращою е природоохоронна ситуащя в межах Розточчя й Опшля та Зах^но-П^дшьсь^ височини. Це пов'язано з великою кшьюстю об'екпв ПЗФ у Львовi та значними площами заповщника "Розточчя", НПП "Яворiвсь-кий", наявшстю тут iншиx репональних ландшафтних парюв. Адмшютратив-на карта частково i рiзнобарвно вiдображае сучасну природоохоронну ситу-ацiю, однак певнi райони (Яворiвський, Пустомитiвський i Городоцький) чп-ко фжсують ïï особливостi.
4. Серед передкарпатських ландшафтних комплекЫв найбiльш наси-ченими за кiлькiстю i часткою площд об'ектiв ПЗФ е в Дшстерському Перед-карпаттi (особливо Стрийський район) i дещо меншим - у Надсянському Пе-редкарпатл.
5. Найвищд показники насичення об'ектами ПЗФ природних областей у Львiвськiй обласп спостерiгаються в межах карпатськоï частини репону. Вони збiльшуються з пiвночi (вiд Крайового бескидського низькогiр'я) до твдня. Саме в цiй частит репону розмщет найбiльшi за площею природоохоронт територiï: НПП "Сколiвськi Бескиди", РЛП "Надсянський" та Либоxорiвський загальнозоолопчний заказник. У зв'язку з тим, що ця частина практично пов-шстю попадае в межi Сколiвського, Туркiвського i Старосамбiрського районiв аналопчна ситуацiя вiдображаеться й на вщповщних картосхемах щiльностi об'ектiв ПЗФ, побудованих за принципом адмшютративного подiлу.
6. Картосхеми, побудоваш за басейновим принципом, тшьки у загаль-них рисах вщображають закономiрностi, виявленi на основi аналiзу картосхем адмiнiстративного i природного подшу. Це пов'язано з тим, що ми вивча-ли тшьки найбiльшi басейновi системи дослщжуваного репону.
Висновки
1. Формування ПЗФ Льв1всько1 област розпочалося у 1960 р., коли два парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва були оголошет природоохоронними об'ектами загальнодержавного значення. Станом на 1.01.2001 р. в межах Льв1всько1 обласп функцюнуе 333 заповвдних об'екти загальною площею 111205,5 га (5,2 % вщ площ1 обласп). Заповвдний фонд включае у себе практично вс категори заповвдання. У межах обласп нал1чуеться 24 природоохоронних об'екти загальнодержавного значення i 309 - мшцевого.
2. На основ1 анал1зу реестру ПЗФ Льв1всько1 област створено ряд таблиць i картосхем, яю р1зноб1чно характеризують сучасний стан та особливост просторо-вого поширення природоохоронних територш та об'екпв динамшу ïxmx змш.
3. Географ1я заповвдних територш та об'екпв проанал1зована як за адмшстра-тивними районами Льв1всько1 област та окремо врахованою територ1ею м1ста Львова, так i за 12 ф1зико-географ1чними областями в межах трьох ф1-зико-географ1чних краш: Схвдно- i Зах1дно-ввропейсько1 р1внини та Карпат, а також за басейнами головних р1чок Балтшського i Чорного мор1в: За-хвдного Бугу, Сяну, Стиру та Дшстра.
4. На основ1 доповненого та детально проанал1зованого реестру ПЗФ Льв1всь-ко1 област створена сер1я картосхем, як1 ввдображають законом1рност те-ритор1ального розмщення природоохоронних територш та об'ектв всього
репону. Ус картосхеми роздшено на три групи: а) за часткою площ1 об'екпв ПЗФ (у ввдсотках); б) за абсолютною кшьшстю об'екпв ПЗФ у межах дослвджувано! територй (шт.) та часткою ввд загально! кшькост! об'екпв по област!; в) за ввдносною кшьшстю об'екив ПЗФ (шт./1000 км2).
5. За абсолютною кшьшстю природоохоронних територш та об'екпв беззапе-речним лвдером е м. Льв1в, в якому нал1чуеться 45 об'екив ПЗФ (13,5 % ввд загально! кшькост! об'екпв). Найменша кшьшсть об'екив ПЗФ знаходиться у межах Перемишлянського району (1,2 %), що видаеться дивним та вима-гае розширення площ! шнуючих 1 створення нових природоохоронних об'екпв у цьому райот. Однак, найшюстратившшим е показник частки пло-щ1 об'екив ПЗФ ввд загально! площ! адмшстративного району. Найвишд по-казники властив1 Скол1вському (28,5 % ввд площ! району) 1 Туршвському (18,7 %) районам та Львову (10,5 %). Найбшьш! за площею природоохорон-т територн Льв1всько! област приурочен до Верхньодтстерських 1 Ско-л1вських Бескид та Сянсько-Стрийсько! Верховини.
6. З анал1зу розподшу об'екпв ПЗФ за ф1зико-географ1чними областями зроб-лено висновок, що за абсолютними значениями природоохоронних об'екив лвдирують област! Дтстерського Передкарпаття, Розточчя та Опшля (понад 10 % ввд загально! кшькост!). Найнижч1 показники абсолютно! й ввдносно! кшькост! природоохоронних об'екпв приурочен! до ландшафтних комплек-с!в Волинсько! й Любл!нсько! височини та Малого Полшся, де вони не пе-ревищують 10 шт./1000 км . В!дзначимо, що кшьшсть об'екпв ПЗФ посту-пово збшьшуеться з п!вн!чного сходу на твденний зах!д, тобто в!д Схвдно-Свропейсько! р!внини до Карпат. За часткою площ! природоохоронних територш в!д площ! ландшафтних комилекс!в найвищ! значення запов!дност! спостер!гаються в межах карпатських ф!зико-географ!чних областей. Вони коливаються ввд 6,3 (Крайове бескидське низькопр'я) до 36,1 % (Вододшь-но-Полонинське середньог!р'я). Водночас значн! площ! об'екив ПЗФ влас-тив! для Розточчя та Опшля (6,8 %).
7. Анал!з територ!ального поширення об'ект!в ПЗФ по басейнах головних р!к област! показав, що найб!льша !хня кшьшсть зосереджена у межах басейну Дтстра (217 шт.; 65,2 % ввд загально! к!лькост! в област!); найменша кшь-к!сть об'ект!в ПЗФ е у басейт р. Стир (17 одиниць, а щ!льн!сть становить 8,5 шт./1000 км2). У басейн! Чорного моря набагато бшьше природоохоронних територш та об'ект!в, н!ж у басейн! Балтшського моря. Пор!внюючи показники насичення об'ектами ПЗФ басейнових систем в!дзначимо практично исну корелящю м!ж к!льк!стю ! площею цих об'ект!в. Показники коливаються ввд 1,1 % (басейн р. Стир) до 8,6 % (карпатська дшянка басейну р. Дтстер).
8. З метою покращання стану довк!лля рекомендуеться розширити мережу ПЗФ Льв!всько! област! за рахунок створення нових еколопчних коридор!в та б!осферних резерваив у Схвдних Карпатах [13, 15] та Розточч! [5, 10, 11].
На жаль, весь опрацьований картографiчний матерiал, а це 14 картосхем, немае змоги опублжувати. З ним та бшьш детальною текстовою i табличною iнформацiею можна ознайомитися на кафедрi конструктивно! геогра-фй i картографй Львiвського нацiонального ун-ту iм. Iвана Франка.
Лiтература
1. Великий 1.В., Ковальчук О.З. та ш. Перелш територш та об'екпв природно-запо-вщного фонду загальнодержавного та мюцевого значення Льв1всько! област станом на 1 ач-ня 2001 року. - Льв1в, 2001. - 34 с.
2. Дейнека А. Стан i перспективы розвитку мереж заиовiдниx територш у Держлюгос-m Львiвшини// Бюсферний резерват як модель сталого розвитку територш та об'екпв природ-но-заповщного фонду: Матер. шжнарод. наук.-практ. конф. - Льв1в: Меркатор, 2003. - С. 39-43.
3. Заповедники i нацюнальш природш парки Украши/ Андр1енко Т., Артеменко В., Б1лякМ. та 1н. - К.: Вища шк, 1999. - 230 с.
4. Зшько Ю.В., Брусак В.П., Нестерук Ю.Й. Географ1чн1 тдходи до формування природоохоронних територш Волино-Подшля (на приклад1 Льв1вщини)// Вюник Льв1в. ун-ту. Сер. геогр. - 1992, вип 18. - С. 6-11.
5. Зшько Ю., Брусак В., Кравчук Я. Територ1альна структура проектованого м1ж-народного бюсферного резервату "Розточчя"// Розточанський зб1р - 2000. - Льв1в: Меркатор, 2001. - С. 163-166.
6. 1ванов С.А. Еколого-ланшафтознавчий анал1з прничопромислових територш (на приклад! Льв1всько1 обласп)// Рукопис ... дис. канд. геогр. наук. - Льв1в, 2001. - 376 с.
7. Панчишин В.Г. Особливост розвитку природно-заповщних об'екпв на Льв1вщи-н!/ Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточч! Матер. шжна-род. наук.-практ. конф. - Льв1в: Логос, 2000. - С. 7-10.
8. Положения про заповщш територи та об'екти Льв1всько1 област! - Льв1в: Держ. упр. екоресурав у Льв!вськш обл., 1960-1999.
9. Пришко Л.А. Стан та перспективи розвитку природно-заповщного фонду Льв1в-щини// Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточч! Матер. м1жнарод. наук.-практ. конф. - Льв1в: Логос, 2000. - С. 54-57.
10. Стойко С.М. Сучасний стан заповiдноï мережi на Льв1вщиш та еколопчш засади створення польсько-украшського бюсферного резервату на Розточч!/ Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточч! Матер. м1жнарод. наук.-практ. конф. -Льв1в: Логос, 2000. - С. 59-65.
11. Стойко С., Мельник А., Шушняк В. та ш. Укра1нська частина проектованого польсько-укршнського бюсферного резервату "Розточчя" та ïï репрезентативне ландшафтно-еко-лопчне значення// Бюсферний резерват як модель сталого розвитку територш та об'екпв природ-но-заповщного фонду: Матер. м1жнарод. наук.-практ. конф. - Льв1в: Меркатор, 2003. - С. 16-31.
12. Стойко С., Петрова Л. Репрезентативнють природно-заповщного фонду на Льв1вщиш та шляхи створення його оптимально1 мереж!/ Пращ Наук. т-ва 1м. Шевченка. Еколопчний зб1рник, т. VII. - Льв1в, 2001. - С. 210-221.
13. Стойко С., Шушняк В. Еколопчне обгрунтування створення Надсянського репонального ландшафтного парку: Рукопис. - Льв1в, 1997. - 60 с.
14. Целень Я.П. Природно-заповщний фонд Льв1всько1 област на територи люв державного значення ДЛГО "Льв1вл1с"// Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточч! Матер. м1жнарод. наук.-практ. конф. - Льв1в: Логос, 2000. - С. 65-68.
15. Stoyko S., Tasenkevich L., Shushnyak V. Ekologiczna charakterystyka ukrainskej czesci miedzynarodowego rezerwatu biosfery "Karpaty Wshodnie"// Ekologiczne i ekonomiczne uwarunkowania rozwoju gospodarczego Karpat Poludniowo-Wschodnich. Krosno, 1995. S. 56-62.
УДК 631.524+712.41 Доц. Л. С. Ю^чек - Хмельницький НУ
1СТОР1Я БОТАН1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ У СХ1ДН1Й ЧАСТИН1
МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано iсторiю боташчних дослiджень на схiднiй частинi Малого Полюся. Ключов1 слова: iсторiя дослщжень, схiдна частина Малого Полiсся, флора, рослиншсть.
Doc. L.S. Yuglichek - Khmelnytskyi national university The history of botanic investigation of eastern part f Male Polissia
It was a history aspect in learning of flora and vegetation of eastern part of Male Polissia. Keywords: history of investigation, learning of vegetation, floristic studies, Male Polissia.
