CC BY
14
УДК 347.9
М. М. Мальський
керiвник Захвдноукра1нсько1 фiлii адвокатського об'еднання Ага^ег, канд. юрид. наук, адвокат
ГЕНЕЗИС ТРАНСНАЩОНАЛЬНОГО ВИКОНАВЧОГО ПРОЦЕСУ КР1ЗЬ ПРИЗМУ РОЗВИТКУ М1ЖНАРОДНОГО ПРАВА
© Мальський М. М., 2016
Розглянуто шлях розвитку та становлення правовщносин, що виникають при виконанш р1шень чи шших акт1в, за участю шоземного елемента, в окрему групу, що ткно пов'язана 1з мiжнародним приватним правом та виконавчим процесом. Саме через розвиток мiжнародного приватного права 1 виокремлення в його структур! окремих шститут1в та пщгалузей, зокрема мiжнародного цившьного процесу, мiжнародного торговельного права та транснащонального торгового права (Ьехтегса^па), доводиться динам1чн1сть системи права, безперервнкть трансформування И структури та створення в нш нових елеменпв, зокрема, 1 групи правовщносин, як! доц1льно окреслити як транснащональний виконавчий процес.
Ключов1 слова: транснащональне право, транснац1ональний виконавчий процес, мiжнародний цив1льний процес, мiжнародне приватне право, виконавчий процес, шоземний елемент.
М. М. Мальский
ГЕНЕЗИС ТРАНСНАЦИОНАЛЬНОГО ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА СКВОЗЬ ПРИЗМУ РАЗВИТИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО
ПРАВА
Рассмотрены пути развития и становления правоотношений, возникающих при исполнении решений или других актов, с участием иностранного элемента, в отдельную группу, которая тесно связана с международным частным правом и исполнительным процессом. Именно через развитие международного частного права и выделение в его структуре отдельных институтов и подотраслей, в том числе международного гражданского процесса, международного торгового права и развитие транснационального торгового права (Ьехтегса^па), доказывается динамичность системы права, непрерывность трансформации ее структуры и создания в ней новых элементов, в частности, группы правоотношений, которые целесообразно определить как транснациональный исполнительный процесс.
Ключевые слова: транснациональное право, транснациональный исполнительный процесс, международный гражданский процесс, международное частное право, исполнительный процесс, иностранный элемент.
M. M. Malskyy
GENESIS OF TRANSNATIONAL ENFORCEMENT PROCESS THROUGH DEVELOPMENT OF INTERNATIONAL LAW
The article deals with development and establishment of legal relations arising in the enforcement of decisions and other acts involving a foreign element, in a separate group, which is closely linked to private international law and to the enforcement process.Development of private international law and allocation of separate institutions and sub-sectors within the scope of its regulation, including international civil procedure, international trade law and transnational commercial law (lexmercatoria), confirms the dynamism of the legal system, the continuity of the transformation of its structure and creationnew elements within it, in particular - a group of relations, that are appropriate to define as the transnational enforcement process.
Key words: transnational law,transnational enforcement process, international civil procedure, private international law, enforcement process, foreign element.
Аналiз останшх дослвджень. Мiжнародне приватне право дослвджували як вггчизняш, так i зарубiжнi вчет, завдяки чому в науковш думщ вже сформовано певне уявлення про таку групу правоввдносин, яку видшяють в окрему галузь права i наукову дисциплшу. Дослвдженням питань у сферi транснащонального торгового права (Lexmercatoria) також придшено увагу в правовш доктриш, зокрема в роботах О. О. Мережко, С. П. Коломацько!', О. В. Аблезгово!', М. Н. Богуславсь-кого, Н. А. Корсаково!'. Однак проблематика транснащонального виконавчого процесу е малорозкритою в мiжнароднiй правовш думщ, а у вггчизнянш правовш доктриш залишаеться взагалi недослвдженою.
Метою роботи е дослвдження витоюв становлення правоввдносин, пов'язаних з виконанням ршень та шших акпв, що ускладнене iноземним елементом, в цшсну систему правого регулювання - транснащональний виконавчий процес.
Вступ. Актуальшсть вивчення зазначено!' тематики зумовлена недостатшм рiвнем ïï дослiдження як в ^^wi виконавчого права, так i в ^^wi мiжнародного права, оскшьки на цьому етапi вiдсутня едина концепцм транснацiонального виконавчого процесу з огляду на новизну дослвдження i запропоноваш пiдходи.
Розвиток прогресивних шновацшних технологiй останнiх десятилiть у геометричнш прогресiï пришвидшуе темпи глобалiзацiï та стирае кордони мiж державами. Цьому також сприяе поглиблення мiжнародноï ствпращ мiж державами, зокрема об'еднання в економiчнi та полiтичнi союзи, як, наприклад, Свропейський Союз, Союз Швденноамериканських Нацiй, Митний Союз, Свiтова оргашзацм торгiвлi та iншi. Поглиблення економiчних, культурних, соцiальних зв'язкiв мiж громадянами рiзних держав, активна торгiвля - все це зумовлюе також необхвдшсть регулювання таких правовiдносин як на нащональному, так i на мiжнародному рiвнi.
Виклад основного матерiалу. Традицшно правове регулювання таких правовiдносин, що виходять за межi одного правопорядку, називають мiжнародним правом. Так, мiжнародне право -це особлива система юридичних норм i принципiв, що регулюють мiжвладнi мiжнароднi вiдносини та висловлюють узгоджену позищю учасникiв цих ввдносин, зумовлену дiею закономiрностей мiжнародних вiдносин на певному етапi розвитку цившзаци шляхом встановлення взаемних прав i обов'язюв [1].
Мiжнародне право подшяють на мiжнародне приватне право та публiчне мiжнародне право залежно ввд того, чи такi ввдносини е мiждержавними, чи вони мають приватний характер. Обидвi
галузi е тiсно пов'язанi i, як i в нащональному регулюваннi, приватноправовi норми не можуть суперечити публiчно-правовим нормам, як мають iмперативний характер.
Мiжнародне публ1чне право регулюе мiждержавнi вiдносини та ввдносини з мiжнародними органiзацiями. В. Е. Телшко, А. С. Овчаренко визначають мiжнародне публiчне право як систему договiрних та звичаевих норм i принципiв, що створюють переважно держави в процесi спiвробiтництва i суперництва, що виражають вiдносно узгоджену волю держав i регулюють ввдносини мiж державами, створеними ними мшнародними органiзацiями та деякими iншими суб'ектами мiжнародного спшкування [2, с.11].
Своею чергою, мiжнародне приватне право е одтею iз складових приватного права, яке регулюе майновi та особист немайновi вiдносини громадян i юридичних ошб не тшьки засобами нацiональноi правовоi системи, а й за допомогою ввдповвдних мiжнародних документiв [3, с. 70]. Саме наявшсть iноземного елемента вiдрiзняе такi цивiльно-правовi, господарськi чи iншi приватно-правовi вiдносини вiд нацiонального регулювання.
Закон Украши "Про мiжнародне приватне право" визначае шоземний елемент як ознаку, яка характеризуе приватно-правовi ввдносини, що регулюються цим Законом, та виявляеться в однш або кшькох з таких форм:
- хоча б один учасник правоввдносин е громадянином Украши, який проживае за межами Украши, шоземцем, особою без громадянства або шоземною юридичною особою;
- об'ект правоввдносин знаходиться на територи iноземноi держави;
- юридичний факт, який створюе, змшюе або припиняе правоввдносини, мав чи мае мюце на територи iноземноi держави.
Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк, визначаючи природу мiжнародного приватного права, зазначають, що саме взаемодм у рядi випадюв нащонального права та мiжнародного публiчного права утворюе полiсистемний комплекс норм мiжнародного приватного права, яю подшяються на матерiально-правовi (такi, що регулюють конкретне правоввдношення) та колiзiйнi норми (такi, що ввдсилають до законодавства iншоi держави). Водночас норми цих двох правових систем не полишають меж останшх, хоч i регулюють, з одного боку, мiжнароднi, а з шшого - невладнi вiдносини, майновi та немайнов^ що мають цивiлiстичну природу i виникають у сферi мiжнародного спшкування [4, с. 10].
Разом з цим роздшяти мiжнародне право лише на мiжнародне приватне право та мiжнародне публiчне право - доволi поверхнево. Дiйсно, такий подш дае змогу вдало структурувати мiждержавнi та приватнi правовiдносини, що виникають за участю iноземного елемента, разом з цим у межах тако!' структури е доволi однорiднi та ввдокремлеш еднiстю предмета правового регулювання правоввдносини, що мають приватно- або/та публiчно-правовий характер, як або охоплюються змютом мiжнародного приватного або мiжнародного публiчного права, або ж виходять за межi регулювання такого, хоча е тюно пов'язаними iз ними.
Науковщ виокремлюють також мгжнародне економ1чне право. Щодо його сутностi склалися в основному два пiдходи: згвдно з першим - це комплексна галузь права, що охоплюе норми мiжнародного публiчного, мiжнародного приватного права, а також норми нащональних правових систем, яю регулюють мiжнароднi економiчнi вiдносини. За другим - мiжнародне економiчне право - самостiйна галузь мiжнародного права, предметом яко!' е мiжнароднi економiчнi (господарськi) вiдносини [5, с. 7].
В. М. Репецький визначае мiжнародне економ1чне право як галузь саме мiжнародного публiчного права, яка регулюе економiчнi вiдносини мiж державами та iншими суб'ектами мiжнародного публiчного права, предметом якого е мiждержавнi економiчнi, в широкому розумшш, комерцiйнi вiдносини, а також мiжнародне економiчне спiвробiтництво держав, мiжнародних оргашзацш та iнших суб'ектiв мiжнародного публiчного права у рiзних сферах свггово' господарськоi дiяльностi: мiжнароднiй торгiвлi, мiжнародних валютно-фiнансових i кредитних вiдносинах, мiжнародних iнвестицiйних вiдносинах, мiжнародних митних ввдносинах, вiдносинах мiжнародноi економiчноi допомоги, у сферi транспорту, зв'язку, енергетики, iнтелектуальноi та шшо!' власностi, туризму тощо.
Цей автор зазначае, що мiжнародне eKOHOMi4He право, яке грунтуеться на нормах i принципах мiжнародного публiчного права, мае свою систему й складов^ галузi та iнститути. Залежно ввд сфери правового регулювання виокремлюють таю галузi мiжнародного економiчного права:
- мгжнародне торгове право, в межах якого здiйснюеться правове регулювання торгiвлi не тшьки товарами, а й послугами, правами iнтелектуальноi власностi тощо;
- мгжнародне ф1нансове право, яке регулюе транснацiональний рух капiталiв через розрахунков^ валютнi, кредитнi вiдносини;
- мгжнародне 1нвестиц1йне право, яке тiсно пов'язане з мiжнародним фiнансовим правом i регулюе вiдносини у сферi руху iноземних iнвестицiй;
- мгжнародне трудове право, яке регулюе публiчно-правовi вiдносини у сферi руху мiжнародних трудових ресурсiв;
- мгжнародне транспортне право, яке регулюе ввдносини у сферi мiжнародного економiчного спiвробiтництва з питань використання рiзних видiв транспорту.
Автор також окремо видшяе галузi мiжнародного економiчного права, якi регулюють вiдносини у сферi регiональноi' економiчноi' iнтеграцii' (зокрема европейсько1), промислового, сшьськогосподарського та науково-технiчного спiвробiтництва [6, с. 420].
У науковш думщ мiжнародне економiчне право видшено в окрему галузь права, в якш також видшяють Загальну i Особливу частини. Ми схиляемося до позици, що мiжнародне економiчне право не можна вважати суто частиною мiжнародного публiчного права, а, навпаки, як i згiдно з iншою концепцiею мiжнародного економiчного права, вважаемо, що мiжнародне економiчне право мiстить i норми мiжнародного приватного права, i нащональш норми, якi регулюють мiжнароднi ввдносини або ввдносини, ускладнеш iноземним елементом.
У сферi мiжнародного права також видшяють iншi галузi, пiдгалузi та шститути, такi, наприклад, як мiжнародне гуманiтарне право, мiжнародне кримiнальне право, мiжнародне сiмейне право та шш1 Для цшей цiеi' статтi ми зупинимося на тих, якi мають саме господарський характер та так чи шакше пов'язаш iз виконанням ршень, винесених за результатами господарських спорiв, а саме мiжнародне економiчне право, торгове право та мiжнародний цившьний процес.
Розвиток системи мiжнародного права зумовив видшення мiжнародного торговельного права в окрему пвдгалузь чи шститут мiжнародного економiчного права. В. Ф. Опришко дае визначення мiжнародного торговельного права як системи норм i принципiв, яка регулюе ввдносини, що виникають у галузi мiжнародноi торгiвлi i е складовою мiжнародного економiчного права. Автор визначае, що якщо мiжнародне економiчне право - галузь мiжнародного права, то мiжнародне торговельне право - його пвдгалузь [7, с. 139].
На нашу думку, мiжнародне торговельне право, очевидно, будучи частиною мiжнародного економiчного права, характеризуеться вужчим та однорвдним предметом регулювання, що ще бшьше пов'язуе мiжнародне торговельне право iз мiжнародним приватним правом, водночас залишаючи його у безпосереднш пiдпорядкованостi мiжнародному публiчному праву та мiжнародному публiчному порядку.
У науковш думщ також використовуеться термш "мiжнародний цив1льний процес", який видшяють як особливу частину мiжнародного приватного права [8, с. 411]. До складу мiжнародного цившьного процесу входять проблеми транскордонного банкрутства, третейського судочинства, процесуальних прав сторiн, шоземних осiб та осiб без громадянства, юридичних ошб iноземноi держави, питання пвдсудносл, виконання судових доручень, визнання i виконання iноземних рiшень судових та шших юрисдикцшних органiв [8, с. 510].
Г. С. Фединяк зазначае, що питання про належшсть мiжнародного цившьного процесу до мiжнародного приватного права як галузi правознавства не викликае сумнiвiв. Автор вказуе, що у юридичнш науцi пвд так званим мiжнародним цившьним процесом прийнято розумгги сукупнiсть питань процесуального характеру, пов'язаних iз захистом прав шоземщв та iноземних пiдприемств i органiзацiй у судi чи арбiтражi [9, с. 351].
Мiжнародний цившьний процес тiсно переплiтаеться iз мiжнародним торговельним правом, оскшьки часто такий процес е похвдним вiд торговельних та шших економiчних вiдносин, однак не
обмежуеться такими. Не слвд упускати зi сфери регулювання такого процесу також немайновi та майновi цивiльно-правовi ввдносини, що не виникають iз торгiвлi чи договiрного права, а пов'язаш iз iншими сферами суспшьного життя, як, наприклад, сiмейне право, спадкове право, ввдшкодування шкоди та шш1
Рiзноманiтнiсть та динамiчнiсть приватно-правових мiжнародних вiдносин та вiдносин у сферi вирiшення мiжнародних приватно-правових спорiв та виконання ршень, винесених за результатами розгляду таких спорiв, зумовлюе необхвдшсть створення правових механiзмiв для координацй мiжнародного спiвробiтництва щодо виконання ршень та iнших актiв (вексель, виконавчий напис, шш^ в примусовому порядку.
У правовш думцi практично не придшено увагу вивченню таких правоввдносин чи визначенню !'х змiсту чи мюця, а !'х правове регулювання залишаеться нерозвиненим як на нащональному, так i на мiжнародному рiвнях.
Водночас виконання судових рiшень у справах з шоземним елементом мае сво!' особливостi, що зумовленi мюцем проживання, перебування або мiсцезнаходженням шоземного суб'екта виконавчого провадження, мiсцезнаходженням об'екта, тлумаченням змiсту iноземноi, нацiональноi чи мiжнародноi норми, виконанням рiшення в шшш або кшькох юрисдикцмх, ввдмшних вiд тiеi, в якiй ршення було винесено. Також виникае чимало проблемних питань ввдносно звернення стягнення в шоземнш валютi, повiдомлення державним виконавцем шоземщв про тi чи iншi дii, стягнення алiментiв з шоземних громадян, виконання iноземних судових ршень на територii Украши i виконання рiшень украшських судiв за кордоном, виконання несудових документа та акпв мiжнародних комерцiйних арбiтражних установ, тощо.
Тодi як при укладенш та виконаннi зовнiшньоекономiчного договору сторони обирають право, що пвдлягатиме застосуванню до таких правовiдносин або таке право визначаеться природою договору, як i спосiб та мiсце виршення спору, то процес примусового виконання р1шення, винесеного за результатами розгляду такого спору, не охоплюеться сферою регулювання договiрного застереження про виршення спору. Наведене дае можливють зробити висновок про позадоговiрний характер процесу примусового виконання ршень. Неможливiсть обумовлення в договорi порядку примусового приведення до виконання ршення, винесеного за результатами такого спору, зумовлене суб'ектним складом таких правоввдносин, тобто наявшсть певних суб'ектш, що приводять ршення до виконання, яю переважно е або представниками державного органу, або приватними виконавцями, яю водночас надшет владно-розпорядчими функцмми, поеднуючи в собi приватно та публiчно правовi складов1 Тобто дiяльнiсть таких органiв, як i сама процедура примусового виконання, виходять за межi договiрного права, а знаходяться в площиш виконавчого процесу як професiйноi дiяльностi державних або спещальних приватних органiв.
Необхвдшсть врегулювання правоввдносин з виконання ршень, прийнятих за результатами спорiв чи виконання шших актiв, яке водночас ускладнене iноземним елементом, призвела до поеднання правового регулювання двох рiзних правових сфер: мiжнародного приватного права i виконавчого процесу та прийняття окремих норм, що регулюють таю правоввдносини, як розкиданi в системi рiзних галузей як нацiонального, так i мiжнародного права.
Правовiдносини з примусового виконання ршень, що ускладнет iноземним елементом, не можна окремо визначити т як повнiстю ввдокремлений елемент виконавчого права, нi як складову виключно мiжнародного цивильного процесу. Так, зважаючи на сферу, джерела та комплексний предмет регулювання таких правоввдносин, вони перебувають у Ясному зв'язку iз обома галузями права, поеднуючи публiчно-правовi та приватно-правовi мехашзми регулювання. Зважаючи на большою мiрою iмперативний метод регулювання згаданих ввдносин, владно-розпорядчу функцiю суб'ектiв, на яких покладено виконання, якi все ж належать до системи оргашв то!' чи iншоi держави, вiдповiднi ввдносини транснащонального виконавчого процесу якнайтiснiше пов'язаш саме з виконавчим процесом, хоча саме шоземний елемент i видшяе !'х з-помiж iнших вiдносин з примусового виконання.
Враховуючи наведене, з метою визначення мюця таких правовiдносин у системi права, доц1льно проаналiзувати характер виконавчого процесу загалом.Так, можна стверджувати, що в
науковш думщ все мщшше посилюеться розумшня виконавчого процесу як окремо!' галузi права, що е вiдокремленою ввд судового процесу та одночасно не е частиною адмтстративного права. Ми погоджуемося i3 таким твердженням, що, своею чергою, пвдтверджуеться можливiстю виконання ршення в iншiй юрисдикцiï, можливютю примусового виконання не лише судових ршень, але й iнших акпв, наявнiстю вiдокремленоï системи органiв виконавчо!' влади, завданням яких е приведення ршень та iнших актiв до виконання, а також приватних виконавщв, як також, очевидно, не входять аш до судовоï' системи, аш до системи державних органiв.
Виконавчий процес, що ускладнений iноземним елементом, можна назвати '^жнародним виконавчим процесом", "виконавчим процесом з iноземним елементом", "транснащональним виконавчим процесом" тощо. Ми схиляемося до думки про те, що для окреслення таких правоввдносин доцшьно використовувати саме термш "транснащональний виконавчий процес".
У мiжнароднiй правовiй думцi транснацiональне право вiддiляють ввд мiжнародного права i визначають транснацюнальне право (transnationallaw) як нацiональне, мiжнародне або змiшане право, що поширюеться на всiх осiб, пiдприемства та уряди.Транснащональний закон регулюе дiï' чи поди, як виходять за межi нацiональних кордонiв, i мiстить не лише мiждержавнi правовiдносини, але правоввдносини, що виникають iз залученням фiзичних осiб, корпорацiй, держав чи шших груп [10].
Транснацiональне право також визначають як право недержавних систем управлшня [11]. Так, Фшп С. Джессап (Philip C. Jessup) суддя Мiжнародного Суду, визначае "транснацiональний закон" як "все право, яке регулюе diï чи nodiï, ят виходять за рамки нащональних кордотв", включаючи колiзiйнi норми та матерiальне право [12].
Як зазначають вггчизняш автори, транснацюнальне торгове право (lexmercatoria) ввдкрае важливу роль у процеш ушфшаци та гармонiзацiï' таких сфер права мiжнародноï' торгiвлi, як: мiжнароднi договори кушвльпродажу товарiв, мiжнароднi транспортнi зобов'язання, мiжнароднi фiнансовi зобов'язання та мiжнародний захист iноземних iнвестицiй. У зв'язку з цим ми можемо говорити про поступове формування в межах транснащонального торгового права своервдних пвдгалузей, наприклад, таких, як транснацiональне договiрне право, транснацiональне транспортне право, одним iз прообразiв якого було середньовiчне lexmaritima, а також транснацiональне банювське право [13].
Предметом lexmercatoria, або "транснащонального торгового права" вважаються транснащональш торговi вiдносини, якi виходять за межi нацiональних правових систем, тобто кутвля-продаж, оренда, перевезення, фiнансовi i кредитш вiдносини[14].
Висновок. Виникнення та розвиток транснащонального виконавчого процесу ткно пов'язаш iз розвитком таких галузей права, як виконавчий процес та мiжнародне приватне право. Саме iз видшенням цих правових категорiй в окремi галузi права в науковш думщ Украши, а також розвитком мiжнародноï приватно-правовоï та публiчно-правовоï сшвпращ з вирiшення спорiв та виконання ршень можна пов'язувати виникнення транснащонального виконавчого процесу.
Виконання ршень, що ускладнене iноземним елементом, дуже тюно пов'язане iз мiжнародним приватним правом, а саме його процесуальною частиною, а також i з виконавчим процесом. Враховуючи комплекстсть ввдповвдного поняття i зв'язок таких правовiдносин ввдразу з кшькома правопорядками, як i поеднання приватно-правовоï та публiчно-правовоï складових, використання термiна "транснацiональний виконавчий процес" для окреслення таких правоввдносин виглядае доцшьним.
1. Мiжнародне право: навч. поыбник / За ред. М. В. Буроменського. - К.: Юртком 1нтер, 2006. - 336 с. 2. Телтко В. Е., Овчаренко А. С. Мiжнародне публiчне право: навч. поыб. /за заг. ред. В. Е. Телтко. - К.: Центр учбово'г лтератури, 2010. - 608 с. 3. Юлдашев О. Х. Мiжнародне приватне право: Теоретичт та прикладт аспекти. - К.: МАУП, 2004. - 576 с. 4. Фединяк Г. С., Фединяк Л. С. ФЗО Мiжнародне приватне право: навч. поыб. - 2-ге вид., допов. - К.: Юртком 1нтер, 2000. - 416 с. 5. Гайворонський В. М., Жушман В. П. Мiжнародне приватне право: навч.
попбник / За ред. В. М. Гайворонського, В. П. Жушмана. - К.: Юртком 1нтер, 2007. - 368 с. 6. Мiжнародне публiчне право // Мiжнародне публiчне право : тдручник / В. М. Репецький, В. М. Лисик, М. М. Миюевич та т.; за ред. В. М. Репецького. - 2-ге вид., стер. - К. : Знання, 2012. -437 с. 7. Опришко В. Ф. Мiжнародне економiчне право: тдручник. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 311 с. 8. Богуславський М. М. Мiжнародне приватне право / М. М. Богуславський. -М. : Юристъ, 2005. - 604 с. 9. Фединяк Г. С. Мiжнародне приватне право : тдруч. /Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк. - 4-те вид., перероб. i допов. - К. : Атжа, 2009. - 500 с. 10. [Електронний ресурс]. -Режим доступу http://legal-dictionary.thefreedictionary.com/Transnational+Law. 11. Larry Catâ Баеквю Principles of Transnational Law: TheFoundations of anEmergingField. [Електронний ресурс]. -Режим доступу http://lcbackerblog. blogspot. com/2007/03/principles-of-transnational-law. html. 12. Journal of TransnationalLaw&Policy.Introductionwords. [Електроннийресурс]. - Режим доступу// http://www.law.fsu.edu/co-curriculars/jtlp. 13. Мережко О. О. Теорiя та принципи транснащо-нального торгового права (lexmercatoria): дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.11 /Килвський нащональний ун-т iм. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 388 арк. - Бiблiогр.: арк. 355-388. 14. Панькевич В. М., ДорощукА. I. Шдходи до розумтня юнувант lexmercatoria як правового явища [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=64596.
