CC BY
28
УДК 616.711
ОРЛИК Т.В., ПОВОРОЗНЮК в.в.
ДУ «1нститутгеронтологи¡м. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра/ни», Укра'/нський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Ки1в
ТЕНДЕРЫ ОСОБЛИВОСТ ПЕРЕБ^У ВЕРТЕБРАЛЬНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ В ОС1Б Р13НОГО В1КУ
Резюме. З метою вивчення частоти вертебрального больового синдрому залежно вiд вшу та статi, а також наявностi вертебральних nереломiв проведено ретроспективний анал1з даних спещал1зованих медичних карток Укратського науково-медичного центру проблем остеопорозу 4809 оаб вком 25—89 ро^в, 1з них 4213 жшок та 596 чоловшв.
Встановлено, що в жток виражешсть вертебрального больового синдрому вiрогiдно збльшуеться з вком: у грудному вiддiлiхребта — у вковихгрупах 60—74ро^в та 75—89ротв, а в поперековому — у вах вкових групах. У чоловшв рiвень болю в грудному вiддiлi з вком вiрогiдно не змнювався, а у поперековому був вiрогiдно вищиму групах 45—59ро^в та 60—74ро^в. В оабжiночоiстатi без вертебральних переломiв вiрогiдно вищийрiвень болю в грудному вiддiлiу груш 60—74ро^в, а в поперековому — у вкових групах 60—74ро^в та 75—89ротв. У чоловшврiвень болю в грудному вiддiлiбув вiрогiдно нижчиму групах 60—74 ро^в та 75—89ро^в, а в поперековому вiддiлi вiрогiдно не змтювався з вком. Наявшсть вертебральних переломiв у жшок збльшуе ризик розвитку вертебрального больового синдрому в грудному вiддiлi в 1,25 раза, у поперековому — в 1,15 раза, а в чоловшв не змнюе.
Ключовг слова: бшь, вк, стать, щтенсившсть, грудний, поперековий вiддiл хребта, ризик болю в спит, вертебральт переломи.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ /TO PRACTICING NEUROLOGIST/
Актуальнгсть
За численними статистичними даними та результатами ешдемюлопчних дослщжень, поширешсть больового синдрому в спиш серед людей старших вшових груп зростае, причому збшьшення частоти болю в спиш вщзначаеться не тшьки серед дано! категорп населення, а й серед людей працездатного вшу [2]. Деяш автори вказують на те, що шсля 30 рошв кожна п'ята людина в свт страждае вщ болю в спиш, що призводить не тшьки до тимчасово! втрати працездатносп, а й до порушення якост життя [1]. Було шдраховано, що поширешсть болю в спиш протягом життя, протягом 1 року, 6 i 3 мюящв сягае вщповщно 11-84 [2], 22-65 [12], 40-64,6 [12] i 26,4 % [2]. Зокрема, в Шмеччиш цей показник вирю у десять разiв [16]. Порiвняно з ушма шшими захворювання-ми, економiчнi затрати, пов'язаш з епiдемiею болю в спиш, становлять близько 6 % вщ уих прямих затрат, кшьысть дшв непрацездатност — 15 % ви-падыв непрацездатност вщ уах шших захворювань та 18 % уах випадшв дострокового виходу на пенсш в Шмеччиш [13]. Крiм того, бшь у спиш — найбшьш
поширене захворювання, пов'язане з професшною дiяльнiстю, у багатьох крашах, що зумовлюе висок медичш витрати, небажання працювати та збшьшення швалщносп [15].
У доповщ Цшьово! групи з науково-дослщних стандарпв щодо хрошчних болiв у спиш Нацюналь-ного шституту охорони здоров'я повщомляеться, що приблизно 20 % дорослого населення живе з тяжким хрошчним болем, iз бшьш високою поширенiстю серед жшок i в групах iз низьким рiвнем прибутку. Хронiчний бiль взаемодiе з фiзичними, емоцiйними, психологiчними i соцiальними факторами, впливае на них i корелюе з бiопсихосоцiальними рамками [16].
За результатами дослщжень, проведених у 1960 та 2005 роках у швшчно-захщному репош Англп, встановлено, що бшь у нижнш частиш спини зустрь
Адреса для листування з авторами:
Орлик Тетяна Василвна E-mail: [email protected]
© Орлик Т.В., Поворознюк В.В., 2015 © «М1жнародний невролог1чний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
чаеться частше в жiнок, а поширешсть симптому збiльшилась за 40 рошв у 4 рази [7].
Результати 2 демографiчних дослiджень з участю 909 чоловiкiв i 1178 жшок вiком вiд 25 до 64 рошв, що проживають у Нидерландах, показали вiрогiдно бiльшу поширенiсть болю в спиш серед жiнок [20].
У багатьох дослшженнях було доведено зв'язок мiж болем у нижнш частинi спини та демографiчними факторами, такими як вш i стать, яы разом iз деякими пов'язаними з роботою фiзичними та психосощаль-ними факторами впливають на поширешсть болю в спиш та збшьшують ризик його розвитку [15]. Було показано, що бшь у спиш бшьш поширена серед жь нок, шж чоловiкiв, для таких професшних груп, як офiснi працiвники [15], промисловi робiтники [7], персонал лшарень [1] i студенти [15]. У цшому жiнки бiльш чутливi, шж чоловiки, до рiзних шкiдливих факторiв. Проте в деяких дослiдженнях показано вщсутшсть зв'язку мiж менструальним циклом та больовою чутливiстю [12].
У заключному звiтi щодо поширеностi болю в спиш, що Грунтуеться на аналiзi бiльше нiж 2500 дослшжень iз 85 кра!н, повiдомляеться, що поширешсть болю в спиш (незалежно вш локалiзацil), стандартизована за вшом (вiд 0 до 100 рошв), у 2010 роцi становила 9,4 % (95% Д1 вш 9,0 до 9,8). Цей по-казник був вищим у чоловшв (у середньому 10,1 %, 95% Д1 9,4—10,7) порiвняно з жшками (у середньому 8,7 % при 95% Д1 8,2—9,3). Розподiл за вшом i статтю в рiзних регiонах був схожий [7]. У 2010 рощ поширешсть, стандартизована за вшом, була найвищою у крашах Захшно! бвропи (15,0 %, 95% Д1 14,1 до 16,0) i Швшчно! Африки/Близького Сходу (14,8 %, 95% Д1 вiд 13,8 до 15,9) та найнижчою в крашах Карибського басейну (6,5 % при 95% Д1 вш 5,6 до 7,4) й Центральны i Латинськiй Америцi (6,6 % при 95% Д1 вiд 5,8 до 7,4). 1з 1990 по 2010 р. поширенiсть болю в спиш ютотно не змiнилася, проте була найвищою серед ошб вшом 35—50 рокiв [7].
Окремi автори висловлюють думку, що статевi вшмшносп в поширеностi болю в спиш можуть бути обумовлеш культурою життя окремих нацюнальнос-тей [3]. Повшомляеться, що серед молодих жiнок бшьш висока поширешсть болю в спиш порiвняно з молодими чоловшами.
Незважаючи на те, що результати ешдемюлопчних дослшжень iз приводу частоти й поширеност болю в спинi показують значний розкид даних [5, 9], цим характеристикам вертебрального больового синдрому придшяеться бшьше уваги. Щодо вираженост (штен-сивностi) болю в рiзних вщдшах хребта на сьогодш кiлькiсть дослiджень значно менша, що пов'язане з особливютю визначення дано! характеристики больового синдрому, а саме з суб'ективною оцшкою самого пащента, яку можливо об'ективiзувати тiльки за допомогою спещальних питальникiв та шкал.
Мета — вивчити особливост вираженостi вер-тебрального больового синдрому залежно вш вiку й стаи, а також наявностi вертебральних пере-ломiв.
Об'ект i методи досл^дження
Проведено ретроспективний аналiз даних спеш-алiзованих медичних карток Украшського науково-медичного центру проблем остеопорозу 4809 оаб вiком 25—89 роыв: i3 них 4213 жiнок (87,6 %; середнш вiк 58,5 ± 11,6 року; середнiй зрiст 162,9 ± 7,3 см; середня маса тша 73,9 ± 14,0 кг) та 596 чоловтв (12,4 %; середнш вш 55,4 ± 13,5 року; середнш зрют 170,2 ± 8,5 см; середня маса тiла 84,0 ± 14,6 кг).
До аналiзу брали данi чоловiкiв та жшок вшом 25—89 рокiв з болем у рiзних вiддiлах хребта та без нього. Не включали в дослшження даш осiб iз тяжкою супутньою патологieю, високоенергетичними переломами чи травмами в анамнез^ високим рiв-нем фiзичного навантаження, вторинним остеопо-розом або станами, як могли б вплинути на струк-турно-функцiональний стан кiстковоï тканини, розвиток ïï порушень (захворювання сполучно!' тканини, злоякiснi новоутворення в анамнез^ прийом глюкокортикоïдiв, зловживання алкоголем та ш.), а також iз наявнiстю вертебральних переломiв iз тривалютю постпереломного перiоду менше нiж 6 мюяшв.
Наявнiсть та iнтенсивнiсть больового синдрому в грудному та поперековому вщдшах хребта оцшювали за допомогою вiзуально-аналоговоï шкали (ВАШ, вiд 0 до 10 балiв), яка входить до складу спецiалiзованоï карти пашента, прийнято!' стандартами обстеження в Украшському науково-медичному центрi проблем остеопорозу. Аналiз отриманих результатiв проводився залежно вш наявностi вертебрального больового синдрому (у грудному та/чи поперековому вщдшах), його характеристик (виражешсть та вщносний ризик) за групами в цшому та окремо в шдгрупах залежно вщ вiку та стать Наявшсть, лока-лiзацiю, механiзм та термш виникнення переломiв також визначали за шформащею, фiксованою в спецiалiзованiй картi.
Порiвняння дослiджуваних змiнних у двох неза-лежних групах проводили за допомогою тесту Манна — Уггш Результати наведеш у виглядi Me [LQ; UQ]. Кореляцшш зв'язки визначали за допомогою непа-раметричного рангового коефiцieнта Спiрмена (R). Вiдносний ризик (ВР) та вщношення шансiв (ВШ) обчислювали на основi таблиць кростабуляцй' за формулами: ВР = (а / А) / (с / В) та ВШ = (a * d) / (b * с). Для кожного з цих показнишв окремо визначався довiрчий штервал (Д1 95 %).
Статистичний аналiз проводили з використанням пакепв програм Statistica 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. 1984-2001, serial number 31415926535897.
Результати дослiдження
Однiею з вагомих характеристик болю в спинi е його штенсившсть (рiвень, вираженiсть), яку ви-значали на основi суб'ективних вщчутлв пацiентiв за вiзуально-аналоговою шкалою в балах. Встанов-лено, що в жшок рiвень болю у грудному вщдш хребта вiрогiдно вищий у вшових групах 60—74 рошв (7 = 3,16; р = 0,01) та 75-89 роив (7 = 2,34; р = 0,02) порiвняно з групою 25-44 роки, а в поперековому — вiрогiдно вищий у вах вiкових групах: 45-59 рошв (7 = 2,52; р = 0,01), 60-74 роки (7 = 6,07; р < 0,00001) та 75-89 роив (7 = 6,53; р < 0,00001) (табл. 1).
У чоловтв рiвень болю в грудному вщдш з вшом вiрогiдно не змшювався, а в поперековому був вiро-пдно вищим у групах 45-59 рошв (7 = 2,17; р = 0,03) та 60-74 роки (7 = 2,15; р = 0,03) порiвняно з групою 25-44 роки (табл. 1).
Крiм того, у жшок порiвняно з чоловшами рiвень болю в грудному вщдш був вiрогiдно вищим у вь кових групах 25-44 роки (7 = 2,47; р = 0,01), 60-74 роки (7 = 5,12; р < 0,001) та 75-89 роив (7 = 2,40; р = 0,02), а в поперековому — у групах 60-74 роки (7 = 2,65; р < 0,01) та 75-89 роив (7 = 2,14; р = 0,03) (табл. 1).
Ураховуючи те, що вертебральш переломи мо-жуть впливати на переб^ вертебрального больового синдрому, а частота !х з вшом збшьшуеться, на на-
ступному еташ аналiзу були виключеш пащенти з встановленими вертебральними переломами.
У жшок вiрогiдно вищим залишився рiвень болю в грудному вщдш у груш 60-74 роки (7 = 2,02; р = 0,04) порiвняно з групою 25-44 роки, а у поперековому — у вшових групах 60-74 роки та 75-89 рошв порiвняно з групами 25-44 роки (вщповщно 7 = 3,27; р = 0,001 та 7 = 3,58; р = 0,0003) та 45-59 рошв (вщповщно Ъ = 6,28; р < 0,00001 та Ъ = 3,58; р = 0,0003) (табл. 2).
У чоловтв рiвень болю в грудному вщдш був вiрогiдно нижчим у групах 60-74 роки (7 = 1,97; р = 0,05) та 75-89 роив (7 = 1,99; р = 0,05) порiв-няно з групою 45-59 рошв, а в поперековому вщдш вiрогiдно не змшювався з вшом (табл. 2).
Крiм того, рiвень болю в грудному вщдш в оаб без вертебральних переломiв залишався вiрогiдно вищим у жшок порiвняно з чоловшами у вшових групах 60-74 роки (7 = 2,13; р = 0,03) та 75-89 рошв (7 = 2,23; р = 0,03) (табл. 2).
За результатами кореляцшного аналiзу в жшок встановлено слабш вiрогiднi зв'язки мiж вшом та рiвнем болю в грудному (г = 0,14; р = 0,002) та поперековому (г = 0,15; р < 0,0001) вщдшах, а в чоло-вшв — тшьки в поперековому (г = 0,12; р = 0,03).
На наступному еташ аналiзували ризик розвитку вертебрального больового синдрому в жшок та чо-
Таблиця 1.1нтенсивнсть больового синдрому у грудному та поперековому в'щд'лах хребта
за ВАШ залежно вд вку та стат'1, бали
Групи ПоказникИ"^-^^^ 25-44 роки 45-59 poKiB 60-74 роки 75-89 роюв
Жнки
ВАШ-Г 3,0 [0,0; 4,0]# 3,0 [0,0; 4,0] 3,0 [0,0; 4,0]*, # 3,0 [0,0; 4,0]*, #
ВАШ-П 3,0 [1,0; 4,0] 3,0 [2,0; 4,0]* 4,0 [3,0; 5,0]*, # 4,0 [3,0; 5,0]*, #
Чоловки
ВАШ-Г 2,0 [0,0; 4,0] 3,0 [0,0; 4,0] 0,0 [0,0; 3,0] 2,0 [0,0; 4,0]
ВАШ-П 3,0 [0,0; 4,0] 3,0 [2,0; 4,0]* 3,0 [2,0; 4,0]* 3,0 [1,0; 4,0]
Примтки: ВАШ-Г — р1вень болю у грудному вiддiлi (тут i в табл. 2); ВАШ-П — р1вень болю у поперековому вiддiлi (тут I в табл. 2); * — в1рогщн1 вщмшност показника пор1вняно з групою 25-44 роки, р < 0,05; # — в1рогщн1 вщмшност м'ж показниками в жшок та чолов^в, р < 0,05.
Таблиця 2.1нтенсивнсть больового синдрому в грудному та поперековому вiддiлах хребта за ВАШ залежно в'щ в¡ку та стат'1 в осб без вертебральних переломiв, бали
^Групи Показники^^^^^ 25-44 роки 45-59 роюв 60-74 роки 75-89 роюв
Жнки
ВАШ-Г, бали 2,0 [0,0; 4,0] 3,0 [0,0; 4,0] 3,0 [0,0; 5,0]*, # 3,0 [0,0; 5,0]#
ВАШ-П, бали 3,0 [1,0; 4,0] 4,0 [2,0; 4,0] 4,0 [3,0; 6,0]* 5,0 [3,0; 6,0]*
Чоловки
ВАШ-Г, бали 2,0 [0,0; 4,0] 3,0 [1,0; 4,0] 0,0 [0,0; 4,0]* 0,0 [0,0; 1,0]*
ВАШ-П, бали 3,0 [2,0; 4,0] 4,0 [2,0; 5,0] 4,0 [2,0; 5,0] 4,0 [3,0; 7,0]
Примтки: * — в1рогщн1 вщмНност показника порiвняно з групами 25-44 роки та 45-59роюв, р < 0,05; # — в1рогщн1 вщмНносл м 'ж показниками в жнок та чоловiкiв, р < 0,05.
ловшв залежно вщ вiку та наявност вертебральних i невертебральних переломiв.
У жшок наявнiсть переломiв будь-яко! лока-лiзацil вiрогiдно збiльшуе ризик болю в грудному вщдш в 1,18 раза (ВР = 1,18 (Д1 95 %: 1,04-1,33; р = 0,01)), а в поперековому — в 1,08 (ВР = 1,08 (Д1 95 %: 1,04-1,15; р < 0,0001). Наявшсть вертебральних переломiв будь-яко! локалiзацil вiрогiд-но збшьшуе ризик розвитку больового синдрому в грудному вщдш в 1,25 раза (ВР = 1,25 (Д1 95 %: 1,16-1,35; р < 0,0001)), у поперековому — в 1,15 (ВР = 1,15 (Д1 95 %: 1,11-1,19; р < 0,0001)). За на-явност невертебральних переломiв ризик болю в грудному вщдш мае тенденшю до шдвищення (ВР = 0,90 (Д1 95 %: 0,79-1,04; р = 0,06)), а в поперековому — вiрогiдно не змшюеться (ВР = 1,05 (Д1 95 %: 0,99-1,11; р = 0,13)). За наявност пере-ломiв комбшовано! локалiзацil (вертебральних та невертебральних) ризик розвитку болю в грудному вщдш вiрогiдно збiльшуеться (ВР = 1,09 (Д1 95 %: 1,01-1,19; р = 0,02)), а в поперековому — не змь нюеться (ВР = 1,01 (Д1 95 %: 0,97-1,07; р = 0,50)).
У чоловшв наявшсть переломiв будь-яко! лока-лiзацi! вiрогiдно не змшюе ризик болю в грудному вщдш (ВР = 1,0 (Д1 95 %: 0,82-1,22; р = 0,98)), а в поперековому — встановлена тенденшя до збшьшення ризику (ВР = 1,09 (Д1 95 %: 0,99-1,20; р = 0,07). Наявшсть вертебральних переломiв будь-яко! локалiзацi! вiрогiдно не змшюе ризик розвитку больового синдрому як у грудному вщдш (ВР = 1,09 (Д1 95 %: 0,89-1,33; р = 0,41)), так i в поперековому (ВР = 1,07 (Д1 95 %: 0,95-1,19; р = 0,25)).
Висновки
Виражешсть болю в грудному та поперековому вщдшах у жшок вiрогiдно збшьшуеться шсля 60 рошв та е вiрогiдно бшьшою в грудному вщдш в цш вiковiй групi порiвняно з чоловшами. У чоловiкiв з вiком рiвень болю в грудному вiддiлi вiрогiдно зменшуеться пiсля 60 рокiв, у поперековому не змь нюеться. Наявшсть вертебральних переломiв у жiнок збшьшуе ризик розвитку вертебрального больового синдрому в грудному вщдш в 1,25 раза, у поперековому — в 1,15 раза.
Список лператури
1. Bejia I., Younes M, Jamila H.B. Prevalence and factors associated to low back pain among hospital staff// Joint Bone Spine. — 2005. — 72. — P. 254-259.
2. Bjorck-van Dijken C, Fjellman-WiklundA., Hildingsson C. Low back pain, lifestyle factors and physical activity: a population based-study // J. Rehabil. Med. — 2008. — 40. — Р. 864869.
3. Defrin R., Shramm L, Eli I. Gender role expectations of pain is associated with pain tolerance limit but not with pain threshold // Pain. — 2009. — 145. — Р. 230-236.
4. Deyo R.A., Mirza S.K., Martin B.I. Back pain prevalence and visit rates: estimates from U.S. national surveys, 2002// Spine. — 2006. — 31. — P. 2724-2727.
5. Driscoll T., Jacklyn G, Orchard J. et al. The global burden of occupationally related low back pain: estimates from the Global Burden of Disease 2010 study // Ann. Rheum. Dis. — 2014. — 73. — P. 975-981.
6. Ihlebaek C, Hansson T.H., Laerum E. et al. Prevalence of low back pain and sickness absence: a «borderline» study in Norway and Sweden // Scand. J. Public Health. — 2006. — 34. — P. 555-558.
7. Harkness E.F., Macfarlane G.J., Silman A.J., McBeth J. Is musculoskeletal pain more common now than 40 years ago? Two population-based cross-sectional studies // Rheumatology (Oxford). — 2005. — № 44 (7). — P. 890-895.
8. Hoy D., Brooks P., Blyth F., Buchbinder R. The epidemiology of low back pain // Best Pract. Res. Clin. Rheumatol. — 2010. — № 24 (6). — P. 769-781.
9. Hoy D.G., Smith E, Cross M. et al. The global burden of musculoskeletal conditions for 2010: an overview of methods//Ann. Rheum. Dis. — 2014. — № 73. — P. 982-989.
10. Ghaffari M, Alipour A., Jensen I. et al. Low backpain among Iranian industrial workers // Occup. Med. — 2006. — № 56. — P. 455-460.
11. Kent P.M., Keating J.L. The epidemiology of low back pain in primary care// Chiropr. Osteopat. — 2005. — 13. — P. 13.
12. Klatzkin R.R., Mechlin B, Girdler S.S. Menstrual cycle phase does not influence gender differences in experimental pain sensitivity// Eur. J. Pain. — 2010. — 14. — P. 77-82.
13. Krn,ner-Herwig B. Schmerz, eine Gegenstandsbeschreibung// Psychologische Schmerztherapie / Ed. by Basler H, Franz, C., Km,ner-Herwig B, Rehflsch H. — Berlin: Heidelberg; New York: Springer, 2004. — P. 3-16.
14. Louw Q.A., MorrisL.D., Grimmer-SomersK. The prevalence of low backpain in Africa: a systematic review //BMC Musculoskelet Disord. — 2007. — 8. — P. 105.
15. Nyland L.J., Grimmer K.A. Is undergraduate physiotherapy study a risk factor for low back pain? A prevalence study ofLBP in physiotherapy students// BMC Musculoskelet. Disord. — 2003. — 4. — P. 22.
16. Pfingsten M., Hildebrandt J. Rbckenschmerzen // Psychologische Schmerztherapie/Ed. by Basler H., Franz, C., KrönerHerwig B., Rehfisch H. — Berlin: Heidelberg; New York: Springer, 2004. — P. 395-414.
17. Deyo R.A., Dworkin S.F., Amtmann D. et al. Report of the National Institutes of Health Task Force on Research Standards for Chronic Low Back Pain // Journal of Manipulative & Physiological Therapeutics Received [http://dx.doi.org/10.1016/ j.jmpt.2014.07.006].
18. Strine T.W., Hootman J.M. US national prevalence and correlates of low back and neck pain among adults // Arthritis Rheum. — 2007. — 57. — P. 656-665.
19. Suda M., Yoshida K. Low back pain deprives the Japanese adult population of their quality of life: a questionnaire survey at five healthcare facilities in Japan // Environ. Health Prev. Med. — 2008. — 13. — P. 109-115.
20. Wijnhoven H.A., de Vet H.C., Picavet H.S. Prevalence of musculoskeletal disorders is systematically higher in women than in men//Clin. J. Pain. — 2006. — № 22 (8). — P. 717-724.
OmpuMaHO 03.12.14 M
Орлик Т.В., Поворознюк В.В.
ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины»
Украинский научно-медицинский центр проблем остеопороза, г. Киев
ТЕНДЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ВЕРТЕБРАЛЬНОГО БОЛЕВОГО СИНДРОМА У ЛИЦ РАЗНОГО ВОЗРАСТА
Резюме. С целью изучения частоты вертебрального болевого синдрома в зависимости от возраста и пола, а также наличия вертебральных переломов проведен ретроспективный анализ данных специализированных медицинских карт Украинского научно-медицинского центра проблем остеопороза 4809 человек в возрасте 25—89 лет, из них 4213 женщин и 596 мужчин.
Установлено, что у женщин выраженность вертебрального болевого синдрома достоверно увеличивается с возрастом: в грудном отделе позвоночника — в возрастных группах 60—74 и 75—89 лет, а в поясничном — во всех возрастных группах. У мужчин уровень боли в грудном отделе с возрастом достоверно не менялся, а в поясничном был достоверно выше в группах 45—59 и 60—74 лет. У лиц женского пола без вертебральных переломов достоверно выше уровень боли в грудном отделе в группе 60—74 лет, а в поясничном — в возрастных группах 60—74 и 75—89 лет. У мужчин уровень боли в грудном отделе был достоверно ниже в группах 60—74 и 75—89 лет, а в поясничном отделе достоверно не менялся с возрастом. Наличие вертебральных переломов у женщин увеличивает риск развития вертебрального болевого синдрома в грудном отделе в 1,25 раза, в поясничном — в 1,15 раза, а у мужчин не меняет.
Ключевые слова: боль, возраст, пол, интенсивность, грудной, поясничный отдел позвоночника, риск боли в спине, вертебральные переломы.
Orlyk T.V., Povorozniuk V.V.
SI «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of NAMS of Ukraine»
Ukrainian Scientific Medical Center for Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
GENDER FEATURES OF VERTEBRAL PAIN IN PERSONS OF DIFFERENT AGE
Summary. In order to study the incidence of vertebral pain, depending on the age and sex, and the frequency of vertebral fractures, a retrospective analysis of medical records of4809 people aged 25—89 years, including 4213 women and 596 men. The records were taken in Ukrainian Scientific and Medical Center for Osteoporosis Problems.
It was found that in women the severity of vertebral pain syndrome significantly increases with age: in the thoracic spine in the age groups 60—74 and 75—89 years old, and in the lumbar one in all age groups. In men, the pain intensity in the thoracic spine is not significantly age-correlated, and in the lumbar one it was significantly higher in the groups 45—59 and 60—74 years old. The females without vertebral fractures have significantly higher intensity of pain in the thoracic area in the group of60—74 years old, and in the lumbar one in the age groups 60—74 and 75—89 years old. In males, the pain intensity in the thoracic area was significantly lower in groups of 60—74 and 75—89 years old, and in the lumbar one it did not significantly change with age. The presence of vertebral fractures in women increases the risk ofvertebral pain in the thoracic region in 1.25 times and in the one in 1.15 times, and men did not have such correlation.
Key words: pain, age, gender, intensity, thoracic, lumbar spine, risk of back pain, vertebral fractures.
