CC BY
13
УДК 32.308
DOI 10.21564/2075-7190.41.168323
Шкурко Hama ibi Bimrniiieua, старший викладач Харьавського державного ушверситету харчування та торп вл1, Украша e-mail: natalichka13 0962@gmail. com ORCID Ш: 0000-0002-6859-2087
ГЕНДЕРНИЙ ВИМ1Р YKPAIHCbKOI ПОЛ1ТИКИ
Розкрито cymHicm характеристики гендерного nidxodv до полтычно! дгялънос-mi. Проаналтзовано основт гендерт стереотипы, що прытамант укратському сустлъству Визначено фактори та умоеи формування ипджу жткы-полШычного лгдера. Проаналгзовано проблемы формування нового типу жгнкы-лгдера у полтыч-нт сфер1 сучасного укратського сустлъства. Сформулъовано низку рекомендацт щодо зменшення ргвня гендерно! nepienocmi в полтнчному npocmopi УкраТны.
Ключовг слова: гендерна нергвшстъ, гендерна полтыка, гендерт стереотипы, жтка-л1дер, полтыка.
Постановка проблема. Сучасна украшська полтжа потребуе формування нового типу поличного лщера - жшок та чоловшв, що демонструють професшш управлшсыа якосп й висою моральш характеристики. Такий ль дер - досвщчена, далекоглядна, смшива та вщповщальна особиспсть, здатна до анал1зу й прогнозування, яка е авторитетом для сощального оточення, волод1е природними й i нте л е кту а л ь н и м и можливостями виливу на нього, BMie об'еднати маси задля реал1зацп ¡деТ, якш присвятила себе. Саме жшки-лщери схильш до компром1с1в, мирних форм д1яльносп, комплексного бачення проблем, врахування перспективи шд час прийняття вщповщальних pinieHb. Об'еднуючись у сшльних д1ях з полтжами-чоловжами, жшки-лщери здатш досягати важливих сощальних i пол1тичних щлей на благо краши.
Ana iis останнЬс доспгдженъ та публтацш. 1з часу проголошення Укра-1ни незалежною державою проблеми учасп жшок у поличному жита Укра-1ни стали темою численних наукових дискусш, конференцш, семшар1в, по-л1толопчних дослщжень. Розробленням uiеТ проблематики займалися, зокре-ма, Н. Ашщук, Т. Василевська, Т. Власова, I. Ворчакова, I. Головащенко, Н. Грицяк, I. Жеребкша, О. 1ващенко, Т. Коломоець, Л. Кормич, I. Лескша, М. Линовицька, Л. Лисенко, А. Лясота, Т. Марценюк, Л. Морозко, Е. Пшсов-ська, Г. Саенко, Е. Сиба, Л. Ставицька, Г. Ткаченко, В. Шконда та ш. [1-10]. Окрем1 аспекта uiei проблеми стали об'ектом наукових пошуюв таких зару-oi>KHnx дослщниюв полт!чного лщерства, як Т. Адорно, Н. Аллам, П. Арене,
О Шкурю Н. В., 2019
173
Б. Баррелл, С. Башевкш, В. Брайсон, I. Дойчман, М. Еделман, К. Карчер, Е. Кокс, С. Колвш, Г. Лассуелл, Г. Л1тл, Г. Маркузе, Л. Оссом, Дж. Розенбаум, А. Руан, Дж. Скотт, О. Стерн, А. Тр1р-Б1енек, Н. Фрейжер, К. Чива, М. Шеши та ш. [11-26].
Вищенаведеш науков1 роботи стали шдгрунтям дослщження феномену жшочого пол1тичного лщерства в Укра'1'ш, оскшьки й дотепер дана актуальна проблематика не знайшла вщповщного наукового вщображення в сучас-шй л1тератур1 та потребуе проведения комплексного дослщження щодо впливу гендерних стереотишв на статус жшки в подлинному жита. У 2009 р. ООН сформулювала п'ять глобальних проблем людства, серед яких вир1з-няеться й проблема формування гендерно'1 р1вносп в уах сферах функщо-нування сучасних сусшльств. Суть ще! проблеми полягае не тшьки в тому, щоб надати однакових прав особам р1зно! стат1, а й насамперед у створенш таких умов сусшльного життя, коли жшка 1 чоловш, справд1, були б спро-можш реал1зувати себе повнощнно як у громадському, професшному, так \ в особистому жита. Р1вшсть прав передбачае р1вшсть можливостей бюлопч-но'1, психолопчно'1, особиспсно!, сощально! актуал1зацп сутшсних сил жш-ки 1 чоловша. Зазначаеться, що для розв'язання гендерних проблем людство повинно працювати у двох напрямах - правовому (шституцшному) та св1то-глядному.
Метою статгт е з'ясування гендерних стереотишв, яи впливають на статус жшки-лщера у полтжо-владних процесах сучасно! Украши. Постановка такого завдання обумовлена тим, що сусшльне мислення е достатньо консервативним, а подвшш стандарти е пануючою нормою у всьому свт та Укрш'ш зокрема. Витоки цього явища в наиий держав1 сформувалися у по-передш юторичш епохи, а безпосередш наслщки негативним чином впливають на становище жшок 1 на розвиток сусшльства в цшому, зокрема и поль тично'1 сфери вже в наш час. На нашу думку, Украша перебувае ще на почат-ковому еташ формування гендерно! демократ!!, а задеклароваш нею норми щодо гендерно! р1вносп ввдрваш ввд реального стану речей.
Виклад основного материшу. Процеси демократизацп 1 гумашзацп, що охопили сучасне украшське суспшьство, передбачають створення р1зних можливостей для самореал1зацп особистосп незалежно вщ п нащональносп, сощального походження, стал та в1ку. Стратегия розвитку XXI ст. спрямована на утвердження принцишв паритетного представництва статей, основою яких е гендерна р1вновага та статева збалансованють у суспшьствг Основою функ-цюнування сусшльства в третьому тисячол1та повинна стати система воле-виявлення обох статей - чоловЫв 1 ж1нок як р1вних у правах, не тшьки за-кршлених законодавчо, а й реально забезпечених у полтжо-правових принципах, д1ях та розбудов1 громадських 1 державних структур [27, с. 762].
На думку Н. Грицяк, гендерна р1вшсть - це щеолопчний компонент державно! пол1тики та державного управлшня, що мае чотири вшшри, яи по-кладено в основу напрягав розвитку державно! гендерноТ пол1тики на сучас-ному еташ розвитку укра'Тнського сусшльства. Перший вимр гендерноТ р1 вноси - це права людини як ушверсальний стандарт пол1тичних, громадянських, економ1чних, сощальних 1 культурних прав та свобод для жшок 1 чоловшв. Другий вшшр гендерноТ р1вносп - це права людини як права жшок. Третш вшшр - р1вшсть свобод, прав та обов'язюв. Четвертей - р1вш можливосп -основний елемент гендерноТ р1вносп [28, с. 325-332].
Одним ¡з вияв1в гендерноТ р1вносп у демократичному суспшьст е участь жшок у пол1тичнш та громадськш д1яльносп. Жшки-лщери, маючи вщ при-роди схильшсть до пол1тичноТ д1яльносп, навички сшлкування з людьми, зд1бносп промовщв, маючи велику волю та наполегливють. оргашзаторсью зд1бносп, твердють та рТшучють, вщдашсть ¡деалам свое'Т Батьювщини, уперто борючись, зумши сягнути високих державних посад, стали суб'ектами верховно'Т влади. Зокрема, на сьогодш, жшки-лщери в пол1тичному жито европейських кра'Тн вадграють усе бшыпу роль: А. Меркель - канцлер ЬПмеч-чини, Д. Грибаускайте - президент Литви, Т. Галонен - 11-ий президент Фшляндп, М. Макелю - дв1ч1 обиралась президентом 1рландп, королева Нь дерлащцв Беатрикс керуе кра'Тною вже понад тридцять роюв, королева Мар-грете II вже понад 40 рою в править Дашею, Елизавета II - королева ВеликоТ БриташТ - вже 60 роив перебувае на трош [29]. Вщповщно управлшський Т пол1тичний вплив жТнок-лщер1в, яи обшмають виборч1 посади, е бшып по-тужним на сусшльно-пол1тичне та економ1чне життя кра'Тни. В той же час монарип особи жч ночоТ стал, маючи як правило значно менше шституцшних важел1в впливу на прийняття р1шень у держав^ слугують духовними авторитетами нацп, е уособленням спокоьшчних традицш та звича'Тв.
Цившзований св1т давно зрозум1в \ сприйняв необхщшсть активно'Т учас-т1 ж1нок у пол1тищ 1, без сумшву, визнав неощненну користь Т важливють тако'Т учасп. Присутшсть жшок у пол1тищ змшюе ТТ характер, ТТ спрямовашсть на користь сощально-ор1ентованих програм, ¡деал1в гумашзму \ ненасильства. На переконання Т. ЖулковськоТ, жшка, яка мае владу, бшып схильна йти на компромюи, дещо поступатися, шж чоловш. По-р1зному сприймають вони \ пол1тику як таку. Жшки сприймають ТТ радше на емощйно-побутовому р1вш. 1х перш за все хвилюють питания сощального, гумаштарного характеру. Половши сприймають пол1тику на когштивно-анал1тичному р1вш й щкавляться питаниями економ1чного, зовшшньопол1тичного характеру [30, с. 254].
Найдалекоглядшип пол1тики визнають, що прихщ ж1нок у пол1тику робить життя сусшльства справедлив! шим. повшшим, гармошйшшим, демократич-шшим. НайвТдом1ии жшки-пол1тики шдкреслюють прюритетшсть таких
проблем, як безпека в суспшьста, боротьба з корупщею, сощальне забезпе-чення, осв1та, охорона здоров'я, зайютсть 1 просування жшок по служб1 [31, с. 201]. Встановлення р1вносп м1ж чоловшами та жшками е умовою забез-печення стабшьного розвитку сусшльства. Гендерна р1вшсть передбачае од-наковий статус для чоловЫв 1 ж1нок, однаков1 умови для реал1зацп !хшх громадянськпх прав та однаковий потенщал для того, щоб зробити свш вне-сок у нащональний, пол1тичний, економ1чний, сощальний 1 культурнпй роз-впток, а також р1вш права на користування результатами цього розвитку [32, с. 110].
Гендерш стосунки у сфер1 роз под ¡лу влади й полтмноТ д1яльносп в украшському суспшьста мають ознаки горизонтально! та вертикально! асиметри. Важко знайти сферу людсько! д1яльносп настшьки обтяжену стереотипами, як шштика [33, с. 271]. Хоча на сьогодш 1 прийнято досить багато закошв, ям повинш були б сприяти подоланню гендерних стереотип! в, але ми й надал1 бачимо присутшсть дискримшаци в украшському суспшьста. В Укршш й до-тепер пануе патр1архальний тип полтшноТ культури, який перешкоджае доступу жшок до полтжи, вважаючи дану сферу чолов1чою справою. Водночас в украшському суспшьста сформувалася об'екгивна потреба змшити тради-цшш функцюнальш рольов1 розподши м1ж представниками чолов1чоТ та ж1-ночо'1 стал, яка вже не може бути зшвельована небажанням чи нездатшстю сусшльства усвщомити п. 1сторично склалося так, що украшський чоловш брав на себе роль борця у визвольних змаганнях наци 1 гинув у розквт сил, жшка ж залишалася берегинею роду, насамперед його ф1зичноТ частини, тому спектр п сощальних ролей пов'язаний перш за все ¡з ам'ею. Ситуащя прин-ципово не змшилася 1 в радянсьи часи попри задекларовану емансипащю жшки в Радянському Союзг Саме в радянсью часи знищили повагу до власне традицшного способу самореал1зацп украшсько! жшки в ам'Т, не змшивши самого реального становища жшок.
На сьогодш питания гендерно! р1вносп в украшськш пол1тищ також за-лишаеться вщкритим. Зпдно з м1жнародною базою даних Мтжпарламентсько! сшлки, станом на 1 грудня 2018 р. жшки в середньому по св1ту займали лише 24,1 % мюць у нащональних парламентах. Однак Украша в цьому рейтингу з1 193 краш св1ту посша аж 148 мюце з цифрою лише 12,3% ж1нок у Верхо-вшй Рад1, подшяючи його з Л1бер1ею та Сьерра-Леоне [34]. Загалом краши колишнього соцтабору не просунулися у лщери за кшьюстю ж1нок у парламентах. Трансформащйш процеси 1 боротьба за важлив1 економ1чш ресурси не сприяли значному залученню жшок до велико! полтжи. Хоча станом на червень 2016 р. в украшському Парламент! жшкам таки належать мюця в ке-р1вницта: 1рина Геращенко е Першою заступницею Голови Верховно! Ради, а Оксана СироТд - Заступницею Голови Верховно! Ради Украши. До складу
Кабшету МлшстрТв УкраТни, сформованому вщ 14 кв1тня 2016 р., у якому кшыасть мшютрТв та вще-прем'ер-мшютрТв становить 22 особи, увшшли дв1 жшки: Мшютром осв1ти 1 науки УкраТни стала Лшя Гриневич, Вще-прем'ер-мшютром ¡з питань европейсько'Т та евроатлантично'Т штеграци УкраТни при-значено 1ванну Климиуш-Цинцадзе. Тобто ми бачимо, що загалом спостер1-гаеться явище вертикально'Т гендерно'Т сегрегацп велико'Т пол1тики: р1вень присутносп жшок на найвищих пол1тичних посадах не вщповвдае заявленим у документах щеям р1вносп. Вертикальна гендерна сегрегащя спостершаеть-ся \ на мюцевому р1вш. Жшки значно менш представлеш на р1вш прийняття р1шень, окр1м селищних та сшьських рад. Станом на 2014 р., жшоче пред-ставництво на мюцевому р1вш становило 10% - в обласних радах, 23% - ра-йонних, 14% - мюьких, 43% - селищних, 51% - сшьських [35, с. 238]. Подь бш статистичш викладки пвдтверджують те, що в укра'Тнськш пол1тищ пану-ють гендерш стереотипи, яю формують свого роду наб1р загальноприйнятих суджень, що стосуються ¡снуючого становища жшок \ чоловшв, а також норм ТхньоТ поведшки, мотив1в та потреб. Гендерш стереотипи закршлюють ¡сну-юч1 гендерш розб1жносп Т стають перепоною до змш стану справ у сфер1 гендерних вщносин, зокрема й вадграють негативну роль у пол1тичнш сфе-рТ [36].
Необхщно, констатувати, що на р1вш буденно'Т свщомосп уявлення про чолов1че \ жшоче постшно функщонуе у вигляд1 гендерних стереотишв (мас-кулшшсть, фемшшсть та андропншсть) як досить стал1 уявлення про модел1 сощально'Т поведшки та риси характеру, притаманш чоловшам \ жшкам. Гендерш стереотипи маскулшносп \ фемшносп, яи отожнюють жшку \ чолов1-ка з традицшно-фемшними Т традицшно-маскулшними рисами, заважають ефективному долученню ж1нок до р1зних сфер життед1яльност1, у тому чист до поличного управлшня, а також жорстко мотивують чоловшв на «тради-цшно-маскулшний» (силовий, агресивний) стиль поведшки у полтщк що не обов'язково е ефективним [37, с. 86].
Анал1зуючи причини непросування жшок у пол1тику, можна виокремити багато загальновизнаних чинниив, що д1ють не лише в УкраТш, але й у свт. До них належать переду<лм гендерш вщ\<п нносп пол1тично'Т сощал1защТ, що обумовлюють слабку мотиващю жшок до пол1тично'Т активности нер1вно-м1ршсть у розподш р1зного виду ресурав, що обмежуе можливосп ж1нок-пол1тшав; особливосп жшочого життевого сценар1ю, який передбачае одно-оабну вщповщальшсть жшки за виховання д1тей та ведения домашнього господарства, а також домшування у масовш свщомосп традищйних гендерних стереотишв. Роль останшх з огляду на Тх широку розповсюджешсть вимагае особливо'Т уваги [38]. Жшки разом ¡з чоловшами мають навчатися полтши: теорп парт1 иного буд1вництва, партшно'Т д1яльносп, входження
в систему влади. Таке навчання в сучасних умовах передбачае не лише за-своення псиитичного чолсдачого досвщу партшно! д1яльносп, набутого за иоиередш десятишття та стсшття, а й привнесения до нього нових гендерних особливостей, тобто модифшацп та модершзацп такого досвщу й вироблен-ня нових форм i метод1в пол1тичних дш, вщповщного поличного вир1шен-ня державних i суспшьних проблем [39]. Отже, можна констатувати, що украшська пол1тика пронизана гендерними стереотипами i, незважаючи на численш законопроекта, яю свщчать про забезпечення piBHOcri Mi ж статями, й надал1 бачимо гендерну нер1вшсть. Ця проблема i сьогодш залишаеться довол1 актуальною та потребуе подалыпих дослщжень. Важливим е визна-чення рол1 сусшльного устрою у формуванш жшки як пол1тичного лщера; розкриття сутност1 жшочого лщерства як стилю полтшноТ д1яльносп, а та-кож узагальнення ¡сторичного досвщу жшочого пол1тичного лщерства в Укршш.
Для необхщно! змши укоршених стереотишв у свщомосп чоловшв i ж1нок на ixHi рольов1 функцп у суспшьста варто активно працювати 3i 3MI, через них шдсилювати позитивний образ жшки-полггика. Не потр1бно забувати, що кшыасний показник представництва ж1нок у вищих ешелонах влади е зна-ковим шд час анал1зу поличного, щеолопчного, сощального, релшйного i культурного контексту життя краши. Стушнь представництва жшок у полчищ та влад1 характеризуе виборчу систему, виборчу культуру, р1вень роз-витку громадянського суспшьства загалом [40].
Св1това практика пропонуе декшька шлях1в покращення балансу представництва жшок i чоловшв у пол1тичнш д1яльносп. Це i свщомо поставлена мета - вибрати до парламенту краши бшыпу кшьюсть ж1нок, i необхщнють стимулювати створен ня фонд ¡в для фшансування жшочих виборчих кампашй; це вимоги введения квот для кандидапв-жшок у партшних списках, i не на-прикшщ списив, а через один у порядковому чергуванш. Введения квот, звичайно, - це спещальний позитивний захщ, ix застосовують тимчасово з метою змши дисбалансу у сшввщношенш кшькосп чоловшв i жшок, шз-шше вони мають бути вщмшеш шд час досягнення бажаного ефекту, але як поштовх для змши полтшноТ культури квоти можуть ввдгравати позитивну роль.
Продовжуючи вищеозначену лопку С. Оксамитна зауважуе, що досвщ захщних демократичних краш демонструе можлив1 шляхи досягнення тендерного паритету: запровадження системи гендерних квот (приклад скандинавских та деяких захщноевропейських краш) або ж потужний загально-нащональний жшочий рух, що знаходить шдтримку у суспшьста та е могут-н1м лоб1 прийняття низки законодавчих акпв i контролю за дотриманням прав та iHTepecie жшок. В украшському суспшьста майже немае ознак под ¡оного
розвитку. 1дея запровадження гендерних квот не знаходить шдтримки Hi серед населения Украши, ш серед численних полггичних партш р1зного ¡деолопч-ного спрямування. Бшышсть пол1тичних партш, що будують свою д1яльшсть на ироголошуваних засадах демократ, тдтримують загальнодержавну риторику про повернення жшки у коло ciM'i як справжньоТ «Берегиш домаш-нього вогнища». Змют «жшочого» дискурсу в украшському суспшьста за традищею зведений насамперед до материнства, виховання д1тей, амейних справ [41, с. 316].
Висновки. Отже, слщ змшити ситуащю, за якою значне вщсторонення жшки вщ системи управлшня е лопчним результатом попереднього розвитку суспшьства. Безумовно, проблема конструктивного поеднання гендерних ролей у пол1тичнш д1яльносп, пропорщйна представлешсть у шй лщер1в-жпнок i л1дер1в-чолов1юв суттево збагачуе суспшьство, стимулюе його творчу енерпю, оптим1зуе процес прийгаття pinieHb. Ця проблема, безперечно, по-требуе не тшьки сощально-пол1тичного контролю за впровадженням основних принцишв гендерноТ pißHOCTi в життя нашого сусшльства, а й науковоТ реф-лекси.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ашщук Н. В. Основи тендерного права Украши: шдруч. для студент ¡в вищ. навч. закл. / Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». Одеса: Фешкс, 2013. 207 с.
2. Власова Т. И., Скнба Э. К. Тендер и феминистская теория в философии постмодерна: [монография]. Днепропетровск: Изд-во Маковецкий Ю. В., 2011. 124 с.
3. ВорчаковаI. G. Гендернапол1тика: навч. noci6. [для студенпв вуз1в III—IV |лвшв акрсдитацп | / Микола1в. нац. ун-т iм. В. О. Сухомлинського, Навч.-наук, ш-т ic-торй та права. Микола1в: Прокопчук Т. Ю. [вид.], 2014. 242 с.
4. Коломоець Т. О., Л ее к ¡на I. G. Гендерна р1вшсть в оргашзацп д1яльност1 орган1в прокуратури Украши: адмшютративно-правовий аспект: мо но граф ¡я / 3anopi3. нац. ун-т. Херсон: Гельветика, 2014. 179 с.
5. Лясота А. G. Сучасна гендерна пол1тика: св1товий доевщ та украшсью реалй: монограф1я / Дшпров. нац. ун-т ivi. Олеся Гончара. ЬПжин: НДУ ivi. М. Гоголя. 2017. 219 с.
6. Марценюк Т. Гендерна пол1тика Свропейського Союзу: загальш принципи та найкращ1 практики. Кшв: М1жнародний центр перспективних дослщжень, 2015. 44 с.
7. Марценюк Т. Тендер для Bcix. Виклик стереотипам. Кшв: Основи, 2017. 256 с.
8. Скиба Э. К. Тендерная идентичность в философии постмодернизма: монография. Днепропетровск: Монолит, 2014. 217 с.
9. Ставицька Л. О. Тендер: мова, евщомють, комушкащя: [монограф1я] / 1н-т укр. мови HAH Украши. Кшв: КММ, 2015. 438, [8] с.
10. Шконда В. В., Кальянов А. В. Гендерш вщносини на сучасному еташ: стан i про-блемн: монограф1я / шд наук. ред. В. В. Шконди. Донецьк: Норд-Прес, 2010. 286 с.
11. Брайсон В. Тендер и политика времени. Феминистская теория и современные дискуссии / пер. с англ. А. Якубина. Киев: Центр учебной литературы, 2011. 248 с.
12. Ahrens P. Actors, institutions, and the making of EU gender equality programs. London : Palgrave Macmillan, 2018. xv, 305 p.
13. Allam N. Women and the Egyptian revolution : engagement and activism during the 2011 Arab uprisings. New York, NY ; Cambridge, United Kingdom : Cambridge University Press, 2018. xiii, 221 p.
14. Bashevkin S. B. Women as foreign policy leaders : national security and gender politics in superpower America. New York, NY : Oxford University Press, 2018. xii. 266 p.
15. Burrell B.C. Women and politics: a quest for political equality in an age of economic inequality. New York, NY : Routledge, Taylor & Francis Group, 2018. viii, 268 p.
16. Chiva C. Gender, institutions and political representation: reproducing male dominance in Europe's new democracies. London, United Kingdom : Palgrave Macmillan, 2018. xii, 208 p.
17. Gender in Georgia : feminist perspectives on culture, nation, and history in the South Caucasus / ed. by M. Barkaia, A. Waterston. New York : Berghahn, 2018. xii, 238 p.
18. Gender, emancipation, and political violence : rethinking the legacy of 1968 / ed. by S. Colvin, K. Karcher. London; New York : Routledge, Taylor & Francis Group, 2019. ix, 163 p.
19. Gender: space /А. Meredith Cox, ed. Farmington Hills, Mich.: Macmillan Reference USA, A part of Gale, a Cengage Company, 2018. xv, 344 p.
20. Ossome L. Gender, ethnicity, and violence in Kenya's transition to democracy : states of violence. Lanham : Lexington Books, 2018. xxiv, 211 p.
21. Rosenbaum J. E. Constructing digital cultures : tweets, trends, race, and gender. Lanham : Lexington Books, 2018. viii, 335 p.
22. Runyan A. S. Global gender politics. Fifth Edition. New York ; London : Routledge. Taylor & Francis Group, 2019. xv, 198 p.
23. Scott J. W. Gender and the politics of history. New York : Columbia University Press. 2018. xviii, 263 p.
24. Stern О. M. Gender, conflict and international humanitarian law : a critique of the 'principle of distinction'. Abingdon, Oxon ; New York, NY : Routledge Taylor & Francis Group, 2019. ix, 242 p.
25. The politics of gender / ed. by A. Trier-Bieniek. Leiden ; Boston : Brill Sense, 2018.
xxx, 181 p.
26. Zerai A. African women, ICT and neoliberal politics: the challenge of gendered digital divides to people-centered governance. London ; New York : Routledge, Taylor & Francis Group, 2019. xvi, 175 p.
27. Ткштолопчний енциклопедичний словник / [уклад.: Jl. М. Герасша, В. Л. По-rpi6m, I. О. Полщук та ш.]; за ред. М. П. Требша. Харюв: Право, 2015. 816 с.
28. Грицяк H. Формування гендерно! псштики в Укра1ш: проблемы теори, методологи, практики: моиограф1я. Кшв: Вид-во ПАДУ, 2004. 384 с.
29. Десять найсильшших кра1н св1ту, якими правлять жшки. URL: http ://www.zhinka-online .com.ua/novini-dlya-zhinki/politika/172-1O-naisylnishykh-krain-svitu-iakymy-pravliat-zhinky.html (дата звериеиия: 23.01. 2019).
30. Жулковська Т. G. Вплив статево рольових стереотип ¡в на сприймання особистю-тю пол1тичних подш. Проблема политично)' пспхологи та и роль в становлент громадяннна украТнсъкоТ державн: матер1али Друго! Всеукр. наук. конф. 13-14 листоп. 1997 р. Кшв: Генеза, 1997. С. 254-257.
31. ГБрен М., Грицяк Н., Василевська Т., 1ваницька О. Гендерш аспекта державно! служби: |монограф1я| / за заг. ред. Б. Кравченка. Кшв: Основи, 2002. 335 с.
32. Требш М. П. Розвиток громадянського сусгпльства в Укранп в контскст1 еврош-теграцн. Укратсъшш сощум. 2014. № 1(48). С. 106-118.
33. Сучасна полтина лексика: навч. енциклопед. слов.-довщ. / [I. Я. Вдовичин. Л. Я. Угрин, Г. В. Шипунов та ш.]; за наук. ред. Н. М. Хоми. Льв1в: «Новий Св1т-2000», 2015. 396 с.
34. Women in National Parliaments. URL: http://archive.ipu.org/wmn-e/classif.htm (accessed: 23.01.2019).
35. Марценюк Т. Залучешсть ж ¡но к у пол1тику: краши GC i УкраУна. Гендерна pie-нгстъ i розвиток: погляд у контекстг европейсъкостратеги Укроти. Кшв: Запов^, 2016. С. 235-244.'
36. Ошщенко Н. М., Матв1енко О. В., Береза С. В., Томашевська М. О. Свропсйський правовий вим1в гендерно чутливо! пол1тики: | мо но граф ¡я |. Ки!в: 1н-т держави i права ¡м. В. М. Корецького НАН Украши, 2005. 144 с.
37. Ренкш П. Тендер i державна пол1тика. Кшв: Видавництво Соломп Павличко Основи, 2009. 394 с.
38. Гендерний розвиток в Укра!'н1. Реалн й перспективи / пер. М. Корчинська; шдгот. Т. Мельник [таш.] ; фото С. Пятерников. Кшв, ЛОГОС, 2003. 104 с.
39. Трофименко Л. С. «Жшоче питания»: шюзн та реальшсть. Актуалът проблема полШики. 2001. Вип. 10-11. С. 336-341.
40. Трофименко Л. С. Роль сусшльного устрою у полтгашй сощал1зацп жшки. Юрнднчтш eicmiK. Одеса: Юридична л1тсратура. 2001. № 1. С. 83-88.
41. Оксамитна С. Гендерш вщносини кр1зь призму громадсько! думки в Укра!ш i свт. Havmei записки НаУКМА. 2001. Т. 19. Спещальний випуск. С. 311-317.
REFERENCES
1. Anishchuk, N. V. (2013). Osnovv hendernoho prava Ukrainy. pidruch. dlia stud, vyshch. navch. zakl. / Nats, un-t «Odes, yuryd. akad.». Odesa: Feniks [in Ukranian],
2. Vlasova, Т. I., Skiba, Je. K. (2011). Gender i feministskctja teorijavfilosofiipostmoderna: [monografija]. Dnepropetrovsk: Izd-vo Makoveckij Ju. V. [in Russian],
3. Vorchakova, I. Ye. (2014). Henderna polityka: navch. posib. [dlia studentiv vuziv III-IV rivniv akredytatsii] / Mykolaiv. nats. un-t im. V. O. Sukhomlynskoho. Navch.-nauk. in-t istorii ta prava. Mykolaiv: Prokopchuk T. Yu. [vyd.] [in Ukranian],
4. Kolomoiets, T. 0., Lieskina, I. Ye. (2014). Henderna rivnist v orhanizatsii diialnosti orhcmivprokuratuty Ukrctiny: administratywno-pravovyi aspekt: monohrafiia/Zaporiz. nats. un-t. Kherson: Helvetyka [in Ukranian],
5. Liasota, A. Ye. (2017). Suchasna hendernapolityka: svitovvi dosvid ta ukrainski realii: monohrafiia / Dniprov. nats. un-t im. Olesia Honchara. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia [in Ukranian].
6. Martseniuk, T. (2015). Henderna polityka Yevropeiskoho Soiuzu: zahalni pryntsvpv ta naikrashchi praktvky. Kyiv: Mizhnarodnyi tsentr perspektyvnykh doslidzhen [in Ukranian].
7. Martseniuk, T. (2017). Hender dlia vsikh. Vyklyk stereotypam. Kyiv: Osnovy [in Ukranian].
8. Skiba, Je. K. (2014). Gendernaja identichnost'v filosofii postmodernizma: monografija. Dnepropetrovsk: Monolit [in Russian],
9. Stavytska, L. O. (2015). Hender: mova, svidomist, komunikatsiia: [monohrafiia] / In-t ukr. movy NAN Ukrainy. Kyiv: KMM [in Ukranian],
10. Shkonda, V. V., Kalianov, A. V. (2010). Henderni vidnosvnv na siichasnomn etapi: stan i problemy. monohrafiia / pid nauk. red. kand. tekhn. nauk, prof. V. V. Shkondy. Donetsk: Nord-Pres [in Ukranian],
11. Brajson, V. (2011). Gender i politika vremeni. Feministskaja teonja i sovremennve diskussii / per. s angl. Alekseja Jakubina. Kiev: Centr uchebnoj literatury [in Russian].
12. Ahrens, P. (2018). Actors, institutions, and the making ofEU gender equality programs. London : Palgrave Macmillan.
13. Allam, N. (2018). Women and the Egyptian revolution : engagement and activism during the 2011 Arab uprisings. New York, NY; Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press.
14. Bashevkin, S. B. (2018). Women as foreign policy leaders : national security and gender politics in superpower America. New York, NY : Oxford University Press.
15. Burrell, B. C. (2018). Women and politics: a quest for political equality in an age of economic inequality. New York, NY : Routledge, Taylor & Francis Group.
16. Chiva, C. (2018). Gender institutions and political representation : reproducing male dominance in Europe's new democracies. London, United Kingdom : Palgrave Macmillan.
17. Barkaia, M., Waterston, A. (Eds.). (2018). Gender in Georgia :feminist perspectives on culture, nation, and history in the South Caucasus. New York : Berghahn.
18. Colvin, S., Karcher, K. (Eds.). (2019). Gender emancipation, and political violence : rethinking the legacy of1968. London ; New York : Routledge, Taylor & Francis Group.
19. Cox, A. M. (Ed.). (2018). Gender: space. Farmington Hills, Mich.: Macmillan Reference USA, A part of Gale, a Cengage Company.
20. Ossome, L. (2018). Gender ethnicity.; and violence in Kenya's transition to democracy : states of violence. Lanham : Lexington Books.
21. Rosenbaum, J. E. (2018). Constructing digital cultures: tweets, trends, race, and gender. Lanham : Lexington Books.
22. Runyan, A. S. (2019). Global gender politics. Fifth Edition. New York ; London : Routledge, Taylor & Francis Group.
23. Scott, J. W. (2018). Gender and the politics of history. New York : Columbia University Press.
24. Stern, O. M. (2019). Gender conflict and international humanitarian law: a critique of the 'principle of distinction '. Abingdon, Oxon ; New York, NY : Routledge Taylor & Francis Group.
25. Trier-Bieniek, A. (Ed.). (2018). The politics of gender. Leiden ; Boston : Brill Sense.
26. Zerai, A. (2019). African women, ICTand neoliberal politics: the challenge of gendered digital divides to people-centered governance. London ; New York : Routledge, Taylor & Francis Group.
27. Trebin, M. P. (Ed.). (2015). Politolohichnyi entsyklopedychnvi slovnvk / uklad.: [L. M. Herasina, V. L. Pohribna, I. O. Polishchuk tain.]. Kharkiv: Pravo [in Ukranian],
28. Hrytsiak, N. (2004). Formuvannia hendernoi polityfy v Ukraini: problemv teorii, metodolohii, praktyky: monohrafiia. Kyiv: Vyd-vo NADU [in Ukranian],
29. Desiat naisylnishykh krain svitu, yakymy pravliat zhinky. Retrieved from http ://www.zhinka-online .com.ua/novini-dlya-zhinki/politika/172-10-naisylnishykh-krain-svitu-iakymy-pravliat-zhinky.html [in Ukranian].
30. Zhulkovska, T. Ye. (1997). Vplyv statevo rolovykh stereotypiv na spryimannia osobystistiu politychnykh podii. Problemv politychnoi psykholohii ta vii rol v stanovlenni hromadianvna iikrainskoi derzhavy: material}' Dmhoi Vseiikr naiik. konf. 13-14 lystop. 1997 r. - Problems ofpolitical psychology> and its role in the formation of a citizen of the Ukrainian state: Proceedings of the Second Ukr Scientific Conference. Kyiv: Geneza, 254-257 [in Ukranian],
31. Piren, M., Hrytsiak, N., Vasylevska, T., Ivanytska, O. (2002). Henderni aspekty derzhavnoi shizhby: [monohrafiia] / Za zah. red. B. Kravchenka. Kyiv: Osnovy [in Ukranian].
32. Trebin, M. P. (2014). Rozvytok hromadianskoho suspilstva v Ukraini v konteksti yevrointehratsii. Ukrainskyi sotshim - Ukrainian Society, -/(48), 106-118 [in Ukranian].
33. Khoma, N. M. (Ed.). (2015). Siichasna politychna leksyka: navch. entsykloped. slovnyk-dovidnyk / I. Ya. Vdovychyn, L. Ya. Uhryn, H. V. Shypunov ta in. Lviv: «Novyi Svit-2000» [in Ukranian],
34. Women in National Parliaments. Retrieved from http://archive.ipu.org/wmn-e/classif. htm.
35. Martseniuk, T. (2016). Zaluchenist zhinoku polityku: krainy YeS i Ukraina. Henderna rivnist i rozvytok: pohliad u konteksti vevropeiskoi stratehii Ukrainv - Gender equality and development: a view in the context of the European strategy of Ukraine (pp. 235-244). Kyiv: Vydavnytstvo «Zapovit» [in Ukranian],
36. Onishchenko, N. M., Matviienko, O. V., Bereza, S. V., Tomashevska, M. O. (2005). Yevropeiskyi pravovvi vvmiv henderno chitilyvoi poliiyky: [monohrafiia]. Kyiv: In-t derzhavy i pravy im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy [in Ukranian],
37. Renkin, P. (2009). Hender i derzhavnapolityka. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko Osnovy [in Ukranian].
38. Hendernyi rozvytok v Ukraini. Realii y perspektyvy (2003) / per. M. Korchynska; pidhot. T. Melnyk [ta in.] ; foto S. Piaternykov. Kyiv, LOHOS [in Ukranian],
39. Trofymenko, L. S. (2001). «Zhinoche pytannia»: iliuzii ta rcalnist. Aktualni problemy polityfy - Actual problems ofpolitics, Issue 10-11, 336-341 [in Ukranian],
40. Trofymenko, L. S. (2001). Rol suspilnoho ustroiu u politychnii sotsializatsii zhinky. Yurydychnyi visnvk - Legal Bulletin. Odesa: Yurydychna literatura, 1, 83-88 [in Ukranian].
41. Oksamytna, S. (2001). Henderni vidnosyny kriz pryzmu hromadskoi dumky v Ukraini i sviti. Naukovi zapvsky NaUKMA - Scientific notes ofNaUKMA, 19. Special Issue, 311-317 [in Ukranian].
Шкур ко Наталья Витальевна, старший преподаватель Харьковского государственного университета питания и торговли, Украина
ТЕНДЕРНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ УКРАИНСКОЙ ПОЛИТИКИ
Раскрыты сущностные характеристики тендерного подхода к политической деятельности. Проанализированы основные тендерные стереотипы, присущие украинскому обществу. Определены факторы и условия формирования имиджа женщины-политического лидера. Проанализированы проблемы формирования нового типа женщины-лидера в политической сфере современного украинского общества. Сформулировано ряд рекомендаций по уменьшению уровня тендерного неравенства в политическом пространстве Украины.
Ключевые слова: гендерное неравенство, гендерная политика, гендерные стереотипы, женщина-лидер, политика.
Shkurko Natalya Vitaliyivna, Senior Lecturer ofKharkiv State University of Food Technology and Trade, Ukraine
GENDER DIMENSION OF UKRAINIAN POLITICS
Problem setting. Modern Ukrainian politics requires the formation of a new type of political leader - a woman and a man, which combines both "female " and "male " managerial qualities. They are women-leaders who inclined to compromise, peaceful forms of activity, a complex vision ofproblems, taking into account the prospect of any decision, for joint actions with male politicians, and make it possible to unite efforts in achieving the important social and political goals of the country.
Recent research and publications analysis. Since the proclamation of Ukraine as an independent state, the problems of women's participation in the political life of Ukraine have become the subject of numerous scientific discussions, conferences, seminars, political research.
Paper objective. The purpose of the article is to elucidate gender stereotypes that affect the status of the woman-leader at higher levels of Ukrainian authorities. Social thinking is extremely stereotyped, and double standards are the prevailing norm all over the world and particularly in Ukraine. The origins of this phenomenon in our state reach even more primitive times, and the immediate consequences negatively affect the position of women and the development of society as a whole, including in the political sphere. Ukraine is still at the initial stage of the formation of gender democracy and the political-state system, the norms declared by it are torn off from the real state of affairs.
Paper main body. The processes of democratization and hiimanization embracing contemporary Ukrainian society include the creation of various opportunities for self-realization of the individual regardless of its nationality, social origin, gender and age. The development strategy of the 21st century is aimed at establishing the principles of parity representation of articles based on gender balance and gender balance in society. The basis for the functioning of society in the third millennium shoidd be the system of expressing the will of both sexes - men and women as equal rights, not only legally enshrined, but also really secured in political and legal principles, actions and building up public and state structures. Leading women, having a tendency towards political activity, communicating with people, speaking with the people, the ability of speaking, having great will and stubbornness, organizational skills, firmness and determination, devotion to the ideals of their Motherland, have been able to achieve high state positions, due to favorable circumstances, stubbornly fighting, became subjects of supreme power Taken together, it is evident that a woman-leader will eventually be able to move from a category of rare phenomena to a more common fact in the political life of European society. The civilized world has long understood and accepted the need for active participation of women in politics and undoubtedly acknowledged the invaluable benefits and importance of such participation. The presence of women in politics changes its character, its orientation in favor of social-oriented programs, the ideals of humanism and non-violence.
Conclusions of the research. Summarizing our study, it shoidd be noted that Ukrainian politics is permeated with gender stereotypes, and despite numerous bills that ensure equality between sexes, we continue to see the presence of gender inequality. This problem remains rather relevant today and requires further research. It is important to determine the role of social structure in shaping a woman as a political leader: disclosure of the essence of women's leadership as a style ofpolitical activity, as well as a generalization of the historical experience of women's political leadership in Ukraine.
Keywords: gender inequality, gender politics, gender stereotypes, woman-leader, politics.
