CC BY
44і потім, випрямляючи лікоть, завершує другу частину прийому ударом правої в голову.
Як показала практика, використання даних вправ сприяє: прискореному формуванню правильної техніки ведення бою, виконанню ударів і захистів, загостреному почуттю дистанції, прищеплюванню “смаку” до роботи на ближній і середній дистанціях, що вже на ранніх стадіях підготовки дозволяє навчати кікбоксерів універсальному стилеві ведення бою [1-8].
Висновки.
Застосовувана нами методика показала, що спортсмени стали осмислено відноситися до тренувань. Швидко підвищувалися їх інтелектуальна, тех-ніко-тактична підготовка, значно знизився травматизм, і підвищилася результативність їхніх виступів на змаганнях [3,6,7,8]. А також покращилися відвідуваність тренувань, їх освітні, виховний рівні і підвищилася успішність у навчальних закладах.
Дослідження підтвердили ефективність наших методик. Вони можуть бути використані при організації фізичного і спортивного удосконалювання студентської молоді. Дана методика може застосовуватися в спортивних школах - інтернатах, загальноосвітніх школах зі спортивною спрямованістю, у технікумах фізичної культури, у вузах, училищах Олімпійського резерву й в ін. навчальних закладах.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впровадження оригінальних вправ у педагогічний процес единоборців.
Література
1. Бєлих С.І. Проблеми удосконалювання підготовки кікбок-серів.//УІ Міжнародний науковий Конгрес. Варшава, 69.06.2002. - С. 160-167.
2. Бєлих С.І. Освіта і наука в сучасному Олімпійському русі. //І Міжнародний конгрес: «Спорт і здоров’я». І том. Матеріали конгресу. Росія. Санкт-Петербург, 9-11.10.2003 р. -С. 124-130.
3. Бєлих С.І.Жіночий бокс. Донецьк: Донну, 2004. - 551с.
4. Бєлих С.І.Жіночий кікбоксинг. Донецьк:Донну, 2004. -407с.
5. Деминський О.Ц. Розвиток здібностей у спортивній діяльності. - Донецьк: Донеччина, 1996. - 333 с.
6. Жданов Ю.М. Психофізіологічна підготовка єдиноборця.
- Донецьк: Донижт, 2003. - 600 с.
7. Жданов Ю.Н. Технічна підготовка боксера. - Донецьк: Донецьк: АТ Видавництво «Донеччина», 1997, 340 с.
Надійшла до редакції 28.03.2007р.
ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЇ ДИХАЛЬНИХ ВПРАВ В ОПТИМІЗОВАНІЙ ІНДИВІДУАЛЬНІЙ ОЗДОРОВЧІЙ ПРОГРАМІ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВУЗІВ
Верблюдов І.Б., Лоза Т.О.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
Анотація. Внаслідок зниження темпів розвитку інфраструктури фізичної культури у вузах і тенденції до підвищення коштовності спортивно-оздоровчих послуг, в останнє десятиріччя значно збільшилась кількість студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціаль-
ної медичної групи. Тому, у числі першочергових заходів, спрямованих на подолання кризової ситуації, що склалася, необхідне активне залучення студентів до систематичних самостійних занять фізичною культурою. У розробленій оптимізованій індивідуальній тренувально-оздоровчій програмі для самостійного використання студентами обґрунтовано доцільність використання дихальних вправ.
Ключові слова: здоров’я, студенти, індивідуальна, оздоровча, програма, оптимізація, дихальні, вправи. Аннотация. Верблюдов И.Б., Лоза Т.А. Исследование действия дыхательных упражнений в оптимизированной индивидуальной оздоровительной программе для студентов педагогических вузов.
Вследствие снижения темпов развития инфраструктуры физической культуры в вузах и тенденции к повышению стоимости спортивно-оздоровительных услуг, в последнее десятилетие значительно увеличилось количество студентов, отнесённых по состоянию здоровья к специальной медицинской группе. Поэтому, в числе первоочередных мероприятий, направленных на преодоление кризисной ситуации, которая сложилась, необходимо активное привлечение студентов к систематическим самостоятельным занятиям физической культурой. В разработанной оптимизированной индивидуальной тренировочно-оздоровительной программе для самостоятельного использования студентами обосновано целесообразность использования дыхательных упражнений.
Ключевые слова: здоровье, студенты, индивидуальная, оздоровительная, программа, оптимизация, дыхательные, упражнения.
Annotation. Verbludov I.B., Loza T.A. Research of action of respiratory exercises in the optimized individual improving program for students of pedagogical high schools. Scientific novelty of obtained results: the received data on the maintenance and the technique of the fulfillment of the optimum health-improving programme which directly and indirectly influences the positive results of the solved problem national health. The specificity of a training component at a formation of a health-improving programme is revealed. The conclusions concerning the wore which is theoretically necessary and possible in the practical realization in the context of the notion “corporal culture” are received. The model of individual health-improving programme as the method of the optimum use of the means of the restored health is proved.
Key words: individual; health-improving programme; the students of pedagogical high schools; optimization.
Вступ.
Аналіз останніх досліджень показав, що ланка “вчитель - школяр” має значні вади для якісного використання її у покращенні здоров’я учнівської молоді [3]. Для поліпшення її актуальною є активізація самостійної тренувально-оздоровчої роботи зі студентською молоддю [2, 4]. Під час навчання в педагогічному вузі, майбутні вчителі, поряд з здобуттям основної професії, повинні набути твердих знань, вмінь, навичок використання індивідуальних засобів фізичної культури для поліпшення та збереження здоров’ я. Використання засобів фізичної культури для підвищення фізичного здоров’ я значною мірою пов’язане із застосуванням індивідуальних тренувально-оздоровчих програм (ІТОП) і широких мотиваційних настанов на їх беззаперечне виконання у продовж життя.
ІТОП - це щоденні заходи, які сприяють
гармонізації та вдосконаленню психофізичних процесів організму людини і охоплюють широкий спектр факторів: оптимальний руховий режим, регулювання ваги тіла, складання необхідного харчового раціону, заходи по очищенню організму, пси-хорегуляцію, загартовування, самомасаж та інше.
Однією із важливих умов в якісному використанні ІТОП є оволодіння вмінням регулювати процес дихання, м’язовий тонус, роботу внутрішніх органів, взаємодію психофізіологічних процесів організму та інше.
Від якості і рівня м’язового напруження багато в чому залежить потреба організму в кисні, а під дією реалаксації знижується потік імпульсації від м’язів, зв’язок і суглобів у центральну нервову систему. М’язова реалаксація, яка використовується у багатьох варіантах, підвищує рівень перебігу нервових процесів. У результаті перехід від напруження м’ язів до реалаксації і знову до напруження сприятиме своєрідній гімнастиці нервових процесів, зокрема вегетативної нервової системи. Запропонована нами методика застосування дихальних вправ і оптимальних короткочасних затримок дихання після вдиху, а іноді і на висоті вдиху, підвищує стійкість організму до кисневої заборгованості, що благотворно впливає на ферментні системи, на кровопостачання серця і мозку. Система вправ, запропонована нами, підвищує функціональні можливості організму. При виконанні цих вправ регулюється артеріальний тиск, активізуються кровоносні судини і капілярна сітка, поліпшується забезпечення організму киснем, урівноважуються нервові процеси.
Робота виконана у зв’язку з планом наукових досліджень кафедри ТМФК Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макарен-ка на 2000 - 2005 рр.
Формулювання цілей роботи.
Метою даної роботи є обґрунтування використання дихальних вправ в оптимізованій індивідуальній тренувально-оздоровчій програмі студентів педагогічних вузів для покращення їх функціонального стану. Для досягнення поставленої мети були використані наступні методи дослідження: педагогічний експеримент; функціональні проби Генча і Штанге; педагогічне тестування.
У дослідженні брала участь експериментальна група - кількість 206 студентів, у яку ввійшло 122 студентки і 84 студенти. Для порівняльної оцінки були обстежені 210 студентів контрольної групи (125 студентів жіночої статі та 85 чоловічої статі). Загальна кількість досліджених складала 416 осіб.
При проведенні експерименту студенти експериментальної і контрольної груп займалися обов’язковими заняттями з фізичного виховання за програмою університету. З метою навчання студентів навичкам самостійного оздоровчого тренування, для експериментальної групи досліджуваних була впроваджена система заходів для
оволодіння навичками ІТОП.
Результати дослідження.
Процесами зовнішнього дихання можна керувати через скелетну дихальну мускулатуру. Свідомі впливи на вегетативні процеси через дихання опосередковані скелетною мускулатурою, тому є вихідною ланкою в підпорядкуванні вегета-тики свідомості і моторній системі [5]. Від того, як дихає людина, значною мірою залежить її здоров’я. За допомогою дихання можна свідомо впливати на внутрішні органи. Існує досить багато захворювань, виникнення яких пов’язане з порушенням дихання. При порушеннях зовнішнього дихання безпосередньою причиною захворювань є не киснева недостатність і погіршення газообміну, а неправильний режим дихання. Хибний режим зовнішнього дихання спричиняє розлад функцій різних органів. Головним і найсерйознішим наслідком порушення дихання часто є не зміни в газообміні, а розладнання серцевої діяльності. За допомогою дихальних вправ можна керувати дихальними м’язами і, таким чином рефлекторно впливати на інші такі функції: серцеву, кровообіг, вегетативну нервову систему. Так, з допомогою затримки дихання можна вплинути на вегетативну нервову систему і через неї свідомо міняти функцію серця і кровообігу. Вольова гіпоксія при затримці дихання спричиняє розширення судин мозку й серця і звуження периферичних кровоносних судин. Сильний форсований вдих і особливо сильний форсований видих не тільки очищують дихальні шляхи, а й под -разнюють слизову оболонку носа, зокрема, її рецептори повітряним струменем. Ці рецептори, в свою чергу, приводять у дію вегетативні рефлекси, внаслідок чого розширюються бронхи та їхні найдрібніші розгалуження - бронхіоли, що полегшує проникнення повітряного струменя до легеневих альвеол. Таким чином, зміцнюється весь дихальний апарат, загартовується проти всіляких захворювань, передусім, простудних. Оптимізую -чи ІТОП, ми застосували певний набір дихальних вправ, створений йогами і широко застосовуваний у світовій практиці оздоровлення [6]. На таблиці 1 наведений набір дихальних вправ, оптимізованих нами для ІТОП.
Методика виконання дихальних вправ.
В оптимізованих ІТОП дихальні вправи виконуються щодня.
Під час експерименту дихальні вправи виконувались як на групових заняттях, так і самостійно. Рекомендований час виконання 10:00 -12:00 або 17:00 - 19:00. Нами рекомендовано ці вправи виконувати перед іншими видами навантажень ІТОП.
Для визначення функціонального стану студентів на кожному етапі експерименту також були застосовані проби Генча і Штанге. Результати вимірювання представлені в таблиці 2, а динаміка змін показників - на рисунках 1 і 2.
Таблиця 1. Дихальні вправи в оптимізованій ІТОП
№ п.п. Опис вправ Напрямок фізіологічної дії
1 2 3
1 Черевне дихання. В.п. - стійка ноги нарізно. Повільно вдихнути через ніс, випинаючи живіт. Видих, втягуючи живіт. Груди, плечі нерухомі. Покращення травлення, зміцнення серця. Нормалізація кров’яного тиску. Зміцнення органів дихання. Покращення роботи печінки.
2 Середнє дихання (діафрагмальне). Вдихаючи через ніс, розширюємо ребра; видихаючи, здавлюємо їх. Живіт та плечі нерухомі. Зміцнення серця. Нормалізація кров’яного тиску. Зміцнення органів дихання.
3 Верхнє дихання. Вдихаючи піднімаємо плечі, видихаючи -опускаємо. Живіт і ребра нерухомі. Оздоровлення лімфатичної системи, укріплення органів дихання.
4 Повне дихання. Стоячи, сидячи, лежачи повільно вдихаємо, послідовно виконуючи три попередні дії. Поволі видихаємо у тому ж порядку: живіт, ребра, плечі. Покращення травлення. Зміцнення серця. Нормалізація тиску крові. Оздоровлення лімфатичної системи. Зміцнення дихального апарату.
5 Сидячи, лежачи, стоячи повний вдих, затримка дихання на 32 сек., видих. Зміцнення органів дихання. Зміцнення серця.
6 Сидячи, лежачи, стоячи повний вдих, затримка дихання на 8 сек., видих через рот зі звуком “с”. Нормалізація тиску крові. Зміцнення органів дихання. Покращення роботи ендокринних залоз.
7 Сидячи, стоячи вдихи - видихи черевом, вдих черевом і через одну ніздрю поштовхами видихи. Те ж через іншу ніздрю. Покращення роботи мозку. Попередження захворювань верхніх дихальних шляхів.
8 Сидячи закриваємо праву ніздрю і робимо на 4 рахунки вдих через ліву ніздрю; затримуємо дихання на 16 рахунків, закриваємо ліву ніздрю і видихаємо через праву на 8 рахунків. Цикл повторюємо. Покращення роботи мозку. Зміцнення органів дихання.
9 Сидячи робимо декілька вдихів і видихів черевом, потім робимо повний вдих і затримку дихання на 14 сек., потім видих і повторюємо ще 2 рази. Запобігання захворюванню верхніх дихальних шляхів. Зміцнення органів дихання. Профілактика та лікування астми.
10 Стоячи повний вдих і 3-5 видихи поштовхом (якби гасячи полум’я свічки на відстані 2 м), повторити 3 рази. Прискорення виходу токсинів. Профілактика запорів. Очищення після дихальних отруєнь. Запобігання простуд.
11 Стоячи повний вдих, підняти руки уперед, зігнути три рази руки, стиснуті у кулаки до плечей, видих нахилом, руки опустити вниз. Випростовуючись, цикл повторюємо 2 рази. Зміцнення нервової системи. Очищення після дихальних отруєнь.
12 Стоячи робимо повний вдих і піднімаємо руки догори, пауза 6 сек., потім різким нахилом робимо видих із звуком “ха”, руки опускаємо униз; випростовуючись робимо вдих, піднімаючи руки догори і опускаємо руки з видихом . Цикл повторюємо ще 2 рази. Те ж лежачи, але при видиху робимо групування (фото 17). Попередження простудних захворювань. Зміцнення кровоносної системи. Очищення при дихальних отруєннях.
Слід відзначити, що у експериментальній групі спостерігався значний приріст показника проби Генча, який характеризує функціональний стан досліджуваних, про що свідчать результати проби від 31,45 ± 5,26 до 82 ± 4,75 (сек.) у чоловіків і від 22,86 ± 4,23 до 72,34 ± 5,42 (сек.) у жінок. У контрольній групі відповідно 31,34 ± 4,22 - 34,56 ± 6,25
і 21,06 ± 5,76 - 22,28 ± 8,56. Показники тестування також свідчать про ефективність запропонованої нами програми для підвищення функціонального стану.
При впровадженні оптимізованої ІТОП була використана проба Штанге для визначення ефектив-
Таблиця 2
Результати тестування проб Генча і Штанге у експериментальній та контрольній групах досліджуваних (сек.)
Проба Генча
Стать І тест Р ІІ тест Р
К.гр. п= 85 ч. п=125 ж. Е.гр. п= 84 ч. п= 122 ж. К.гр. п= 73 ч. п=116 ж. Е.гр. п= 75 ч. п= 103 ж.
X ± а X ± а X ± а X ± а
Ч. 31,34 ± 4,22 31,45 ± 5,26 0,15 > 0,05 34,56 ± 6,25 82,58 ± 4,75 52,36 < 0,05
Ж. 21,06 ± 5,76 22,86 ± 4,23 2,78 < 0,05 22,28 ± 8,56 72,34 ± 5,42 51,06 < 0,05
Проба Штанге
Ч. 49,15 ± 2,28 48,25 ± 4,34 1,68 > 0,05 50,05 ± 8,15 105,15 ± 9,44 37,71 < 0,05
Ж. 34,72 ± 5,20 35,22 ± 6,78 0,64 > 0,05 35,20 ± 6,15 86,15 ± 8,41 51,31 < 0,05
се к
90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
Вихідний рів ень
ІІ курс
V курс
□ Експериментальна (Ж .) Н Експериментальна (Ч.)
□ Контрольна (Ж .)
БІ Контрольна (Ч.)
Рис. 1. Динаміка змін показника проби Генча.
V курс
ІУ курс
ІІІ курс
ІІ курс
І курс
Вихідний рівень
0,0 20,0 40,0 60,0 80,0 1 00,0 1 20,0 сек ■
Рис. 2. Динаміка змін показника проби Штанге.
.......... 11 5~
З
І 46,5
ШШШШШШР582
ПП^П '•ГГ‘і44578о
] 35, 9
щггш^шгшіш48,0 ]РВВРВа±Е^4 9,о
А 35,0
І 86, 0
^Експериментальна
(Ч.)
□ Експериментальна
(Ж .)
□ Контрольна (Ч .)
а н ь л о р т н о К □ (Ж .)
ності дії запропонованої програми. З таблиці 3, де приведені середні показники першого і останнього тестування у нашому експерименті, видно, що є суттєва різниця у зміні показника між експериментальною та контрольною групами досліджуваних. Особливо відчутний приріст показників функціонального стану був на V курсі навчання. Це пов’язано з тим, що у експериментальній групі студенти використовували повний обсяг навантаження з аеробною спря-
мованістю.
Динаміка змін показника проби Штанге на всіх етапах експерименту наведена на рис. 2.
Аналіз результатів дослідження свідчить про ефективність застосування наведеного набору дихальних вправ у оптимізованій індивідуальній тренувально-оздоровчій програмі студентів для покращення їх функціонального стану.
Висновки.
1. Аналіз отриманих результатів свідчить про те що, після впровадження оптимізованої ІТОП у експериментальній групі студентів спостерігалися позитивні якісні зміни показників функціонального стану.
2. Показники тестування по пробі Генча у експериментальній групі змінилися від 31,45 ± 5,26 до 82,58 ± 4,75 сек. у чоловіків і від 22,86 ± 4,23 до 72,34 ± 5,42 сек. у жінок. У контрольній групі відповідно -від 31,34 ± 4,22 до 34,56 ± 6,25 і від 21,06 ± 5,76 до 22,28 ± 8,56. При впровадженні оптимізованої ІТОП спостерігалось суттєве відрізнення показників проби Штанге у експериментальній та контрольній групах досліджуваних на завершальній стадії експерименту у порівнянні із вихідними даними. Особливо відчутний приріст показників функціонального стану був на V курсі навчання. Це пов’язано з тим, що у експериментальній групі студенти виконували повний обсяг навантаження з аеробним спрямуванням, а також з застосуванням комплексу наведених дихальних вправ.
3. Наведений комплекс дихальних вправ можна рекомендувати для застосування у самостійній оздоровчій роботі студентів з метою покращення їх функціонального стану.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем дії дихальних вправ в оптимізованій індивідуальній оздоровчій програмі для студентів педагогічних вузів.
Література.
1. Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Человек и общество. - Донецк: Сталкер, 2002. - 464 с.
2. Апанасенко Г.Л. Валеологические принципы физическо -го воспитания // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. -Рівне: „Принт Хауз”, 2001. - Випуск 2. - С. 106-107.
3. Дубогай О.Д. Соціально-педагогічні і організаційні аспекти дослідження масових форм занять фізичними вправами в системі „сім’я - школа” // Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. „Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні”. - Київ - Луцьк: Вежа, 1996. - С. 134-138.
4. Канішевський С.М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самовдосконалення студенства. - К.: ІЗМН, 1997. - 270 с.
5. Карпман В.Л. Тестирование в спортивной медицине. - М.: ФиС, 1988. - 207 с.
6. Миланов А., Борисова І. Вправи йогів. - К.: Здоров’я, 1971.
- 144 с.
Надійшла до редакції 21.04.2007р.
РОЗРОБКА КОМПЛЕКСУ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ СТУДЕНТОК СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ГРУП З УРАХУВАННЯМ ЇХ ПОПЕРЕДНЬОГО МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ Веселова В.В., Підвальна О.В. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова
Анотація. Стаття розкриває проблеми мотивації студенток спеціальних медичних груп до занять фізичною культурою у вищому навчальному закладі, підвищення
витривалості після виконання ними запропонованого комплексу фізичних вправ за допомогою підручних засобів у позалекційний час.
Ключові слова: спеціальна медична група, мотивація, витривалість.
Аннотация. Веселова В.В., Подвальная Е.В. Разработка комплекса физических упражнений для развития общей выносливости студенток специальных медицинских групп с учетом их предыдущего местожительства. Статья раскрывает проблемы мотивации студенток специальных медицинских групп к занятиям физической культурой в высшем учебном заведении, повышения выносливости после выполнения ними предложенного комплекса физических упражнений с помощью подручных средств во внелекционное время.
Ключевые слова: специальная медицинская группа, мотивация, выносливость.
Annotation. Veselova V.V., Pidval’na O.V. Development of complex physical exercises for development of the generalendurance of students of special medical groups in view of their previous residence. Problems of motivation to physical culture lessons of high-school students were highlighted in the article. Raising of endurance results were exposed after complex physical exercises with dumb-bells that had been completed by students at the out-of-university time.
Keywords: special medical group, motivation and endurance.
Вступ.
Період, коли молодь закінчує школу і переходить до іншої діяльності, є дуже важливим. Великим психологічним навантаженням відзначається той проміжок часу, коли молода людина вирішує чим їй займатись у подальшому житті - піти працювати або навчатись з метою здобуття професії. Але, окрім зміни діяльності, випускники шкіл стикаються зі зміною розпорядку дня, оточення, збільшується фізичне і психологічне навантаження. Значна кількість студентів змінює сільську місцевість проживання на міську, що здійснює також свій певний вплив на них. Тому, головна мета роботи кафедри фізичного виховання і здоров’я Національного педагогічного університету ім. Драгоманова - допомогти студентам підтримати своє здоров’я, покращити фізичну форму задля сприяння молодим вчителям у їх майбутній роботі.
Очевидним є той факт, що заняття фізичною культурою серед студентів, особливо серед тих, які мають значні проблеми зі здоров’ям і відносяться до спеціальної медичної групи, зміцнять їх фізичний стан та повинні зацікавити їх до цього [2, 3, 5]. Тому важливим є не лише пошуки нових комплексів фізичних вправ, а також шляхи мотивування студентів до занять фізичною культурою.
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашої роботи було розробити комплекс вправ з предметом для розвитку та підвищення загальної витривалості студенток спецмедгрупи.
Задачі, що вирішувались під час проведення дослідження:
1. Оцінити стан фізичної підготовленості студенток спецмедгрупи на початку та вкінці навчаль-
