CC BY
39
УДК 575.856.57.017
Бобрицька О.М., к.вет.н., доцент, (о1ца.ЬоЬгк8кауа2410@цтаП.сот) ©
Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я, м.Хартв, Украгна
ФУНКЦИОНАЛЬНА ЕНЕРГО-1НФОРМАЦ1ЙНА СИСТЕМА
ОРГАН13МУ
У статт1 розкриваютъся ф1зюлог1чш мехатзми взаемодп оргашзму з зовюшнш середовищем, характер взаемодп окремих оргатв та систем за участ1 як нервовог, так / функцюналъногенерго-тформацтногсистеми.
Ключое1 слова: функцюналъна енерго-тформацтна система, б1олог1чно актиет точки, електромагштне еипромшюеання, функцюналъний стан.
Сучасна бюлопя розглядае оргашзм як багатор1вневу, саморегулюючу систему, що здатна адаптуватися до постшно змшних умов зовшшнього середовища. Пщкреслюючи роль зовшшнього середовища у процеЫ життед1яльност11.М.Сеченов писав:"Оргашзм без зовшшнього середовища, яке пщтримуе його юнування, неможливий, тому до поняття оргашзм обов'язково входить I зовшшне середовище". Завдяки зовшшньому середовищу оргашзм отримуе ус1 поживш речовини, що необхщш у якост! пластичного та енергетичного матер1алу та кисень, який використовуеться для окиснення метаболтв ¿з видшенням велико! кшькост! енерги.
Загальновизнаним е рефлекторний характер взаемодп оргашзму з зовшшшм середовищем вщповщно до якого уЫ змши зовшшнього та внутршнього середовища сприймаються чутливими нервовими заюнченнями з наступним передаванням ¿мпульЫв збудження до центрально! нервово! системи для обробки дано! шформацп та з наступним передаванням прийнятих ршень еферентними нервовими волокнам до ефектор1в. УЫ змши, що вщбуваються у тканинах та органах у вщповщь на дш подразниюв направлен! на боротьбу з р!зномаштними факторами та пщтримку гомеостазу. При цьому до вщповщ! задшються ус! мехашзми регуляц!! функцш, у тому числк ! нервова, ! гуморальна, з подальшими змшами функц!онально! активност! ендокринних залоз, особливо для пщтримки метабол1чного гомеостазу в оргашзмг
Вщповщно до вчення П.К.Анох!на про функцюнальш системи у мехашзм! пщтримки гомеостазу важливе мкце займае явище зворотньо! аферентац!!, коли ус! змши, що вщбуваються у тканинах та органах сприймаються акцепторами ди та збудження, що виникае направляеться додатковими аферентними нервовими волокнами до ЦНС для подальшо! обробки шформаци [18]. При цьому, у пщтримщ гомеостазу одночасно беруть участь багато функцюнальних систем оргашзму, серед яких можна видшити основн! та додатков!. Наприклад, у пщтримщ температурного гомеостазу оргашзму беруть участь функцюнальш системи кровооб1гу, дихання, видшення, обмшу речовин та шш1 пщ контролем ЦНС, включаючи кору великих швкуль головного мозку.
© БобрицькаО.М., 2012
13
Розглядаючи обмш речовин як бюлопчну основу життя,як вщмшшсть живо! матери вщ неживо!, ми недостатньо придшяемо уваги проблемам бюенергетики, хоча \ знаемо, що у процес1 обм1ну речовин потенцшна енерпя бшюв, жир1в та вуглевод1в звшьнюеться та видшяеться у форм1 теплово!, електрично!, х1м1чно! енерги. Та й у год1вл1 тварин ми використовуемо енергетичну кормову одиницю, розраховуючи енергетичну потребу оргашзму тварин для шдтримки основних процеав життед1яльносп, а також молочно!, м'ясно! та шших продуктивних якостей тварин. Ми знаемо як вщбуваеться обмш речовин м1ж оргашзмом та зовшшшм середовищем, як1 змши зазнають поживш речовини та у вигляд1 яких продукт1в вони видшяються з оргашзму. Разом з тим, признаючи обмш речовин \ обмш енерги як "дв1 сторони од1е! медалГ', ми обмежеш знаниями про обмш енерги м1ж зовшшним середовищем та оргашзмом, про енергетичну систему, про функцюнальне призначення енерги {таке шше.
Але з зовшшнього середовища ми отримуемо не лише поживш речовини та кисень, а на оргашзм впливають р1зномаштш джерела енерги у вигляд1 сонячних, косм1чних, земних та р1зних техногенних випромшювань, яю мають багатогранний характер впливу [3]. Усе живе на Земл1 зазнае дп електромагштних коливань. Багато функцюнальних та оргашчних порушень у оргашзм1 у вигляд1 епщемш та ешзоотш виникають за ди фактор1в зовшшнього середовища таких, як магштш бур1 на сонщ, змши цикл1в сонячно! активное^, косм1чних випромшювань [8,10]. Вщома поведшка тварин у передчас землетруав, затоплень, сонячних затемнень. Серед людей усе бшьше видшяються "метеопати", яю вщчувають вплив метеозмш на стан оргашзму та можуть передбачити змши погоди. Так, загальновизнаним е вплив у-промешв на д1яльшсть кровотворних оргашв, ендокринних залоз, розвиток пухлин; дш ультрафюлетових промешв залежно вщ довжини хвил1 та частота И коливання вщ бактерицидного до меланин - в1тамш Д стимулюючого ефекту. Усе реальшшою стае загроза забруднення зовшшнього середовища електромагштними хвилями з р1зними частотними характеристиками, оскшьки штенсившсть техногенних випромшювань електромагштних хвиль у багато раз1в перевищуе природш. Вщомо, що електромагштне поле Земл1 мае частоту коливань 6-8 Гц [3,9,10,13].
Оскшьки бюх1м1чна мембрана поляризована та рееструються потенщали спокою (мембранний потенщал) та ди (електрокардюграф1я, електроенцефалограф1я) лопчно вважати кожну живу кл1тину й орган джерелом електромагштних випромшювань. Установлено, що внутршш органи, тканини випромшюють електромагштш хвил1 наднизько! та ультранизько! частоти у мшметровому диапазон!. Використання методичних прийом1в функцюнально! медицини у р1зних крашах, а також методики бюлокаци дозволило зафжсувати яюсш змши, що вщбуваються у органах та тканинах з р1зними функцюнальними станами. Так, у сташ збудження органи випромшюють електромагштш хвил1 бшьшо! штенсивност1, шж у споко!, що можна зафжсувати задопомогою ток1в високо! частоти [11,13].
Як1 ж ф1зюлопчш основи сприйняття енерги оргашзмом людини та тварин, яю мехашзми И розповсюдження та використання, а також видшення ¿з
14
оргашзму? Вщповда на щ запитання ми можемо знайти, якщо визнаемо: що бшя кожно! кл1тини, органу, тканин та систем оргашзму у цшому знаходиться енергетична оболонка, яка забезпечуе взаемозв'язок оргашзму з енергетикою зовшшнього середовища, а в середеш оргашзму зумовлюе взаемозв'язок оргашзму м1ж кл1тинами, органами та системами, пов'язуе оргашзм як едине цще.
Yci енергетичш структури необхщно розглядати як джерело забезпечення оргашзму шформащею. Через 04i до оргашзму надходить св1това енерпя, через вуха - звукова, через Hie - енерпя пов1тря, через рот - енерпя поживних речовин, через ноги - енерпя випромшювання Земл1 та iHmi. Енерпя, що надходить до оргашзму й та, яка випромшюеться органами, системами та оргашзмом у цщому, мае шформацш.Установлено, що серце людини генеруе енергш з частотою 750 Гц, печшки - 350 Гц, нирки - 560-630 Гц, статев1 залози чолов!к!в - 700-800 Гц, а жшок 3500-5500 Гц [6,8,12].
Якщо щ позици правильш, то м1ж оргашзмом та зовшшшм середовищем постшно вщбуваеться обмш енерги, також як обмш поживними речовинами, газами та шшим, що е рецепторами р1зномаштних випромшювань, хвиль, коливальних pyxiB. Адже будь-який фактор ди на оргашзм мае свою енергш. Так, звуки чи свило - це електромагниш коливання, яю мають свою частоту та довжину хвиль. Для сприйняття свиового або звукового подразника ¿снують CBoi' спещал1зоваш органи у вигляд1 зорових та слухових анал1затор1в. G морфолопчш утворення, що сприймають, наприклад, тиск (тщьця Фатер-Пачш1), дотик (тщьця Меркеля), холод (колбочки Краузе), тепло (тщьця Руфш1). Яю ж утворення сприймають електромагнине випромшювання, що дшть на оргашзм у склад1 косм1чних, сонячних промешв, магниного поля Земл1 та техногенного походження, а також шших об'ект1в живо! та неживо! природи (метал1в, камешв, р1зних препараив та шше)?
Вчеш, яю працюють над проблемою енергетики [17,11,12,14,16,17,19,20], вважають, що у оргашзм! людини та тварин е зони тща, яю вщр1зняються низькою електричною ошршетю, з яскраво вираженим мжроциркуляторним руслом, пщвищеною м!сцевою температурою. U,i зони свияться пщ д1ею тоюв високо! частоти. Ui участки (точки) були назван! бюлопчно активними точками (БАТ). 1х дуже багато на поверхн! тща. Лише на вухах людини розр1зняють бщьш шж 500 БАТ. У схщнш медицин! (китайсьюй, корейсьюй, японсьюй, шдшськш та шших) видщяють БАТ на пщошв1, долонях, оболонщ очей та iHmi, через яю д1агностують та л1кують багато захворювань. Узагальнюючи чисельш пстолопчш, ricTOxiMi4Hi, 6ioxiMi4Hi, електро-ф1зюлопчш дослщження БАТ, ix можна розглядати як вогнищеве скупчення р1зних рецептор1в, осюльки подразником цих точок можуть бути мехашчш (укол, тиск), температурш (холод, тепло) чинники, електричний ток, лазерш промен1, xiMi4Hi з'еднання, магниш поля, фактори атмосферного впливу та iHmi. При цьому електромагниш коливання сприймаються БАТ через електромагниш рецептори або екоцептори [16]. Установлено, що в дщянщ БАТ е нерви, кровоносш та л1мфатичш судини з гарно вираженим мжроциркуляцшним руслом. Нервов1 волокна БАТ мають адренерпчну, холшерпчну, серотонинерпчну та пстамшерпчну природу. Тобто, можна
15
вважати, що БАТ е одшею з частин нейро-гуморально! системи оргашзму [11,12]. Електроф1з1олог1чними дослщженнями установлено, що БАТ локал1зоваш не у mKipi, а пщ шюрою [2,4]. Оскшьки у mKipi е чисельш капшяри, потов1 залози, волосяш фолжули, сальш залози, р1зноман1тн1 рецептори, БАТ призначеш для сприйняття р1зноман1тних хвиль, у тому числ1 електромагштних, з р1зннмн характеристиками. При цьому БАТ можуть трансформувати сирийнят1 випромшування та генерувати цю енергш як у середину оргашзму, так i у зовшшне середовище [11].
Таким чином бюлопчно активш точки е першою ланкою функцюнально енерго-шформацюнно! системи оргашзму, через яку енергетична шформащя надходить у середину оргашзму через енергетичш канали (мерид1ани), до енергетичних центр1в (чакр) [19]. U,i центри вжами використовуються у Сх1дн1й медицин! та знаходять визнання вчених та практикуючих ветеринарних л1кар1в. До практики гуманно! та ветеринарно! медицини усе частше входить акупунктурна д1агностика та лжування. На основ! нових теоретичних та методичних п1дход1в уже е топограф1чш атласи 61олог1чно активних точок тварин, розроблен1 та покращуються устаткування для акупунктури, е методики flii на щ точки [15]. Установлено, що чакри е не т1льки приймачем та накопичувачем, а й перетворювачем eHeprii'. Енерг1я, яка накопичуеться у чакрах, розповсюджуеться каналами до оргашв, доходить до структур центрально! нервово! системи, до кори великих твкуль головного мозку, тобто до центральних орган1в управл1ння ф!з1олог1чними функц1ями та енерпею. Тому, для зд1йснення обмшу eHepri! в орган1зм1 повинна бути функцюнально енерго-1нформац1йна система, до структури яко! входить: енергетична оболонка (аура), бюлопчно активш точки, енергетичн1 центри (чакри), енергетичш шляхи (канали або мерид1ани), а також центри енергетичного управл1ння, розташован1 у спинному та головному мозку [6,8,12,19]. При цьому БАТ е як вхщними, так i вих1дними воротами для електромагштних хвиль р1зного генезу. При цьому, слщ зважати на особливост1 обмшу eHepri! у р1зних вид1в тварин. KpiM БАТ вх1дними воротами для eHepri! е також 04i, вуха й травна система, що забезпечуе видiлeння noTeHuiftHo! eHepri! поживних речовин. Eнepгiя, що нaдiйшлa до оргашзму pi3HHMH шляхами, перетворюеться у едину форму eHepri! (бioeнepгiя), яка мае достатньо широкий спектр використання. Видшена eнepгiя виходить з opraHi3My дифузно на поверхню mKipn та випромшюеться у npocTip, утворюючи бiля оргашзму енергетичний каркас (ауру) [11,12,13].
Розглядаючи призначення фyнкцioнaльнo eнepгo-iнфopмaцiйнoi системи в оргашзм^ cлiд звернути увагу на багатофункцюнальшсть uie! системи. По-перше, вона забезпечуе взаемозв'язок opraHi3My з 30BHimHiM середовищем та виконуе захисну фyнкцiю, тому що бioпoлe мае два piBHi - енергетичний та шформацшний. Енергетична оболонка вiдoбpaжae функцюнальний стан opraHiB. Дiя будь-якого фактора зовшшнього середовища сприймаеться оболонкою та вмикаеться MexaHi3M енергетичного сприйняття мiж 0praHi3M0M та факторами 30BHimHboro середовища. У випадку енергетично! переваги, наприклад збудника захворювання, у opraHi3Mi формуеться синдром енерго-iнфopмaцiйнoгo дeфiцитy та збудник проникае у його наступний piBeHb -енергетичний, тобто у органно-канально-точкову систему. При цьому
16
змшюеться стан людини або тварин. У людини змшюеться активна д1яльшсть, з'являеться тривога. У тварин цей стан може зафжсувати лише спостережливий госиодар. Проникнення патогену у мерид1ани викликае змши внутршнього енергетичного балансу оргашв та систем оргашзму, що й виявляеться у прояв1 таких симптом1в, як пригшчення, вщмова вщ корму, утома. На цш стади, якщо розпочати корекцш функционального стану - можна отримати добр1 результати. Але у ветеринарнш та гуманнш медицин! лшування розпочинаеться тшьки теля того, коли проникнення збудника пройшло у морфолопчш структури оргашзму, при наявност1 прояву клмчних ознак захворювання [11,14,16,17].
Тому, дуже важливо не допускати розвитку енерго-шформацшного синдрому. А цього можна досягти, насамперед, оптимальними умовами утримання, повноцшним годуванням й контролювати цей стан на сучасному розвитку науки та техшки можливо за допомогою спещально сконструйованих прилад1в [5,16,17,20].Анал1з нетрадицшних метод1в д1агностики при хворобах тварин свщчить, що у цьому напрям1 необхщно продовжити пошук нових cnoco6iB визначення функцюнального стану оргашв, систем та оргашзму в цшому з подальшою корекщею виявлених порушень. Впровадження нов1тшх метод1в вимагае глибшого вивчення i наукового обгрунтування.
Зважаючи на те, що тшо тварини складаеться з р1зномаштних електропровщних матер1ал1в, утворюючи електромагштне поле й одночасно електричний ланцюг та за допомоги бюх1м1чних реакцш ¿з використанням 1ж1 та пов1тря оргашзм постшно регенеруе електромагштну енергш, яка рухаеться завдяки електромагштним силам, яю утворюе оргашзм у процеЫ життед1яльностг При захворюванш в електричних ланцюгах (мерид1анах) живого току вщбуваеться порушення [16,17,20].
Серед р1зномашття сучасних прилад1в, нашу увагу звернув д1агностичний комплекс "ПАРКЕС", який належить до розд1лу бюрезонансно! д1агностики i дозволяе провести дослщження у доклмчний перюд тварин у повному об'ем1, визначити ф1зюлопчний, а також патолопчний стан оргашв i систем оргашзму та взаемоз 'язки м1ж ними. BiH призначений для визначення функцюнального стану оргашв i систем оргашзмушляхом вим1ру електропровщност1 бюлопчно активних точок i оцшки И змш при включенш певних мжрорезонансних контур1в (нозод1в). Принцип дп приладу базуеться на явищ1 бюлопчного резонансу - визначення електропровщност1 БАТ при внесенш в електромагштний контур мжрорезонансних контур1в. Резонанс характеризуеться, як сильне зростання ампл1туди електромагштних коливань пщ впливом зовн1шн1х дш, коли частота власних коливань об'екта сшвпадае з частотою коливань зовшшньо! дп. Величина бюрезонансу е показником функцюнального стану оргашв i систем оргашзму.
Отже, характеризуючи функцюнальну енерго-шформацшну систему оргашзму необхщно зважати на вчення П.К.Анохша про функцюнальш системи оргашзму, що взаемозв'язаш м1ж собою нервовими зв'язками, забезпечують гомеостаз у оргашзм! на piBHi ф1зико-х1м1чних та бюх1м1чних показниюв. Функцюнальна система за П.К.Анохшим пояснюе рефлекторний мехашзм ф1зюлопчних та захистних реакцш оргашзму на piBHi ф1зичного тша, тод1 як
17
функциональна енерго-шформацшна система розкривае мехашзми забезпечення бюенергетичного гомеостазу оргашзму на енерго-шформацшному pißHi.
Кожна з цих систем займае свою шшу у ф1зюлопчнш наущ, доповнюючи одна одну. Якщо функцюнальна енерго-шформацшна система приймае, обробляе та видае шформацш для регуляцп д1яльност1 ycix оргашв та систем оргашзму, то функциональна система ПК.Анохша визначае мехашзми, реал1зуюч1 "команду зверху". Разом з тим, центральш мехашзми регуляцп функци оргашв та систем оргашзму не можуть повноцшно функцюнувати, якщо не буде надходити та анал1зуватися шформащя " знизу", тобото в1д акцептор1в дй' та додаткових аферентних нервових волокон. Тшьки у цьому випадку ФЕ1 система здатна знайти оптимальне ршення у п1дтримц1 енергетично-1нформац1йного балансу м1ж орган1змом та зовн1шн1м середовищем, мехашзмами адаптац1! орган1зму до зм1н умов кнування та п1дтриманн1 гомеостазу в оргашзмг
Таким чином, можна вважати, що функц1ональна енерго-1нформац1йна система займае вищий ¿ерарх1чний р1вень серед функцюнальних систем.
Л1тература
1. Белецкий О.В. Современные представления о механизмах воздействия низкоинтенсивных миллиметровых волн на биологические объекты/ О. Белецкий, Н.Лебедева // Миллиметровые волны в биологии и медицине. -2001.-№4.-С.5-12.
2. Богданов H.H. Физиологические характеристики точек акупунктуры/Н. Н. Богданов, А. Т. Качан// Теория, практика рефлексотерапии. -Саратов, 1981. -С.192-194.
3. Глушакова О.В. Влияние низкоинтенсивных электромагнитных волн сантиметрового диапазона на уровень антителообразования у мышей/ О.В.Глушакова, Е.Г.Новоселова, В.Б. Огай // Биофизика.- 2001.- Т.46, №1.-С.126-130.
4. Вельховер Е.С. Основы клинической рефлексотерапии/ Е.Вельховер, В.Никифоров. - М.: Медицина,1984. - 364с.
5. Вержбицкая H.H. О реактивности структурных элементов точек акупунктуры и внутренних органов при электро- и акупунктуре/Н. И. Вержбицкая, С. Ю. Волков // Медико-биологические аспекты рефлексотерапии и оценки функциональных состояний.-Калинин, 1988.- С.47-52.
6. Донцов В.И.Биоэнергетика человека / В.И.Донцов.-Москва: Медицина, 1994.- 372 с.
7. Казеев Г.В. Новая функциональная характеристика точек акупунктуры крупного рогатого скота/ Г.Казеев, Е.Варламов // Тез.докл.Всесоюз.науч. конференции.-Воронеж, 1998.- С.31-33.
8. Казначеев В.П. Биоинформационная функция естественных электромагнитныхполей/ В.Казначеев, Л.Михайлова.- М.: Наука, 1985.-528с.
9. Конях1н О. П. Вплив пост1йного електромагн1тного поля на систему кров! у бичюв / О. П. Коняхш // Тези доп. I М1жнародно! наук.-практ. конференц1! "Науковий потенщал св1ту 2004". - Дшпропетровськ, 2004. - Том 11 : Ф1зюлопя людини та тварин. - С. 8-9.
18
10. Коняхш О. П. Ф1зюлопчна адаптащя тварин до неошзуючо! рад1аци / О. П. Коняхш. - Вшниця : Гшашс, 2007. - 192 с.
11. Лупнчев Н. Л. Гомеопатия и энергоинформатика / Н. Л. Лупичев.-Москва: Ириус,1996.-124 с.
12. Метанский В. Межклеточные взаимоотношения - структурная основаиглотерапии/ В.Метанский, И.Рабинович.-М.: Знание, 1996.-416 с.
13. Мизун Ю.Г. Биопатогенные зоны и здоровье / Ю.Г.Мизун.-Москва: Вече, 1998.- 339 с.
14. Плахотин М.В. Иглотерапия в ветеринарии/ М.Плахотин.-М.: Колос,1966.-265с.
15. Роччи Л. Анатомический атлас ветеринарного иглоукалывания/ Л. Роччи, М.Пачини.-М. : Колос, 1978. -424 с.
16. Самосюк И.З. Нетрадиционные методы диагностики и терапии/ И.З.Самосюк, В.П.Лысенко,Ю.П.Лиманский. -Киев: Здоровье, 1994.- 216 с.
17. Самохин А.В. Электропунктурная диагностика по методу Р.Фолля/А.В.Самохин, Ю.В.Готовский. -М.: Имедис, 1995. -231 с.
18. Нормальная физиология:курс физиологии функциональных систем/ под ред. К.В.Судакова.-М.: Медицинское информационное агентство, 1999.-718 с.
19. Тальпис А.П. Чакры и биорезонансная терапия/ А. П. Тальпис.-М.: Имедис,1996.-117 с.
20. Яроцкая Э.П. Рефлексотерапия заболеваний внутренних органов/ Э.П.Яроцкая.-Харьков: Дельта, 1994.-160с.
Summary Bobritska O.
Kharkiv State Zoovetenary academy FUNCTIONAL ENERGO-INFORMATIONAL SYSTEM of ORGANISM
Physiological mechanisms of organism interaction with environment, character of separate organs interaction, both nervous and functional and energo-informational system of organism have been presented in the article.
Key words: functional energo-informational system, bioactive point, electromagnetic radiation, functional state.
Рецензент - д.вет.н., професор Демчук М.В.
19
