CC BY
73Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 322-327.
удк 811.161.2'373.72
фразеолог1чн1 одиниц1 укратнськот мови на позначення зд1бностей людини
Прудникова Т. I.
РВНЗ «Кримський iнженерно-педагогiчний у^верситет», м. &мферополь
Дослщжуються питання семантично! й iдеографiчноl класифжацп фразеологiчних одиниць на по-значення здiбностей людини з урахуванням досягнень сучасних фразеолопчно! та психолопчно! наук. Фразеологiчна ткросистема «Здiбностi людини» передаеться широким дiапазоном фразеологiчних засобш украшсько! мови.
Ключовi слова: фразеологiчна одиниця, фразеологiчна мжросистема, здiбностi людини, тематич-не поле, тематична група, синонiмiчний ряд.
Постановка проблеми. Аксюматичним стало положения про те, що фразеолоп-чний фонд мови визначае ушверсальнють i характерш особливостi будь-яко! конкретно! нацюнально! картини свiту, що в його невичерпних надрах ми можемо дiзна-тися про побут того чи шшого народу, про його традицп та звича!, про етикет пове-дiики, iидивiдуальио-психологiчиi особливостi тощо [6, с. 3]. Цей факт робить фразеолопю досить перспективною з погляду семаитичиих й iдеографiчних дослщжень. Теоретичш та практичиi аспекти украшсько!' фразеологп були предметом иаукового опису в монографiях i иаукових працях Л. Г. Авксентьева, М. Ф. Алефiренка, В. М. Бiлоиожеико, I. С. Гиатюк, М. В. Жуйково!, Ю. Ф. Прадiда, Л. Г. Скрипиик, В. Д. Ужчеика, Д. В. Ужчеика та шших учених. Пщгрунття вивчеи-ия фразеологiчиих одиииць (ФО) було закладено в працях Ф. I. Буслаева, О. О. Потебш, I. I. Срезиевського, О. О. Шахматова. 1х спадщину розвииули В. Л. Архаигельський, О. М. Бабкш, О. I. Бшодщ, В. В. Виноградов, В. П. Жуков, О. В. Куши, Б. О. Ларш, В. М. Моюенко, О. I. Молотков, С. Д. Поливанов, М. М. Шанський та ш. вчеш.
Вагомi теоретичиi досягиеиия у сферi дослiджеиия системиих зв'язкiв i вщно-шеиь мiж фразеологiчиими одиницями рiзиих мов за остаииi роки дали поштовх до вииикиеиия й розвитку нового иапряму в галузi фразеологп - фразеолопчно! щео-графп [див. дет. 1]. З'явилися першi спроби опису в iдеографiчиому аспект багатого фразеологiчиого матерiалу, иакопичеиого фразеографiею (див. працi: А. М. Емiровоl, Н. Ф. Грозяи, Ю. Ф. Прадща, П. О. Редiиа, Л. М. Рязаиовського та ш. учених). Першим спещальним дослiджеииям у вггчизняному мовозиавствi теоре-тичиих i практичиих проблем вирiзнення окремих фразеологiчиих мшро- та макросистем стала монографiя Ю. Ф. Прадiда «Фразеологiчиа iдеографiя: проблематика дослщжень», у якiй учений провiв лiнгвiстичний аналiз ФО на позначення психiч-них процесiв людини. Автор слушно зауважуе: «Вирiзнення як лексичних, так i фразеологiчних мшро- та макросистем повинно базуватися на врахуванш не лише лiнгвiстичних, але й позалшгвютичних факторiв» [4, с. 11-12; 7]. Наступним кроком на шляху розв'язання вищезазначено! проблеми стала дисертащя Н. Ф. Грозяи
«Фразеолопчна мшросистема «Поведшка людини в украшськш MOBi (iдеографiчний та аксiологiчний аспекти)» [1].
Актуальшсть дослiдження визначаеться, по-перше, посиленням в украшютищ штересу до опису окремих фразеолопчних мiкросистем; по-друге, потребою пода-льшого вивчення фразеологiчних мiкросистем украшсько1 мови, залучаючи до ана-лiзy деякi данi теорiй, висновкiв шших наук.
Загальною тенденцiею сучасного лшгвютичного пiзнання е рух вiд сфери сис-теми до центру вшх систем - до людини [5, с. 105]. Багато наук вивчають людину, i лише перед психолопею вона постае у всiй повнот ii виявiв. Це ставить психолопю в особливi стосунки з шшими науками: вони змyшенi звертатися до психологи в пошуках необхiдних для них даних. Отже, як зазначае П. М'ясо1д, «психолопя му-сить не тшьки користуватися здобутками сyмiжних дисциплiн, скiльки збагачувати 1х сво!ми досягненнями» [3, с. 66].
Психолопчна наука певним чином керуеться дослщженням мовного матерiалy та мовленнево! дiяльностi, вивчае мовну поведiнкy людини, оскшьки це сприяе до-сягненню ii головно! мети - аналiзy духовного, психiчного свiтy особистостi. Лшг-вютика зi свого боку розглядае мову як феномен психолопчного стану й активност людини [1].
Мета статтi - вирiзнити з фразеологiчного складу укра1нсько1 мови групу фра-зеологiчних одиниць, загальна семантична ознака яких мае екстралшгвютичну природу (всi вони позначають внyтрiшньоiндивiднy складову структуру особистостi, а саме ii здiбностi) й зробити iдеографiчнy характеристику й описати семантичш осо-бливостi цих ФО iз урахуванням фразеолопчно1 та психолопчно1 наук.
Психолопя - наука про людину, тобто гумаштарна наука, що вивчае найсклад-нiшy сферу життедiяльностi людей - психшу. Психiка - це властивють головного мозку, яка забезпечуе людиш i тваринам здатнiсть вщображати впливи предметiв та явищ реального св^у. У перекладi з грец. психологiя - наука про душу або сферу душевних, суб'ективних, психiчних явищ, якi утворюють внyтрiшнiй св^ людини [2, с. 13].
Структура особистост - це цiлiсне системне утворення, сyкyпнiсть соцiально значущих психiчних властивостей, ставлень i дiй iндивiда, що складаються у проце-с онтогенезу людини. Структуру особистостi в сучаснш психологiчнiй наyцi можна розглядати з позици трьох психологiчних дисциплш: загально1 психологи, сощаль-но1 психологи i персонологи. 1х своерiдною штегращею е пiдхiд А. В. Петровського, який визначае у стрyктyрi особистост три складовi: внyтрiшньоiндивiднy (спрямо-ванють, досвiд, темперамент, характер, здiбностi), iнтерiндивiднy, яка проявляеться в мiжособистiснiй взаемоди людей (!х статус, соцiальнi рол^ позицiя) та надшдивщ-ну, що виявляеться за «особистюними внесками» людини в шших людей, значущю-тю тих змш 1хнього життя, яю вона здiйснюе свою дiяльнiсть [2, с. 68-69].
1ндивщуально-психолопчш особливостi - неповторна своерщшсть психши кож-но! людини. Природною передумовою iндивiдyальних особливостей людини е перед-yсiм спадковi та природженi бiологiчнi особливостi будови та функцш органiзмy. Ди-тина народжуеться з властивими !й кокретними задатками, на груш! яких за життя залежно вiд умов виховання розвиваються й формуються притаманнi певному
323
ду будова та функцп оргашзму, особистюне психiчне буття. Iндивiдуальнi особливос-тi людини найяскравше виявляються в темпераментi, характерi та здiбностях.
ФО украшсько! мови на позначення iндивiдуально-психологiчних особливостей людини не були предметом дослщження в мовознавств^ що i викликало в нас не-абиякий iнтерес до ще! фразеолопчно! мiкросистеми.
Детально проаналiзований нами фразеолопчний склад украшсько! мови дав можливють запропонувати iдеографiчну характеристику ФО на позначення шдивщуально-психолопчних особливостей людини, яю повнiстю вiдповiдають класифшаци iндивiдуально-психологiчних особливостей людини, прийнятiй у психологи.
У пропонованш розвiдцi подаеться така iерархiчна структура iдеографiчно!' класифшаци ФО: синонiмiчний ряд ^ семантична група ^ семантичне поле ^ те-матична група ^ тематичне поле ^ iдеографiчна група ^ iдеографiчне поле ^ ар-хiполе [1, 40; 4, с. 40]. В iдеографiчнiй груш ФО «Ыдивщуально-психолопчш особ-ливостi людини» об'еднуються тематичнi поля ФО, що позначають риси характеру людини, здiбностi людини, темперамент людини. Здiбностi - розумовi та фiзичнi властивостi, вираженiсть яких за наивно! вщповщно! мотивацп та характеру забез-печуе людинi високi показники навчання в певнш або декiлькох сферах культури [2, с. 72]. Здiбностi бувають загальш та спецiальнi. Загальш - це сприятливi можливос-т розвитку особливостей психiки людини, що однаково важливi для багатьох видiв дiяльностi [2, с. 84-85]. Семантичний анатз ФО, що об'еднуються в тематичне поле ФО «Здiбностi людини» дае тдстави запропонувати структуру тематичного поля ФО (див. схему 1), яка вщповщае рубрикацil здiбностей людини, поданш у психоло-гiчнiй наущ:
Схема 1. Структура тематичного поля ФО «Здiбностi людини»
Тематичне поле
Тематична група
Зд1бност1 людини
Загальш зд1бност1 людини
Спец1альн1 зд1бност1 людини
Як правило, психологи загальш здiбностi подшяють вiдповiдно до трьох основ-них сфер дiяльностi людини [2, с. 85].
Тематична група ФО на позначення загальних здiбностей людини складаеться безпосередньо з синонiмiчних рядiв на позначення цих понять :
1) тзнання (iнтелект): аристократ духу - «людина високого iнтелектуального розвитку» [ФСУМ, с. 15], не в тм'я (не в потилицю) битий - «розумний, тяму-щий, кмiтливий» [ФСУМ, с. 26], голова варить - «хто-небудь розумний, км^ливий [ФСУМ, с. 181], голова на плечах (на в'язах) — «хто-небудь розумний, тямущий,
324
кмггливий» [ФСУМ, с. 182], голова не половою (не соломою, не клоччяпи т. ш.) набита - «хто-небудь розумний, кмггливий» [ФСУМ, с. 182], голова половою (соломою, клоччям i т. ш.) набита - «хто-небудь нерозумний, нерозторопний» [ФСУМ, с. 182], без голови - «не здатний добре мислити, нерозумний, некм^ли-вий» [ФСУМ, с. 184], з головою - «здатний добре мислити, розумний, кмгшивий» [ФСУМ, с. 184], не з дурного десятка - «розумний, кмгшивий» [ФСУМ, с. 232], пороху не вигадае (не видумас, не винайде), битий у тм'я - «позбавлений км№ ливосп; розумово обмежений» [ФСУМ, с. 84], казанок (баняк, мактра) варить -«хто-небудь розумний, км^ливий, добре розумie що-небудь, орieнтусться в чомусь [ФСУМ, с. 361], с лiй у головi - «хтось розумний, здiбний, кмгшивий, розсудли-вий» [ФСУМ, с. 440], повний лоб- «хтось розумний, тямущий, здiбний» [ФСУМ, с. 443], прибитий на цвту - «хто-небудь недорозвинений, дурний вщ природи» [ФСУМ, с. 689], пустий лоб - «хтось нерозумний, нетямущий, нерозсудливий» [ФСУМ, с. 443] та ш. Як бачимо, бшьшють фразеологiзмiв на позначення штелекту людини утворюють опозищю: розумний - нерозумний, здатний до всього, вмге все робити - не здатний м до чого тощо.
2) стлкування (сощальш здiбностi) : клепаний на язик; гострий на язик; язик пщвШений; язик як бритва - «здатний дотепно i влучно говорити» [ФСУМ, с. 381], меткий до слова - «який любить поговорити» [ФСУМ, с. 484], язик як помело (лопатень, млин i т. ш.) - «хто-небудь дуже балакучий, любить говорити ба-гато зайвого, непотрiбного» [ФСУМ, с. 977], лепетливий на язик - «той, хто говорить; занадто балакучий» [ФСУМ, с. 421], лопотти язиком - «багато i безцшьно говорити» [ФСУМ, с. 449] та ш.;
3) праця (креативш або творчi здiбностi): майстер (мастак) на всяю (ва) штуки - «дотепна, вигадлива i т. ш. людина» [ФСУМ, с. 460], золот руки -1) «майстер свое! справи; вправна, умiла, здiбна людина»; 2) «хто-небудь умie зро-бити, змайструвати все, за що не вiзьметься; хтось км^ливий, спритний у роботЬ> [ФСУМ, с. 768-769], i швець, i жнець, i на (у) дуду грець; майстер на вс руки-«людина, яка вмiе все робити i вправна в будь-якому дш» [ФСУМ, с. 962], дурне сало без хлiба - «нерозумна, ш до чого не здатна людина» [ФСУМ, с. 778], легка рука - «той, хто досягае усшху в будь-якому починанш, в усякш справц якому щас-тить; везучий» [ФСУМ, с. 418] та ш.
Спецiальнi (професiйнi) здiбностi - це здатнiсть до розвитку окремих психiчних процесiв i в якостей особистост для якогось конкретного виду дiяльностi [2, с. 86]: високоУ (найвищоУ, чистоУ) проби- «хто-небудь дуже обдарований, талановитий у чомусь» [ФСУМ, с. 702], ходяча енциклопедiя; ходячий довщник - «людина, що мае рiзнобiчнi знання i може дати довщку з рiзних питань [ФСУМ, с. 287], золота голова - «здiбна, обдарована людина» [ФСУМ, с. 183] та ш.
Структура тематично! групи ФО «Спещальш здiбностi» не е розгалуженою. Тематична група ФО складаеться безпосередньо з синонiмiчних рядiв. Наприклад :
1) вокальш здiбностi: як (мов, шби{ т. iн.) з (порожньоУбочки) - «дуже гучно, голосно» [ФСУМ, с. 46], як бугай у болот - «дуже голосно, сильно» [ФСУМ, с. 60], на весь (на повний, у повнш { т. т.) голос - «дуже голосно, з уше! сили, з максимальною штенсившстю» [ФСУМ, с. 187], ведмщь (слон, рдко бик) на вухо на-
325
ступив - «хто-небудь зовшм не мае музичного слуху» [ФСУМ, с. 72], тонке вухо-«хтось мае добрий слух (перев. музичний) [ФСУМ, с. 163] та ш.;
2) поетичш здiбностi: осщлати Пегаса - «навчатися писати поетичш твори, стати поетом» [ФСУМ, с. 589] та ш.;
3) педагопчш здiбностi : дивитися обома - «бути уважним, пильним, обач-ним» [ФСУМ, с. 237], не др1мати - «бути пильним, дiяльним, уважним, постшно перебувати у сташ готовностi що-небудь робити» [ФСУМ, с. 269], мати гостре око (гострi оч1) - «бути надзвичайно спостережливим, км^ливим, уважним, настороже-ним» [ФСУМ, с. 469], як на долот - «надзвичайно ясно, доступно, зрозумшо» [ФСУМ, с. 260], бачити ^Kpisb - «добре знати, умгги розшзнавати чш-небудь думки, намiри» [ФСУМ, с. 19], брати / взяти силу - «здобувати владу, набувати впливу» [ФСУМ, с. 54], дивитися вперед - «намiчати, оцiнювати перспективи на майбутне, передбачати майбутне» [ФСУМ, с. 234], доходити /дiйти до висновку (думки) - «остаточно переконуватися в чомусь; приймаючи певне ршення (звичай-но пiсля розмiрковувань, суперечок i т. ш.)» [ФСУМ, с. 266] та ш.
Висновки. Отже, здiбностi людини передаються широким дiапазоном фразео-логiчних засобiв украшсько1 мови. У результат дослiдження виявлено 2 тематичш групи ФО на позначення здiбностей людини: 1) «Загальнi здiбностi», 2) «Спецiальнi здiбностi». Перша й друга тематичш групи ФО складаються безпосередньо з трьох синонiмiчних рядiв. Найчисленнiшим е синонiмiчний ряд «тзнання (iнтелект)». До-слiдження окремих фразеолопчних мiкросистем створить передумови для укладан-ня фразеологiчних словникiв iдеографiчного типу.
Перелж умовних скорочень
ФСУМ - Фразеолопчний словник украшсько1 мови : в 2 кн. - К. : Наук. думка. ФСУМ993. - Кн. 1-2.
Список л1тератури
1. Грозян Н. Ф. Фразеолопчна ткросистема «Поведшка людини» в украшськш мов1 (щеографь чний i аксюлопчний аспекти) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. фшол. наук : спец. 10.02.01 «Украшська мова»/ Н. Ф. Грозян. - Дшпропетровськ, 2003. - 20 с.
2. Власова I. О. Основи психологи та педагопки : [тдручник]. - [2-ге вид., перероб. Затвердже-но МОН ] / О. I. Власова, А. А. Марушкевич. - К., 2011. - 333 с.
3. М'ясовд П. А. Загальна психологш : [навчальний поабник] / П. А. М'ясощ. - К. : Вища школа, 1998. - 479 с.
4. Прадвд Ю. Ф. Фразеолопчна щеографш (проблематика дослщжень) / Ю. Ф. Прадщ. - К. ; С1мферополь, 1997. - 252 с.
5. Тураева З. Я. Лингвистика текста и категория модальности / З. Я. Тураева // Вопросы языкознания. - № 3. - 1994. - С. 105-114.
6. Ужченко В. Д. Фразеолопчний словник украшсько1 мови / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. -К. : Освгга, 1998. - 224 с.
7. Эмирова А. М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте / А. М. Эмирова. - Ташкент : ФАН, 1988. - 91 с.
326
Прудникова Т. И. Фразеологические единицы украинского языка, обозначающие способности человека / Т. И. Прудникова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 322-327.
Исследуются вопросы семантической и идеографической классификации фразеологических единиц, обозначающих способности человека, с учётом достижений современных фразеологической и психологической наук.
Ключевые слова: фразеологическая единица, фразеологическая микросистема, способности человека, тематическое поле, тематическая группа, синонимический ряд.
Prudnikova T. I. Phraseological units of Ukrainian language denoting human abilities / T. I. Prudnikova // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 322-327.
A semantic and ideographic classification of phraseological units denoting deviational behavior of a person is studied in the article considering the achievements of modern phraseological and psychological sciences. Ideographic classification of phraseological units denoting individual psychological characteristics of human coincide with the classification adopted in psychology. Phraseological microsystem «Human abilities» passed with a wide range of idiomatic funds of Ukrainian language. We found two thematic groups of phraseological units: «General human abilities», «Special human abilities». The thematic group of phraseological units «General human abilities» consists of a synonymic lines that refer to these concepts: 1) knowledge (intelligence); 2) communication (social skills); 3) work (creativity). Structure of thematic group of phraseological units «Special human abilities» is also not extensive. The thematic group of phraseological units consisting of synonymic lines: 1) vocal abilities; 2) poetic abilities; 3) teaching ability.
Key words: phraseological unit, phraseological microsystem, human abilities, thematic field, thematic group, synonymic line.
Поступила в редакцию 16.11.2013 г.
327
