CC BY
7
FORMATION OF UKRAINIAN MEDICAL LAW CONCERNING THE NUTRITION HYGIENE DURING XVI - BEGINNING OF XIX CENTURY
Grinzovsky A.M.
ФОРМУВАННЯ В1ТЧНЗНЯНОГО МЕДИКО-ПРАВОВОГО ПОЛЯ У ГАЛУЗ1 ПГ1ЕНИ ХАРЧУВАННЯ У ПЕР1ОД З XVI ДО ПОЧАТКУ XIX СТОЛ1ТТЯ
ГРИНЗОВСЬКИИ А.М.
Нацiональний медичний ушверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв,
УДК
613.2.000.34.000.93 "15/18"
Ключовi слова: профшактична медицина, caHiTapHe законодавство, медичне право, ппена харчування.
KicTb та безпечнють npoAyKTÎB харчування турбувала суспшьство cпoкoнвiкy. Емпipичним шляхом здобувалася та накопичувалася шформа^я щодо безпеки та не-шкiдливocтi пpoдyктiв харчування, окремих страв; встановлювалася залежнicтb виникнення алiмен-тарних захворювань вiд '¡хньо'| яко-cтi та умов збер^ання, формува-лися основи гiгieни харчування, поступово вводилася регламента-цiя чинниюв, якi формували еле-менти безпеки у ппеш харчування, вщбувалася фiкcацiя |'х у ста-родавшх лiтеpатypних джерелах, pелiгiйних догмах та в елементах народно'!' культури.
Розвиток медичних знань та неoбхiднicтb збереження суспть-ного здоров'я потребували ство-рення народних поабниюв-довщ-никiв та законодавчих акпв, якi ставили за мету узагальнення та впорядкування юнуючих медичних вимог та народних традицм у ппе-нi харчування.
Об'ект i методи доcлiджeння. Роботу побудовано з використан-ням проблемно-хронолопчного принципу. Метoдoлoгiчнoю основою дослщження e cyкyпнicтb мето-дiв i пpийoмiв наукового пiзнання, а
ФОРМИРОВАНИЕ ОТЕЧЕСТВЕННОГО МЕДИКО-ПРАВОВОГО ПОЛЯ В СФЕРЕ ГИГИЕНЫ ПИТАНИЯ В ПЕРИОД С XVI ДО НАЧАЛА XIX СТОЛЕТИЯ Гринзовский А.М.
В работе проанализированы процессы формирования отечественного законодательного поля с XVI до начала XIX столетия по вопросам качества и безопасности продуктов питания. Приведены основные нормативно-правовые документы, которые действовали в данный исторический период, показаны тенденции развития санитарного законодательства в сфере гигиены питания.
Ключевые слова: профилактическая медицина, санитарное законодательство, медицинское право, гигиена питания.
FORMATION OF UKRAINIAN MEDICAL LAW CONCERNING THE NUTRITION HYGIENE DURING XVI - BEGINNING OFXIX CENTURY Grinzovsky A.M.
Processes of formation of Ukrainian law concerning the quality and safety of food products during the period from XVI to the beginning of XIX centuries have been analyzed in this work. Major normative documents which had been in effect during this period have been defined and the trends of the development of sanitary law concerning the nutrition hygiene have been revealed.
© Гоинзовський А.М. СТАТТЯ, 2011.
61 Environment & Health № 4 2011
саме: системно-юторичний, нор-мативнo-пopiвняльний та структур-но-функцюнальний аналiзи. Це дозволило провести оцшку дослщжу-ваних саштарно-ппешчних питань у медико-правовм площинк В основу дослщження покладено вивчення процеав формування саштарно-ппеычних регламенив у галyзi ппе-ни харчування.
Джерелами дослщження слугу-вали наyкoвi публкаци та збipки за-коыв та пщзаконних акпв Роайсь-ко'| iмпеpiï XVI-XVIII сгашть.
Результати та ïx обговорення. Пеpшi письмово викпадеш втиз-нян закoнoдавчi ршення, якi чiткo встановлювали обмеження при виpiшеннi cанiтаpнo-гiгieнiчних питань, доводилися до вщома cycпiлbcтва у виглядi ушверсаль-них збipoк "Домострой" i "Стоглав", як датуються XVI cтoлiттям. У цих працях, призначених для широкого загалу, oкpiм вимог сто-совно виховання мoлoдi та вза-eмocтocyнкiв piзних верств насе-лення, яскраво описувалися ви-моги до opганiзацiï харчування. Якщо "Стоглав" акцентував увагу на церковних тради^ях i вимогах, то "Домострой", кpiм харчування пiд час посту, давав поради "як зберегти припасений на попм всякий припас пюний", як готува-ти страви пюш i м'яcнi, як годувати Ым'ю у м'яcoïд i у пют, пропонував певний набip страв у Великий, Ус-пенський та iншi пости.
Таким чином, вже у "ДомостроГ були закпаденi елементи саытари i гiгieни харчування: поради щодо умов приготування i збер^ання продукпв харчування, взаемозамн ни окремих продукпв з метою збереження цтюноси pацioнiв, що на-водилися в окремих частинах книги. Саме таю пеpшi емтричы кроки та набутий дocвiд у подальшому стали основою для формування у ХХ столгтп науково обфунтованих закoнiв, правил та сучасних прин-ципiв рацюнального харчування.
Важливим етапом розвитку питань безпеки харчування населен-ня стала публка^я "Стоглавого собору". Зокрема, один з роздшв "Стоглавого собору" мютив забо-рону вживання населенням в |'жу кpoв'янoï ковбаси. Ця заборона на той час була цтком лопчною i до-
сить розумною: кров'яна ковбаса як продукт, що швидко псуеться, могла стати причиною небезпеч-них алiментарних захворювань людини, а вщсутнють належних санiтарно-гiгiенiчних умов приго-тування та зберiгання кров'яно'| ковбаси пщвищували ризик ви-никнення харчових отруень [2].
lсторiя законодавчого регулю-вання питань харчування насе-лення на законодавчому рiвнi бере початок 1546 року. Саме тодi 1ван Грозний пщписав спе-цiальний указ про правила отри-мання, перевезення та продажу солi для попередження забру-днення i потрапляння до не'| шкiдливих домiшок [2, 4]. Ба-зуючись на появi першого законодавчого акту, який регламен-тував якють продукту харчування людини, ми можемо говори-ти про початок формування са-нiтарного законодавства у галу-зi гiгiени харчування.
1624 року створюеться нове законодавче поле у ппеш харчування. Видаеться низка указiв, якi регламентували питання контролю над отриманням, збе-р^анням i торгiвлею харчовими продуктами. Указом пропонува-лося суворо стежити за вит-канням i продажем хшба: "Диви-тися i наглядати пильно, щоб хпiби ситнi i решiтнi, i калачi тер-п i коврижчатi були випеченi, i у хпiбах би гущi i пiдмiсу нiякого не було" [2, 3].
У 1629 р. вводиться покарання за продаж м'яса вщ хворих тва-рин: "Бити батогом без усяко'| пощади", — що означало бити до смерп вщповщно до юнуючо'| на той час системи покарань у Росп [22]. Того ж року започат-ковуються на законодавчому рiвнi вимоги щодо оргашзацп торгiвлi продуктами харчування. Цей документ вимагае впоряд-кування питання товарного сус-iдства, передбачаеться вщве-дення кожному виду продукту свого особливого мiсця: "Щоб у рядах торгових всяю люди сидн ли з товарами своíми, якими товарами в якому ряду торгують, де кому указано, а нарiзно б шхто з рiзними товарами в ш-ших рядах не торгували" [2].
Питання оргашзаци впорядко-ваноí i безпечноí торгiвлi продуктами харчування виршува-лися на законодавчому рiвнi неодноразово. 17 серпня 1683 року вийшов указ "Про торпвлю всякими товарами в указаних рядах i лавках за встановленим розкладом" [5]. 30 жовтня 1685 року публ^еться указ "Про не-торгiвлю у невказаних мюцях i
невказаними товарами". Цими документами заборонялася ре-алiзацiя продуктiв харчування у недозволен их мюцях пщ страхом жорстоко'| кари, торгiвельнi лавки, встановлен без дозволу, передбачалося знищувати, а власникiв висилати з мют [6].
1718 року вийшов новий указ, який регламентував порядок продажу продукпв харчування: "Де столовi харчi продаються, щоб нiколи нездорового юпвно-го харчу не продавали, а паче шкiдпивого чого, але все б три-мали здорове" [2]. Для торговав, в яких знаходили неякюш продук-ти харчування, встановлювалася рiзна мiра вiдповiдальностi, яка враховувала можливють свщо-мого порушення iснуючих вимог: "За першу провину бити батогом, за другу — висилати на каторгу, за третю — учинена буде смертна кара" [7].
З першо'| половини XVIII сто-л^тя встановлюються вимоги до упаковки продукпв харчування тривалого збер^ання. До критерив, що впливали на вибiр матерiалу, з якого виготовляли тару для збер^ання продукпв, вщносили характер продукпв харчування (хню вологють, лежкiсть, можливiсть окислення при контакт з киснем тощо), конкретнi умови збер^ання i технологiю приготування страв. Обфунтовували таку вимогу спостереження про рiзке скоро-чення термiнiв збер^ання про-вiанту у зв'язку з псуванням йо-го плiснявою при збер^анш у рогожних кулях [8].
Бтьш чiткi пiдходи до виршен-ня санiтарних проблем у галузi п-гiени харчування були прописан у полiцейських iнструкцiях [9]. 1н-струкцií регламентували умови продажу продукпв харчування, акцентуючи увагу на чистои торгових рядiв, за недотримання яко'| передбачалося порушника бити батогом. В шструк^ях описано вимоги до якосп м'ясно'| та рибно'| продукцií, введено фшан-совi штрафн санкци (один алтин за фунт неякюно'| продукцií), встановлено умови утилiзацií не-безпечноí продукцií у спе^ально вiдведених мiсцях, а при вия-вленнi у продажу м'яса мертве-чини — "бити винного батогом та висилати на каторгу на 10 роюв при першому явленнi порушення". Окремi штрафнi санкци пе-редбачалися за порушення правил утримання територи та умов забою худоби: за першу провину — 10 карбованщв, за другу — 20, а за третю сума зростае до 100 карбованщв [10].
ОфМйним виданням, яке уза-гальнило накопичен знання i практичний досвщ у галузi харчування до друго'| половини XVIII ст., стала збiрка законiв пiд на-звою "Провiантськi регули" (1758), як мали загальнодер-жавний характер. Лише за пер-шi шiсть роюв iснування ця збiр-ка витримала 3 видання, що свщчить про актуальнють та по-пулярнiсть цього документу у суспiльствi [17-19].
"Провiантськi регули" мали за мету регламентувати порядок продовольчого постачання вмськ, заготовку, транспорту-вання, зберiгання i методи оцш-ки якостi продуктiв (готово'1 íжi). Основну увагу було придшено тим продуктам, якi згiдно з уставом входили до солдатського пайка в якосп провiанту (хшб, борошно, крупи) i видавалися у виглядi провiантських пайкiв службовцям через штендантсь-ку службу. 1ншим, так званим приварочним продуктам солдатського пайка, як купувалися за грошi через ринок, на сторш-ках "Провiантських регул" вщве-дено значно менше мюця.
Правилами дозволялося заго-товляти харчовi продукти для армп тiльки у благополучних щодо шфекцмних захворювань мiсцях. Неблагонадiйнi за епще-мiологiчними показниками (де були шфекцмш захворювання людей i тварин) мюцевосп ра-дили об'íжджати. Оцiнка якосп харчових продукпв здмснюва-лася пщ час приймання продук-тiв. У разi виявлення на складах прийнятого некондицмного продовольства персонал пщля-гав суду i штрафним санкцiям. Пщ час огляду продуктiв на мюц визначали íхнi органолептичнi властивостi [17-19].
Лабораторн дослiдження ре-комендувалося проводити у пев-ному мiсцi "на вщдаточному дво-рi" з використанням спещально-го посуду. Для оцшки продуктiв використовували органолептич-нi, фiзико-хiмiчнi та бiологiчнi методи. У сумывних випадках при виявленнi початкових ознак псу-вання харчових продукпв потрiб-но було проводити пробну варку "для надмшшо'| проби варити ка-шi" i, "и вживаючи, через смак розбирати" [17-19].
Бюлопчш проби на тваринах "через вживання твариною" ре-комендувалося використовува-ти для оцшки нешкщливосп трофейних продукпв — "взятого вщ неприятеля провiанту". Всi продукти пiдлягали марку-ванню з обов'язковим зазначен-
№ 4 2011 Еоттошшт & Иеаьти 62
ням яга^и пpoдyктy i пepioдич-нoмy нaглядy за ним, вcтaнo-влювaвcя пopядoк ïх peaлiзaцiï тoщo.
У "Пpoвiaнтcьких peгyлaх" дo-клaднo poзглядaлиcя питання peжимy збepiгaння пpoдyктiв. Peжим кoнтpoлювaвcя двiчi на тиждeнь, пpичoмy вкaзyвaлocя: "Огляд нe мимoхiдь, aлe завжди з фаничним cтapaнням i нагля-данням чинити". У пpoцeci збe-piгaння пepioдичнo пpoвoдили-cя бpaкepaж i пepecopтyвaння пpoдyктiв. Вeликa yвaгa пpидi-лялacя бopoтьбi з фаль^фка-цieю хapчoвих пpoдyктiв, oco-бливo y тих випадках, гали дo змiшyвaння фуп 6ув пpичeтний cпiвpoбiтник кaзeннoï кoмopи. З ньoгo виpaхoвyвaли cyмy, яка вдвiчi пepeвищyвaлa вapтicть зн пcoвaнoгo пpoвiaнтy [2]. Викла-дeнe дае пщставу вважати, щo у "Пpoвiaнтcьких peгyлaх" oтpи-мали poзвитoк caнiтapнo-гiгie-нiчнi вимoги щoдo збepiгaння пpoвiaнтy, вcтaнoвлeнo кpитepiï дoбpoякicнocтi пpoдyктiв хapчy-вання, зaклaдeнo ocнoви пpoвe-дeння eкcпepтизи пpoдyктiв хapчyвaння, а тагаж poзшиpeнo кoмплeкc caнкцiй, щo зacтoco-вyвaлиcя за пopyшeння вимoг □пени хapчyвaння [11].
Зaкoнoпoлoжeння щoдo хap-чoвoï caнiтapiï здoбyли cилy кapних дiй у пп. 232 i 274 Статуту "Упpaви благочинства", пpий-нятoгo 17B2 poкy. Зoкpeмa, п. 232 нaгoлoшye: "Пiдтвepджy-eтьcя зaбopoнa учиняти злoчин пpoти гpoмaдcькoгo здopoв'я, а caмe — пpoдaж зiпcoвaнoгo хapчoвoгo пpипacy". П. 274 вка-зуе на пiдcyднicть таких дiянь: "Xтo пoчнe пpoдaвaти зтгаваш хapчoвi пpипacи, тoгo бpaти пщ cтpaжy i нaпpaвляти дo cyдy, дe вчиняти з ним за мipoю йoгo пpoвини" [12].
Таким чинoм, як ми бaчимo, нeoднopaзoвo на зaкoнoдaв-чoмy piвнi пiдтвepджyвaлacя нeoбхiднicть нагляду за якicтю пpoдyктiв хapчyвaння, якi пpoдa-вaлиcя, вcтaнoвлювaлacя вiдпo-вiдaльнicть за пopyшeння вимoг хapчoвoï caнiтapiï, якi i у cyчa-cних peaлiях е cклaдoвoю части-нoю caнiтapних нopм i пpaвил.
Peгyляpний мeдичний ган-тpoль над якicтю пpoдyктiв хap-чування, дoтpимaння пpивaтни-ми та дepжaвними виpoбникaми icнyючих вимoг щoдo yмoв пpи-гoтyвaння, збepiгaння та peaлi-зaцiï пpoдyктiв хapчyвaння та ro-тoвих cтpaв зaпoчaткoвaнo 1794 poi<y та пoв'язaнo зi cтвopeнням нoвoгo дepжaвнoгo opгaнy "ni-кapcькa yпpaвa". Цим ycтaнo-
вам пpипиcyвaлocя: "Пoнeжe (ocкiльки) ycякoгo poдy ïcтiвнi пpипacи i чиcтoтa нaлeжaть дo дoтpимaння нapoднoгo здo-poв'я, тo Лiкapcькa yпpaвa в ycя-юму випадку, юли пpиймe щocь тaкe, вщ якoгo нaпepeд для дeякoï частини a6o ycьoгo мicтa чи в oкoлицях гyбepнiï пo-шиpитиcя мoжe, нeгaйнo пpeд-cтaвляe гyбepнcькoмy начальству, oпиcaвши у cвoeмy пpeд-cтaвлeннi, бyдe тoгo пoтpeбa i otocí6, завдяки ягаму пepeдбa-чyвaнe злo вiдвepнyти мoжнa, i пpичини, зapaди яких тe чи iншe з бo<y нaчaльcтвa пpийнятo бути мае" [4].
З ча^м cтвopювaлиcя нoвi дo<yмeнти, а вимoги хapчoвoï caнiтapiï пpoпиcyвaлиcя у piзних peглaмeнтaх aдмiнicтpaтивнoï та гocпoдapcькoï дiяльнocтi за-<лaдiв та ycтaнoв. У 1B20 po^ вiдбyлocя впopяд<yвaння пpa-вил щoдo yтpимaння oб'eктiв гpoмaдcькoгo хapчyвaння та ro-тeльнo-pecтopaннoï cфepи як piзнoвидy гocпoдapcькoï дiяль-нocтi. На пoчaт<y 1B20 po<y oпy-блiкoвaнo два бaзoвих дo<yмeн-ти, як впopядкoвyють дiяльнicть yciх видiв зa<лaдiв гpoмaдcькo-ro хapчyвaння того чacy. nep-ший зaкoнoдaвчий акт "Ви^-чaйшe зaтвepджeнe пoлoжeння пpo гoтeлi, pecтopaцiï, кaвoвi бу-динки, тpaктиpи i хapчeвнi у Сaнкт-Пeтepбypзi i Мocквi" вiд 2 лютого 1B20 pony мав чiткo o6-мeжeнe пpaвoвe пoлe у cвoeмy зacтocyвaннi i peглaмeнтyвaв дiяльнicть лишe cтoличних уста-нoв. Дpyгий дoкyмeнт вcтaнo-влював пpaвилa для уЫе! тe-pитopiï Pociï. "Виcoчaйшe за-твepджeнe пoлoжeння пpo гoтe-л^ pecтopaцiï, кaвoвi будинки, тpa<тиpи i хapчeвнi в yciх гу-бepнcьких, пopтoвих i пoвiтoвих мicтaх" зaтвepджeнo 14 бepeзня тoгo ж 1B20 pony [13].
Haвeдeнi дoкyмeнти мають oднoтипoвy cтpyктypy та пoдiбнi за змютом у чacтинi хapчoвoï caнiтapiï. Окpiм загальних вимoг дo нaбopy пpимiщeнь та ïх oблaштyвaння, у них ч^ш пpo-пиcaнi вимoги дo якocтi нaпoïв, пpoдyктiв хapчyвaння та гoтoвих cтpaв, щo peaлiзyвaлиcя у цих закладах. У дpyгoмy poздiлi ч^-га вcтaнoвлeнo вiдпoвiдaльнicть aдмiнicтpaцiï та гocпoдapiв закладу: "Вcтaнoвлюeтьcя у нeo-дмiнний oбoв'язoк yтpимyвaчiв гoтeлiв, pecтopaцiй, кaвoвих бу-динкiв, тpaктиpiв i хapчeвeнь, щoб yci пpeдмeти вжитку, якi ними пpoдaютьcя, були iз cвiжих пpипaciв, i щoб дoзвoлeнi нaпoï були дoбpoтними, бeз yc^raï
дoмiшки, i у тiel caмol якocтi, якoï вoни <yплeнi з мюць, для
пpoдaжy визнaчeних" [13].
Окpiм тoгo, oбoв'язкoвicть дoт-pимaння вимoг щoдo нe-шкiд-ливocтi та бeзпeчнocтi нaпoïв, пpoдy<тiв хapчyвaння та готових cтpaв, щo peaлiзyютьcя, пiдcи-лeнa штpaфними caнкцiями: "§ 6B. Якщo дe iз зa<лaдiв, яким дoзвoляeтьcя пpoдaж нaпoïв, виявлятьcя тaкi зi шкiдливими дoмiшкaми, тo yтpимyвaч закладу пщлягае cyдy, а нaпoï знищу-ютьcя. § 69. УЫ пpeдмeти для вжитку у тpaктиpaх та iнших закладах, вигoтoвлeнi нe iз cвiжих пpипaciв, знищyютьcя, i з yтpи-мувача закладу cтягyeтьcя у мicькi дoхoди штpaф" [13]. У фi-нaнcoвих caнкцiях ми cпocтepi-гaeмo бiльш жopcткий пiдхiд cтocoвнo зa<лaдiв, якi poзтaшo-вaнi у cтoлицях. За пepшy пpo-вину на гocпoдapя cтoличнoгo закладу нa<лaдaвcя штpaф у 100 pyблiв, пopiвнянo з 50 pyб-лями штpaфy за aнaлoгiчнi пpa-вoпopyшeння хapчoвoï caнiтapiï у гyбepнcьких, пopтoвих та пoвi-тoвих закладах. Пpи виявлeннi вдpyгe peaлiзaцiï нeякicних пpo-дy<тiв хapчyвaння та нaпoïв штpaф збiльшyвaвcя вдвiчi — вiдпoвiднo 200 та 100 pyблiв, а втpeтe — штpaфи cягaли 400 та 200 pyблiв [13]. У випадку cra-ення таких пopyшeнь вчeтвepтe гocпoдap пoзбaвлявcя пpaвa уфимання закладу, а cпpaвa пe-peдaвaлacя дo cyдy.
У пepшiй пoлoвинi XIX cтoлiття мeдики i cy^^c^o тicнo пoв'язyвaли cтaн здopoв'я з яю-cтю пpoдy<тiв, ^i cпoживaлo на-ceлeння дepжaви. Якicть пpo-дy<тiв хapчyвaння нe завжди за-дoвoльнялa вимoгaм нaвiть eлe-мeнтapнoï хapчoвoï caнiтapiï. На зaкoнoдaвчoмy piвнi йшла po6o-та зi cтвopeння пpaвoвoгo пoля з мeтoю oтpимaння у тoвapooбiгy якicнoï та бeзпeчнoï пpoдyкцiï.
Оcoбливicтю цьoгo icтopичнo-ro пepioдy була нaявнicть шиpo-raro пpoшap<y нaceлeння Pociï, якe мaлo cтaтyc дepжaвних ce-лян. З мeтoю peглaмeнтaцiï жит-тeдiяльнocтi цих вepcтв нace-лeння 23 бepeзня 1B39 po<y бу-лo зaтвepджeнo два укази: "Сiльcький пoлiцeйcький статут для дepжaвних ceлян" та "Сiльcький cyдoвий cтaтyт для дepжaвних ceлян".
Одним iз завдань, якi пoклaдa-ла на ceбe дepжaвa, була perna-мeнтaцiя мeдичних питань, яю бyлo ви<лaдeнo у шocтiй глaвi указу "npo лiкapcький блaгoy-ctpm", яка c<лaдaлacя з тpьoх poздiлiв: "Зaгaльнi зaхoди з oхo-
63 Environment & Health № 4 2011
рони народного здоров'я", "Про спецiальнi заходи з охорони народного здоров'я" та "Про падiж худоби" [14].
У главi "Про лiкарський бла-гоустрiй" викладено медичнi об-меження та певн регламенти з питань, що належать за нишшшх умов до компетенци фахiвцiв п-гiени харчування. Надаючи за-гальну характеристику матерiа-лу, можна вщзначити, що статтi, яю мають санiтарно-гiгiенiчний змiст, написанi лакошчно. Авто-ри намагалися максимально на-ситити та конкретизувати ш-формацю: "§ 78. Усi, хто займа-еться виготовленням та реалн за^ею рiзноманiтних напоíв, повиннi вживати для цього припаси не лише свiжi, а й у належ-шй кiлькостi i якостi. § 79. Не вживати в ¡жу незр1ш плоди, не-допечений хтб, затхле м'ясо та рибу, мертвечину i загалом припаси несвiжi i тому для здоров'я шкщливг § 81. Забороняеться використовувати для приго-тування íжi та напот мiднi нелу-женi самовари, чайники, кастру-лi та всiлякий мщний посуд без полуди" [14].
Наведет матерiали дозволя-ють нам побачити загальн ви-моги з харчово'|' санiтарií, що фунтуються на народшй обiзна-ностi у нацiональних тради^ях харчування.
Для дослiдникiв являе штерес i "Сiльський судовий статут для державних селян". У цьому документ розвиваються питання □пени харчування, але вже у розрiзi правово'|' вщповщально-стi за порушення вимог, пропи-саних у "Сiльському полщейсь-кому статутi для державних селян". За продаж неякюного про-довольства накладався штраф вiд 25 до 50 копмок срiблом, що у 100 разiв менше за аналопчну провину з боку власниюв го-тельно-ресторанних закладiв. За реалiзацiю м'яса вiд худоби, що хворша на iнфекцiйнi захво-рювання, i м'яса палоí худоби та за поширення етзоотм перед-бачалася карна вщповщальнють за загальнодержавними законами [14].
Усе тут викладене дозволяе зробити висновки, що якють продукпв харчування, навiть вт чизняних, не завжди задоволь-няла вимоги харчово'|' санiтарií. Це спонукало на законодавчому рiвнi вводити обмеження на ввiз продукцií тривалого зберiгання [16].
Разом з публкащею окремих законодавчих акпв з урегулюван-ня нагальних питань, у тому чиол
i з ппени харчування, на початку XIX столбя велася копiтка робота зi збору та кодифiкацií всього законодавчого поля Росмсько'|' 1мперп. Результатом ще'|' роботи став вихiд з друку таких видань: "Полное собрание законов Российской Империи" у двох збiрках та рiзних статупв, що мали силу законiв [1, 20, 23, 24,].
Медичн питання переважно сконцентрован у "Статутi лн карському", у структурi якого окремою книгою було видшено "Статут медично'|' полiцií". З чи-сленних роздктв та окремих статей "Статуту медично'|' полн цií" автори створили спе^альну главу з назвою "Про охорону нешкщливост життевих припа-сiв", яка розподтена на три ча-стини: 1) "Про нагляд за нешкщ-ливютю íстiвних припасiв", 2) "Про нагляд за безпечнютю води та рiзних напоíв", 3) "Про нагляд за безпечнютю емно-стей, що використовуються для приготування та збер^ання життевих припаав". У статтях глави викладаються правила та умови збер^ання i реалiза-цп продуктiв харчування, опису-ються вимоги щодо якост най-бiльш вживаних продукпв харчування, вказуеться на заборо-ну фарбування продуктiв харчування шкщ-ливими для здоров'я речовинами тощо. Окремi поло-ження регламентують та зумо-влюють необхiднiсть слщкувати за якiстю посуду для приготування та збер^ання харчiв та води, що використовуеться для пиття та приготування напот. Особливою вщмшнютю "Статуту медично'|' полщи" була наяв-нiсть у статтях ч^ко сформульо-ваних положень щодо покарань за недотримання саштарно-пп-ешчних вимог [1, 4, 21, 23, 24].
З виходом у св^ "Статуту ме-дичноí полiцií" 1832 року завер-шився складний та тривалий пе-рiод первинного створення за-конодавчоí бази з ппени харчування, який характеризувався активним пошуком форм та ме-тодiв законодавчого врегулю-вання актуальних питань безпе-ки життедiяльностi суспiльства.
Висновки
На пiдставi проведеного ана-лiзу санiтарного законодавства XVI — початку XIX ст. ми маемо можливють сформулювати пев-нi висновки.
1. Розвиток медично'|' науки дозволив у XVI — на початку XIX ст. обфунтувати необхщнють роз-робки та впровадження чiтких саштарно-ппешчних регламен-тiв, якi забезпечували споживан-
ня як1сних продукт1в харчування.
2. У дослщжений пер1од проведено трансформацш всього правового поля держави, створено умови для виникнення ме-дично'| полщи для виршення питань саштарно'| безпеки кра'ши та в1дбупося закр1ппення основ-них положень у письмових пра-вових актах того часу.
3. Створення "Статуту медич-но'| полщи" як базового документу дозволило суспшьству ширше застосовувати писане право i поступово зменшувати вплив звичаевого права при ви-ршенш господарських та ци-вiпьних спорiв стосовно дотри-мання санiтарно-гiгieнiчних вимог на об'ектах нагляду ппени харчування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бармак М.В. Формування владних шституцм РосмськоТ ¡м-пери на Правобережн1й УкраМ (к1нець XVI11 — перша половина XIX ст.): дис. д-ра ¡ст. наук: 07.00.01 / М.В. Бармак. — Терно-пть, 2008. — 485 с.
2. Барченко И.П., Ванханен В.Д., Петровский К.С., Чистякова А.М. Очерки истории отечественной гигиенической науки о питании. — М.: Медицина, 1975. — 167 с.
3. Невский В.Н. К истории государственного санитарного надзора за торговлей хлебом / В.Н. Невский // Гиг и сан. — 1948. — № 6. — C. 39-41.
4. Петров Б.Д. Пищевое санитарное законодательство в России до 1861 г. / Б.Д. Петров // Очерки по истории отечественной медицины. — М., 1962. — C. 239-245.
5. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г). — Т. 2. — С. 560.
6. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г). — Т. 2. — С. 689.
7. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г). — Т. 5. — С. 576.
8. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г). — Т. 5. — С. 581.
9. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г). — Т. 5. — С. 569-592.
10. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г). — Т. 6. — С. 802-803.
11. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г). — Т. 21. — С. 140.
12. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание
№ 4 2011 Environment & Health 64
IODINE PROVISION OF THE CHILDREN IN ZHITOMIR REGION
Ivanova O.S.
СТАН ЙОДНО1 ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ! Д1ТЕЙ ЖИТОМИРСЬКО! ОБЛАСТ1
1ВАНОВА О.С.
Житомирський нацюнальний агроекологiчний унiверситет
УДК
504:543.272.454:61(477.)42.
1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г.). — Т. 21. — С. 481-488.
13. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание
1-е (С 1649 по 12 дек. 1825 г.). — Т. 37. — С. 581-663.
14. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание
2-е. — Т. 14. — С. 286.
15. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 2-е. — Т. 14. — С. 308.
16. Полное собрание законов Российской Империи. Собрание 2-е. — Т. 16. — С. 390-391.
17. Провиантския регулы: Со-чиненныя для учрежденной при Обсервационном корпусе комиссии генерала-провиантмейстера-лейтенанта генваря дня 1758 года. — 2-м тиснением. — СПб.: При Гос. воен. коллегии, 1798. — 210 с.
18. Провиантския регулы: Со-чиненныя для учрежденной при Обсервационном корпусе комиссии генерала-провиантмейстера-лейтенанта, генваря дня 1758 года. — СПб.: Тип. Мор. шляхет. кадет. корпуса, 1797. — 302 с.
19. Провиантския регулы: Со-чиненныя для учрежденной при Обсервационном корпусе комиссии генерала-провиантмейстера-лейтенанта, генваря дня 1758 года. — СПб.: Печ. при Гос. воен. коллегии, 1792. — 210 с.
20. Сальников В.П. Регламентация медицины в России (ис-торико-правовое исследование) / В.П. Сальников, С.Г. Сте-ценко; МВД России; Санкт-Петербургский ун-т; Академия права, экономики и безопасности жизнедеятельности. — СПб.: Фонд "Университет", 2002. — 144 с.
21. Свод законов Российской Империи. — Т. 13: Уставы о народном продовольствии, общественном призрении и врачебный. — СПб., 1842. — С. 83-233.
22. Сергиевский В.Д. Наказание в русском праве XVII века / В.Д. Сергиевский // СПб, 1888.
— С. 89-150.
23. Собрание Законов о полицейском управлении или наказы губернаторские и Устав управы благочиния: с включением Законов, им предшествовавших и последовавших (с 1708 по апрель месяц 1823 г.) / П. Хавский (сост.). — СПб., 1823. — 460 с.
24. Шандра В.С. 1нститут генерал-губернаторства в УкраТш Х1Х
— початку ХХ ст.: структура, функци, арх1ви канцелярм: дис. д-ра ют. наук: 07.00.06 / В.С. Шандра. — К., 2002. — 455 с.
Надйшла до редакцП 15.01.2010. © 1ванова О.С. СТАТТЯ, 2011.
ефщит йоду в оточуючому се-редовищi викликае розвиток йододефщитних захворювань, як завжди були у ^HTpi уваги науков^в та практиюв [1, 2]. Bi-домо, що близько 30% насе-лення земноТ ^i мешкають у районах йодного дефщиту. Одним з головних чинниюв вини-кнення тиреоТдних захворювань вважаеться недостатне надхо-дження йоду до оргаызму лю-дини внаслщок його нестачi у вод^ фунп, продуктах харчу-вання ендемiчних репошв [3-6]. Недостатне надходження йоду до оргаызму людини, осюльки не юнуе фiзiологiчних мехаыз-мiв накопичення йоду, викликае порушення функцiТ щитовидноТ залози, зниження синтезу тиреоТдних гормоыв, що впливае на функцю багатьох органiв i
СОСТОЯНИЕ ЙОДНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ ЖИТОМИРСКОЙ ОБЛАСТИ Иванова О.С.
В статье представлены данные регионального исследования в Житомирской области. Обследовано 428 детей в возрасте от 7 до 18 лет. Изучено йодное обеспечение организма, проведены УЗИ щитовидной железы. В ходе исследования установлено, что по состоянию йодного обеспечения детей регион отнесен к зоне легкого йодного дефицита (медиана йодурии — 70,2 мкг/л, распространенность зоба — 4-19%). Показана необходимость внедрения программы массовой йодной профилактики.
Ключевые слова: йодное обеспечение, йоддефицитные заболевания, зоб, дети.
IODINE PROVISION OF THE CHILDREN IN ZHITOMIR REGION Ivanova O.S.
The data of the regional research in Zhitomir region are presented in the article. 428 children at the age from 7 till 18 years were surveyed. Iodine provision of the organism was studied, thyroid gland ultrasound examination (USE) were carried out. It was established during research that according to the USE data by iodine provision state of the children the region could be referred to the a zone of light iodine deficiency (ioduria median — 70,2 mkg/l, goiter prevalence — 4-19%). Necessity of the introduction of the program for mass iodine preventive prophylaxis is demonstrated.
Keywords: iodine status, iodine deficiency diseases, goiter, children.
65 Environment & Health № 4 2011
5 Довктля та здоров'я № 4-2011
