ки роботизованоУ технки, будюництво кораблю, аерокосмн-ного транспорту. Для досягнення успшв на свгговому ринку УкраУн потр^но нарощувати пщтримку таких галузей. В основному таю галуз1 е ресурсоорюнтованими, що вважа-еться вчорашым днем. Однак Ухшй потенцвл необхщно ви-користовувати. При цьому паралельним фронтом повинн йти галуз1 ново' економки.
УкраУна мае значний ¡нтелектуальний капггал у створен-н програмного забезпечення ¡ займае пров¡дн¡ позици в офшорному програмуваннк Враховуючи вартють ¡ швидк¡сть 1нтернету в краУн яка конкурентна по св¡тових стандартах, 1Т-сервю може бути одним з флагмана украУнськоУ економЬ ки, яка сприятиме розвитков¡ ¡нш¡ галузей, включаючи освггу.
Розвиток сфери послуг, у тому чи^ надання транзиту (маючи транзитний потенц^л: вих¡д до моря, судноплавн р¡чки ¡ розгалужену мережу залвниць), доц¡льно ¡нвестува-ти в розвиток ¡нфраструктури, за рахунок чого УкраУна може стати центральним европейським транзитним шляхом.
Висновки
Умови, що склалися у в¡тчизнян¡й економщ, потребують розробити нову стратег¡ю розвитку для краУни, провести реформ, як будуть в¡дпов¡дати ц¡лям та розвитков¡ соц^льно-економ¡чноУ стаб¡льност¡ краУни та ГУ розвитку з урахуванням досвщу европейських краУн, зокрема Польщк
Досв¡д Польщ¡ у проведенн¡ економнних реформ е пока-зовим для УкраУни, тому що проводилися без особливих ра-дикальних змЫ та тотальних перебудов, яких в ¡снуючоУ соцЬ ально-економнноУ ситуаци доцтьно уникати.
Список використаних джерел
1. Аналитический доклад к ежегодному посланию Президента Украины к Верховной раде. Национальный институт стратегических исследований.
2. «Черный» бизнес и низкие зарплаты: эксперты назвали причины обвала украинской экономики [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.segodnya.ua/economics/enews/chernyy-biznes-i-
nizkie-zarplaty-eksperty-nazvali-prichiny-obvala-ukrainskoy-ekonomiki-620791.html
3. Мандрик 1.П. Особливост социльно-економнного розвитку Польщ! пюля вступу до бвропейського Союзу [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://internationalconference2014.wordpress.com/...
4. Як Польща вперше за пвтисячолггтя стала найустшышою кра-Уною бвропи [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://espreso. tv/article/2014/07/02/yak_polyaky_dopomozhut_ukrayincyam_ ne_boyatysya_yes
5. Human Development Report of Poland 2013 [Електрон. ресурс].
- Режим доступу: http://hdr.undp.org
6. Strategia rozwoju spoleczno-gospodarczego Polski Wschodniej do roku 2020 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.mir.gov.pl
7. Порошенко попросив польського економюта Бальцерови-ча допомогти УкраУн з реформами 31.01.2015 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: https://www.unian.ua/politics/1038669-poroshenko-poprosil-...
8. Maly rocznik statystyczny Polski 201 2. - W.: Gloуwny Urzad Statystyczny, 2012. - 256 s.
9. Амелин Анатолий. Украина может стать «экономическим тигром», если выберет стратегию, а не тактику. 11.05.2015 [Електрон. ресурс].
- Режим доступу: http://www.bagnet.org/news/economics/255613
10. бва Гетьман Середнм клас: примара чи реальнють [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.epravda.com.ua/ publications/2014/01/9/412862
11. «Середнм клас в УкраУнг житгсв! цЫносй готовнють до асо-^ацп (об'еднання) i просування демократичних стандартiв» (кру-глий стт) 16.12. 2014 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www. razumkov.org.ua/ukr/tag.php...
12. Держстат УкраУни [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua/
13. Всесвп™ банк. Показники розвитку економки краУн евросоюзу [Електрон. ресурс] - Режим доступу: data.worldbank. org/ indicator/...
14. Системна криза в УкраУнг передумови, ризики, шляхи подо-лання: аналп". доп. / Я.А. Жалто, К.А. Кононенко, В.М. Яблонський [та 1н.]; за заг. ред. Я.А. Жалiла. - К.: Н1СД, 2014. - 132 с. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
УДК 332.2:333.01.09
Б.М. ЯРОВА,
acnipaHT кафедри землевпорядного проектування, Нацюнальний университет 6iopecypciB i природокористування Украни
Формування структури землеволодшня в Укра'|'ш шд впливом земельних реформ
У статт пpoаналiзoванo генезис та сучасний стан структури землеволодння в Укран'!. Здйснено авторську класифка-u/ю причин недостатньо'1 ефективност проведення земельно¡'реформи в Укран та запропоновано механ'1зми вдоскона-лення державного управлння земельними ресурсами та регулювання земельних в!дносин.
Ключов! слова: земельн ресурси, iсторичн передумови, власнсть.
Б.Н. ЯРОВАЯ,
аспирант кафедры землеустроительного проектирования, Наииональный университет биоресурсов и природопользования Украины
Формирование структуры землевладения в Украине под влиянием земельных реформ
В статье проанализирован генезис и современное состояние структуры землевладения в Украине. Осуществлена авторская классификаиия причин недостаточной эффективности проведения земельной реформы в Украине и предложены механизмы совершенствования государственного управления земельными ресурсами и регулирования земельных отношений.
Ключевые слова: земельные ресурсы, исторические предпосылки, собственность.
© Б.М. ЯРОВА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 8 (171)/2015 31
B. YAROVA,
postgraduate of Land-Use Planning Department National university of life and environmental sciences of Ukraine
Formation of land ownership in Ukraine under the influence of land reforms
The article analyzes the origins and current state structure of land ownership in Ukraine. Done original classification of causes of lack of effectiveness of land reform in Ukraine and proposed mechanisms to improve state management of land resources and regulation of land relations.
Keywords: land resources, historical background, property.
Постановка проблемы. ЗмЫа сусгтьно-економнних вщносин у держав! завжди гов'язана ¡з землею як з гро-сторовим базисом та засобом виробництва. Земельн! вщ-носини гройшли тривалий шлях трансформации дв! у склад! Росмськот ¡мгерп, одна в Радянському Союз!, до нишшньоТ, основи якоТ були закладен! Земельним кодексом УРСР та гостановою «Про земельну реформу».
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблемы. Дослщ-никами ¡сторп земельних вщносин е так! в!тчизнян! науковц!, як В.П. Галушко [2], Д.С. Добряк [3], Л.Я. Новаковський [3], П.П. Панченко [4], A.M. Третяк [3, 4] та ¡ншк Проте ¡сторичн гередумови формування структури землеволод!нь в Укратн! все ж залишаються недостатньо висв!тлен! ! готребують го-дальшого дослщження.
Метою статт'1 е досл!дження ¡сторичних гередумов формування структури землеволод!нь в Укратн!, гроцесу демо-ногол!зац!т державнот власност! на землю гщ час земельноТ реформи.
Виклад основного материалу. Початок гершот земельнот реформи на територи Укратни гочинаеться у 1861 роц!, коли назрта криза феодально-кр!госницькот системи, що дало гочаток громисловому каг!тал!зму, основними ознаками якот були: в!дм!на кр!госного грава, гроте селяни говинн! були вщбувати ганщину та вщдавати оброк; за гевн! говиннос-т! гом!щик гередавав у гост!йне користування селянам тхн! садиби i деяк! земельн! дтянки; розгочинаеться формуван-ня с!льських общин з числа розкр!гачених селян; створення земських уграв та реформування земськот системи в цтому.
Структура землеволодЫь була годв^на (гриватна) \ об-щинна. На територ!т Укратни общинн! волод!ння були р!дк!с-тю у горвняны з Роаею, де 95% селян були у склад!. Понад 80% селян Правобережжя \ близько 70% Лвобережжя вели одноос!бне волод!ння, що ! в!др!зняло рос!йських ! укратн-ських селян [4].
Надання земель розкртаченим селянам все одно гри-зводило до гостиного гопршення економнного становища, основною гричиною якого було малоземельнють селян, форми землеволодЫня, територ^льне розташування. У 1905 роц селяни Правобережжя годтялися за ктьюстю земель на три основн! груги:
- ¡з земельними дтянками до 3 десятин (3,28 га), що ста-новили близько 20,1% к!лькост! селянських двор!в;
- ¡з дтянками 3-9 десятин (3,28-9,83 га), гереважна бтыхлсть - 58,6%;
- ¡з земельними дтянками вщ 9 десятин (вщ 9,83 га), ре-шта - 20,6% [5].
Бтьше 8% селянських дворв в Укра'У були говнютю без-земельними [4], а гкля земельнот реформи 1861 року селяни втратили близько 28-31% земель, як! обробляли до того [4].
Однак селяни все одно залишалися залежними вщ селян внаслщок нестач! земл! та вщсутност гасовищ. Оренда зем-л! гом!щик!в становила 18 крб за десятину, що гриблизно дор!внювало вартост! 3 кор!в.
З метою сгрощення кугвл! земель у гомщикв створюеться Селянський Поземельний банк у 1882 роц ВЫ надавав гозич-ки до 500 крб для одного домогосгодаря терм!ном на 24,5 або 34,5 року. У 1885 роц банк надавав гозику у розмр 54,6% ку-гвельнот цЫи одыет десятини земл!, у 1895 роц - 48,2%, а в 1905 роц - 54,7%. Виглата гроцентв коливалася вщ 11,5% (строком на 13 роюв) до 6% (на 55,5 рокв). За гщтримки Се-лянського банку до 1 сння 1906 року було гридбано альськими общинами 25% земель, товариствами селян - 72%, окремими домогосгодарствами на 1,4 десятини на дв!р [5].
У гщсумку реформа 1861 року не виршила вах соц^ль-но-економнних гроблем на сел!. Проте виникло гриватне землеволодЫня селян, були закладен герои витоки фермерства, зм!нився с!льський уклад на сел!, загочаткувала-ся ринкова реформа одночасно з кутвлею-гродажем землк
Настугна реформа земельних вщносин носить назву Сто-лиг!нська, основним законом у той час став Указ «Про до-говнення деяких гостанов д!ючого закону, що торкаеть-ся селянського землеволод!ння й землекористування» в!д 9 листогада 1906 року. Вщговщно до цього гередбачало-ся зд!йснити так! заходи: закр!глення за селянами гриватнот власност! та вих!д тх !з общини; створення в!друбного та ху-т^ського госгодарства; гереселенська голггика.
Основними ¡деями Столитнськот реформи було створен-ня земельного фонду та гередача його земель селянам. 1н-струментами реалвацп даних заходю була робота Селян-ського банку, орендн! в!дносини, коогеративний рух на сел!, агрокультура тощо. В цей герюд кугвля земл! вщбувалася на торгах. Сгершу створювався земельний фонд, який у го-дальшому класифкувався за яюстю. Найчастше кращ! зем-л! дютавалися заможним селянам, що мали змогу сглатити найвищу цЫу за землю. Виручеш кошти надходили тим, хто отримав г!рш! за яюстю землк Без доглати у користування гередавалися земл! середньот якост!.
Особлив!стю Столиг!нськот реформи було те, що селя-ни мали граво вимагати в!д общини вид!лити тм у гриватну власн!сть частину общиннот земл!, якою користувалися ! го можливост одним масивом. Перехщ грава власност вщбу-вався безоглатно або за невелику оглату громад!.
На гочаток 1917 року у Росмсьюй ¡мгерп було набагато бтьше селян, як! володти землею на грав! гриватнот влас-ност (57% ¡з них укратнськ хгибороби), ыж общинникв [5].
Селянський гоземельний банк зменшував свот ставки го кредитах та збтьшував розм!р тта кредиту. «У 1906 ро-ц! банк давав гозичку, яка становила в середньому 84%, у
1907 роц - 88%, у 1908 роц - 83% купюельно' цЫи одьлеУ десятини землк Нижними були ¡ проценти по кредитах порв-няно з реформою 1861 року: 9,5% при мУмальному термУ ¡ 4,5% при максимальному. Були нав^ь випадки, коли банк продавав землю селянам ¡з збитком для себе. У 1910 ро-ц було продано банком близько 30 000 десятин ¡з збитком майже 200 000 крб. Усього за роки реформи селяни за до-помогою банку одержали близько 10 млн. десятин земл¡ (це бтьше, ыж за попередн 23 роки функц¡онування банку)» [5].
Проте дтльнкть Селянського поземельного банку призвела до обезземелювання бщних селян, адже кредити були недоступ-н¡ для них та середнк господарств. Земл¡ перейшли до замож-них селян, як¡ мали змогу купити в¡д 11 до 68,1 га, у тих селян, як володти лише близько 1,9 га. У результат цього з'явився клас безземельних селян, до якого належало близько 2 млн. оаб [6].
Нова земельна реформа вщбулася пюля захоплення влади бтьшовиками 8 листопада 1917 року. Бтьшови-ки скасовують приватну власн¡сть та оголошують ус зем-л¡ загальнонародною власн¡стю, пщставою для цього стало проголошення Декрету про землю. Скасовувалася власнють помщиюв на землю разом з уаею ¡нфраструктурою, яка пе-рейшла у розпорядження волосних земельних комггетю ¡ по-в¡тових рад селянських депутата. Утворений нац¡ональний фонд земл¡ був загальнонародним неподтьним, а деяка йо-го частина взагал¡ не пщлягала розпод¡лу. Селянський наказ, що був включений у Декрет про землю, зрвнював розподт земл¡ в ¡ндивщуальне користування в¡дпов¡дно до трудових ¡ споживчих норм та пер¡одичн¡ перерозподти земл¡, що за-лежали вщ демограф¡чноí ситуаци.
У 1923 роц селяни одержали у користування 91,8% за-гальноí площ¡ с¡льськогосподарських земель. Проте були ¡ таки, що позбавилися деяко' частини свое''' земл¡ - надлиш-к¡в (близько 10%), на противагу ¿м 60% отримали землю, ¡ т¡льки землеволод¡ння 30% селян залишилися без зм¡н. Да-ний перерозпод¡л земель зм¡нив вщношення землезабезпе-ченост¡ м¡ж пос¡вними ¡ не пос¡вними селянами у пороняны з 1917 роком (1:19,5) до 1:3,3 через десять роюв [7].
У зв'язку ¡з забороною приватно' торг^ в¡дбулося руй-нування приватнопщприемницько''' ¡н¡ц¡ативи, коопераци, що стало причиною попршення ситуаци в аграрному секторк За даними 1921 року, на 34,5% скоротилися посюы площ¡ ¡ на 41% знизилася урожайн¡сть [5].
З 1922 по 1928 рк дтла нова економ¡чна пол¡тика, що передбачала: право селян продавати надлишки свое' продукций запровадження товарно-грошових в¡дносин на замЬ ну товарообмЫу; в¡дродження стьсько''' коопераци; викорис-тання наймано' прац¡ та оренда земл^ державне регулювання аграрно' д¡яльност¡; розвиток концентраци для збтьшен-ня ефективност загот¡вель ¡ закуп¡вель продукци стьсько-го господарства; першочергова в¡дбудова промисловост та с¡льського господарства.
З початком 1922 року дозволялося селянам виходити з товариства ¡з землею ¡ вибирати форму володЫня. Основною формою коопераци у пер¡од з 1923 до 1926 року були спец^льы товариства, до складу яких входили незаможн селяни ¡ середняки.
Земельний кодекс 1922 року гарантував довнне володЫ-ня землею тим, хто и обробляв, але одночасно пщтверджу-
вав, що земля знаходиться у власност держави. Фактично у цей перюд визнавалася приватна (селянське господарство столипЫського типу), кооперативна, сусптьна (громадська). Та водночас пюля 1922 року були вщмЫеы договори оренди земл1, дозволялося конфюкувати у заможних селян землю та худобу, селяни позбавлялися присадибних дтянок для того, щоб вони не могли ¡снувати без прац на господарському господарства в¡дбувалася л¡кв¡дац¡я куркулв як класу.
Так, наприклад, у 1937 роц в Украïн¡ налнувалося 28,3 тис. колгосп¡в, в яких працювали 96,1% селянських господарств, що обробляли 99,7% посвних площ [5].
Ця реформа в цтому, крм НЕПу, перекреслила ва досягнення попереднк рок¡в, заборонивши куп¡влю-продаж земельних дг лянок, оренду, л¡кв¡дувала помщицьк господарства, знищувала «куркул¡в». Власником уск земель стала держава, яка примушу-вала селян до колективваци та позбавила ¿х права власност¡, що позначилося на економнному достатку селянина.
Постанова Верховно'1' Ради Украïнськоï РСР вщ 18.12.1990 «Про земельну реформу» визначила, що земельна реформа е складовою частиною економнно''' реформи, здмснювано' в Украïн¡ у зв'язку з переходом економки держави до ринкових вщносин. Завданням ц° реформи е перерозпод¡л земель з одночасною передачею ¿х у приватну та колективну власнють, а також у користування пщпри-емствам, установам ¡ орган¡зац¡ям з метою створення умов для рюноправного розвитку рвних форм господарювання на земл^ формування багатоукладно' економ¡ки, рац¡онального використання та охорони земель.
Вщповщно до Земельного кодексу Укра'ни в¡д 18.12.1990 №561-XII ус¡ земл¡ Укра'ни подтялися за ц¡льовим призна-ченням на 7 категорм.
Держава була, е ¡ буде органом формування земельно' политики. Розвиток земельних вщносин цтком залежить в¡д державно' полгтики та iï кер¡вництва. Уа земельн¡ реформи, що описувалися нами ранше, починалися з¡ зм¡ною державноï по-л¡тики. Проголошення незалежност¡ Укради стало також вирЬ шальним фактором початку новоï земельноï реформи.
Проголошення незалежност в¡дкрило реальн¡ перспективи для подолання деструктивного тоталгтарно-адмУстративно-го режиму та змЫ виробничих в¡дносин, створення народного господарства ринкового типу з високим ступенем мотиваци прац та ^ц^льно! зор¡eнтованост¡, структурноï збалансова-ност та орган¡зац¡йно-технолог¡чноï досконалост¡. Запорукою мав стати достатньо високий ¡ндустрвльний, аграрно-техно-лог¡чний, науковий та ¡нтелектуальний потенцвл Укради.
Наступним етапом реформи було прийняття Закону Укради «Про форми власност на землю» в¡д 30.01.1992 №2073-XII, де запроваджувалися державна, колективна ¡ приватна форма власност на землю, як¡ були рвноправними.
Постановою Верховноï Ради Украïни «Про приско-рення земельноï реформи та приватиза^ю земл¡» в¡д 13.03.1992 №2200-XII з метою прискорення земель-ноГ реформи та у зв'язку ¡з запровадженням колективноï ¡ приватноï форм власност на землю Верховна Рада УкраЬ ни зобов'язала: визначити потребу жителю у земельних дЬ лянках; здмснити перерозпод¡л земель та надати за потреби для пщприемств, установ, органвацм земельн¡ д¡лянки для колективного городництва ¡з земель запасу; кожен грома-
дянин УкраУни отримав право отримати земельну дтянку безкоштовно та ¡н. П¡сля проведення ¡нвентаризаци земель було сформовано фонд земель запасу, з числа якого 1,3% вах стьськогосподарських земель вщвели для створення фермерських господарств.
Вщповщно до цих двох вище перелнених нормативно-пра-вових акт¡в запрацювала нова редакцт Земельного кодексу УкраУни. Спввласники колективноУ власност¡ отримували сертифкати на право на земельну частку (пай), мали можли-в¡сть видтяти УУ в натур¡ (на мюцевост^, як¡ стали об'ектом ку-пюлНпродажу, дарування, м¡ни, успадкування, застави.
У результат п¡дписання Президентом Указу «Про невщ-кладн¡ заходи щодо прискорення земельноУ реформи у сфе-р¡ с¡льськогосподарського виробництва» в¡д 10.11.1994 за №666, у перюд з 1994 по 2000 р¡к 26,7 млн. га (близько 44,2% земельного фонду УкраУни) передано у власнють не-державних стьськогосподарських пщприемств. У власнють громадян перейшло 7 млн. га, з яких 0,8 млн. га стало влас-нютю фермер¡в.
Бтыхлсть науковц¡в пов'язують трет¡й етап земельноУ реформи ¡з прийняттям Конституцп УкраУни 28 червня 1996 року, яка встановила приватну, державну ¡ колективну форму власностк
Вщповщно до Указу Президента УкраУни вщ 19.01.1999 за №32/99 «Про продаж земельних дтянок нестьськогоспо-дарського призначення» було запроваджено продаж таких земельних дтянок та визначено Ух продавав: земельних д¡лянок комунальноУ власност - м¡сцев¡ ради, державноУ - держав-н¡ адмУстраци, а покупцями приватно'' - виступали громадяни УкраУни - суб'екти пщприемницько'У д¡яльност¡, юридичн особи.
П¡дписаний Президентом Указ за №765/99 вщ 28.06.1999 «Про додатков¡ заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних дтянках» був покликаний урегулювати напруження, яке виникнуло на селк Прац¡вники соцнльно'У сфери та депор-тован¡ особи отримали змогу отримати земельн¡ д¡лянки. Указ вщ 12.04.2000 №594/2000 «Про забезпечення економн-них ¡нтерес¡в ¡ соц¡ального захисту працвниюв соцнльно'У сфери села та виршення окремих питань, що виникли в процес¡ проведення земельноУ реформи» встановлював, що не менше 50% земель надаються у користування для працвниюв соцЬ ально'У сфери села та пенсюнерам з У'хнього числа.
Велика к¡льк¡сть положень нормативно-правових акт¡в, що регулюють земельн¡ вщносини, суперечила положенням Основного закону УкраУни, що ¡ стало причиною прийнят-тя Верховною Радою УкраУни нового Земельного кодексу УкраУни 25 жовтня 2001 року, що дгё й донинк
З метою визначення основних засад реформування земельних вщносин на основ¡ рацюнального та ефективного використання земл^ гарантування громадянам, юридичним особам, територ^льним громадам с¡л, селищ та мс права власност на землю, формування ефективного мехаызму регулювання земельних в¡дносин ¡ державного управлЫня земельними ресурсами Президентом УкраУни було пщпи-сано Указ 30.05.2001 за №372/2001 «Про Основы на-прямки земельноУ реформи в УкраУн на 2001-2005 роки».
Процес формування бази земельного законодавства для завершення земельноУ реформи не зупиняеться. З 25 жовтня 2001 року було прийнято не один десяток нормативно-
правових актю, як були покликав забезпечити ефективне управлЫня земельними ресурсами.
З 1991 року виконано значний обсяг робгг з реформування земельних вщносин, внаслщок чого змЫи у цих вщно-синах набули необоротного характеру. Проте юнцевоУ мети
- економнно ефективного та еколопчно безпечного використання земель УкраУни - ще не досягнуто.
Вщповщно до указу Президента УкраУни вщ 30.05.2001 «Про Основы напрями земельноУ реформи в УкраУн на 2001-2005 роки» на ниышнм час не врегульовано ри-нок земель. Закон УкраУни вщ 18.01.2001 «Про угоди щодо вщчуження земельноУ частки (паю)» тимчасово заборонив власникам земельних часток (паУв) укладати угоди щодо ку-пвлНпродажу, дарування земельноУ частки (паю) або ¡ншим способом вщчужувати зазначен частки (паУ), кр¡м передач¡ Ух у спадщину та при викуп земельних д¡лянок для держав-них ¡ громадських потреб. Мораторм на продаж земель д¡e ¡ на даний час, до набрання чинност законом про об¡г земель стьськогосподарського призначення, але не раыше 1 с¡чня 2016 року, не допускаеться:
а) куп¡вля-продаж земельних дтянок стьськогосподар-ського призначення державноУ та комунальноУ власноси кр¡м вилучення (викупу) Ух для сусптьних потреб;
б) купвля-продаж або ¡ншим способом вщчуження земельних дтянок ¡ змЫа ц¡льового призначення (використання) земельних дтянок, як перебувають у власност громадян та юридичних ос¡б для ведення товарного стьськогосподарського виробництва, земельних дтянок, видтених в на-тур¡ (на м¡сцевост¡) власникам земельних часток (паУв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паУв), кр^ передач¡ Ух у спадщину, обмЫу земельноУ дтянки на ¡ншу земельну дтянку вщповщно до закону та вилучення (викупу) земельних дтянок для сусптьних потреб, а також крм змЫи цтьового призначення (використання) земельних дтянок з метою Ух надання ¡нвесторам
- учасникам угод про розподт продукци для здмснення дЬ яльност¡ за такими угодами [8].
За роки проведення земельноУ реформи у структур¡ земельного фонду по основних видах угщь та функцюнально-му використанню в УкраУн вщбулися так¡ трансформац¡йн¡ процеси, що вщображеы у табл. 1.
На юнець 2014 року найбтьшу площу територи УкраУни за-ймають стьськогосподарсью уг¡ддя - 68,8%, люовкрит пло-щ¡ - 17,6%, забудован земл¡ - 4,2%, води - 4%, ¡ной земл¡ -2,1%, вщкрит земл¡ без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 1,7%, а найменшу площу у структур¡ земельного фонду - вщкрит заболочен земл¡ - 1,6%.
У порвняны з 2005 роком площа стьськогосподарських угщь зменшилася на 0,4% за рахунок збтьшення на 0,2% люовкритих площ, 0,1% забудованих земель та 0,1% ¡нших земель. Площа вщкритих заболочених земель, води, вщкри-тих земель без рослинного покриву або з незначним рос-линним покривом залишилася без змЫ - 1,6%, 4,0%, 1,7% вщповщно (рис. 1).
За роки реформування земельних вщносин в УкраУнл в струк-тур¡ земельного фонду УкраУни вщбулися змЫи (табл. 2.) [9].
Процес реформування земельних вщносин оцЫюють кардинально по-р^ному, е представники, як¡ 100% пщтриму-
Таблиця 1. Структура земельного фонду по основних видах угщь та функцюнальному використанню
Вид уг¡ддя P¡к, %
1994 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Сiльськогосподaрськi упддя 69,4 69,2 69,2 69,1 69,0 69,0 68,9 68,9 68,9 68,8 68,8
Лiсовкритi площi 17,1 17,4 17,4 17,5 17,5 17,5 17,6 17,6 17,6 17,6 17,6
Зaбудовaнi землi 4,0 4,1 4,1 4,1 4,2 4,2 4,1 4,2 4,2 4,2 4,2
Вщкри^ зaболоченi землi 1,5 1,6 1,6 1,6 1,6 1,6 1,6 1,6 1,6 1,6 1,6
Biдкритi землi без рослин-ного покриву або з незнач- 1,8 1,7 1,7 1,7 1,7 1,7 1,7 1,7 1,7 1,7 1,7
ним рослинним покривом
1н1±л землi 2,2 2,0 2,0 2,0 2,0 2,0 2,1 2,0 2,0 2,1 2,1
Води 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0
Джерело: дан1 Держземагентства.
Дпллшкн 1MÍIIU структуры земельного фонду по основних видах уг1дь та функциональному використанн! i 2005 до 2014
ни
---- -- !
4.1 4.! L.S Li 1.7 1.7 I.» J.l 4.0 4.1
1
С-'г уг!ддд Jlic. шкнщ Забудовпн! в]дкрит1 в1дтрш1 земтп [huií эемх! Води
5емл1 "заболочем без рос. покр.
■земл! або з незндч.
Рисунок 1. Динамша змши структури земельного фонду по основних видах угщь та функцюнальному використант Таблиця 2. Структура земельного фонду Украши та динамша його змш з 1994 по 2014 p¡K
1994 2005 2008 2014
Назва упддя площа, тис. га % площа, тис. га % площа, тис. га % площа, тис. га %
Стьськогосподарсью упддя 41890,4 69,4 41763,8 69,2 41650,0 69,0 41511,7 68,8
Люовкри^ пло1^ 10331 17,1 10475,9 17,3 10556,3 17,5 10630,3 17,6
Забудоваы землi 2386,2 4,0 2458,3 4,1 2476,6 4,1 2550,4 4,2
Вщкри^ заболочен землi 920,8 1,5 957,1 1,6 975,8 1,6 982,6 1,6
Вщкри^ землi без рослин-ного покриву або з незнач- 1105,6 1,8 1039,0 1,7 1038,2 1,7 1015,8 1,7
ним рослинним покривом
1н1±л землi 1301,2 2,2 1239,6 2,1 1236,3 2,1 1237,7 2,1
Води 2419,6 4,0 2421,1 4,0 2421,6 4,0 2426,4 4,0
Всього 60354,8 100,0 60354,8 100,0 60354,8 100,0 60354,9 100,0
Джерело: дан1 Держземагентства.
ють, i таю, що тддають критиц bcí процеси реформування. За цi роки простежуеться 4ÍTKa тенденцiя зменшення насе-лення УкраУни, так, наприклад, у перюд з 1990 року по 1 CÍ4-ня 2014 року УкраУна втратила 6412,3 тис. чоловк. Послй-не населення вiком 60 роюв i бiльше рiвне 16682,1 тис. чол., що свiдчить про старЫня наци та вимирання [10]. Така де-могрaфiчнa ситуaцiя ставить пщ сумнiв ефективне викорис-тання земельних ресурсiв i"i власниками.
Соцюлопчы дослiдження [11] свiдчaть про те, що 13,4% власниюв землi продадуть УУ у рaзi вiдмiни мораторю на продаж земель сiльськогосподaрського призначення, бтьшють 56,2% схильнi i нaдaлi вщдавати своУ земельнi дiлянки в оренду.
У ходi проведення реформи гостро постала проблема не-довiри населення до дiй влади. Це стало нaслiдкaми при-
йняття нелептимних рiшень, корупцiйних проявiв, бюрократ^, збтьшення трaнсaкцiйних витрат щодо володiння, розпо-ряджання та користування своУми земельними дтянками. Сiльськi жителi у бтьшосп випaдкiв отримують iнформaцiю вербальним шляхом - через сусрв, родичiв, знайомих, те-лебачення, рaдiю. У бтьшосп вiдсутня змога або i не створе-нi умови доступу до офщмних джерел.
Головним результатом земельно! реформи стала со^алЬ зaцiя земель та перерозподт мiж власниками, проте так i не було досягнуто поставлених цтей. 0сновнi причини протю-стровано на рис. 2.
До законодавчих причин недостатньоУ ефективностi вщ-носять:
- суперечностi мiж дючими нормативно-правовими актами;
Законодавч!
Поштичш
Причини
Оргашзацшш (управлшсью)
Кадров!
Рисунок 2. Ochobhî причини недостатньо! ефективност проведения земельно! реформи в Укра'ш
- норми законодавчих документа викладен у визначених межах (рамковий характер);
- у земельному законодавств1 часто зустрнаються банкеты норми, що закртлюють основы правила, а для того, щоб встановити ознаки, яких не вистачае потр^но звертатися до ¡нших нормативно-правових актв ¡ншо'' галуз1 права;
- в¡дсильн¡ норми, що змушують звертатися до ¡нших час-тин дано'' норми чи до ¡нших норм дано'' галуз¡ права;
- пщ час систематизаци нормативних актв не завжди до-тримуються правила ¡нкорпорацп;
- в¡дсутн¡сть системного пщходу при затвердженн¡ норма-тивно-правових норм;
- визначен санкцп не завжди е д¡eвими, наприклад, пра-вопорушников¡ вигщно заплатити штраф, н¡ж дотримувати-ся законодавства;
- не сформовано мехаызму в¡льного об^ «пщморатор-них» земельних д¡лянок;
- недосконалу систему кадастру та систему реестраци прав не нерухомють;
- не розв'язаною залишаеться проблема ¡потечного кре-дитування тощо.
0рган¡зац¡йн¡, або управлЫсью причини неефективност¡ земельно' реформи:
- вщсутнють ч¡ткоï едино'' стратеги та програми розвитку земельно' реформи;
- недостатне вивчення та впровадження кращих м^на-родних стандарт¡в та практик;
- слабке адмУстрування;
- корумпован¡сть державних чиновник¡в вс¡х р¡вн¡в;
- досить зарегульованим е економ¡чний оборот земель (складнють адм¡н¡стрування земельних в¡дносин);
- не завжди чиновники, як управляють земельними ресурсами, мають достатнм фаховий рвень п¡дготовки;
- на посади призначаються люди за пол™чною прина-лежн¡стю, а не за професмними якостями;
- недов¡ра населення до державних ¡нституцм та вщсут-н¡сть 'х участ¡ у процесах реформування;
- управлЫня земельними ресурсами у населених пунктах вщбуваеться без належного врахування соцвльно-еконо-м¡чного значення земель для створення сприятливого се-редовища проживання людей;
- практично призупинено заходи з охорони земель, монЬ торингу використання, Грунтових та агрох^чних обстежень, визначення техногенно забруднених земель.
- повтьно та не вщповщно до норм д^чого законодав-ства проводиться оц¡нка земель тощо.
Вщсутнють пол¡тичноï вол¡ та за полггизованють питання щодо в¡дчуження та змЫи ц¡льового призначення «п¡дмора-торних» земель, призначення на посади за полггичною при-належн¡стю, а не за профеайними якостями претендента на посаду складають групу пол¡тичних причин.
Кадров¡ недол¡ки проведення земельно' реформи чимось перегукуються ¡з пол¡тичними. Спец^люти не мають в¡дпо-в¡дноï освгги чи квал¡ф¡кац¡ï або ж вона не вщповщае сучас-ним вимогам ринку працк Недосконала та нестабтьна ¡н-ституц¡йна структура орган¡в державного управлЫня у галуз¡ земельних вщносин, кадастру та реестраци прав; слабюсть кадрово' пол¡тики; в¡дсутн¡сть м¡жв¡домчого спвробггництва; переважання в¡домчих ¡нтерес¡в над сусптьними.
Пост¡йне недоф¡нансування галуз¡ створило устаткова-ну, пост¡йну д¡ючу та не ефективну систему управлЫня земельними ресурсами. Bd причини взаeмопов'язан¡ та у чо-мусь взаeмодоповнююч¡. Bd вони склали с™ку систему, що призвела до такого стану реформування земельно' галузг ЗмЫити ситуац¡ю можуть лише комплексн¡ перебудови. На даний час е необх¡дним визначення основних напрямв по-дальшого реформування земельних вщносин та 'х досяг-нення з метою забезпечення ефективного використання земельного потенц^лу Укра'ни.
На нашу думку, створення ефективного та дбайливого господаря на земл¡ можливо, виконавши таю кроки:
- включення земл¡ у ринковий обг (можливе п¡лотне впровадження р^них моделей економ¡чного обороту земель стьськогосподарського призначення на основ¡ державно-правового експерименту);
- зб¡льшення в¡дпов¡дальност¡ та 'х значущост¡ за пору-шення норм земельного законодавства;
- вщмЫа безоплатно' приватизац¡'' земель як одного ¡з ключових ¡нструмент¡в популяризацГ' корупцп;
- в¡дм¡на будь-яких безкоштовних адмУстративних по-слуг, що також стимулюють розвиток корупфйних схем;
- зведення до мУмуму сп¡лкування чиновник¡в та громадян - замовниюв послуг;
- збтьшення к¡лькост¡ послуг, яю можуть надавати у ре-жим¡ он-лайн;
- встановлення балансу мж економ¡чною ефективн¡стю та еколог¡чною безпекою у процеа використання земельних вщносин;
- розвиток кредитування пщ заставу земл^ в тому числ¡ ¡потечного кредитування (забезпечення розвитку ¡потеки пщ заставу права користування земельними дтянками, без об-меження прав землевласниюв);
- створення механвму передач¡ у заставу за банювськими кредитами права користування чужою земельною дтянкою для с¡льськогосподарських потреб (емфтевзис);
- запровадження ринкових методв оц¡нки земельних дЬ лянок (масова оцЫка земель) для ц¡лей оподаткування;
- полтшення мон¡торингу земель;
- гармонвацт норм земельного законодавства з вимо-гами БС;
- проведення консолщацп земельних д¡лянок стьськогос-подарського призначення з метою ефективного використання суб'ектами господарювання;
- удосконалення процедури продажу земельних дтянок на конкурентних засадах (електронн земельн торги);
- стимулювання рацюнального та ефективного користування земельними ресурсами, шляхом удосконалення спла-ти земельного податку;
- законодавче урегулювання правового статусу земель комунально'' власност^
- удосконалення процедури передач¡ дтянок вщ умерло'' спадщини до комунально' власнос^;
- автоматизоване перенесення уск в¡домостей Державного реестру земель про права на земельн дтянки до Державного реестру речових прав на нерухоме майно;
- удосконалення процедури виправлення помилок у Державному земельному кадастр¡ та видача витяг ¡з наявними помилками (у раз¡ наявност недоречностей);
- наповнення Державного земельного кадастру вщомос-тями та його об'еднання з системи реестраци речових прав на нерухоме майно в рамках одн° ¡нформацмно'' системи;
- участь громадськост в розробц державно'' полггики та управлЫы земельними ресурсами;
- налагодження належно'' взаeмод¡'' м¡ж органами мюце-вого самоврядування та державно'' влади;
- попередження можливих спекуляц¡й на ринку земель.
Висновки
Проанал¡зовано ¡сторичн передумови формування структури землеволодЫня, розкрито теоретичн¡ передумови фор-
мування сучасних земельних вщносин ринкового типу. Здм-снено анал1з динамки змЫи структури земельного фонду Укра'ни. Проанал1зовано досягнення та недолки реформування земельних вщносин та запропоновано шляхи ефективного регулювання дано' галузк
Список використаних джерел
1. Укра'нське село у 20-90-х роках XX столггтя: короткий ¡сто-ричний нарис / [Беренштейн Л.Ю., Панченко П.П., Джос Ф.Х. та ¡н.]. -К.: Нац. акад. наук Укра'ни, 1н-т ¡стори Укра'ни, 1998. - 122 с.
2. Формування ринку землГ в Укра'нГ / [Галушко В.П., БГлик Ю.Д., Даниленко A.C. та ¡н.]. - К.: Урожай, 2002. - 280 с.
3. Новаковський Л.Я. Земельна реформа Г землеустрГй в Укра'нГ / Новаковський Л.Я., Третяк A.M., Добряк Д.С. - К., 2001. - 138 с.
4. Панченко П.П. Аграрна ¡сторГя Укра'ни: [пщручник] / П.П. Панченко, В.А. Шмарчук. - [2-ге вид., випр. ¡ доп.]. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 342 с.
5. Шульга О.А. lстор¡я розвитку земельних вщносин в Укра'н i / O.A. Шульга // Вюник КНТЕУ. - 2010. - №4. - С. 123-134.
6. Aз¡зов С.П. Оргаызацт аграрного виробництва ¡ бтесу: [пщ-ручник] / Aз¡зов С.П., Каынський П.К., Скупий В.М. - К.: Феыкс, 2006. - 790 с.
7. Микитенко I.A. Земельн реформи Т селянська психолог¡я в Укра'ни / Микитенко I.A. - К.: 1н-т. аграр. екон., 2002. - 40 с.
8. Земельний кодекс Укра'ни: за станом на 1 1 трав. 2001 5 р. / Верховна Рада Укра'ни. - [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print142 8603015100019
9. Структура земельного фонду Укра'ни та динамка його змЫ [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://land.gov.ua/usi-novyny. html?view=item&id=110227:struktura-zemelnoho-fondu-ukrainy-ta-dynamika-ioho-zmin&catid=120:top-novyny
10. Демографнна ситуацт. Населення: за даними Держ. ком. статистики Укра'ни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua
11. Результати соцюлопчного дослщження «ОцЫювання проведення земельно'' реформи». - К.: ДП «Центр социльних експертиз» 1нститут соцюлоги НAН Укра'ни, 2012. - 369 с.
С.М. ЕШ,
ст. викладач кафедри ф1нанав, Ки1вський нацональний университет харчових технологй
Роль i мюце факторингу на ринку фшансових послуг Укра'ни
У статтi визначено та проанапзовано ринок факторингових послуг Укра'ни. Факторинговi послуги вже встигли зайняти велику н0у на ринку послуг бiльшостi розвинених кран свту, започатковано ¡хнй розвиток i в УкраЫ. Факторинг багать-ма впчизняними i зарубжними вченими розглядаеться як послуга, операця, iнструмент, дяльнсть. Автором узагальнено подходи до визначення категорИ «факторинг», дана оцнка проблемам розвитку факторингових послуг, запропонован на-прями удосконалення втчизняного ринку фiнансових послуг.
Ключов1 слова: факторинг, факторинговi послуги, факторинговi операцп, ринок факторингових послуг, фiнансова послуга, ринок фнансових послуг.
С.Н. ЭШ,
ст. преподаватель кафедры финансов, Киевский национальный университет пищевых технологий
Роль и место факторинга на рынке финансовых услуг Украины
В статье дано определение и проанализирован рынок факторинговых услуг Украины. Финансовые услуги уже успели занять значительную нишу на рынке услуг большинства стран мира, начали они развиваться и в Украине. Факторинг многими отечественными и зарубежными учеными рассматривается как услуга, операция, инструмент, деятельность. Автором обобщены подходы к определению категории «факторинг», дана оценка проблемам развития рынка факторинговых услуг, предложены направления усовершенствования отечественного рынка финансовых услуг.
© С.М. ЕШ, 2015
Формування ринкових вщносин в Укра'н1 № 8 (171)/2015 37