CC BY
14
Науковий тсиик, 2005, вип. 15.5
Щоб вивчити можливостi використання сумарно! ДНК, видшено! pi3-ними методами, ми провели анашз сумарно! ДНК ендонуклеазами рестрикци другого класу. Як показав анашз, yci зразки ДНК, видалено! рiзними методами, розщеплюються однаково добре.
Для анашзу даних зразюв сумарно! ДНК, видалено! вказаними вище методами, був використаний метод ПЛР з ISSR-праймерами, що використо-вуються пiд час вивчення генетичного полiморфiзму у рослин. Результати амплiфiкацil представлеш на рис. 4. Як видно з рисунка, продукти ампшфжа-ци е однотипними, !х можна чiтко iдентифiкувати.
Висновки. Комерцiйнi набори забезпечують високий вихiд ДНК, але у зв'язку з дороговизною ix доступшсть е обмеженою. А модифiкований нами метод Делапорта забезпечуе швидке, легке та яюсне видiлення ДНК з мшь мальними затратами коштiв. Таким чином, на основi спектрофотометрично-го, рестрикцшного та ПЛР-аналiзу з ISSR-праймерами встановлено, що метод Делапорта, модифжований нами, можна усшшно застосовувати в роботах з вивчення генетичного полiморфiзму у хвойних порщ.
Лггература
1. Doyle J.J. Doyle J.L. A rapid DNA isolation procedure for small quantities of fresh leaf tissue// Phytochem. Bull. - 1987. - Vol. 19, - P. 11-15.
2. Doyle J.J. Doyle J.L. Isolation of plant DNA from fresh tissue// Focus. - 1990, № 12. -
P. 13-15.
3. Дрейпер Дж. Скотт Р. Выделение нуклеиновых кислот из клеток растений// Генная инженерия растений: Лаб. руководство: пер. с англ./ Под ред. Дрейпера. - М.: Мир. -1991. - С. 248-252.
4. Fang D.Q. Rose M.L. Identification of closely related citrus cultivar with inter-simple sequences repeat mercers// Theor. Appl. Genet. - 1997. - Vol. 95. - P. 408-417.
5. Arcade A. Anselin F. Faivre Rampant P. Aplication of AFLP, RAPD and ISSR markers to genetic mapping of European and Japanese larch// Theor. Appl. Genet. - 2000. - Vol. 100. -P. 299-307.
УДК630*5 Ст. викл. В.М. Куриляк -НЛТУ Украти
ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ У Р1ЗНИХ ТИПАХ БУКОВИХ Л1С1В
НА ПРИКАРПАТТ1
Охарактеризовано особливост формування складу насаджень в межах вшових nep^ÏB за останш 50 роюв. Наведено середш формули складу у рiзних групах титв люу i пpоаналiзовано причини, що впливають на 3mï^ складу бучин на Прикарпатп. Ключов1 слова: бук, змша складу, типи люу.
V.M. Kurylyak - NUFWT of Ukraine
Shaping a composition in different types of beech woods in Prykarpattya region
In the article given feature particularities of shaping a composition beech woods within ancient periods for last 50 years. Brought average formulas of composition in different groups of types a wood and analysed reasons, which influence upon changing a composition of beech staunds in Prykarpattya region.
Keywords: beech, changing a composition, types a wood.
1. Лкове та садово-паркове господарство
121
Важливою яюсною характеристикою деревостану е його склад, який вь дображае частку участ у запасi кожно! iз порщ. Як правило, мiшанi деревоста-ни найчастше трапляються у природi, вони е продуктившшими, екологiчно стiйкiшими, мають кращi захиснi властивостi, позитивно впливають на покра-щення родючостi грунпв. М1шаш насадження повнiше використовують люо-рослинний потенцiал природних умов. Чист насадження утворюють корiннi деревостани, як правило, в окремих лiсорослинних умовах. У бшьшосп випад-кiв, до складу деревостану входять двi i бiльше порiд, якi успiшно сшвюнують вiдповiдно до бiологiчних особливостей, та як правило, позитивно впливають на загальний стан насадження. Склад деревостану е одним iз головних факто-рiв, вiд якого залежить вибiр лiсогосподарських заходiв, пов'язаних iз вирощу-ванням й вiдтворенням корiнних насаджень.
Дослщження складу деревостанiв проводилось на основi даних люош-вентаризацiйних документов (таксацiйнi описи) про склад насаджень, за останш 50 рокiв [1]. Аналiз даних проводився у переважаючих групах букових типiв ль су: свiжi i вологi грабово-дубовi бучини; свiжi i вологi чистi бучини; свiжi i во-логi ялицевi бучини; свiжi i вологi ялиново-ялицевi бучини. На пiдставi даних виявили певнi особливостi у розподiлi площ насаджень за складом у межах вь кових груп i тишв лiсу (табл. 1). Характер змш складу можна умовно роздiлити на двi групи, а саме змши складу у насадженнях до 40 роюв - одна група й у старших насадженнях - друга. Враховуючи рiзну здатнiсть до вiдновлення у рiзних порiд i недостатню ефективнiсть догляду за молодняками найбiльшi змь ни складу вiдбулися у першш групi. Цi змiни торкнулись не тшьки змiни частки бука у складi деревостанiв, але й порщ, як формували деревостани.
На початок дослщжень у молодняках майже половину (48 %) площ букових насаджень займали чист бучини, решту - мiшанi насадження. Основ-ними домiшками у цей перюд були ялиця, смерека, дуб, при цьому частка бука у складi деревосташв становила 70-80 %. Частка другорядних порiд у запа-сi деревостанiв була незначною i не перевищувала 10-12 % або одше! одиницi у складi. Площа чистих букових деревостанiв поступово збшьшувалась iз 48 % у вщ 20 рокiв до 86 % у вщ стиглостi (100 роюв), внаслщок природного вiдпаду i господарсько! дiяльностi.
Пiсля iнтенсивного проведення рубок головного користування у 50-т роки розподш площ насаджень за складом станом на 1959 рш ютотно змшив-ся [2]. Задовольняючи потребу у деревиш хвойних порщ, на той час, iз деревосташв вирубувались ялиця й смерека. На зрубах шсля рубок головного користування не проводилось доповнення дуба i хвойних порщ, а осюльки частка другорядних порщ у складi насаджень була незначною, то вщновлюва-лись чистi букняки. Шдтвердженням такого спрощення складу е зростання площ, зайнятих чистими буковими деревостанами у вщ стиглост - до 98 % i у вщ до 20 рокiв - до 77 %. Таким чином пройшов перший етап змш складу букових деревосташв, а саме його спрощення з переважанням чистих бучин. Вщзначено також, що плошд мшаних насаджень у молодняках майже рiвно-мiрно розподiленi мiж деревостанами з рiзною часткою бука в у склад^ на вiдмiну вiд 1950 р., де домшуючими були площд деревостанiв, в яких частка бука у складi становила 80-90 %.
Табл. 1. Серед/11 формулы складу деревосташв за типами л ¡су _/ вшовими периодами_
Типи люу Перюди В1ков1 групи
1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120
Э^-г-дЕк 1950 7Бк2Г1Д 6Бк2Д2Г 6Бк2Д2Г 8Бк1Г1Д 9Бк1Г+Д ЮБк
1959 7БкЗГ+Д 7Бк2Г1Д 8Бк1 Д1Г 9Бк1Д 8Бк1Д 1Г ЮБк+Г, Д
1967 4БкЗД1Г1Кл10с 5БкЗГ1 Д10с+Кл 5Бк2Г1Д10с1Б 7Бк2Г1Д 8Бк1Г1Д ЮБк
1978 4БкЗГ2Д1 Кл 10с 6Бк2Г1 Д1Кл+Ос 7Бк2Г1 Д+Ос 8Бк1Г1 Д+Ос 7Бк2Д 1Г 10Бк+Д
1989 5Бк2Г1 Д10с1Б 7Бк2Г1 Д+См 5БкЗГ1 Д1 Кл 7Бк2Д 1 Г+Ос 7Бк2Г1 Д ЮБк+Д, Г
2000 5Бк2Г1 Д1Кл10с 7Бк1Г1 Д1Кл+Б 7Бк2Д1Г+Б 6БкЗГ1 Д1Кл 9Бк1Г+Д 10Бк+Д, Г
02.гяцБк 1950 7Бк2Яц1Г 9Бк1 Яц+Г 9Бк1Яц 7БкЗЯц 8Бк2Яц 8Бк2Яц
1959 8Бк1Яц1Г 9Бк1Яц1Г 7БкЗЯц 8Бк2Яц 7БкЗЯц+Кл 9Бк1Яц
1967 6Бк2Г1Яц1Кл 5Бк2Г1Яц10с1Кл 7Бк1Яц1Г10с 7Бк2Яц1 Г+Б 7БкЗЯц1Кл 8Бк2Яц+Кл
1978 6Бк2Яц2Кл+Г 6БкЗГ1Яц бБкЗПЯц+Ос 6Бк2Яц2Г+Ос ЮБк+Яц ЮБк+Яц
1989 5Бк2Яц2Кл 10с 6Бк2Яц2Г 7Бк1Яц1Кл1Г 6БкЗЯц1Г 9Бк1Яц+Г 8Бк2Яц
2000 5Бк2Яц2Кл 1Г 6Бк2Яц2Кл 6Бк2Яц1Кл1Г 7Бк2Кл 1 Яц+Г 7Бк2Яц2Г ЮБк+Яц
02.3-ял-яцБк 1950 8Бк2См+Яц 8Бк1См1Яц 7Бк2См1Яц 6Бк2См2Яц 9Бк1Яц+См 9Бк1 Яц+См
1959 7Бк1См1Яц11Г 10Бк+См,Яц 7БкЗСм+Яц 8Бк2Яц+См 7БкЗЯц+См ЮБк+Яц, См
1967 5Бк2См1Яц1Кл1Г 4Бк2Яц 1 Кл 1 См 1 Ос 5Бк2Яц2Г1См+Ос 8Бк2Яц+См, Кл 9Бк1Яц+См 9Бк1Яц+См
1978 4БкЗСм 1 Яц2Кл+Г бБкЗСм 1Г +Яц,Ос 6Бк2См1Яц1Г+Ос 8Бк1Яц1См+Г 8Бк1См1Яц ЮБк+См, Яц
1989 5Бк2Яц2Кл 1 См+Ос 5БкЗСм1Яц1Кл 4Бк2См2Яц1Г 9Бк1См1Яц+Г 9Бк1См+Яц ЮБк+Яц, См
2000 5Бк2Кл 1Яц1См1Г 5Бк2Яц2См1Кл 5Бк2См1Яц2Кл 6Бк1См2Яц1Г 9Бк1См+Яц, Г ЮБк
Другий етап змши складу характеризуемся появою у ньому другоряд-них порiд i зменшенням частки бука. Iнтенсивнiсть рубок у наступних перь одах не знижувалась i призвела до зрщження деревостанiв, внаслiдок чого покращились умови для появи у складi деревосташв пiдросту другорядних порiд, таких як осика, граб, клен, береза, вшьха Ыра. Цi породи здатнi добре вщновлюватись як насiнневим, так i вегетативним шляхом, особливо на свь жих зрубах, створюючи реальну загрозу для розвитку бука, дуба, ялищ, яли-ни. Результати таких змш у складi чiтко простежуються станом на 1967, 1978 ревiзiйнi перюди. У цi перiоди площа чистих букняюв першого класу вь ку становила уже тшьки 14-16 %. Ще одним негативним наслiдком змши складу е збшьшення до 37 % площ насаджень, у складi яких частка бука не перевищуе 50 %. Такi ж особливост змiн складу вiдмiчено у бшьшосп вжо-вих груп, аж до 80 рiчного вiку.
На кшець дослiдного перюду, станом на 2000 рж, збiльшилась площа мiшаних насаджень у чисто букових типах люу i частка другорядних порiд в 1х складi. Так, у молодняках першого класу мiшанi насадження становили 80 % площi, з яких 75 % це насадження, де частка бука у складi не перевищуе 50 %.
За рахунок появи у складi другорядних порщ та недостатнього догляду за молодняками вщзначено не поодинок випадки появи низькопродуктив-них похiдних грабняюв, осичникiв, березнякiв. У таких насадженнях вщнов-лення цiнних порiд е малоймовiрне без проведення спецiальних заходiв, а на-явнiсть похiдних деревосташв значно знижуе ефектившсть використання ль сорослинного потенцiалу.
Характерним для бучин ушх типiв лiсу е поступове зменшення частки порiд, що входять до складу мшаних деревостанiв, зi зростанням вiку. Так, у вщ рубки переважае площа деревостанiв, у яких частка бука становить 8090 %, щоправда це стосуеться тшьки коршних деревостанiв. Варто вщзначи-ти, що внаслiдок вирубування чи вщмирання порiд, якi входять до складу мь шаних деревостанiв, значна частина 1х площi у вщ рубки представлена чис-тими букняками.
Отже, основними висновками за результатами дослщжень змш роз-подiлу площ букових насаджень за породним складом е:
• проведення сущльних рубок 1 неефективтсть лшоввдновних заход1в на початок дослвджень е наслщком зростання плошд (до 77 %) чистих букняюв у молодому вщ1 станом на 1959 рш;
• подальше зр1дження букових деревосташв в усх вшових групах створили умови для появи, розвитку 1 ввдновлення в 1х склад1 другорядних порвд, що, у свою чергу, призвело до зменшення площ чистих насаджень у в1щ до 40 ро-юв у наступних перюдах;
• значне збшьшення (до 80 %) площ молодняшв на кшець дослщжень, в яких частка бука у склад1 не перевищуе 50 %;
• штенсивтсть змш складу насаджень залежить ввд 1х вшу, насадження до 40 рошв мають ширшу ампл1туду складу 1 бшьшу видову р1зномашттсть;
• змша основних супуттх порвд (ялищ, смереки, дуба) у склад1 насаджень на малоцшт другорядт породи (граб, осика, береза, верба козяча, в1льха сра);
Науковий вкник, 2005, вип. 15.5
• зростання частки бука (до 80 %) у склад1 стиглих насаджень ус1х тип1в л1су е наслвдком неефективного проведення рубок догляду за л1сом на стади фор-мування оптимального складу кор1нних деревосташв.
Лггература
1. Парпан В.И., Питикин А.И., Маркив П.Д. Использование лесоустроительных материалов для оценки динамики состава в буково-пихтово-еловых лесах Карпат// Моделирование и контроль производительности древостоев. - Каунас, 1983. - С. 117-118.
2. Горошко М.П., Куриляк В.М. Ретроспективний анал1з та ощнка трансформаци букових лю1в Прикарпаття// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 21-24.
1. Лкове та садово-паркове господарство
125
