УДК 658, 012, 32: 621 Acnip. В.Ю. Самуляк - НУ "RbeiecbKa полтехшка "
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИСМСТВ НА ЗАСАДАХ ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО П1ДХОДУ
Розглянуто iснуючi пiдходи до управлшня машинобудiвними пiдприeмствами загалом. Вивчено можливосп '1хнього застосування щодо управлшня розвитком таких тдприемств, а також вибрано й обгрунтовано застосування найкращого з них для в^чизняних пiдприeмств.
Ключов1 слова: управлiння, розвиток, тдприемство, функцiональний пiдхiд, управлiння розвитком, машинобудування.
Post-graduate V.Yu. Samulyak - NU "Lvivs'ka Politekhnika"
Forming the system by management of development of machine-building enterprises is on principles of functional approach
The different methods of management of enterprises are studied in the article. Possibilities of their application are studied in relation to a management of development of such enterprises, and also are chosen the best of them for domestic enterprises.
Keywords: management, development, enterprise, functional approach, management of development, machine-building enterprises
Актуальшсть проблеми та ТТ зв'язок Í3 важливими науково-прак-тичними завданнями. За умов фшансово-економ1чно1' нестабшьносл розвиток машинобуд1вних тдприемств залежить не стшьки вщ 1'хшх внутршшх можливостей, скшьки вщ впливу ринкового оточення. Швидк змши зов-шшнього середовища вимагають швидко!' реакци шдприемства, саме вщ спроможност останнього оперативно реагувати на таю змши залежить бага-то в чому усшх у конкурентны боротьбь Так змши зумовлюють виникнення низки р1зномаштних проблем шд час управлшня розвитком машинобуд1вних тдприемств.
Для в1тчизняного машинобудування характерною е низький р1вень культури управлшня. Бшьшють функцюнальних систем управлшня шд-приемствами, що утворились у роки адмшютративно-командно! економши, перестали вщповщати вимогам сьогодення. Науковщ-економюти вважають, що вдосконалення системи управлшня шдприемствами е основним завдан-ням у цш ситуаци. Вщ правильност побудови системи управлшня значною м1рою залежатиме ефектившсть д1яльност1 всього шдприемства у мшливому взаемопов'язаному ринковому просторь З огляду на це, теоретично! та прикладное' цшносл набувають проблеми дослщження у л1тератур1 юнуючих шд-ход1в до управлшня шдприемствами загалом, а також вивчення можливосп 1'х застосування до проблем управлшня розвитком як складово!' процесу управлшня шдприемством загалом.
Аналiз останнiх наукових дослiджень, як розкривають р1зномаштш аспекти розвитку ефективного управлшня промисловими шдприемствами, да-ють шдстави стверджувати, що забезпечення стшкосп функцюнування про-мислових тдприемств у сучасних умовах вимагае подальшого дослщження, а цшсна концепщя ефективного управлшня розвитку машинобуд1вних шд-приемств в умовах фшансово-економ1чно1' нестабшьносл недостатньо розроб-
лена. Теоретичш аспекти управлшня шдприемствами загалом докладно вис-вiтлено у працях багатьох науковщв, з-помiж яких варто видшити таких: П. Друкер, М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоур^ В. Дешсов, О. Кузьмiн, С. Хамшч, В. Яцура, якi розглядають проблеми ефективного управлшня шдприемствами. Теорда розвитку тдприемств дослiджено у працях таких уче-них: В. Афанасев, Л. Мельник, О. Раевнеева, Р. Фещур. Натомють, цiла низка проблемних питань ще не знайшла свого теоретичного обгрунтування, пере-дусiм управлшня розвитком на засадах застосування рiзноманiтних пiдходiв.
Мета дослiдження. Розглянути iснуючi пiдходи до управлiння маши-нобудiвними пiдприемствами загалом, вивчення можливостi 1хнього застосування щодо управлiння розвитком таких тдприемств, а також вибiр та обгрунтування застосування найкращого з них для втизняних пiдприемств.
Виклад основного матерiалу дослiдження. На пiдставi дослiдження на-укових джерел [1-3, 6-9, 11] можна стверджувати, що управлшня шдприем-ством - цшеспрямований, систематичний вплив керуючо! пiдсистеми на керо-вану за допомогою основних функцш менеджменту (планування, оргашзуван-ня, мотивування, контролювання та регулювання) з метою забезпечення розвитку шдприемства, як такого, що вщповщае поставленим завданням.
Для ефективного управлшня розвитком будь-яко! системи (якою i е шдприемство), потрiбно чiтко розумiти, що маеться на увазi пiд 11 розвитком. Аналiзуючи науковi джерела [2, 4, 5, 9], можна зробити висновок, що розви-ток - це процес змш, перехщ вщ одного стану до iншого, досконалшого по-рiвняно з попереднiм станом. У теорй та практицi юнуе багато рiзних пiдходiв до управлшня шдприемствами: функцiональний пiдхiд, процесний, системний, ситуативний, динамiчний, iнновацiйний предметний та ш. Розглянемо доклад-нiше кожен iз них.
В основi функцюнального пiдходу до управлiння машинобудiвними шдприемствами лежить послщовна реалiзацiя загальних функцш менеджменту, через конкретш [1]. Управлшня розвитком машинобудiвних шд-приемств на засадах цього шдходу передбачае розроблення та складання пла-тв розвитку пiдприемств, прогнозування; створення потрiбних служб i тд-роздiлiв, встановлення взаемовщносин мiж ними й шшими рiвнями управлш-ня пiдприемством; стимулювання працiвникiв; забезпечення перевiрки отри-маних результата вiд запроваджених змiн; усунення вщхилень та недолiкiв у процес управлiння розвитком, здiйснення коригувальних дш.
Використання процесного пiдходу пiд час управлшня шдприемством -це розгляд вше! дiяльностi пiдприемства як мережi взаемодiючих процесiв, що здiйснюють всередиш оргашзацшно! структури пiдприемства та реалiзують його мету [13]. Управлiння розвитком на засадах цього шдходу можна реаль зовувати через свщомо формалiзованi процеси дiяльностi, де процесом е ло-гiчний, послiдовний, взаемозалежний набiр заходiв, що використовуе ресурси постачальника, створюе цiннiсть i видае результат споживачу.
Управлшня шдприемством на засадах системного шдходу полягае у здшсненш управлшських процешв у сукупностi взаемозалежних елементiв пiдприемства (люди, структура, завдання, технолопя), зорiентованих на до-
сягнення pÎ3HOMamTHm завдань в умовах мiнливого зовшшнього середовища [6]. Управлiння розвитком на основi цього шдходу передбачае запроваджен-ня служб стратегiчнoгo розвитку в систему взаемозалежних елементiв.
В основу ситуативного шдходу покладено вибiр i застосування тих чи шших метoдiв менеджменту залежно вiд ситуаци, у якiй знаходиться шд-приемство [7]. Ситуативний шдхщ пiд час управлшня розвитком передбачае, що не можна застосовувати ушверсальш теори до шдприемства, оскшьки кожна система ушкальна та спрямований на пiдбiр прийoмiв менеджменту для конкретних yправлiнськиx завдань з метою найефектившшого досягнен-ня мети.
Управлшня на засадах динамiчнoгo пiдxoдy здшснюеться поетапно та передбачае розгляд уЫх рoбiт вiдпoвiднo до часу 1хньо1 реалiзацiï, а предмет-ний пiдxiд визначае об'екти yправлiння, якi безпосередньо пов'язаш з цiею дь яльшстю (маркетингова, фiнансoва, зoвнiшньoекoнoмiчна тощо). Управлшня розвитком вщбуваеться поетапно, випливаючи з тривалост реалiзацiï мети, та на oснoвi зосередження на певному об'ект yправлiння вiдпoвiднo.
Деякi автори [8] видшяють також iннoвацiйний пiдxiд до управлшня, що е системним i цшеспрямованим виконанням результата наукових досль джень, розроблень, нов^шх теxнoлoгiй у дiяльнoстi oрганiзацiï, що забезпе-чують випуск i реалiзацiю нових конкурентоспроможних тoварiв i надання послуг споживачам. Однак, на нашу думку, такий шдхщ недоцшьно видшя-ти, оскшьки вш може бути складовою ситуативного шдходу, а ситуацшш рь шення можуть бути як iннoвацiйними, так i m.
На розсуд провщних вчениx-екoнoмiстiв, yправлiння пiдприемствoм на засадах функцюнального та процесного шдходу е найоптимальшшим у наших реалiяx. Пщ час фyнкцioнальнoгo пiдxoдy за основу приймають твер-дження про те, що будь-яка оргашзацшна структура створюеться для вико-нання завдань. У випадку процесного шдходу до опису та проектування розвитку дiяльнiсть шдприемства описуеться не через функци, а через свщомо фoрмалiзoванi процеси дiяльнoстi, що складаються з послщовносл рoбiт iз перероблення ресyрсiв у визначеш результати за заданими технолопями, об-меженими в часi й просторь
Головною перевагою використання процесного шдходу в оргашзаци е oрiентацiя на замовника прoдyкцiï або послуг. Кожний пращвник долучений до кшцевого результату та вiдпoвiдае за його яюсть. Обмiн iнфoрмацiею здiйснюють у середиш бiзнес-прoцесy, внаслiдoк чого знижуються "шуми", що значно пiдвишyе рiвень yправлiння пiдприемствoм. Натoмiсть, функщ-ональний пiдxiд характеризуеться чiткoю спецiалiзацiею робгт i рoзпoдiлoм ïx мiж функщональними пiдрoздiлами. Тому працiвники кожного шдроздшу виконують лише вiдведенi ï^ функци i не вщповщають за загальний результат дiяльнoстi.
Згiднo з лгтературним джерелом [11], yправлiння полягае в поеднанш рiзниx видiв дiяльнoстi, якi називають фyнкцiями. Фyнкцiï управлшня - це чтт-ко окреслена низка питань та завдань, як виршують у прoцесi yправлiння. На-yкoвцi видiляють рiзнy кiлькiсть загальних фyнкцiй yправлiння. Вiдзначимo, що вщмштсть полягае не лише в кшькост фyнкцiй, але iнкoли i в суть Пропо-
нуемо використовувати шдхщ, за яким видiляють п'ять функцш управлiння: планування, органiзування, мотивування, контролювання та регулювання.
Внаслiдок дослщження наукових джерел, ми розробили модель управ-лiння розвитком машинобудiвних шдприемств на основi функцiонально шд-ходу (рис. 1).
^ Планування * ^ ^ ^
розвитку машинобущвних шдприемств
ъ
; \ / Оргашзування 1 , Мотивування
"■"ттт С Ч пращвниюв
Д1ЯЛЬНОСТ1
1
Контролювання
розвитку машинобугивних шдприемств
г -1
Регулювання
Рис. 1. Модель управлшня розвитком машинобудiвних шдприемств
Управлшня розвитком машинобудiвних шдприемств щодо функщ-онального пiдходу здiйснюють послiдовним виконанням таких функцш менеджменту: планування (складання плашв, прогнозування тощо); оргашзу-вання (створення служб i пiдроздiлiв); мотивування (стимулювання пращвни-кiв, що залучеш у процес розвитку машинобудiвних шдприемств); контролювання (здшснення перевiрки отриманих результатiв iз запланованими); регулювання (усунення вдаилень чи недолiкiв, виявлених у процес контролювання). Зупинимося докладшше на кожнiй з наведених функцш.
Планування здшснюють на початку управлшського процесу i е основою для решти функцiй управлшня. На цьому еташ розробляють завдання i стратеги розвитку пiдприемства, створюють орiентир майбутньо! дiяльностi пiдприемства (рис. 2).
Зовшшне середовище
И
Формування стратепй, шлей, критерпв
Гг. > Ризики
ЗОВН1Ш-
нього
середовища :
V ) у*
-\ Планування виробничо-господарськоТ д1яльност1
Стратспчнс Поточнс Опсративне
Пщприемство
Ризики внутрнп-нього серело в ища
Рис. 2. Схема планування розвитку машинобудiвного тдприемства
Як зазначено у працях [2, 9], перюд планування може бути рiзним за-лежно вiд типу держави, в межах яко! функщонуе система; типу економiки; наявностi ринку; сфери дiяльностi пiдприемства; етапу життевого циклу; форми власностi; свобод i прав громадян; ступеню розвитку шституцш у сус-пiльствi та ш. Плановий перiод визначають розвитком зовтштх змiнних щодо пiдприемства та залежать вiд сукупностi ризику. Наприклад, плановий пе-рiод у США та крашах захщно! Свропи становить 5 роюв, в Ази та на Близь-
кому сxoдi - 3 роки, у Роси вiд 1 до 3 роюв. Перioдичнiсть розроблення опе-ративних плашв залежить вiд iнтенсивнoстi змiни зовшшнього середовища. Пропонують визначати плановий перюд, на який можна розробити прогноз iз тoчнiстю ±20 %.
Змши в oрганiзацiйнiй стрyктyрi yправлiння можуть посприяти ство-ренню такого мехашзму yправлiння, який забезпечить iнтенсивнiший рiвень розвитку пiдприемств. Основою oрганiзацiйнoгo забезпечення розвитку ма-шинoбyдiвнoгo пiдприемства е добре сформована керуюча система. Пoтрiбнo пам'ятати, що oрганiзyвання повинно базуватися на двох основах: подш шдприемства на шдроздши вiдпoвiднo до завдань розвитку та встановлення рiв-шв yправлiння, взаемoвiднoсин, координування поставлених завдань [1]. Складовою частиною oрганiзацiйнoï структури розвитку пiдприемства можуть бути oкремi yправлiнцi, вiддiли, служби та iншi пiдрoздiли апарату управлшня. При цьому дана структура повинна бути штегрована в загальну уп-равлiнськy структуру пiдприемства, що дасть змогу знизити управлшсью витрати та пiдвищити рiвень координування дш. Варто пам'ятати про забезпечення тюних взаемoзв'язкiв мiж пiдрoздiлами, дiяльнiсть яких мае безпосе-реднiй вплив на рiвень розвитку машинoбyдiвнoгo шдприемства.
Ефективне мотивування пращвниюв дасть змогу досягнути поставлених завдань розвитку в процес планування. Дослщження наукових джерел показало, що понад 85 % чинниюв зростання продуктивност пращ е чинни-ками yправлiння та стимулювання пращ. Головним принципом оргашзаци мотивування пращвниюв за 1'хнього активного залучення до розвитку тд-приемства повинно бути формування зарoбiтнoï плати iз врахуванням внеску кожного пращвника у пiдвищення рiвня розвитку шдприемства. Важливо врахувати характер роботи, складшсть та вщповщальшсть, яку несе пращв-ник. Зарoбiтна плата повинна забезпечувати повне вщтворення фiзичниx та духовних вартостей пращвника.
Контролювання та ощнювання розвитку пiдприемства е невiд'емнoю частиною системи управлшня розвитком машинoбyдiвнoгo шдприемства, оскшьки за ïx допомогою керiвники шдприемства встановлюють правильшсть управлшських рiшень та визначають потребу 1'хнього коригування. Фшансо-вий, виробничий, лопстичний, маркетинговий, oперацiйний та iншi види контролю е важливими елементами забезпечення досягнення шдприемством поставлено!" мети. Контролювання пoтрiбнo здiйснювати на уЫх етапах уп-равлiння розвитком шдприемства, зокрема пoтрiбнo здiйснити yсi три види контролю (попереднш, поточний та завершальний).
Регулювання дае змогу привести у вщповщшсть iз запланованими по-казниками процес реалiзацiï розвитку шдприемства шляхом перегляду проце-сiв планування, оргашзування, мотивування та контролювання дiяльнoстi пiдприемства. Пiд час виявлення вщхилень у допустимих межах регулювання стае недоцшьно. Однак, дoпyстимi вщхилення е сигналом невiдпoвiднoстi та повинш враховуватися у випадку частого повторювання. Виявивши вщхи-лення у недопустимих межах, встановлюють причину цього вщхилення та вносять певш корективи з метою усунення виявлених недолтв.
Отже, процес управлшня розвитку машинoбyдiвниx тдприемств на засадах функцюнального шдходу охоплюе чотири послщовш етапи: реалiзацiя кон-кретних фyнкцiй менеджменту (yправлiння фшансами, кадрами, постачанням, збутом, пiдрoздiлами тощо) через загальш функци менеджменту (планування, оргашзування, мотивування, контролювання та регулювання); формування ме-тoдiв менеджменту як спoсoбiв впливу керуючо1' пiдсистеми шдприемства на ке-ровану; фoрмалiзацiя метoдiв менеджменту в yправлiнськi рiшення на альтерна-тивних засадах; забезпечення впливу керуючо1' системи пiдприемства на керова-ну на засадах меxанiзмiв керiвництва (влади, лiдерства тощо).
Висновки. Управлшня розвитком машинoбyдiвниx пiдприемств на засадах функцюнального шдходу е цшеспрямованим впливом керуючо1' системи на керовану за допомогою основних функцш менеджменту (планування, оргашзування, мотивування, контролювання та регулювання) з метою забезпечення процесу переходу вщ поточного стану шдприемства до кращого (досконалшого) пoрiвнянo з попередшм станом вщповщно до поставлених завдань. Цей вид управлшня е ефективним виршенням багатьох проблем, як сьогодш нагромадилися перед вгтчизняним виробником.
Окреслеш проблеми управлшня розвитком машинoбyдiвниx шд-приемств е складними та багатофакторними, мiстять цший спектр комплек-сних завдань, методи виршення яких можуть бути предметом подальших дoслiджень.
Л1тература
1. Кузьмш O.G., Мельник О.Г. Основи менеджменту. - К. : Вид-во "Академвидав", 2003. - 414 с.
2. Фещур Р.В., Самуляк В.Ю. Управлшня розвитком машинобуд1вних тдприемств // Вюник Нацюнального ушверситету "Льв1вська пол^ехшка" : Менеджмент та шдприемниц-тво в Укрш'ш: етапи становлення i проблеми розвитку. - Льв1в : НУ "Льв1вська пол^ехшка". -2008. - № 624. - С. 100-109.
3. Хамш1ч С.Ю. Управлшня шдприемством на засадах осв1тнього потенщалу : моног-раф1я. - Д. : Вид-во ДНУ, 2006. - 288 с.
4. Раевнева О.В. Управлшня розвитком шдприемства: методология, мехашзми, модел1 : монограф1я. - Х. : ВД "1НЖЕК", 2006. - 496 с.
5. Мельник Л.Г. Основи стшкого розвитку : навч. пос1б. - Суми : ВТД "Ушверситетсь-ка книга", 2005. - 654 с.
6. Gрмошенко М.М. Менеджмент : навч. пос1б. - К. : Нацюнальна академ1я управл1ння, 2006. - 656 с.
7. Хмшь Ф.1. Основи менеджменту : шдручник. - К. : Вид-во "Академвидав", 2007576 с.
8. Мошек r.G. та ш. Менеджмент : навч. пос1б. - К. : Вид-во "Кондор", 2009. - 392 с.
9. Тимощук М.Р., Кузьмш O.G., Фещур Р.В., Шуляр Р.В., Подольчак Н.Ю., Олек-
с1в 1.Б. Планування сощально-економ1чного розвитку п1дприемств : монограф1я. - К. : УБС НБУ, 2007. - 449 с.
10. Афанасьев Н.В., Рогожин В.Д., Рудыка В.И. Управление развитием предприятия : монография. - Х. : ИД "ИНЖЭК", 2002. - 184 с.
11. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента : пер. с англ. - М. : Изд-во "Дело", 1998. - 704 с.
12. Peter F. Drucket. The Educational Revolution. In "Education, Economy and Society". The Free Press. - N.Y.: Collier-Macmillan Ltd., 1959.
13. Процесний пщхщ до управлшня компашею. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://3dvok.com/ua/lecture1._