CC BY
135
Литература
1. Melnyk, O. Technology of implementation the etiological diagnostic of export and import enterprises activities [Text] / O. Melnyk, M. Nahirna // Australian Journal of Scientific Research. Volume II. "Adelaide University Press". - Adelaide, January-June 2014. - № 1. (5). - P. 434-442.
2. Большая советская энциклопедия [Текст]. - 3-е изд. - М.: Советская энциклопедия, 1968-1979. - 890 с.
3. Декарт, Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскать истину в науках. Метафизические размышления. Начала философии [Текст] / Р. Декарт. - М.: Вежа, 1998. - 240 с.
4. Рузавин, Г. И. Методология научного исследования [Текст]: учеб. пособие для вузов / Г. И. Рузавин. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 342 с.
5. Grant, W. N. Corporate Bankruptcy. Tools, Strategies and Alternatives [Text] / W. N. Grant. - Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons, Inc., 2003. - 280 p.
6. Brigham, E. F. Intermediate Financial Management [Text] / E. F. Brigham, P. R. Daves. - USA, Thomson: South-Western, 2004. - 230 p.
7. Bivainis, J. The System of Diagnostics of Bankruptcy Threat to the Enterprises [Text] / J. Bivainis, K. Garskaité-Milvydie-né // Business: theory and practice. - 2011. - № 11 (3). -P. 204-212. doi:10.3846/btp.2010.23
8. Мельник, О. Г. Системи дiагностики дiяльностi машинобу-дiвних шдприемств: полiкритерiальна концепщя та шстру-ментарш [Текст]: монографiя / О. Г. Мельник. - Львiв: Видавництво Львiвськоi пол^ехшки, 2010. - 344 с.
9. 1вахненко, В. М. Курс економiчного аналiзу [Текст] / В. М. 1вахненко. - К.: Знання, 2006. - 261 с.
10. Кузьмш, О. 6. Економiчна дiагностика [Текст] / О. Кузьмш, О. Мельник. - К.: Знання, 2012. - 318 с.
11. Глухарев, С. М. Конспект лекцш з курсу «Економ!чна дiа-гностика» [Текст] / укл.: С. М. Глухарев. - Харгав: ХНАМГ, 2008. - 118 с.
12. Швиданенко, Г. О. Бiзнес-дiагностика шдприемства [Текст] / Г. О. Швиданенко, А. I. Дмитренко, О. I. Олексюк. - К.: КНЕУ, 2008. - 344 с.
13. Дикань, В. В. Дiагностика потенщалу розвитку машино-будiвного комплексу Украши [Текст] / В. В. Дикань // Економiчний проспр. - 2013. - № 74. - С. 93-101.
14. Стршьчук, Р. М. Науково-методичш шдходи та методи здшснення дiагностики стратепчних можливостей шдприемства [Електронний ресурс] / Р. М. Стршьчук // Ефек-тивна економжа. - 2014. - № 1. - Режим доступу: \www/ URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op-1&z-2669&p-1
15. Парфентьева, О. Г. Методичш шдходи до економiчноi дiагностики потенщалу розвитку шдприемств [Текст] / О. Г. Парфенова // Вюник ХНАУ iм. В. В. Докучаева. Серiя „Економiчш науки". - № 5. - С. 214-222.
16. Лебединський, О. I. 1нструментарш економiчноi дiагностики у системi маркетингового середовища дiяльностi сшьсько-господарських шдприемств [Текст] / О. I. Лебединський // Науковi пращ Полтавсько' державно'! аграрно' академп. Се-рiя: економiчнi науки. - 2013. - Вип. 6, Т. 2. - С. 196-201.
МЕТОДЫ ЭТИОЛОГИЧЕСКОЙ ДИАГНОСТИКИ ЭКСПОРТНО-ИМПОРТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ
В статье систематизированы основные методы этиологической диагностики экспортно-импортной деятельности предприятий. Проанализированы литературные источники по содержательному наполнению термина «метод экономической диагностики» и взгляды ряда авторов по классификации методов экономической диагностики предпринимательской деятельности. Также сформулировано определение термина «метод этиологической диагностики предпринимательской деятельности» и определены и охарактеризованы основные факторы, которые оказывают влияние на выбор целесообразных и ситуационно-оправданных методов этиологической диагностики.
Ключевые слова: метод этиологической диагностики, экспортно-импортная деятельность предприятий, факторы влияния.
Нагipна Мар'яна Яpославiвна, астрант, кафедра зовншньо-економiчноï та митноï дiяльностi, Нащональний yнiверситет «Львiвська тлтехнжа», Украта, e-mail: [email protected].
Нагирная Марьяна Ярославовна, аспирант, кафедра внешнеэкономической и таможенной деятельности, Национальный университет «Львовская политехника», Украина.
Nahirna Maryana, Lviv Polytechnic National University, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК 637.52:339.138 DOI: 1Q.155S7/2312-S372.2Q15.4175Q
Рудь В. В.
ФОРМУВАННЯ ДОДАНО! ВАРТОСТ1 В МАРКЕТИНГОВОМУ ЛАНЦЮГУ ПРОСУВАННЯ ПРОДУКЦП ШДПРИЕМСТВ МЯСОПЕРЕРОБНО1 ГАЛУЗ1
Дослгджено кнуючг проблеми формування dodamï вартостг. Проаналгзовано три основт етапи просування m^choï продукцп eid сшьськогосподарського товаровиробника до ктцевого споживача, а саме: виробничий, переробний, збутовий. Запропоновано функцюнально-структурну схему формування доданоï вартостi та методику розрахунку доданоï вартостi на кожному i3 запропонованих етатв.
Клпчов1 слова: додана варткть, м'ясопереробт тдприемства, виробництво, переробка, збут.
1. Вступ тдкомплекав у плат справедливого розподшу доходiв
та загальноï суми доданоï вартосп, починаючи вщ ви-Шдприемства м'ясопереробноï галузi для ефектив- робництва сировини i закшчуючи реалiзацieю готовоï toï дiяльностi потребують узгодженост вах сфер та продукцп. Щ ланки виробництва продукцп функцюну-
ють у режимi органiзацiйного вщокремлення i кожен суб'ект керуеться сво'ми господарськими iнтересами. Виробництво продукцii тваринництва е складним сектором сучасного продовольчого комплексу, який об'ед-нуе тваринниюв, фермерiв, пiдприемцiв, що займаються кормами, забоем худоби, переробкою м'яса, оптовою та роздрiбною торгiвлею, складовi комплекси, взаемопов'я-занi мiж собою через мережу ринюв, тому необхщно побудувати едину економiчну полiтику на базi спiльних економiчних iнтересiв.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
У вичизнянш економiчнiй наущ проблеми роз-витку тваринницькоi галузi дослiджено в працях вiдомих науковщв - В. Андрiйчука, П. Березiвсько-го, П. Гайдуцького, Ю. Лупенка, В. Месель-Веселяка, В. Микитюка, П. Саблука, I. Тотхи, В. Юрчишина та iн. Основнi проблеми та тдходи щодо визна-чення сутност доданоi вартостi запропонували так зарубiжнi та вiтчизнянi вченi, як: Н. Абрютша
[I], I. Богатая [2], О. Вакульчик [3], В. Дадалко [4], А. Зайцева [5], В. 1ваненко [6], Ю. Мороз [7], А. Тайт [8], К. Уолт [9], Д. Чайковський [10], З. Шершньова
[II], М. Шпилько [12] та ш. Визначаючи значний внесок та отримаш науковi результати науковщв необхщно зазначити, що деяю аспекти потребують удосконалення та врахування особливостей, що сто-суються формування доданоi вартостi пiдприемствами м'ясопереробноi галузi.
3. 06'ект, щль та задач1 дослщження
Об'ектом дослiдження е додана варпсть м'ясопере-робних пiдприемств.
Мета дослщження полягае в розробцi практичних рекомендацш щодо виявлення перспектив формування доданоi вартостi за допомогою розроблених етатв руху продукцii м'ясопереробних пiдприемств.
Для досягнення поставленоi мети необхiдно:
1) дослщити основнi етапи, в процес яких форму-еться додана варпсть;
2) розкрити сутнiсть етапiв формування доданоi вартостi на м'ясопереробних тдприемствах;
3) запропонувати методику визначення доданоi варто-стi на кожному iз запропонованих етапах ii формування.
4. Матер1али та методи дослщження
За допомогою абстрактно-лопчного методу сфор-мульовано основну частину роботи та висновки. Для виявлення проблеми створення доданоi вартостi та визначення основних и етапiв використано метод аналiзу i синтезу. Економiчну оцiнку сучасного стану тдприемств м'ясопереробноi галузi зроблено за допомогою статистико-економiчного методу, зокрема його прийомiв - порiвняння, графiчний тощо. Моногра-фiчний метод застосовувався для детального вивчення та узагальнення шформацп окремих господарюючих об'екпв м'ясопереробноi галузi.
5. Результати дослщження проблеми формування додано! вартосТ м'яса та м'ясопродукт1в на етапах його руху вщ сшьськогосподарського виробника до кшцевого споживача
М'ясо та продукти його переробки перш тж потрапи-ти до кшцевого споживача на своему шляху проходять низку трансформацш та етапiв, на яких його початкова варпсть збшьшуеться за рахунок додаткових витрат, а також маржi продавця i/або посередника. Аналiзуючи основнi канали постачання м'яса вщ сшьськогоспо-дарського товаровиробника до кшцевого споживача дасть можлившть знайти способи оптимiзацii витрат на кожному етат переробки й вiдповiдно тдвищити прибуток або знизити реалiзацiйну щну з метою збшь-шення конкурентоспроможност товару. Для формування доданоi вартост та успiшного впровадження системи розвитку м'ясопереробних тдприемств необхщна така методолопя, яка поеднуе як специфiку функщонування м'ясопереробних пiдприемств в цiлому, так i специ-фiчний iнструментарiй маркетингового управлшня та прогнозування галузi.
Розглянемо формування доданоi вартостi м'яса та м'ясопродукпв на етапах його руху вщ сiльськогоспо-дарського виробника до кшцевого покупця. Методика дозволяе побачити, яю етапи процесу не е необхщни-ми, осюльки не додають шя^ вартостi. Часто етапи, яю включенi в процес тiльки тому, що цей процес був спроектований недосконало.
М'ясопереробш тдприемства прагнуть мiнiмiзува-ти участь посередницьких структур в ланцюгу ство-рення доданоi вартостi, тому '¿х головним завданням е ствробиництво з виробниками. Основними видами ствробиництва е створення вертикально штегрованих структур агробiзнесу i укладання виробничих контрак-тiв [13]. Наприклад, етапи, що включають перевезення м'яса, або м'ясопродукпв часто необхщш просто тому, що виробництво розташоване не там, де слщ було б. Якщо продукцiя виробляеться там, де кнуе потреба в нiй, транспортування не потрiбне, а значить, буде зекономлено час за рахунок перевезень.
Для проведення аналiзу формування доданоi варто-стi, пропонуемо включити три етапи процесу (рис. 1):
1) виробничий - первинна переробка, забш худоби i оброблення туш;
2) переробний - вторинна переробка, тдготовка, упаковка i виробництво м'яса та м'ясних продукпв;
3) збутовий - оптовий продаж м'яса (склади, торговцу експортери, iмпортери та м'ясники у сферi гро-мадського харчування), мiжнароднi ринки, громадське харчування, супермаркети роздрiбноi торгiвлi та канали прямого продажу.
Дану схему взаемозв'язюв ланок повного циклу мож-на також використовувати в якосп базовоi схеми ланцюга створення доданоi вартостi, що включае в себе чотири основш етапи: вiдгодiвля, переробка, оптова торгiвля, роздрiбнi продаж! Отже, повний цикл виробництва та продажу м'яса включатиме: виробництво комбiкормiв; виробництво м'яса; переробка м'яса; оптовий продаж м'яса; роздрiбний продаж м'яса.
Як представлено на рис. 1, м'ясна продукщя розпо-дiляеться за трьома основними напрямками реалiзацii:
J
власна переробка в рамках фермерського господарства, м'ясопереробш пiдприeмства, i спецiалiзованi роздрiбнi магазини. Продуктом в даному випадку виступае м'ясо (охолоджене, або заморожене) в тушах i натвтушах. На м'ясопереробних тдприемствах здшснюеться переробка м'яса, як глибока (до ковбасних виробiв), так i неглибока (натуральш, рубанi, замороженi на-пiвфабрикати).
для кожного пiдприемства та виду продукцп. Додану вартiсть складають кошти, отриманi юридичними i фь зичними особами вiд реалiзацiï м'яса (туш^ напiвтушi) у виглядi рiзницi мiж виручкою i собiвартiстю. Додана варпсть на цьому етапi створюеться з нуля, оскiльки сiльськогосподарським товаровиробникам не потрiбно закуповувати сировину.
Визначаемо додану варпсть отриману (пльськогосподарськими товаровиробни-ками в результат реалiзацiï продукцп за формулою:
ДВст = В - Срп,
(1)
Рис. 1. Функцшнально-структурна схема формування додано! BapTOCTi (власнi дослйдження
автора стaттi)
Виробничий етап формування доданоï вартостi пе-редбачае, що основним суб'ектом ïï створення е аль-ськогосподарський товаровиробник. Первинна обробка худоби, тобто ïï забш i розбирання туш здiйснюеться на забшних пунктах споживчоï кооперацп, бшнях i м'ясокомбiнатах. На якiсть м'яса i стшюсть його при збертнш впливають стан тварин перед забоем i тех-нологiя '¿х первинноï обробки. Цей етап базуеться на найбшьш вiдповiдальному процесi - це виробництво кормiв, вiдгодiвля та вирощування худоби i навiть ïï забш (за наявшстю бiйнi). В окремих випадках (здебшь-шого фермери та дрiбнi господарства) реалiзують худобу через посередниюв (заготiвельникiв). Проте витрати на виробничому етат формування доданоï вартост е найбiльшими та найсуттевiшими порiвняно з iншими етапами, якi формують додану вартiсть.
На практицi склалося так, що одиниця виробле-toï сироï продукцп завжди оцiнювалася нижче, шж одиниця виготовленого напiвфабрикату або готового товару. У рамках фермерського господарства, як правило здшснюеться тшьки неглибока м'ясопереробка. На даному етат додану варпсть визначають за методикою визначення собiвартостi виробленоï сировини (продукцп). Для обчислення собiвартостi продукцп при визначенш валового прибутку (збитку) не беруть до уваги адмшстративш (загальногосподарсью) витрати та витрати на збут (пов'язаш з реалiзацiею продукцп, товарiв, робiт, послуг). Собiвартiсть визначаеться окремо
де ДВст - додана варпсть сшьськогоспо-дарського товаровиробника;В - виручка вiд реалiзацiï м'яса; Срп - собiвартiсть реалiзованоï продукцп.
Отже, розрахувавши собiвартiсть продукцп, яка реалiзовуеться сшьськогосподар-ськими товаровиробниками для подальшо'1 переробки i збшьшення доданоï вартостi та отримавши виручку вщ реалiзованоï продукцп можемо розрахувати додану варпсть товаровиробника.
Переробний етап формування додано'1 вартостi передбачае ïï створення у процес переробки на м'ясопродукти, або реалiзацiя м'яса в сирому виглядi (обробленого чи упа-кованого). Даний етап формування додано'1 вартостi е основним, оскшьки передбачае найбiльше витрат, якi необхвдно прораху-вати щоб пiдприемство було рентабельним. Переробка м'яса - виготовлення м'ясних, ковбасних виробiв е матерiаломiстким ета-пом формування доданоï вартость Пiсля того, як м'ясо в тушах надшшло вiд сiльськогосподарського товаровиробника на м'ясопереробне тдприемство, додана варпсть формуеться за рахунок витрат на виробництво готовоï продукцiï, маржi пiдприемства, не включаючи витрат на сировину i матерiали. М'ясопереробнi тд-приемства мають власнi переробнi потужност (або ïх орендують) i здшснюють закупiвлю худоби або туш для подальшоï переробки. Наприклад, якщо на вход1 на переробку середня варпсть 1 кг м'яса свинини в тушах в 2012 р. складала 26-29 грн, то у виглядi готовоï продукцп з м'яса свинини дорiвнювала 60-70 грн/кг. Вщтак, додана варпсть на даному етапi складае близь-ко 30-40 грн/кг.
Розрахунок доданоï вартостi на етапi переробки м'яса на м'ясопродукти враховуеться у загальнш вартост товару або послуги у виглядi понесених затрат, зокре-ма - амортизацiя, витрати на оплату пращ, враховую-чи ввдрахування на соцiальнi заходи, iншi операцшш витати, податки i прибуток. Результатом розподшу до-даноï вартостi продукцп виготовленоï на пiдприемствi е прибуток, проте для того, щоб отримати прибуток необхщно створити нову (додану) варпсть. М'ясопереробш тдприемства створюють додану варпсть продукцп на закупленш сировинi та матерiалах необхiдних для виробництва м'ясноï продукцiï.
ДВмпп = ОП + А + Взс + 1ов + П + Пр, (2)
де ДВмпп - додана варпсть м'ясопереробного тдприем-ства; ОП - витрати на оплату пращ; А - амортизащя; Всз - ввдрахування на сощальш заходи;1ов - iншi операцiйнi витрати;П - податки;Пр - прибуток.
Додано! вартостi повинно вистачити, щоб розрахува-тися з тими, хто брав участь у и створеннi (персонал); вiдкласти амортизацiйнi ввдрахування для майбутньо! замiни зношених основних засобiв, адже вони цим поступово переносять свою вартшть на новостворе-ну (додану) вартiсть; сплатити податок на прибуток, здшснити деякi обов'язковi дрiбнi платежi до бюджету. При цьому решти додано! вартостi повинно вистачити на отримання бажано! норми чистого прибутку. Вщтак, розмiр заробГгао! плати персоналу повнiстю залежить ввд величини щомiсяця створювано! додано'! вартосп, тому заробiтна плата не мае перевищувати величину створено'! додано! вартостГ Збiльшити заробiтну плату можна шляхом тдвищення продуктивностi працi. Показник продуктивност працi (ПП) обчислюеться ввдношенням абсолютно! величини створено! i реа-лiзовано! за перiод до середньооблжово! чисельностi працюючих.
ПП = ДВ(р.240ф.2 + р.250ф.2 +
+р.260ф.2 + р.100ф.2)/Сов, (3)
де р. 240 ф. 2 - витрати на оплату пращ; р. 250 ф. 2 -вщрахування на сощальш заходи; р. 260 ф. 2 - амортизащя; р. 100 ф. 2 - прибуток; Сов - середньооблжова чисельшсть працюючих.
Показник продуктивност пращ, обчислений за допомогою використання величини додано! вартост е найбшьш точним. Ще один важливий показник по-трiбно враховувати при визначенш розмiрiв витрат на робочу силу (Врс) - це коефщент продуктивност (Кпрод.):
Кпрод. = ДВ/Врс, (4)
де
Кпрод.=р. 240 ф. 2 + р. 250 ф. 2 +р. 260 ф. 2 +
+ р. 100 ф. 2 / р. 240 ф. 2 + р. 250 ф. 2.
Отже, обчислюемо коефщент продуктивностi правд, тобто величину додано! вартосп, яка припадае на кожну гривню витрат на робочу силу.
Що стосуеться збутового етапу формування додано! вартостi, то витрати на цьому етат передбачеш тiльки на реалiзацiю продукцГ! та витрати, яю стосуються не само! продукцГ!, а !! збуту. Значним юнцевим спожива-чем даного виду продукцп е супермаркети та магазини i меншою мiрою дана продукщя потрапляе на ринки, лотки, базари. Спецiалiзованi роздрiбнi магазини е збутовою ланкою для м'ясно! продукцп. Продукщя, що реалiзуеться в спецiалiзованих роздрiбних магазинах - натвфабрикати, виробленi на м'ясопереробних пiдприемствах, або безпосередньо в магазиш постав-ляються з комплексу туш. Для збуту переробленого м'яса в ланцюжок включаються оптовi компанп, якi представленi як незалежними оптовими компашями, так i торговими будинками м'ясопереробних тдпри-
емств. Оптовi компанп реалiзують ковбаснi вироби та охолоджеш i замороженi напiвфабрикати.
В Житомирсьюй областi збут м'яса та м'ясопродукпв здiйснюеться через:
- оптову та роздрiбну торгiвлю - продаж на мкцевих ринках i на ринках шших регiонiв у межах Укра!ни;
- громадське харчування - реалiзацiя дошкiльним i навчальним закладам, санаторiям, будинкам вiдпочинку, лiкарням та шшим закладам, iншим пiдприемствам i оргашзацГям, комерцiйним структурам; закордонним кра!нам тощо;
- сезонш ярмарки - реалiзацiя м'яса та м'ясопро-дуктiв за оптовими щнами населенню;
- мережевi супермаркети, магазини - продаж безпосередньо торговельним тдприемствам.
На збутовому етат варпсть тако! продукцГ! тдви-щуеться i в торговiй мережi вартiсть тако! продукцГ! становить 80-90 грн/кг:
ДВ = Вз + Мв, (5)
де Вз - витрати на збут; Мв - маркетинговi витрати.
Промiжними етапами формування додано! вартост е лопстика. Лопстичш послуги е неввд'емною части-ною, що ввдповщають за цей процес. Якщо навиь доставку продукцГ! здiйснюеться власним транспортом витратна частина закладаеться у формування додано! вартостГ
ДВ = А + Вмм, (6)
де А - амортизащя; Вмм - витрати на мастильш ма-терiали.
Етапи, яю додають вартiсть, - це п етапи, якi по-значаються на остаточному результат процесу i яю безпосередньо пов'язанi iз задоволенням потреб спо-живача. Серед них таю етапи, як власне виробництво продукцГ! ввдповвдно до побажань споживача, або, у випадку послуги, надання шформацп, яка може знадо-битися споживачу, або саме по собi надання послуги. Отже, на даному етат дослвдження додана варпсть характеризуеться додатково приеднаною вартштю у процес обробки, переробки й представлення готово! продукцГ! на ринку. Тому чим бшьше стадш обробки й переробки проходить товар, тим бшьше приеднуеться до нього вартостГ
6. Обговорення результат1в дослщження формування додано! вартост
М'ясна продукщя, що поставляеться переробним тдприемствам е збитковою на в«х трьох стадГях руху до споживача: на альськогосподарських тдприем-ствах, що поставляють сировину, на тдприемствах його переробки, а також у зв'язку з державним ре-гулюванням цш i на пiдприемствах i оргашзацГях торгiвлi. Рентабельним виробництво тваринницько! продукцГ! е головним чином у сшьськогосподарських тдприемствах, що мають власш цехи з переробки сшь-ськогосподарсько! продукцГ! та власш збутовi мережi фiрмово! торгiвлi. У зв'язку з цим основним напрям-
ком перетворення альськогосподарських пiдприeмств iз сировинних придаткiв переробних пiдприeмств i торговельних фiрм у виробничо-комерцiйнi форму-вання iз закiнченим циклом виробництва готово! до вживання продукцп i власними збутовими мережами.
Досить перспективною формою вдосконалення економiчних вiдносин е подальше поглиблення ш-теграцп та кооперування у виробництвi та переробщ сiльськогосподарськоi продукцп на основi створення рiзних iнтеграцiйних форм. Основним критерiем у регулюваннi взаемовiдносин в штегрованих форму-ваннях е визначення вкладу кожного учасника у кш-цевий результат. Мехатзм регулювання економiчних зв'язюв мiж учасниками iнтеграцii при цьому повинен будуватися на принцит рiвноi рентабельностi на всiх стадiях ввдтворення кiнцевого продукту: виробництва, переробки та реалiзацii. Доцiльнiсть створення ш-теграцшних формувань Грунтуеться на матерiальнiй защкавленосп всiх учасникiв у кiнцевих результатах, додатково отримуються доходи вiд полшшення асор-тименту, якостi та випдного збуту кiнцевоi продукцп, а також ввд використання резервiв пiдвищення ефек-тивностi агропромислового комплексу та скорочення втрат, як виникають на стиках альськогосподарських, переробних та iнших сумiжних з ними пiдприемств i оргашзацш. Наприклад, зникае як така категорiя закупiвельноi цiни. Переробнi пiдприемства сировину вщ господарств одержують без оплати, переробляють його i направляють готову продукщю i торгiвлю також без оплати. Це виключае необхвдшсть отримання банкiвських кредитiв та сплати ввдсотюв по них, якi переробш пiдприемства використовували для оплати поставленоi '¿м сировини, а торгуючi оргашзацп - для передоплати за поставлену '¿м готову продукцiю. За наявними розрахунками пльки цей фактор дозволяе знизити собiвартiсть продукцii до 30 %. Рiзко скоро-чуються втрати при переробщ сiльськогосподарськоi продукцп.
Таким чином, виникае об'ективна необхщшсть в штеграцп, створеннi iнтегрованих виробничих формувань у м'ясопродуктовому тдкомплека на основi об'еднання i взаемоузгодження штереав сшьськогоспо-дарських товаровиробникiв, переробникiв i торгiвлi.
7. Висновки
1. Можлившть об'еднання м'ясопереробних тд-приемств в едину систему «виробництво, переробка та реалiзацiя r0T0B0Ï продукцп» дасть змогу досягти стабшьного розвитку сировинноï бази, що позитивно впливатиме на виршення основних проблем, стабь лiзацiю та устшну роботу всього м'ясопереробного комплексу
2. В результат проведеного аналiзу встановлено, що м'ясна продукцiя розподшяеться за трьома основними напрямками реалiзацiï: власна переробка в рамках фермерського господарства, м'ясопереробш тдприем-ства, i спецiалiзованi роздрiбнi магазини. Продуктом в даному випадку виступае м'ясо (охолоджене, або заморожене) в тушах i натвтушах. На м'ясопереробних тдприемствах здшснюеться переробка м'яса, як глибока (до ковбасних виробiв), так i неглибока (натуральш, рубаш, замороженi натвфабрикати).
Таким чином, взаемозв'язок ланок повного циклу використовуеться в якост базовоï схеми ланцюжка створення доданоï вартость
3. Розроблено та проаналiзовано етапи аналiзу фор-мування доданоï вартост в м'ясопереробних тдпри-емствах. Запропоновано методику обчислення доданоï вартостi на кожному з етатв, якi формують додану вартiсть. Встановлено, що виробничий етап форму-вання доданоï вартост е найбiльш капiталомiстким, додана варпсть розраховуеться за методом розрахунку собiвартостi. Переробний етап формування доданоï вартост передбачае ïï створення у процес переробки на м'ясопродукти, або реалiзацiя м'яса в сирому виглядi (обробленого чи упакованого).
4. Розрахунок доданоï вартостi на етапi переробки м'яса на м'ясопродукти враховуеться в загальнш вартост товару або послуги у виглядi понесених затрат, зокрема - амортизащя, витрати на оплату пращ, враховуючи вiдрахування на сощальш заходи, iншi операцшш витати, податки i прибуток. Що стосуеться збутового етапу формування доданоï вар-тостi, то витрати на цьому етат передбаченi тiльки на реалiзацiю продукцiï та витрати, яю стосуються не самоï продукцiï, а ïï збуту.
Лггература
1. Абрютина, Н. С. Добавленная стоимость и прибыль в системе микро- и макроанализа финансово-экономической деятельности [Текст] / Н. С. Абрютина // Финансовый менеджмент. - 2001. - № 1. - С. 13-17.
2. Богатая, И. Н. Стратегический учёт собственности предприятия [Текст]: монография / И. Н. Богатая. - Ростов н/Д, 2001. - 320 с.
3. Вакульчик, О. М. Анал1з фактор1в впливу на формування додано! вартост шдприемств [Текст] / О. М. Вакульчик, О. В. Горянська // Економ1чний прост1р. - 2011. -№ 52/1. - С. 210-218.
4. Дадалко, В. А. Налогообложение в системе международных экономических отношений [Текст]: учеб. пособие / В. А. Дадалко, Е. Е. Румянцева, Н. Н. Демчук. - Минск: Арми-та - Маркетинг, Менеджмент, 2000. - 359 с.
5. Зайцева, А. В. Управлшня доданою вартютю на шдприем-ств1 [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук.: 08.00.04 / А. В. Зайцева. - К., 2010. - 20 с.
6. 1ваненко, В. О. Додана вартють як об'ект анал1зу статис-тично! звггносп промислових шдприемств з виробництва продукцп [Текст] / В. О. 1ваненко // Проблеми теорп та методологи бухгалтерського облжу, контролю i анал1зу. -2012. - № 1 (22). - С. 122-130.
7. Мороз, Ю. Ю. Мошторинг економiчного потенщалу шдпри-емства: теорiя, методолопя, оргашзащя [Текст]: моногра-фiя / Ю. Ю. Мороз. - Житомир, 2010. - 326 с.
8. Tait, A. A. Value Added Tax [Text] / A. A. Tait. - Wash.: International Monetary Fund, 1988. - 467 р. doi:10.5089/ 9781557750129.071
9. Уолт, К. Ключевые показатели менеджмента. Как анализировать, сравнить и контролировать данные, определяющие стоимость компании [Текст] / К. Уолт. - М., 2000. - 360 с.
10. Чайковський, Д. В. Теория и методология формирования и применения добавленной стоимости в условиях МСФО на микро и макроуровне [Текст]: автoрeф. дис. ... докт. экон. наук / Д. В. Чайковський. - Орел, 2011. - 40 с.
11. Шершньова, З. 6. Стратепчне управлшня [Текст]: шдруч-ник / З. 6. Шершньова. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 699 с.
12. Шпилько, М. В. Опыт совершенствования косвенных налогов [Текст]/ М. В. Шпилько // Финансы. - 1991. -№ 12. - С. 68-75.
13. Вгглшський, В. В. Аналiз, ощнка i моделювання еконо-мiчного ризику [Текст] / В. В. Вгглшський. - К.: ЕМ1УР, 1996. - 212 с.
ФОРМИРОВАНИЕ ДОБАВЛЕННОЙ СТОИМОСТИ В МАРКЕТИНГОВОЙ ЦЕПИ ПРОДВИЖЕНИЯ ПРОДУКЦИИ ПРЕДПРИЯТИЙ МЯСОПЕРЕРАБАТЫВАЮЩЕЙ ОТРАСЛИ
Исследованы существующие проблемы формирования добавленной стоимости. Проанализированы три основных этапа продвижения мясной продукции от сельскохозяйственного товаропроизводителя до конечного потребителя, а именно: производственный, перерабатывающий, сбытовой. Предложено функционально-структурную схему формирования добавленной стоимости и методику расчета добавленной стоимости на каждом из предложенных этапов.
Ключевые слова: добавленная стоимость, мясоперерабатывающие предприятия, производство, переработка, сбыт.
Рудь Bima BiKmopieHa, астрант, кафедра маркетингу, Жито-мирський нащональний агроекологiчний утверситет, Украта, e-mail: [email protected].
Рудь Вита Викторовна, аспирант, кафедра маркетинга, Житомирский национальный агроэкологический университет, Украина.
Rud Vita, Zhytomyr National Agroecological University, Ukraine, e-mail: [email protected]
УДК 679.7
001: 10.15587/2312-8372.2015.41751
Семенова В. Г. НАПРЯМКИ ЕФЕКТИВНОГО
РОЗВИТКУ ШДПРИЕМСТВ КАБЕЛЬНО! ПРОМИСЛОВОСТ1
Дослгджено особливостгрозвитку кабельног промисловостгяк однгег 1з перспективныхнаукомгст-ких галузей виробництва. Виявлено загальнг тенденцп змт на ринку кабельног продукцп в сучасних умовах господарювання. Визначено основы проблеми та ризики функцюнування тдприемств кабельног промисловостг Украгни. Встановлено передумови успшног дгяльностг тдприемств даног галузг. Визначено основн1 напрямки ефективного розвитку тдприемств кабельног промисловостг.
Ключов1 слова: кабельна промисловгсть, проблеми функцюнування, ринок кабельног продукцп, гнновацшна дгяльнгсть, ризики, ефективний розвиток.
1. Вступ
Сучаст кризовi тенденцп в економщ Украши потре-бують яюсно нових пiдходiв щодо формування державно! стратеги розвитку. Розвиток вичизняно! економжи напря-му залежить вщ устшного функцюнування наукомктких галузей виробництва, тдвищення конкурентоспромож-носп продукцп цих галузей та створення сприятливих умов для Гх подальшо! дiяльностi. Ефективний розвиток галузей економжи, орieнтованих на систематичне впро-вадження досягнень науково-техтчного прогресу, забез-печить конкурентш переваги вичизняним тдприемствам на внутршньому ринку та дасть змогу долучитись до свиового економiчного простору
До наукомктких галузей виробництва вщноситься, зокрема, i кабельна промисловкть, яка вiдноситься до електротехтчно! галузi. Продукцiя електротехнiчноi про-мисловосп надзвичайно важлива для електрифiкацii вах сфер народного господарства. Крiм того, без не! немож-лива автоматизащя та механiзацiя виробничих процесiв та прискорення темтв науково-технiчного прогресу [1].
Електротехшчна промисловiсть е однieю з найбшьш розвинутих промислових галузей в Украш, е основою науково-технiчного розвитку економжи краши, важли-вою складовою технологи в усiх галузях виробництва, передумовою зростання обсягiв виробництва в галузях народного господарства та тдвищення конкурентно-спроможност продукцп як на внутршньому, так i на мiжнародному ринках [2].
Цим обгрунтовуеться актуальшсть дано! роботи.
2. Анал1з лгтературних даних та постановка проблеми
В двадцять першому столiттi роль та значення елек-тротехнiчноi галузi в економщ рiзко зростае у зв'язку з тим, що бшьшкть високих технологш та виробни-цтво наукомктко! продукцп неможливi без збiльшення обсяпв виробництва електротехнiчноi продукцп. Для збшьшення ВВП краши необхiдний випереджаючий ркт виробництва електротехнiчноi продукцп [3].
Разом з тим дослщники зазначають, що незважаючи на стрiмкий розвиток електротехнiчноi галузi у свио-вому простора необхiдно орiентувати пiдприемства на постшний пошук iнновацiйних технологiй, пiдвищувати яюст характеристики продукцп, досягати високого рiвня безпеки та надiйностi [4, 5].
Дослщження стану та перспектив розвитку вггчиз-няно! електротехнiчноi галузi показують, що iснуе тенденцiя до збшьшення попиту на продукцiю цiеi галузь Однак, iснують певнi проблеми Г! розвитку, тому необхвдно створювати в Украш правовi та еко-номiчнi умови для ефективного розвитку дано! галузi виробництва [1, 6-8].
Крiм того у свiтовому господарствi гостро постае питання економп природнiх ресурав, застосування енергозберiгаючих технологiй та виршення екологiчних проблем по збереженню довкшля. Це вимагае ретель-ного тдходу до створення продукцп електротехнiчноi галузi на засадах економного пiдходу до витрат енер-горесурсiв [9-12].
