CC BY
49
ЗАСТОСУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЩЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й _У ПРОФЕСМНМ I ТЕХН1ЧН1Й ОСВ1Т1_
Отже, студенти експериментально! групи мають M^Hrni знання (коефiцieнт мiцностi знань бшьший в 1,72 разу) порiвнюючи 3i студентами контрольною групи.
Запропонована модель бшьш чутливо реагуе на реальш потреби суспiльства, оскiльки педагог в нш виконуе допомiжну функцiю керiвника, а не основного носiя шформаци, вiд якого вимагаеться сучасний стиль управлшня, нова особистiсна позицiя, формування нового типу анал^ичного i критичного мислення, стилю комушкативно! та штелектуально! дiяльностi, нового напряму на стльну дiяльнiсть, спшьно! побудови проектiв i програм, якi забезпечують функцiонування та взаемозв'язок ушх компонентiв системи осв^нього процесу. За таких умов майбутш фахiвцi повною мiрою розвивають навички самостшно! дослщницько! дiяльностi, вмiють спшкуватися i працювати в командi.
Впровадження експериментально! методики з використанням технологш дистанцiйного навчання дозволило збiльшити коефщент мiцностi знань студентiв в 1,72 разу. З огляду на це дистанцшна форма навчання в Укра!ш мае бути визначена як один з шструменпв, що забезпечуе шновацшний пiдхiд до освггньо! дiяльностi, з урахуванням профiльних особливостей конкретного ВНЗ. Для ефективного використання зазначених технологш необхщно визначити цiльову аудиторiю, а також перелш навчальних дисциплiн, яю можуть бути ефективно реалiзованi.
Перспективами подальших розвiдок буде бiльш поглиблена реалiзацiя експериментально! методики з використанням технологш дистанцшного навчання в процес вивчення дисциплiн професiйно! i практично! тдготовки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горбатюк Р. М. Структурно-функцюнальна модель технологй' формування педагопчно! фасилггацп майбутшх шженер1в-педагопв / Р. М. Горбатюк // Сучасш шформацшш технологй' та шновацшш методики навчання у пвдготовщ фах1вщв: методолопя, теор1я, досвщ проблеми: зб1рник наукових праць. Вип. 44. - Ки!в; Вшниця: ТОВ ф1рма «Планер», 2016. - С. 290-294.
2. Гуревич Р. С. 1нформацшно-комушкацшш технологй в професшнш освт майбутшх фах1вщв / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадем1я, М. М. Козяр. - Льв1в: ЛДУ БжД, 2012. - 380 с.
3. Стефаненко П. В. Дистанцшне навчання у вищш школ1: монограф1я / П. В. Стефаненко. - Донецьк: ДонНТУ, 2002. - 400 с.
REFERENCES
1. Horbatiuk R. M. Strukturno-funktsionalna model tekhnolohii formuvannia pedahohichnoi fasylitatsii maibutnikh inzheneriv-pedahohiv [Structural and functional model of formation of educational facilitation of future engineer teachers], Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy: zbirnyk naukovykh prats. Vol. 44. Kyiv, Vinnytsia: TOV firma «Planere», 2016, pp. 290-294.
2. Hurevych R. S. Informatsiyno-komunikatsiini tekhnolohii v profesiynii osviti maibutnikh fakhivtsiv [Information and communication technologies in the professional education of future professionals], Lviv: LDU BZhD, 2012. 380 p.
3. Stefanenko P. V. Dystantsiine navchannia u vyshchiy shkoli: monohrafiia [Distance learning in higher education: a monograph], P. V. Stefanenko. Donetsk, DonNTU, 2002. 400 p.
УДК 378.004
О. В. СОКОЛЮК
ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕР1ГАЮЧО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ВИКЛАДАЧ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В ЗАСОБАМИ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Представлено теоретичне обтрунтування процесу формування здоров 'язбер1гаючо1 компетентностi викладачгв вищих навчальних закладгв засобами iнформацшно-комунжацшних технологш як необхiдноi умови ятсно'1 пiдготовки майбутнього фахiвця. Визначено поняття
ЗАСТОСУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЩЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й _У ПРОФЕСМНМ I ТЕХН1ЧН1Й ОСВ1Т1_
«KOMnemeHmHicmb» i « здоров'язбеpiгаюча компетенттсть» у KOHmeKcmi встановлення pienie розвитку i професшного становлення oco6ucmocmi викладача ВНЗ. Пpоаналiзовано cy4acni nidxodu, напрями дiяльностi щодо формування здоров 'язбеpiгаючоï комnетентностi викладачiв ВНЗ та ефективтсть ïx використання. Обтрунтовано особливостi формування здоров'язбеpiгаючоï компетентностi викладачiв ВНЗ засобами тформацшно-комуткацшних теxнологiй.
Ключовi слова: здоров'язбереження, компетентнiсть, викладач ВНЗ, майбутнiй фаxiвець, тформацшно-комунжацшт технологи.
О. В. СОКОЛЮК
ФОРМИРОВАНИЕ ЗДОРОВЬЕСБЕРЕГАЮЩЕЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ПРЕПОДАВАТЕЛЯ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ СРЕДСТВАМИ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
Представлено теоретическое обоснование процесса формирования здоровьесберегающей компетентности преподавателей высших учебных заведений средствами информационно-коммуникационных технологий, как необходимого условия качественной подготовки будущого специалиста. Определены понятия «компетентность» и «здоровьесберегающая компетентность» в контексте уровней развития и профессионального становлення личности преподавателя вуза. Проанализированы современные подходы, направления деятельности к формированию здоровьесберегающей компетентности преподавателей вузов и эффективность их использования. Обосновано особенности формирования здоровьесберегающей компетентности преподавателей вузов средствами информационно-коммуникационных технологий.
Ключевые слова: здоровьесбережения, компетентность, преподаватель вуза, будущий специалист, информационно-коммуникационные технологии.
О. SOKOLYUK
HEALTH-FORMATION OF COMPETENCE UNIVERSITY PROFESSORS MEANS INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES
The article presents the theoretical foundations of the process of formation of health-preserving competences among university teachers by means of information and communication technologies as a prerequisite for quality training of future specialists. The concepts of «competence», «health-preserving competence» at the level of professional development of university teachers have been analyzed. Current approaches, activities in the formation of health-preserving competences of university teachers and efficiency of their use in education have been studied in the article. Special attention has been put into the formation of health-preserving competence among university teachers by means of information and communication technologies.
Keywords: school health, competence, teacher school, future specialists, information and communication technologies.
Складнють i суперечливють co^anbHO-eKOHOMÎ4HOÏ i пол^ично1 ситуаци в краш вимагае ефективного розвитку та оновлення змюту професiйноï дiяльностi виклaдaчiв ВНЗ як Heo6x^HOÏ умови якiсноï тдготовки майбутнього фaхiвця. В Украш, як i в багатьох розвинених крашах св^у, формування шституту освгги е одним i3 першочергових завдань, яке ставлять перед собою держава i суспшьство. Разом з тим шновацшш процеси, що поступово iмплементують в ус сфери суспшьного життя, не могли обшти систему вищоï освгги: виникають альтернативы системи навчання, впроваджуються новi педагопчш, здоров'язберiгaючi технологи, яю потребують переосмислення теоретичноï основи оновлення змюту та форм осв^и i ïx прaктичноï реатзаци у вищш школь
Як зазначае В. Кремень, «на даному етат розвитку нашого суспшьства потрiбнi кардинальш кроки щодо внутрiшньоï модершзаци, структурноï перебудови системи освгги. При цьому будемо керуватися тим, що у свт все бшьше робиться наголос на якост освiти, на
ЗАСТОСУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЩЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
_У ПРОФЕСМНМ I ТЕХН1ЧН1Й ОСВ1Т1_
ушверсальност пiдготовки випускника та його адаптованосп до ринку працi, на особистюну орieнтованiсть навчального процесу та його шформатизащю, на важливiсть освiти у забезпеченш сталого людського розвитку» [2, с. 9].
Оскшьки система осв^и е засобом надання професи i головним шляхом виходу молодi на ринок пращ, то основна проблема, яка сто!ть перед втизняною вищою школою - це пiдготовка фахiвцiв на високому рiвнi з метою наближення нашо! держави до европейських кра!н. Отож, повинен вiдбуватися розвиток науки та осв^и та 11 вiдповiднiсть змiнам сучасностi в ушх галузях, включаючи здоров'язбереження молодi, для забезпечення конкурентоздатносп Укра!ни в свт [3, с. 122; 6, с. 376].
Компетентносп дозволяють визначити готовшсть викладача ВНЗ до професшно! дiяльностi, його подальшого особистого розвитку й активно! учасп в життi суспшьства, бути готовим змшюватись i пристосовуватись до нових потреб ринку пращ, оперувати й управляти шформащею, активно дiяти, швидко приймати рiшення, навчатись упродовж життя [1, с. 91].
Анатз науково-методично! лiтератури показуе, що розробкою класифшаци компетенцiй i компетентностей, а також вивченням змютового наповнення цих понять займалися вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi: О. Овчарук, З. Харрю, Б. Хобарт та ш. Проблеми загальнопедагопчно! пiдготовки викладачiв у вищш школi висвiтлено в працях О. Дубасенюк, В. Кременя, Л. Морсько! та iн. Дослiдження, присвячеш здоров'ю людини, комплекс iдей i наукових положень, зумовлених парадигмою здоров'ятворення, вщображеш в працях таких учених, як М. Амосов, Г. Апанасенко, I. Брехман, Т. Бойченко, С. Бондаренко, Е. Булич, Е. Вайнер, В. Горащук, С. Омельченко, В. Петленко, Н. Слободяник, Л. Сущенко та ш.
Метою статтi е теоретичне обгрунтування шляхiв формування здоров'язбер^аючо! компетентностi викладачiв ВНЗ засобами шформащйно-комушкащйних технологiй (1КТ) як необхщно! умови яюсно! пiдготовки майбутнього фахiвця.
У психолого-педагогiчнiй лiтературi представлена значна кшьюсть понять, якi характеризують певний рiвень розвитку i професiйного становлення особистост педагога, здатного до ефективно! реатзацп педагопчно! дiяльностi, серед них - «компетентшсть», «професiйна компетентнiсть», «педагопчна майстернiсть», «професiоналiзм педагога», «педагогiчна дiяльнiсть» й iн. Зазначенi поняття характеризують не тшьки генезис особистостi педагога в процес професюнатзацп, а й вщображають сутнiсть рiвнiв реатзаци професшно! дiяльностi.
Вимоги до професiйних якостей викладача ВНЗ передбачають наявшсть творчого потенщалу, глибоке розумiння дидактичних процешв, постiйну пiдтримку та вдосконалення професшного рiвня. Iснуючi моделi i стандарти компетентносп фахiвцiв вiдображають вимоги до викладачiв, проте практично не вказують шляхи !х удосконалення. Щоби викладач був квалiфiкованим, компетентним фахiвцем, необхщно формувати в нього таку свщомють, що спонукае до продуктивно!, творчо! професiйно! дiяльностi, здатнiсть ефективно будувати навчальний процес на основi педагопчних технологiй, якi мають бути здоров'язбертаючими. За умови формування здоров'язбертаючо! компетентностi, глибоких знань практичного використання здоров 'язбертаючих технологiй та оволодшня складними механiзмами професiйно! дiяльностi можливi позитивнi змiни в системi втизняно! освiти.
Поняття «компетентнiсть» - складне та багаторiвневе i визначаеться як набiр знань, умiнь, навичок, здiбностей, цiнностей, способiв дiяльностi, що сприяе особистому успiху, покращуе якiсть навчально-виховного процесу.
На нашу думку, поняття «компетентшсть здоров'язбереження» об'еднуе в собi вс напрямки дiяльностi викладачiв ВНЗ щодо формування, збереження та змщнення власного здоров'я та майбутнiх фахiвцiв. Це е:
- сприятливi умови пращ у вищш школi (вщсутнють стресових ситуацiй, адекватнiсть вимог, методик навчання та виховання);
- оптимальна оргашзащя навчального процесу (вщповщно до вшових, статевих, iндивiдуальних особливостей та гшешчних норм);
- повноцiнний та ращонально органiзований руховий режим;
- вщповщшсть навчального та фiзичного навантажень можливостям студентiв;
- створення у ВНЗ системи управлшня та мошторингу здоров'язберiгаючих технологiй;
ЗАСТОСУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЩЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й _У ПРОФЕСМНМ I ТЕХН1ЧН1Й ОСВ1Т1_
- навчання методам самооцшки та контролю стану i piB^ здоров'я.
Особливють формування здоров'язбеpiгаючоï компетентностi викладачiв ВНЗ полягае у вмiннях: виpiшувати проблеми соцiального i фiзичного здоров'я iндивiда; визначати фiзiологiчнi механiзми спiввiдношення природних i соцiальних чинникiв у становленш здоров'я особистостi; розробляти систему завдань для самостшно].', фiзичноï' пiдготовки; формувати в учшв навички самостiйноï роботи з шформацшними джерелами для забезпечення самоосв^и в галузi збереження здоров'я; здшснювати монiтоpинг стану фiзичного здоров'я з урахуваннях вiкових, анатомо-фiзiологiчних особливостей студента, piвня ïx рухово'' шдготовленосп; вiдбиpати i адаптувати необxiдну шформащю з урахуванням дидактичних пpинципiв i вшових особливостей студента.
Ми дотримуемося думки, що iнфоpматизацiя освiтянськоï галуз^ використання 1КТ е iнстpументом полшшення якостi освiти i засобами тдвищення piвня здоров'язбеpiгаючоï компетентностi, оскiльки дозволяють необмежено розширити доступ до шформаци, уpiзноманiтнюють теxнологiï [5, с. 56].
В освт 1КТ можна застосовувати як: засоби навчання, засоби, за допомогою яких вдосконалюеться процес викладання; iнстpумент пiзнання навколишньоï дiйсностi, самошзнання;засоби розвитку особистостi того, кого навчають; iнфоpмацiйно-методичне забезпечення й упpавлiння навчально-виховним процесом; засоби комунiкацiï; засоби автоматизаци процесу обробки pезультатiв експерименту й управлшня; засоби автоматизаци пpоцесiв контролю i корегування результат навчальноï дiяльностi; засоби оpганiзацiï iнтелектуального дозвiлля [7, с. 59].
Ми дотримуемося думки, що застосування 1КТ викладачами ВНЗ в процес пpофесiйноï дiяльностi дае можливють:
• збiльшити представлення навчального матеpiалу, зокрема, використання кольоpiв, графши, анiмацiï, вiдео, звуку дае можливють вiдтвоpювати pеальнi обставини дiяльностi;
• посилити мотиващю до навчання;
• активно залучати студентiв до навчального процесу;
• розширювати комплекс використання навчальних завдань, адже 1КТ дозволяють усшшно використовувати в пpоцесi навчання завдання, якi моделюють piзнi ситуаци [4, с. 98]. Викладач ВНЗ повинен: волод^и знаннями про техшчш та дидактичнi можливостi 1КТ у
свош пpофесiйнiй дiяльностi; створювати проблемш ситуацiï; структурувати навчальну дiяльнiсть; здшснювати контроль i корекщю навчання; оргашзовувати самостiйну роботу студентiв; використовувати методи активiзацiï навчальноï дiяльностi; створювати i забезпечувати методичний супровщ навчальних дисциплш засобами 1КТ; розробляти навчальнi програмш середовища на основi 1КТ; аналiзувати особливостi фiзичниx, псиxiчниx, розумових досягнень студенев у xодi навчального процесу; ствпрацювати з фаxiвцями, якi розробляють шдивщуальш методи та прийоми валеологiчноï освiти; поеднувати теоретичну i практику тдготовку; передбачати змiни у сощальнш сфеpi та планувати дiяльнiсть вщповщно до них; здiйснювати дiагностування, моделювання, прогнозування й удосконалення навчального процесу; правильного використовувати прийоми педагогiчноï корекци особистостi; застосовувати ефективнi методи i форми застосування 1КТ у навчальнш дiяльностi з урахуванням ix комунiкативноï спpямованостi; передбачати результати своеï дiяльностi в умовах використання 1КТ у навчальному пpоцесi; застосовувати знання щодо оpганiзацiï навчання, планування оздоровчих процешв, виpiшення завдань проблемного характеру.
Формувати здоров 'язбер^аючу компетентнiсть викладачiв ВНЗ можливо за допомогою таких засобiв 1КТ:
• програми PowerPoint - для створення i проведення презентацш з метою вдосконалення практичних вмшь;
• табличного редактора Exel - для обчислення показниюв фiзичного стану та розвитку особистосп;
• вщеоредактора Ediusstudio, Pinnaclestudio - для створення власних вiдеоpоликiв, монтаж вiдео, наpiзка файлiв;
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦМНО-КОМУШКАЩЙНИХ ТЕХНОЛОГШ _У ПРОФЕСМНМ I ТЕХН1ЧН1Й ОСВ1Т1_
• мови програмування PHP - дозволяе розробити програмне забезпечення, яке може бути вшьно pозмiщене в штернет i буде використовуватися для систематизацп мультимедiйного навчального матеpiалу студентами, для обслуговування баз даних для дiагностики фiзичного стану викладачiв, студентiв [3, с. 75; 5].
Формування компетентносп здоров'язбереження викладача ВНЗ pеалiзуеться через таю напрями дiяльностi: оpганiзацiя навчально-виховного процесу з урахуванням його психолопчного i фiзiологiчного впливу на оргашзм; використання комплексу оздоровчих заxодiв з метою покращення здоров'я викладачiв; медичний, псиxологiчний монiтоpинг стану 1хнього фiзичного i псиxiчного здоров'я.
На формування здоров'язбеpiгаючоï компетентносп викладачiв ВНЗ впливають умови пращ та застосування здоров 'язбертаючих технологш в навчальному заклада У ВНЗ найбiльш доцiльно формувати у викладачiв здоров'язбеpiгаючу компетентнiсть, використовуючи технологи, яю:
• мають за основу комплексний характер збереження здоров'я;
• беруть до уваги бшьшють фактоpiв, що впливають на здоров'я;
• враховують вiковi та шдивщуальш особливосп як студентiв, так i викладачiв;
• забезпечують запровадження цшей та змiсту полiтики освiтнього закладу щодо змiцнення здоров'я студентiв, викладачiв та формування здорового способу життя;
• контролюють виконання настанов, змют яких мае здоpов'язбеpiгаючий та профшактичний характер;
• постiйно покращують саштарно-гшешчш умови ВНЗ, його матеpiально-теxнiчну та навчальну базу, сощально-психолопчний клiмат у колективц
• заохочують викладачiв до сшвпращ з студентами щодо участ в плануваннi оздоpовчоï дiяльностi навчального закладу та до аналiзу виконаноï роботи;
• формують позитивне ставлення в стpуктуpi «викладач - студент», взаемоповагу та взаеморозумшня мiж викладачами й студентами та студентiв мiж собою;
• пеpiодично оцiнюють ефектившсть технологи;
• практикують особистiсно зоpiентований стиль навчання та стосункiв зi студентами;
• створюють освiтне середовище, що забезпечуе комфоpтнi та безпечш умови життедiяльностi студентiв та викладачiв.
Ефективнiсть формування здоров'язбеpiгаючоï компетентностi вимагае активного залучення викладачiв до здоров 'язбертаючого навчального процесу, формування в них активноï позицп щодо змщнення i збереження власного здоров'я. Вона мае поеднувати такi форми i види роботи:
- розробка та pеалiзацiя програм щодо формування навичок ведення здорового способу життя та профшактики шкiдливиx звичок;
- дiяльнiсть псиxологiчноï служби, допомога викладачам та майбутнiм фаxiвцям у подоланш стpесiв, стану тривоги; формування доброзичливих взаемовщносин у колективi викладачiв;
- заходи стосовно збереження та змщнення здоров'я викладачiв i студеипв, створення умов для ïx гаpмонiйного розвитку: поширення передового досвiду шляхом проведення науково-практичних конференцш, семiнаpiв, «круглих столiв», тематика яких пов'язана iз здоров'язбереженням, спортивно-масових, туристичних заxодiв; днiв здоров'я у навчальному закладц додаткове навчання викладачiв ВНЗ щодо використання новггшх педагогiчниx, здоров'язбеpiгаючиx теxнологiй в практичнш дiяльностi, якi спpямованi на ïx особистий розвиток та створення педагогiчноï системи з використанням системного шдходу.
- методи вщновлення i стимуляци пpацездатностi вiдповiдно до наукових рекомендацш для збереження повноцiнного здоров'я особистосп;
- створення умов, якi активiзують викладачiв ВНЗ до використання 1КТ, стимулюють ïx у pоботi дляформування компетентностi здоров'язбереження.
Показниками формування компетентносп викладачiв ВНЗ у питаннях здоров' язбереження е:
• уявлення про здоров'я, здоровий спошб життя, про чинники, яю впливають на здоров'я;
ЗАСТОСУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЩЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОФЕаЙН1Й I ТЕХН1ЧН1Й ОСВ1Т1
• сприйняття здоров'я як загальнолюдсько! цiнностi;
• вмшня вiдстежувати i фiксувати позитивнi i негативнi змiни в сташ власного здоров'я i здоров'я оточуючих;
• умшня складати ефективну i дieву програму збереження та вiдновлення здоров'я учасниюв навчально-виховного процесу;
• вмшня створювати здоров'язберiгaюче середовище в навчально-виховному процесi;
• володiння способами оргашзаци i реaлiзaцi! дiяльностi щодо профшактики i здоров 'язбереження;
• володiння здоров 'язбер^аючими технологiями [6, с. 378]. Формування здоров'язбер^аючо! компетентностi викладача ВНЗ сприяе:
• рiзнобiчному розвитку виклaдaчiв, !х самовдосконаленню, бажанню вчитися впродовж усього життя, розумiнню процешв покращення здоров'я;
• здaтностi застосовувати опановаш знання у професiйнiй дiяльностi;
• удосконаленню професшно! мaйстерностi;
• шдвищенню рiвня здоров'я свого та оточуючих [7, с. 211].
На основi сказаного вище узагальнюемо, що здоров'язбер^аюча компетентнiсть - це властивють педагога, який компетентно, цшеспрямовано i сaмостiйно, iз знанням вимог до професшно! дiяльностi в умовах шформатизаци освiтнього простору i сво!х можливостей та обмежень здатний застосовувати здоров'язберiгaючi технологи у процес навчання, виховання, методично! i дослiдницько! дiяльностi, на основi aнaлiзу педaгогiчних ситуацш може бачити i формулювати педагопчш завдання та знаходити оптимaльнi способи !х вирiшення iз використанням 1КТ, самовдосконалювати сво! професiйнi якостi в гaлузi здоров'язбереження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Компетентшсть саморозвитку фах1вця: педагопчш засади формування у вищш школ / О. О. Бша, Т. Р. Гуменникова, Я. В. Ючук. - 1зма!л: 1ДГУ, 2007. - 236 с.
2. Кремень В. Г. Вища освгта i наука - прюритетш сфери розвитку суспшьства у XXI столгтп /
B. Г. Кремень // Вища школа. - 2002. - № 4/5. - С. 3-33.
3. Нагорнюк Л. £. Формування шшомовно! професшно! комушкативно! компетентносп майбутшх журнал1спв у процес фахово! подготовки: дис. канд. пед. наук : 13.00.04 / Л. £. Нагорнюк. -Терношль, 2008. - 271 с.
4. Павленко I. О. Валеолопчне мислення як показник професшно-педагопчного мислення студенлв
- майбутшх учител1в природничих дисциплш / I. О. Павленко // Науковий вюник Чершпвського нацюнального педагопчного ушверситету. Сер1я: Педагопчш науки. Ф1зичне виховання та спорт.
- Вип. 98. - Т. 4. - Чершпв, 2012. - С. 288-292.
5. Соколюк О. В. Використання шформацшних технологш у профес1йн1й п!дготовц1 майбутн1х учител1в основ здоров'я / О. В. Соколюк// Науковий в1сник Кременецького обласного гумаштарно-педагог1чного 1нституту 1м. Тараса Шевченка. Сер1я: Педагог1ка. - 2013. - Вип. 1. - С. 55-59.
6. Соколюк О. В. Сощальна зумовлешсть процесу формування шформацшно! компетентносп майбутшх учител1в основ здоров'я / О. В. Соколюк // Сучасш шформацшш технологй' та шновацшш методики навчання у п!дготовц1 фах1вщв: методолог1я, теор1я, досв1д, проблеми: зб. наук. праць. - К.; В1нниця, 2013. - Вип. 40. - С. 375-380.
7. Сощально-просвгтницьш треншги з формування мотивацй' до здорового способу життя та профшактики ВШ/СШДу: навч.-метод. поабник для викладач1в валеологп, основ медичних знань та безпеки життед1яльност1, вчител1в основ здоров'я, студ. вищих пед. навч. заклад1в /
C. В. Страшко, Л. А. Животовська, О. Д. Гречишкша та ш. - К.: Осв1та Укра!ни, 2006. - 260 с.
REFERENCES
1. Bila O. O., Humennykova T. R., Kichuk Ya. V. Kompetentnist samorozvytku fakhivtsia: pedahohichni zasady formuvannia u vyshchii shkoli [Self development competence of the specialist: pedagogical principles of formation in high school], Izmail. derzh. humanist. un-t., Izmail, IDHU, 2007, 236 р.
2. Kremen V. H. Vyshcha osvita i nauka - priorytetni sfery rozvytku suspilstva u XXI stolitti [Higher education and science - priority areas of social development in the XXI century]. Vyshcha shkola, 2002, Vol 4/5, рр. 3-33.
3. Nahorniuk L. Ye. Formuvannia inshomovnoi profesiinoi komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh zhurnalistiv u protsesi fakhovoi pidhotovky [Formation of professional foreign language communicative
ЗАСТОСУВАННЯ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЩЙНИХ ТЕХНОЛОГИ
_У ПРОФЕСМНМ I ТЕХН1ЧН1Й ОСВ1Т1_
competence of future journalists in the process of professional training]. dys. kand. ped. Nauk, 13.00.0, Ternopil, 2008. 271 р.
4. Pavlenko I. O. Valeolohichne myslennia yak pokaznyk profesiino-pedahohichnoho myslennia studentiv -maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin [Valeological thinking as an indicator of professional pedagogical thinking of students - future teachers of Natural Sciences ]. Naukovyi visnyk Chernihivskoho nats. ped. un-tu. Seriia: Pedahohichni nauky. Fizychne vykhovannia ta sport, Vol. 98, T. 4, Chernihiv, 2012, pp. 288-292.
5. Sokoliuk O. V. Vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv osnov zdorovia [Use of information technology in the training of future teachers of health bases]. Naukovyi visnyk Kremenetskoho oblasnoho humanitarno-pedahohichnoho instytutu im. Tarasa Shevchenka. Seriia: Pedahohika, 2013, Vol. 1, pp. 55-59.
6. Sokolyuk O. V. Sotsialna zumovlenist protsesu formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv osnov zdorovia [Social predetermination of formation process of information competence of future teachers of health bases]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy, zb. nauk. Prats, Kyiv, Vinnytsia, 2013, Vol. 40, pp. 375-380.
7. Sotsialno-prosvitnytski treninhy z formuvannia motyvatsii do zdorovoho sposobu zhyttia ta profilaktyky VIL/SNIDu [Social and educational training in building motivation to healthy living and HIV / AIDS prevention], navch.-metod. posibnyk dlia vykladachiv valeolohii, osnov medychnykh znan ta bezpeky zhyttyediialnosti, vchyteliv osnov zdorovia, stud. vyshch. ped. navch. zakl. S. V. Strashko, L. A. Zhyvotovska, O. D. Hrechyshkinatain. Kyiv, Osvita Ukrainy, 2006. 260 p.
УДК 37.015.62
Т. С. БОНДАРЕНКО, О. О. АГ66ВА
ХМАРН1 TEXHOAOriï МОН1ТОРИНГУ ЯКОСТ1 ПРОФЕСIЙНОÏ П1ДГОТОВКИ РОБ1ТНИК1В ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
Запропоновано технологгю використання хмарних cepeicie пошуково'1 системи Google для побудови системи монiтоpингу якоcтi професшно1 пiдготовки майбуттх pобiтникiв залiзничного профшю. Вказано, що ця система забезпечуе комплексну тдтримку системи монiтоpингу eid створення вiдповiдних форм i збepiгання peзультатiв у хмарному cховищi даних до обробки peзультатiв монiтоpингу i менеджменту системи тестування на оcновi використання cepвicу Google-Календар. Розглянуто можливicть використання концепцИ' BYOD для тестування навчальних досягнень учнiв. Наведено переваги запропонованого пiдходу до монiтоpингу якоcтi професшно1 пiдготовки майбуттх робтниюв залiзничного пpофiлю. Вiдзначeно, що використання хмарних cepвiciв пошуково'1 системи Google розширюе мeжi доcлiджeння у пpоcтоpi i чаci, робить процедуру монiтоpингу бшьш гнучкою i систематичною.
Ключовi слова: монiтоpинг якоcтi, комп 'ютерне тестування, професшна тдготовка, менеджмент системи монiтоpингу, хмарт cepвicи.
Т. С. БОНДАРЕНКО, О. А. АГЕЕВА
ОБЛАЧНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ МОН1ИТОРИНГА КАЧЕСТВА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ РАБОТНИКОВ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО ПРОФИЛЯ
Предложена технология использования облачных сервисов поисковой системы Google для построения системы мониторинга качества профессиональной подготовки будущих квалифицированных работников железнодорожного профиля. Указано, что эта система обеспечивает комплексную поддержку системы мониторинга от создания соответствующих форм и хранения результатов в облачном хранилище данных к обработке результатов мониторинга и менеджмента системы на основе использования сервиса Google-Календарь. Рассмотрена возможность использования концепции BYOD для тестирования знаний учащихся. Приведены преимущества предложенного подхода к мониторингу качества профессиональной подготовки будущих работников железнодорожного профиля. Отмечено, что использование
