CC BY
10ФОРМУВАННЯ Ц1ЛЕПОКЛАДАННЯ
П1Д ЧАС НАВЧАННЯ ВИЩО1 МАТЕМАТИКИ
МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-МАШИНОБУД1ВНИК1В
К. В. Власенко, канд. педагог. наук, доцент, Л.А. Шкова, асистент,
Донбаська державна машинобудiвна академiя,
м. Краматорськ, УКРА1НА
У статтг розглядаеться питания формування цглепокладання майбутнгх гнжене-р1в-машинобуд1вник1в 1з самосттною постановкою внутр1шн1х цтей тд час застосу-вання Iнтенсивних технологт навчання вищог математики. Побудовано ряд Iнтегра-тивно-фундаментальних моделей представлення первинного образу внутр1шньо'г цт1 та дерево цтей системи навчальног дгяльностг для майбутнього ¡нженера-машинобудгвника.
Ключов1 слова: цтепокладання, ¡нтенсифтащя, дерево цтей, внутргшня цть, Iнте-гративно-фундаментальна модель.
Постановка проблеми. Здаттсть студенпв, яю обирають шженерно-машинобудАвт спещальносп, до устшно-го цшепокладання у навчально-тзнавальнш дiяльностi пщ час застосуван-ня Антенсивних технолопй навчання вищо1 математики е важливою передумовою професiйного становлення майбутнiх фахь вцiв машинобудiвноi галузi та формування професiйно важливоi якост суб'ектност точносп, завдяки якш студенти вчаться са-мостшно намiчати цш та створювати умо-ви для 1хньо1 реалАзаци. Постановка влас-них цшей i органiзацiя своеi активно'1' дАя-льносп, спрямовано'1 на 1хне досягнення, обумовлюе формування певно!' незалежно-сп особистост студента й надае 1й мораль-ну стшюсть. 1накше кажучи, створюеться основа для формування найважливiшоi якост особистосп, що у рядА робгт визна-чена як самоефективтсть [19; 22]. Самоефективтсть студентiв пов'язана з 1х цше-покладанням.
Анал1з актуальних дослщжень. Всту-паючи у ВНЗ, майбутнi студенти не мо-жуть регулювати власну навчальну дАяль-тсть. Це призводить до виникнення труд-
нощАв у процеа навчання, про яю пишуть у сво'х дослщженнях А.Д. Алфьоров [1],
A.Ю. Варес [5], А.М. Колесова [10], С.1 Тамм [6] та ш. ТруднощА студенпв свщчать про те, що сформована практика оргатзаци навчальноi дАяльносп в школ й у ВНЗ не-доощнюе зв'язок цшепокладання з ефектив-тстю навчальноi дАяльносп. Студенти не-рщко бувають «залежт» ввд викладачАв у постановц навчальних цшей, виборА засо-бАв 1хнього досягнення, у способах ощнки результапв навчальноi дшльност! Вони потребують постшно' допомоги й контролю з боку викладачАв. Випускники ВНЗ часто не можуть самостшно оргатзувати власну дАяльнють А потребують допомоги й контролю з боку керАвництва.
Цшь об'еднуе об'ективне й суб'ективне. Необхщною умовою даевосп цщ е особис-тюна значимАсть 11 для людини, ввдповвд-тсть й мотивам А задоволенню потреб. Ус-ввдомивши й прийнявши цшь, людина стае суб'ектом дАяльност (О.М. Леонтьев [12],
B. Д. Шадрков [18] та ш.).
Створення цш (у широкому зм1сп) представляе собою й формування й прий-няття, що виступае як процес, дАя й дАяль-
тсгь i може здшснюватися за допомогою pi3HMx мехатзмАв (О.К. Тихомiров [18], Ю.Д. Бабаева [2] та iH.). Власгиво процес цшеутворення - це процес досягнення ю-нуючо!, задано! цiлi, а цшепокладання -постановка ново! в досввд людини цiлi, по-в'язано! з й особисгiсними особливосгями, здiбносгями (ДБ. Богоявленська [4], С.Ф. Полежаев [14]). Помнимо, що в цше-покладання проявляегься гворча природа людини - це вихш за рамки його колиш-нього досвiду, це основний шлях тзнання й сгворення нового (Д.Б. Богоявленська [4], О.К. Тихомров [17], Р.Р. Бiбрix [3], В.Н. Пуш-кiн [15]).
Якщо на цей час основною мегою про-фесшно! освiти стае формування творчо! особистосп фаявця, то це припускае постановку й досягнення як «нормативно за-даних», так i «особисгих» цшей, сформу-льованих самим студентом як суб'ектом освАтньо! дАяльносп. Дане положення всгу-пае в суперечку з насгупними дослшжен-нями, для яких е загальноприйнятим ви-значення О.М. Леонтьева [12], що зв'язуе понягтя завдання й цщ: «завдання - це цшь, задана в певних умовах». Але якщо в психологи, пише А.О. Вербицький [7], завдання розумiеться як «моя» цшь, дана в тих або шших умовах, то в педагопщ, на-скшьки можна судити з лтгератури, як «чи-ясь» цшь (суспiльства, учителя), тобто не особиспсна. Мисленневе подання того, яким повинен бути в тдсумку фаxiвець, може бути у свщомосп викладача, а в св> домосп студента - тшьки в загальному ви-глядг Це вказуе на необхщтсгь забезпе-чення зрозумшосп цшей навчально! дАяль-носп, в основ! яко!, на думку професора М.1. Лазарева [11], лежигь перехщ зовшш-тх по вщношенню до студента цшей у його внутршш усвшомлет цш.
Але в юнуючих технологиях навчання вищо! математики питания формування цшепокладання майбуттх шженерАв-машинобуд1вниюв Аз самосгшною постановкою внутршшх цшей тд час процесу !х учення залишаеться недостатньо розробле-ним. У зв'язку Аз цим метою нашо¥ статг1 е розробка методично! сисгеми формування
внутрштх цшей у студенев, що обирають ¡нженерно-машинобуд1вну спещалАзацш тд час застосування ¡нтенсивних технологий навчання вищо! математики.
Виклад основного матер1алу. У прак-тиц сучасних психолопв найбшьш розгор-нуп сисгемш дослшження цшепокладання виконаш Н.Ф. Наумовою [13] й Ю.М. Швал-бом [21]. Автори тдкреслюють, що досль дження цшепокладання не можна вважати здшсненними в скшьки-небудь змАсговнш формА, якщо вони проводяться у рамках одного вимАру, одте! категорАально! опо-зици, одного конструкта. Так, Н.Ф. Наумова пропонуе розглядати цшепокладання у двовимАрному базис [13] i формулюе п'ять принцитв цшепокладання як сгратепчного вибору в умовах невизначеносп: а) свгг щ-лей альтернативний; б) вибАр повинен бути антиномчним, тобто необхщно виходити Аз припущення про лопчну несумютсгь крайтх позицш вибору; в) принцип невизначеносп, в якому затверджуеться, що в момент вибору, принаймт, один з елемен-■пв цшепокладання невизначений; г) перед-бачаеться необхштсгь прийнягтя в процеа вибору вольового ршення, викликаного принциповою неоитимiзованiстю вибору (хоча б за рахунок неповно! визначеносп); д) принцип вшьного струкгурування й ш-терпретаци вибору [13].
ОрАентуючись на дослАдження психолопв, ми згодш з твердженням А.Ф. Когана [9], що мехашзм прийнягтя завдання та створення внутршньо! цщ розумАеться як проекщя векгорАв: мотиващйних факгорАв для суб'екга щодо завдання; уах вольових Ампульав суб'екга Аз врахуванням умов процесу формування цшей; зовтшньо ви-значено! цш завдання. Для зображення ме-хатзму предсгавлення цш скорисгаемось iитегративно-фундамеитальною моделлю, створеною пропонованими параметрами у тривимАрному просторА (рис. 1).
При цьому необхщно враховувати: ба-гатомртсгь психАчних процеав взагал й процеав цшепокладання зокрема; обсгави-ну, що процеси цАлепокладання усвАдом-люються лише часгково; обмеження, що супроводжують як умови постановки за-
вдaння, тaк i йoгo caмoгo тa нaклaдaютьcя зoвнiшнiми фaктopaми. Ц xapaктepиcтики пpoцecy пpийняття зaвдaння в явшму ви-глядi визнaчaють cгyпiнь вoлi фopмyвaння piшeння, a caмe: цiлeпoклaдaння вiльнe y
тiй мipi, в якш ильш кoмпoнeнти, щo ви-знaчaють мoтивaцiю ocoбиcтocтi, тa невь льнi нacтiльки, нacкiльки ocoбиcтicть зму-шeнa, зoкpeмa, у пpoцeci цiлeпoклaдaння, викoнyвaти зoвнiшнi вимoги.
Д1ЯПЬВДШ
Риа l. Iнтeгpaтивнo-фyндaмeнтaльнa мoдeль пpeдcтaвлeння внyтpiшньoï цiлi зa A.Ф. Кoгaнoм
Одшк oчeвиднo, щo кoмпoнeнти, якi визнaчaють мoтивaцiю (вoльoвi iмпyльcи, eмoцiйний ст^н, caмoпoчyтгя тoщo) не aб-шлютш вiльнi, xoчa б тому, щo e тоэдни-ми минyлoгo людини, a, знaчигь, нecyть у co6Í cлiди змyшeниx зoвнiшнiми oбcтaви-шми пcиxiчнo знaчимиx для ocoбиcтocтi тодш. У тoй же чac i зoвmшm вимoги не e aбcoлютнo нaв'язyвaними, тoмy щo, як npa-вилo, ocoбиcтicть poбить (ycвiдoмлeнo aбo не ycвiдoмлeнo) вплив нa вибip cmya^ï.
Пpипyщeння тoгo, щo у npo^ci щлето-клaдaння ocoбиcтicть мae вибip пoтoчниx i cтpaтeгiчниx цшей, щo oбмeжeнi як зoвнi-штми, тaк i внyтpiшнiми oбcтaвинaми, бу-дeмo нaзивaти принципом псевдосвободи вибору цШ [9]. У тeopeтичнoмy raam xo-чeтьcя звepнyги yвaгy ш те, як пpoявляe ceбe ^инцип пceвдocвoбoди вибopy нa eтaпax цiлeпoклaдaльнoï дiяльнocтi пiд чac нaвчaння вищoï мaтeмaтики мaйбyтнix iн-
жeнepiв-мaшинoбyдiвникiв.
l. Пpинцип пceвдocвoбoди вибopy цiлi мae нa yвaзi, щo явнi, ycвiдoмлювaнi цiлi e лише чacтинoю icтинниx цiлeй cyб'eктa; лo-гiчнa oбIpyнтoвaнicть цiлi мae нa yвaзi ïï yc-вiдoмлювaнicть, щo не зaвжди тoтoжнo ïï бaжaнocтi, лoгiчнo oбIpyнтoвaнa цiль мoжe виявигиcя aбcoлютнo нecyмicнoю з етични-ми aбo мopaльними ycтaнoвкaми ocoбиcтoc-тi aбo ввiйти в cyпepeчнicть iз бiльш ra^o-кими eмoцiями, щo виpaжaютьcя пpoявaми (нaпpиклaд, фoбiями); ycвiдoмлeння цiлi (cтвopeння ïï oбpaзy) - лише oдин iз мoжли-виx мexaнiзмiв пpийняггя зaвдaння тiльки в тoмy випaдкy, якщo cтyдeнт caм ycвiдoмлюe знaчимicть мaйбyтньoï пpoфeciï. Ha пepшo-му eтaпi цiль icRye як зoвнiшньo визнaчeнa кoмпoнeнтaми дидaктичниx цiлeй i цшей poзвиткy пpoфeciйнo вaжливиx якocтeй cтy-дeнгiв. Зaбeзпeчeння oбpaзнoгo пpeдcтaв-лення внyтpiшньoï цiлi мaйбyтнiм iнжeнe-
ром за допомогою графАчних моделей е ва-жливою складовою ¡нтенсифжаци процесу формування щлей. Формування внутр^ шньо! щл як деякого первинного образу характеризуеться створенням початкового простору цАлей за допомогою Антегративно-фундаментально! модел1, яка дае зображен-ня цАлА у просторА параметрАв !! опису, що визначаються Антегращею вищо! математики, загальноАнженерних та спецАальних дис-циплш. Наведемо приклад модел тако! де-композицА! (рис. 2), що визначена вАдповАд-ними параметрами: для вищо! математики -це модуль Елементи ninrnnoi i векторног алгебри, для загальноАнженерних дисциплш - це Onip матерiалiв, для спещальних - Те-opin пластичног деформаци. Подабна деко-
мпозицАя може бути створена викладачем на початку розв'язування професшно орАенто-ваного завдання 1-го типу (на розробку зна-рядь анал1зу предмета дшльносп (теоретич-них знарядь)).
Таким чином, мотивацтний етап процесу навчально-тзнавальног дiяльнoстi майбуттх iнженеpiв може бути пов 'яза-ним i3 першим етапом формування первинного образу цтей.
2. Незважаючи на обмеження вибору, в рамках не тшьки фАзично!, але навпь умо-глядно! дАяльносп, суб'екг повинен у кож-ний момент часу мати можливАсть альтер-нативи - це стосуеться як вибору цш, так i вибору засобАв !! досягнення.
Рис. 2. 1нтегративно-фундаментальна модель представлення первинного образу внутрАшньо! цш для майбутнього шженера-машинобудАвника (I етап)
Цей вибАр реалАзуеться пАсля визначення студентами повного перел1ку парамегрв ищ пАд час визначення А побудови дерева цАлей пАдготовки спецАалАста. Ми доповнили ранАш визначене дерево цАлей системи навчально! дяльносп [19; 11] майбуттх ¡нженер1в-машинобудАвникАв етапом формування цАлей пАдчас розв' язування професАйно орАентова-них завдань чотирьох типАв (на розробку зна-рядь аналАзу предмета дАяльностА (теоретич-них знарядь); на розробку знарядь аналзу
предмета дАяльностА (практичних знарядь); на розробку знарядь перетворення предмета дАяльностА; на розробку знарядь управлАння предметом дАяльностА та контролю цих зна-рядь (рис. 3).
У результат! початок етапу пннаваль-них дш з навчальним матершюм сniвnадаe з другим етапом усвiдoмлення яксних параметр в ц л з визначенням результату гх де-композиц г.
Риа 3. Дepeвo цiлeй cиcтeми нaвчaльнoï дiяльнocтi мaйбyтнix iнжeнepiв-мaшинoбyдiвникiв
3. Пpннцнп nceBgocBoGogu BuGopy ne-peGyBae y cynepenm 3 aBTopmapHHMH Mero-gaMH KepyBaHHa, 3oKpeMa 3giMcHeHHa цbого пpннцнпy HeMo^nuBo b paMKax aBTopmap-HOrO CTHnTO BHXOBaHHH H HaBHaHHa, ocKinbKH aBTopHTapH3M BHKnronae anbTepHaTHBHicTb (anbTepHaTHBHiCTb po3yMieTbca aK po3pi3-HeHHH MO^^HBOCTeM, aK HagaroTbca), i3 ^o-ro nornagy BuGip Mi:®; «KpOKOM niBopyn» i «kpokom npaBopyn», aKmo Hagani m gji" He cnpHHHHHTOTb 3HanHMHx po3xog^eHb, e He-cyTTeBHM, iHaKme Ka^ynu, ncuxonorinHuM BuGip Mae Ha yBa3i HaaBHicTb pa^OHanbHO aGo eMomHHo nporHO3OBaHHx po3xog^eHb.
Пpннцнп nceBgocBoGogH BuGopy nepeGy-Bae y cynepenm 3 aHapxinHHMH nornagaMH, ocKrnbKH BHxogHTb i3 BH3HaHHH peanbHocT oG-Me^eHb, oGyMoBneHHx kohkpcthok) cHTyamero.
Ha uboMy eTani BigGyBaeTbca BH3HaneHHa
gna Ko^Hoi mni KinbKicHHx xapaKTepucTHK i3 po3poGKoro oGpa3iB mm gna ycBigoMneHHa geKnapaTHBHHx 3HaHb aGo nocnigoBHocri giM gna пpoцegypннx 3HaHb (puc. 4).
3 mero Meroro ko^hhh KpoK eTany ni3Ha-BanbHHx giM 3 HaBnanbHHM MaTepianoM, mo MicTHTbca y cKnagoBHx, cTBopeHoro HaMH, HaBHanbHo-MeTogHHHoro KoMnneKcy [8] mh nonHHaeMo i3 ^opMynroBam.:
SHeo6xidHi 3HannH npo ...
SBhumoch ...
S06hucjHocmo3adonoMoeoo ...
S««HaenaeMO» ceiu KOMn'wmep ... i TaK gam (puc. 5).
TaKHM hhhom, npodoewennn emany ni-3naeajbnux din 3 naeHajbnuM MamepiajOM cnienadae 3 emanoM emnmennR dnn kowhoi цwi KijbKicnux xapaKmepucmuK.
Phc. 4. iHTerpaTHBHo-^yHgaMeHTanbHa Mogenb npegcraBneHHa nepBHHHoro oGpa3y BHyTpimHboi u,ijri gjia viaHOYTHboro ih>KCHcpa-\iai±iHHo6ygi BHHKa (II eTan)
Phc. 5. B3aeMogia eTany m3HaBanbHux giM 3 eranoM BH3HaneHHa KinbKicHux xapaKTepucTHK mneM
4. Принцип псевдосвободи вибору цiлi мае на yBa3i лише часткову прошформова-тсть суб'екта про перспективи кожно' аль-тернативи, вiн проявляегься в завданнях з неповними даними, оскшьки повна прош-формовaнiсгь зводигь справу до простого розрахунку, ми ж говоримо про вибiр пси-холопчний, у якому неодмiнно е присуттм вольовий початок, опосередкований через мотив. Як ми бачимо, принцип псевдосвободи вибору цш неявно припускае здат-тсть суб'екта в процес психологично' дАя-льносп будувати моделi майбутнього (для майбутнього спецiaлiстa мaшинобyдiвноi гaлyзi це моделювання професiйноi даяль-ностi iнженерa), що спираються на припу-щення, в якому буде обрана та або шша альтернатива цш [21]. На цьому етат студент мае можливiсть свщомо ставити перед собою нaвчaльнi цш, домагатися 'хнього виконання й ощнювати отримaнi результа-ти. Для забезпечення формування критер^ 'в, за якими здiйснюеться прийняття рь шень щодо досягнення цшей нaвчaльноi дiяльностi зi створення знарядь anmi3y предмета дiяльностi, знарядь перетворен-ня предмета дiяльностi, знарядь управлт-ня предметом дшльносп за допомогою професiйно орiентовaних завдань чотирьох титв ми визначаемо мюце нaвчaльноi да i вщповщно' ш цш в iснyючомy деревi щ-лей. Крiм того, основним умшням майбутнього iнженерa стае: вибiр цiлi з iнших i обгрунтування цього вибору, визначення можливостi досягнення цш, визначення iерaрхii цшей, визначення мюця сформовано' внyгрiшньоi цш та вiдповiдноi навча-льно' ди в iснyючiй iерaрхii цшей i дiй.
Формування таких yмiнь забезпечуе зменшення витрат навчального часу та ко-гнiтивних зусиль на формування внутрш-нього дерева цшей та на його подальше ви-користання, а це мае значення для застосу-вання iнгенсивних технологий навчання вищо' математики мaйбyгнiх спецiaлiстiв мaшинобyдiвноi галузь
Отримуемо, що етап визначення кри-терпв досягнення цтей та розташування цтей у iерархи стае тгсно пов'язаним з етапом контрольних diü та прийняття
рiшень.
Висновки. Враховуючи таким чином принцип псевдосвободи вибору цш, ми вважаемо, що ефективтсть реaлiзaцii про-цесу формування внутрштх цшей, як ор-гаично' складово' процесу навчально' дАя-льносп студенпв, забезпечуе iнтенсивнiсть усього процесу навчально-тзнавально' да яльносп, а час, витрачений на цшепокла-дання, з лишком окупаеться завдяки мш-мальним втратам вщ безглуздих метань пщ час процесу навчання вищо' математики майбутнього спещалюта шженерно-ма-шино6удАвно' галузь
1. Алферов А.Д. Психология развития школьника: Учеб. пособие для студентов вузов / АД. Алферов. - Ростов н/Д.: Феникс, 2000. - 383 с.
2. Бабаева Ю.Д. Одаренность детей и подростков в области новых информационных технологий/ Ю.Д. Бабаева, А.Е. Войскунский -Одаренный ребенок. - № 2. - 2002. - С. 4 - 22.
3. Бибрих Р.Р. Исследование видов целеоб-разования / Р.Р. Бибрих // Мотивационные аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе. - Кишинев, 1990. - С. 36 - 45.
4. Богоявленская Д.Б. Психологические основы интеллектуальной активности / Богоявленская Диана Борисовна: Дис. д-ра психологический наук: 19.00.01. -М., 1988. - 395 с.
5. Варес А.Ю. Роль эмоциональной напряженности в ухудшении деятельности и вегетативного состояния в ситуации экзамена: Физиологическая характеристика умственного и творческого труда / А.Ю. Варес. - СПб.: Питер, 2004.-496с.
6. Варес А.Ю. Роль эмоциональной напряженности в ухудшении деятельности и вегетативного состояния в ситуации экзамена / А.Ю. Варес, С.И. Тамм // Физиологическая характеристика умственного и творческого труда. - М. -1969. - С. 67- 89.
7. Вербицкий A.A. Активное обучение в высшей школе : контекстный подход / А.А. Вербицкий. - М. : Высшая школа, 1991. - 204 с.
8. Власенко К.В. Робочий зошит з вищог математики для майбутнього тженера / К.В. Власенко, А.1. Степанов // Дидактика математика: проблеми i доЫдження: Мiжнаро-дний збiрник наукових робт. - Вип. 33. - До-нецьк: Вид-во ДонНУ, 2010. - С. 34 - 42.
9. Коган А. Ф. Психологическое моделирование целеполагания и принцип псевдосвободы
выбора цели в учебной деятельности / А. Ф. Коган // Психология. Сб. научных трудов. Вып. 3(6). - Киев, 1999. - С. 212 - 222.
10. Колесов A.M. О повышении студентами первого курса необходимости ответственного отношения к учению / А.М. Колесов // Экспериментальная и прикладная психология. - Л., 1971. - 70 с.
11. Лазарев М.1. Моделi представлення зм1 -сту предметних областей тженерних дисцип-лт / М.1. Лазарев // Нов1 технологи навчання: Наук. метод. Зб. - К.: НМЦВО, 2002. - Вип. 32.
- С. 38 - 49.
12. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н. Леонтьев. - М.: Полиздат, 1975. - 304 с.
13. Наумова Н.Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения /Н.Ф. Наумова. -М.: Наука, 1988. -199 с.
14. Полежаев Е.Ф., Макушин В.Г. Основы физиологии и психологии труда / Е. Ф. Полежаев, В.Г. Макушин. - М. : Экономика, 1974.
- 240 с.
15. Пушкин В.Н. Эвристика - наука о творческом мышлении / В.Н. Пушкин. - М. : Политиздат, 1967. - 207 с.
Резюме. Власенко Е., Исикова Л. ФОРМИРОВАНИЕ ЦЕЛЕПОЛАГАНИЯ ПРИ ОБУЧЕНИИ ВЫСШЕЙ МАТЕМАТИКЕ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-МАШИНОСТРОИТЕЛЕЙ. В статье рассматривается вопрос формирования целеполагания будущих инженеров-машиностроителей с самостоятельной постановкой внутренних целей в процессе применения интенсивных технологий обучения высшей математике. Построен ряд интегративно-фундаментальных моделей представления первичного образа внутренних целей и дерево целей системы учебной деятельности для будущих инженеров-машиностроителей.
Ключевые слова: целеполагание, интенсификация, дерево целей, внутренняя цель, инте-гративно-фундаментальная модель.
Abstract. Vlasenko K., Isikova L. AIM-SETTING FORMATION IN TEACHING HIGHER MATHEMATICS TO FUTURE ENGINEERS. The article touches upon the question of aim-setting formation offuture engineers with internal aims set independently, while applying intensive technologies of teaching the higher mathematics. A set of integrative-and-fundamental models ofpresenting an initial image of internal aims has been developed and a tree of training activity system for future engineers have been built.
Key words: aim-setting, intensification, aims tree, internal aim, integrative-and-fundamental model.
Стаття представлена професором O.I. Скафою.
Надшшла доредакцп 28.10.2010р.
16. Симонов В.П. Диагностика личности и профессионального мастерства преподавателя /В.П. Симонов. -М., 1995. - 210 с.
17. Тихомиров O.K. Понятия и принципы общей психологи / О.К. Тихомиров. - М. : Изд-во МГУ, 1992. - 340 с.
18. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека / В.Д. Шадриков. -М. : Логос, 1996. - 320 с.
19. Шадриков В.Д. Психология индивидуальности: Новые модели и концепции (Раздел II: Сущность индивидуальности) / под научной ред. Е.Б. Старовойтенко, В.Д. Шадрикова. -М.: НОУ ВПО МПСИ, 2009. - С. 64 - 98.
20. Швалб Ю.М. Психологические модели целеполагания / Ю.М. Швалб. - К.: Стилос, 1997. - 240 с.
21. Эрнеева М.Ю. Психологические компоненты субъектности студента / Эрнеева Марина Юсуповна: Автореф. дис. канд. пед. наук: 19.00.01 /ИПРАН: Сектор гуманизации образования исследовательского центра проблем качества подготовки специалистов - М., 1999. - 20 с.
