CC BY
35
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
5. Redko V. Zasoby formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti u zmisti shkilnykh pidruchnykiv z
inozemnykh mov. Teoriia i praktyka / V. G. Redko. - K.: Geneza, 2012. - 224 s.
6. Tarnopolskyi O. Metodyka navchannia inshomovnoi movlennievoi diialnosti u vyshchomu movnomu
zakladi osvity: navch. posibnyk / O. Tarnopolskyi. - K.: Firma "INKOS", 2006. - 248 s.
7. Nunan D. Designing tasks for the communicative classroom / D. Nunan. - Cambridge: Cambridge
University Press, 1991. - 123 p.
8. White C. Innovation and identity in distance language learning and teaching / C. White // Innovation in
Language Learning and Teaching, 2007, Vol. 1, No. 1. - P. 97-110.
УДК 37.016:512]:159.947.5
Г. В. ГОМЕНЮК
ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦШНО-ЩНН1СНОГО КОМПОНЕНТА MATEMATH4HOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 УЧН1В ОСНОВНОÏ ШКОЛИ В
ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ АЛГЕБРИ
Розглянуто проблему формування та розвитку мотивацИ' учнгв основно'1 школи в навчаннi алгебри на основi пгзнавального iнтересу i3 застосуванням компетентнкного пiдходу. Запропоновано завдання, ят збагачують тзнавальний ттерес: розкривають значення математичних знань в ргзних сферах людсько'1 дiяльностi; мктять цiкавi факти з iсторiï розвитку алгебри; виявляють зв 'язок алгебри з iншими шктьними предметами; розкривають нестандарты способи доведення теоретичних фактiв.
Ключовi слова: математична компетенттсть учня, мотивацшно-цттсний компонент, тзнавальний ттерес, активнi методи навчання, проблемнi ситуацИ', iгровi ситуацИ'.
А. В. ГОМЕНЮК
ФОРМИРОВАНИЕ МОТИВАЦИОННО-ЦЕННОСТНОГО КОМПОНЕНТА
МАТЕМАТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ УЧАЩИХСЯ ОСНОВНОЙ ШКОЛЫ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ АЛГЕБРЫ
Рассмотрена проблема формирования и развития мотивации учащихся основной школы в обучении алгебры на основе познавательного интереса с применением компетентностного подхода. Предложены задания, которые обогащают познавательней интерес: раскрывают значение алгебраических знаний в разных сферах человеческой деятельности; содержат интересные факты истории развития алгебры; устанавливают связь алгебры с другими школьными предметами; содержат нестандартные способы доказательств теоретических фактов.
Ключевые слова: математическая компетентность ученика, мотивационно-ценностный компонент, познавательный интерес, активные методы обучения, проблемные ситуации, игровые ситуации.
H. HOMENUJUK
FORMATION OF MOTIVATIONAL-VALUE COMPONENT OF MATHEMATICAL COMPETENCE OF SECONDARY SCHOOL PUPILS IN THE PROCESS OF
TEACHING ALGEBRA
The problem offormation and development of motivation of secondary school pupils in teaching algebra on the basis of cognitive interest by means of a qualified approach. A task that enrich cognitive interest, revealing the importance of mathematical knowledge in various fields of human activity, containing interesting facts from the history of algebra; disclosed connection of the algebra with other school subjects, revealing innovative ways of substantiation of theoretical facts.
Keywords: mathematical competence of the student, motivational-value component, cognitive interest, active teaching methods, problem situations, game situations.
На сучасному еташ розвитку втизняно1 системи осв^и одним з головних завдань ïï реформування е перехщ до компетентшсного навчання. Так, у Державному стандарт базовоï i
повно! загально! середньо! освiти зазначено, що основним напрямом розвитку осв^и Укра!ни е впровадження компетентнiсного пiдходу: «Змiст базово! i повно! середньо! освiти створюе передумови для всебiчного розвитку особистосп i визначаеться на засадах загальнолюдських та нацiональних цiнностей, для iндивiдуалiзацi!' та диференцiацi!' навчання, його профшьносп у старшiй школi, запровадження особиспсно орiентованих педагогiчних технологiй, формування сощально!, комунiкативно!, комп'ютерно! та iнших вцщв компетентностi учшв» [3, с. 2].
Вщповщно до цього навчання математики в сучаснш загальноосвiтнiй школi мае спрямовуватися на формування математично! компетентносп учня. Це поняття розкрито у працях таких вггчизняних та зарубiжних вчених, як В. Ачкан, М. Головань, I. Зшенко, О. Матяш, А. Прус, С. Раков й ш.
Узагальнюючи та систематизуючи результати дослщжень компетентнiсного пiдходу, уточнимо поняття «математична компетентнiсть учня основно! школи». На нашу думку, математична компетентшсть учня основно! школи - це яюсть особистостi, що формуеться i розвиваеться в процесi навчання математики в основнш школi i поеднуе: усвiдомлену потребу в математичних знаннях; мотиващю до здiйснення навчально! математично! дiяльностi; математичнi знання, вмiння, способи математично! дiяльностi; здатнiсть до самоконтролю i самооцiнки; готовнiсть успiшно розв'язувати проблеми i завдання в навчанш та життевих ситуацiях, якi потребують математичних знань i методiв шзнання.
Метою статтi е визначення шляхiв розвитку мотивацi! та пiзнавального штересу учнiв основно! школи в процес навчання алгебри як структурного компонента математично! компетентносп школяра.
Формування математично! компетентносп розпочинаеться з усвiдомлення учнями щнносп математичних знань i потреби в них не лише задля усшшного навчання в межах шкшьно! програми, а й для оволодшня математичними iдеями й методами як невщ'емною складовою загально! культури людини, необхiдною умовою !! повноцiнного життя в сучасному суспiльствi, розумiння того, що математика е ушверсальною мовою науки i технiки, ефективним засобом моделювання i дослiдження процесiв та явищ свiту.
Усвiдомлена потреба в математичних знаннях е фундаментом формування в учшв мотиваци до здшснення навчально! математично! дiяльностi. На мотивацшному етапi учнi повиннi усвiдомити, чому i для чого !м необхщно засво!ти навчальний матерiал, що саме потрiбно вивчити, яким е !хне основне навчальне завдання.
Педагогiчна психолопя трактуе мотив учiння як усвщомлену потребу школяра здiйснювати навчальну дiяльнiсть. Мотивацiйний компонент навчально-пiзнавально! дiяльностi е складним особиспсним утворенням i здебшьшого мiстить декiлька рiзних видiв мотивiв, пов'язаних з рiзними потребами дитини в процес !! розвитку. Особливу групу мотивiв учiння становлять сощальш мотиви, якi випливають з обставин життя учня, зокрема, отримати схвалення батьюв, учителiв, однокласникiв або, навпаки, уникнути покарання.
1нший вид мотивiв зароджуеться й розвиваеться безпосередньо в процес навчально! дiяльностi за умови досягнення учнем мети навчання, а саме: здобуття знань, !х усшшного застосування в процесi розв'язування задач та отримання вiдповiдно високих ощнок. Такi мотиви об'еднанi поняттям «шзнавальний iнтерес».
Вiдповiдно до визначеного нами поняття «математична компетентшсть учня основно! школи» мотивацшно-цшшсний компонент математично! компетентносп складаеться з: усвщомлено! потреби в математичних знаннях; сукупносп мотивiв навчально-шзнавально! математично! дiяльностi; ставлення до математики як загальнолюдсько! цiнностi й особиспсного надбання.
Формування цих складових, на нашу думку, безпосередньо пов' язано з розвитком пiзнавального iнтересу школярiв у процес навчання. Цей iнтерес оргашчно поеднуе в собi найбiльш важливi для особистостi процеси - штелектуальш, емоцiйнi, вольовi та забезпечуе реалiзацiю цiннiсного ставлення учнiв до навчання, розвиток позитивних мотивiв навчально! дiяльностi, усвiдомлення ними мети i завдань навчально! пращ. Вш спонукае учня до самостшно! дiяльностi, при цьому процес оволодiння знаннями стае бшьш активним i творчим. Тому в основi формування мотивацiйно-цiннiсного компонента математично! компетентносп учня основно! школи мае лежати, на нашу думку, розвиток шзнавального штересу.
Зазначимо, що розвиток пiзнавального iнтересу вiдбуваеться лише за умови цшеспрямованого вiдбору та використання в навчальному процесi певних складових: змiсту, методiв, форм i засобiв навчально! дiяльностi.
Змiст навчання необхщно збагатити навчальними завданнями, яю: розкривають значення математичних знань в рiзних сферах людського суспiльства; подають цiкавi факти з iсторi! розвитку математики; мютять задачi, що виявляють зв'язок математики з шшими шкшьними предметами; вказують нестандартнi доведення теоретичних факпв; мiстять задачi пiдвищено! складносп.
З метою мотивацi! вивчення теми «Стешнь з натуральним показником» (7 клас) вчитель у формi вступно! бесiди надае учням iнформацiю про використання цього поняття в рiзних галузях людського пiзнання.
В алгебр^ крiм дiй додавання, вiднiмання, множення та дiлення використовують дiю тднесення до степеня. Чому з'явилась потреба в цш дi!? Розглянемо кшька прикладiв.
У фiзицi, як вщомо, сила всесвiтнього тяжiння, електростатична та магштна взаемодi!, поширення в просторi свiтла i звуку зменшуються пропорцшно квадрату вiдстанi. У рiзних науках i людськiй практицi ми зус^чаемось з необхiднiстю обчислювати не лише другий та третш степенi числа. Наприклад, iнженер-гiдротехнiк враховуе у сво!й дiяльностi залежнiсть шостого степеня: якщо швидкiсть течi! в однiй рiчцi в чотири рази бiльша за швидюсть в iншiй рiчцi, то бшьш швидка рiчка здатна перекочувати камшня в 46, тобто в 4096 разiв бiльш важке, шж повiльна.
Найбiльш часто використовують дда пiднесення до степеня астрономи. Дослщжуючи Всесвiт, на кожному кроцi потрiбно використовувати величезнi числа. Наприклад, вщстань вiд Землi до галактики Андромеди можна записати таким числом кiлометрiв: 95000000000000000000. Маси зiрок вимiрюються ще бiльшими числами; так, маса Сонця в грамах становить 1983000000000000000000000000000000.
Зрозумшо, що виконувати обчислення з такими числами дуже довго i складно й при цьому легко помилитися. Дiя тднесення до степеня дае простий вихщ з тако! ситуаци. Оскiльки можна скорочено записати 100 = 102, 1000 = 103, 10000 = 104 i т. д., то наведет ратше числа-велетт можна представити наступним чином: перше - 950-1022, друге -1983-1030 [10, с. 140].
Використання щкавих фау^в з ютори розвитку математики також може сприяти розвитку тзнавального iнтересу. Наприклад, на початку вивчення теми «Числовi послiдовностi» (9 клас) учитель розповщае учням легенду про видатного математика Абрахама де Муавра (1667-1754): «Математика - дивовижна наука, якш пiд силу пояснити, розрахувати, передбачити все, що не тддаеться розуму перешчно! людини. Так думае багато людей. Життя i смерть вщомого англiйського математика французького походження Абрахама де Муавра часто пов'язують з мютичною силою математики, !! здатшстю передбачувати подi!. Справдi, Муавр е автором багатьох визначних математичних вщкритпв, зокрема, формули Муавра у вченш про комплексш числа. Однак прославився вiн тим, що передбачив точну дату свое! смертi. Переступивши порш старостi, Муавр помiтив, що його сон, який упродовж багатьох роюв тривав 6 годин, з кожним наступним днем збшьшуеться на 15 хвилин. Вш висунув ппотезу - коли його сон досягне величини 24 години, в цей день вш помре. Гшотеза виявилась вiрною - Муавр помер точшсшько в той день, який передбачив. Учений змш вирахувати дату свое! смерт за допомогою знання про властивосп арифметично! прогресi!. Чи щкаво було б вам взнати, скшьки рокiв, мiсяцiв чи днiв прожив цей математик, знаючи точну дату свое! смерт та що вш встиг ще зробити за цей час? Вщповда на це та iншi цiкавi запитання ви знайдете у роздш «Числовi послiдовностi», який ми розпочинаемо вивчати».
Розвитку тзнавального штересу також сприяють задачi, яю виявляють зв'язок математики з шшими шкшьними предметами. Наприклад, тема «Квадратична функщя» (9 клас) мютить навчальний матерiал, що дозволяе яскраво виявити цей зв'язок. За законами фiзики найпростшою математичною моделлю руху тша, кинутого пiд кутом до горизонту, е квадратична функщя. Щоб розв'язувати фiзичнi задачi на рух тша кинутого тд кутом до горизонту, потрiбно володiти математичними знаннями про квадратш рiвняння i властивостi квадратично! функци, вмiти будувати i читати !! графiк. Прикладом задачi, що встановлюе мiжпредметнi зв'язки мiж математикою i фiзикою, може бути наступна задача:
_ВИВЧАСМО ДОСВ1Д_
Задача 1. Тшо кинуто шд кутом до горизонту I рухаеться траекторию, яка задана X1
формулою 3 0 0 . Знайд1ть абсцису точки падшня тша.
Розв'язок:
-х2 + 90ох = о -х(х-900) = о
х, = о, х2 = 90о
Вiдповiдь: 900.
Також тзнавальний iнтерес можна розвивати за допомогою завдань iз нестандартним доведенням теоретичних факпв. Прикладом такого завдання може бути у темi «Квадратнi р1вняння» (8 клас) розв'язок квадратних р1внянь методом «перекидання» коефщенпв.
Розглянемо квадратне р1вняння +Ьх + С = 0 Помножимо обидв1 його частини на а, отримаемо р1вняння О.'Xм + й Ьх + а С =0 Нехай ^^ = , отримуемо зведене квадратне
р1вняння 3'" + ЬУ + — 0 ^ р(вносильнс даному. Його кореш знайдемо за допомогою теореми Вiста. Щоб знайти кореш вихщного рiвняння, потрiбно знайдеш числа подiлити на його перший коефщент.
Цей спосiб розв'язування квадратних рiвнянь варто використовувати лише за умови, що отримане зведене рiвняння легко розв'язати усно за допомогою теореми Вieта.
Задача 2. Розв'язати квадратне рiвняння методом «перекидання» коефщенпв.
«Перекинемо» коефщент 2 до вшьного члену 15, помножимо щ числа, отримаемо рхвнянняГ - 1П' + 30 = О
Зпдно з теоремою В1ета З а = у, = б, тод^ — — 2
Вiдповiдь: 2,5; 3.
Збагачення змiсту урокiв алгебри щкавою для школярiв навчальною iнформацieю необхщно поеднувати з використанням методiв i прийомiв навчання, якi сприяють розвитку шзнавального iнтересу. Суттевою вiдмiннiстю таких методiв е !х активний характер. Суть активного навчання полягае в тому, що суб'ектом шзнавально! дiяльностi е не тшьки вчитель, а й учш. Мета вчителя при цьому - не лише передати школярам певну суму знань, а насамперед створити умови для !х самостшно! творчо! роботи.
А. Вербицький розкривае сутшсть цього поняття так: активне навчання знаменуе собою перехщ вщ переважно регламентованих, алгоритмiзованих, запрограмованих форм i методiв оргашзацп навчально! дiяльностi до розвиваючих, проблемних, дослщницьких, пошукових, що забезпечуе народження тзнавальних мотивiв та iнтересiв, умов для творчост в навчаннi [2, с. 33-34].
До таких методiв насамперед належить створення проблемних ситуацiй. Розвиток щей проблемного навчання пов'язаний з iменами багатьох вчених: В. Коваленка, I. Тесленка, I. Лернера, М. Махмутова та ш. На !хню думку, головне у проблемному навчанш - це створення та виршення проблемних ситуацш, коли учнi не знають способу розв'язання завдання, не можуть дати пояснення новому фактов^ тобто у випадку недостатностi знань.
Розглянемо приклад створення проблемно! ситуацп на першому уроцi теми «Формули скороченого множення» (7 клас). Учитель розпочинае урок з того, що пропонуе учням змагання: «Зараз ми напишемо на дошщ три приклади i позмагаемось, хто швидше розв'яже? Ви можете користуватися калькуляторами, а я буду рахувати усно». Учитель обирае разом з учнями суддю змагання, який за допомогою секундомiра буде вщзначати швидюсть розв'язування завдань. Учитель просить кого-небудь iз учшв назвати два послiдовних трицифрових натуральних числа. Припустимо, школяр називае 126 i 127. Учитель записуе на дошщ рiзницю квадратiв цих чисел. Поим учитель i учнi обчислюють на швидкiсть значення цього виразу. Переможцем, причому миттево, стае учитель. Знову вчитель звертаеться до одного з учшв i просить його назвати будь-яю два двоцифровi десятковi дроби. Нехай учень називае 1,4 i 2,7. Тепер клас i вчитель змагаються в обчисленнi рiзницi квадратiв цих чисел. Зрозумiло, що вчитель,
користуючись формулами скороченого множення, легко перемагае в змаганнi. Змiнюючи завдання i незмiнно перемагаючи, учитель, зрештою, добиваеться вiд учнiв вигуку: «Ви знаете якийсь секрет!». Вщповщь учителя: «Так, я дiйсно володда таким математичним знанням, яке дозволяе швидко розв'язувати подiбнi приклади i ще багато iнших важливих та щкавих задач. Сьогоднi ви також навчитесь так швидко рахувати. Запишггь тему уроку».
Навчальна гра е ефективним засобом формування шзнавального штересу учнiв на уроках алгебри. У кожнш грi мiститься елемент несподiванки та здивування, що завжди е рушшною силою процесу пiзнання будь-якого рiвня. Гра - один з найважливших для розвитку особистостi вцщв дiяльностi. 1грова навчальна дiяльнiсть е предметом численних науково-методичних розробок (автори I. 1ванов, Л. Коваль, О. Газман, В. Караковський, Л. Куликова, В. Шмаков та ш.). Висновки, до яких прийшли дослщники, вказують на те, що iгровi методи необхiдно активно впроваджувати в систему освгги. Зокрема, психологами доведено, що рiвень засвоення при традицшних пiдходах до викладу матерiалу становить не бшьше 20 % шформацп, тодi як в навчальнiй грi - майже 90 %. Систематичне використання навчальних шор дае змогу зменшити час на вивчення окремих навчальних тем на 30-50 % за кращих результат бшьшосп учшв.
Можливостi для створення iгрових ситуацш надзвичайно великi. Розглянемо приклад крово! ситуацп, яку можна створити в процес навчання теми «Лiнiйна функщя» (7 клас). Пiсля засвоення поняття лшшно! функцп у = кх + Ь та И основних властивостей необхiдно сформувати вмiння обчислювати значення функцп за вiдомим значенням аргументу i навпаки. Пiсля досягнення достатнього рiвня володiння цими вмшнями вчитель пропонуе учням гру «Вщгадай формулу». Вiн викликае до дошки учня, дае йому картку iз завданням. На картщ записана формула лшшно! функцп, наприклад у = 3 х - 5. На дошщ накреслена таблиця
х 1 2 3
у -2 1 4
Учитель пропонуе шшому учневi назвати будь-яке значення аргументу. Учень бшя дошки записуе його в таблицю та обчислюе вiдповiдне значення функцп. Учнi за робочими столами називають ще кшька значень аргументу. Це вiдбуваеться доти, допоки школярi не вiдгадають формулу, якою задано функцiю. Виграе той учень класу, який перший назве формулу функцп, записану на картщ. Цю ж iгрову ситуацiю можна використати для формування вмшня будувати таблицю значень функцп, а надалi - для вмшня будувати графш лшшно! функцп.
Iгровi методи навчання сучасна педагогiка вiдносить до штерактивних технологiй навчання, яю охоплюють численш методи, прийоми i форми навчально-тзнавально! дiяльностi учнiв.
1нтерактивний метод - це спошб навчатися у взаемодп. Iнтерактивнi методи забезпечують спiльну дiяльнiсть учнiв у процесi навчання, обмш знаннями, iдеями, способами розв'язування задач, реалiзують бiльш широку взаемодiю учшв не тшьки з учителем, а й один з одним та орiентованi на домiнування активностi учшв в навчанш. Змiнюеться i позищя вчителя, вiн разом з новими знаннями веде учасниюв навчання до самостшного пошуку, виконуючи функцiю помiчника в роботi та координатора, що забезпечуе формування i розвиток шзнавально! активностi школярiв. Застосування iнтерактивних методiв сприяе формуванню творчо!, активно! особистосп, здатно! змiнюватися в мiнливому свт.
Вказанi методи дозволяють учням вщчути сво! сили, здiбностi, при цьому шдвищуеться !х самооцiнка, впевненiсть у собь Дуже важливим результатом застосування штерактивних технологш е виховання взаемоповаги, толерантносп до думок i вчинюв оточуючих людей. Високо цiнуються в суспшьсга такi якостi, як комушкабельшсть, вмiння спiлкуватися з людьми, домовлятися, знаходити компромюи, працювати в команда Iнтерактивнi методи передбачають вмiння розподшяти обов'язки, ставити цiлi, робити зважений, правильний вибiр, аналiзувати ситуацiю, а також дають вщчуття польоту творчо! думки, почуття радостi i глибокого задоволення вщ свое! роботи [6, с. 4-5].
У педагопчнш лтератур вiдзначаеться великий дидактичний потенцiал штерактивних методiв навчання. «Iнтерактивнi методи навчання дозволяють виршувати такi завдання:
• активне включення кожного учня в процес засвоення навчального матерiалу;
• шдвищення пiзнавально! мотивацi!;
• навчання навичкам ycпiшнoгo cпiлкyвaння (вмiння cлyxaти i чути один одного, вибyдoвyвaти дiaлoг, cтaвити запитання);
• poзвитoк навичок caмocтiйнoï навчально1' дiяльнocтi: визнaчeння пpoвiдниx i пpoмiжниx завдань, вмшня пepeдбaчaти нacлiдки cвoгo вибopy, його об'ективна оцшка;
• виxoвaння лiдepcькиx якocтeй;
• вмiння пpaцювaти з командою i в команда
• вмшня ^иймати на ce6e вщповщальнють за cпiльнy та влacнy дiяльнicть по дocягнeнню peзyльтaтy» [9, c. 34].
У пpaктицi yкpaïнcькoï школи chopera i випpoбyвaнo дyжe багато мeтoдiв та пpийoмiв iнтepaктивнoгo навчання. О. Пoмeтyн, Л. Пipoжнeнкo затежно вiд мeти ypoкy та фopм opгaнiзaцiï навчально1' дiяльнocтi yчнiв визначають ïx чoтиpи гpyпи:
• тexнoлoгiï кooпepaтивнoгo навчання;
• тexнoлoгiï кoлeктивнo-гpyпoвoгo навчання;
• тexнoлoгiï cитyaтивнoгo мoдeлювaння;
• тexнoлoгiï piшeння диcкyciйниx питань [5, c. 49].
Розгляжмо, як пpиклaд, зacтocyвaння iнтepaктивниx тexнoлoгiй навчання Tpy «Maтeмaтичний бан^». Kлac дiлитьcя на команди (кpaщe по двi ocoби), кожна з якиx пpeдcтaвляe банк (пpeзидeнт бaнкy та його зacтyпник). На cтoлi вчитeля poзклaдeнi кapтки iз завданнями в пepeвepнyтoмy виглядi, кожна кapткa мае вapтicть вiд 50 до 300 yмoвниx одиниць зaлeжнo вiд cклaднocтi завдання. Ц мoжливi внecки, iнвecтицiï i т. д. Cтapтoвий кaпiтaл кожного банку - 500 yмoвниx одиниць Вибpaвши кapткy iз завданням i poзв'язaвши його, банк поповнюе cвiй кaпiтaл на зaзнaчeнy cyмy - якщо задача poзв'язaнa вipнo i зазнае збитюв на вкaзaнy cyмy - якщо piшeння нeвipнe. Tpa йдe в пpoдoвж ypoкy або двox. Haпpикiнцi пiдбивaютьcя пiдcyмки: paxyють кaпiтaли кожного бaнкy i за пoпepeдньo cтвopeнoю yчитeлeм тaблицeю учш визначають cвoю oцiнкy за виконану нaвчaльнy пpaцю. Цю гpy можна викopиcтoвyвaти пpи вiдпpaцювaннi навичок poзв'язyвaння завдань з будь-яко1' тeми. Вона дае можливють шкoляpaм пpaцювaти в cвoeмy тeмпi i вибиpaти влаотий piвeнь cклaднocтi завдань з швно1' тeми.
Poзглянyтi нами мeтoди фopмyвaння мoтивaцiйнo-цiннicнoгo кoмпoнeнтa мaтeмaтичнoï кoмпeтeнтнocтi учня оетовнох' школи нe oбмeжyють вчш^ля мaтeмaтики у викopиcтaннi на ypo^x aлгeбpи iншиx cпocoбiв opгaнiзaцiï навчально1' дiяльнocтi yчнiв. Будь-який мeтoд чи ^ийом навчання пoвинeн нacaмпepeд вщповщати головному кpитepiю: чи зaбeзпeчye вш дocягнeння пocтaвлeнoï мeти, а caмe - чи cпpияe poзвиткy мотиваци yчнiв у пpoцeci навчання aлгeбpи. Кожний iз oбpaниx з щею мeтoю мeтoдiв навчання пoтpeбye вiдпoвiдниx йому зacoбiв навчання та фopм нaвчaльнo-пiзнaвaльнoï дiяльнocтi шкoляpiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лчкан В. Maтeмaтичнi кoмпeтeнтнocтi як компо^нт ocoбиcтicнo opieнтoвaнoгo навчання мaтeмaтики / В. В. Лчкан // Зашби навчально! та нayкoвo-дocлiднoï po6oto: зб. наук. пpaць; за заг. peд. G. I. Евдокимова та О. M. Mикитюкa. - Xap^, 2007. - Вип. 27. - C. 15-20.
2. Вepбицкий Л. Л. Активнoe oбyчeниe в выcшeй шкoлe: контекстный пoдxoд / Л. Л. Вepбицкий. -M.: Вьгсшая школа, 1991. - 207 c.
3. Дepжaвний cтaндapт базово1 i повно1 загально1 cepeдньoï ocвiти: Постанова Каботу Miнicтpiв Укpaïни ввд 23 листопада 2011 p., № 1392. - К., 2012. - 139 c.
4. З^нко I. Pea^aqiH кoмпeтeнтнicнoгo пдооду до навчання aлгeбpи та початк1в анатзу учтв cтapшиx клaciв гyмaнiтapнoгo лiцeю / I. З^нко // Нова пeдaгoгiчнa думка. - 2010. - № 2. - C. 60-63.
5. Irn^aM^rn тexнoлoгiï навчання: тeopiя, пpaктикa, дocвiд: мeтoд. поабник / авт.-укл.: О. I. Пoмeтyн, Л. В. Пиpoжeнкo. - К.: ЛПН, 2002. - 136 c.
6. Kypiцинa M. «Ввдчуй ceбe iнтeлeктyaлoм!»: iнтepaктивнi тexнoлoгiï в poзвиткy твopчиx здiбнocтeй учшв // Ocвiтa. - 2005. - № 9. - C. 4-5.
7. Лepнep И. Я. Пpoблeмнoe oбyчeниe/ И. Я. Лepнep. - M.: Знaниe, 1974. - 144 c.
8. Maxмyтoв M. И. Пpoблeмнoe oбyчeниe: ocнoвныe вoпpocы тeopии / M. И. Maxмyтoв. -M.: Пeдaгoгикa, 1975. - 368 c.
9. Новью пeдaгoгичecкиe и инфopмaциoнныe тexнoлoгии в cиcтeмe oбpaзoвaния; под общ. peд. Е. C. Полат. - M.: Лкaдeмия, 2005. - 98 c.
10.Перельман Я. И. Занимательная алгебра: научно-популярное издание. - 11-е изд. / Я. И. Перельман. - М.: Наука, 1967. - 200 с.
11.Раков С. А. Математична освгга: компетентнюний пiдхiд з використанням 1КТ: монографiя / C. А. Раков. - Харшв: Факт, 2005. - 360 с.
12.Суворова Н. Интерактивное обучение: новые подходы / Н. Суворова. - М.: 2005. - 167 с.
13.Топузов О. Проблемна ситуащя в теори проблемного навчання / О. Топузов // Шлях освгга. - 2007. - № 1. - C. 78-79.
REFERENCES
1. Achkan V. Matematychni kompetentnosti yak komponent osobystisno oriientovanoho navchannia matematyky / V. V. Achkan // Zasoby navchalnoii ta naukovo-doslidnoii roboty: zbirnyk naukovykh prats; za zag. redaktsiieiu profesoriv Ye. I. Yevdokymova ta O. M. Mykytiuka. - Kharkiv, 2007. -Vyp. 27. - S. 15-20.
2. Verbitskiy A. A. Aktivnoye obucheniye v vysshey shkole: kontekstnyy podhod / A. A.Verbitskiy // M.: Vysshaya shkola, 1991. - 207 s
3. Derzhavnyi standart bazovoii i povnoii zahalnoii serednoii osvity: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23 lystopada 2011 r., № 1392/ - K., 2012. - 139 s.
4. Zinenko I. Realizatsiia kompetentnisnoho pidkhodu do navchannia algebry ta pochatkiv analizu uchniv starshykh klasiv gumanitarnoho litseyu / I. Zinenko // Nova ped. dumka. - 2010. - № 2. - S. 60-63.
5. Interaktyvni tekhnologiii navchannia: teoriia, praktyka, dosvid: metod. posibnyk /avt.-ukl.: O. I. Pometun, L. V. Pyrozhenko. - K.: APN, 2002. - 136 s.
6. Kuritsyna M. «Vidchui sebe intelektualom!»: interaktyvni tekhnolohiii v rozvytku tvorchykh zdibnostei uchniv // Osvita. - 2005. - № 9. - S. 4-5.
7. Lerner I. Ya. Problemnoye obucheniye / I. Ya. Lerner. - M.: Znaniye, 1974. - 144 s.
8. Makhmutov M. I. Problemnoye obucheniye. Osnovnyye voprosy teorii / M. I. Makhmutov. -M.: Pedagogyka, 1975. - 368 s
9. Novyye pedagogicheskiye i informatsyonnye tekhnologii v sisteme obrazovaniya; pod obshch. red. E. S. Polat. - M.: Akademiya, 2005. - 98s.
10.Perslman Ya. I. Zanimatelnaya algebra: nauchno-populyarnoye izdaniye. - 11-e izd. / Ya. I. Perelman. - M.: Nauka, 1967 - 200 s.
11.Rakov S. A. Matematychna osvita: kompetentnisnyi pidkhid z vykorystanniam IKT: monografiia / S. A. Rakov. - Kh.: Fakt, 2005. - 360 s.
12.Suvorova N. Interaktivnoye obucheniye: Novyye podkhody / N. Suvorova. - M., 2005. - 167s.
13.Topuzov O. Problemna sytuatsiia v teoriii problemnoho navchannia. - Shliakh osvity. - 2007. - №1 -S. 78-79.
