CC BY
62
УДК 338.439.62:631.1.027
Поперечний С., к.е.н., доцент, Шумило Р., астрант ©
Льегеський нацгональний ушеерситет еетеринарног медицины та бготехнологШ гменг С. З. Гжицького
ФОРМУВАННЯ 1НФРАСТРУКТУРИ АГРАРНОГО РИНКУ
Розглядаються проблеми станоелення тфраструктури аграрного ринку та гг еплиеу на генеруеання цгн, канал1е дистрибуцгг, можлиеостг адаптацгг ргзних за розм1рами суб'ект1е господарюеання до ринкоеого середоеища. Показано, що через неналежний р1еень сформоеаностг ринкоеог тфраструктури еиробники сгльськогосподарськог продукцП мають обмеженг можлиеостг еибору маркетингоеих канал1е, змушеш реалгзуеати продукцию за монопольно низькими цгнами, якг пропонують окремг закупгеельнг та посередницькг органгзацгг. Не здгйснюються закономгрнг процеси диференц1аци особистих селянських господарсте, перетеорення окремих з них у ринкоео ор1ентоеан1 господарстеа тоеарного типу. Намтилась тенденция скорочення кглькостг фермерських господарсте. Приоритетно розеиеаються лише особлиео ееликг за розм1рами господарськг структури холдингоеого типу, якг стеорюють еласы системи дистрибуцгг продукцП'. Пропонуеться держаену регуляторну полтику спрямуеати на тдтримку ринкоеог тфраструктури, яка стеорюеться на кооператиених засадах. Робиться еисноеок, що це забезпечить у значнгй м1р1 аетоматичне еиргшення складног та дискусгйног проблеми держаеного регулюеання цгн.
Ключов'1 слова: ринок сшьськогосподарськог продукцП, тфраструктура аграрного ринку, маркетингоег канали, держаене регулюеання цгн, адаптацгя тдприемстеа до ринкоеого середоеища.
УДК 338.439.62: 631.1.027
Поперечный С., к.э.н., доцент, Шумило Г., аспирант
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицкого
ФОРМИРОВАНИЕ ИНФРАСТРУКТУРЫ АГРАРНОГО РЫНКА
Рассматриеаются проблемы станоеления инфраструктуры аграрного рынка и ее елияния на генерироеание цен, каналое дистрибуции, еозможности адаптации различных по размерам субъектое хозяйстеоеания к рыночной среде. Показано, что из-за ненадлежащего уроеня сформироеанности рыночной инфраструктуры произеодители сельскохозяйстеенной продукции имеют ограниченные еозможности еыбора маркетингоеых каналое, еынуждены реализоеать продукцию по монопольно низким ценам, которые предлагают отдельные закупочные и посреднические организации. Не осущестеляются закономерные процессы дифференциации личных крестьянских хозяйсте, преобразоеания некоторых из них е рыночно ориентироеанные хозяйстеа тоеарного типа. Наметилась тенденция сокращения количестеа фермерских хозяйсте. Приоритетно разеиеаются только особенно большие по размерам хозяйстеенные структуры холдингоеого типа, которые создают собстеенные системы дистрибуции продукции. Предлагается государстеенной регуляторной политике напраелять на поддержку рыночной инфраструктуры, которая создается на кооператиеных началах. Делается еыеод, что это обеспечит е значительной степени аетоматическое решение сложной и дискуссионной проблемы государстеенного регулироеания цен.
© Поперечний С., Шумило Р., 2015
315
Ключевые слова: рынок сельскохозяйственной продукции, инфраструктура аграрного рынка, маркетинговые каналы, государственное регулирование цен, адаптация предприятия к рыночной среде.
UDC 338.439.62: 631.1.027
Poperechniy S., Shumilo R.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
FORMATION AGRICULTURAL MARKET INFRASTRUCTURE
We consider the problems of agricultural market infrastructure and its impact on generation prices, distribution channels, the possibility of adapting different dimensions of economic subjects to the market environment. It is shown that because of inadequate market infrastructure formation of agricultural producers have limited choice of marketing channels, have to realize products at monopoly rates which offer separate procurement and intermediary organizations. Not made natural processes of differentiation private farms, converting some of them into market-oriented economy of commodity type. There is a tendency to reduce the number offarms. Priority develop only especially large size of holding such economic structures that create their own distribution system products. Proposed state regulatory policy directed at supporting market infrastructure that is created on a cooperative basis. The conclusion is that it will provide a largely automatic solving complex problems and discussion of state price regulation.
Key words: market of agricultural products, agricultural market infrastructure, marketing channels, government price regulation, adapting the company to the market environment.
Вступ. Маркетингова дiяльнiсть сшьськогосподарського тдприемства складна i багатогранна. Вона передбачае оргашзащю yciei' дiяльностi з урахуванням ситуацп на ринку. За умови виробництва конкурентоспроможно! продукцп вщповщно до потреб та очшувань потенцшних споживачiв у кра!нах i3 розвинутою ринковою економшою проблеми з реалiзацiею, як правило, мшмальш. В Украш лише формуеться шфраструктура аграрного ринку. 1снують гос^ проблеми з виведенням продукцп на цiльовi сегменти ринку. Кон'юнктура ринку дуже динамiчна, що призводить до високо! мшливосп щн, пристосуватись до яких не просто навггь за умови застосування ушх елеменив маркетингу у повному обсяз1
Метою статп е дослщження впливу стану шфраструктури аграрного ринку на можливосп вибору рiзних за розмiрами сшьськогосподарських тдприемств каналiв реатзаци продукцп та забезпечення !х ефективного функщонування.
Аналiз останшх дослщжень та публiкацiй. В економiчнiй лiтератyрi на проблеми становлення iнфрастрyктyри аграрного ринку i формування маркетингово! полггики звертаеться належна увага. Аналiзyються можливосп пошуку суб'ектами господарювання прийнятних каналiв розподiлy. Переваги вiддаються каналам, сформованим на кооперативних засадах. Вагомою проблемою у процес вибору каналiв розподшу е недостатня кiлькiсть сертифiкованих склащв, неналежний рiвень транспорту [2]. Л. Франченко вщзначае, що прискорено розвиваються канали, що створюються агрохолдингами [3].
Особлива увага звертаеться на розбудову оптових ринюв сшьськогосподарсько! продукцп. Н. Грецька вщзначае, що кооперативний рух у вггчизняному сiльськомy господарствi перебувае на початкових стащях. Через це
316
не формуються достатш оптовi партп продукцп, яю можуть бути предметом аукцшних торгiв на оптових ринках сшьськогосподарсько! продукцп[1].
Виклад основного матерiалу. 1нфраструктура ринку - складне i багатопланове поняття. У наукових публшащях И сутнiсть обгрунтовують на основi того, що розглядаеться структура ринку на найнижчому рiвнi з рiзним рiвнем деталiзацil. Формування загальноприйнятих пiдходiв стримуеться рiзнобоем щодо того, яю елементи слiд включати до складу ринково! iнфраструктури - лише шституцп, що можуть виконувати посередницью функцп, чи крiм них i фiнансовi, банкiвськi, транспортнi та iншi оргашзацп. Дискусiйнiсть у поглядах на сутнють i склад iнфраструктури ринку поеднуеться з переважно одностайним визнанням основних функцш iнфраструктури, якi полягають у генеруванш товаропотокiв та ринкових щн, а також таким же визнанням неналежного рiвня сформованостi шфраструктури аграрного ринку, що породжуе бшьшють проблем у вггчизняному сiльському господарств^
Майже не функцiонують аграрнi бiржi. На оптових ринках сшьськогосподарсько! продукцп не здшснюються аукцiйнi торги. В таких умовах очевидною е безшдставнють твердження про подолання перекосiв у щноутворенш в умовах вiльного ринкового !х формування. Цiноутворення на сiльськогосподарську продукцiю здiйснююеться пiд визначальним впливом монопольних тенденцш окремих закупiвельних та посередницьких структур. Для !х уникнення сiльськогосподарськi суб'екти господарювання намагаються здшснювати прямий збут продукцп без учасп посередникiв, органiзовувати власнi системи дистрибуцп. Останне вимагае значних фiнансових ресуршв i призводить до поляризацп тдприемств за розмiрами, прискореного розвитку особливо великих суб'екпв холдингового типу. За 2010-2013 роки частка сшьськогосподарських упдь Укра!ни, що використовуються пiдприемствами, площа вказаних угiдь кожного з яких перевищуе 10 тис. га, зросла з 11,4 до 15,9 вщсотка. За 2005-2013 роки кшькють фермерських господарств Украши скоротилась з 42445 до 40752. Окремi з них трансформуютья у формально фермерсью господарства плантаторського типу. У 2013 рощ 60 найбшьших фермерських господарств Украши вкористовували сшьськогосподарсью упддя загальною площею 360 тис. гектарiв. Переважна бшьшють особистих селянських господарств через неналежну сформованють iнфраструктури аграрного ринку iзольованi вiд ринкових вiдносин, що стримуе закономiрнi процеси трансформування цих господарств у ринково орiентованi суб'екти господарювання ринкового типу.
Бшьшють середшх за розмiрами пiдприемств з метою уникнення монопольного впливу закушвельних структур вишукуе альтернативнi канали розподiлу. При цьому можливють пошуку таких каналiв часто е визначальною у процеш виршення проблем формування галузево! структури виробництва. Продуктом багатоцшьового використання, що забезпечуе найбiльшi можливостi пошуку альтернативних каналiв, е зерно. Тому переважна бшьшють навггь малих пiдприемств спецiалiзуеться на виробницт зерна, хоч очевиднi конкурент переваги у його виробництвi мають велию пiдприемства. При цьому часто вишукуються не до кiнця прозорi канали, що призводить до тшзацп збутових операцiй. Свiдченням рiвня тако! тiнiзацil е реалiзацiя у 2013 рощ сшьськогосподарськими п1дприемствами 86,8% зерна за так званими «шшими» каналами.
Проблеми формуваня шфраструктури аграрного ринку, прийнятно! для
317
здшснення ушма, в тому чи^ середшми i малими за роз!шрами сiльськогосподарськими пiдприeмствами ефективно! полггики розподiлу у свiтовiй практицi виршувались:
- державним регулюванням цiн у каналах розподшу сшьськогосподарсько1 продукци;
- державною тдтримкою створення основних об'екпв ринково! iнфраструктури;
- створенням тфраструктури аграрного ринку i формуванням маркетингових каналiв на кооперативних засадах.
Державне регулювання цiн е вимушеним заходом в умовах, коли ринкова шфраструктура не сформована i не здшснюеться ринкове генерування цiн. В економiчно розвинутих крашах таке регулювання застосовувалось на початкових етапах становлення ринкових вщносин. У США полггика тдтримання паритету цiн була ядром аграрно! полiтики. починаючи з 30-х роюв минулого столiття. У даний час здшснення тако! полiтики обмежуеться принципами СОТ. Вважаеться, що державне втручання у щноутворення спотворюе ринковi результати. При цьому слщ особливо наголосити, що, по-перше, вiд державного регулювання закутвельних цiн у бiльшостi економiчно розвинутих кра!н вiдмовлялись лише тсля подолання кризових явищ i формування належно! iнфраструктури аграрного ринку, забезпечувало ринкове генерування щн. По-друге, у свгговш практицi державне регулювання щн переважно здiйснювалось iз мiнiмальним залученням держбюджетних коштiв. У США, наприклад, застосовувались заставш цiни, за якими державними товарнокредитними корпоращями закуплялась продукщя для здiйснення експортних операцiй.
В Укра!ш для регулювання цiн на сшьськогосподарську продукцiю застосовуються державнi товарш та фiнансовi штервенци на оргашзованому ринку. Таке регулювання передбачае використання держбюджетних кош™ для закутвель продукци з метою пiдвищення закупiвельноl щни, а також реалiзацil продукцil з державних потреб для зниження щни. Незначш обсяги iнтервенцiй не здшснюють належного впливу нi на рiвень, нi на стабiлiзацiю цiн.
Для забезпечення доступу невеликих субекпв господарювання у США та бшьшосп европейських кра1н з участю державного катталу у сировинних зонах створювались оптовi ринки сiльськогосподарськоl продукцil. В Украш такi ринки створювались приватним катталом у великих мiстах. Вони бшьше виконують функцil постачання великих мют продовольчими товарами, нiж створення умов виробникам для виведення сшьськогосподарсько1 продукци на цiльовi сегменти ринку.
Найбiльший в Украш оптовий ринок сiльськогосподарськоl продукци «Шувар» бiльше прийнятний для реалiзацil продукцil фiзичними особами, що здшснюють комерцшну посередницьку дiяльнiсть, н1ж виробниками сшьськогосподарсько1 продукцil. При цьому переваги надаються суб'ектам господарювання, що здшснюють комерцшну дiяльнiсть на постшнш основа Це забезпечуе сталi грошовi надходження вiд зданих в оренду торговельних площ. Тут не здiйснюються аукцшш торги. Продукцiя реалiзуеться дрiбнооптовими та роздрiбними партiями. Ринком не надаються транспортш послуги. Виробники сiльськогосподарськоl продукци можуть лише самостшно реалiзувати продукщю з власних транспортних засобiв i переважно вони користуються послугами оптового ринку лише у сезон збирання овочiв та фрукпв.
318
Створенням у сировинних зонах оптових ринюв сшьськогосподарсько! продукцп формуються необхщш передумови aKrnBÎ3a^ï процешв становлення систем дистрибуцп на кооперативних засадах. На вщмшу вщ iнших комерцшних посередницьких органiзацiй, створенi за пайовi внески, як правило, невеликих виробниюв сiльськогосподарськоï продукцiï, збутовi кооперативи не максимiзують свiй прибуток, а спрямовують зусилля на задоволення потреб засновниюв щодо реалiзацiï продукцiï. Кооперативи забезпечують формування великих товарних партiй однорщно1' продукцiï, виведення ïï на вщдалеш ринки, обминаючи мiсцевi закупiвельнi оргашзацп, що монополiзують ринок. Подоланням монопольних тенденцш у сферi формування закутвельних цiн на сiльськогосподарську продукцiю у значнш мiрi автоматично вирiшуeться складна та дискусшна проблема можливостi i доцшьносп державного регулювання закупiвельних щн.
Переваги збутових кооперативiв порiвняно з шшими посередницькими органiзацiями, значнi оргашзацшш зусилля державних органiв управлiння сшьським господарством, спрямованi на створення таких кооперативiв, 1'х пряма державна фшансова пiдтримка поеднуеться з дуже повшьним становленням каналiв розподiлу на кооперативних засадах. Тривалий час державна фшансова тдтримка надавалась кооперативам, створеним для реалiзацiï продукцiï проблемних галузей, у першу чергу молочарських. Створенням таких кооперативiв не долались монопольнi тенденци. Заготовлене коопертивом молоко збувалось на молокозаводи за щнами, якi не перевищували цiн на молоко, закуплене молокозаводом безпосередньо господарств^ Виникали псевдокооперативи з метою одержання кошив державно1' фiнансовоï пiдтримки.
Життездатними е кооперативи, яю створюються за iнiцiативою защкавлених у 1'х становленнi та розвитку суб'екпв господарювання. Часто функцiонують неформальш об'еднання, якi виконують функцiï збутових кооперативiв. Пошук таких неформальних оргашзацш, здiйснення хх прямоï державноï тдтримки е одним з найприйнятнiших способiв активiзацiï процесiв становлення iнфраструктури ринку на кооперативних засадах.
Висновки. Актуальшсть та практична значимють проблем формування шфраструктури аграрного ринку обумовлюеться функщями, якi така iнфраструктура виконуе. Основними з них е генерування ринкових щн на сшьськогосподарську продукцiю та каналiв ïï дистрибуцiï. В умовах початкових етапiв становлення iнфраструктури очевидними е монопольш тенденцiï окремих закутвельних оргашзацш, що призводить до щнових перекошв, проблем з вибором маркетингових каналiв на альтернативних засадах, стримування закономiрних процесiв трансформацiï особистих селянських господарств, перетворення окремих з них у ринково орiентованi господарства товарного типу. Прискорено розвиваються особливо велию тдприемства холдингового типу, яю володдать достатнiми фiнансовими ресурсами для створення власних каналiв дистрибуцiï. Вiдмiчаеться поляризащя суб'ектiв господарювання за розмiрами, поеднання дуже малих i особливо великих при витюненш найпоширешших у сшьському господарствi бiльшостi краïн фермерських господарств.
Лггература
1. Грецька Н. А. Розбудова та функщонування оптових риншв сiльськогосподарськоï продукцiï в Украïнi / Н. А. Грецька // Економша АПК, 2013. - № 11. - С. 50-55.
319
2. Дзюбенко Т. Г. Розвиток шфраструктури та лопстики зернового ринку Украши/ Т. Г. Дзюбенко // Економка АПК. 2014. - № 9 . - С. 64-68.
3. Франченко Л. О. Оптишзащя канатв просування виробниками зерна на свгговий ринок/ Л. О. Франченко // Економша АПК, 2013. - № 9. - С. 136-141.
Стаття надшшла до редакцИ 21.09.2015
УДК 330.332:631.11
Савщька Н. В., к.е.н., в.о. доцента (E-mail: Sawicka@bigmir.net) ©
Льб1еський институт економти i туризму, м. Лье1е
ОЦ1НКА 1НВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ЛЬВ1ВЩИНИ
В статтi розглядаеться чинники твестицтног привабливостi держави, регюну, галузi, тдприемства. Наведет погляди авторiв на трактування поняття твестицтна привабливкть тдприемства. Уточнено суттсть твестицтног привабливостi тдприемства та водночас обхрунтовано, що гг змютове наповнення набуватиме особливостей для реальних та фтансових iнвесторiв з огляду на вiдмiннi цШ твестування. На пiдставi цього сформульовано визначення твестицтног привабливостi тдприемства з точки зору реальних та фтансових iнвесторiв.
Ключов1 слова: тоземш твестицп, твестицтна привабливють, тдприемство, твестицтна полтика, реальний твестор, фтансовий твестор.
УДК 330.332:631.11
Савицкая Н. В., к.э.н., в.о. доцента
Львовский институт экономики и туризма
ОЦЕНКА ИНВЕСТИЦИОННОЙ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТИ ЛЬВОВЩИНЫ
В статье рассматривается факторы инвестиционной привлекательности государства, региона, отрасли, предприятия. Приведенные взгляды авторов на трактовку понятия инвестиционная привлекательность предприятия. Уточнена сущность инвестиционной привлекательности предприятия и одновременно обосновано, что ее содержательное наполнение приобретать особенностей для реальных и финансовъгх инвесторов с учетом отличные цели инвестирования. На основании этого сформулировано определение инвестиционной привлека-тельности предприятия с точки зрения реальным и финансовъгх инвесторов.
Ключевые слова: иностранные инвестиции, инвестиционная привлекательность, предприятие, инвестиционная политика, реальный инвестор, финансовый инвестор
UDC 330.332:631.11
Savicka N. V.
Lviv institute of economy and tourism
ESTIMATION OF INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF LVIV REGION
In the article the factors of investment attractiveness of the state, region, sector, company. These views of the authors on the interpretation of the concept of investment attractiveness of enterprises. The essence of investment attractiveness and simultaneously proved that its content will become meaningful features for real and financial investors in
© Савщька Н. В., 2015
320
