CC BY
12
1СТОР1Я ТА ТЕОР1Я ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
УДК 351.74.08:378.033 I. О. Личенко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", д-р юрид. наук, професор кафедри цившьного права i процесу
В. I. Ряшко
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", канд. iст. наук, доцент кафедри ютори держави i права
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ, ЛЮБОВ1 ДО Р1ДНО1 ПРИРОДИ У МАЙБУТН1Х ПРАЦ1ВНИК1В ПРАВООХОРОННИХ ОРГАН1В УКРА1НИ
© Личенко I. О., Ряшко В. I., 2015
Розглянуто актуальну проблему формування еколопчнот культури у майбутшх працiвникiв правоохоронних оргашв Укратни як важливого чинника любовi до рщнот природи, малот та великот Батькiвщини, правового захисту навколишнього природного середовища.
Ключовi слова: Батькiвщина, природа, екологiя, правова охорона, патрютизм, правоохоронцi, культура, виховання, екологiчний свггогляд.
И. А. Личенко, В. И. Ряшко
ФОРМИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ, ЛЮБВИ К РОДНОЙ ПРИРОДЕ У БУДУЩИХ РАБОТНИКОВ ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫХ ОРГАНОВ УКРАИНЫ
Рассматривается актуальная проблема формирования экологической культуры у будущих работников правоохранительных органов Украины как важный фактор любви к родной природе, малой и большой Родине, правовой защиты окружающей природной среды.
Ключевые слова: Родина, природа, экология, правовая защита, патриотизм, правоохранительные органы, культура, воспитание, экологическое мировоззрение.
I. O. Lychenko, V. I. Riashko
FORMATION OF ECOLOGICAL CULTURE, LOVE TO NATIVE NATURE IN THE FUTURE WORKERS OF LAW ENFORCEMENT
AGENCIES
Here is considered the actual problem of formation of an ecological culture in the future
law enforcement officers as an important factor of love to native nature, small and big
Motherland, legal protection of legal environment.
Key words: Motherland, nature, ecology, legal protection, patriotism, law enforcement
officers, culture, education, ecological outlook.
Постановка проблеми. Формування еколопчно! культури майбутшх пращвниюв правоохоронних оргашв Укра!ни належить до найбшьш вщповщальних i актуальних завдань, якi постають нинi перед ВНЗ. Це повязано з тим, що вiд рiвня !х професшно! пiдготовки, духовностi, свщомосп, цiнностей i правово! культури та вщповщальносп багато в чому залежатиме охорона навколишнього природного середовища.
Пщкреслимо, що нинi в Украш склалась вкрай загрозлива еколопчна ситуацiя. "Практично йдеться, - зазначае Л. Курняк, - про "зону еколопчного лиха", на яку перетворився донедавна квггучий i благодатний край з оптимальними природними умовами i значним рекреацiйним потенщалом" [1, с. 1].
Загальновизнано, що сьогодш Укра!на перетворилась на одну з еколопчно найбрудшших кра!н европейського простору.
Враховуючи актуальнiсть проблеми, вiтчизнянi правоохоронцi в XXI ст. повинш взяти на себе велику вщповщальнють, суворо дотримуючись законностi, спираючись на нормативно-правовi акти, вести активну боротьбу за захист навколишнього природного середовища.
Стан дослщження. Проблема взаемозв'язку людини i природи було в центрi уваги, починаючи з античностi (Платон, Арiстотель, Гераклгг, Демокрiт, Карр) та iншi мислител^ Вiдомi зарубiжнi i вiтчизнянi педагоги Я. Коменський, I. Песталоцщ, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та iн. формували 1де!, спрямоваш на прищеплення любовi учням до рщно! земль природи. Тема еколопчного виховання учшвсько! молодi у наш час е актуальною у багатьох кра!нах свггу. Так, вiтчизнянi дослщники Я. Полякова i I. Рудковська анатзували li у Великiй Британп та Нiмеччинi. Проблеми формування еколопчно! культури осмислювали й обговорювали багато дослщниюв, серед яких Н. Депенчук, П. Водопянов, М. Голубець, Р. Картнська, Я. Лазаренко, М. Михальченко, А. Мозелов, С. Мороз, А. Нагорна, М. Огняник, М. Тарасенко та ш. Цшнюне ставлення особистосп до природи аналiзували Т. Баранова, М. Васильев, Н.1гнатовська,
A. Кочергш, Ю. Морозов та iн.
Суттевий внесок в дослiдження проблеми зробили В. Барановський, В. Костицький,
B. Матвшчук, В. Осадчий, В. Крисаченко, М. Тарасенко, А. Толстоухова, М. Хилько, Ю. Шемшученко та ш.
У дисертацiйних дослiдженнях розглядали формування еколопчно! культури учшвсько! та студентсько! молодi Л. Курняк, О. Колонькова, I. Рудковська.
Враховуючи актуальнють проблеми, вкажемо на те, що сьогодш фактично бракуе робгг щодо формування еколопчно! свщомосп та культури, а загалом любовi до природи та !! правового захисту в майбутшх пращвниюв правоохоронних органiв Укра!ни.
Автори статп вважають за необхiдне звернути увагу дослщниюв, в першу чергу професорсько-викладацького складу, на актуальнють уае! проблеми.
Мета роботи. Враховуючи актуальнють проблеми, що зумовлюе загрозу iснуванню всього сощуму, акцентувати на необхiдностi формування у студенев i курсантiв ВНЗ - майбутшх правоохоронщв - еколопчно! свщомост i культури, готовностi вести безкомпромюну боротьбу, спрямовану на захист природи i всього навколишнього середовища.
Виклад основних положень. Розвязання сучасних глобальних проблем людства суттево повязане з рiвнем еколопчно! культури та свщомосп. Теоретико-фiлософський аналiз ще! проблеми та и вирiшення спрямовуе науку на осмислення актуальностi "пробудження" людини, тобто вироблення вщповщного ставлення людини до само! себе, до сощуму та до природи.
Сучасш науковi дослщження i соцiальна практика вказують на те, що шдус^альна цивiлiзацiя, створивши могутню технонауку, iдеологiю економоцентризму i невтримного споживацтва, завдала вiдчутних втрат морально-етичним та свггоглядним орiентацiям людства у ставленш до процесу гармошзацп вiдносин природи, людини та суспшьства.
Серйозною проблемою, яка стае все актуальшшою, е подолання вiдчуження людини вщ природи, вироблення етико-екологiчного свггогляду людського буття. У наш час нагальною стае проблема зберегти рщну землю, 11 природу вiд руйшвно! дiяльностi, яка загрожуе нинi юнуванню людства.
Душа рщно! землi хвилювала розум i серце багатьох видатних украшщв. Володимир Даль -автор всесвггньо вiдомого "Тлумачного словника", так iз захопленням писав про свою Впчизну: "Да благословенная Украина... Как сядеш на одинокий курган, да глянеш до конца света, - так бы и кинулся вплавь по этому волнистому морю трав и цветов - и плыл бы упиваясь гулом его пахучим дыханием до самого края света" [2, с. 25].
Цшаво зауважити, що росшський критик В. Г. Белшський так пише про любов Гоголя до свое! рщно! Украши. "Описывает ли он красоту своей родной, своей возлюбленной Малороссии -это сын, ласкающийся к обожаемой матери! Помните ли вы его описание безбрежных степей днепропетровских? Какая широкая, размашистая кисть! Какой разгул чувства! Какая роскошь и простота в этом описании! Черт вас возьми, степи, как вы хороши у Гоголя!..." [3, с. 295, 301].
На формування еколопчного свггогляду i еколопчно! культури великий вплив мае патрютичне виховання. Так, видатний укра!нський педагог В. О. Сухомлинський говорив, що, патрютизм тюно пов язаний в першу чергу з любов ю до Батьювщини та 11 природи. Любов до природи, культури i людей свое! наци - головне в формуванш нацюнально-патрютично! свщомосп.
"Входячи в життя, - писав В. О. Сухомлинський, - дитина з першими вщчуттями, сприйняттями, поняттями, уявленнями, природа стае для не! наочним мiрилом щнностей, джерелом багатств. У цьому факт закладено величезш можливосп становлення гармоншно!, всебiчно розвинено! людини" [4, с. 537].
I далi видатний педагог формулюе важливу для нас концепщю."Ми виховуемо у сво!х вихованщв, - тдкреслюе вiн, - погляд на природу як на природне багатство, що передаеться з поколшня в поколшня, цiннiсть якого ш з якими iншими цiнностями порiвняти й зiставити не можна" [4, с. 547].
У наш час надзвичайно актуальними е глибоко фшософсью думки В. О. Сухомлинського щодо формування високо! еколопчно! культури у молодого поколшня. "Людина доти могутня i непереможна, поки вона вiрна законам природи. Активно впливати на природу, але при цьому залишатися сином И, бути вшцем И творшня i водночас володарем И сил, по-сишвському бережливо ставитися до не! - ось яку позищю нам треба виховувати в учшв в процеш !х взаемодiяння з природою " [5, с. 554].
Всесвiтньо вiдомий митець i письменник О. П. Довженко як патрют Укра!ни вболiвав за долю И народу, прагнув прославити народ i його геро!чну iсторiю i тдняти авторитет Укра!ни на мiжнародному рiвнi. Надзвичайно ласкаво i нiжно вш любив рiдну землю i И природу. "Рша моя -життя мое, - звертаеться Довженко до Дншра, - Чому так тзно прийшов я до твого берега, теплого i чистого? Люблю я воду твою ласкаву, животворящу. I береги тво! чистi i вшх людей, що живуть, трудяться на тво!х берегах. Кланяюся тобi за ласку, за багатство, що дала ти моему серцю. За те, що
дивлячись на тебе, стаю я добрим, людяним i щасливим, що можна любити тебе все життя, рша моя, душа мого народу" [6, с. 363].
Серед численних сощальних значущих проблем, що постають перед нами на порозi третього тисячолптя, головне мiсце зайняла проблема виживання людства й всього живого на Земл^ Людському буттю загрожуе самознищення. "На жаль, е пiдстави говорити, - зазначае С. М. Силко, -що свш розум людина найчастiше спрямовуе на задоволення власних потреб, знищуючи майже повнiстю те довкшля, в якому живе i вiд якого цiлком залежить" [7, с. 43].
"В наших долях, - зазначае А. П. Могильний, - переплелися прадавня духовна культура i проблеми сьогодення. Бо висохли i змшши не тшьки земш рши, а й джерела духовносп, i нiяка замiна масовою, а то й псевдокультурою не компенсуе ще! величезно! втрати. Тiльки повернення до витоюв народного життя, виховання прийдешшх поколiнь у рiчищi шаноби до природи, яке прокладали нашi далекi предки, здатне вiдновити рiвновагу людини та довкiлля. Ось чому актуальною проблемою стае вщродження вже на новому грунт давнього свпосприймання, яке не дозволяло вже тодi - тисячу, двi, три тисячi рокiв тому - перетворювати оазис культури на пустелГ' [8, с. 121].
Глибою фiлософсько-науковi, свiтоглядно-патрiотичнi ще! наших видатних попередникiв та сучасних вчених акцентують на формуваннi еколопчно! культури та еколопчно! вихованосп, особливо молодо
Що собою являе еколопчна культура та еколопчна вихованють?
Еколог!чиа культура - це вщповщальне ставлення до довкшля, формування таких вщносин мiж людьми та !х взаемозв'язку з природою, коли останню будуть берегти i створювати вс умови для !! рацiонального iснування.
Невисокий рiвень екологiчно!' обiзнаностi пов'язаний насамперед з недостатньою шкшьною пiдготовкою, що свщчить про низьку екологiчну свщомють. Якщо людина не любить свою землю, природу, не насолоджуеться !! красою, не вболiвае за !! збереження, вона не може називатись патрютом свое! Вiтчизни. В структурi екологiчно! культури важливе мiсце посщае екологгчиа виховамсть.
На нашу думку, еколопчну вихованiсть слiд визначити як морально-патрютичну якiсть особистостi, яку характеризують таю показники: здатнють усвiдомлювати духовну i матерiальну цiннiсть природи для усього суспшьства взагалi й окремо! особистостi зокрема, потреба в активнш патрiотичнiй дiяльностi щодо боротьби за збереження природного середовища, пропаганду сучасних щей охорони навколишнього природного середовища.
Еколог!чиа виховатсть складаеться з трьох компонента: цшнюного, мотивацшного, пiзнавально-аналiтичного дiяння.
Щитсие ставлеиия до природи слщ розглядати як невiд'емну складову еколопчно! культури особистосп майбутнього правоохоронця.
Мотивацтиий компоиеит у формуванш екологiчно! культури посщае чiльне мiсце. По-перше, якими правовими, духовними, соцiальними, морально-психолопчними мотивами керуеться у сво!й професшнш дiяльностi правоохоронець; по-друге, як вш оцiнюе сучасний стан навколишнього природного середовища, як вш бореться за його захист.
Шзиавальио-аиалтичие дгяиия. У процеш оволодшня знаннями у ВНЗ майбутнш правоохоронець пiзнае процеси i явища об'ективно iснуючого свiту, що спонукае його до лопко-прогностичного аналiзу передусiм актуальностi та глобальносп екологiчно! проблеми, вмiння прогнозувати i робити правильнi висновки.
Важливу роль у формуванш еколопчно! культури посщае екологгчиий свгтогляд. У фшософському розумшш свiтогляд визначаеться як цiнне уявлення про свп i мiсце в ньому людини, про ставлення людини до навколишньо! дшсносп, до само! себе, а також обумовлеш цими уявленнями основш жигтевi позицi! i установки людей, !хнi переконання, щеали, принципи пiзнання i дiяльностi, цшнюш орiентацi!.
Як зазначае Н. В. Немченко, еколопчний свггогляд - це особистiсне утворення, що формусться пiд впливом еколопчних проблем сучасностi й розкривае перед людиною можливi шляхи ïx виршення на основi гармонiзацiï взаемодiï людини i природи [9, с.1].
Аналiзуючи роль i мiсце навчально-виховного процесу в формуванш екологiчноï свiдомостi та екологiчноï культури майбутнix правооxоронцiв, варто пщкреслити: по-перше, основним напрямом еколопчного виховання е знання, що дае можливють реальшше усвiдомлювати духовну i матерiальну цiннiсть природи для усього суспшьства взагалi i для свого "Я" зокрема; по-друге, в процес навчання майбутнш правоохоронець засвоюе ключовi поняття, закони, принципи, методику правоохоронно1' дiяльностi, спрямованi на охорону навколишнього природного середовища; по-трете, рiвень набуття практичних знань, умiнь i навичок дае можливють майбутньому правоохоронцю реально ощнювати негативний вплив тих пщприемств, органiзацiй, установ, дiяльнiсть яких е небезпечною для довкiлля; по-четверте, у свош професiйнiй дiяльностi майбутнiй правоохоронець повинен не тшьки адекватно ощнювати негативний вплив господарсько-екологiчноï дiяльностi на природу, але й проявляти активнють, принциповiсть, мужнiсть, морально-психолопчну готовнiсть, захищаючи природу; по-п 'яте, сучасний правоохоронець повинен бути активним пропагандистом передових щей охорони навколишнього природного середовища, вносити сво1' пропозицп щодо удосконалення сучасного законодавства.
У наш час в курсантсько-студентському середовищi можна умовно видiлити такi рiвнi ставлення до природи: високий, середшй, низький.
Високий р1вень щннюного ставлення до природи передбачае: достатню обiзнанiсть майбутнix правооxоронцiв з екологiчними проблемами, готовнють в майбутнiй професiйнiй дiяльностi, суворо дотримуючись нормативно-правових актiв, спрямованих на кримiнально-правову охорону навколишнього природного середовища, вести активну боротьбу з адмшютративними проступками та кримшальними правопорушеннями.
Середшй ргвень: фрагментарнi знання з еколопчних проблем, недостатньо високий рiвень самоусвщомлення загрози екологiчноï небезпеки, проявляють готовнiсть в професiйнiй дiяльностi вести боротьбу, спрямовану на кримшально-правову охорону навколишнього природного середовища.
Низький ргвень: недостатнш рiвень знань з екологiчниx проблем, мотиви еколопчно1' дiяльностi проблематичнi, боротьбу з еколопчними правопорушеннями вважають необхщною, але на перше мiсце ставлять завдання, не пов'язаш з охороною навколишнього природного середовища, спрямованi на захист природи, а значить, захист життя i здоров'я громадян i особливо майбутшх поколшь.
У цьому аспект слiд вивчати i творчо застосовувати досвщ передових краш. Так, наприклад, досвiд виховання молодого поколшня у Великш Британiï е повчальним i для нас. Британських школярiв виховують в дусi пошани до природи, свое1' краши, свого народу, який шклувався про неповторний англшський пейзаж, плекае своерiдну культуру природокористування, збертае i намагаеться примножити природш багатства [10, с. 7].
Ниш серед серйозних порушень еколопчно1' рiвноваги iнтенсивна вирубка лiсiв, особливо в захщних областях Украши. Практично держава не контролюе цей кримшальний бiзнес, на якому наживаються рiзнi дшки, вiдкрито i нахабно грабуючи народ. У цш ситуацiï потрiбно, щоб активну громадянську, державницьку i патрютичну позицiю проявили правооxороннi органи. Вони, на наш погляд, першi мали б бити на сполох, шформувати державно-урядовi iнстанцiï i громадськiсть про цей злочин. На жаль, ми е пасивними спостертачами ще1' еколопчно1' злочинностi, наслiдками яко1' е економiчна катастрофа на Закарпаттi восени 1998 р. i навесш 2001 р., яка завдала численних духовних i матерiальниx збиткiв населенню i розвитку народного господарства цього своерщного i ушкального в усix аспектах краю.
Аналiз кримiнально-правового законодавства рiзниx краш, який наводить В. Барановський, дае пщстави стверджувати, що Украïнi потрiбнi докорiннi змiни в сучасному законодавсга, а також в активнiй цшеспрямованш дiяльностi держави, правоохоронних органiв i громадськосп. "Потрiбно зробити так, - пщкреслюе В. Барановський, - щоб нове кримшальне законодавство зробило
невипдним забруднювати обекти природи, знищувати тваринний i рослинний свгг з допомогою великих кримiнальних штрафiв" [11, с. 69].
Аналiзуючи цю складну i актуальну проблему, вкажемо на те, що значна вщповщальнють за еколопчну безпеку держави лягае на плечi мшщи.
Згiдно i3 Законом Украши "Про мшщда" природоохоронна функцiя е одшею 3i складових обов'язкiв мшцп, яку вона повинна виконувати на тому ж рiвнi, що й обов'язки, пов'язаш з охороною громадського порядку.
Реалiзуючи адмшютративний нагляд, мiлiцiя забезпечуе дотримання природоохоронного законодавства з боку юридичних та фiзичних осiб. Адмiнiстративний нагляд у сферi екологiï здiйснюе мiлiцiя в рiзноманiтних органiзацiйно-правових формах як самостшно, так i спiльно з шшими правоохоронними та природоохоронними органами.
Серед причин i умов порушень природоохоронного законодавства Я. Лазаренко називае "недосконалють природоохоронного законодавства, низький рiвень екологiчноï свiдомостi та еколого-правовоï культури населення". Автор статтi вказуе також i на недостатнш еколого-професiйний рiвень працiвникiв мiлiцiï з реалiзацiï природоохоронноï функцiï [12, с. 38].
Так, запобтаючи екологiчним правопорушенням чи припиняючи 1'х, оперативнi працiвники, керуючись адмшютративно-правовими нормами, з'ясовують обставини та встановлюють факти забруднення довкiлля; характер i розмiр шкоди, заподiяноï природним ресурсам; причини та умови порушення правил охорони навколишнього природного середовища.
У цьому аспект важливо вказати на недосконалють сучасного законодавства, суперечнють деяких нормативно-правових акпв.
Так, у вiдомчих (МВС) та мiжвiдомчих нормативних актах, вказуе Я. Лазаренко, не "розкрито змют таких основних ïï природоохоронних форм дiяльностi, як контроль, нагляд та сприяння шшим природоохоронним органам. Здшснення вказаних повноважень у цiй галузi суспiльних вiдносин потребуе 1'х чггкого закрiплення i тлумачення у законодавства Адже неналежне уявлення про те, що розумiеться пiд такими поняттями, як контроль, нагляд та сприяння (а саме вони постшно вживаються в нормативних актах МВС, котрi регламентують природоохоронну дiяльнiсть мiлiцiï), на практищ призводить до порушення законодавства самими пращвниками мiлiцiï" [12, с. 38].
Отже, правовий статус пращвниюв мшци як суб'екпв суспiльних вщносин у галузi охорони природи чггко не визначений.
Згiдно зi ст.2 Закону Украши "Про мiлiцiю", ^м функцiй контролю нагляду в галузi охорони природи, на неï покладено обов'язок здшснювання сприяння природоохоронним органам у вжитп заходiв з охорони i захисту вщ забруднення природних об'екпв, з подолання браконьерства i порушень правил полювання та рибальства. Цей обов'язок зафшсований майже у кожному вщомчому природоохоронному актi, але змют його в жодному з них не розкрито [12, с. 39].
Добре зрозумшо, що недосконалють сучасно! нормативно-правово! бази, недолши в органiзацiйно-керiвнiй сферi всiх ланок у правоохороннш системi, недостатньо висока культура деяких правоохоронщв стають серйозним гальмом у виршенш проблем держави.
Творчо застосовуючи досвщ найрозвиненiших краïн свггу та ïх правоохоронних органiв, у ВНЗ Украши слад проводити активну роботу щодо формування у майбутшх правоохоронщв патрютизму i глибокоï любовi до рiдноï природи, берегти ïï i вести безкомпромюну боротьбу з ïï ворогами - рiзними злочинними угрупованнями, яю заради особистого збагачення знищують лiси -красу природи, спричиняють своïми дiями забруднення озер i рш, всього рослинного i тваринного свггу.
У цьому аспект треба вказати на те, що практичш працiвники ОВС, керуючись нормативно-правовими актами, адмiнiстративно-правовими нормами, повинш робити все можливе, щоб оперативно припиняти еколопчш правопорушення, з'ясовувати обставини та встановлювати факти забруднення довкшля, характер i розмГр шкоди, заподiяноï природним ресурсам; причини та умови порушення права охорони навколишнього середовища.
Любити Батьювщину, берегти ïï природу у свош службовш дiяльностi - це означае вести активну боротьбу зi злочинною дiяльнiстю, що спрямована на хижацьке нищення лiсiв, забруднення рiчок i озер, боротьбу за чистоту довкшля, примноження багатств природи як важливого чинника формування патрютизму i високо1' екологiчноï культури.
Висновок. У нащональнш доктринi розвитку освiти Украши та Державнш нацiональнiй програмi "Освгга" серед прiоритетiв державно1' полiтики провщним е виховання у майбутнix фаxiвцiв нацiонально-патрiотичноï свiдомостi, готовностi захищати ïï нащональш iнтереси та цiнностi, серед яких чшьне мiсце займае формування екологiчноï свiдомостi та культури.
Формування екологiчноï свiдомостi та екологiчноï культури у майбутшх правоохоронщв Украïни е одним з актуальних завдань. Це пов'язано, по-перше, iз загрозливою еколопчною ситуащею нинi як в Украш, так i в усьому свт; по-друге, ВНЗ Украïни, що готують фаxiвцiв-юристiв, володiють значним науково-теоретичним i методичним потенщалом, який творчо i ращонально слiд використовувати в навчально-виховному процесс спрямованому на формування у майбутшх правоохоронщв любовi до природи своеï малоï i вели^' Батькiвщини; по-трете, в процесi навчання слщ активнiше використовувати передовий досвщ навчальних закладiв зарубiжниx краïн, чинне законодавство, службово-професшну дiяльнiсть полiцiï щодо охорони навколишнього природного середовища; по-четверте, формування у майбутшх правоохоронщв пошани до природи своеï краши, народу тюно пов'язане з щннюним ставленням щодо вщповщальносп за еколопчну безпеку держави, готовнютю вести безкомпромiсну боротьбу з ïï ворогами - рiзними злочинними угрупованнями, спрямованими на кримшально-правову охорону навколишнього природного середовища; по-п 'яте, щннюне ставлення майбутшх пращвниюв правоохоронних оргашв вимагае досконалого знання чинного природоохоронного законодавства, творчого його аналiзу та внесення змш у нормативно-правовi акти як важливого чинника любовi й захисту рiдноï природи i своеï Батькiвщини.
1. Курняк Л. М. Формування еколог1чног культури студентськог молод1 в умовах системних трансформаций в сучастй УкраЫ: автореф. дис. канд. фшософ. наук. спец: 09.00.09. / Л. М. Курняк. - К.: 1н-т вищог освти АкадемИ' педагог1чних наук, 2007. - 19 с. 2. Кудрявцев Л. Словесш дал1 невтомного Даля / Л. Кудрявцев // 1менем Закону, 2007. - № 2. - С.25-26. 3. Белинський В. Г. Полное собрание сочинений. [В 13-ти т] Ред. коллегия: Н. Ф. Бельченков (глав. ред.) и др.] В. Г. Белинський. - М. : Акад. наук СССР, 1959. - Т.1. - 826 с. 4. Сухомлинський В. О. Школа i природа. Вибрам твори. В 5-ти т. Статт1 / В. О. Сухомлинський. - К. : Рад. школа, 1977. - Т. 5. - С. 536 - 546. 5. Сухомлинський В. О. Природа, праця, свiтогляд. Вибрат твори. В 5-ти т. Статтi / В. О. Сухомлинський. - К. : Рад. школа, 1977. - Т.5. - С. 551-562. 6. Марьянов А. М. Довженко (Жизнь замечальных людей) / А. М. Мар'янов. - М.: Молодая гвардия, 1968. - 384 с. 7. Силко С. М. 1дея едностi людини i природи як основа екологiчного виховання школярiв / С. М. Силко // Педагогжа i nсихологiя. - 2009. - № 9. - С. 42-46. 8. Могильний А. П. Культура i особистiсть: [монографiя] / А. П. Могильний. - К. : Вища шк., 2002. - 303 с. 9. Немченко Н. В. Формування екологiчного свiтогляду старшокласниюв лщею медико-бiологiчного профшю: автореф. дис. ... канд. педагог. наук спец: 13.00.07. - " Теорiя та методика виховання ", 1нститут проблем виховання АПН Украгни / Н. В. Немченко. - К., 2007. - 20 с. 10. Полякова Я. В. Теорiя i практика екологiчного виховання учшвськог молодi у ВеликШ БританИ' (етноnедагогiчний аспект): автореф. дис. ... канд. педагог. наук спец: 13,00,07, "Теорiя i методика виховання". -Схiдноукраïнський нацюнальний утверситет iменi Володимира Даля / Я. В. Полякова. - Луганськ, 2005. - 20 с. 11. Барановський В. Ф. ТенденцИ'реформування системи кримтально-правовог охорони навколишнього природного середовища в крагнах свту / В. Ф. Барановський // Юридична наука. -2015. - № 8. - С. 68-78. 12. Лазаренко Я. ОргатзацШно-правова дiяльнiсть мтцп iз заnобiгання порушенням природоохоронного законодавства / Я. Лазаренко // Право Украгни. - 2008. - № 2. -С. 36-39.
