Научная статья на тему 'Форми професійної підготовки студентів-екологів у вищих навчальних закладах'

Форми професійної підготовки студентів-екологів у вищих навчальних закладах Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
94
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Сергій Рудишин

Досліджується проблема розробки та використання таких форм підготовки студентів-екологів, як самостійна та науково-дослідницька робота, що забезпечує розвиток їх професійно важливих якостей у майбутній роботі.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Форми професійної підготовки студентів-екологів у вищих навчальних закладах»

Сергiй РУДИШИН

ФОРМИ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В-ЕКОЛОГ1В У ВИЩИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Дослгджуеться проблема розробки та використання таких форм пгдготовки студент1в-еколог1в, як самостшна та науково-досл1днщька робота, що забезпечуе розвиток 1х професшно важливих якостей у майбутнш роботI.

Ефективнють професшно! тдготовки у ВНЗ визначасться не тшьки методами викладання-учшня, а й формами його оргашзацп. 1нтенсивна навчальна дiяльнiсть студенев можлива тiльки за умови визначення i використання вiдповiдних форм оргашзацп дидактичного процесу. В оргашзацшних формах визначають такi групи: способи навчання; системи навчання; форми (види) навчально! дiяльностi суб'екта навчання; форми оргашзацп навчально! роботи групи [9, 99].

Найбшьш придатним способом оптимiзацi! навчально! дiяльностi студентiв у технолопях навчання природничих дисциплiн е шдивщуально-груповий спосiб, якiй дозволяе в умовах масового навчання реалiзувати iндивiдуальний шдхщ до кожного студента.

Серед юнуючих систем навчання дуже перспективною для штенсифшацп навчально! дiяльностi студентiв М. I. Лазарев вважае систему розвивального навчання [4, 28], основи яко! започатковаш Л. С. Виготським, Л. В. Занковим, В. В. Давидовим, В. М. Дружиншим та ш. Сутнють ще! системи — навчання на найбшьш високому для суб'екта навчання рiвнi складносп. Саме за таких умов створюеться можливiсть реалiзацi!' розвитку професiйно важливих якостей студенив-еколопв.

Серед форм навчально! дiяльностi студенев для технологiй навчання дисциплiн бюлопчного циклу треба використовувати iндивiдуальну та колективну. 1х дiалектичне поеднання може забезпечити як розвиток шдивщуальних когштивних структур дiяльностi, так i вироблення вмшня працювати в творчому колектив^ що характерно для майбутньо! професшно! дiяльностi еколога.

Разом iз традицшними формами органiзацi! навчально! роботи у вищш школi — лекцiями, семшарами, практичними та лабораторними заняттями — у зв'язку з розробкою шновацшних технологiй останнiм часом впроваджуються таю форми оргашзацп активно! та штенсивно! роботи студенев, як дiловi ^ри, проблемнi лекцi!, моделювання проблемних ви-робничих ситуацiй, дискусi!, дипломне проектування тощо [4; 7; 12; 14]. Здшснюються активнi пошуки нових педагопчних форм професiйно! пiдготовки майбутнього спещалюта, якi зорiентованi на формування особистосп, розвитку його творчостi й самостшносп. Мова йде про особистiсно зорiентований розвиток майбутнього еколога, формування його як творця, здатного не лише самостшно здобувати знання, а й реалiзувати !х вiдповiдно до практичних вимог сьогодення [11].

Ми дослщжуемо проблему розробки та використання таких форм тдготовки студенев, як самостшна та науково-дослщницька робота, що забезпечуе розвиток !х професшно важливих якостей у майбутнш професшнш дiяльностi (шщативи, самостiйностi, креативностi). Творчий характер мислення майбутнього еколога забезпечить здатнють переносити одержат знання у новi ситуаци, бачити аналогiю у вiддалених явищах, з готовнiстю видавати необхiдну шформащю в потрiбну мить, а також оцшювати явища та вибрати одну з альтернатив.

Значущють професiйно! тдготовки спещалюив вищо! квалiфiкацi! в умовах сучасного iнформацiйного простору пiдвищуеться. Домшуючим е формування здатностi особистостi до самостшного здобування знань. Процес навчання доцшьно органiзувати так, щоб самостшна робота студенев стала органiчною складовою всiх його компонентiв.

Навчальний процес студента ВНЗ передбачае аудиторне вивчення дисциплш спещальносп пiд керiвництвом викладачiв та самостiйне опрацювання матерiалу в лабораторiях, iнформацiйних центрах — бiблiотеках, комп'ютерних залах тощо. В «Положенш про органiзацiю навчального процесу у ВНЗ» самостшна робота трактуеться як основний зашб оволодшня програмним матерiалом у час, вiльний вiд обов'язкових аудиторних занять [10].

Самостiйна робота студента (СРС) — це форма навчання, при котрш студент самостшно засвоюе необхщш знання, оволодiваe вмiннями i навичками, навчасться працювати й мислити планомiрно i систематично, виконуе навчальнi завдання рiзних рiвнiв складностi, формуе свш стиль розумово! дiяльностi. Вiдмiннiсть И вiд iнших форм навчання в тому, що вона передбачае здатнють студента самому органiзувати свою дiяльнiсть вiдповiдно до поставлених завдань. Велике значення мае створення в навчальному закладi обстановки, що сприяе виникненню у студента потреби в самостшному пошуковi знань. Одним iз важливих теоретичних i практичних питань СРС е те, якою мiрою навчальш програми як об'ективний фактор управлшня процесом навчання сприяють розвитку самостшносп студентiв, !х потреби в самостшнш роботi i прагнення до вдосконалення и прийомiв.

Роль самостiйних занять значна не тiльки тому, що в межах аудиторних занять неможливо дати ( засво!ти) масу знань, що постшно збiльшуються та змшюються. 1снують й iншi причини [6, 126-127]. По-перше, будь-яка робота включае елемент самостiйностi в тому розумшш, що засвоюе людина навчальний матерiал завжди сама (iндивiдуально). По-друге, лише самостшна робота, обробка матерiалу дае знання й переконання, хоча початок тут може бути покладено шшими видами занять. По-трете, самостшна робота е основою майбутньо! самоосвгги спещалюта, формуе вщповщну мотивацiю i навички самоосвiти.

Викладачу потрiбно враховувати щ моменти i сприяти самостiйному становленню студента як спецiалiста, не нав'язувати йому тшьки свiй погляд на проблему, а разом iз студентом розiбратися в iнших пiдходах, яю десь «вщкопав» студент, порiвняти !х та надати можливiсть студентовi самостшно зробити вибiр. Викладач ВНЗ повинен чггко усвiдомлювати, що не тшьки вш е джерелом науково! шформацп для студентiв; його завдання полягае у шдтримщ самостiйних дiй студента в процес його професшно! тдготовки. При оргашзаци самостшно! роботи важливо побудувати взаемини мiж викладачем i студентом як рiвноправними суб'ектами навчально! дiяльностi. Допомога i контроль викладача не мають пригнiчувати iнiцiативу студента, а привчати його до самостшного виршування питань оргашзаци, планування, контролю за своею навчальною дiяльнiстю, виховуючи самостiйнiсть як особистiсну рису характеру [3, 365].

У нормативних документах вщсутнш чггкий подiл загального обсягу годин на аудиторш i самостшш. В реальних умовах, при складанш робочих навчальних планiв, вiдправними точками при формуванш характеру подiлу е традицп закладу освiти, рiвень постановки викладання пе! чи шшо! дисциплши i, в багатьох випадках, наявнють науково! школи та позицiя авторитетних педагопв-науковщв, якi !х очолюють. Проте законодавчо передбачена мшмальна частка (1/3 загального обсягу на стацюнарному вщдшенш i 2/3 — на заочному) навчального часу на самостшне позааудиторне вивчення програмного матерiалу студентом. В зарубiжних ВНЗ ця частка значно вища (за планом Трампа на СРС выводиться 90% навчального часу).

Органiзацiя аудиторное' роботи детально розроблена i включае в себе лекцп, семiнари, практичнi заняття, «круглi столи», лабораторнi роботи. Оргашзащя СНС з огляду И специфши, змiсту i рiзних видiв методично ще недостатньо розроблена. Для здшснення самостiйноl пiзнавальноl дiяльностi необхщною умовою е наявнiсть у студенев мотивац^, яка звернена до шзнавально! самостiйностi. Цiлком очевидно, що у першокурсника (вчорашнього школяра) така мотиващя не може бути достатньою мiрою сформована.

Питанню розробки методики оргашзацп СРС, пiдвищенню !х ефективностi, розробщ окремих рацiональних форм присвяченi науковi працi С. П. Архипово!, I. М. Бендери, В. Г. Логвиненко, М. I. Томчука, А. Цини, I. А. Шайдур та ш. [1; 13; 14].

Як не парадоксально звучить, але СРС повинна розпочинатися уже на лекщях, передбачаючи вмшня студенев правильно слухати i конспектувати И змiст. Передусiм необхщно не пасивно, а творчо сприймати матерiал, аналiзувати його, записувати не все почуте, а лише найбшьш суттевi положення. На лекцiю, як правило, виноситься лише значуший, стрижневий матерiал, основнi iдеl, поняття, закони, причини так, щоб деякi фрагменти зазначалися як запитання для самостшного мислення i роботи.

Наступною, бшьш високою, формою СРС е тдготовка до семшарських, практичних занять. Вщсутшсть навичок призводить до того, що деяю студенти, навiть витративши багато

часу, часто не здатш до активно! участ на цих заняттях. Головнi труднощi — вщшукування правильно! вiдповiдi на поставленi запитання, пошук чiткоï систематизацп наукового матерiалy. В процесi пiдготовки до практичного заняття студентам психологи рекомендують: а) спочатку уважно прочитати й обдумати вщповщш роздши пiдрyчника, навчального пошбника, конспекту лекцiï тощо; б) опрацювати план майбутнього семiнарського, практичного заняття; в) приступити до конспектування першоджерел [13, 106-107].

Надмiрна абсолютизацiя лекцiйноï форми призводить до затеоретизованостi навчання. Бшьшють стyдентiв не набувають практики застосування теоретичних положень у фаховш дiяльностi i, як наслiдок, не прагнуть виробити у себе професшно орiентованi вмшня. Одним iз шляхiв подолання цих негативних явищ е продуктивна органiзацiя СРС пiд час написання реферата, виконання системи розрахyнково-графiчних та курсових робiт, якi спрямоваш на yсвiдомлення ролi теоретичних положень в практичнш дiяльностi, набуття фахового еколопчного досвiдy.

Шляхiв активiзацiï СРС, тдвищення ïï ефективностi та дiевостi е багато, але ï^ yd об'еднують в такi генеральнi напрями: 1) вироблення чiткоï алгоритмiчноï методики тд вiдповiдний контингент стyдентiв (природничий, iнженерний, гyманiтарний, економiчний тощо профшь); 2) програмування (проектування) вiдповiдно до методики чггко1' органiзацiï ïï реалiзацiï. 3) забезпечення пiзнавального процесу необхщними методичними матерiалами, лiтератyрою, технiчними засобами. Проте результативнють вказаних напрямiв на вшх етапах СРС забезпечуеться позитивною мотиващею та iнтересом в ушх ï^ проявах: соцiальних, психологiчних, економiчних, фiзiологiчних тощо.

СРС е важливим для особистюно зорiентованого навчання видом дiяльностi, що можна розглядати як розширений життевий простiр, в якому молода людина отримуе можливiсть самотзнання, самоосвiти, самореалiзацiï. Аудиторна i позааудиторна самостшна робота дозволяе студенту повною мiрою реалiзyвати можливостi органiзатора власноï дiяльностi, виробити базовi вмiння майбутнього професюнала: навчаючi, виховнi, дiагностичнi, комушкативш, органiзацiйнi, цiльовi, проективнi.

Резyльтативностi СРС заважають переважно двi групи причин, як iснyють у дiяльностi ВНЗ: 1) ri, що залежать вщ студента: брак працелюбностi, волi, наполегливосп, загальноï пiдготовленостi, здiбностей, вiдсyтнiсть умшня самостiйно працювати тощо; 2) ri, що залежать вiд викладача, методичноï роботи кафедр i деканатiв; вони передyсiм пов'язанi з органiзацiею навчального процесу у ВНЗ, вщсутнютю необхщних навчальних посiбникiв з диференцiйованими завданнями, матерiально-побyтових умов тощо.

Структуру дiяльностi сучасного ВНЗ можна визначити як триедину систему, що функцюнуе за принципами едностг, настyпностi, комплiментарностi, взаемодоповнюваностг, адитивностi, ефективностi.

Розглянемо ще одну найважлившу форму навчального процесу — науково-дослщну роботу стyдентiв (НДРС). Ця робота сприяе поглибленню знань i майстерносп стyдентiв у вибраних напрямках професiйноï дiяльностi, а також розвитковi навичок самостiйних творчих пошyкiв у рiзних галузях наукового знання. 1шщатива, самостiйнiсть креативнiсть мислення проявляються в пошуковш роботi найповнiше, тому ïï визнано обов'язковою складовою навчально-виховного процесу вищоï школи) [5, 8]. Проте нами виявлено низький рiвень розробки проблеми щодо специфши органiзацiï та проведення НДРС з питань бюлогп екосистем, охорони довкшля та збалансованого природокористування.

0. Л. Петришин на матерiалах yнiверситетiв США обговорюе аспекти НДРС з проблем охорони навколишнього середовища [8]. У практищ застосовуються два основнi види НДРС:

1. НДРС, яка передбачена ддачими навчальними планами. Для цього виду НДРС вщносять написання рефератiв, курсових робгг, що виконуються упродовж всього навчання, а також дипломш роботи останнього етапу навчання. ïх виконання неможливе без проведення будь-яких, навггь найпростших дослiджень.

2. НДРС понад вимоги навчального плану. Ця форма роботи найбшьш ефективна для розвитку дослщницьких i наукових здiбностей стyдентiв. Наyковi лабораторiï й гуртки, стyдентськi наyковi товариства i конференцiï, олiмпiади рiзного рiвня, зyстрiчi з вiдомими

науковцями тощо дозволяють студентовi почати повноцiнну наукову роботу, знайти однодумщв, з якими можна порадитися, подшитися результатами сво1'х дослiджень.

Таким чином, науково-дослщною роботою практично займаються Bei студенти ВНЗ. Ми вважаемо, що доцiльно проводити студентськi науковi семiнари, якi дозволяють навчити студенев викладати i захищати власнi думки, а також контролювати етапнiсть проведення дослав. Семiнари можна проводити у виглядi заслуховування огляду лiтератури або реферата за темою дослщження, обговорення методик проведення експерименту, звггування студенев про виконану науково-дослiдну роботу.

НДРС е оргашчною ланкою у œ^^i навчальних та позанавчальних занять. У Вшницькому соцiально-економiчному iнститутi (ВСЕ1) ушверситету «Украша» навчальними планами пiдготовки еколопв за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем бакалавр передбачено вивчення двох спецкуршв «Основи науково! дiяльностi» i «Теорiя та практика експерименту» (цикл дисциплш за самостшним вибором ВНЗ) i нормативно! дисциплши «Методологiя та органiзацiя наукових дослщжень» (при пiдготовцi магiстрiв).

Плiдно працюе науковий студентський гурток «Екологiя ХХ1 столiття». Зокрема, пiд час операцн «Чисте повiтря» студенти дослiджують вплив автомобшьного транспорту на якiсть повпря, на здоров'я людей, вивчають динамшу викидiв забруднювальних речовин з вщпрацьованими газами автомобiльних двигунiв в повггряний басейн Вiнницi.

Студенти-екологи ВСЕ1 ушверситету «Украша» обговорю.ть з науково! точки зору проблеми i перспективи використання генетично модифшованих органiзмiв (ГМО). Принципова полемша навколо ГМО корисна, оскшьки примушуе генних iнженерiв постiйно полшшувати конструкци, посилювати контроль за наслщками i, отже, працюе на користь стратеги виживання людства в умовах с^мкого росту населення i виснаження бюресуршв, примушуе споживачiв слiдкувати за маркування ГМ-продукта.

Крiм наукового еколопчного гуртка, функцiонують проблемнi студентськи науковi групи «Юнiор», «Ехо», «Монiторинг», «Аква», «Екоiнфор», рiзнi за напрямками дослщницьких робiт. Усi дослiдницькi пошуки студенти розмщують на екологiчному сайтi greenkit.net, готують шформацшш матерiали про еколопчш проблеми та можливi шляхи !х вирiшення у виглядi листiвок, буклета тощо. Значна частина дослщницького матерiалу входить до експериментально! частини дипломних робгг.

Ми подiляемо точку зору Н. Б. Грейди [2, 159], що навчальний навчальний процес у ВУЗi треба спрямовувати як на формування професшних штереив майбутшх еколопв, так i на розвиток у них навичок науково-дослщно! дiяльностi, розглядаючи ïï в неподiльнiй едностi з шшими компонентами сучасноï педагогiчноï технологи: 1) тзнавальним — розширення наукових знань про навколишне природне середовище, формування вмiнь i навичок його тзнання i збереження; 2) виховним — формування наукового, бюеколопчно орiентованого свiтогляду, екологiчноï культури з притаманним ш чинниками; 3) розвиваючим — розвиток iндивiдуальних професiйних здiбностей, навичок дослщницько1' роботи: експериментування, винахiдництво тощо.

Л1ТЕРАТУРА

1. Архипова С. П., Майборода Г. Я. Педагопчш умови оргашзацп самостшно1 роботи студенпв // Оргашзащя самост1йно1 роботи студент1в / За ред. В. М. Король та ш. — Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003. — С. 45-64.

2. Грейда Н. Б. Формування еколопчно1 культури студент1в природничо-географ1чного факультету вузу: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — Луцьк,1997. — 200 с.

3. Кушшр В. А. Теоретико-методолопчш основи системного анал1зу педагопчного процесу вищо1 школи: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.04. — Юровоград, 2001. — 481 с.

4. Лазарев М. I. Теоретичш i методичш засади моделювання зм1сту загально1нженерних дисципл1н для технолог1й навчання студенпв: Дис. . д-ра пед. наук: 13.00.04. — Харшв, 2004. — 497 с.

5. Микитюк О. М. Теор1я i практика оргашзацп науково-досл1дно1 роботи у вищих закладах осв1ти в Укра1н1 у XIX ст.: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01. — Харшв, 2003. — 405 с.

6. Навчальний процес у вищш педагопчнш школ1: Навч. поабник. — К.: НПУ 1м. М. П. Драго-манова, 2001. — 337 с.

7. Некос В. Ю., Некос А. Н. Основи формування нацюнально1 технологи вищо1 еколопчно! осв1ти в Украш1 // Вища осв1та Украши. — 2006. — № 1. — С. 32-36.

8. Петришин О. Л. Науково-дослщна робота студенпв з проблем охорони навколишнього середовища (на матер1алах ушверситепв США) // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у шдготовщ фах1вщв: методолопя, теор1я, досвщ проблеми: Зб. наук. праць — Вип. 5. — Вшниця-Кшв: ДОВ «Вшниця», 2004. — С. 577-581.

9. Подласый И. П. Педагогика: Новый курс. Кн. 1. Общие основы. Процесс обучения. — М.: ВЛАДОС, 2001. — 576 с.

10. Положення про оргашзацш навчального процесу у вищих навчальних закладах: Наказ МОУ № 161 в1д 2 червня 1993 р. // Вища освгга Украши: Нормативно-правове регулювання. — К., 2003. — С. 413-431.

11. Рудишин С. Д. Особиспсно зор1ентоване навчання еколопв в процеа вивчення дисциплш бюлопчного спрямування // Еколопя: наука, освгга, природоохоронна д1яльшсть: Матер1али М1жнар. наук.-практ. конференций — К.: Науковий св1т, 2007. — С. 114-115.

12. Рудишин С. Д. Професшна тдготовка студенпв-еколопв як педагопчна проблема вищо! школи // Педагопка i психолопя. — 2007. — № 1. — С. 55-63.

13. Томчук М. I. Психолопя вищо! школи: Навч. поабник. — К., 2005. — 112 с.

14. Шайдур I. А. Оргашзащя самостшно1 роботи студенпв педагопчних ушверситепв на основ1 1ндив1дуально ор1ентованого тдходу: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Полтава, 2003. — 242 с.

Володимир ЧАЙКА

САМОСТ1ЙНА ТА 1НДИВ1ДУАЛЬНА РОБОТА I САМООСВ1ТНЯ Д1ЯЛЬН1СТЬ СТУДЕНТ1В В УМОВАХ КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНОÏ СИСТЕМИ ОРГАШЗАЦИ НАВЧАННЯ У ВИЩ1Й ПЕДАГОГ1ЧН1Й ШКОЛ1

У cmammi визначено суть, особливостi й умови органгзацИ' самоосвтньог дiяльностi, самосттно'1 та iндивiдyальноï роботи cmydeHmie в умовах кредитно-трансферно'1 системи оргашзаци навчання у вищш педагогiчнiй школi. На основi аналiзy емтричного досвiдy пiдготовки педагогiв з 'ясовано причини, як перешкоджають становленню сyб'eктностi викладачiв i стyдентiв. Визначено основнi напрямки побудови навчання на основi самостшно'1, iндивiдyальноï роботи та самоосвтньог дiяльностi в процеа аудиторних занять i в позааудиторний час.

У робой вищо1' педагопчно1' школи на сучасному етат реалiзацiï щей Болонсько1' угоди домшуе орiентацiя на процеси штенсивно1' шформатизаци, мобшзаци потенщалу системи самооргашзаци навчання, яю забезпечують формування в майбутшх учителГв цшсного досвщу педагогiчноï дГяльносп, самореалiзацiï професiйних якостей. Це вимагае перегляду традицшних уявлень про розвиток особистосп педагога, реалiзацiï випереджувальних технологш його професiйноï тдготовки. Усвiдомлення суп i закономiрностей самостiйноï пiзнавальноï дГяльносп, оволодшня високим рiвнем ïï оргашзаци — це один ¡з шляхГв удосконалення педагогiчного процесу i розвитку особистосп.

Аналiзyючи навчальний процес у педагопчних ВНЗ, необхiдно вiдзначити, що питанням оргашзаци самостiйноï роботи студенев не придiляеться належна увага, незважаючи на те, що ця робота приховуе в собГ велим можливосп не тшьки для вдосконалення системи тдготовки майбyтнiх вчителiв, а й для розвитку ï^ педагогiчноï компетентносп шсля закiнчення навчання у вищш школГ.

В умовах кредитно-трансферноï технологи навчання змшюються фyнкцiï викладача в оргашзаци навчальноï дГяльносп студентГв. Основним завданням е управлшня самостшною роботою студентГв i реалГзащя таких функцш, як формування спонукальних мотивГв учшня, постановка цшей i завдань навчальноï дГяльносп, ïï оргашзащя, контроль за результатами процесу навчання. Кредитно-трансферна система ставить перед викладачем новГ вимоги: вш повинен реалГзовувати фyнкцiï консультанта i менеджера, володпи шформацшно-освпшм середовищем, вмпи викладати навчальний матерГал так, щоби забезпечити ефективну самостшну роботу студентГв.

Для розумшня сшввщношення мГж самостшною, шдивщуальною роботою та самоосвпою студентГв необхщно враховувати основш шдходи до визначення основних понять в педагопчнш науцг Самостшну роботу характеризують як форму оргашзаци навчальноï роботи, як вид навчання, як метод навчання [1, 164]. Результати аналГзу психолого-педагопчно!'

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.