CC BY
16
УДК: 619:611.8:636.5
Тнбшка А.М., к. вет. н. © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ КИШКОВОГО НЕРВУ
У КУРЕЙ З Р1ЗНОЮ ТИПОЛОГИЮ АВТОНОМНИХ ВПЛИВ1В
У курей п 'ятимкячного ету естаноелено гх приналежтсть до одного з деох тите аетономног регуляцп функцш: симпатотонп чи симпато-нормотонИ. У кожног групи птиц шляхом тотальног iмпрегнацiг брижi до^джено структуру кишкоеого нереу. Вияелено, що його еузли мають три осноеш форми: горбикоподiбну, ееретеноподiбну та цилiндроподiбну. Визначено площу цих еузлiе, еiдстань мiж ним та спiееiдношення гх кiлькостi.
Ключоei слова: типи аетономног регуляцп, тнереащя брижi курей, кишкоеий нере, екцеральш нереоеi еузли.
У кишковш брижi в процес онтогенезу формуеться густа Ытка нервових структур автономно! нервово! системи (АНС), яю забезпечують шнервацш стшки кишок, брижових кровоносних судин та само! брижi [1]. Проходження нервових стовбурiв брижi людини корелюе з шдив^альними формами дшення брижових артерш: мапстральною, розсипною чи промiжною [3]. Нервовi провщники, що галузяться вздовж брижових артерiй ссавщв, мають адренергiчну природу i формують периваскулярнi сплетiння з рецепторними заюнченнями, окремими нейронами та мiкроганглiями [2]. У птищ, в зовнiшнiй оболонщ брижово! артери також виявленi i холiнергiчнi елементи, якi в м'язовому шарi судини вже не спостер^аються [4]. Джерелом цих парасимпатичних волокон може бути спещальний кишковий нерв, який у птищ шнервуе брижу та кишечник i мiстить симпатичш та парасимпатичнi волокна, а також значну кiлькiсть нервових вузлiв [5]. Вивчення кшькюних та якiсних характеристик цього нерву i стало метою дано! роботи.
Матерiал i методн. Дослiдження проведено на курях кросу «1за-Браун» вiком 5 мюящв. Спочатку вся птиця була тддана варiацiйно-пульсометричному дослiдженню, за методом Баевського Р.М. [6]. На основi його результат курей подiлили на двi групи вiдповiдно до титв автономно! регуляцi!' функцiй: симпатикотонiкiв - СТ та симпатико-нормотошюв - СТ-НТ. У кожну групу увiйшло по 20 курей. Шсля забою у кожно! групи птицi видаляли органокомплекс кишечника та брижi, який фжсували у 10% нейтральному формалiнi. Вiддiляли брижу вщ кишково! трубки i здшснювали !! тотальну iмпрегнацiю за методом Бодiана [7]. Проiмпрегнованi препарати брижi зневоднювали у спиртах, просвiтлювали у бензолi i дослiджували за допомогою лупи МБС-10. Рiвень вiрогiдностi результат визначався на основi даних: * -P<0,1; ** - P<0,05; *** - P<0,01; **** - P<0,001.
© Тибшка А.М., 2008
260
Результати дослщження. Структура кишкового нерву курей характеризуемся певними особливостями, як в рiзних дшянках кишки, так i при рiзних типах автономно! регуляци функцш. У напрямку вiд дванадцятипало! кишки до прямо! товщина кишкового нерву поступово зростае. Даний процес спостер^аеться при обох типах АНС. При цьому, середня товщина цього нерву у курей СТ виявилася на 0,049 мм (Р<0,001) бiльшою шж у СТ-НТ (табл. 1).
Протилежна залежшсть вiд поеднання тонусу автономних центрiв спостерiгаеться в кiлькостi нервових вузлiв кишкового нерву. У курей СТ-НТ (40,7±0,87) даний показник на 4,3 (Р<0,01) вузла перевищуе його значення у СТ (36,4±0,88).
Таблиця 1.
Показники кишкового нерву курей, (М±т)._
Вiддiл кишки Кури СТ п=20 Кури СТ-НТ п=20
Середня товщина нерву, мм 0,196±0,0081**** 0,147±0,0057
Кшьюсть вузлiв 36,4±0,88 40,7±0,87***
Середня вiдстань мiж вузлами, мм 3,51±0,073** 3,39±0,090
Залежнiсть наступного показника вщ iнтегруючого тонусу автономних центрiв е менш вираженою нiж у двох попередшх. Вiн вiдображае вщстань мiж дослiджуваними нервовими вузлами, яка коливаеться у значному дiапазонi: вщ 0,56 мм до 8,12 мм - у птищ СТ та вщ 0,31 мм до 7,73 мм - у СТ-НТ. Слщ зауважити, що найбiльшi вiдстанi мiж вузлами спостерiгаються у каудальнiй частит нерву. При цьому середня вщстань мiж нервовими вузлами у курей СТ становить 3,51±0,073 мм, що е на 0,12 мм бшьшим шж у СТ-НТ (3,39±0,090, Р<0,05).
Ан^зуючи структуру нервових вузлiв брижового нерву, ми виявили, що за формою вони належать до трьох титв: горбикоподiбних, веретеноподiбних та цилiндроподiбних. Найбшьше вузлiв першого типу зосереджено в крашальнш частинi нерву, тобто на початку та середиш тонкого кишечнику. Вузли друго! та третьо! груп найчастше зустрiчаються починаючи з середини чи каудально! третини тонкого вщдшу та в напрямку до юнця товстого вiддiлу кишечнику.
Вiд верхiвки горбикоподiбних вузлiв зазвичай вiдходить 1-2, рщше три нерви. Основа вузла часто мае невелике заглиблення в напрямку до його верхiвки. У веретеноподiбних вузлiв кiлькiсть нервiв зростае до 3-5 i вони в основному вщходять вiд його середньо! частини. Цилiндроподiбнi вузли характеризуються тим, що !х кра! е майже паралельними. Товщина такого вузла часто лише незначно перевищуе товщину самого нерву. Даш вузли характеризуются двома формами вщгалуження нервiв. У одному випадку единий нерв вщходить вiд центрально! частини вузла, а у шшому випадку на обох юнцях вузла вщгалужуеться по одному нерву, якi направляються в протилежнi сторони вiд вузла.
Шсля вiдходження вiд вузла багато нервiв дiлиться на 2-4 гики, яю, або
261
пщходять до найближчо! кишково! артери i йдуть паралельно з нею до кишково! стiнки, або самостiйно опускаються по брижi до кишки. Проте вони також йдуть у супроводi дрiбних артерiальних судин, якi е вщгалуженнями артерiй, що на нашу думку можна вважати артерiями кишкового нерву. Вказаш судини зустрiчаються у вах сегментах брижi i вiдходять майже вщ кожно! кишково! артерi!' та йдуть паралельно кишковому нерву, вщгалужуючи велику кiлькiсть дрiбних гiлок, яю нiби обплiтають нерв та його вщгалуження.
Дослiджуючи вiдходження нервiв вщ вузлiв, !х кiлькiсть i топографiчнi особливостi вiдносно брижi та !! артерiй нам не вдалося виявити вiрогiдно! залежностi цих показникiв вщ типологi! тонусу автономних центрiв.
Також спшьним для обох груп птищ е явище незначного потоншення кишкового нерву безпосередньо перед та тсля нервового вузла. Це школи спостер^аеться в рiзних дiлянках кишки i в основному у горбикоподiбних вузлiв.
Порiвнюючи спiввiдношення мiж вузлами рiзних форм з'ясували, що !х вщсоток при рiзнiй типологi! автономних впливiв дещо вiдрiзняеться (табл. 2).
Таблиця 2.
Стввщношення >пж рпними групами вузл1в кишкового нерву курей, %.
Групи птищ Групи нервових вузлiв залежно вiд форми
Горбикоподiбнi Веретеноподiбнi Цилiндроподiбнi
Кури СТ п=20 65 - 75 15 - 20 10 - 15
Кури СТ-НТ п=20 55 - 65 20 - 25 15 - 20
З даних останньо! таблицi бачимо, що в обох групах птищ домiнуюча маса вузлiв належить до горбикоподiбних. Причому, у курей СТ (65-75 %) !х кiлькiсть в середньому на 10 % е бшьшою нiж у курей СТ-НТ (55-65 %).
Кiлькiсть веретеноподiбних вузлiв, порiвняно з горбикоподiбними, е суттево меншою, та й залежнiсть !х вiд типологi! автономних впливiв е протилежною. Тепер вже птиця з нахилом до нормототп (20-25 %) переважае виражених симпатотошюв (15-20 %) приблизно на 5 %.
Цилiндроподiбнi вузли, порiвняно з попереднiми групами, зустрiчаються найрiдше, а вплив рiзних типiв АНС на !х кшьюсть е аналогiчним веретеноподiбним вузлам. Так, у курей СТ-НТ !х налiчуеться 15-20 %, а в СТ -10-15 %. Таким чином, рiзниця мiж групами становить також 5 %.
На особливу увагу заслуговуе факт виявлення в середнш дiлянцi тонко! кишки сфероподiбного потовщення на початку одного з нервiв, що вiдходить вiд цилiндроподiбного вузла кишкового нерву курей СТ-НТ. За нашими припущенням це може бути додатковим вузлом кишкового нерву, або частиною вузла, яка з певних причин вщдшилася в процес шдив^ального розвитку та вийшла за межi кишкового нерву.
Висновки. 1. Структура кишкового нерву курей мае вiрогiдну залежшсть вiд типу автономно! регуляцп функцiй !х органiзму.
262
2. Кури СТ характеризуются бшьшою товщиною кишкового нерву, меншою кшькютю його вузлiв та бiльшою вiдстанню мiж ними, вщповщно курям СТ-НТ вiдповiдають протилежш показники.
3. За формою нервових вузлiв домiнуюче положення займають горбикоподiбнi вузли, суттево менше виявлено веретеноподiбних i найменше цилiндроподiбних вузлiв.
Л^ература
1. Залалдинов Р.Г., Давыдов В.К. Нейрогистологические и гистохимические данные иннервации брыжейки кишечника птиц // Морфология и люминесцентная гистохимия. - Чебоксары: Чувашский государственный университет, 1983 - С.103-105.
2. Шаров В.А. К анатомии верхнего брыжеечного сплетения и нервов тонкой кишки человека // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1974. -№ 9. - С. 106-110.
3. Белокуренко С.П. Нервный аппарат стенок брыжеечных артерий у человека // Морфогенез и регенерация. - Труды Крымского государственного медицинского института. - Т. 72. - Харьков, 1977. - С. 15-20.
4. Озирская Е.В. Ультраструктура нервного сплетения стенки передней брыжеечной артерии у кур // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. -1982. - № 5. - С. 33-38.
5. Мельман Е.П. Функциональная морфология иннервации органов пищеварения. - М.: Медицина, 1970. - С. 196-197.
6. Баевский Р.М., Кирилов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ сердечного ритма при стрессе. - М.: Наука, 1984. - 222 с.
7. Ромейс Б. Микроскопическая техника. - М.: Издательство иностранной литературы, 1954. - С. 433-434.
Summary
CHICKENS HAVE FEATURES OF STRUCTURE OF INTESTINAL NERVE WITH DIFFERENT TYPES OF AUTONOMOUS INFLUENCES
A.M. Tybinka
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
For the chickens of five-month age certainly their belonging is to one of two types of the autonomous adjusting of functions of the off-line nervous system. At every group of bird by the total impregnation of mesentery investigational structure of intestinal nerve. It is discovered that his knots have three basic forms: hilly, fusiform and cylinder. Certainly area of these knots, distance between him and correlation of their amount.
Key words: types of the autonomous adjusting, innervations of mesentery of chickens, intestinal nerve, nerve-knots of mesentery.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
263
