CC BY
15
УДК 619:611.8:636.5
Тибшка A.M., д.вет.н., доцент ([email protected]) ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
¡меш С.З. Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ МШМ'ЯЗОВОГО НЕРВОВОГО СПЛЕТЕНИЯ КИШЕЧНИКУ У КУРЕЙ 3 Р13НОЮ ТИПОЛОГИЮ АВТОНОМНОГО ТОНУСУ
Типолог1чш oco6nueocmi автономного тонусу в1дображаютъся у в1дносних показниках м1жм 'язового нервового сплетения кишечнику курей. Ствв1дношення м1ж середнъою тлътстю нервових вузл1в та нервових петель в обох групах птиц1 залишаетъся приблизно однаковим вздовж всъого кишечнику. Ствв1дношення м1ж середнъою площею нервових петель та середнъою тощею нервових вузл1в у ecix кишках е быъшою у курей з симпатотошчним типом автономного балансу.
Ключовг слова: автономний тонус, кишечник курей, м1жм'язове нервове сплетения, Hepeoei вузли, Hepeoei петл1.
М1жм'язове нервове сплетения кишково! стшки представлене нервовими вузлами, яю з'еднуючись нервовими тяжами, утворюють окрем1 замкнеш дшянки - нервов! nerai [1]. Основна маса вузл1в сформована нервовими кл1тинами, а тяж1 складаються в основному безм1елшових та частково м1елшових волокон, яю мають иоздовжню та поперечну направлешсть [2, 3]. Як нервов! вузли, так i нервов! nerai характеризуються р1зними формами та розм1рами. Даш иоказники суттево змшюються вздовж кишечнику. Форма та розм1ри вузла визначаються юльюстю нейрошв та числом тяж1в, що формують ганглш [4, 5]. Бшьшкть петель розташоваш cboim великим д1аметром вздовж поздовжньо! oci кишки. Петл1 м1жм'язового нервового сплетения у товстш кишщ птищ характеризуються здебшьшого багатокутною, або округло-пол1гональною формою. Товщина нервових тяж1в коливаеться в д1апазош вщ 10-20 мкм до 75-100 мкм, а ширина петель в середньому становить 700-900 мкм [6]. Вказаш нервов! елементи дозволяють охарактеризувати просторову структуру м1жм'язового нервового сплетения та судити про р1вень насиченост1 стшки р1зних кишок нервовими компонентами [7, 8].
Матер1али i методи. Для проведения дослщження в умовах птах1вничого господарства за принципом аналопв було сформовано групу з 35 однор1чних курей кросу «1за-Браун». Використавши метод вар1ацшно! пульсометр!! за Баевським P.M. [9], всю птицю роздшили на дв1 групи: курей-симпатотошюв (СТ) - 17 гол1в та курей-симпато-нормотоншв (СТ-НТ) - 18 гол1в. Шсля декаттаци курей, видаляли органокомплекс кишечнику, у якому зафарбовували нервов! сплетения його стшки розчином метиленового синього за методом Догеля [10]. 3 кишково! стшки виготовляли просв1тлеш пл1вков1 препарати
© Тибшка A.M., 2013
305
м1жм язового нервового сплетения, у якому вивчалася к1льк1сть нервових вузл1в та нервових петель на площ1 1см2, а також середня площа цих нервових структур. На основ! отриманих абсолютннх показниюв м1жм'язового нервового сплетения визначали сшввщношення м1ж кшькктю його вузл1в I петель та сшввщношення м1ж середньою площею петель та вузл1в. Отрнмаш даш булн опрацьоваш статнстнчно з використанням стандартного програмного забезпечення «StatPlus 2008» I вщмшност1 м1ж ними вважалися в1рогщннмн при: Р<0,05 - *; Р<0,01 - ** таР<0,001 - ***.
Результата дослщження. Обчисливши сшввщношення м1ж середньою кшьюстю вузл1в та петель м1жм'язового нервового сплетения, розташованих на площ1 1 см2 кишково1 стшкн курей та проанал1зувавши отрнмаш результатн, ми з'ясували, що вздовж всього кишечнику вказане вщношення в обох дослщннх трупах птпщ залишаеться приблизно однаковим (рис. 1). 1.20
1.10 1.00 0.90 0.80 0.70 0.60 0.50
Дванадцтипала Порожня
Клубова
Слта
Пряма
Рис. 1. Сшввщношення кшькосл вузл1в та петель м1жм'язового нервового сплетения, розташованих на пло!щ 1 см2 кишки курей.
Рис. 2. М1жм'язове иервове сплетения дванадцятипало*1 кишки курки-СТ. Метиленова синька. х14.
Рис. 3. М1жм'язове иервове сплетения слшоУ кишки курки-СТ-НТ. Метиленова синька. х14.
306
Так, у дванадцятипалш кишщ (рис. 2) досить незначна перевага належить курям з1 стабшьно високим тонусом симпатичних центр1в. Птиця з нормотошчним нахилом автономного балансу поступаеться !м на 0,06 одиниць. У порожнш кишщ домшування курей-симпатотоншв над курми-симпато-нормотошками взагал! е майже вщсутшм - 0,01 одиниць. У клубовш кишщ вщношення кшькост! нервових вузл1в до числа нервових петель вже е вищим у курей СТ-НТ. Кури СТ поступаеться !м на 0,02 одиниць. Слш кишки (рис. 3) повертають домшуюче становище курям з1 стшкою симпатотошею. При цьому, кури з пщвищеним тонусом блукаючого нерва вщстають на 0,03 одиниць. Перехщ до прямо! кишки р1зко змшюе попередню "динам1чну стабшьшсть". У обох групах птиц! спостер1гаеться суттеве зменшення дослщжуваного вщношення, яке у курей-СТ проходить в бшьшш м1р1 шж у курей-СТ-НТ. При цьому, р1зниця м1ж трупами птищ збшьшуеться до 0,05 одиниць.
Узагальнивши дослщжуване вщношення по окремих вщдшах кишечнику (рис. 4), виявили, що у тонкш кишщ воно е однаковим в обох групах птищ I становить 1,07 одиниць. У товстш кишщ вже спостер1гаеться незначна перевага курей-СТ-НТ над курями-СТ, яка дор1внюе 0,03 одиниць. Вщповщно на р1вш цшого кишечнику р1зниця м1ж курми-симпатотошками та СТ-НТ е слабо вираженою - 0,02 одиниць.
1.2
1
0.8
0.6
0.4
0.2
0.83
Тонка кишка
Товста кишка Цший кишечник
0
Рис. 4. Сшввщношення кшькосл вузл1в та петель м1жм'язового нервового сплетения, розташованих на площ1 1 см2 окремих вщдьшв та цшого кишечнику курей.
Для кращого вивчення структурно! оргашзаци м1жм'язового нервового сплетения кишково! стшки курей, було визначено сшввщношення м1ж середньою площею нервових петель та середньою площею нервових вузл1в (рис. 5). У результат! проведених розрахунк!в з'ясовано, що в обох тишв автономного тонусу вказане в!дношення мае под!бну динамжу вздовж кишково! ст!нки. Причому на початку кишечнику вщмшност! м!ж трупами птиц! е яскраво вираженими ! в каудальному напрямку вони поступово згладжуються, а в к!нц! кишечнику е фактично в!дсутн!ми.
307
Рис. 5. Сшввщношення середньоУ площ1 петель та вузл1в 1\пж1уГя 50вого нервового сплетения кишок курей.
У вс1х кишках величина дослщжуваного вщношення е бшьшою у курей з снмпатотошчннм типом автономного балансу. Вщповщно у дванадцятнпалш кишщ (рис. 6) величина вщношення м1ж середшмн площами нервових петель та нервових вузл1в набувае бшьшого значения у курей-СТ I меншого - у курей СТ-НТ. Тобто р1зниця м1ж ними е досить значною - 20,3 одиниць. Порожня кишка зменшуе величину вщношення в обох трупах птпщ та знижуе перевагу курей з1 стшкпм симпатичним тонусом над птицею з нормнотошчним нахилом автономно! регуляци до 13,1 однннць. У клубовш кншщ (рис. 7) продовжуеться зменшення значень даного вщношення та зближення показннюв обох груп
птпщ. П]
/паються курям СТ на 7,5 одиниць
НН ШШИШ^^^^Ш
ШШШф^
т.....тж,
Рис. 6. Вузли (а) м1жм'язового нервового сплетения дванадцятипало1 кишки курки-СТ. Метиленова синька. х28.
Рис. 7. Петл1 (а) м1жм'язового нервового сплетения клубовоУ кишки курки-СТ-НТ. Метиленова синька. х28.
Перехщ у товсту кишку (слш1 кишки) супроводжуеться з одного боку зростанням величини дослщжуваного показника в обох тишв автономного тонусу, а з шшого - зменшенням р1знищ м1ж птицею р1зних груп до 4,5
308
одиниць. Проте, у прямш кишщ величина вщношення середшх площ нервово! петл1 та нервового вузла р1зко зменшуеться, а р1зниця м1ж курми-СТ та СТ-НТ е майже не вираженою оскшьки становить 0,2 одиниць.
Згруиувавши показники окремих кишок у вщдши (рис. 8), виявили, що в цшому у тонкш кишщ перевага курей-симпатотоншв над курми-симпато-нормотошками дор1внюе 14,2 одиниць.
48.0
Тонка кишка Товста кишка Цший кишечник
Рис. 8. Стввщношення середньоУ площ1 нервових петель та нервових вузл1в м1жм'язового нервового сплетения в окремих вщдшах та цшому кишечнику курей.
Проте у товстш кишц1 р1зниця м1ж трупами птищ проявляеться значно слабше I кури-СТ-НТ поступаються курям-СТ лише на 1,2 одиниць. У середшх показниках ст1нки всього кишечнику в1дм1нност1 м1ж курми СТ та СТ-НТ становлять 7,7 одиниць, з в1дпов1дним домшуванням птиц1 першо! трупи.
Отже, пор1внявши показники сп1вв1дношення м1ж середн1ми площами нервових петель I нервових вузл1в з показниками сп1вв1дношення м1ж кшьюстю вузл1в та петель, описаното вище, можемо зазначити, що динам1ка вказаних величин м1жм'язовото нервового сплетения вздовж кишково! ст1нки не е хаотичною, а характеризуемся певною посл1довн1стю та законом1рною залежн1стю в1д типу автономно! регуляцп в орган1зм1 курей, що, очевидно, визначаеться потребами травления в окремих сегментах кишки. Причому, в обох трупах птиц1 вздовж тонко! кишки проходить поступове зростання р!вня насиченост! кишково! ст!нки нервовими структурами. На початку товсто! кишки (у шийках сл!пих кишок) в!дсоток нервових елеменив зменшуеться, проте у прямш кишщ знову зб!льшуеться, хоча м!жтипов! в!дм!нност! в останн!й д!лянц! е майже не виражен!.
Висновки. 1. Типолопчш особливост! автономного тонусу вщображаються у в!дносних показниках м!жм'язового нервового сплетения кишечнику курей. 2. Стввщношення м!ж середньою к!льк!стю нервових вузл!в та нервових петель в обох групах птиц! залишаеться приблизно однаковим
309
вздовж всього кишечнику. 3. Стввщношення м1ж середтми илощами нервових петель та нервових вузл1в у Bcix кишках е бшьшим у курей-симпатотоншв.
Л1тература
1. Buttow N.C. Study of the myenteric and submucous plexuses after BAC treatment in the intestine of rats / N.C. Buttow, M. Santin, L.C. Macedo, A.C.N. Teixeira, G.C. Novakowski, T.R.B. Armelin, K. Assmann // Biocell. - 2004.
- № 28 (2). - P. 135-142.
2. Furness J.B. Types of nerves in the enteric nervous system / J.B. Furness, M. Costa // Neuroscience. - 1980. - Vol. 5. - P. 1-20.
3. Gabella, G. On the plasticity of form and structure of enteric ganglia / G. Gabella // Journal of the Autonomic Nervous System. - 1990. - Vol. 30. - P. 5966.
4. Bornstein J.C. Electrophysiological characterization of myenteric neurons -how do classification schemes relate / J.C. Bornstein, J.B. Furness, W.A.A. Kunze // Journal of the Autonomic Nervous System. - 1994. - Vol. 48. - P. 1-15.
5. Feher, E. Cell types in the nerve plexus of the small intestine / E. Feher J. Vajda // Acta morphologica Academiae Scientiarum Hungaricae. - 1992. - Vol. 20.
- P. 13-25.
6. Tindall A.R. The innervation of the hind gut of the domestic fowl / A.R. Tindall // British Poultry Science. - 1979. - Vol. 20, № 5. - P. 473-480.
7. Мельман Е.П. Функциональная морфология иннервации органов пищеварения / Е.П. Мельман. - М. : Медицина, 1970. - 280 с.
8. Лаврентьев Б.И. Теория строения вегетативной нервной системы. Избранные труды / Б.И. Лаврентьев. - М. : Медицина, 1983. - 287 с.
9. Баевский P.M., Кирилов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ сердечного ритма при стрессе.- М.: Наука, 1984. - 222 с.
10. Ромейс Б. Микроскопическая техника. - М.: Издательство иностранной литературы, 1954. - 718 с.
Summary Tybinka A.M. ([email protected]) Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
CHICKENS HAVE FEATURES OF STRUCTURE OF MUSCULAR NEUROPLEX TO INTESTINE WITH DIFFERENT TIPOLOGIEYU OF
AUTONOMOUS TONE
Features as autonomous tone are represented in the relative indexes of muscular neuroplex to the intestine of chickens. A betweenness by the middle amount of nerve-knots and nervous loops in both groups of bird remains approximately identical along everything to the intestine. Betweenness by the middle area of nervous loops and the middle area of nerve-knots in all bowels is greater for chickens with the sympathetic type of autonomous balance.
Keywords: autonomous tone, intestine of chickens, muscular neuroplex, nerve-knots, nervous loops.
Рецензент - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1.
310
