CC BY
16
УДК636.4.082
Б1рта Г.О., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент ®
http://www.pusku.edu.ua Полтавський утверситет споживчог коопераци Украгни
ЗАБ1ЙН1 ЯКОСТ1 ЧИСТОПОРОДНИХ СВИНЕЙ ЗАЛЕЖНО В1Д Р1ВНЯ
ГОД1ВЛ1
Вивчено забшт якост1 чистопородних свиней п 'яти поргд: велика быа, миргородська, ландрас, полтавська м 'ясна, червоно-поясна спец1ал1зована лшя залежно в1д р1вня годгвлг (типова годгвля - 250-350 г середньодобового приросту; оптимальна годгвля - 600-800 г; ¡нтенсивна годгвля - 800-1000 г).
Ключов1 слова: забшт якост1, свит, р1вень годгвлг, стать тварин, середньодобовг прирости, забтний вихгд, порода, м'ясо, шпик.
Вступ: Залежно вщ стаи забшних тварин одержують три види м'яса: м'ясо кнурiв, м'ясо кастраив i м'ясо самок, яке суттево вiдрiзняeться одне вщ одного за морфолопчним та хiмiчним складом, а також смаковими якостями.
Для м'яса некастрованих тварин характерна наявшсть в м'язовш тканиш грубих i жорстких волокон. Вщсутш жировi вщкладення мiж м'язами. М'ясо некастрованих тварин звичайно бшьш темного кольору, специфiчного запаху, який при варшш посилюеться. Запах м'яса кнурiв зникае при солiннi.
М'ясо кастрованих самщв бiльш нiжне, нiж некастрованих, з жировими вщкладеннями мiж м'язовими волокнами. М'ясо цих тварин не мае специфiчного запаху i бшьш св^лого кольору. М'ясо самок бшьш шжне, з тонкою волокнистiстю i мае бiльш свiтле забарвлення. Жировi вiдкладення спостерiгаються переважно мiж м'язами [3].
Стать тварин впливае i на хiмiчний склад м'яса. У м'яс некастрованих тварин мiститься бшьше екстрактивних речовин. Наприклад, карiозину вдвiчi бiльше, нiж в м'ясi самок. В м'яс самок, навпаки, мктиться бiльше глiкогену, нiж в м'яс самцiв. Всi цi фактори суттево впливають на якiсть м'яса.
У зв'язку iз зростаючими вимогами внутршнього ринку в нашiй крш'ш на нежирну свинину в останнi роки рiзко змiнився напрямок в розвитку свинарства. Зусилля вчених i виробничниюв тепер спрямованi на створення нових i удосконалення iснуючих порiд свиней з тдвищеною м'яснiстю, на розробку вщповщних умов годiвлi та утримання тварин, вивчення кормових норм i рацiонiв та iн. Поряд з цим виникае штерес щодо можливостей використання для вiдгодiвлi кнурцiв. До цього часу вЫх кнурцiв, видшених для вiдгодiвлi, каструють у вщ до одного мiсяця.
Вiдомо, що у кастрованих самцiв внаслiдок припинення сперматогенно! i гормонально! функци статевих залоз затримуеться рiст i розвиток. Кастроваш
® Б1рта Г.О., 2009 14
кнурщ у зв'язку з виключенням мюгенно! ди !х статевих гормошв стають бiльш податливими до ожиршня.
У свiй час вщгодовували свиней, щоб одержувати бшьше жиру (сала), i тодi кастращя кнурцiв мала свое значення i була обгрунтованою. Тепер, у зв'язку з завданням виробляти бiльше м'ясно! свинини застосування методiв, що сприяють ожирiнню тварин, втрачае свое виробниче значення.
Тому виникла необхiднiсть точних дослвдв для вивчення ефективностi вiдгодiвлi кнурцiв i кастратiв, виявити можливi змiни при цьому в обмм речовин, приростах живо! маси, оплат корму, виходах м'ясо-сально! продукци та И якостi.
До цього часу питання про вiдгодiвлю кнурцiв не розглядалося, тому в зоотехнiчнiй лiтературi наведенi повiдомлення про проведений науковцями експеримент щодо м'ясних якостей кнурщв. Цей дослiд показав, що до 7-мiсячного вiку жива маса кнурщв i кабанчикiв була майже однакова -кабанчики важили 75,4, а кнурщ - 76,2 кг. На 100 кг охолоджено! тушi кабанчиюв припадало сала 32,9 i м'яса 65,4кг, а в тушах кнурщв було вщповщно 25,8 i 72,3. Таким чином, у тушах кнурщв порiвняно з кабанчиками було бшьше м'яса на 6,9% i менше сала на 6,5%. В сухш речовиш м'яса кабанчикiв жир становив 29,16, кнурщв - 21,26% (при однаковш кшькосл бiлка)[ 2 ].
При штенсивнш вiдгодiвлi кнурщв i досягненнi ними забiйних кондицш в 6-6,5-мiсячному вiцi ефективнiсть вiдгодiвлi та якiснi показники м'ясопродукци не знижуються. У зв'язку з цим в окремих зарубiжних кра!нах (Бельпя) ряд фермерiв вiдгодовують кнурцiв до 6-мкячного вiку i реалiзують !х на м'ясо.
Доведено, що свинки при вiдгодiвлi дають менший прирiст, нiж кастрати, але вигiдно вiдрiзняються вiд них кращими м'ясними формами, бiльш тонким вирiвняним шпиком i бiльшим вмютом м'яса в тушi. За даними Латвшського науково-дослiдного iнституту тваринництва, у свинок на вiдгодiвлi середньодобовий приркт становить 628г, довжина туш - 93см, товщина пiдшкiрного жиру - 34,8 мм, площа м'язового вiчка - 31,8 см2, у кастратв цi показники дорiвнюють вiдповiдно 646г, 92,4 см, 37,2мм i 30,3 см2. Отже, свинки мають кращi м'ясш та беконнi якостi[ 5 ].
Заслуговують на увагу данi, одержат в сшьськогосподарськш школi при Абердинському ушверситет (США), де вивчали вiдгодiвельну i м'ясну продуктивнiсть некастрованих кнурщв, кастратв i свинок. При м'яснш вiдгодiвлi вiд 20 до 90кг кнурщв краще (на 8,3%) росли, шж кастрати, i менше (на 3,7%) витрачали корму на приркт маси. Свинки використовували корм прше за кнурцiв, але краще вщ кастратiв. Краща м'яснiсть туш була у кнурщв [ 1].
Деяю вчеш рекомендують вiдмовитися вiд кастраци поросят, яких використовують для штенсивно! м'ясно! вiдгодiвлi, якщо вони досягають забшно! маси не пiзнiше 5,5-мiсячного вжу. На !х думку, внаслiдок ди статевих гормонiв пiдвищуеться ефективнiсть засвоення кормiв i м'ясна продуктивнiсть.
15
В умовах можливост регулювання сшввщношення стаи викликае штерес вивчення господарсько корисних та бюлопчних особливостей тварин рiзних статей i ефективнiсть застосування !х для виробництва бшьш дешево! продукцii тваринництва при чистопородному розведенш та схрещуваннi в рiзних умовах зовнiшнього середовища.
Дослщження вiтчизняних та зарубiжних авторiв свщчать, що при iнтенсивнiй вiдгодiвлi некастрованих кнурiв до живо! маси 90-100кг пiдвищуються середньодобовi прирости на 5-10%, вихщ м'яса в тушах збшьшуеться на 3-5% i знижуються витрати корму. Проте ефектившсть вiдгодiвлi кнурщв рiзних генотипiв вивчена недостатньо. Цей метод у даний час на виробництвi майже не застосовуеться [4].
Матер1ал 1 методи. Щоб обгрунтувати висновок про можливiсть вiдгодiвлi кнурщв в господарствах, вивчалися вiдгодiвельнi та забшш якостi кнурцiв, а також якюш показники одержано! м'ясопродукцii.
У господарствах Чершвецько! обл. проведено науково-господарських дослщи забiйних якостей тварин. На формування м'ясо-сальних якостей тварин впливае багато чинниюв: порода, рiвень вирощування i утримання та iн. Селекщя на м'яснiсть е провiдною ознакою практично для всiх основних порщ у кра!нах з розвинутим сивнарством. В органiзмi свиней м'ясних порщ, титв i спецiалiзованих лiнiй, а також !х помiсей iнтенсивний процес осалення починаеться в бiльш тзньому вiцi, нiж у тварин ушверсальних порiд. Такi свинi можуть давати м'ясш тушi при забоях живою масою 125 кг i бшьше.
Дослiдження проводили у п'яти групах (I - велика бша; П-миргородська; III - ландрас; IV - полтавська м'ясна; V - червоно-поясна спецiалiзована лЫя). Забiйнi та м'ясо-сальш якостi тварин визначалися за наступними показниками:
- передзабшна маса, кг;
- забшна маса, кг;
- забшний вихiд, %;
- довжина нашвтуш^ см;
- товщина шпику, мм;
- площа „м язового вiчка , см ;
- вихщ м'яса i сала в туш^ кг i %.
Результати дослщжень. Результати забою молодняку дозволили встановити характер впливу генотипового (породносп) та паратипового (вагово! кондици) факторiв на забшш якост тварин.
Контрольний забiй пщдослщних пiдсвинкiв при середньодобових приростах 250-350 г показав, що тварини м'ясних генотитв (III, IV, V груп) мали явнi переваги порiвняно з аналогами I та II груп.
Найвищi показники забмного виходу мали тварини полтавсько! м'ясно! породи i ландрас: вщповщно 70,9 i 70,7% при 100 кг i 71,6-72,1% при 125 кг. Вони переважали тварин миргородсько! породи на 2,7-2,9% при забо! в 100 кг i на 2,4-2,9 % - в 125 кг. Довжина нагавтуш виявилася стабтьною типовою ознакою i залежала вщ генотипу пщдостдних тварин. Найдовшими виявились тушi породи ландрас: в середньому 96,0100,0 см, а найкоротшими - миргородсько! породи - 91,9-93,4 см.
16
Нaйбiльшa товщита шпику вiдмiчaлacь у молодняку II ^упи i cтaновилa 38,5 мм у 100 кг тa 42,8 мм - 125 кг.
3a мacою зэдньо!' ipera™ нaпiвтушi нaйкpaщi покaзники мэли твapини Ш пiддоcлiдноï ^упи.У ниx вонa пpи зaбоï у 100 кг cтaновилa 12,1 кг; збiльшeння живо1' мacи пpизвeло до збiльшeння мacи окосту у гpупax в cepeдньому нa 1,5 кг.
Що стосуеться cтaтeвоï piзницi, отpимaнi дaнi пiдтвeдили peзультaти iншиx дослщниюв. Кacтpaти нe поcтупaлиcь cвинкaм 3a довжиною тушi, мacою окоcтa; тушi кacтpaтiв xapaктepизувaлиcь дeщо бiльшою товщиною шпику. Позитивний вплив cтaтeвиx гоpмонiв нa м'яcнicть туш пpоявивcя у свитей вcix поpiд: кнуpцi поpiвняно з кacтpaтaми мaли довшi тушi i мeншу товщину шпику.
Збiльшeння cepeдньодобовиx пpиpоcтiв пpизвeло до ro^^eRm зaбiйниx якоcтeй. Пpи цьому тeндeнцiя до отpимaння кpaщиx зaбiйниx якоcтeй у твapин мяcниx гeнотипiв збepeглacь i CTana бшьш суттевою.
Свит поpоди лaндpac були нэддовшими i мэли ншбтьший зaбiйний виид !a мacу окосту. Мaйжe нe поступзлись 1'м cвинi полт8всько1' м'ясно1' поpоди. Твapини чepвонопояcноï cпeцiaлiзовaноï лши мэли нaймeншу товщину шпику 30,1-32,8 мм, що ш 5,2-5,8 мм мeншe шж у миpгоpодcькоï поpоди, дe цeй покaзник виявився ншбтьшим.
Пи cepeдньодобовиx пpиpоcтax 800-1000 г cepeднi покaзники зaбiйного виxоду пpи зaбоï в 100 i 125 кг скд8ли 71,2-72,9%, що нa 0,3-0,5 % бiльшe шж пpи cepeдньодобовиx пpиpоcтax 600-800 г i ш 2,1% - пpи cepeдньодобовиx пpиpоcтax 250350 г.
Довшими були нaпiвтушi cвинeй поpоди лaндpac, a нaйкоpотшими -миpгоpодcькоï поpоди, piзниця cклaлa 4,3-6,7 см.
Бшьш тонкий шпик був у cвинeй чepвоно-пояcноï cпeцiaлiзовaноï лши: 29,031,9 мм, ншбтьш близькими до ниx були пщсвинки полт8всько1' м"ясно1' поpоди -29,432,4мм.
Збiльшeння cepeдньодобиx пpиpоcтiв до 1000 г те змiнило зaкономipноcтeй покaзникiв зaбiйниx якоcтeй, отpимaниx пpи зaбоï твapин iз cepeдньодобовими пpиpоcтaми 250-350 г. KaCTpa™ поpiвняно з кнуpцями мaли коpотшi нaпiвтушi i вiдpiзнялиcь як вiд свинок, тaк i вщ кнуpцiв товcтiшим шпиком.
Рeзультaти зaбою пpи piзниx piвняx виpощувaння зacвiдчили пepeвaгу м'яcниx гeнотипiв нaд пpeдcтaвникaми caльниx i м'яcо-caльниx поpiд зa покaзникaми зaбiйного виxоду, довжини ташвтуш^ товщини шпику тa мacи окосту.
Був пpовeдeний диcпepciйний aнaлiз впливу фоpм годiвлi нa зaбiйнi якоcтi свитей (тaбл.1). Фaктоpнa диcпepciя, що xapaктepизуе мiнливicть покaзникa, викликaну впливом фaктоpу годiвлi доpiвнювaлa 0,72-0,79 пpи зaбоï в 100 кг i 0,71-0,85 ^и зaбоï в 125 кг. В cepeдньому у доcлiдi зaгaльнa диcпepciя, що покaзуе зaгaльну мiнливicть ознaки пpи зaбоï cвинeй живою мacою 100 кг, коливaлacь вщ 0,93 у cвинeй миpгоpодcькоï поpоди до 1,01 у полтaвcькоï мясное' поpоди. Нaйбiльшою чacткa впливу фоpми годiвлi нa
17
забшний вихщ спостер^алась у свиней м'ясних генотитв, зокрема у полтавсько! мясно! 84,9-88,8% та червоно-поясно! спещалiзовано! лши м'ясних свиней 86,4-83,6 %
Таблиця 1
Днсперсшннй аналп впливу р1вня год1вл1 на забшш якост свиней
Показники Породи
ВБ М Л ПМ ЧПСЛ
100кг 125 кг 100кг 125 кг 100кг 125 кг 100кг 125 кг 100кг 125 кг
Залишкова дисперая 0,20 0,22 0,21 0,18 0,18 0,19 0,14 0,11 0,12 0,15
Факторна дисперая 0,79 0,71 0,72 0,85 0,76 0,83 0,76 0,84 0,77 0,78
Загальна дисперая 0,99 0,93 0,93 1,03 0,94 1,02 0,90 0,95 0,89 0,93
Коефщент детермшацп 0,801 0,766 0,778 0,821 0,812 0,811 0,849 0,888 0,864 0,836
впливу р1вня год1вл1 на забшний виходу 80,1 76,6 77,8 82,1 81,2 81,1 84,9 88,8 86,4 83,6
Висновки
1. Результати забою при рiзних рiвнях вирощування засвiдчили перевагу м'ясних генотитв над представниками сальних i м'ясо-сальних порiд за показниками забiйного виходу, довжини нашвтуш^ товщини шпику та маси окосту.
2. Найбшьшою частка впливу форми годiвлi на забiйний вихщ спостер^алась у свиней мясних генотитв, зокрема у полтавсько! м'ясно! 84,988,8% та червоно-поясно! спецiалiзовано! лши м"ясних свиней 86,4-83,6 %.
Л^ература
1.Пабат В., Вiнничук Д. Маса окремих частин тушi свиней//Тваринництво Укра!ни. - 1999. - №3-4. - С.10.
2.Пелих В.Г., Тарасов В.Г. Ефектившсть використання спецiалiзованих м'ясних титв i порiд свиней в схрещуванш//Шсник ПДСГ1. - Полтава. - 1999. -№6. - С.37-38.
3. Рощаховский В.В. Мясные качества и некоторые биологические особенности чистопородных и гибридных свиней при откорме до разной живой массы в условиях промышленной технологии: Автореф.дис. ...к-та с.-г.наук: 06.02.01/Харьков. - 1983. - 23с.
4. Сердюк О. Ефектившсть застосування рiзних титв годiвлi при вирощувант молодняка свиней червоно-поясно! спецiалiзовано! лши//Зб.Нак.пр. Вшницького держ.аграр.ун-ту. - 2001. - Вип.9. - С.143-146.
18
5. Ткачев А.Ф. Мясо-сальные качества свиней разных пород//Сборник Свиноводство, вып.43. - К.: «Урожай». - 1987. - С.15.
Summary
Birta G.O., candidate of agricultural sciences, associate professor Poltava university of consumer co-operation of Ukraine FOR SLAUGHTER QUALITIES OF OF PURE BREED PIGS ARE DEPENDING ON THE LEVEL OF FEEDING
For slaughter qualities of of pure breed pigs of пяти breeds are studied: large white, миргородська, ландрас, Poltava мясна, redder half-length specialized line depending on the level of feeding (the typical feeding is 250-350 grammes of average daily increase; the optimum feeding is 600-800 grammes; the intensive feeding is 800-1000 grammes).
Keywords: for slaughter qualities, pigs, level of feeding, floor of animals, average daily increases, for slaughter output, breed, meat,
Стаття надшшла до редакцИ 8.04.2009
19
