CC BY
77
6. Cfasman A. Z. Vnezapnaja serdechnaja smert', i ejo professional'nye aspekty. - M. : MNCMO, 2003. - 302 s.
7. Cfasman A. Z. Kardiologija. - M.,1998. - 284s.
8. Vil'k M. F. Medicinskoe obespechenie bezopasnrosti dvizhenija poezdov / M. F. Vil'k,
A. Z. Cfasman. - M., 2002. - 294 s.
9. Vil'k M. F. nauchnoe obosnovanie avtomatizirovannoj sistemy registracii, uchjota i analiza professional'nyh zabolevanij zheleznodorozhnikov / Avtoref. diss. kand. med. nauk. M., 2001. - 20 s.
10. At'kov O. Ju. Profilaktika paroksizmal'nyh sostojanij vysokogo riska u mashinistov lokomotivov. / O. Ju. At'kov, A. Z. Cfasman, A. M. Javisja // Bezopasnost' dvizhenija poezdov: Sb. trudov IV nauch.-prakt. konf. MPS RF, VNIIT, MIIT, ONC. «Bezopasnost' dvizhenija». MPS Rossii (Moskva, 1б - 18aprelja 2003g.). - M., 2003. - S. 2б - 27.
11. Kudrin V. A. Jelektromagnitnoe izluchenie i zabolevaemost' voditelej lokomotivov zheleznodorozhnogo transporta /V. A. Kudrin // Medicina truda, gigiena i jepidemiologija na zheleznodorozhnom transporte. - M., 2000. - S. 243 - 247.
12. Kudrin V. A. Pokazateli smertnosti voditelej lokomotivov trudosposobnogo vozrasta / V. A. Kudrin // Aktual'nye voprosy zheleznodorozhnoj mediciny: materialy 1 mezhdunarodnoj konferencii. - M., 2004. - S. 71 - 73.
13. Lisobej V. A. Zabolevaemost' rabotnikov transporta / V. A. Lisobej. - Odessa: Chernomor'e, 2005. - 2б2 s.
14. Razvitie skorostnogo zheleznodorozhnogo transporta [Jelektronnyj resurs]. - rezhim dostupa: http://gendocs.ru/v38188/razvitie_skorostnogo_zheleznodorozhnogo_transporta.
УДК 811.161.2:398
ФОЛЬКЛОРИЗМ ЯК СКЛАДНИК 1Д1ОСТИЛЮ ТВОР1В ДНIПРОВОÏ ЧАЙКИ
(ЛЕКСИЧНИЙ Р1ВЕНЬ)
О. В. Христя, ас.
Ключовi слова: лiнгвiстичний аналiз художнього твору, idio^rnb, фольклорш елементи, мова фольклору, народнопоетична лексика
Вступ. Iндивiдyaльний стиль - це прояв сукупносп особливих ютотних ознак тaлaнтy автора в конкретному творi чи усш його творчостi. Проте не кожний автор, навт професшний, володie «сво1'м» стилем, тобто таким, за яким безпомилково вгадувалося б його авторство. Дослщження прозових творiв Днiпровоï Чайки свiдчить, що ш притаманний iдiостиль, який e результатом наполегливо1' свiдомоï роботи над словом.
Актуальшсть. Проблема мовностилiстичного aнaлiзy художнього тексту посщае в остaннi десятитття особливе мiсце у фiлологiчнiй наущ i привертае до себе пильну увагу мовознавщв. Лiнгвостилiстикa як наука про мовностилютичш особливостi художнього твору зобов'язана сво1'м народженням Л. Щерб^ який не тiльки окреслив саму проблему, але й виявив причини ïï виникнення. Науковець зазначав, що лшгвютичний aнaлiз художнього твору повинен показати ri лiнгвiстичнi засоби, за допомогою яких виражаеться iдейний i пов'язаний з ним емоцшний змют лiтерaтyрного твору. У сво1'х лшгвостилютичних розвiдкaх вчений подав зразки вивчення вшх мовних зaсобiв, що функщонують у словеснiй стрyктyрi художньо1' тканини твору [1б].
Aналiз публiкацiй. Крiм цього, теоретичнi основи та практичш рекомендaцiï щодо принципiв мовностилiстичного aнaлiзy художнього тексту виклaденi в працях провiдних лiнгвiстiв Б. Лaрiнa, В. Виноградова, Г. Винокура, Р. Будагова, I. Ковалика, В. Ващенка,
B. Чабаненка, О. Чередниченка, О. Тищенка та iн.
Наприклад, Б. Ларш вказував на необхiднiсть сприймати художнш твiр при aнaлiзi конкретного мовного мaтерiaлy як художне цiле. Визначаючи зaгaльнi ознаки художньо1' мови, науковець yвiв у дослiдницький ужиток «естетичне значення слова» як прояв шдивщуально-авторського погляду на свiт через смислову призму. Вш наголошував на тому, що в лшгвютичному aнaлiзi художнього твору «треба вивчати художш засоби у взaeмодiï всiх компоненпв: звyчностi i семантичних колоритiв, композицн i смислово1' iдейноï осЬ> [9].
В. Виноградов тдкреслював, що тд час aнaлiзy художнього тексту дослщника бiльше цiкaвлять способи вираження змюту або вiдношення зaсобiв вираження до змюту, який вони виражають. Але в плаш такого вивчення i змют не може залишатися за межами вивчення мови
художнього твору. Адже дiйснiсть, що розкриваеться в художньому творi втiлена в його мовнiй оболонщ. Сукупнiсть мовленневих засобiв у структурi лiтературного твору органiчно пов'язана з його змютом i залежить вщ характеру ставлення до нього з боку автора [2].
Р. Будагов зазначав, що «стилютика - душа кожно! розвинено1 мови, повинна посюти важливе мiсце у науцi про мову...». Однак, на думку науковця, «лiнгвiстика вивчае всi аспекти мови, в тому чи^ й стилютичш, якi використовуються письменником для втшення певних художнiх задумiв» [1].
У процес проведення комплексного лiнгвостилiстичного анатзу художнього твору, як вважае I. Ковалик, необхiдно вивчати всю систему мовностилютичних засобiв у створеннi системи художшх образiв певного лiтературного твору. Тшьки цiлiсний системний вияв такого комплексу мовностилютичних засобiв у створенш системи художнiх словесних образiв надасть повну лшгвостилютичну картину тексту художнього твору [7].
Метою статт е огляд титв лексичних фольклоризмiв у творах Дшпрово1 Чайки як важливого стилетвiрного складника шдивщуально1 художньо! практики письменницi.
Дослiдження. Художнiй твiр, на нашу думку, як художнш текст мае всi загальнотекстовi ознаки: структурно-смислову еднють, упорядкованiсть мовних одиниць i складових частин, комунiкативну спрямованють. Але, на вiдмiну вiд будь-якого шшого, вiн мае й естетичну вартiсть, мiстить художню iнформацiю, яка е вищим ступенем авторсько! мовно! свободи, тобто авторського мовного стилю. Вщомий мовознавець О. Пономарiв зауважував: «Мовний стиль - це сукупнють засобiв, вибiр яких зумовлюеться змютом, метою та характером висловлювання» [12].
У вузькому значеннi слова стиль е iндивiдуальним втiленням художнього методу. Якщо метод визначае загальний напрям творчостi, то стиль вiддзеркалюе iндивiдуальнi властивостi вiтлення авторського задуму. У широкому розумшш стиль - це система художшх засобiв i прийомiв у творчостi окремого письменника, групи письменниюв, виа лггературно1 епохи.
Людмила Олекспвна Василевська народилася у жовтш 1861 року в селi Карлiвка, тепер Зелений Яр Миколахвсько! обласп в им'1 священика. Закiнчила Одеську пмназда 1879 року. Вчителювала, брала активну участь у громадському й лтературному руи, зокрема, була членом кшвсько! «Просвiти». 1905 року И заарештовано за пропаганду антиурядово1 лггератури та допомогу полiтичним в'язням.
Писати почала росшською мовою 1883 року. Украшською мовою публiкувалася з 1885 р. (одеський альманах «Нива»). Друкувалася в журналах «Зоря», «Киевская старина», «Лтературно-науковий вюник», для дiтей - «Дзвшок», альманах «Степ», «Перший вшок», «Хвиля за хвилею». Особливе мюце у творчостi Дшпрово1 Чайки посщае цикл поезiй пiд назвою «морсью малюнки» («Дiвчина-чайка», «Суперечка», «Скеля», «Мати» та iн.). Це здебiльшого ршмзоваш мiнiатюри, наповненi теплом, любов'ю, радютю та смутком. У доробку письменнищ також iнтимна i громадянська лiрика. Помiтне мiсце посiдають i прозовi твори: повiстi й оповiдання, казки для дггей, статтi та рецензи, чудовi переклади з росшсько1 та шведсько1 мов, драматичнi твори, зокрема, лiбрето до опер М. Лисенка «Коза-дереза», «Пан Коцький».
Днiпрова Чайка належить до майстрiв слова, чий творчий спадок е надзвичайно багатим i за тематикою, i за формами втшення щейно-художнонього задуму. Художнш доробок письменнищ не залишився поза увагою науковщв. Творчiсть Дшпрово1 Чайки дослщжували М. 1ванченко, Р. Шевченко, О. Килимник, В. Пшчук, Н. Вишневська, I. Немченко, Я. Голобородько, Л. Ржепецький, О. Цалапова, Л. Голомб, В. Грабовецька, З. Карпенко, Л. Матусяк, О. Мiхно, Н. Осьмак, О. Химин, Р. Бшецький, Н. Чухонцева, А. Крат та ш., проте бшьшють робiт цих авторiв належать до царини лггературознавчо1 та культурологiчноl, лiнгвiстично творча спадщина письменницi майже не розроблена [4; 5; 8; 13].
У свош дiяльностi Чайка Днiпрова спиралася на грунт народное' мови. Чайка Дншрова була твердо переконана, що основою реалютичного вiдтворення дiйсностi е глибоке вивчення життя народу, його мови. Прагнення якнайточнiше вiдобразити культуру, звича1 й характер укра1нського народу вона реалiзувала у художнiй практицi. Народнопоетична первина бiльшою або меншою мiрою проявляеться в бiльшостi И творiв. Мова усно1 народно1 творчостi е важливим iнструментом iндивiдуально-авторського естетичного конструювання, тому метою ц1е1 статтi е огляд тишв лексичних фольклоризмiв у творах Дшпрово1 Чайки.
Проблема сшввщношення загальнонародно1 й iндивiдуальноl художньо1 творчосп е об'ектом уваги науковцiв вщ XIX столiття. Дослiдження фольклорно-лiтературноl взаемоди
розпочинають пращ М. Максимовича, О. Бодянського, М. Костомарова, I. Срезневського, П. Кулша. У другш половиш XIX - на початку XX ст. означена проблема знайшла вщображення у розвщках О. Потебш, М. Драгоманова, М. Сумцова, I. Франка, Б. Гршченка. Форми вияву фольклоризму на мовному рiвнi дослiджували П. I. Житецький, I. К. Бшодщ, В. С. Ващенко, А. М. Поповський, С. Я. Ермоленко.
Фольклоризм у творчост Дшпрово! Чайки не е випадковим явищем. Для письменницi звернення до народнопоетичних джерел було свiдомим i органiчним. Днiпрова Чайка була особисто знайома з визначними втизняними фольклористами П. Житецьким, Д. Яворницьким, В. Антоновичем, А. Кримським, Б. Грiнченком, О. Русовим. Письменниця була активним збирачем фольклорних творiв Таври, Ки!вщини, Запорiжжя, шанувальницею етнографiчноl працi П. Кулша, М. Драгоманова, П. Чубинського, В. Гнатюка; з И голосу записували шсш М. Лисенко та А. Конощенко (Грабенко) [10, с. 70].
На фольклористичнш нивi письменниця натхненно працювала протягом усього життя, використовуючи для роботи будь-яку нагоду. Так вл^ку 1914 року, перебуваючи на Кавказ^ Днiпрова Чайка, незважаючи на хворобу, занотовувала етнографiчнi матерiали [10, с. 70].
У бшьшосп монографiчних робiт сучасних учених фольклоризм трактуеться як не тшьки пряме, але частiше - опосередковане лтературною традицiею чи творчим методом письменника засвоення фольклору в усш рiзноманiтностi форм його входження на вшх етапах творчостi i на рiзних рiвнях художньо1 структури твору [15]. Тривала й наполеглива праця Дншрово! Чайки над численними зразками народно1 творчостi стала пiдгрунтям для подальшого розвитку варiантiв творчого опрацювання народно1 поетично1 спадщини. I. В. Немченко, зазначае, що письменниця розробляла рiзнi лшп на шляху роз'вязання проблеми засвоення й трансформаци кращих зразюв безiменноl творчостi народу: 1) «аплшувала» сво! оповiдання та вiршовi п'еси-казки фольклорними фрагментами, 2) вдавалась до наслщування або стилiзацil витворiв народного гешя, 3) дбала про оргашчне перетворення, художне переосмислення народнопiсенних, легендарних, казкових мотивiв, образiв тощо i застосовувала фольклорнi прийоми як необхщних вдячний елемент у системi власних творчiх експериментiв [10, с. 71].
Уже в першому прозовому творi «Знахарка» (1884) - етюдi украшознавства, як його визначила сама письменниця, - зустрiчаемо найрiзноманiтнiшi елементи фольклору: фразеолопзми, фрагменти замовлянь, приказки тощо. Проте цей твiр отримав невисоку ощнку: I.Франко зазначав, що головна герошя «змальована радше по етнографiчним збiрникам, нiж з життя» [10, с. 71]. Кабшетний етнографiзм не був притаманний Днiпровiй Чайцi, вона багато спшкувалася з носiями живо! нащонально! культури, проте перенасиченiсть тексту цього оповщання фольклоризмами призвела до штучносп, спрощеностi композици i образiв оповiдання. У подальшiй роботi письмениця користувалася фольклорними прийомами й образами виважено i вправно.
На лексичному рiвнi найхарактернiшими для прозових творiв Дншрово! Чайки е повтори й традицшш епiтети.
Серед номiнативно-експресивних повторiв зустрiчаемо т.з. подвоення («...г злоба у МрИ пропала, забула вона свою неньку: без руху, в нестям1, дивилась-дивилась на милого батька, 7 ва, хто любив гг доа, ус задивилися з нею укут на м1сяць...» [3, с. 146]), синонiмiчнi повтори («Тихе озерце здригнуло^тхнуло, згрцг в одв1т осм1хнулось само: геть по водг покотились кружала, з1рку одбили тисячами гискр, з1роньку мжно пестило-гойдало» [3, с. 210]; «Кинулись хвил1 до скел^камшня, сердито бурчать пом1ж ними» [3, с. 160]); тавтолопчш сполуки («... а ар1 чайки без л1ку розплодились на скел1, л1тають над морем та плачуть-кигичуть лиш тыьки зачують хижу бурю, зв1щають пливц1в-мореход1в та св1дчать про давню давнину, про славную д1вчину-чайку» [3, с. 161]).
Найпоширешшими таю фольклоризми е у вiршах у проз^ що зумовлюеться жанровими особливостями цих творiв, проте авторка використовуе повтори (в т.ч. синонiмiчнi та антонiмiчнi) й у реалютичних оповщаннях, що свщчить про глибокий внутршнш зв'язок И творчосп з народнопоетичною стихiею, наприклад: «День погожий, пташки щебечуть, береза наче пухом зеленим укрилася, пахне, а небо над проакою високе-високе, чисте та сине!» [3, с. 38]; «Ураншньому мор1 колихалася-купалася св1това зоря, на сход7 жеврта рожева смуга» [3, с. 62], «...коли замовкав читаючий голос, виразно чулося дзеленчання об скло тгег безл1ч1 метелиюв, яка злеттася на и принадне сяйво раювати-помирати в його зелених гарячих хвилях» [3, с. 44].
Залучаються повтори й до мовно! характеристики персонажiв, наприклад, у мовленш селянки Гапи та И сусщки (оповiдання «Чи сквиталася?») зус^чаемо: «Та вже в цих пангв таке серце тверде: он як ховала В1тьку, то хоч би тоб1 сплакнула або до народу озвалася: горда-прегорда...» [3, с. 72], «Вт1ш гг, Господи, як вона мене вт1шила, та прости мене, Боже, що я за нею простор1кувала, дурною-безгамузною взивала» [3, с. 73]. Гапа та И стврозмовниця е нолями живо! народномовно! традицп, тому таю мовш одинищ у !хньому мовленш е природними, оргашчними. Дншрова Чайка - майстер нюансу, деталь У !! творах не часто зус^чаемо докладнi портретнi чи пейзажш описи. Введення традицiйного лексичного елемента у мовлення персонажiв дае можливють створити лаконiчнi, але художньо повноцшш й життездатнi образи.
Ще одним лексичним складником фольклоризму творiв письменницi е постiйнi епiтети. У прозових творах Дшпрово! Чайки вони не тшьки створюють народнопiсенний колорит, а й надають авторським стилiзацiям ешчно! достовiрностi, своерщно! патини: «У давню давнину, в зеленш долим г там, понад морем бурхливим, слободи рясно стояли...» [3, с. 152]; «А вiрний товариш давно вже вмовляе його пгти погуляти: з лукгв тугих постргляти, на конях баских поганяти...» [3, с. 153]; «Не купчаться быи хати по нгй, г лист кучерявий гг не вкривае, одна тыьки стежка зелена зб1гае по нт...» [3, с. 158]; «Вдень же тд сонцем ясним не посм1е вона показати обличчя...» [3, с. 162]; «... лиш чуття часами заворушить вИ', у бровах шовкових скупчилися думи, а вустарожевiмовчкирозмовляють» [3, с. 179]; «Сивi тумани степи облягли пеленою важкою» [3, с. 205].
Як вже зазначалося, Дншрова Чайка у сво!х фольклористичних студiях не обмежувалася лише укра!нською культурою. У творах, для яких чггко визначено географiчну локалiзацiю, зус^чаемо еттети, притаманш мюцевим традищям усно! народно! творчосп. Так, в оповщанш «Мара», сюжет якого розгортаеться у давньогрецькому полю, використовуються постшш еттети грецького й давньоримського епосу: «Давно колись, дуже давно, як ругна ося прозивалася ще Херсонесом славетним, коли ще гойдалися густо при берез1 грецькг галери...», «Великий мистець був Менандр; ще змалку ласкавi боги надыили його хистом величним...», «...з'гздилися гост1 з далеких крагв, г з ГрецИ' нав1ть старог, оф1ру в храмах херсонеських ласкавим богам принести...» [3, с. 163], «...нгж битись 7 чвари чинити на глум та на вт1ху варварам хижим, оддаймося краще тд руку славетного Риму» [3, с. 168], «Ламайте ж бо лаври 7 м1рти, зривайте кв1тки, ... пахощ1 зносьте, бики круторогi та в1вщ рунистi зганяйте!», «...розтратив нгкчемно маетки, не маеш чим славного Зевса оздобити так, як би варто було» [3, с. 169], «Щоб Еос рожева не в темнгй робгтнг, а тут на роздолл1 бог1в прив1тала» [3, с. 170].
Вщчутний схщний колорит створюють еттети в авторськш обробщ старовинно! кримсько! легенди «Скеля»: «В степу коливалась пшениця, по лугах паслись незчислент отари...» [3, с. 136], «... вбачили його юнацью орлини оч1 з високог башти, 7 ноч1 тгег ж пропали укупг з човном», «Вийшла на скелю високу 7 так закляла гх, щоб де не були б, а вернуться знов...» [3, с. 139].
Висновок: фольклоризм е оргашчним важливим складником щюстилю Дшпрово! Чайки. Витонченють художньо! техтки письменнищ - результат свщомого глибокого дослщження й творчого опрацювання фольклору. Найхарактершшими проявами фольклоризму творiв Дшпрово! Чайки на лексичному рiвнi е повтори та постшш еттети.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Будагов Р. А. Литературные языки и языковые стили / Р. А. Будагов. - М. : Наука, 1967. - 212 с.
2. Виноградов В. В. Стилистика и теория речи. Поэтика / В. Виноградов. - М. : Наука, 1963. - 256 с.
3. Дншрова Чайка. Вибраш твори / Дшпрова Чайка. - К., 1987.
4. Евсеева Г. П., Христя О. В. Мовно-стилютичш особливосп художшх творiв Чайки Дншрово! (на прикладi прозових творiв) / Г. П. Евсеева, О. В. Христя // Науковi записки. -Серiя: Фшолопчш науки (мовознавство). - Юровоград: РВВ КДПУ iм. В. Винниченка, 2011. -Вип. 100. - С. 58 - 61.
5. Евсеева Г. П., Христя О. В. Корпусна мовна полггика укра!нсько! мови та лексична спадщина Чайки Дншрово! / Г. П. Евсеева, О. В. Христя // Материалы V Международной
научной конференции «Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках», 7 - 8 апреля 2011 г. - С. 419 - 421.
6. Ермоленко С. Я. Фольклор i лтературна мова / С. Я. Ермоленко. - К. : Наукова думка, 1987. - 248 с.
7. Ковалик I. I. Питання украшського i слов'янського мовознавства: вибр. твори / Львiвський нащональний ун-т iм. 1вана Франка; Прикарпатський нащональний ун-т iм. Василя Стефаника / З. Терлак (упоряд.). - Л. : 1вано-Франювськ, 2008. - 496 с.
8. Крашеншшкова Т. В. Мова украшсько! лггературно! казки Х1Х столггтя .: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 «Украшська мова» / Т. В. Крашеншшкова. - Д., 2013. - 20с.
9. Ларин Б.А. Эстетика слова и язык писателя / Б.А. Ларин. - Л. : Преса, 1974. - 178 с.
10. Немченко I. Дншрова Чайка i народна творчють / I. Немченко // Народна творчють та етнографiя. - № 2. - 1991. - С. 70 - 77.
11. Пшчук В. Шануймо сво! самоцвгги // Дшпрова Чайка / В. Инчук. - К., 1993.
12. Пономарiв О. Д. Стилютика сучасно! украшсько! мови / О. Пономарiв. - Тернотль: Навчальна книга, 2000. - 234 с.
13. Поповський А. М. Мова фольклору та художньо! лггератури Ивденно! Укра!ни XIX - початку XX столггтя. - Д., 1987.
14. Франко I. Я. Зiбрання творГв у 50-ти т. / I. Франко. - К., 1984. - Т. 26. - 375 с.
15. Шутенко Ю. Фольклоризм лтератури / Ю. Шутенко. - Режим доступу: http : // nte.etnolog.org.ua/zmist/2004/N5/Art16.htm.
16. Щерба Л. В. Опыты лингвостилистического толкования стихотворений / Л. Щерба // Избранные труды по русскому языку. - М. : Наука, 1957. - 342 с.
SUMMARY
Introduction. Individual style - a manifestation of the aggregate of essential features special talent in a particular author or work throughout his work. However, not every author, even professional, has «his» style that is so, for how accurately vhaduvalosya to its authorship. Research prose Dnieper Seagull shows that it is inherent idiostyle, which is the result of hard work over the word conscious.
Urgency. Problem linguistic-stylistic analysis of literary text ranks in recent decades a special place in the philological science and has attracted the attention of linguists. Linguistics as a science of linguistic-stylistic features of a work of art owes its birth L. Shcherba that not only outlined the problem itself, but also revealed the reasons for its occurrence. The scientist said that the linguistic analysis of a work of art must show the linguistic means by which expresses the ideological and the associated emotional content of a literary work. In their quests Linguostylistic scientific study of all submitted samples language means operating in verbal structure of artistic work tissue [16].
The article is an overview of the types of lexical folkloryzmiv in the works Dnieper Seagull as an important component styletvirnoho individual art practices writer.
Research. A work of art, in our opinion, has the artistic text zahalnotekstovi features: structural and semantic unity, ordering linguistic units and components, communicative orientation. But, unlike any other, and it has aesthetic value, artistic contains information which is the highest degree of freedom of the author's language, that language style copyright. Renowned linguist A. Ponomarev remarked: «The language style - a combination of drugs, the choice of which is predetermined meaning, purpose and nature of the statement» [12].
Conclusion: folkloryzm is an important component of organic idiostyle Dnieper Seagull. The elegance of the art technology writer - the result of conscious deep research and creative study of folklore. Most characteristic manifestations of folklore works Dnieper Seagull at the lexical level is constant repetitions and epithets.
REFERENCES
1. Budagov R. A. Literaturnyie yazyiki i yazyikovyie stili / R. A. Budagov. - M. : Nauka, 1967. -212 s.
2. Vinogradov V. V. Stilistuka i teoriya rechi. Poetika / V. Vinogradov. - M. : Nauka, 1963. - 256 s.
3. Dniprova Chayka. Vubrani tvoru / Dniprova Chayka. - K., 1987.
BicHHK njAEA
4. Evseeva G. P., Hristya O. V. Movno-stillstichnl osoblivosti hudozhnih tvoriv Chayki Dniprovoyi (na prikladi prozovih tvoriv) / G. P. Evseeva, O. V. Hristya // Naukovi zapiski. - Seriya: Filologichni nayku (movoznavstvo). - Kirovograd: RVV KDPU Im. V. Vinnichenka, 2011. -Vup. 100. - S. 58 - 61.
5. Evseeva G. P., Hristya O. V. Korpusna movna politika ukrayinskoyi movi ta leksichna spadschina Chayki Dniprovoyi / G. P. Evseeva, O. V. Hristya // Materialyi V Mezhdunarodnoy nauchnoy konferentsii «Leksiko-grammaticheskie innovatsii v sovremennyih slavyanskih yazyikah», 7 - 8 aprelya 2011 g. - S. 419 - 421.
6. Ermolenko S. Ya. Folklor I lIteraturna mova / S. Ya. Ermolenko. - K. : Naukova dumka, 1987. - 248 s.
7. Kovalik I. I. Pitannya ukrayinskogo i slov'yanskogo movoznavstva: vibr. tvori / Lvivskiy natsionalniy un-t Im. Ivana Franka; Prikarpatskiy natsionalniy un-t im. Vasilya Stefanika / Z. Terlak (uporyad.). - L. : Ivano-FrankIvsk, 2008. - 496 s.
8. Krasheninnikova T. V. Mova ukrayinskoyi literaturnoyi kazki HIH stolittya .: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stupenya kand. filol. nauk: spets. 10.02.01 «Ukrayinska mova» / T. V. Krasheninnikova. - D., 2013. - 20s.
9. Larin B.A. Estetika slova i yazyik pisatelya / B.A. Larin. - L. : Presa, 1974. - 178 s.
10. Nemchenko I. Dniprova Chayka i narodna tvorchist / I. Nemchenko // Narodna tvorchist ta etnografIya. - № 2. - 1991. - S. 70 - 77.
11. PInchuk V. Shanuymo svoyi samotsviti // Dniprova Chayka / V. Pinchuk. - K., 1993.
12. Ponomariv O. D. Stilistika suchasnoyi ukrayinskoyi movi / O. Ponomariv. - Ternopil: Navchalna kniga, 2000. - 234 c.
13. Popovskiy A. M. Mova folkloru ta hudozhnoyi literaturi Pivdennoyi Ukrayini XIX - pochatku XX stolittya. - D., 1987.
14. Franko I. Ya. Zibrannya tvoriv u 50-ti t. / I. Franko. - K., 1984. - T. 26. - 375 s.
15. Shutenko Yu. Folklorizm literaturi / Yu. Shutenko. - Rezhim dostupu: http : // nte.etnolog.org.ua/zmist/2004/N5/Art16.htm.
16. Scherba L. V. Opyityi lingvostilisticheskogo tolkovaniya stihotvoreniy / L. Scherba // Izbrannyie trudu po russkomu yazyiku. - M. : Nauka, 1957. - 342 s.
