CC BY
21
УДК: 636.6:612
Гончарова О.В., к. с.-г. н., доцент ([email protected]) ©
Дтпропетровсъкии держаний аграрнииутверситет
Ф13ЮЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН13МУ СТРАУС1В ЗА УМОВ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВЕДЕННЯ
У cmammi представлет результаты дослгдження ф1зюлог1чного стану оргатзму cmpaycie. 3 метою кращого розумтня потенцтних можливостей ïx оргатзму та переваг перед тшими стъсъкогосподарсъкими тваринами та птицею наведет дат щодо продуктивных характеристик, особливостеи складу Kpoei cmpaycie.
Ключое1 слова: чорний африкансъкий страус, ф1зюлог1чнии стан оргатзму, адаптацшна здаттстъ, географ1чтумовирозведення.
Вступ. Широю меж1 розведення страус1в у свт свщчать про висою адаптацшш можливосп ïx оргашзму. СтрауЫвництво, як напрямок агроб1знесу в Украт, з'явилося лише з 2000 року, але галузь стр1мко розвиваеться. Вже отриманий науковий та практичний досвщ в цьому напрямку дозволяе розробляти KpHTepiï вщбору страуав для племшного використання, визначати можлив1 захворювання, потенщал продуктивности Промисловим розведенням та вирощуванням страуав, як показуе практика заруб1жного досвщу, займаються у багатьох крашах св1ту [4, 7-10]. Про становления страуЫвництва як галуз1 у свт, ïï розвиток та необхщшсть у поширенш вже набутих практичних та наукових знань в цьому напрямку, свщчить створена Св1това асощащя страус1вник1в (World Ostrich Association). В Укршш також icHye Асощащя страуЫвниюв (Ukraine Ostrich Association), члени та науковщ тако! асощаци працюють в напрямку поширення знань з питань ф1зюлогп, год1вл1, розведення, профшактики та л1кування страуЫв, розробки державних стандарт1в (А.О. Брузницъкии, M.I. Сахацъкий, Ю.В.Осадча, О.В. Гончарова та in.) [3, 4].
Матер1ал i методи. Експериментальна частина роботи була проведена в умовах ПрАТ «Агро-Союз» (Украша) на 6a3i страусиного комплексу. В цей комплекс входять: шкубатор, ферма пщрощування молодняку i товарна ферма. На ферм1 впроваджений багатоплановий комплекс заход1в з профшактики та л1кування страусенят, надаються послуги з набуття практичних знань щодо питань розведення страуав, технолог!! виробництва продукцп. Методом виб1рки на початку вщтворювального перюду було визначено дослщну групу в кшькост1 12 страусенят, враховували перюд шкубацп (червень- серпень), номер парти, показники швидкост1 росту, збереженост1 погол1в'я. Bifl6ip та дослщження зразюв кров1 проводили зранку з пщкрильцево1 вени 60-добових страусенят згщно з загальноприйнятими методиками [2]. Результати дослщжень були оброблеш статистично (M±m, n=12) з наступним проведениям пор1вняльного анал1зу отриманих показниюв з даними шоземних джерел.
©Гончарова О.В., 2012
35
Результата дослщження. Нормальне ф1зюлопчне функцюнування оргашзму страуса е складною регуляторною системою, яка корегуе формування нормально! маси тша, росту та розвитку оргашзму, репродуктивно! здатностг При цьому початкова маса страусенят, р1вень !х життездатност1 е важливими показниками, що визначають швидюсть росту, штенсившсть прирост1в маси тша при вирощуванш. При розведенш страуав на фермах, у розплщниках та зоопарках надають перевагу чорним африканським страусам, оскшьки представникам цього пщвиду властива найбшьш виражена адаптацшна здатшсть оргашзму до промислових умов утримання з отриманням високояюсно! продукци (м'ясо, шкубацшш яйця, молодняк, шкура, жир, ропвка ока, югп, шр'я) [4, 8, 9]. Вважаеться, що страуси цього пщвиду е менш агресивними та мають ур1вноважений тип вищо! нервово! д1яльностг
На оргашзм страуав здшснюють вплив р1зш чинники: еколого-географ1чш зони розведення, умови утримання, зоотехшчш, ветеринарно -профшактичш заходи тощо. При цьому пщтримка сталост1 параметр1в гомеостазу забезпечуеться цшим комплексом ф1зюлого-бюх1м1чних процеЫв в оргашзмг Однак, адаптацшш можливост1 оргашзму не безмежш \ за умов дп надм1рно сильних чинниюв е в1рогщшсть виникнення дисбалансу. Таке явище визначаеться як стрес [5, 6]. Як вщомо, оргашзм страуав мае низьку резистентшсть на раншх стад1ях розвитку до ди стресових чинниюв. Провщш фах1вщ в галуз1 страуавництва (F. Ни^егтеуег, B. Perelman) вщм1чають, що саме стрес е першою причиною закупорки кишечника, при цьому м'язевий шлуночок припиняе скорочуватися \ кормова маса не надходить ¿з залосистого до м'язевого шлуночка [7, 9, 10]. На цьому тл1 може вщбуватися порушення нормального функцюнування товстого кишечника, що призводить до ентериту. Як результат стресу в огашзм1 страусенят вщбуваеться попршення загального ф1зюлопчного стану та пригшчення ¿мунно! системи, порушення обмшних процеав. Наступна причина низького показника збереженост1 страусенят теля стресу - це порушення мшерального обмшу в !х оргашзм^ що вщображаеться на кальцш-фосфорному сшввщношенш \ може призвести до т1бюторсалъного вивгху ктщвок [7, 8, 9].
Дослщження складу кров\ страуав дозволяе бшьш об'ективно вивчити загальний ф1зюлопчний стан !х оргашзму та своечасно прийняти необхщш профшактичш заходи. Окислювальш властивост1 кров1 (кшьккть еритроцшгв, р1вень гемоглобшу тощо) зумовлюються р1зною потребою у кисш м'яз1в. Для страуав характерш активш темпи росту вщ вилуплення до 2-м1сячного вшу, саме впродовж цього перюду в !х оргашзм! вщбуваеться формування м'язево! частини. В результат! попередшх дослщжень кров1 страуав, вже була виявлена залежшсть м1ж 1х живою масою та еритроцитарним складом кров1, тобто, чим вища маса (у самщв), тим бшьша загальна кшьккть еритроцит1в, вищ1 окислювальш властивосп кров1, \ навпаки [1]. Як вщомо, страуав розводять переважно заради отримання д1етичного м'яса, на яке е великий попит у багатьох крашах [3, 4, 9]. Тому з вмютом гемоглобшу пов'язаний ще один бшок, який зв'язуеться з киснем та визначае кол1р м'яса - мюглобш. Вм1ст гемоглобшу в кров1 страусенят при 1х розведенш в степовш зош Украши був вищим (116±1,12 г/л), шж цей показник у птищ шших кра!н (83,4±4,3 г/л,
36
допустим! меж1 коливання - 80 - 92 г/л) [9,10]. Саме в активний перюд росту в kpobí страусенят bmíct ще одного показника енергетичного обмшу м'язово! тканини - креатишну дор1внював 74±2,99 мкмоль/л. Дослщження концентраци глюкози в kpobí страусенят дозволяе вивчити р1вень використання запас1в депонованого глжогену ix оргашзмом. Було встановлено, що bmíct глюкози мав настуине значения - 19,98±3,558 ммоль/л. Концентрация кальцш в кров1 страусенят в перюд активного росту становила 10,8±1,05ммоль/л. Можна вщм1тити, що бшьшкть показниюв kpobí, при розведенш в степовш 30HÍ Украши бшьшою м1рою (за винятком вмкту гемоглобшу) сшвпадали з вщповщними даними у птищ, яку промислово почали розводити рашше в шших крашах - 1тали, 1зраЫ та Судаш (G.Quaglino, 1999; B. Perelman, 1993; H.Nahid, 2006). Имов1рно, що це може бути пов'язаним Í3 позитивною адаптащею оргашзму страуав до нових промислових умов утримання.
Maca тша страусенят, вирощених на м'ясо, залежить вщ !х маси в добовому вщг Середня маса добових страусенят, яких розводять в степовш 30HÍ Украши складала в середньому 800 - 930 г i становила 58-60 % вщ маси шкубацшних яець. Середне значения збереженост1 погол1в'я страус1в мало наступи! меж1 84-95%. Провщш фах1вщ у страус1вництв1 вважають, що ф1зюлопчна норма маси тша добових страусенят повинна складати 0,780-1,0 кг i залежить вщ початково! маси яйця, з якого bíh вилупився. Окр1м того, вщразу теля вилуплення впродовж 5-7 д1б страусенята втрачають до 20 % вщ власно! ваги, теля чого в ix opraHÍ3MÍ починаеться активний розвиток. При досягненш 3-х мюячного в!ку середня маса тша повинна складати 35-40 кг [7-10]. На цьому rai орган1зм страуса не повинен мати певних аномалш та патологш нижшх кшщвок, що е найважлившим у промисловому страуЫвництвг
Висновки. При розведенш страуЫв у р1зних географ1чних умовах, одним Í3 шформативних критер1ев позитивно! адаптацп ще! птищ до промислових умов е показники, що характеризують загальний ф1зюлопчний стан оргашзму. При перебудов1 та вдосконаленш адаптацшних мехашзм1в ix орган1зму кров вщображае nepe6ir ф1зюлого-бюх1м1чних процеЫв, оскшьки вона е лабшьно! системою i швидко реагуе на певш 3míhh. На ochobí представлених даних, можна вщм1тити, що ф1зюлого-бюх1м1чш показники у страуЫв мають певну залежшсть вщ в1ку, стат1, географ1чних умов розведення.
У нових географ1чних умовах в opraHÍ3MÍ страуса вщбуваеться перебудова цшо! ланки ф1зюлого-бюх1м1чних процеЫв. 06míhhí процеси, що протжають в його opraHÍ3MÍ, корегують ф1зюлопчний стан оргашзму, зокрема, етапи росту та розвитку, параметри гомеостазу тощо.
У pa3Í реал1зацп страусенят до досягнення ними 6-мюячного вжу, тобто до прояву статевих вщмшностей за кольором оперення (cipnñ - самки, чорний з бшим - самщ), визначення стат1 за показниками kpobí може мати практичне значения. Доцшьшсть використання отриманих результат на практищ та !х впровадження до технолопчного процесу дозволять обгрунтувати подальш1 науков! дослщження в цьому напрямку. Отримаш hobí даш дозволять характеризувати особливост1 ф1зюлоги страус1в, i'x здатшсть адаптуватися до промислових умов розведення в господарствах, розташованих в р1зних географ1чних зонах Украши.
37
Л1тература
1. Гончарова О.В. Гомеостатичш показники кров! та продуктивш якосп страус1в / О.В. Гончарова // Науковий вкник Льв1вського национального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. -2011. - Т.13, №4 (50), 4.2 . - С. 34- 38.
2. Довщник: Ф1з1олого-б1ох1м1чн1 методи дослщжень у бюлогп , тваринництв! та ветеринарнш медицин!/ Вщпов. редак. В.В. Вл1зло. - Льв1в, 2004. - 399 с.
3. Методи визначення продуктивное^ страус1в. Птиця племшна / О.В. Гончарова, М.Г. Повод, М.В. Скорик та ш.- [СОУ 01.24-37-802: 2008] -Дншропетровськ, 2008.- 13 с.
4. Сахацький М. I. Бюлопчш особливост!, ¿стор1я одомашнювання та перспективи розведення в Укра!н1 страус1в, ему i нанду / М. I. Сахацький // Сучасне птах1вництво. - 2007. - № 10 - 11 (59 - 60) - С. 26 - 33.
5. Стояновський В. Г. Функцюнальний стан тонкого кишечника та особливост1 процеав адаптаци у молодняку велико! рогато! худоби при стресах: дис. д-ра вет. наук: 03.00.13 / УААН; 1нститут землеробства i бюлогп тварин. -Л., 2000. - 508л. - Б!блюгр.: л.386-488.
6. Федорук Р.С. Ф!з!олог!чн! механ!зми адаптацп тварин до умов середовища // Р.С. Федорук, Р.Й. Кравц!в // Бюлопя тварин. - 2003. - Т.5., №1-2.-С.75-82.
7. Deeming D. C. Ostrich. Biology, breeding end diseases / D. C. Deeming. -United Kingdom : Manchester University, 1999. - 342 p.
8. Cooper R. Ostrich production in Zimbabwe / R. Cooper // Zimbabwe Sci. News. - 1999. - V. 33 (3). - P. 73 - 78.
9. Huchzermeyer F.W. Diseases of Ostriches and other Ratites agricultural research Council / F.W. Huchzermeyer//, UAR. - 1998. - P. 42 - 43.
10. Perelman B. Ostrich diseases of breeders / B. Perelman // Ostrich Update. - 1996. - № 3 (2). - P. 49 - 51.
Summary L. Goncharova PHYSIOLOGY IN BREEDING OSTRICHES ON FARMS
The article presents results of the physiological state of the organism ostriches. In order to better understand the potential of the organism ostriches and their advantages over other animals and poultry author presents information about the productivity of ostriches, characteristic blood values.
Key words: black african ostrich, the physiological status of the organism, adaptation, geographical zones breeding.
Рецензент - д.вет.н., професор Головач П.1.
38
