CC BY
16
УДК 616-053.32-036.8-06:616.235-007.17"450.2"
Ф1ЗИЧНИЙ, СТАТО-К1НЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ЗАХВОРЮВАН1СТЬ Д1ТЕЙ 13 БРОНХОЛЕГЕНЕВОЮ ДИСПЛА31€Ю УПРОДОВЖ ДВОХ РОК1В IX ЖИТТЯ
Статтю присвячено вивченню особливостей аналiзу динамжи окремих складових розвитку дiтей з БЛД, вивченню частоти гострих шфекцшних захворювань органiв дихання, анеми, рах^у, харчово! алерги упродовж двох роюв !х життя. Проведене когортне проспективне дослщження, яке включало 33 дитини iз БЛД. У всiх дтей, якi досягли 24-мiсячного вiку й спостер^алися у центрi розвитку дитини, оцшювали стато-кiнетичний, психо-емоцiйний, мовленневий розвиток та частоту захворювань на гострi шфекцшш захворювання органiв дихання у 6, 12, 18 та 24 мюящ як хронолопчного, так i скорегованого вiку. Результати проведеного дослщження показали, що дiти з БЛД, яю виписувались з лiкувальних закладiв при оцiнюваннi фiзичного розвитку за шкалами ВООЗ, майже в 50% випадюв мали затримку фiзичного розвитку: у вщ двох рокiв 36,9% немовлят мали вагу нижче за 10%; 41,7% дней мали зрют нижче за 10%; 41,7% немовлят мали окружшсть грудно! клiтки нижче за 10% та 33,3% окружшсть голови нижче за 10%. Анемто при виписщ зi стацiонару мали 48% дней, а у шести мюячному вiцi - 52,0%. У 12- та 18-мюячному вiцi юльюсть дiтей, якi мали анемiю, достовiрно змешувалась до 13,6% (р=0,005).
Ключов1 слова: передчасно народжеш д1ти, бронхолегенева дисплаз1я, ф1зичний розвиток, захворювашсть.
Робота е фрагментом НДР «Розробити систему раншх лiкувально-дiагностичних та профшактично-реабттацшних заходiв для попередження полюрганних уражень у передчасно народжених дтей» (державний реестрацшний № 0114и003088) та «Розробка методики тдбору контингенту для роботи, повязано! з бiологiчною безпекою на пiдtрунтi виявлення iндивiдуальних особливостей генотипу» (державнийреестрацшний № 0114и000785).
Бронхо-легенева дисплаз1я (БЛД) (Р.27.0) залишаеться одшею з серйозних проблем передчасно народжених д1тей (ПНД), особливо з екстремально низькою масою тша при народженш [1, 12]. Допологове використання стеро!д1в, застосування сурфактант-замюних препарапв, щадних та нешвазивних метод1в вентиляцп, оксигенотерапп шдвищило виживання ПНД, але суттево не вплинуло на частоту БЛД [10, 16]. Щор1чно у свт народжуеться до 20 млн. д1тей з надзвичайно малою масою тша. Даш клшшо-ешдемюлопчних дослщжень останшх роюв свщчать про те, що захворювашсть { смертшсть ц1е! категорп немовлят значно (до 20 раз1в) перевищуе щ ж показники у д1тей, яю народились доношеними [2]. В Укра!ш щор1чно народжуеться близько 23 тисяч передчасно народжених дггей, з яких 3800 - з дуже малою масою тша (менше 1500 г); у тому числ1 близько - 1300 д1тей з надзвичайно малою масою тша (менше 1000 г) [9]. В нашш держав1 офщшно! статистики щодо поширеност БЛД серед ПНД немае, в окремих перинатальних центрах проводяться поодиною дослщження, спрямоваш на вивчення ешдемюлогп зазначеного захворювання [8].
Д1ти з БЛД схильш до розвитку бронхообструктивного синдрому з високим ризиком трансформацп в бронх1альну астму, яка реатзуеться у ос1б генетичною детермшовашстю до атопп [16]. Та нав1ть т передчасно народжеш з БЛД, яю не мають бронх1ально! астми, часпше мають обструкцп дихальних шлях1в у шкшьному вщ1, шж д1ти без БЛД [14]. Тому дуже важливим е вивчення фактор1в ризику негативних вщдалених наслщюв у д1тей з БЛД та розробка клшчних прогностичних моделей з метою видшення групи високого ризику по хрошчному обструктивному захворюванню легень у зршому вщ1 [15].
На сьогодш е багато робщ яю присвячеш рол1 перинатальних фактор1в, що впливають на перебш БЛД, але разом з тим до юнця не з'ясований !х взаемозв'язок та прогностична цшшсть, маловивченими залишаються проблеми генетично! детермшанти розвитку захворювання [6]. Суперечливими е питання фармаколопчно! профшактики БЛД в неонатальному перюд^ вщсутш ч1тю рекомендацп ведення пащенпв з БЛД шд час !х катамнестичного спостереження [4, 11].
Метою роботи було здшснити анатз динамши окремих складових розвитку д1тей з БЛД, вивчення частоти гострих шфекцшних захворювань оргашв дихання, анеми, рах1ту, харчово! алергп упродовж двох роюв !х життя.
Матерiал та методи дослiдження. Проведено когортне проспективне дослщження, у яке включено 33 дитини. З 49 немовлят, яю брали участь у дослщженш, одна дитина померла, 7 вибуло з дослщження, 8 - батьки вщмовились вщ катамнестичного спостереження.
У вс1х д1тей, яю досягли 24-мюячного вшу й спостер1галися у центр1 розвитку дитини Полтавсько! обласно! дитячо! ктшчно! лшарш, оцшювали стато-юнетичний, психо-емоцшний та мовленневий розвиток у 6, 12, 18 та 24 мюящ як хронолопчного, так { скорегованого вшу, а також частоту захворювань на гостр1 шфекцшш захворювання оргашв дихання у 6, 12, 18 та 24 мюящв
хронолопчного вшу. Дiагностика стато-кшетичного розвитку вiдбувалась зпдно Наказу МОЗ Укра!ни № 149 вщ 20.03.2008 р. «Клiнiчний протокол медичного догляду за здоровою дитиною вшом до 3 роюв» [7]. У дiагностицi моторно! сфери використовувалися також прийоми Войта-дiагностики та Бобат-терапи.
Психо-емоцiйний розвиток оцiнювався вщповщно до додатку № 4 вище названого Наказу «Оцiнка психомоторного розвитку дитини раннього вшу психологом» та за допомогою психолого-педагопчно! дiагностики, при якш визначаеться зона найближчого розвитку (за Л. Виготським) [3], оцшюеться рiвень психiчного розвитку та можливють засвоення завдань i способiв дш. Комплексна методика психолого-педагопчно! дiагностики включала спостереження за поведiнкою дитини, комуншативною поведiнкою, грою, адекватнiстю реакцiй на заохочення i зауваження дорослого. Основними параметрами ощнки дiялъностi дiтей першого року життя за лiнiями розвитку вважаються: - контактнiстъ, прийняття й розумшня завдання; - способи виконання завдання; - здiбнiстъ до наслщування, навчання в процесi обстеження; - вщношення до результату свое! дiяльностi.
Оцiнка мовленневого розвитку вiдбyвалася шляхом визначення орiентовно-пiзнавалъних i звукових реакцш у домовленневий, передмовленневий та перюд активного (моторного) розвитку мовлення. Порушення дiагностyвалися за Ю.О. Разенковою [10].
Захворюванють немовлят оцiнювали за частотою ГРВ1, бронхiтy, обструктивного бронхiтy та пневмони у 6, 12, 18 та 24 мюящ
Пiсля ощнювання розвитку дитини було сформовано двi групи дiтей: першу - в яку увшшли дiти з затримкою розвитку у 24 мiсяцi корегованого вшу та другу групу - д^и, як мали нормальний розвиток.
Статистичний аналiз виконувався iз застосуванням комп'ютерно! програми SPSS 16.0. Вiдмiнностi вважали достовiрними при значеннi р<0,05.
Результати дослщження та ix обговорення. Аналiз маси тiла у дiтей упродовж катамнестичного спостереження засвiдчив, що при виписщ 14,81% (n=8) дiтей мали вагу нижчу за 3-ю перцентиль, а 48,15% (n=13) дгтей - в межах вщ 3% до 10% (рис.1).
У 6 мюящв життя кшькють дiтей, у яких маса була нижчою за 3 перцентит, дещо зменшилась, але це зниження не мало достовiрного значення (р=0,3336).
У 12 мiсяцiв життя порiвняно з 6 мiсяцями виявлено збшьшення частки дiтей, якi мали масу менше за 3%, але щ змiни були на межi статистично! значyщостi (р=0,076). У 18 i 24 мiсяцi життя кiлъкiстъ дтей з масою менше за 3 перцентит була майже однаковою. Зазначеш результати свiдчатъ, що у термш вiд 6 до 12 мюящв життя, коли у дтей розпочинаеться введення продyктiв додаткового харчування, i, можливо, !х !жа стае менш калорiйною, вiдбyваетъся недостатня прибавка в мас й дiти переходять до групи з вщставанням маси бшьше за -25.
Згiдно рекомендацн Всесв^ньо! оргашзацн охорони здоров'я (ВООЗ) визначальним критерiем для оцiнки фiзичного розвитку дитини е ощнювання зросту дитини. За нашими даними 14,81% дтей виписуються з показником зросту, який знаходиться нижче за 3 перцентит та 40,74% - у межах мiж 3 та 10 перцентилями. У 6 мюящв календарного вшу кшькють дтей з такою затримкою зросту дещо зменшуеться (рис. 1). Але в 12 мюящв життя кшькють дгтей iз зростом нижчим за 3 перцентат дещо збшьшуеться й досягае 26,92% (р=0,1445). У наступш вiковi термiни !х кшькють залишаеться майже незмiнною.
Подiбнi тенденцп змiн вiдмiчено i при ощнщ окрyжностi грудно! клiтки у дтей з БЛД упродовж 2 роюв життя, зокрема, 7,41% дiтей виписуються з окружнютю грудно! клiтки, яка знаходиться нижче за 3 перцентилi та 44,44% - у межах вщ 3 до 10 перцентилiв. У 6 мюящв життя також вiдмiчено зниження вщсотку дiтей, у яких окружнють органiв грудно! кл^ки знаходиться нижче за 10%.
Дещо менше дiтей (29,61%) виписуеться з окрyжнiстю голови розмiр яко! е меншим за 10%. Слщ вiдмiтити, що частки дтей, у яких окрyжнiстъ голови менше за 3 перцентат та частки дтей, у яких окрyжнiстъ голови менше за 10 перцентилiв, упродовж перших 2 роюв життя залишаються сталими.
Таким чином, можна зробити висновок, що д^и з БЛД, яю виписуються з лшувальних закладiв, майже у 50% випадюв мають затримку фiзичного розвитку. У подальшому в шести мюячному вiцi кiлъкiстъ таких дтей дещо зменшуеться, але це зменшення не мае статистично! значyщостi (р>0,05), у iншi вiковi перiоди щ пропорцi! залишаються незмiнними. На нашу думку, це може свщчити про неадекватне харчування дтей упродовж першого року життя, про можливу
вщсутнють розрахунку лшарями первинно! ланки енергетичного та бшкового забезпечення, яке повинна отримувати дитина.
70 60 50 40 30 20 10 0
4,8
8,1
7,41
5,9
6,9
1,5
п
27,2
3,6
8,5
8,3
70 60 50 40
)
' 30 20 10 0
14,8
0,7
1,1
29,63
1,5
22,73 33,3
4 3,6 4
8,33
При 6 мюящв 12 18 24 мюящ
виписщ мюящв мюящв
ВВщ 3 до 10% ВМенше за 3 %
Вага
При 6 12 18 24 виписщ мюящв мюящв мюящв мюящ ВВщ 3 до 10% ВМенше за 3 %
Зрют
70 60 50 40 30 20 10 0
7,41
6,6 7
1—1 8,1
4,4 41 4,8 3,0 81 8
25,0
4,8 1,5 8,1
70 60 50 40 30 20 10 0
4,2
7,41 7,65 9 ,33
22,2 ,41 5,0
4,8 9,2 9,0 5
При 6 12 18 24 виписщ мюящв мюящв мюящв мюящ
ВВщ 3 до 10% ВМенше за 3 %
При 6 12 18 24 виписщ мюящв мюящв мюящв мюящ
ВВщ 3 до 10% ВМенше за 3 %
Окружшсть грудно! клггки Окружшсть голови
Рис. 1. Частки д1тей, яга мали показники ф1зичного розвитку нижче за 10 перцентиль, у р1зш вкста перюди.
Безперечно одшею з причин затримки фiзичного розвитку в дтей е !х неадекватне харчування. Як свщчать результати дослiдження, представленi на рис.2, з лшувальних закладiв виписуеться 70,37% дггей на грудному вигодовуванш та 3,7% - на штучному вигодовуванш, проте в 6 мюящв лише 18,52% дтей (р=0,000) продовжують отримувати тiльки грудне молоко та 7,69% дггей - грудне молоко з додаванням сумiшi. У 12 мюящв життя 23,08% дiтей отримували коров'яче молоко, 57,69% - сумш, 11,54% - грудне молоко та 7,69% - грудне молоко з додаванням сушшь На нашу думку, саме зниження вщсотку дiтей, яю вигодовуються виключно грудним молоком до 6 мюящв життя, сприяе затримщ росту дiтей.
Наступним кроком нашого дослiдження стало вивчення стато-кiнетичного розвитку дтей з БЛД, який оцшювався за вiдповiднiстю навичок i вмшь дитини календарному та скорегованому вшу. Дослщження показало, що у 6 мюящв хронолопчного вiку всi д^и з БЛД мали затримку стато-кшетичного розвитку (рис.3). Але якщо оцшювати стато-кiнетичний розвиток вiдповiдно до корегованого вшу, то вщставання виявлено лише у 29,17% дггей. До 12 мюящв як хронолопчного, так i корегованого вшу частки дтей iз затримкою стато-кiнетичного розвитку залишалися незмшними. Наприкiнцi 2 рокiв хронологiчного вшу, порiвняно з 6 мiсяцями, частка таких дтей достовiрно зменшилась i становила 27,0% (р<0,001). Проте при ощнщ стато-кiнетичного розвитку вiдповiдно до скорегованого вшу частки !х залишились майже незмiнними (р=0,1616). Таким чином, кшькють дiтей iз затримкою стато-кшетичного розвитку вщповщно до корегованого вшу е сталою величиною упродовж 18 мюящв життя i дещо меншою у 24 мiсяцiв кореговано вшу.
Затримку психо-емоцшного розвитку в 6 мюящв календарного вшу мали вс д^и, а у 6 мюящв корегованого вшу - 33,33% дггей. Слщ вiдмiтити, що у 24 мюящв як хронолопчного, так i корегованого вшу 66,67% дггей мали затримку психо-емоцшного розвитку. Тобто серед дтей з БЛД у значно! кшькост дiтей до 24 мюящв життя формуються психо-емоцiйнi порушення. Ц данi
,9
свщчать про потребу включення ¡з перших мюящв життя у реабштацшш програми д1тей з БЛД системи раннього втручання та консультування психолога.
70,3
14,81
18,52"
7,69
11,54
12
6 тсяцш 12 тсяцш 18 мкяцш 24 юсящ ■Хронолопчний вш Ш Корегований вш
Стато-кшетичний розвиток
п-1-1-
При бшсящв 12мкяшв 18 мкящв
Грудне" Молоко [ Грудне молоко+сумип
Рис. 2. Частей д1тей, яга отримували грудне молоко в р!зш вжов1
100
перюди. 5,65-
66,67
бмгсящв 12 мкящв 18 мкящв 24мкящ ♦ Хронолопчшш вк —■—Корегований вш
Мовленневий розвиток Психо-емоцшний розвиток
Рис. 3. Юльгасть дгтей з вщставанням розвитку у р1зш вшов1 перюди.
Затримку мовленневого розвитку мали 100% д1тей у 6 мюящв календарного вшу та 83,33% д1тей у 6 мюящв корегованого вшу. Упродовж перших 12 мюящв життя кшькють таких д1тей поступово зменшувалась { при досягненш 24-мюячного корегованого вшу 27,27% д1тей мали затримку мовленневого розвитку (р=0,049 до 6-мюячного корегованого вшу).
Наведен даш свщчать про необхщнють проведення комплексного мультидисциплшарного шдходу до ведення д1тей з БЛД упродовж перших 2 роюв життя д1тей, а розвиток таких д1тей оцшювати вщповщно до корегованого вшу. Як було вказано вище, найбшьша частка д1тей у 12 мюящв корегованого вшу мала затримку в психо-емоцшному розвитку.
Наступним кроком нашого дослщження стало вивчення у д1тей з БЛД частоти ГРВ1 та гострих шфекцшних захворювань оргашв дихання. Результати дослщження свщчать, що у третини д1тей з БЛД у середньому за перш1 два швр1ччя спостер1галось по 2 ешзоди ГРВ1 (рис.4). Пюля 18 мюящв життя достов1рно збшьшилась кшькють дггей, у яких вщм1чено три та бшьше ешзод1в ГРВ1 з 5,3% до 33,3%, (р=0,060). Частота гострого бронхггу в д1тей з БЛД у р1зш вшов1 перюди була майже однаковою, вщм1чаеться тшьки недостов1рне збшьшення частоти гострих бронхтв у третьому швр1чч1 життя з 8,7% до 10,5%, (р=0,468). Частота обструктивного синдрому в д1тей з БЛД упродовж перших двох роюв життя е досить сталою величиною. Так до 6 мюящв 1 ешзод обструктивного бронх1ту мали 13,1% немовлят, а два ешзоди - 8,7% немовлят. У 24 мюящв життя 16,7% дггей мали 1 ешзод, 8,33% - два ешзоди та 8,3% - 3 ешзоди обструктивного бронх1ту. Слщ вщм1тити, що у 24 мюящ хронолопчного вшу частка дггей, яка мала гострий бронх1т була меншою за частку д1тей, яю мали обструктивний бронх1т (16,6% проти 33,2%, р=0,6404), але ця р1зниця не мала статистично! значущость Що стосуеться пневмонп, то 4,5% д1тей у вщ1 12 мюящв мали 1 ешзод захворювання, та така ж кшькють - 2 ешзоди, у 18 мюящв -вщповщно 8,7% та 4,4% дггей. У 24 мюящ життя лише 5% д1тей мали 1 ешзод пневмонп.
Що стосуеться вщсотка д1тей, яю мали анемда, то дослщженням виявлено, що при виписщ з1 стацюнару 48% д1тей мали анем1ю, а у 6-мюячному вщ1 - 52,0% дггей. У 12-мюячному вщ1 !х
кшькють достовiрно змешилась до 13,6% (р=0,005), аналопчною була частота у 18 мюящв та повна вщсутнють у 24-мюячному в1щ (рис 5).
35 30 25 20 15 10 5 0
1331 33,3
— гтп __
30,4 31
33.3
М]
26.1 26.1 26.1
16,/
1*
10,5 71 1
4.6 8,7 8,7
13,6 8,3 8,3
6 мкящв 12 мкящв 18 мкящв 24мкящ
6 мкящв 12 мкящв 18 мкящв 24мкящ
1 етзод 2 ешзоди □ 3 та бшьше
ГРВ1
1 етзод 2 етзоди
Гострий бронхгг
35 30 25 20 15 10 5 О
4,4 16, 8,3
5,0 8.3
8,7 13, ю,с > 16.*
: 1 1
о,с : 7
14 12 10
с*8 6
4
2
О
4,4
4,6
4,5
8,7
5,0
6 12 18 24
Я^^йДОЗДсящь м^ЯЩ^Шсящ □ 3 та бшьше
Обструктивний бронх1т
12 мкящв 18 мкящв 24 мкящ
■ 1 етзод 2 етзоди
Пневмошя
60,0 50,0 40,0 ^30,0
о4 ' 20,0
10,0
0,0
Рис. 4. Частки д1тей, яга мали гостр1 шфекци оргашв дихання, у р1зш вшов1 перюди.
60,0
50,0 40,0 ^30,0
о4 ' 20,0
10,0
0,0
Шсля 6 12 18 24 виписки мкящв мкящв мкящв мкящ
Шсля 6 12 18 24 виписки мкящв мкящв мкящв мкящ
Анем1я Рах1т
Рис. 5. Юльгасть д1тей з соматичними захворюваннями у р1зш перюди хронолопчного вку.
Рахiт при виписщ дiтей зi стацiонару е досить нечастою патологieю - лише 8% дггей з БЛД був виставлений зазначений дiагноз. Проте у 6 мюящв 1х кiлькiсть збшьшуеться i становить вже 48,0% (р=0,144). У 12 мiсячному вiцi кшькють рах1ту зменшуеться. Подiбнi тенденцп вiдмiчаються i до 18 мiсяцiв, а в 24 мюящ в жодно! дитини цей дiагноз не виставлявся.
1. При оцшюванш ф1зичного розвитку д1тей з БЛД за шкалами ВООЗ у 24 мгеящв хронолопчного вшу виявлено, що 36,9% немовлят мають вагу нижче за 10%, 41,7% немовлят мають зргет нижче за 10%, 41,7% немовлят мають окружшсть трудно! кттки нижче за 10% та 33,3% немовлят мають окружшсть голови нижче за 10%.
2. Харчування у немовлят з БЛД на першому рощ життя е неадекватним; якщо з лшувальних заклад1в виписуеться 70,4% д1тей виключно на грудному вигодовуванш та 3,7% виключно на штучному вигодовуванш, то в 6 мгеящв лише 18,5% дгтей (р=0,000) продовжують отримувати тшьки грудне молоко, а решта 7,7% д1тей - штучш сумшг
3. Д1ти з БЛД у 24 мгеящв корегованого вшу мають затримку психо-емоцшного розвитку у 66,7% випадках, мовленневого розвитку - у 27,3% випадках та стато-кшетичного розвитку - у 9,1% випадках.
4. Частка д1тей, як мали анемда при виписщ з1 стацюнару становила 48%, а у 6-мгеячному вщ1 -52,0% дгтей. У 12- та 18-мгеячному вщ1 кшькгеть д1тей, як мали анем1ю, достов1рно змешилась до 13,6% (р=0,005).
Перспективи використання результатгв. Поглиблене вивчення на бтьшш кагортi дтей складових розвитку немовлят з БЛД та частоти захворювань дозволить в подальшому сформувати групи ризику та персоналiзувати л^вальну тактику.
1. Агашков В. С. Рання дiагностика та прогнозування бронхолегенево! дисплазп у недоношених новонароджених: дис. кандидата мед. наук: 14.01.10 / Агашков Вктор Степанович. - Х., - 2011. -1 с.
2. Беш Л. В. Бронхообструктивний синдром у д^ей раннього BiKy з дихальними розладами в неонатальному перiодi: термшолопчш, дiагностичнi i терапевтичш проблеми / Л. В. Беш, О. I. Мацюра // Здоров'я Укра1ни. - 2011. - № 2 (17). - С. 66.
3. Выготский Л. С. Вопросы детской психологи / Л. С. Выготский // - М.: Союз. - 2006. - 250 с.
4. Власенко Д.Ю. Психомоторний та сощально-емоцшний розвиток глибоко недоношених дней / Д. Ю. Власенко // Перинатолопя та педiатрiя. - 2014. - №2 (58). - С. 25-29.
5. Гнтй О.В. Психолого-педагопчна дiагностика розвитку д^ей раннього дошюльного вку: Навчально-методичний поЫбник / О.В. Гнтй, 1.В. Макаренко // - Кременчук: Християнська Зоря, - 2008. - 217 с.
6. Знаменська Т.К. Асощацп мiж полiморфiзмом GSTT1, GSTP1, GSTM1 гешв у iндивiдyyмiв та схильнiстю 1х до окремих захворювань (огляд лператури) / Т.К. Знаменська, О.М. Ковальова, В.1. Похилько [та ш.] // Перинатология и Педиатрия. - 2012. - № 3(51). - С. 67-71.
7. Клшчний протокол медичного догляду за здоровою дитиною вком до 3 роюв: Наказ МОЗ Украши №149 вщ 23.03.2008 // Офщшний вюник Украши. - 2008. - 67 с.
8. Сенаторова Г.С. Дiагностика та лкування бронхолегенево! дисплазiI у д^ей / Г.С. Сенаторова, А.Ф Шипко, О.Л. Логвiнова [та ш.] // Методичнi рекомендацiI. - 2014. - 28 с.
9. Яблонь О. С. Надзвичайно мала маса тша при народженш - катамнез якост життя / О. С. Яблонь, Д. Ю. Власенко // Неонатолопя, хiрyргiя та перинатальна медицина. - 2014. - Т.IV. - №2 (12). - С.62-68.
10. Alan H. The New BPD / Alan H. Jobe // Neoreviews -2006.-Vol. 7, №10. -Р. 531-545.
11. Carraro S. Bronchopulmonary dysplasia: the earliest and perhaps the longest lasting obstructive lung disease in humans / S. Carraro, M. Filippone, L. Da Dalt // Early Hum Dev. -2013. -Vol. 89,№3. - P. 3-5.
12. Jobe A. H. Bronchopulmonarydysplasia / A. H. Jobe, E. Bancalari // Am J Respir Crit Care Med. -2001. - Vol. 163.- P. 1723-1729.
13. Malmberg L.P. Very low birth weight and respiratory outcome: association between airway inflammation and hyperresponsiveness / L.P. Malmberg, A.S. Pelkonen, K. Malmstrom [et al.] // Ann Allergy Asthma Immunol. -2013. -Vol.111, №2. - P. 96-101.
14. Vom Hove M. Pulmonary outcome in former preterm, very low birth weight children with bronchopulmonary dysplasia: a case-control follow-up at school age / M. Vom Hove, F. Prenzel, H.H. Uhlig [et al.] // JPediatr.-2014. - Vol. 164,№1. - P 40-45.
15. Gibson A.M. Respiratory outcomes for the tiniest or most immature infants / A.M. Gibson, L.W. Doyle // Semin Fetal Neonatal Med. - 2014.-Vol. 19, №2. - P. 105-111.
16. Woynarowska M. Risk factors, frequency and severity of bronchopulmonary dysplasia (BPD) diagnosed according to the new disease definition in preterm neonates / M. Woynarowska, M. Rutkowska, K. Szamotulska // Med Wieku Rozwoj.- 2008. -Vol. 12.- P. 933-941.
2. Беш Л. В. Бронхообструктивний синдром у д^ей раннього в^ з дихальними розладами в неонатальному перюдг термшолопчш, дiагностичнi i терапевтичш проблеми / Л. В. Беш, О. I. Мацюра // Здоров'я Украши. - 2011. - № 2 (17). - С. 66.
3. Выготский Л. С. Вопросы детской психологи / Л. С. Выготский // - М.: Союз. - 2006. - 250 с.
4. Власенко Д.Ю. Психомоторний та сощально-емоцшний розвиток глибоко недоношених дней / Д. Ю. Власенко // Перинатолопя та педiатрiя. - 2014. - №2 (58). - С. 25-29.
5. Гнтй О.В. Психолого-педагопчна дiагностика розвитку дпей раннього дошюльного вку: Навчально-методичний поЫбник / О.В. Гнтй, 1.В. Макаренко // - Кременчук: Християнська Зоря, - 2008. - 217 с.
6. Знаменська Т.К. Асощацп мiж полiморфiзмом GSTT1, GSTP1, GSTM1 гешв у iндивiдуумiв та схильшстю !х до окремих захворювань (огляд лператури) / Т.К. Знаменська, О.М. Ковальова, В.1. Похилько [та ш.] // Перинатология и Педиатрия. - 2012. - № 3(51). - С. 67-71.
7. Клшчний протокол медичного догляду за здоровою дитиною вком до 3 роюв: Наказ МОЗ Украши №149 вщ 23.03.2008 // Офщшний вюник Украши. - 2008. - 67 с.
8. Сенаторова Г.С. Дiагностика та лкування бронхолегенево! дисплазп у д^ей / Г.С. Сенаторова, А.Ф Шипко, О.Л. Логвшова [та ш.] // Методичш рекомендащ!. - 2014. - 28 с.
9. Яблонь О. С. Надзвичайно мала маса тша при народженш - катамнез якоси життя / О. С. Яблонь, Д. Ю. Власенко // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2014. - Т.IV. - №2 (12). - С.62-68.
10. Alan H. The New BPD / Alan H. Jobe // Neoreviews -2006.-Vol. 7, №10. -Р. 531-545.
11. Carraro S. Bronchopulmonary dysplasia: the earliest and perhaps the longest lasting obstructive lung disease in humans / S. Carraro, M. Filippone, L. Da Dalt // Early Hum Dev. -2013. -Vol. 89,№3. - P. 3-5.
12. Jobe A. H. Bronchopulmonarydysplasia / A. H. Jobe, E. Bancalari // Am J Respir Crit Care Med. -2001. - Vol. 163.- P. 1723-1729.
13. Malmberg L.P. Very low birth weight and respiratory outcome: association between airway inflammation and hyperresponsiveness / L.P. Malmberg, A.S. Pelkonen, K. Malmström [et al.] // Ann Allergy Asthma Immunol. -2013. -Vol.111, №2. - P. 96-101.
14. Vom Hove M. Pulmonary outcome in former preterm, very low birth weight children with bronchopulmonary dysplasia: a case-control follow-up at school age / M. Vom Hove, F. Prenzel, H.H. Uhlig [et al.] // JPediatr.-2014. - Vol. 164,№1. - P 40-45.
15. Gibson A.M. Respiratory outcomes for the tiniest or most immature infants / A.M. Gibson, L.W. Doyle // Semin Fetal Neonatal Med. - 2014.-Vol. 19, №2. - P. 105-111.
16. Woynarowska M. Risk factors, frequency and severity of bronchopulmonary dysplasia (BPD) diagnosed according to the new disease definition in preterm neonates / M. Woynarowska, M. Rutkowska, K. Szamotulska // Med Wieku Rozwoj.- 2008. -Vol. 12.- P. 933-941.
ФИЗИЧЕСКОЕ, СТАТО-КИНЕТИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ И ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ ДЕТЕЙ С БРОНХОЛЕГОЧНОЙ ДИСПЛАЗИЕЙ В ТЕЧЕНИЕ ДВУХ ЛЕТ ИХ ЖИЗНИ
Оскоменко Н.Н., Чернявськая Ю.И., Ковалева Е.М., Цвиренко С.Н., Похилько В.И.
Статья посвящена изучению особенностей анализа динамики отдельных составляющих развития детей с БЛД, изучению частоты острых инфекционных заболеваний органов дыхания, анемии, рахита, пищевой аллергии в
PHYSICAL, STATO-KINETIC DEVELOPMENT AND MORBIDITY OF CHILDREN WITH BRONCHOPUL-MONARY DYSPLASIA WITHIN TWO YEARS OF
THEIR LIFE Oskomenko M.M, Chernyavska Y.I., Kovaleva O.M., Tsvirenko S.M., Pohylko V.I.
The article is devoted to dynamic analysis investigation of individual growth components of children with bronchopulmonary dysplasia, studying the frequency of acute infectious respiratory diseases, anemia, rickets, food
течение двух лет их жизни. Проведенное когортное проспективное исследование включало 33 ребенка с БЛД. У всех детей, которые достигли 24-месячного возраста и наблюдались в центре развития ребенка, оценивали стато-кинетическое, психо-эмоциональное, речевое развитие и частоту заболеваний острыми инфекционными заболеваниями органов дыхания в 6, 12, 18 и 24 месяца как хронологического, так и скорректированного возраста. Результаты проведенного исследования показали, что дети с БЛД, которые выписывались из лечебных учреждений при оценке физического развития по шкалам ВОЗ, почти в 50% случаев имели задержку физического развития: в возрасте двух лет 36,9% младенцев имели вес ниже 10%; 41, 7% детей имели рост ниже 10%; 41,7% новорожденных имели окружность грудной клетки ниже 10% и 33,3% окружность головы ниже 10%. Анемию при выписке из стационара имели 48% детей, а в 6-месячном возрасте - 52,0%. В 12- и 18-месячном возрасте количество детей, которые имели анемию, достоверно снизилась до 13,6% (р = 0,005).
Ключевые слова: преждевременно рожденные дети, бронхолегочная дисплазия, физическое развитие, заболеваемость.
Стаття надшшла 30.03.2016 р.
allergies within two years of their life. It was the cohort prospective study that included 33 children with bronchopulmonary dysplasia. In all children, which were under 24 months of age and were observed in the center of the child, stato-kinetic, psycho-emotional, speech development and incidence of acute infectious respiratory disease in 6, 12, 18 and 24 months of chronological and adjusted age were evaluated. The results of this study showed that children with bronchopulmonary dysplasia, that were discharged from medical institutions, in assessing the WHO scales of physical development, almost in 50 % had delayed physical development, at the age of two years, 36,9 % of infants had weight below 10 %; 41,7 % of children had a height lower than 10 %; 41,7 % of infants had chest circumference below 10 % and 33,3 % of head circumference below 10 %. 48 % of children had anemia at discharge from the hospital, and at six months of age - 52,0 %. At 12 and 18 months of age the number of children who had anemia decreased significantly to 13,6 % (p=0,005).
Key words: prematurely born children, bronchopulmonary dysplasia, physical development, morbidity.
Рецензент Траверсе Г.М.
УДК 616
ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ АРМАДИНУ У СКЛАД1 КОМПЛЕКСНО! ТЕРАПП 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ,ЗОКРЕМА СТАБ1ЛЬНО1 СТЕНОКАРДП НАПРУГИ ТА
ДИСЦИРКУЛЯТОРНО! ЕНЦЕФАЛОПАТП
Розробка рекомендацш вибору ефективно! тактики лжування шем!чно! хвороби серця, зокрема, стабшьно! стенокардп' напруги та дисциркуляторно! енцефалопатй залишаеться актуальною проблемою у практищ лкаря-кардюлога. 1снуюч! схеми та принципи лжування виключають можливють рiзнонаправленоI дй на декшька патолопчних процеав ,особливо вони не ефективш при одночаснш терапп на вах рiвнях оргашзацп оргашзму. У даний час проблема ефективного лжування сумiжних патолопчних сташв, зумовлених одним захворюванням сто!ть досить гостро, адже серед велико! кшькост рiзноманiтних препараив, необхщних для лжування вищезгаданих патологш дуже важко уникнути полшрагмазп ,тим бшьше пвдбрати невелику кшьюсть препараив ,що будуть давати позитивний ефект в лкуванш.
IGii040Bi слова: IXC, стабшьна стенокард1я, дисциркуляторна енцефалопаия, Армадин.
На сьогодш одшею з ведучих проблем у практищ кардюлопв е забезпечення ефективного л1кування !шем!чно! хвороби серця, особливо стабшьно! стенокардп напруги та дисциркуляторно! енцефалопатй. Як вщомо, у бшьшосп випадюв стенокард1я виникае внаслщок атеросклерозу коронарних артерш i в результат! чого збшьшуеться потреба мюкарда в кисш при ф!зичному навантаженш як наслщок унеможливлюеться повноц!нне забезпечення мюкарда власне киснем i розвиваеться шем!я. Однак,поряд з розвитком минущо! шемп м!окарда в кард!ом!оцитах розвиваеться порушення як б!ох!м!чних так i електролггних порушень. Б!льш того на р!вт з атеросклеротичним ураженням коронарних судин розвиваеться ураження мозкових судин з розвитком дисциркуляторно! енцефалопатй. Таким чином, доцшьно у лшувант вищезгаданих патолопчних сташв призначення препарат!в, що мають р!знонаправлену д!ю на кл!тинному р!вш На сьогодн!шн!й день !снуе ряд препарата, як! м!стять у своему склад! етилметилгидроксишридину сукцинат,зокрема препарат Армадин, яких на фон! сво!х попередниюв виявляе б!льшу активн!сть и низку позитивних результат!в у склад! комплексно! терап! !шем!чно! хвороби серця,зокрема стабшьно! стенокардп напруги та дисциркуляторноъ енцефалопатй.
Метою роботи було вивчення основних фармаколопчних ефект!в препарату Армадин ! оц!нка ефективност! його застосування у склад! комплексно! терапп дислшщемп, шем!чно! хвороби серця,зокрема стаб!льно! стенокард!! напруги та дисциркуляторно! енцефалопатй.
Матерiал та методи дослщження. У ход! дослщження було проанал!зовано низку статей, пов'язаних з обговоренням позитивних аспект!в при л!кувант препаратом Армадин, детально вивчено особливосп фармакодинам!ки препарату, його влив на клггинному,субклггинному на органному р!внях, узагальнено основн! принципи призначення Армадину, властив! йому поб!чн! ефекти та
65
