УДК 616.155.1+612.766.1+6із.71/7з
МОЛЕКУЛЯРНЫЕ НАРУШЕНИЯ МЕМБРАН ЭРИТРОЦИТОВ У СПОРТСМЕНОВ ПРИ ФИЗИЧЕСКИХ НАГРУЗКАХ Корж В.П.
Резюме. С целью изучения нарушений структурно функциональных свойств мембран эритроцитов при физических нагрузках продолжительного соревновательного периода было обследовано 39 спортсменов, которые профессионально занимаются футболом. Полученные результаты свидетельствовали о развитии существенных структурных и функциональных изменений мембран красных клеток крови при несоответствии рекомендованых физических нагрузок к функциональным возможностям организма спортсменов. Наблюдалось повышение в крови количества обратимо и необратимо измененных форм красных клеток крови, возрaстание микровязкости липидной фазы мембраны, угнетения активности Na+,K+-АТФазы. Поскольку состояние мембраны определяет реологические свойства клеток крови, изменения молекулярной организации мембран эритроцитов можно рассматривать как одного из звеньев патогенетической цепи развития нарушений микроциркуляции.
Ключевые слова: физические нагрузки, спортсмены, адаптация, эритроцит, флуоресцентное зондирование.
UDC 616.155.1+612.766.1+6із.71/7з
MOLECULAR VIOLATIONS of MEMBRANES of RED CORPUSCLES for SPORTSMEN at the PHYSICAL LOADINGS Korzh V.P.
Summary. With the purpose of study of violations structurally of functional properties of membranes of red corpuscles at the physical loadings of long competition period 39 sportsmen which are professionally engaged in football were inspected. The results have shown to development of substantial structural and functional changes of membranes of red cages of blood at disparity of the physical loadings to functional possibilities of organism of sportsmen. There was an increase in blood of amount convertible and the irreversibly changed forms of red cages of blood, increase of micro viscosity of lipid phase of membrane, inhibition of Na+^-^Pase activity. Since the rheologic properties of blood cells, particularly its microrheologic features, are determined by the membrane status, the detection of changes in the molecular organization of erythrocyte membranes can be consider as a pathogenic link of development of violations of microcirculations. Key words: physical loadings, sportsmens, adaptation, erythrocyte, fluorescent probe.
Стаття надійшла 8.02.2010 р.
УДК 612.13:612.17]- 072.7 -073.97:796.81:796.85:796.89 О. Б. Неханевич
ФІЗИЧНА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ СПОРТСМЕНОК, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ТХЕКВОНДО ТА ВАЖКОЮ АТЛЕТИКОЮ
Дніпропетровська державна медична академія (м. Дніпропетровськ)
Дана робота є фрагментом наукової теми кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології ДГМА «Розробка та оптимізація методів лікарського контролю при фізичному вихованні, оздоровчому та спортивному тренуванні» (номер державної реєстрації 0100Ш00352).
Вступ. При систематичному фізичному тренуванні відбуваються зміни в різних органах і системах організму. Змінюються й показники, які характеризують морфофункціо-нальний стан основних фізіологічних систем
організму [7,8]. Відомо, що в клініці для характеристики функціонального стану організму використовують показники загальної та спеціальної фізичної працездатності (ФП), величина яких часто-густо є визначальною для досягнення поставленого спортивного завдання [2,4,6,11].
Фізична працездатність, за думкою спеціалістів [4,6, 9, 15], залежить від ряду факторів: статі, віку, рівня розвитку опорно-рухового апарату, психологічного стану, умов оточуючого середовища, але, насамперед,
її величина залежить від рівня аеробної та анаеробної продуктивності організму тобто шляхів ресинтезу АТФ, як основного енергетичного субстрату необхідного для виконання фізичної роботи. Як показали дослідження [4, 6, 12] включення певних біохімічних ланок ресинтезу АТФ залежить від режиму та тривалості виконання фізичної роботи. В різних видах спорту ФП визначають одні й ті самі біохімічні механізми, однак в кожному випадку ведучим є переважно один [6, 15]. Спортсменки, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, при виконання специфічної м’язової роботи потребують переважно активізації анаеробних механізмів для відтворення енергетичних ресурсів [5, 13, 17], тому стає актуальним вивчення саме цієї складової ФП. Крім того, значний інтерес серед спеціалістів викликає питання динаміки спеціальної фізичної працездатності в різних фазах оваріально-менструального циклу (ОМЦ) спортсменок [1, 3]. У зв'язку з вищевикладеним важливим стає дослідження загальної та спеціальної фізичної працездатності протягом ОМЦ спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.
Мета роботи полягала у вивченні динаміки анаеробної фізичної працездатності жінок в процесі занять тхеквондо та важкою атлетикою.
Об'єкт і методи дослідження. Нами було проведено обстеження 60 спортсменок віком від 15 до 28 років, які займались важкою атлетикою (п=18) та тхеквондо (п=39) у спеціалізованих ДЮСШ м. Дніпропетровська та дніпропетровської області. До контрольної групи увійшли 30 жінок відповідного віку, які не займалися в спортивних секціях, а обсяг фізичних навантажень відповідав навчальним програмам з фізвиховання загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.
На момент початку обстеження спортсменки, які займались важкою атлетикою, мали спортивний стаж 5,8±0,9 роки, спортсменки-тхеквондистки — 5,7±0,6 роки. Тривалість тренувальних занять на тиждень серед важ-коатлеток складала в середньому 9,1±0,6 годин, серед тхеквондисток - 7,6±0,6 годин на тиждень.
Комплексне обстеження проводили на за-гальнопідготовчому етапі базового мезоци-клу річної підготовки спортсменок двічі (в постменструальну (6-10 дні) і в постовулятор-ну фази (20-26 дні) менструального циклу до-сліджуємих).
Для оцінки анаеробної ФП нами було використано Вингейтский анаеробний тест (ВАнТ) [4, 6, 10, 12, 16]. В доступних для аналізу літературних джерелах зустріча-
ються дані про високу кореляцію (г=0,87) показників ВАнТ з біохімічними показниками анаеробної лактатної та алактатної працездатності [4, 16, 17]. Проба базується на визначенні максимальної потужності й об’єму навантаження, яке може виконати спортсменка за 30 секунд на велоергометрі. Оцінка результатів проводилась за чотирма показниками з урахуванням вікових, статевих відмінностей і спортивної спеціалізації: середня потужність (ПВАнТ30) - середня потужність за 30 секунд в Вт (Вт/кг), загальна робота (РВАнТ30) - кількість виконаної роботи за 30 секунд в Дж (Дж/кг), пікова потужність (ВАнТ5) - найвища потужність за 5-секундний період в Вт (Вт/кг) [4, 6, 10, 12, 15]. ВАнТ5 за перші 5-секундні відрізки корелює з біохімічними показниками анаеробної алактатної працездатності (швидкістю розпаду макроергів, величиною алактатного порогу) [6, 16], ПВАнТ30 і РВАнТ30 тісно корелюють с показниками потужності і ємності анаеробної лактатної енергопродукції відповідно (швидкість накопичення молочної кислоти, швидкістю оплати лактатного боргу) [4, 12, 16]. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою пакету прикладних програм STATISTICA 6,0 [14].
Результати досліджень та їх обговорення. При оцінці динаміки ВАнТ5 на протязі ОМЦ у спортсменок, які займаються тхеквондо та важкою атлетикою, було встановлено коливання величини пікової потужності навантаження зі збільшенням останньої в постовуля-торну фазу, що демонструють рис. 1.
Постменструальна Постовулятрна Фази циклу
□ Тхеквондо □ Контрольна група □ Важка атлетика
Рис. 1. Динаміка величини ВАнТ5 на протязі ОМЦ у спортсменок, які займаються тхек-вондо та важкою атлетикою.
Порівняння величин ВАнТ5 дало статистично значиму різницю величин показників анаеробної алактатної працездатності в по-стменструальній та постовуляторній фазах у спортсменок, які займаються тхеквондо (табл. 1). ВАнТ5 у важкоатлеток мало тенденцію до збільшення в постовуляторній фазі, але статистично значимої величини не дося-гло.
Таблиця 1
Аналіз динаміки величини ВАнТ5 на протязі ОМЦ у спортсменок, які займаються
тхеквондо та важкою атлетикою
Показник Середнє значення (М±т) ^критерій р-значення
Постменструальна фаза Постовуляторна фаза
Тхеквон- до ВАнТ5, Вт 336,2±7,9 352,7±8,3 -3,2 0,004
ВАнТ5, Вт/кг 6,1±0,1 6,4±0,1 13,5 0,01
Важка атлетика ВАнТ5, Вт 359±12,0 372±11,9 -1,2 0,26
ВАнТ5, Вт/кг 6,27±0,1 6,48±0,1 19,5 0,21
Порівняння спортсменок та жінок контр- відних фазах ОМЦ (рис. 1), що мало статис-ольної групи за величиною ВАнТ5 показало тично значиму різницю (табл. 2, 3). більшу пікову потужність у перших у відпо-
Таблиця 2
Аналіз порівняння величин ВАнТ5 у тхеквондисток та жінок контрольної групи (М±т)
Показник Постменструальна фаза Постовуляторна фаза
Тхеквондистки Контрольна група Тхеквондистки Контрольна група
ВАнТ5, Вт 336,2±7,9* 255,5±11 352,7±8,3* 288,5±9,5
ВАнТ5, Вт/кг 6,1±0,1* 4,7±0,2 6,4±0,1* 5,3±0,1
Примітка: * - р<0,05.
Таблиця 3
Аналіз порівняння величин ВАнТ5 у важкоатлеток та жінок контрольної групи (М±т)
Показник Постменструальна фаза Постовуляторна фаза
Важкоатлетки Контрольна група Важкоатлетки Контрольна група
ВАнТ5, Вт 359±12,0* 255,5±11 372±11,9* 288,5±9,5
ВАнТ5, Вт/кг 6,27±0,1* 4,7±0,2 6,48±0,1* 5,3±0,1
Примітка: * - р<0,05.
Проведене нами дослідження динаміки показників лактатної анаеробної працездатності в різних фазах ОМЦ жінок-спортсменок вказало на існування статистично значимої різниці (р<0,05) їх величин зі збільшенням показників у постовуляторну фазу. Так, у тхеквондисток показники ПВАнТ30, РВАнТ30 складали у постменструальній фазі 267,7±8,3 Вт (4,8±0,1 Вт/кг), 8029,8±248,9 Дж (146±3,5 Дж/кг), а у постовуляторній
287,3±8,2 Вт (5,2±0,1 Вт/кг), 8618,7±245,8 Дж (156,6±3,4 Дж/кг) відповідно. У важко-атлеток спостерігалась аналогічна динаміка: показники ПВАнТ30, РВАнТ30 складали у постменструальній фазі 267±11,0 Вт (4,6±0,1 Вт/кг), 7921±352 Дж (138±3,9 Дж/кг), а у постовуляторній 289±7,8 Вт (5,0±0,1 Вт/кг), 8656±233 Дж (152±3,1 Дж\кг) відповідно, що демонструють рис. 2, 3.
Рис. 2. Динаміка величини ПBАнT30 на протязі OMЦ у спортсменок, які займаються тхеквондо та важкою атлетикою.
Рис. З. Динаміка величини РBАнT5 на протязі OMЦ у спортсменок, які займаються тхеквондо та важкою атлетикою.
Порівняння спортсменок-тхеквондисток об’єм виконаної роботи у спортсменок у від-та жінок контрольної групи за показниками повідних фазах ОМЦ (рис 2, 3), що мало ста-лактатної анаеробної працездатності пока- тистично значиму різницю (табл. 4, 5). зало більшу середню потужність та більший
Таблиця 4
Аналіз порівняння величин ПВАнТЗО та РВАнТЗО у тхеквондисток та жінок
контрольної групи ^±m)
Постменструальна фаза Постовуляторна фаза
Показник Tхеквондистки Контрольна група Tхеквондистки Контрольна група
ПВА^30, Вт 2б7,7±8,3* 199,5±5,4 287,3±8,2* 215,б±5,9
ПВА^30, Вт/кг 4,8±0,1* 3,7±0,1 5,2±0,1* 4,0±0,1
РВА^30, Дж 8029,8±248,9* 5985,8±1б3,б 8б18,7±245,8* б470,3±178
РВА^30, Дж/кг 14б±3,5* 110,8±3,3 15б,б±3,4* 118,8±3,0
Примітка: * - р<0,05.
Таблиця 5
Аналіз порівняння величин ПВАнТ3О та РВАнТ3О у важкоатлеток та жінок контрольної групи у різних фазах ОМЦ, (М±т)
Показник Постменструальна фаза Постовуляторна фаза
Важкоатлетки Контрольна група Важкоатлетки Контрольна група
ПBАнT30, Вт 2б7±11,0* 199,5±5,4 289±7,8* 215,б±5,9
ПBАнT30, Вт/кг 4,б±0,1* 3,7±0,1 5,0±0,1* 4,0±0,1
РBАнT30, Дж 7921±352* 5985,8±1б3,б 8б5б±233* б470,3±178
РBАнT30, Дж/кг 138±3,9* 110,8±3,3 152±3,1* 118,8±3,0
Примітка: * - р<0,05.
Аналіз вікової динаміки показників анаеробної працездатності у спортсменок-тхеквондисток виявив зменшення її величини зі збільшенням віку (р<0,05). Tак, 15-17 річні тхеквондистки характеризувались показниками вАнT5, ПBАнT30 та РBАнT30 на рівні б,71±0,05 Вт/кг, 5,5±0,1 Вт/кг та 1б5±3,3 Дж/кг, жінки з віком більше 20 років - б,27±0,1 Вт/кг, 5,4±0,2 Вт/кг та 149±5,1 Дж/ кг відповідно. Спортсменки-тхеквондистки з віком початку тренувань до 12 років мали
величини ПВАнТ30 та РВАнТ30 на рівні 5,8±0,1 Вт/кг та 174±2,4 Дж/кг, а з віком початку занять після 16 років — 4,9±0,2 Вт/кг та 148±6,9 Дж/кг відповідно (р<0,05).
У спортсменок обох груп відмічалося збільшення величини лактатної складової анаеробної працездатності з ростом кваліфікації, при цьому алактатна компонента мала тенденцію до збільшення, але статистично значимої величини не досягла (табл. 6).
Таблиця 6
Динаміка показників анаеробної працездатності у спортсменок різної
кваліфікації, (М±m)
Вид спорту Показник 1 розряд КМС МС
Тхеквондо ВАнТ5, Вт/кг 6,42±0,1 6,37±0,2 6,44±0,1
ПВАнТЗО, Вт/кг 5,02±0,12* 5,3±0,23 5,52±0,21*
РВАнТЗО, Дж/кг 150±3,7* 159±7,0 166±6,5*
Важка атлетика ВАнТ5, Вт/кг 6,4±0,2 6,6±0,2 6,6±0,2
ПВАнТЗО, Вт/кг 4,9±0,2* 5,0±0,1 5,3±0,2*
РВАнТЗО, Дж/кг 148±5,3* 151±2,4 159±6,6*
Примітка: * - р<0,05.
На величину ВанТ5 у важкоатлеток вплинув вік початку тренувань. Набуваючи максимальних величин при початку тренувань до 12 років (6,9±0,1 Вт/кг) та після 16 років (6,5±0,1 Вт/кг), знижувався до 6,1±0,1 Вт/кг при початку тренувань в період становлення менструальної функції з 12 до 16 років.
Проводячи аналіз велоергометричних показників анаеробної працездатності та кистьової і станової динамометрії у спортсменок обох груп з використанням г-показнику Пірсона, було встановлено позитивний взаємозв’язок середньої сили (г показник Пірсона в середньому дорівнював 0,5, з р-критерієм статистичної значимості 0,04).
Застосовуючи порівняльний аналіз показників анаеробної працездатності тхеквондис-ток та важкоатлеток, були отримані статистично значимі (р<0,05) результати більшої величини алактатної та меншої лактатної енергопродукції у спортсменок, які займалися важкою атлетикою, про що свідчить рис. 4.
/ Ж
У У
—
—-ґ
ПВАнТЗО ВАнТ5
Показник анаеробної працездатності
| □ Важка атлетика ИТхеквондо |
Рис. 4. Аналіз показників анаеробної працездатності у спортсменок різної спеціалізації.
Проводячи аналіз велоергометричних показників анаеробної працездатності та кистьової і станової динамометрії у спортсменок обох груп з використанням г-показнику Пірсона, було встановлено позитивний взаємозв’язок середньої сили (г показник Пірсона в середньому дорівнював 0,5, з р-критерієм статистичної значимості 0,04).
Висновки.
Наведені дані свідчать про вплив специфічних спортивних навантажень силової та швидкісно-силової направленості на розвиток та рівень анаеробної фізичної працездатності організму жінок. У спортсменок спостерігалось збільшення величини як пікової потужності, так і середньої потужності й об’єму виконаної роботи по відношенню до контрольної групи (р<0,05).
Проведене нами дослідження динаміки показників анаеробної працездатності в різних фазах ОМЦ жінок-спортсменок вказало на існування статистично значимої різниці їх величин зі збільшенням показників у по-стовуляторну фазу (р<0,05). Це говорить про значний вплив гормональних зрушень на фізичну працездатність, що диктує необхідність урахування фази циклу для побудови тренувально-змагальних навантажень.
У процесі занять тхеквондо відмічалося збільшення величини лактатної складової анаеробної працездатності з ростом кваліфікації та ранньої спеціалізації (р<0,05), при цьому алактатна компонента мала тенденцію до збільшення, але статистично значимої величини не досягла (р>0,05). Аналіз вікової динаміки показників анаеробної працездатності у спортсменок-тхеквондисток виявив зменшення її величини зі збільшенням віку (р<0,05).
Зі збільшенням рівня кваліфікації важко-атлеток спостерігалося статистично значиме зростання показників лактатної анаеробної працездатності. Також на величину ВанТ5 вплинув вік початку занять важкою атлетикою. Набуваючи максимальних величин при початку тренувань до 12 років (6,9±0,1 Вт/кг) та після 16 років (6,5±0,1 Вт/кг), знижувався до 6,1±0,1 Вт/кг при початку тренувань в період становлення менструальної функції з 12 до 16 років, що говорить про недоцільність початку специфікації занять в цей період онтогенезу.
Застосовуючи порівняльний аналіз показників анаеробної працездатності тхеквондис-ток та важкоатлеток, були отримані статистично значимі (р<0,05) результати більшої величини алактатної та меншої лактатної
2.
3.
6. Карпман В. Л. Тестирование в спортивной медицине / Карпман В. Л., Белоцерковский З. Б., Гудков И. А. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 208 с. - (Наука - спорту; Спортивная медицина).
7. Ланда Б. Х. Методика комплексной оценки физического развития и физической подготовленности: [учебное пособие; 3 изд-е] / Б. Х. Ланда - М.: Советский спорт, 2006.
- 208 с.
8. Лысенко Е. Н. Проявление устойчивости реакций карди-ореспираторной системы у квалифицированных спортсменов в условиях достижения максимального уровня потребления О2 / Е. Н. Лысенко // Спортивная медицина.
- 2008. - №1. - С. 42-47.
9. Мазитова Г. И. Влияние композиции тела на показатели физической работоспособности / Г. И. Мазитова // Журнал РАСМИРБИ. - 2006. - № 2 (19). - С. 31.
10. Макарова Г. А. Спортивная медицина: [учебник] / Макарова Г. А. - М.: Советский спорт, 2003. - 480 с.
11. Пєшкова О. В. Стан кардіореспіраторної системи та фізичної працездатності у представників одноборств при початкових ступенях перетренованості / О. В. Пєшкова // Медичні перспективи. - 2005. - Т. Х, № 3. - С. 59-61. Мазитова Г. И.
12. Физиологическое тестирование спортсменов высокого класса / [Ричард Д. Х. Бекус, Эриу. У. Банистер, К. Бушар и др.; пер с англ. В. И. Чаповского] ; под ред. Дж. Дункана Мак-Дугалла. - К.: «Олимпийская литература», 1998.
- 431 с.
13. Фильгина Е. Структура физической подготовленности спортсменок, специализирующихся в тяжелой атлетике / Елена Фильгина // Спортивний вісник придніпров’я. -2006. - №3. - С. 49-52.
14. Халафян А. А. STATISTICA 6. Статистический анализ данных / А. А. Халафян- М.: ООО «Бином-Пресс», 2007.
- 512 с.
15. Hill D. W. Gender difference in anaerobic capacity: role of aerobic contribution / D. W. Hill, J. C. Smith // British Journal of Sports Medicine. - 1993. - V. 27 (1). - P. 45-48.
16. Kathryn L. Franklin. Assessing Accuracy of Measurements for a Wingate Test Using the Taguchi Method / Kathryn L. Franklin, Rae S. Gordon, Bruce Davies [and oth.] // Research in Sports Medicine: An International Journal. - 2008. - V. 16.
- P. 1-14.
17. Lin W.-L. Anaerobic capacity of elite Taiwanese Taekwondo athletes / W.-L. Lin, K.-T. Yen, C.-Y. Doris Lu // Science & Sports journal. - 2006. - V. 21. - P. 291-293.
УДК 612.13:612.17]- 072.7 -073.97:796.81:796.85:796.89
ФИЗИЧЕСКАЯ РАБОТОСПОСОБНОСТЬ СПОРТСМЕНОК, КОТОРЫЕ ЗАНИМАЮТСЯ ТЯЖЕЛОЙ АТЛЕТИКОЙ И ТХЭКВОНДО Неханевич О.Б.
Резюме. Результаты исследования показали, что уровень анаэробной работоспособности у спортсменок, которые занимаются тяжелой атлетикой и тхэквондо увеличивался с ростом их квалификации, а также он статистически выше, чем у женщин, которые не занимаются спортом. Это свидетельствует о специфическом действие нагрузок данных видов спорта на организм женщин. Динамика анаэробной продуктивности на протяжении овариальноменструального цикла спортсменок указывает на значительное влияние гормональных сдвигов на физическую работоспособность, что диктует необходимость учета фазы цикла для построения тренировочно-соревновательных нагрузок. Низкий уровень анаэробной продуктивности у спортсменок, начавших тренировки в период с 12 до 16 лет указывает на нецелесообразность спецификации занятий в этот период онтогенеза.
Ключевые слова: спортсменки, алактатная и лактатная физическая работоспособность, тяжелая атлетика, тхэквондо, Вингейтский тест.
енергопродукци у спортсменок, які заимали-ся важкою атлетикою.
Проводячи аналіз велоергометричних показників анаеробної працездатності та кистьової і станової динамометрії у спортсменок обох груп з використанням г-показнику Пірсона, було встановлено позитивний взаємозв’язок середньої сили (г показник Пірсона в середньому дорівнював 0,5, з р-критерієм статистичної значимості 0,04), що дає змогу використовувати ці прості тести для орієнтовної діагностики анаеробної працездатності.
Перспективи подальших досліджень полягають у дослідженні фізичної працездатності у спортсменок інших видів спорту.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамов В. Влияние нагрузок в современном спорте на организм юных спортсменок / В. Абрамов, Л. Дукач, Е. Смирнова, С. Абрамов // Наука в олимпийском спорте. -2004. - № 2. - С. 15-19.
Аулик И. В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте / И. В. Аулик- М.: Медицина, 1990. - 192 с.
Бачинська Н. В. Планування тренувальних навантажень в передзмагальному мезоциклі для акробатичних пар з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту : спец 24.00.01 “Олімпійський і професійний спорт” / Н. В. Бачинська -К., 2006. - 21 с .
Белоцерковский З. Б. Эргометрические и кардиологические критерии физической работоспособности у спортсменов / З. Б. Белоцерковский - М.: Советский спорт, 2005. - 312 с.
Горулев П. С. Женская тяжёлая атлетика. Проблемы и перспективы: [учебное пособие] / П. С. Горулев, Э. Р. Румянцева. - М.: Советский спорт, 2005. - 164 с.
4.
5.
UDC 612.13:612.17]- 072.7 -073.97:796.81:796.85:796.89
The PECULIARITIES of EATING BEHAVIOR and PSYCHOLOGICAL STATE at WOMEN ATHLETES are TRAINING by TAEKWONDO Nekhanevich O.B.
Summary. The results of the research showed that anaerobic physical working capacity of female athletes have increased with qualification level, and it statistically bigger than in nontraining women. This suggests about specific of sports kinds influence. Anaerobic power dynamic during menstrual cycle shows acts of hormonal changes to physical work capacity. The research showed the low level of anaerobic capacity in athletes was starting training from 12 to 16 ages.
Key words: women athletes, alactate and lactate physical working capacity, lifting, taekwondo, Wingate test.
Стаття надійшла 29.01.2010 р. ------------------------------------------250-----------------------------------------