CC BY
36ВПЛИВ РІЗНИХ РЕЖИМІВ БІГОВИХ ТРЕНУВАНЬ НА ЯКІСНІ ПАРАМЕТРИ РУХОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ЧОЛОВІКІВ 22-24 РОКІВ
Серорез Т.Б.
Луганський національний педагогічний університет
Анотація. Вивчалася вікова динаміка аеробної та aнаеробної (лактатної) продуктивності організму чоловіків 22 - 24 років. Встановлено, що рівень аеробної продуктивності в середньому в 24 роки знижується до межі “безпечного” і вимагає корекції.
Вдосконалення витривалості відбулося під впливом бігових навантажень, які стимулюють розвиток аеробних анаеробних можливостей організму. Більш ефективними виявилися ті програми, за якими бігові навантаження стимулювали анаеробні процеси енергозабезпечення. Характерними наслідками таких тренувань було те, що вони сприяли вірогідному зростанню витривалості за менший період часу від початку занять (через 12 тижнів), а приріст витривалості виявився більш суттєвим.
Ключові слова: аеробна продуктивність, анаеробна продуктивність, здоров’я.
Аннотация. Серорез Т.Б. Аэробная и анаэробная (лактатная) продуктивность организма мужчин первого зрелого возраста. Изучалась возрастная динамика аэробной и анаэробной продуктивности организма мужчин 22 - 24 лет. У становлене, что уровень аэробной продуктивности в среднем в 24 года снижается до границы «безопасного) и требует коррекции Усовершенствование выносливости состоялось под влиянием беговых нагрузок, которые стимулируют развитие аэробных анаэробных возможностей организма. Более эффективными оказались те программы, по которым беговые нагрузки стимулировали анаэробные процессы энергообеспечения. Характерными следствиями таких тренировок было то, что они оказывали содействие возможному росту выносливости за меньший период времени от начала занятий (через 12 недель), а прирост выносливости оказался более существенным.
Ключевые слова: аэробная продуктивность, анаэробная продуктивность, здоровье.
Annotation. Serorez T.B. Aerobic and anaerobic productivity of the body of the men of the first mature age.
The age dynamics of the body aerobic and anaerobic productivity of the body was studied in women 22 - 24 years old. It was estimated that average volume of aerobic productivity at 24 years old decreased to the “safe” level and demand the correction. Development of persistence was comprised under effect of racing loads which stimulate development aerobic anaerobic opportunities of an organism. More effective appeared those programs on which racing loads stimulated anaerobic processes of power supply. Characteristic consequences of such trainings were that they assisted possible body height of persistence for a smaller span from the beginning of occupations (in 12 weeks), and the accretion of persistence appeared more essential.
Key words: aerobic productivity, anaerobic productivity, health.
Вступ.
Визначальними показниками фізичного здоров’я людини є фізична працездатність, аеробна [2] та анаеробна (лактатна) [4] продуктивність організму. З огляду на те, що існують досить суперечливі відомості щодо аеробних та анаеробних можливостей організму осіб першого зрілого віку, були проведені дослідження, що дозволили простежити динаміку показників, які характеризують фізичну працездатність, аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність чоловіків 22, 23 та 24 років.
Робота виконана відповідно до зведеного плану НДР у сфері фізичної культуриі спорту на 2006-2010 р.р.. Шифр наукової теми 3.2.4 - Корекція аеробної та анаеробної продуктивності організму учнівської та студентськоїмолоді шляхом застосування різних режимів фізичних тренувань.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягала у визначенні та оцінці рівня фізичного здоров’я чоловіків першого зрілого віку 22-24 років.
Методи дослідження. У роботі застосовувався метод визначення максимального споживання кисню (Vo max) за величиною фізичної працездатності (PWC170) [3], а також метод визначення анаеробної (лактатної) продуктивності за величиною максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв (МКЗМР) [5].
Усього досліджено 598 студентів чоловічої статі віком 22-24 роки, які не займалися спортом і не були віднесені до спеціальної медичної групи.
Об'єкт дослідження: аеробна та анаеробна (лактатна) продуктивність організму студентів першого зрілого віку.
Предмет дослідження: вікова особливість аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності чоловіків першого зрілого віку (22-24 роки).
Результати дослідження.
Порівняльний аналіз фізичної працездатності й аеробної продуктивності організму дає підстави стверджувати що як абсолютні так і відносні показники PWC170 і VO2 max в період з 22 до 24 років не зазнають суттєвих змін (табл. 1).
Однак, слід відзначити, що динаміка рівня аеробної продуктивності яку оцінюють за відносною величиною VO2 max, засвідчує його зниження в 23 роки порівняно із середнім значенням цього показника, який був зареєстрований у 22 річних чоловіків. Так у 22 роки РАП у середньому відповідає “посередньому’, а у 23 роки - “нижче посереднього”, утримуючись таким і в 24 роки.
Оскільки ефективність занять фізичною культурою у вищих навчальних закладах оцінюється посеместрово за проявом якісних параметрів рухової діяльності, а одним із завдань фізичного виховання у вузі є оздоровлення студентськоїмолоді, ми вважали за доцільне встановити взаємозв’язки між аеробною та
анаеробною (лактатною) продуктивністю організму з одного боку і проявом якісних параметрів рухової діяльності з іншого боку.
1. Ефективність тренувань із застосуванням безперервного методу
1.1. В аеробному режимі енергозабезпечення (програма І). Тренування за програмою І, стимулюючи аеробні процеси енергозабезпечення сприяли зростанню фізичної працездатності й аеробної продуктивності організму. Разом з тим у осіб, які тренувалися за програмою І, протягом 24 тижнів не відбулося вірогідних змін м’язової сили, швидкості, швидкісної сили, спритності і гнучкості (табл. 1).
Таблиця 1.
Показники якісних параметрів рухової діяльності у досліджуваних, які тренувалися за програмою І (п=21)
Показники Середня величина, X ± т
до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижнів від початку тренувань
динамометрія, кг 63,71 ±1,44 62,84 ±1,61 63,27 ±1,63 62,76 ±1,58 63,19 ±1,61
біг 30 м, с 4,98 ±0,05 4,93 ±0,04 4,86 ±0,05 4,84 ±0,06 4,91 ±0,04
стрибок у довжину з місця, см 239,7±4,61 241,4±4,24 238,8±4,68 240,6±4,52 241,1±4,91
біг 4 х 9 м, с 9,45 ±0,12 9,19 ±0,08 9,24 ±0,11 9,31 ±0,12 9,38 ±0,12
біг 2500 м, хв. 11,42 ±0,17 11,26 ±0,19 10,14 ±0,16 10,78 ±0,18 * 10,57 ±0,16 **
нахил тулуба вперед, см 14,2 ±1,34 14,0 ±1,28 14,5 ±1,36 14,1 ±1,43 14,6 ±1,34
Примітки (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня): * - Р < 0,05;** - Р < 0,01.
Разом з тим, як свідчать дані таблиці 1, за цей період тренувань суттєво зросла витривалість. Через 18 тижнів з початку занять витривалість за тестом бігу на 2500 м покращилася на 5,6 % (Р < 0,05). Протягом наступних 6 тижнів тренувань простежується деяка тенденція зростання витривалості, однак вірогідних змін відносно показника, зареєстрованого через 12 тижнів від початку занять, не відбулося
1.2. В аеробному режимі зі стимуляцією під час бігу анаеробних процесів енергозабезпечення (програма
ІІ). Тренування за програмою ІІ стимулювали під час бігу як аеробні, так і анаеробні (лактатні) процеси енергозабезпечення Це сприяло вдосконаленню аеробної та анаеробної продуктивністю організму. Даний режим тренувань, як і попередній, не сприяв вдосконаленню м’язової сили, швидкості, силової швидкості, спритності й гнучкості Разом з тим під впливом занять за цією програмою значно покращилися результати тесту з бігу на 2500 м, за яким оцінювали витривалість досліджуваних (табл. 2.).
Таблиця 2.
Показники якісних параметрів рухової діяльності у досліджуваних, які тренувалися за програмою ІІ (п=18)
Показники Середня величина, X ± т
до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижнів від початку тренувань
динамометрія, кг 61,2 ±1,38 62,2 ±1,56 62,4 ±1,43 61,8 ±1,57 62,0 ±1,48
біг 30 м, с 4,61 ±0,06 4,58 ±0,05 4,61 ±0,05 4,59 ±0,05 4,54 ±0,06
стрибок у довжину з місця, см 229,4±3,62 231,7±4,18 230,9±2,98 233,4±3,41 231,1±3,82
біг 4 х 9 м, с 9,39 ±0,1 9,32 ±0,09 9,31 ±0,11 9,3 ±0,08 9,33 ±0,12
біг 2500 м, хв. 11,05 ±0,18 10,89 ±0,26 9,82 ±0,16 *** 9,64 ±0,15 *** 9,71 ±0,17 ***
нахил тулуба вперед, см 14,2 ±1,34 14,0 ±1,28 14,5 ±1,36 14,1 ±1,43 14,6 ±1,34
Примітка (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня): *** - Р < 0,001
За даними результат з бігу на 2500 м вірогідно покращився на 11,1 % (Р < 0,001) через 12 тижнів від початку занять, а через 18 тижнів - на 12,8 % (Р < 0,001). Суттєвого покращення результату протягом наступних 6 тижнів занять не спостерігалося.
2.1. В аеробному режимі енергозабезпечення (програма ІІІ).
Таблиця 3.
Показники якісних параметрів рухової діяльності у досліджуваних, які тренувалися за програмою ІІІ (п=19) _________________________________________________Середня величина, X ± т_________________________________
Показники до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижнів від початку тренувань
динамометрія, кг 63,2 ±1,06 62,6 ±1,28 63,4 ±1,73 63,8 ±1,64 63,6 ±1,53
біг 30 м, с 4,73 ±0,07 4,73 ±0,05 4,72 ±0,05 4,71 ±0,06 4,69 ±0,05
стрибок у довжину з місця, см 241,3 ±3,68 244,6±4,36 244,9±4,72 245,1±4,64 245,6±3,86
біг 4 х 9 м, с 9,38 ±0,13 9,36 ±0,08 9,34 ±0,09 9,34 ±1,01 9,32 ±0,09
біг 2500 м, хв. 11,28 ±0,21 11,31 ±0,16 11,04 ±0,21 10,71 ±0,17 * 10,69 ±0,16 *
нахил тулуба вперед, см 14,8 ±1,44 15,2 ±1,72 15,6 ±1,66 14,9 ±1,38 15,1 ±1,52
Примітка (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня): * - Р < 0,05
Тренування в аеробному режимі енергозабезпечення із застосуванням повторного методу стимулювали зростання фізичної працездатності і аеробної продуктивності організму. Разом з тим тренування за програмою ІІІ викликали суттєві зміни лише такого показника рухової діяльності як витривалість, яку оцінювали за результатами бігу на 2500 м. Як свідчать дані таблиці 3, вірогідне покращення результату з бігу на 2500 м зареєстровано через 18 тижнів від початку занять. За цей період тренувань результат покращився на 5% (Р < 0,05), суттєво не змінившись протягом наступних 6 тижнів занять.
Такі тренування не викликали суттєвих зрушень показників м’язової сили, швидкості, швидкісної сили, спритності і гнучкості (див. табл. 3.).
2.2. В аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення (програма ІУ). Результати досліджень засвідчили, що бігові навантаження з використанням повторного методу зі значним стимулюванням анаеробних (лактатних) процесів енергозабезпечення (програма IV) виявилися досить ефективними стосовно не лише фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму, але й стосовно вдосконалення загальної витривалості (табл. 4).
Таблиця 4.
Показники якісних параметрів рухової діяльності у досліджуваних, які тренувалися за програмою ІУ (п=14)
Показники Середня величина, X ± m
до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижнів від початку тренувань
динамометрія, кг 61,63 ±1,94 62,41 ±1,76 63,26 ±1,69 62,24 ±1,43 62,82 ±1,58
біг 30 м, с 4,66 ±0,06 4,64 ±0,07 4,61 ±0,06 4,59 ±0,09 4,57 ±0,08
стрибок у довжину з місця, см 230,2±3,1 231,1±2,84 233,4±3,52 232,8±3,36 232,6±4,1
біг 4 х 9 м, с 9,49 ±0,08 9,44 ±0,06 9,48 ±0,06 9,41 ±0,07 9,38 ±0,09
біг 2500 м, хв. 11,84 ±0,4 11,76 ±0,32 10,73 ±0,28 * 10,32 ±0,36 ** 10,26 ±0,26 **
нахил тулуба вперед, см 15,42 ±1,73 15,64 ±1,64 15,73 ±1,88 16,22 ±1,94 15,93 ±2,01
Примітка (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня):* - Р < 0,05, ** - Р < 0,01
Вже через 12 тижнів з початку регулярних тренувань за даною програмою результат тестування з бігу на 2500 м, який характеризує загальну витривалість організму, вірогідно покращився на 9,4 % (Р < 0,05), а протягом наступних 6 тижнів занять - на 12,8 % порівняно з вихідним рівнем, суттєво не змінюючись до завершення усього тренувального циклу.
Інші тестові показники, які характеризують м’язову силу, швидкість, швидкісну силу, спритність і гнучкість, залишалися незмінними протягом усього 24 тижневого тренувального циклу (див. табл. 4.)
3. Ефективність тренувань із застосуванням інтервального методу
3.1. В аеробному режимі енергозабезпечення на довгих відрізках (програма V). Бігові навантаження за програмою V стимулювали переважно аеробні процеси енергозабезпечення Як уже відзначалося, такі тренування викликали деяке зростання абсолютних і відносних показників PWC п0 і абсолютного показника Vо тах, не впливаючи на відносний показник Vo тах і на абсолютний і відносний показники МКЗМР. Такий режим тренувань протягом 24 тижнів занять не викликав суттєвих змін м’язової сили, швидкості, швидкісної сили, спритності, витривалості і гнучкості, про що свідчать дані таблиці 5.
Таблиця 5.
Показники якісних параметрів рухової діяльності у досліджуваних, які тренувалися за програмою У (п=16) __________________________________________________Середня величина, X ± т______________________________
Показники до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижнів від початку тренувань
динамометрія, кг 65,6 ±2,31 65,72 ±1,89 67,46 ±2,25 66,51 ±2,46 66,33 ±1,98
біг 30 м, с 4,62 ±0,08 4,51 ±0,06 4,54 ±0,05 4,54 ±0,07 4,50 ±0,06
стрибок у довжину з місця, см 226,1 ±4,2 219,9±3,4 231,6±2,18 229,7±2,83 232,7±2,49
біг 4 х 9 м, с 9,38 ±0,09 9,26 ±0,11 9,31 ±0,09 9,33 ±0,16 9,3 ±0,12
біг 2500 м, хв. 11,18 ±0,24 11,07 ±0,21 10,76 ±0,02 10,58 ±0,2 10,56 ±0,23
нахил тулуба вперед, см 11,79 ±1,61 11,84 ±1,57 11,64 ±1,38 11,88 ±1,48 11,96 ±1,36
Примітка. Вірогідність відмінності відносно вихідного рівня відсутня
3.2. В анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення на коротких відрізках (програма УГ).
Бігові навантаження за програмою VI не вплинули на фізичну працездатність, аеробну й анаеробну продуктивність організму. Тренування в такому режимі виявилися також неефективними щодо прояву м’язової сили, швидкісної сили, спритності, витривалості і гнучкості Разом з тим зареєстровано вірогідне зростання швидкості за тестовим показником бігу 30 м. Через 18 тижнів внаслідок тренувань за програмою VI результат з бігу на 30 м покращився на 5,4 % (Р < 0,01), вірогідно перевищуючи вихідні значення протягом наступних 6 тижнів занять (табл. 6.)
Таблиця6.
Показники якісних параметрів рухової діяльності у досліджуваних, які тренувалися за програмою УІ (п=11)
Показники Середня величина, X ± т
до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижнів від початку тренувань
динамометрія, кг 61,83 ±1,76 63,42 ±2,08 63,21±1,79 62,96 ±1,68 63,18 ±2,14
біг 30 м, с 4,63 ±0,06 4,52 ±0,07 4,49 ±0,05 4,38 ±0,06 ** 4,4 ±0,05 **
стрибок у довжину з місця, см 231,6±5,19 236,8±4,26 232,6±6,26 239,2±5,88 240,6±4,18
біг 4 х 9 м, с 9,43 ±0,08 9,31 ±0,06 9,38 ±0,07 9,28 ±0,06 9,34 ±0,08
біг 2500 м, хв. 10,76 ±0,22 10,58±0,18 10,37±0,21 10,28 ±0,2 10,31 ±0,17
нахил тулуба вперед, см 16,28 ±1,52 16,14±1,78 16,33±1,67 16,36 ±2,02 16,41 ±1,54
Примітка (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня): ** - Р < 0,01
4. Ефективність тренувань із застосуванням інтервального (на коротких відрізках) і безперервного (в аеробному режимі енергозабезпечення) методів в одному занятті (програма VII)
Тренування за програмою VII стимулювали розвиток фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності Разом з тим вони сприяли розвитку витривалості за тестом з бігу на 2500 м і швидкості за тестом з бігу на 30 м, що вірогідно проявилося через 18 тижнів з початку тренувань. Такі якісні параметри рухової діяльності як м’язова сила, швидкісна сила і спритність залишились незмінними протягом усього 24 тижневого тренувального циклу (табл. 7.)
Таблиця 7.
Показники якісних параметрів рухової діяльності у досліджуваних, які тренувалися за програмою УІІ (п=10)
Показники Се эедня величина, X ± т
до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижнів від початку тренувань
динамометрія, кг 60,88 ±1,48 62,51 ±2,04 62,41±1,93 61,74 ±2,06 62,08 ±1,87
біг 30 м, с 4,76 ±0,06 4,71 ±0,08 4,61 ±0,06 4,57 ±0,07 * 4,58 ±0,06 *
стрибок у довжину з місця, см 237,6±6,43 242,4±5,24 249,1±3,87 247,8±4,12 248,3±4,62
біг 4 х 9 м, с 9,38 ±0,09 9,31 ±0,09 9,33 ±0,07 9,36 ±0,08 9,28 ±0,08
біг 2500 м, хв. 11,28 ±0,19 10,94±0,24 10,76±0,16 9,92 ±0,17 ** 9,98 ±0,21 **
нахил тулуба вперед, см 12,86 ±1,12 13,18±0,96 13,66±1,73 13,46 ±1,23 13,39 ±1,08
Примітка (вірогідність відмінності відносно вихідного рівня): * - Р < 0,05, ** - Р < 0,001
5. Ефективність занять фізичною культурою за Державною програмою вищого навчального закладу
Заняття фізичною культурою за Державною програмою не вплинули не лише на фізичну працездатність, аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність але й виявилися неефективними стосовно досліджуваних якісних параметрів рухової діяльності - сили, швидкості, швидкісної сили, спритності, витривалості та гнучкості, про що свідчать дані таблиці 8.
Таблиця 8.
Показники якісних параметрів рухової діяльності у досліджуваних, які тренувалися за Державною
програмою вищого навчального закладу
Показники Середня величина, X ± т
до початку тренувань через 6 тижнів від початку тренувань через 12 тижнів від початку тренувань через 18 тижнів від початку тренувань через 24 тижнів від початку тренувань
динамометрія, кг 64,4 ±2,17 65,28 ±1,96 66,23±2,26 66,12 ±2,43 66,44 ±2,31
біг 30 м, с 4,72 ±0,07 4,68 ±0,08 4,65 ±0,06 4,67 ±0,06 4,66 ±0,07
стрибок у довжину з місця, см 214,9±2,18 218,2±2,49 216,3±2,28 217,7±1,98 219,2±2,34
біг 4 х 9 м, с 9,41 ±0,09 9,24 ±0,09 9,36 ±0,11 9,29 ±0,09 9,32 ±0,7
біг 2500 м, хв. 11,36 ±0,22 11,28±0,28 11,32±0,19 11,24 ±0,21 11,17 ±0,32
нахил тулуба вперед, см 13,81 ±2,04 13,98±1,48 13,66±1,65 14,06 ±1,32 13,92 ±1,55
Примітка. Вірогідність відмінності відносно вихідного рівня відсутня.
6.6. Вивчення кореляційної залежності між аеробною та анаеробною (лактатною) продуктивністю організму і якісними параметрами рухової діяльності
З огляду на те, що для визначення ефективності занять фізичною культуроюу вузах використовують тести, за допомогою яких оцінюють якісні параметри рухової діяльності (силу, швидкість, швидкісну силу, спритність, витривалість, гнучкість), а також те, що одним із головних завдань фізичного виховання є не лише формування рухових навичок й вдосконалення фізичних якостей, але й зміцнення здоров’я студентської молоді, нами вивчалися можливості використання цих тестів для оцінки фізичного здоров’я студентів
Визначальними фізіологічними показниками фізичного здоров’я є аеробна та анаеробна продуктивність організму [99, 118], тому доцільно було встановити можливий кореляційний зв’язок аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності з проявом якісних параметрів рухової діяльності юнаків 17-19 років. Це дозволило б визначити індивідуальну частку кожної із досліджуваних фізичних якостей у структурі фізичного здоров’я, що, у свою чергу, дало б можливість здійснити диференційований підбір фізичних вправ з метою оздоровлення студентськоїмолоді.
Попередньо було проведено кореляційний аналіз між абсолютними й відносними показниками аеробної продуктивності та абсолютними і відносними показниками анаеробної (лактатної) продуктивності Як показали результати дослідження, між ними існує сильний кореляційний позитивний зв’язок. Зокрема, між абсолютними показниками VO2 тах та МКЗМР коефіцієнт кореляції (г) становить 0,736 (р<0,001), а між відносними - 0,928 (р<0,001). Результати наших досліджень підтверджують відомості про існування взаємозв’язку між аеробною та анаеробною продуктивністю організму, а також те, що факторним показником при цьому виступає величина максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв, а результативним величина максимального споживання кисню [132], тому що зростання анаеробної (лактатної) продуктивності внаслідок бігових тренувань, які стимулюють анаеробні процеси енергозабезпечення, завжди супроводжуються підвищенням аеробної продуктивності організму. Разом з тим зростання аеробної продуктивності організму при застосуванні тренувань в аеробному режимі енергозабезпечення не супроводжувалосяпідвищенням анаеробної (лактатної) продуктивності.
Наукові джерела містять відомості, в яких вказується на неоднозначність кореляційних зв’язків аеробної та анаеробної продуктивності організму з проявом фізичних якостей осіб, які не займаються спортом [99]. Зокрема, для зміцнення здоров’я, кількісним показником якого є відносний показник аеробної продуктивності, рекомендуєтьсявикористовувативправи, які позитивно впливають на розвиток витривалості [135]. О.А.Пирогова зі співавт.[99] пропонують молоді при заняттях оздоровчою фізичною культурою віддавати перевагу вправам, які вдосконалюють різні види витривалості - загальну, швидкісну, швидкісно-силову.
Вивчення взаємозв’язку аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму осіб чоловічої статі першого зрілого віку з проявом якісних параметрів рухової діяльності (силою, швидкістю, швидкісною
силою, спритністю, витривалістю, гнучкістю) виявило сильну кореляційну залежність між проявом витривалості за результатом з бігу на 2500 м та відносними показниками максимального споживання кисню (г = -0,834, р<0,001) і максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1хв (г = - 0,821, р<0,001). Між абсолютними величинами досліджуваних показників та проявом витривалості зареєстрований середній зв’язок: між абсолютною величиною У02тах та результатом з бігу на 2500м г = -0,683 (р<0,001), між абсолютною величиною МКЗМР та результатом з бігу на 2500м г = -0,564 (р<0,001). Взаємозв’язок аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності з проявом інших фізичних якостей (силою, швидкістю, швидкісною силою, спритністю, гнучкістю) або відсутній, або слабкий (табл. 9, 10, 11, 12).
Таблиця 9
Кореляційний зв ’язок між абсолютною величиною максимального споживання кисню та якісними
параметрами рухової діяльності
Г 8
У°2 тах абс. сила (за показником кистьової динамометрії) -0,064 0,158
швидкість (за результатомз бігу на 30 м) -0,179 0,146
швидкісна сила (за показником стрибка у довжину з місця) 0,008 0,161
спритність (за результатомчовникового бігу 4х9 м) 0,158 0,152
витривалість (за результатом з бігу на 2500 м) -0,683 0,084
гнучкість (за результатом нахилу тулубавперед) 0,110 0,149
Примітка. Коефіцієнти кореляції (г) вірогідні (р<0,05).
Таблиця 10
Кореляційний зв ’язок між абсолютною величиною максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за
1хв та якісними параметрами рухової діяльності
Г 8
МКЗМРабс. сила (за показником кистьової динамометрії) -0,068 0,156
швидкість (за результатомз бігу на 30 м) -0,147 0,163
швидкісна сила (за показником стрибка у довжину з місця) -0,112 0,149
спритність (за результатомчовникового бігу 4х9 м) 0,382 0,151
витривалість (за результатом з бігу на 2500 м) -0,564 0,106
гнучкість (за результатом нахилу тулуба вперед) 0,172 0,148
Примітка. Коефіцієнти кореляції (г) вірогідні (р<0,05).
Таблиця 11
Кореляційний зв’язок між відносною величиною максимального споживання кисню та якісними параметрами
рухової діяльності
Г 8
У°2 тах відн. сила (за показником кистьової динамометрії) 0,108 0,151
швидкість (за результатомз бігу на 30 м) -0,016 0,152
швидкісна сила (за показником стрибка у довжину з місця) 0,126 0,153
спритність (за результатомчовникового бігу 4х9 м) 0,159 0,147
витривалість (за результатом з бігу на 2500 м) -0,834 0,052
гнучкість (за результатом нахилу тулуба вперед) 0,142 0,156
Примітка. Коефіцієнти кореляції (г) вірогідні (р<0,05).
Таблиця 12
Кореляційний зв’язок між відносною величиною максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв
та якісними параметрами рухової діяльності
Г 8
МКЗМРВЩН. сила (за показником кистьової динамометрії) -0,113 0,151
швидкість (за результатомз бігу на 30 м) 0,049 0,151
швидкісна сила (за показником стрибка у довжину з місця) 0,092 0,150
спритність (за результатомчовникового бігу 4х9 м) 0,146 0,150
витривалість (за результатом з бігу на 2500 м) -0,821 0,054
гнучкість (за результатом нахилу тулуба вперед) 0,158 0,152
Примітка. Коефіцієнти кореляції (г) вірогідні (р<0,05).
Висновки.
Отже, при застосуванні різних режимів тренувань з бігу можна вдосконалювати переважно таку фізичну якість, як витривалість.
Результати проведених досліджень засвідчили, що вдосконалення витривалості відбулося під впливом бігових навантажень, які стимулюють розвиток як аеробних, так і анаеробних (лактатних) можливостей організму. Більш ефективними виявилися ті програми, за якими бігові навантаження стимулювали анаеробні процеси енергозабезпечення Характерними наслідками таких тренувань було те, що вони сприяли вірогідному зростанню витривалості за менший період часу від початку занять (через 12 тижнів), а приріст витривалості виявився більш суттєвим.
Тренування із застосуванням інтервального методу (на коротких відрізках) зі значною стимуляцією під час бігу анаеробних процесів енергозабезпечення сприяли вірогідному зростанню швидкості, не вплинувши на інші фізичні якості.
З огляду на те, що виявлено сильний кореляційний зв’язок між витривалістю й аеробною та анаеробною (лактатною) продуктивністю організму, можна стверджувати що витривалість відіграє вирішальну роль у формуванні фізичного здоров’я. Це дає підстави використовуватитестування з бігу на 2500 м для моніторингу ефективності впливу фізичних тренувань за фізичним здоров’ям осіб чоловічої статі першого зрілого віку.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем впливу різних режимів бігових тренувань на якісні параметри рухової діяльності чоловіків 22-24 років.
Література
1. Апанасенко Г.Л. Проблемы управления здоровьем человека //Наука в олимпийском спорте: Специальный выпуск - 1999. - С.56-60.
2. Апанасенко Г.Л. Избранные статьи о здоровье. - К., 2005. - 48 с.
3. Карпман Б.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.Л. Тестирование в спортивной медицине. - Москва: Физкультураи спорт, 1988. - 208 с.
4. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека - К.: Здоровье, 1986. - 252 с.
5. Shogy A., Cherebetin G. Minutentest auf dem fanradergometr zur bestimmung der anaeroben capazitat Eur//J.Apple. Physiol, 1974. - Vol.33. - P.171-176.
Надійшла до редакції 11.03.2008р.
