CC BY
293
УДК 101.1:316
Н. О. Шатдзе, кандидат сощолопчних наук
Ф1ЛОСОФСЬК1 П1ДХОДИ ДО СОЦ1АЛ1ЗАЩ1
ОСОБИСТОСТ1 В УМОВАХ ШФОРМАТИЗАЦП СУСП1ЛЬСТВА ТА ОСВ1ТИ
У статт1 розглянуто сучасш фиософсьт тдходи до процесу соц^ал^зацИ особистост1. Визначено необх1дтсть урахування тенденций тформатизацп для створення умов ефективног соц^ал^зацп особистост1 в осв1тньому середовищ1. Оскыьки осв1та виступае пров1дним чинником соц^ал^зацИ, проанал1зовано зм1ни в сучасному осв1тньому середовищ1. Зазначено, що в тформацтному сустльств! головним фактором соц^ал^зацИ особистост1 е формування и тновацтност1.
Ключовi слова: осв1та, информатизация, соц1ал1зац1я, тновацтна д1яльтсть.
Актуальтсть проблема. Тенденщя пщвищення штересу до наукових дослщжень уах складниюв осв^и як сощального шституту i сощального феномену, що спостер^аеться в Укршш сьогодш, пов'язана насамперед з усвщомленням ролi й мiсця освiти у формуванш iнтелектуального та культурного потенщалу наци як джерела соцiального досвщу. Процес шформатизацп суспiльства, який безперечно виступае головним елементом суспшьного розвитку, зумовлюе змiни в усiх тдсистемах суспiльства, зокрема
© Шанадзе Н. О., 2014
в освт. Освiта як сощальний iнститут, де вiдбуваються найдовшi та найзначнiшi етапи сощашзацп, особливо за умов змши осв^ньо!' парадигми на неперервну, виконуе функцп головного чинника сощашзацп особистостi. Будьякi змши в осв^ньому середовищi автоматично впливають на соцiалiзацiйний процес, що зумовлюе актуальшсть дослiдження взаемозв'язку шформатизацп суспшьства та освiти.
Аналiз джерел та публЫацш. Процес впливу осв^и на соцiалiзацiю особистост в сощологл та фшософп привертав i привертае увагу багатьох дослщниюв. Специфiка вивчення дано'1 проблеми полягае в тому, що цi дослiдження розглядають означений процес з рiзних точок зору. Серед фшософських пiдходiв, якi актуалiзували цю проблему, можна виокремити екзистенцiалiзм, де соцiалiзацiя зводиться до соцiальних ролей, що протистоять сутносп людини; концепщю «масово'1 людини» Х. Ортеги-ь
Гассета, що розкривае сощально-психолопчний тип людини натовпу; Франкфуртську фшософську школу (Г. Маркузе, Е. Фромм, Ю. Габермас), що дослiджуe стввщношення загальнолюдського, соцiального та iндивiдуального. Ближче до розгляду сощалiзащi з позицп освiти пiдходять модель «рольового треншгу» Т. Парсонса, «сощального навчання» Скшнера, «мжособистюного спiлкування» Ч. Кулi та Дж. Мща, «когштивна» Ж. Шаже, А. Маслоу тощо. Сьогоднi дослщження вiтчизняних науковцiв, якi звертають увагу на проблеми сощалiзащi iндивiда в умовах сучасного украшського суспiльства, а також враховують становлення iнформацiйного суспшьства, представленi працями Г. Авер'яново'1, В. Андрущенка, Л. Губерського, Р. Гуревича, М. Згуровського, А. Коломшця, М. Лукашевича, В. Ляха, Л. Мельника, В. Москаленко, I. Надольного, А. Ручки, Л. Сохань, О. Ставицько'1, В. Штанько та ш.
Мета до^дження полягае в окресленш шформатизацп освiти як чинника соцiалiзацii особистост у фiлософському аспектi та виявлення змш, що характеризують цей процес у сучасних умовах.
Виклад основного матерiалу. Соцiалiзацiя в найбiльш загальному виглядi розглядаеться як входження людини до сощального св^у шляхом усвiдомлення та впровадження певних сощальних якостей, що притаманш та необхiднi цьому конкретному суспшьству в його iсторичнiй формi. Ще вiдомий французький фiлософ та сощальний психолог Г. Тард визначав, що будьяка людина в суспiльствi виступае або творцем, або наслщувачем. Завдяки законам наслщування суспiльство, з одного боку, пщтримуе свое iснування як цшснють, з iншого — розвиваеться в мiру того, як у рiзних галузях сощально'1 дiйсностi виникають i поширюються винаходи, тобто акти шдивщуально'1 творчостi. Основними факторами сощалiзащi особистостi виступають елементи соцiального середовища, з якими взаемодiе людина, а також сощальний контроль. Наслщування, на думку Тарда, мае тенденщю до нескшченного поширення, розвиваючись вiд внутршнього до зовнiшнього, вiд однобiчного до взаемного i загального. Наслiдування мае в суспшьсга три форми: наслщування сучасному (мода), наслщування звичному (звичш) i наслiдування самому собi.
Оскшьки спектр накопичуваного людиною соцiального досвщу е досить широким i варiативним, спробуемо класифiкувати цi елементи, взявши за основу подшу:
- рольовi — такi, що вiддзеркалюють значенневу i символiчну наповненiсть кожно'1 сощально'1 ролi, що iнтерналiзуе iндивiд;
- поведiнковi — моделi поведiнки в кожнш конкретнiй ситуацп, залежно або незалежно вщ домшуючо! в даний момент ролц
- сощокультурш — традицшш поведiнковi акти, а також символи, властивi даному iндивiдовi завдяки самощентифшацп до певно! культури (нащонально!, професшно!, етшчно!, пол^ично! тощо) ;
- нормативы — норми моралi i права, установки на !х додержання;
- аксюлопчш — уся система особистюних i загальнолюдських цiнностей i побудова свое!' системи цiнностей вщповщно до очiкувань суспiльства.
Iнформатизацiя середовища, внаслiдок яко! стрiмко розвиваються нов^ш iнформацiйнi технологи, що забезпечують доступшсть шформацп для iндивiда, доповнила, а в деяких випадках i зовам замшила традицшний меxанiзм соцiалiзацii шдивща. Усi зазначенi елементи змiнюються, що пов'язано i3 зменшенням ролi традицшних iнститутiв соцiалiзацii, а включення шдивща до системи суспшьних вiдносин доповнюеться використанням iнформацiйнокомунiкацiйниx теxнологiй, що породжуе, з одного боку, тенденцп переходу до креативно! моделi соцiалiзацii, а з шшого — до збшьшення можливостей манiпулювання свiдомiстю людей.
Так, за умов доступносп та розповсюдженосп шформацп створюеться iлюзiя, що осв^а втрачае сво! функцп, оскiльки шдивщ будь-коли i будь-де може не тшьки здобути будь-яку iнформацiю, а й отримати консультащю, пояснення до не!, тому не обов'язково мати фундаментальш глибою знання, достатньо мати вщповщний пристрiй. Вiдбуваеться розмиття усвщомлення понять «шформащя» та «знання». Що стосуеться поведшкових змiн, то вони детермшоваш здебiльшого анонiмнiстю iнформацiйниx технологш. Росiйський дослiдник Д. 1ванов визначае з цього приводу, що «конструйовашсть особистост в Internet надае свободу щентифшацп: вiртуальне iм'я, вiртуальне тшо, вiртуальний статус, вiртуальна псиxiка, вiртуальнi звички, вiртуальнi чесноти та вiртуальнi пороки. Однак така свобода призводить до ще бшьшо! невпевненостi у пошуку себе — людям пропонуеться (скорее навiть нав'язуеться) безпрецедентна свобода, однак ii цiною стае така ж безпрецедентна невпевнешсть» [1, с. 138].
Сучасна вiртуальна людина стае заручником полiварiантностi реальностей, якi вона може створювати; безлiч соцiальниx ролей, яю створюються та програються, врештьрешт розмивають особистiсть, ускладнюючи та унеможливлюючи пошук людиною власно! iдентичностi. Саме на цьому етат соцiальний шститут освiти повинен реалiзовувати власнi функцп з формування особистостi, але за умов тсе! системи, що пануе зараз (орiентацiя на запам'ятовувальне навчання замють навчання через дослiдження; класноурочна система роз'еднання предме^в замiсть !х
об'еднання для рiзнобiчного дослщження певно'1 проблеми та iн.), це практично неможливо.
Деякi дослiдники наголошують, що iнформацiйне суспiльство змiнюе також систему нащонально'1 щентифшацп у структурi сощалiзащi особистосп. Нiмецький соцiолог та фшософ М. Фасслер видiляе «переделектронну» та «електронну» iдентичностi. «Переделектронна» щентичшсть (ядро яко'1 становить нацiональна щентичшсть) включае всю сукупнiсть вiдмiнних якостей, притаманних певнш людинi у докомп'ютерну епоху. Ид впливом техногенних факторiв людина формуе «електронну» щентичшсть, складовi яко'1 залежать вiд iнформацiйно-знакового середовища, iдентичнiсть, що не передбачае нащональних чи культурних вiдмiнностей.
Ще одшею проблемою шформатизацп стае перенасиченiсть шформацшними потоками, коли кiлькiсть шформацп переростае не в яюсть, а в хаос. Як визначае Н. Д. Никандров [2], у широкому сена можна говорити про шформацшне забруднення навколишнього середовища, причому виходить так, що система осв^и як сощальний iнститут формуе людину в одному напрямку, а шш^ дуже потужш засоби сощалiзащi — в шшому. Так виникае зовнiшнiй конфлiкт навколо людини i внутрiшнiй конфлiкт у ньому самому.
Одшею з основних умов формування соцiального «Я» шдивща е розвиток у нього здатносп до самоаналiзу. З боку штеракщошстських поглядiв самоаналiз е не що шше, як спiввiднесення себе з передбачуваним сприйняттям iншими (значущими) шдивщами. Iндивiд починае оцiнювати себе iз зовшшньо'1 точки зору в тому випадку, якщо вш набувае звички робити себе об'ектом самоаналiзу. Виршення цiеi проблеми можливе при розглядi того соцiального процесу, до якого шдивщ включений. У цьому процеа вiн реагуе на себе не безпосередньо, а опосередковано, з особливих точок зору шших шдиввдв. Вш стае об'ектом для самого себе лише в тому випадку, якщо починае розум^и ставлення шших до себе, тобто стае спроможним розум^и сощальний контекст власно! поведшки. Завдяки цьому на перший план виходять виховна та комушкацшна функцп осв^и, якi у рiзних суспiльствах виконуються по^зному.
У кра1нах, де домшують трансцендентнi (позаосвiтнi, не досяжнi для тзнання, як правило, релiгiйнi) щнносп i соцiоцентричнi (цiнностi окремих об'еднаних за ознаками раси, статi, нащональносп, соцiального положення, соцiальних груп тощо) [3, с. 18], осв^ш системи часто-густо централiзованi, тому що держави намагаються 1х контролювати через жорстку регламентащю дiяльностi освiтнiх закладiв та обмежувати напрями, змют i
рiвень розвитку людини, окремих груп. Тут превалюють адаптацiйнi та штеграцшш процеси цшеспрямовано! соцiалiзацii, оскшьки поверненням до минулого держава намагаеться «законсервувати» соцiально-економiчний устрiй суспiльства. У разi домiнування антропоцентричних цiнностей (система цшностей, де найвищою цiннiстю е людина, п iндивiдуальнiсть) кра'1'на через освiтнi заклади створюе умови для iндивiдуалiзацii людини, розкриття i реалiзацii 11 життевих сил, творчого потенщалу, якi е фундаментом подальшого розвитку суспшьства.
Висновок. Освiта в умовах шформатизацп повинна сформувати людину шновацшного мислення, iнновацiйного типу культури, здатного до шновацшного типу дiяльностi, — лише така людина буде конкурентоспроможною, таю люди можуть скласти мобшьне суспшьство, мобшьну нацiю [4, с. 10]. У сучасному свт суттево розширюеться комунiкативне середовище, в якому проживае людина, зростае мiжособистiсне спшкування. Безумовно, iнформацiйнi, контактнi впливи суперечлив^ i для того щоб людина залишалася сама собою, а тим бшьше, щоб була ефективною у будь-якому видi дiяльностi або громадському ствюнуванш, вона мае аналiзувати впливи i дiяти свiдомо, вiдповiдно реагуючи на шформацшш контакти. Це означае, що ми маемо за допомогою осв^и, яка особистюно спрямована, формувати людину як розвинешшу особу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Иванов Д. В. Виртуализация общества. Версия 2.0 : [монограф1я] / Д. В. Иванов. - СПб. : Петерб. востоковедение, 2002. - 214 с.
2. Гавров С. Н. Образование в процессе социализации личности / С. Н. Гавров, Н. Д. Никандров // Вестн. УРАО. - 2008. - № 5. - С. 21-29.
3. Бадан А. А. Фшософсью аспекти впровадження закордонних моделей у становленш сучасно! украшсько! осв1ти / А. А. Бадан // Мультиверсум. Фшос. альм. - К. : Центр духов. культури, 2004. - № 43.
4. Кремень В. Вища освгга в соцюкультурних змшах сучасносп / В. Кремень // Вища освгга Украши. - 2007. - № 3.
ФИЛОСОФСКИЕ ПОДХОДЫ К СОЦИАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТИ В УСЛОВИЯХ ИНФОРМАТИЗАЦИИ ОБЩЕСТВА И ОБРАЗОВАНИЯ
Шанидзе Н. А.
В статье рассмотрены современные философские подходы к процессу социализации личности. Определена необходимость учета современных тенденций ин-
форматизации для создания условий эффективной социализации личности в образовательной среде. Поскольку образование выступает ведущим фактором социализации, проанализированы изменения в современной образовательной среде. Отмечено, что в информационном обществе главным фактором социализации личности является формирование ее инновационности.
Ключевые слова: образование, информатизация, социализация, инновационная деятельность.
PHILOSOPHICAL APPROACHES TO PERSONALITY SOCIALIZATION IN THE CONTEXT OF INFORMATIZATION OF THE
SOCIETY AND EDUCATION
Shanidze N. О.
The article deals with modern philosophical approaches to the process of personality socialization. The paper determines the necessity of considering modern tendencies of informatization to create effective conditions for personality socialization in educational environment. As education is the main factor of socialization, modern changes in education have been analyzed. It has been stated that in information society the main factor ofpersonality socialization is personality innovation.
Key words: education, informatization, socialization, innovation activity.
